Постанова

від 30.05.2024 по справі 370/2670/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2024 року м. Київ

Унікальний номер справи № 370/2670/21

Апеляційне провадження № 22-ц/824/9113/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дячук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 19 грудня 2023 року у справі за позовом заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області, в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Бучанської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Державне підприємство «Макарівське лісове господарство», про усунення перешкод користування майном, шляхом скасування розпорядження, рішення про державну реєстрацію права власності, повернення земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2021 року заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області Антонюк Д., в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, звернувся до суду із позовом до Бучанської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа: ДП «Макарівське лісове господарство» про усунення перешкод користування майном, шляхом скасування розпорядження, рішення про державну реєстрацію права власності, повернення земельної ділянки.

На обґрунтування позову зазначав, що Києво-Святошинською окружної прокуратурою за результатами аналізу додержання вимог земельного законодавства на території Бучанського району виявлено порушення вимог земельного законодавства під час передачі земельних ділянок у власність.

Так, розпорядження Макарівської районної державної адміністрації № 1854 від 24.04.2008 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки з кадастровим номером 3222785800:04:003:0096, площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства в межах Ніжиловицької сільської ради Макарівського району (на даний час Бучанського району) Київської області. На підставі вищезазначеного розпорядження 06.05.2008 ОСОБА_4 видано державний акт серії ЯЖ № 408438 на право власності на земельну ділянку, площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства.

В подальшому, згідно договору купівлі-продажу № 1205 від 08.05.2008 року ОСОБА_4 відчужила зазначену земельну ділянку в рівних частинах на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на підставі якого останнім видано державний акт серії ЯЖ № 216402 на право власності на земельну ділянку, площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства в межах Ніжиловицької сільської ради Макарівського району (на даний час Бучанського району) Київської області.

Розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації № 2597 від 08.07.2008 цільове призначення зазначеної земельної ділянки змінено з «для ведення особистого селянського господарства» на «ведення індивідуального садівництва». На підставі зазначеного розпорядження ОСОБА_7 та ОСОБА_6 видано державний акт серії ЯЖ № 656640 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:003:0096, площею 2,000 га для ведення індивідуального садівництва.

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу № 9573 від 30.08.2008, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відчужили зазначену земельну ділянку на користь ОСОБА_2 .

Відповідно до інформації взятої з Публічної кадастрової карти України, встановлено, що власником здійснено поділ зазначеної земельної ділянки на 15 земельних ділянок з новими кадастровими номерами.

Так, на підставі договору купівлі-продажу № 9573 від 30.08.2008 та в результаті поділу земельних ділянок, ОСОБА_2 видано державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення індивідуального садівництва в межах Ніжиловицької сільської ради Макарівського району (на даний час Бучанського району) Київської області: серії ЯЖ № 675829 від 09.09.2008, реєстраційний номер 010833000478, площею 0,12 га з кадастровим номером 3222785800:04:003:0100; серії ЯЖ № 675828 від 09.09.2008, реєстраційний номер 010833000467, площею 0,12 га з кадастровим номером 3222785800:04:003:0101; серії ЯЖ № 675827 від 09.09.2008, реєстраційний номер 010833000477, площею 0,12 га з кадастровим номером 3222785800:04:003:0102; серії ЯЖ № 675826 від 09.09.2008, реєстраційний номер 010833000468, площею 0,1195 га з кадастровим номером 3222785800:04:003:0103; серії ЯЖ № 675821 від 09.09.2008, реєстраційний номер 010833000476, площею 0,12 га з кадастровим номером 3222785800:04:003:0104; серії ЯЖ № 245301 від 09.09.2008, реєстраційний номер 010833000469, площею 0,12 га з кадастровим номером 3222785800:04:003:0105; серії ЯЖ № 245302 від 09.09.2008, реєстраційний номер 010833000475, площею 0,12 га з кадастровим номером 3222785800:04:003:0106; серії ЯЖ № 245303 від 09.09.2008, реєстраційний номер 010833000470, площею 0,12 га з кадастровим номером 3222785800:04:003:0107; серії ЯЖ № 245304 від 09.09.2008, реєстраційний номер 010833000474, площею 0,12 га з кадастровим номером 3222785800:04:003:0108; серії ЯЖ № 245305 від 09.09.2008, реєстраційний номер 010833000471, площею 0,12 га з кадастровим номером 3222785800:04:003:0109; серії ЯЖ № 245307 від 09.09.2008, реєстраційний номер 010833000471, площею 0,12 га з кадастровим номером 3222785800:04:003:0110; серії ЯЖ № 245308 від 09.09.2008, реєстраційний номер 010833000471, площею 0,12 га з кадастровим номером 3222785800:04:003:0111; серії ЯЖ № 675830 від 09.09.2008, реєстраційний номер 010833000466, площею 0,12 га з кадастровим номером 3222785800:04:003:0099; серії ЯЖ № 675831 від 09.09.2008, реєстраційний номер 010833000479, площею 0,1200 га з кадастровим номером 3222785800:04:003:0098; серії ЯЖ № 675834 від 09.09.2008, реєстраційний номер 010833000481, площею 0,1200 га з кадастровим номером 3222785800:04:004:0003; серії ЯЖ № 675833 від 09.09.2008, реєстраційний номер 010833000480, площею 0,1200 га з кадастровим номером 3222785800:04:004:0004; серії ЯЖ № 675832 від 09.09.2008, реєстраційний номер 010833000465, площею 0,1200 га з кадастровим номером 3222785800:04:004:0005.

В подальшому, ОСОБА_2 , відповідно до договорів купівлі-продажу № 3985 та 3986 від 26.12.2008, відчужив земельні ділянки з кадастровими номерами 3222785800:04:003:0098 та 3222785800:04:003:0099, відповідно, на користь ОСОБА_8 , яка в свою чергу, на підставі договорів купівлі-продажу № 1932 від 24.09.2010 та № 801 від 05.06.2010 відчужила земельні ділянки з кадастровими номерами 3222785800:04:003:0098 та 3222785800:04:003:0099 на користь ОСОБА_3 .

На підставі вищезазначених договорів купівлі-продажу, державним реєстратором прав на нерухоме майно Білогородської сільської ради Іванютою І.В. 21.05.2021 зареєстровано право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:003:0098, площею 0,1195 га, про що внесено інформацію до державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексним номером 42138877 та на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:003:0099, площею 0,1195 га, про що внесено інформацію до державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексним номером 421144112.

Окрім того, земельні ділянки з кадастровими номерами 3222785800:04:004:0003, 3222785800:04:004:0004 та 3222785800:04:004:0005 ОСОБА_2 , відповідно до договорів купівлі-продажу № 51від 28.01.2009, № 3987 від 26.12.2008 та № 3988 від 26.12.2008 відчужив на користь ОСОБА_9 , який в свою чергу, на підставі договорів купівлі-продажу №№ 6619, 6622 та 6625 від 25.11.2020 відчужив земельні ділянки на користь ОСОБА_1 .

Таким чином, власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3222785800:04:003:0100, 3222785800:04:003:0101, 3222785800:04:003:0102, 3222785800:04:003:0103, 3222785800:04:003:0104, 3222785800:04:003:0105, 3222785800:04:003:0106, 3222785800:04:003:0107, 3222785800:04:003:0108, 3222785800:04:003:0109, 3222785800:04:003:0110, 3222785800:04:003:0111 являється ОСОБА_2 , земельних ділянок з кадастровими номерами 3222785800:04:003:0098 та 3222785800:04:003:0099 ОСОБА_3 , земельних ділянок з кадастровими номерами 3222785800:04:004:0003, 3222785800:04:004:0004 та 3222785800:04:004:0005 ОСОБА_1 .

Водночас установлено, що розпорядження Макарівської районної державної адміністрації № 1854 від 24.04.2008 прийнято поза межами компетенції, у зв`язку з чим набуття права власності на земельну ділянку, площею 2,000 га відбулось із порушенням вимог земельного та лісового законодавства.

Спірні земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення та перебувають у постійному користуванні ДП «Макарівське лісове господарство» на підставі державного акту Серії І-КВ № 002940 від 20 травня 2004 року.

За інформацією ВО «Укрдержліспроект» від 29.01.2021 № 799 земельні ділянки з кадастровими номерами 3222785800:04:003:0100, 3222785800:04:003:0101, 3222785800:04:003:0102, 3222785800:04:003:0103, 3222785800:04:003:0104, 3222785800:04:003:0105, 3222785800:04:003:0106, 3222785800:04:003:0107, 3222785800:04:003:0108, 3222785800:04:003:0109, 3222785800:04:003:0098, 3222785800:04:003:0099, 3222785800:04:004:0003, 3222785800:04:004:0004 та 3222785800:04:004:0005 розташовані в межах 60 кварталу Ніжиловицького лісництва ДП «Макарівський лісгосп» відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2004 та 2014 років.

Крім цього, за формацією ДП «Макарівське лісове господарство» від 12.01.2021 № 04.1-19/55 зазначені земельні ділянки належать до земель лісогосподарського призначення ДП «Макарівський лісгосп» 60 кварталу Ніжиловицького лісництва ДП «Макарівський лісгосп» відповідно до державного акта на право постійного користування серії І-КВ № 002941 від 20.05.2004 та матеріалів лісовпорядкування 2003 року. Погодження на вилучення даних земельних ділянок ДП «Макарівський лісгосп» не надавалось.

Отже, факт віднесення спірних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2003 року, державним актом на право постійного користування серії І-КВ № 002941 від 20.05.2004, інформацією ДП «Макарівський лісгосп» та ВО «Укрдержліспроект».

В силу положень ст.ст. 19,55,84 Земельного кодексу України та ст. 5 Лісового кодексу України спірні земельні ділянки відносяться до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовується для ведення лісового господарства у порядку, визначеному Лісовим кодексом України.

За інформацією ДП «Макарівське лісове господарство» від 12.02.2021 за № 04.1-19/55 встановлено, що останнє згоди на вилучення чи припинення права постійного користування зазначеними земельними ділянками не надавало. З аналізу листа Кабінету Міністрів України від 17.08.2021 № 26685/0/2-21 вбачається, що рішення про вилучення земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3222785800:04:003:0096 з постійного користування ДП «Макарівське господарство» Кабінетом Міністрів України не приймалось.

Окрім того, під час реєстрації прав приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:003:0096 порушено порядок зміни цільового призначення. Погодження на зміну цільового призначення Київським обласним та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства не надавалось, що підтверджується відповідною інформацією від 18.08.2021 № 04-48/1495 (а.с. 1-27).

09 листопада 2023 року до суду надійшла заява про забезпечення позову від заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області Денисюка О., в якій він просив:накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:003:0098 площею 0.1195 га, що належить ОСОБА_3 , а також заборонити проведення на вказаній ділянці будь яких робіт;

накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером кадастровим номером 3222785800:04:003:0099 площею 0.1195 га, що належить ОСОБА_3 , а також заборонити проведення на вказаній ділянці будь яких робіт;

Накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:004:0003 площею 0.1192 га, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), а також заборонити проведення на вказаній ділянці будь яких робіт;

накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:004:0004 площею 0.1195 га, що належить ОСОБА_1 , а також заборонити проведення на вказаній ділянці будь яких робіт;

накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:004:0005 площею 0.1195 га, що належить ОСОБА_1 , а також заборонити проведення на вказаній ділянці будь яких робіт;

накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0100 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , а також заборонити проведення на вказаній ділянці будь яких робіт;

накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0101 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , а також заборонити проведення на вказаній ділянці будь яких робіт;

накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0102 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , а також заборонити проведення на вказаній ділянці будь яких робіт;

накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0103 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , а також заборонити проведення на вказаній ділянці будь яких робіт;

накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0104 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , а також заборонити проведення на вказаній ділянці будь яких робіт;

накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0105 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , а також заборонити проведення на вказаній ділянці будь яких робіт;

накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0106 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , а також заборонити проведення на вказаній ділянці будь яких робіт;

накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0107 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , а також заборонити проведення на вказаній ділянці будь яких робіт;

накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0108 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , а також заборонити проведення на вказаній ділянці будь яких робіт;

накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0109 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , а також заборонити проведення на вказаній ділянці будь яких робіт;

накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0110 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , а також заборонити проведення на вказаній ділянці будь яких робіт;

накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0111 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , а також заборонити проведення на вказаній ділянці будь яких робіт (а.с. 177-185).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, зазначав, що необхідністю забезпечити можливість реального виконання рішення у справі та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні, у випадку задоволення позову, оскільки державна реєстрація права власності на спірні земельні ділянки за відповідачами, у разі відсутності забезпечення позову, дає їм право вільно ними розпоряджатись, у тому числі, відчужувати на користь третіх осіб.

В такому разі для належного захисту та поновлення порушених прав, позивач буде змушений вживати додаткових заходів, зокрема вирішувати питання щодо збільшення позовних вимог або зміни предмета позову, визначати підсудність вказаного спору та замінювати неналежного відповідача у справі, що згідно вимог чинного законодавства можливо лише на стадії підготовчого провадження.

При цьому, відсутність на даний час будь-яких дій відповідача, які могли б підтвердити наміри вчинення дій щодо відчуження, поділу чи об`єднання земельних ділянок, не спростовують наявність у відповідача, як в одноособового власника спірної земельної ділянки можливості вільно розпорядитися нею, якщо не вжити заходи забезпечення позову, у тому числі, враховуючи попередню протиправну поведінку під час набуття права власності.

Таким чином, обґрунтованим є припущення про високу ймовірність відчуження, реєстрації, поділу, об`єднання, зміни конфігурації спірної земельної ділянки, що в подальшому може призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів держави.

Вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладання арешту на земельні ділянки не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки вони залишаються у їх володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися вказаним майном обмежується на певний час, отже має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду цієї справи по суті.Також вказаний захід забезпечення не може перешкодити здійсненню будь-якої діяльності відповідачів на земельній ділянці.

Вважав, що обрані заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами та забезпечать збалансованість інтересів сторін, також є засобом тимчасового характеру та має на меті збереження існуючого становища до ухвалення судового рішення у справі та набрання ним законної сили для забезпечення можливості ефективного поновлення прав держави в особі позивача.

Вказане обґрунтовується тим, що відповідно до ч. 13 ст. 79-1 ЗК України скасування державної реєстрації земельної ділянки за рішенням суду допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Відповідно, якщо станом на дату ухвалення чи виконання судового рішення щодо такої земельної ділянки будуть зареєстровані інші речові права (зміна власника чи володільця іншого речового права - оренди, сервітуту тощо), або земельна ділянка припинить існувати як об`єкт цивільних прав внаслідок її поділу чи об`єднання - позивач буде позбавлений можливості виконати судове рішення і буде змушений звертатись до суду вже з новим позовом (а.с. 177-185).

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 19 грудня 2023 року клопотання представника позивача ОСОБА_10 про забезпечення позову - задоволено.

Накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:003:0098 площею 0.1195 га, що належить ОСОБА_3 , а також заборонено проведення на вказаній ділянці будь яких робіт.

Накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером кадастровим номером 3222785800:04:003:0099 площею 0.1195 га, що належить ОСОБА_3 , а також заборонено проведення на вказаній ділянці будь-яких робіт.

Накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:004:0003 площею 0.1192 га, що належить ОСОБА_1 , а також заборонено проведення на вказаній ділянці будь-яких робіт.

Накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:004:0004 площею 0.1195 га, що належить ОСОБА_1 , а також заборонено проведення на вказаній ділянці будь-яких робіт.

Накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:004:0005 площею 0.1195 га, що належить ОСОБА_1 , а також заборонено проведення на вказаній ділянці будь-яких робіт.

Накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0100 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , а також заборонено проведення на вказаній ділянці будь-яких робіт.

Накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0101 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , а також заборонено проведення на вказаній ділянці будь-яких робіт.

Накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0102 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , а також заборонено проведення на вказаній ділянці будь-яких робіт.

Накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0103 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , а також заборонено проведення на вказаній ділянці будь-яких робіт.

Накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0104 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , а також заборонено проведення на вказаній ділянці будь-яких робіт.

Накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0105 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , а також заборонено проведення на вказаній ділянці будь-яких робіт.

Накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0106 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , а також заборонено проведення на вказаній ділянці будь-яких робіт.

Накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0107 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , а також заборонено проведення на вказаній ділянці будь-яких робіт.

Накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0108 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , а також заборонено проведення на вказаній ділянці будь-яких робіт.

Накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0109 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , а також заборонено проведення на вказаній ділянці будь-яких робіт.

Накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0110 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , а також заборонено проведення на вказаній ділянці будь-яких робіт.

Накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0111 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , а також заборонено проведення на вказаній ділянці будь-яких робіт (а.с. 187-192).

Не погодившись з ухвалою районного суду, 03 березня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ковальчук А.С. подала до суду апеляційнускаргу, в якій просила скасувати ухвалу та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову (а.с. 193-200).

В апеляційній скарзі зазначила, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права. Зауважувала, що передача земельних ділянок у приватну власність відбулося ще у 2008 році, тобто більше 15 років тому, на підставі розпорядження органу місцевого самоврядування. На даний час позивач як орган прокуратури звернувся щодо незаконності вищевказаного розпорядження органу місцевого самоврядування, водночас, по даному факту не відкрито кримінальне провадження, не проведено жодних дій, не встановлено вину та винуватих осіб. Відтак, будь-яке отримання від держави у власність земельних ділянок може у будь-який час ставитися іншими державними органами під сумнів, що у свою чергу, обмежить на тривалий час право власності та можливо в кінцевому результаті призведе до втрати майна. Тобто, за неправомірність рішень державних органів відповідають пересічні громадяни, а не особи, які виконували функції держави із можливим зловживанням своїми повноваженнями.

Водночас, звернення до суду має бути вчинене не для відібрання у громадян майна, яке вони набули у законний спосіб, а притягнення винних осіб до відповідальності за вчинене правопорушення, у тому числі із повернення майна або відшкодування збитків за неможливість повернення майна. Тобто, у будь-якому випадку обмежувати права чи покладати обов`язки необхідно на винних осіб, а не власників майна.

Окрім того, розгляд справи триває три роки за цей час ні спроб, ні фактів переоформлення земельних ділянок не було та позивачем дані обставини не підтвердженні.

Вважала, що забезпечення позову є своєрідним тиском на власників земельних ділянок, а також позбавляє їх користування своїм майном. Вказувала, що наслідком вжиття обраних судом першої інстанції заходів забезпечення позову є порушення балансу інтересів, а саме співвідношення між можливими негативними наслідками ніж невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову, з урахуванням прав (інтересів) про захист яких він просить, з тими негативними наслідками, які можуть настати від вжиття цих заходів для відповідачів та осіб, які не є учасниками судового процесу, що свідчить про порушення розумного балансу між приватними і публічними інтересами. Заходи забезпечення позову є втручанням в їх господарську діяльність. Суд першої інстанції не перевірив співмірність заходу забезпечення позов шляхом заборони проведення будь-яких робі із вимогами позовної заяви.

В суді першої інстанції відповідачі були позбавлені можливості висловити свої заперечення на заяву про забезпечення позову чи надати будь-які пояснення, оскільки її розгляд відбувся за їх відсутності. Окрім того, з сайту Судової влади не вбачається, коли вказана заява була подана та зареєстрована.

Звертала увагу, що в оскаржуваній ухвалі зазначено, що позивач вказав «також вказаний захід забезпечення не може перешкодити здійсненню будь-якої діяльності відповідачів на земельній ділянці». В той же час, в оскаржуваній ухвалі вирішено заборони проведення будь-яких робіт, що фактично тотожне «здійсненню будь-якої діяльності відповідачів на земельній ділянці», що позивач запевняв, що не буде порушено при задоволенні заяви про забезпечення позову (а.с. 193-200).

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Ковальчук А.С. підтримала скаргу і просила її задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином про що у справі є докази. Факт належного повідомлення ОСОБА_1 її представник - адвокат Ковальчук А.С. підтвердила в суді про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання. Повідомлення відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 повернулись із відмітками працівників пошти про відсутність адресатів за зазначеними ними адресами, заяви про зміну адреси місця проживання (перебування) від вказаних осіб до суду не надходили (а.с. 220-231).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. При цьому, участь сторін та їх представників в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою (частина 2 ст. 372 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

Зважаючи на вищезазначене та положення ч.ч. 9, 11 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України, суд визнав повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає розглядові справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив того, що позивачем у повному обсязі доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення його позову, застосування такого заходу забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, невжиття таких заходів унеможливить ефективний захист та поновлення прав позивача, у разі, якщо під час розгляду спору у даній справі будуть встановлені факти порушення таких прав, оскільки на даний час відповідачі можуть розпорядитись спірними земельними ділянками, що є предметом спору.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч. 2 ст. 150 ЦПК України).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

За роз`ясненнями, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Так, підставою для пред`явлення позову у даній справі слугувало те, що розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації № 1854 від 24 квітня 2008 року затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки з кадастровим номером 3222785800:04:003:0096, площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства в межах Ніжиловицької сільської ради Макарівського району Київської області поза межами компетенції, у зв`язку з чим набуття права власності на вказану земельну ділянку відбулося з порушенням вимог Земельного кодексу України, Лісового кодексу України. Крім того, в подальшому, вказану земельну ділянку було відчужено та здійснено її поділ на 15 земельних ділянок з новими кадастровими номерами.

В матеріалах справи наявні інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з яких вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3222785800040030100, 3222785800040030101, 3222785800040030102, 3222785800040030103, 3222785800040030104, 3222785800040030105, 3222785800040030106, 3222785800040030107, 3222785800040030108, 3222785800040030109 належать на праві приватної власності ОСОБА_2 , земельні ділянки з кадастровими номерами 3222785800040040003, 3222785800040040004, 3222785800040040005 належать на праві приватної власності ОСОБА_1 , земельні ділянки з кадастровими номерами 3222785800040030098, 3222785800040030099 (а.с. 108-111, 134-159).

Цих обставин представник ОСОБА_1 - адвокат Ковальчук А.С. в суді апеляційної інстанції не заперечувала (а.с. 231).

На обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказував, що відповідачами можуть бути вчинені дії щодо відчуження, поділу або об`єднання , зміни конфігурації спірних земельних ділянок, що в свою чергу може ускладнити або зробить неможливим виконання рішення суду. Звертав увагу, що спірні земельні ділянки вже відчужувались від первісних власників.

Сторонами не заперечується, що спірні земельні ділянки відчужувались від первісних власників.

Отже, позивачем крім немайнових, заявлені майнові вимоги про витребування (повернення із незаконного володіння відповідачів) спірних земельних ділянок.

З огляду на те, що під час вирішення питання про законність вибуття з володіння держави спірних земельних ділянок останні можуть бути поділені, об`єднані чи відчужені на користь третіх осіб, що може потягнути за собою зміну предмета спору чи ініціювання нового спору, викладені заявником обставини, виходячи з положень статті 151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення.

При цьому, варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

З огляду на викладене, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, що спроб переоформлення спірних земельних ділянок не було та позивачем вказані обставини не підтверджені.

Таким чином, беручи до уваги те, що між сторонами виник спір щодо правомірності зайняття відповідачами земельних ділянок лісогосподарського призначення, які, згідно доводів прокурора, належать до державної власності, є землями лісогосподарського призначення, і щодо правомірності реєстрації за відповідачами права власності на ці земельні ділянки, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту на вказане нерухоме майно може призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, оскільки відповідачі можуть вчиняти дії щодо відчуження на користь третіх осіб земельних ділянок, право власності на які, на даний час, зареєстроване за ними.

При цьому, на думку колегії суддів накладення арешту на спірні земельні ділянки унеможливлює вчинення дій відносно вказаних об`єктів нерухомого майна, а тому додаткової заборони щодо вчинення дій з реєстрації, перереєстрації права власності на спірні земельні ділянки не потребують, оскільки арешт земельної ділянки - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилково висновку щодо задоволення заяви про забезпечення позову в частині заборони вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на спірні земельні ділянки.

Крім того, метою вжиття забезпечувальних заходів у цьому спорі, в якому заявлені вимоги про повернення земельних ділянок, є, в тому числі, забезпечення знаходження майна у відповідачів в незмінному вигляді.

Необхідність збереження стану спірних земельних ділянок відповідає умовам вжиття заходів забезпечення позову та застосуванню правил частини другої статті 149 ЦПК.

При цьому, негативним наслідком незабезпечення вказаного позову, в разі задоволення позовних вимог, єнеможливість або значне утруднення використання спірних земельних ділянок для потреб лісогосподарського призначення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наявні підстави для вжиття заходу забезпечення позову у вигляді заборони проведення на спірних земельних ділянках будь-яких робіт.

Доводи апеляційної скарги, що ухвала суду першої інстанції є втручанням у господарську діяльність відповідачів та перешкоджає у її здійсненні, не підтверджена будь-якими доказами, а зводяться до тверджень, що вжиття заходів забезпечення позову не повинно призводити до втручання у господарську діяльність юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність, і що суд першої інстанції при вирішенні питання про забезпечення позову має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Проте, оскільки конкретних обставин втручання та перешкоджання у господарській діяльності відповідачів апелянтом зазначено не було, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом.

Також, з огляду на доводи апеляційної скарги щодо невідповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном та порушення принципу «пропорційності», «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави та власника майна апеляційний суд приймає до уваги, що застосування даного виду забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, гарантованих ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, оскільки майно фактично перебуває у володінні власників, а обмежується лише можливість розпоряджатися і частково обмежується можливість користуватися спірним майном.

Враховуючи збалансованість інтересів сторін, колегія суддів дійшла висновку, що вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірні земельні ділянки та заборони проведення на спірних земельних ділянках будь-яких робітне завдасть настільки істотних наслідків для усіх зацікавлених осіб, ніж якщо такі заходи вжиті не будуть. При цьому, головну передумову для вжиття заходів забезпечення позову - забезпечення виконання рішення суду, слід в даному випадку розуміти так, що незастосування таких заходів може позбавити сенсу звернення до суду з позовом, що розглядається, навіть за умови його задоволення, та матиме своїми наслідками остаточне порушення права позивача, в той час, як застосування вказаних заходів забезпечення позову може запобігти порушенню прав всіх зацікавлених осіб.

Крім того, у випадку встановлення відсутності підстав для задоволення позову та, зокрема, відсутності підстав для витребування (повернення) спірних земельних ділянок з володіння відповідачів, вжиті судом заходи забезпечення позову, не призведуть до невиправданих, вкрай негативних наслідків для інших осіб, оскільки, встановивши такі обставини, суд може скасувати вжиті ним заходи забезпечення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала в частині заборони вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на спірні земельні ділянки підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення.

Ухвалу суду першої інстанції в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки та заборони проведення на спірних земельних ділянках будь-яких робіт залишити без змін.

Інші доводи цих висновків не спростовують, не містять підстав для скасування оскаржуваної ухвали, тому колегія суддів їх відхилила.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-382, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 19 грудня 2023 року в частині задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:003:0098 площею 0.1195 га, що належить ОСОБА_3 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:003:0099 площею 0.1195 га, що належить ОСОБА_3 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:004:0003 площею 0.1192 га, що належить ОСОБА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:004:0004 площею 0.1195 га, що належить ОСОБА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:004:0005 площею 0.1195 га, що належить ОСОБА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0100 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0101 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0102 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0103 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0104 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0105 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0106 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0107 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0108 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0109 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0110 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0111 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 скасувати та постановити в цій частині нове судове рішення.

У задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:003:0098 площею 0.1195 га, що належить ОСОБА_3 , земельну ділянку з кадастровим номером кадастровим номером 3222785800:04:003:0099 площею 0.1195 га, що належить ОСОБА_3 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:004:0003 площею 0.1192 га, що належить ОСОБА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:004:0004 площею 0.1195 га, що належить ОСОБА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:004:0005 площею 0.1195 га, що належить ОСОБА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0100 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0101 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0102 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0103 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0104 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0105 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0106 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0107 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0108 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0109 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0110 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222785800:04:03:0111 площею 0.12 га, що належить ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 19 грудня 2023 року в іншій частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення: 30 травня 2024 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова