Ухвала

від 31.05.2024 по справі 160/9951/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

31 травня 2024 р.Справа №160/9951/21Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним і скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним і скасування припису.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Златін С.В.) рішенням від 11.09.2023 у справі №160/9951/21 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування припису задовольнив частково; визнав протиправними та скасував наступні пункти припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 23.04.2021 № 22-5.8 виданого за результатами планової перевірки суб`єкта господарювання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»: 15, 16, 19, 20, 23, 24, 25, 38, 40, 43, 46, 47, 48, 49, 122, 191, 192, 586, 587, 592, 1167-1173, 1179, 1180-1190; в іншій частині заявлених позовних вимог відмовив; стягнув з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» сплачену суму судового збору у розмірі 2270 грн та витрати на проведення судової експертизи у розмірі 54 915,20 грн.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Златін С.В.) додатковим рішенням від 25.09.2023 у справі №160/9951/21 стягнув з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» у якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суму у розмірі 40 000 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 в адміністративній справі №160/9951/21 залишено без змін.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2024 апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задовольнив частково; додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 в адміністративній справі №160/9951/21 скасував в частині стягнення з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» у якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суму у розмірі 20000,00 грн; в іншій частині додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 в адміністративній справі №160/9951/21 залишив без змін.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 10 травня 2024 року касаційні скарги Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задовольнив; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року, додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року та додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2024, справу №160/9951/21 передано на новий розгляд судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою від 27.05.2024 суд прийняв до провадження адміністративну справу №160/9951/21 за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним і скасування припису; постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження одноособово суддею Кучугурною Н.В.; підготовче засідання призначив на 19 червня 2024 року на 10:00 год.

31.05.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд забезпечити позовні вимоги шляхом зупинення дії оскаржуваних пунктів 15, 16, 19, 20, 23, 24, 25, 38, 40, 43, 46, 47, 48, 49, 122, 191, 192, 586, 587, 592, 1167-1173, 1179, 1180-1190 Припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 23.04.2021 № 22-5.8 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за позовною заявою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування зазначених пунктів Припису.

В обґрунтування заяви позивач указує, що відповідно до п. 26 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю», припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені відповідно у десятиденний та одноденний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці. У разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржене до Голови або заступника Голови Держпраці. Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги інспектора праці. За результатами розгляду скарг приписи, вимоги інспектора праці можуть бути скасовані повністю або в окремій частині. Отже, виконання припису тимчасово зупиняється на строк розгляду скарги Головою або заступником Голови Держпраці. Відповідно до роз`яснень Державної служби України з питань праці, розміщених на офіційній інтернет сторінці, подання суб`єктом господарювання позовної заяви до суду щодо оскарження припису про усунення порушень законодавства про працю, а також (чи) постанови про накладення фінансової санкції за порушення законодавства про працю не спричиняє автоматичного зупинення строку для виконання припису, чи сплати штрафу. Для вирішення цього питання суб`єкт господарювання має право звернутися до адміністративного суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії припису та (чи) постанови про накладення фінансової санкції на час розгляду судового спору. Таким чином, судове оскарження припису не зупиняє його дію. Зупинити дію припису можливо за умови звернення до адміністративного суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії припису на час розгляду судового спору. Як було зазначено вище, оскарження окремих пунктів Припису №22-5.8 в судовому порядку само по собі не зупиняє обов`язку їх виконання Позивачем та у будь-який час має бути розцінене посадовими особами Держпраці як невиконання підприємством у встановлені терміни (які до слова спливли ще у 2021 році) з призначенням позапланової перевірки, притягнення посадових осіб Позивача до адміністративної відповідальності через невиконання в строк оскаржуваних пунктів Припису №22-5.8. Позивач переконаний, що виконання позивачем оскаржуваних пунктів Припису №22-5.8 фактично вичерпає свою дію, в зв`язку з чим позовні вимоги в частині їх скасування, обґрунтування їх неправомірності будуть нівельовані. Водночас відновлення порушених прав позивача потребуватиме чималих зусиль, часу та значних витрат коштів, в т.ч. через вжиття відповідачем заходів реагування, що передбачається ч. 11 ст. 7 Закону №877.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заяву про забезпечення позову передано судді Кучугурній Н.В.

Розглянувши заяву з урахуванням матеріалів адміністративної справи, суд зазначає про таке.

Частинами першою та другою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі №240/37865/21.

Суд установив, що у цій справі позивач заявив позовні вимоги, у тому числі, про визнання неправомірними та скасування пунктів 15, 16, 19, 20, 23, 24, 25, 38, 40, 43, 46, 47, 48, 49, 122, 191, 192, 586, 587, 592, 1167-1173, 1179, 1180-1190 припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 23 квітня 2021 року № 22-5.8, виданого за результатами планової перевірки суб`єкта господарювання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Вказаний припис про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду був виданий посадовими особами відповідача з наслідками Акту перевірки від 16 квітня 2021 року № 30/5.8, який, у свою чергу, був складений за результатами проведеної у період з 05 квітня 2021 року по 16 квітня 2021 року планової перевірки дотримання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Як видно з матеріалів справи, перевірка була проведена, у тому числі, відповідно до статей 4, 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877).

Закон №877 визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

З визначенням, наведеним у статті 1 Закону №877:

державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (ч.6 ст.7 Закону №877).

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону №877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 8 статті 7 Закону №877 передбачено, що припис це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно з ч.11 ст.7 Закону №877, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом (ч.1 ст.12 Закону №877).

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що сам по собі припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання, але невиконання припису може мати наслідком застосування до суб`єкта господарювання заходів реагування. При цьому, припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Так, припис, виданий за наслідками перевірки підприємства позивача, містить 1190 пунктів виявлених порушень, які позивач має усунути.

У межах цієї справи позивач оскаржує лише незначну частину цих пунктів припису.

Суд зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних у цій справі пунктів припису не буде мати істотного впливу на права та інтереси позивача, які пов`язані з наслідками проведеної перевірки, оскільки заходи реагування у виді застосування штрафних санкцій, можуть бути застосовані посадовими особами відповідача і в разі невиконання позивачем інших, ніж ті, що оскаржуються у цій справі, пунктів припису.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач у заяві про забезпечення позову не навів доводів, а також не надав доказів, які б свідчили та підтверджували те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно вплинути на ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, а також, необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому.

Таким чином, заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 150, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству «АрселорМіттал Кривий Ріг» в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили 31.05.2024.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Кучугурна