Ухвала

від 21.08.2024 по справі 160/9951/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

21 серпня 2024 рокуСправа №160/9951/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучугурної Н.В.

секретаря судового засідання Храмцова Є.В.

за участю:

від позивача: Охріменко А.А., адвокат;

від відповідача: Котлярова Т.С., представник,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Дніпрі заяву Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про зміну предмету позову в адміністративній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним і скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним і скасування припису.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Златін С.В.) рішенням від 11.09.2023 у справі №160/9951/21 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування припису задовольнив частково; визнав протиправними та скасував наступні пункти припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 23.04.2021 № 22-5.8 виданого за результатами планової перевірки суб`єкта господарювання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»: 15, 16, 19, 20, 23, 24, 25, 38, 40, 43, 46, 47, 48, 49, 122, 191, 192, 586, 587, 592, 1167-1173, 1179, 1180-1190; в іншій частині заявлених позовних вимог відмовив; стягнув з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» сплачену суму судового збору у розмірі 2270 грн та витрати на проведення судової експертизи у розмірі 54 915,20 грн.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Златін С.В.) додатковим рішенням від 25.09.2023 у справі №160/9951/21 стягнув з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» у якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суму у розмірі 40 000 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 в адміністративній справі №160/9951/21 залишено без змін.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2024 апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задовольнив частково; додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 в адміністративній справі №160/9951/21 скасував в частині стягнення з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» у якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суму у розмірі 20000.00 грн; в іншій частині додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 в адміністративній справі №160/9951/21 залишив без змін.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 10 травня 2024 року касаційні скарги Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задовольнив; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року, додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року та додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2024, справу №160/9951/21 передано на новий розгляд судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду від 27.05.2024 прийнято до провадження адміністративну справу №160/9951/21 за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним і скасування припису; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження одноособово суддею Кучугурною Н.В.; призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

10 липня 2024 року суд постановив ухвалу, якою продовжив підготовче провадження на 30 днів.

10 липня 2024 року до суду від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач просить суд: визнати неправомірними та скасувати пункти 15, 16, 19, 20, 23, 38, 40, 43, 46, 47, 48, 49, 122, 191, 192, 586, 587, 592, 1167-1173, 1179-1190 Припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №22-5.8 від 23.04.2021, виданого за результатами планової перевірки суб`єкта господарювання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»; визнати неправомірними дії Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо встановлення термінів усунення порушень вимог законодавства, зазначених у Приписі №22-5.8 від 23.04.2021, без погодження з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

14 серпня 2024 року через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просить суд: визнати неправомірними та скасувати пункти 15, 16, 19, 20, 21, 22, 23, 38, 40, 43, 46, 47, 48, 49, 122, 191, 192, 586, 587, 592, 1167-1173, 1179-1190 Припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №22-5.8 від 23.04.2021 р., виданого за результатами планової перевірки суб`єкта господарювання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»; визнати неправомірними дії Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо встановлення термінів усунення порушень вимог законодавства, зазначених у Приписі №22-5.8 від 23.04.2021, без погодження з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

У заяві позивач указує, що, керуючись ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач бажає частково змінити позовні вимоги підтримуючи власні обґрунтування та докази додані до позовної заяви. Позивач зазначає, що пункти 21, 22 Припису позивач вважає неправомірними з огляду на заперечення, які надавалися до Акта перевірки за цими порушеннями. У 2019 році у відповідності з наказом по підприємству ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 26.02.2019 № 205 «Про проведення ремонту III розряду доменної печі № 6 доменного цеху № 1» в період з 18.03.2019 по 24.03.2019 (6 діб) був проведений ремонт III розряду доменної печі № 6 доменного цеху № 1. Після ремонту III розряду домена піч № 6 доменного цеху № 1 була введена в експлуатацію на підставі «Акту приймання відремонтованого об`єкту» від 24.03.2018 комісією ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (склад комісії з приймання призначений наказом від 26.02.2019 № 205). У 2021 році у відповідності з наказом по підприємству ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 18.01.2021 № 31 «Про проведення ремонту III розряду доменної печі № 6 доменного цеху № 1» в період з 22.01.2021 по 28.01.2021 (6 діб) був проведений ремонт III розряду доменної печі № 6 доменного цеху № 1. Після ремонту III розряду домена піч № 6 доменного цеху № 1 була введена в експлуатацію на підставі «Акту приймання відремонтованого об`єкту» від 28.01.2021 комісією ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (склад комісії з приймання призначений наказом від 18.01.2021 № 31). Враховуючи те, що у пункті 22.1.1. «Правил безпеки у доменному виробництві» НПАОП 27.1-1.02-97, викладено: «Устаткування доменних цехів повинно підлягати оглядам і ремонтам у строки, передбачені графіками, затвердженими в установленому порядку, основні агрегати після капітального ремонту можуть бути введені в експлуатацію тільки після приймання їх комісією, призначеною директором (головним інженером) підприємства за участю представників місцевих органів Держнаглядохоронпраці», без точної класифікації ремонтів за розрядами (крім капітального) представник місцевих органів Держнаглядохоронпраці до комісії з прийому доменної печі № 6 доменного цеху № 1 не залучався. Водночас, пункти 21, 22 Припису не містять конкретних заходів, які можливо та потрібно вжити підприємству з метою їх виконання. Таким чином, відповідачем порушено принцип правової визначеності. У подібних правовідносинах Верховним Судом у постанові від 16.02.2021 у справі №821/233/17 були зроблені наступні висновки: «Колегія суддів зазначає, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства, за невиконання якого може бути притягнуто до відповідальності. Отже, він виноситься за наявності наявних порушень, які фактично можливо і необхідно усунути.». З огляду на викладене, позивач просить суд задовольнити заяву.

У підготовчому судовому засіданні, яке відбулось 21.08.2024 представник позивача підтримав заяву про зміну предмету позову, яка була подана до суду 14.08.2024. Водночас заяву про зміну предмету позову, яка надійшла до суду 10.07.2024, представник позивача просив залишити без розгляду. Представник відповідача проти задоволення заяви не заперечувала.

Розглянувши подану представником позивача заяву, дослідивши матеріали справи,ь суд зазначає про таке.

Відповідно до частин 1-3 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Так, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 10 травня 2024 року касаційні скарги Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задовольнив; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року, додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року та додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже, справа №160/9951/21 направлена до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Суд зазначає, що всі обставини, про які повідомляє позивач у заяві про зміну предмету позову, існували під час розгляду справи попереднім складом суду першої інстанції.

Крім того, пункти 21, 22 припису, які просить визнати протиправними та скасувати позивач у заяві про зміну предмету позову, і про скасування яких ним не заявлялось під час подання позову у червні 2021 року, також були чинними на час розгляду справи попереднім складом суду першої інстанції.

Таким чином, у поданій позивачем заяві про зміну предмету позову не наведено обставин, які відповідно до ст.47 КАС України, можуть бути підставою для зміни предмету або підстав позову у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зауважити, що правові підстави позову це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Таким чином, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 ГПК України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20, від 31 травня 2023 року у справі № 916/1029/22

Суд установив, що, подавши заяву про зміну предмету позову, позивач змінив підстави позову, вказавши, що пункти 21, 22 Припису позивач вважає неправомірними з огляду на заперечення, які надавалися до Акта перевірки за цими порушеннями.

В судовому засіданні представник позивача вказав, що позов, який був поданий до суду у червні 2021 року, не був обґрунтований вказаними обставинами.

З наведеного суд робить висновок про те, що позивачем були змінені як предмет позову, а саме доповнено позовні вимоги вимогами про визнання протиправними та скасування пунктів 21, 22 Припису, так і його підстави. Водночас, як зазначено вище, одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про зміну предмету позову.

Керуючись статтями 44, 47, 173, 180-183, 243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про зміну предмету позову.

Ухвала набирає законної сили 21.08.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 26.08.2024.

Суддя Н.В. Кучугурна