Постанова

від 30.05.2024 по справі 760/15227/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2024 року м. Київ

Справа № 760/15227/22

Провадження 22-ц/824/7836/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

сторони: позивач ОСОБА_1 ,

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю

«Європромоптторг».

розглянувши в порядку письмового провадженнями за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Федоровим Дмитром Сергійовичем, на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 05 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європромоптторг» , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних,-

В С Т А Н О В И В:

25.10.2022 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ«Європромоптторг» , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, в якій ставиться питання про стягнення з ТОВ «Європромоптторг» на користь ОСОБА_1 :

-181 778,51 грн, з яких 148 626,15 грн - інфляційні втрати та 33 152,36 грн - три проценти річних;

-21 817,79 грн судових витрат, з яких: 1 817,79 грн - судовий збір за подання позовної заяви та 20 000,00 грн - витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог вказується, що 25.07.2020, на дорозі Е101 Київ-Бровари, ОСОБА_3 , перебуваючи за кермом транспортного засобу «MAN», реєстраційний номер: НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «Європромоптторг», внаслідок порушення правил дорожнього руху допустив лобове зіткнення з транспортним засобом Toyota, реєстраційний номер: НОМЕР_2 , належного позивачу.

Зі слів позивача, внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам заподіяно матеріальних збитків.

В позові вказується, що наведені обставини підтверджуються постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 12.10.2020 у справі № 755/14096/20, якою ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді в розмірі 340,00 грн.

Позивач стверджує, вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу Toyota, державний номерний знак: НОМЕР_2 , відповідно до розрахунку, складеного Моторним (транспортним) страховим бюро України, з урахуванням фізичного зносу становить 630 088,49 грн.

Зазначає, що залишок суми збитків в розмірі 500 088,49 грн, з урахуванням здійсненої регламентної виплати в 130 000,00 грн, було стягнуто з відповідача постановою Київського апеляційного суду від 21.09.2022 у справі № 755/17285/20, яка станом на 10.10.2022 залишалася невиконаною.

Наголошує, що за таких обставин, до відповідача має бути застосована відповідальність за порушення грошового зобов`язання, передбачена ст. 625 Цивільного кодексу України, в загальній сумі 181 778,51 грн, з яких 148 626,15 грн - інфляційні втрати та 33 152,36 грн - три проценти річних, у зв`язку з чим, просить захистити порушені права та майнові інтереси, ухваливши рішення про задоволення позовних вимог.

14.03.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, датований 11.03.2023, за підписом представника відповідача - адвоката Сидоренка Л.А., в якому відповідач просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю (а.с. 65-68).

Представник відповідача визнає, що постановою Київського апеляційного суду від 21.09.2022 у справі № 755/17285/20 дійсно було стягнуто з ТОВ «Європромоптторг» на користь ОСОБА_1 500 088,49 грн матеріальної шкоди.

Разом з тим вказує, що представником позивача не обґрунтовано, у зв`язку з чим, дату «26.07.2020», яка є наступною за датою дорожньо-транспортної пригоди, було взято в якості початку розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Наголошує, що сума грошового зобов`язання в розмірі 500 088,49 грн не була встановлена ані на дату дорожньо-транспортної пригоди, ані на наступний день після того, як така сталася.

У зв`язку з такими обставинами, вважає, що дата «26.07.2020» не може слугувати датою початку розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Звертає увагу, що в позовній заяві не вказано, що 11.10.2022 ТОВ «Європромоптторг» повністю виконано постанову Київського апеляційного суду від 21.09.2022 у справі № 755/17285/20 шляхом переказу грошових коштів на рахунок позивача.

При цьому, сторона відповідача вважає посилання представника позивача на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 16.06.2018 у справі № 14-16цс18, від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 - недоречними, з огляду на те, що такі не є тотожними правовідносинам у розглядуваній справі.

27.03.2023 до суду надійшли заперечення на відзив, які за своїм змістом та правовим характером є відповіддю на відзив, оскільки містить пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотивів їх відхилення (а.с. 77-79).

Представник позивача вказує, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а відтак завдання 25.07.2020, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, майнової шкоди ОСОБА_1 , породило у відповідача зобов`язання по відшкодуванню такої шкоди незалежно від наявності/відсутності відповідного судового рішення.

Звертає увагу, що з дати завдання шкоди позивачу (25.07.2020) та до дати її фактичного відшкодування (11.10.2022) відбувалася інфляція, а відтак положення ст. 625 Цивільного кодексу України мають бути застосовані за увесь час прострочення.

10.04.2023 до суду надійшли заперечення представника відповідача на відповідь на відзив, в яких відповідач, зокрема, вказує, що документ під назвою «заперечення на відзив» не передбачений положеннями Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з чим, такий не може бути прийнятий судом до уваги при ухваленні рішення або має бути виправлений (а.с. 87-89).

Також, представник відповідача звертає увагу на те, що представник позивача суміщає поняття виникнення цивільних прав та обов`язків з грошовим зобов`язанням. Вказує, що наведені позивачем приклади судових рішень стосуються виключно договірних відносин кредитора і боржника, а не потерпілого і винуватця.

Наголошує, що сам по собі факт настання дорожньо-транспортної пригоди не свідчить про встановлення винної у такій пригоді особи, доведення наявності її вини, визначення вартості матеріального збитку.

Вказує, що для визначення суми прострочення грошового зобов`язання, необхідно, щоб така сума була не абстрактна, а конкретизована, тобто така, що доведена і встановлена в судовому порядку.

Підсумовує, що сума грошового зобов`язання в розмірі 500 088,49 була встановлена постановою Київського апеляційного суду від 21.09.2022 у справі № 755/17285/20, що унеможливлює здійснення розрахунку інфляційних втрат та трьох відсотків річних з 26.07.2020.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07.11.2022 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 05 січня 2024 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Європромоптторг», третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, - задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Європромоптторг» на користь ОСОБА_1 :

- 780,96 грн (сімсот вісімдесят гривень дев`яносто шість копійок) трьох відсотків річних;

- 2,91 грн (дві гривні дев`яносто одна копійка) судового збору;

- 100,00 грн (сто гривень) витрат на правничу допомогу.

В задоволенні решти вимог позову - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 , в особі адвокатаФедорова Д.С. оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позову та задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування скарги посилається на те, що суд дійшов помилкового висновку щодо стягнення сум, передбачених ст. 625 ЦК України, лише з моменту набранням судовим рішенням законної сили. Вказує, що грошове зобов`язання виникло з моменту спричинення йому шкоди, а отже з цього часу він вправі ставити питання про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Європромоптторг» адвокат Сидоренко Л.І. подав відзив на апеляційну скаргу та вказав, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки на підставі постанови Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року між сторонами виникло грошове зобовязання у зв`язку із стягненням матеріальної шкоди. Крім того, доводи апеляційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи, а оскаржуване рішення є обґрунтованим, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 05 лютого 2024 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Федоровим Д.С., на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 05 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Європромоптторг» , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Витребувано з Солом`янського районного суду м. Києва матеріали цивільної справи № 760/15227/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Європромоптторг» , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних.

22 лютого 2024 року матеріали цивільної справи № 760/15227/22 надійшли на адресу Київського апеляційного суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 березня 2024 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Установлено, що 03.07.2020, між ТОВ «Європромоптторг» (замовник) та ОСОБА_3 (підрядник) було укладено договір підряду, відповідно до п. 1.1 якого, останній зобов`язався надати послуги з перевезення вантажів замовника на автомобілях замовника під час відсутності водія ТОВ «Європромоптторг», а замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені послуги в порядку та на умовах, встановлених цим договором (а.с. 14-16).

Зі змісту постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 12.10.2020 у справі № 755/14096/20, зокрема, вбачається, що: « ОСОБА_3 , 25.07.2020 року, о 16-27 годині, в м.Києві, по пр.Броварському, буд. 16, керуючи транспортним засобом «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості для руху, внаслідок чого не впорався з керуванням та здійснив виїзд на зустрічний бік для руху, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками» (а.с. 11-13).

Вказаною постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 12.10.2020 у справі № 755/14096/20 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн.

В подальшому, постановою Київського апеляційного суду від 21.09.2022 у справі № 755/17285/20 було вирішено позов ОСОБА_1 до ТОВ «Європромоптторг», третя особа: ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, задовольнити частково: стягнути з ТОВ «Європромоптторг» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 500 088,49 грн (а..с 17-22).

До позовної заяви також долучено копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки: Toyota, модель: Highlander, колір: синій, реєстраційний номер: НОМЕР_2 (а.с. 41-42).

В якості додатків до відзиву на позовну заяву долучено оригінал платіжної інструкції № 3384 від 11.10.2022 на суму 500 088,00 грн, призначення платежу: поповнення рахунку ОСОБА_1 , матеріал. шкода за постан. Київ. апеляц. суду від 21.09.22 у спр. № 755/17285/20, апел. провадж. № 22-ц/824/8175/2022 (а.с. 70).

Вказані обставини підтверджені матеріалами справи та не заперечуються сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга статті 509 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, але також завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі й інші юридичні факти (частина друга статті 11 ЦК України).

Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між суб`єктом, який таку шкоду завдав, і потерпілим. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Судове рішення про стягнення таких коштів є рішенням про примусове виконання обов`язку в натурі, тобто підтверджує грошове зобов`язання, зокрема те, що виникло у боржника у зв`язку із завданням ним шкоди потерпілому (кредитору).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України)/

Стаття 625 входить до розділу I «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Отже, положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач має перед позивачем грошове зобов`язання, що підтверджується постановою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року, яке набрало законної сили 21 вересня 2022 року, про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 500 088,49 грн.

Фактично рішення суду виконано 11 жовтня 2022 року, що не заперечується сторонами.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, а тому у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно з статтею 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

По своїй суті зобов`язання про відшкодування майнової шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру відшкодування.

Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала шкоди, може бути:

1) договір особи, що завдала шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки відшкодування шкоди; 2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір відшкодування шкоди.

Тільки після конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди, те чи інше зобов`язання може бути кваліфіковане як грошове, і відповідно може відбутися прострочення боржника (особи, що завдала шкоди) щодо його виконання (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 03 квітня 2019 року у справі № 757/3725/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 463/389/14-ц, від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц).

Підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди між сторонами є факт її завдання позивачу, а постановою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року у справі № 755/17285/10 конкретизовано її розмір та визначено спосіб відшкодування (грошові кошти). Зазначене судове рішення набрало законної сили 21 вересня 2022 року.

Таким чином суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про наявність підстав, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 - 780,96 грн. трьох відсотків річних; 2,91 грн. судового збору; 100,00 грн. витрат на правничу допомогу із застосуванням принципу диспозитивності цивільного процесу, передбаченого статтею 13 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про визначення судом апеляційної інстанції неправильного періоду прострочення виконання зобов`язань спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 авдоката Федорова Д.С. без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 05 січня 2024 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Федорова Дмитра Сергійовича - залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 05 січня 2024 року -

залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна