Рішення

від 20.05.2024 по справі 826/9530/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2024 року м. Київ № 826/9530/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,

за участю представників сторін:

від позивача Садова О.П.,

від відповідача Познякова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво»

до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво» звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 травня 2017 року № 0000941202, № 0000931202, № 0000951202.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що відповідачем протиправно донараховані податкові зобов`язання з податку на додану вартість за господарськими операціями з оренди (лізингу) літаків, оскільки такі операції не є об`єктом оподаткування ПДВ на підставі пункту 186.4 статті 186 Податкового кодексу України. Крім того, відповідачем не було враховано особливостей проведення коригування до податкових накладних, виписаних підприємству при здійсненні оплати за отримане авіаційне паливо. Позивач зазначив, що він здійснює 100% попередню оплату за паливо, а після здійснення заправок на рейси проводить коригування, виходячи із конкретної кількості міжнародних та внутрішніх рейсів.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, позаяк позивач повинен був оподаткувати операції з оренди у нерезидентів літаків у періоді, за який сформоване та заявлене бюджетне відшкодування ПДВ, оскільки місцем постачання таких послуг є митна територія України. Також, відповідач зазначає, що корегування податкових накладних було здійснено неправильно.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.06.2023 замінено відповідача у справі - Головне управління ДФС у Київській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Київській області. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 прийнято до провадження адміністративну справу № 826/9530/17, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

До суду від сторони позивача надійшли письмові пояснення у контексті висновків Верховного Суду у даній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження в адміністративній справі.

Потокольною ухвалою від 29.01.2024 суд закрив підготовче провадження у даній справі та призначив розгляд справи по суті заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні 20.05.2024 представник позивача вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Авіакомпанія «Браво» бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2016 року, за результатами якої складено акт від 14 квітня 2017 року № 707/10-06-12-02-09/32259588.

Відповідно до висновків акта перевірки, контролюючим органом встановлено порушення платником пункту 192.1 статті 192, пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.2, 200.4 статті 200 ПК України, в результаті чого, завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту в розмірі 3583444,00 грн, завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2016 року на 1990440,00 грн, а також завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розмірі 1593004,00 грн та донараховано податкові зобов`язання на загальну суму 5690339,00 грн.

На думку податкового органу, платник безпідставно не оподатковував операції з оренди (лізингу) літаків у нерезидентів у періоді, за який сформоване та заявлене бюджетне відшкодування ПДВ, оскільки місцем постачання таких послуг є митна територія України. Також, відповідач зазначив, що коригування сум ПДВ в податкових накладних було здійснено позивачем неправильно, що призвело до заниження податкових зобов`язань.

На підставі висновків акта перевірки 04 травня 2017 року, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000941202, яким товариству зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 1593004,00 грн; № 0000931202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 1990440,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 497610,00 грн; № 0000951202, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ на 7112922,00 грн, з яких за податковими зобов`язаннями 5690339,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1422583,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перш за все, слід зазначити, що скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд звернув увагу на таке:

-оскільки літак є транспортним засобом, підпункт «ґ» пункту 186.3 статті 186 ПК України не може бути застосований до правовідносин з оренди (лізингу) літаків у нерезидентів, тому є правильним висновок судових інстанцій, що в даному випадку, місцем постачання послуг оренди (лізингу) літаків є місце реєстрації нерезидентів за межами митної території України, тому такі операції оподатковуванню ПДВ не підлягають;

-щодо тверджень податкового органу про завищення платником податкового кредиту на суму коригування ПДВ за податковими накладними, виписаними ТОВ «ТНК-Індастриз Україна», задовольняючи позовні вимоги в цій частині, судові інстанції дійшли висновку, що постачальником позивача правомірно здійснено коригування даних до податкових накладних за перевіряємий період, об`єднавши в одній накладній товари, які оподатковуються за різними ставками, у зв`язку з чим, у товариства є підстави для формування податкового кредиту, водночас, Верховний Суд вважає висновки судових інстанцій передчасними, оскільки судам необхідно було перевірити, чи здійснив постачальник палива коригування саме податкових зобов`язань з ПДВ, що виникли при реалізації палива на користь платника, яке використано на заправку літаків для внутрішніх перевезень. Натомість, судові інстанції обмежилися висновком про можливість об`єднання в одній податковій накладній операцій, здійснених за різними ставками ПДВ;

- судами не розмежовано здійснені контролюючим органом донарахування грошового зобов`язання з ПДВ, зменшення від`ємного значення суми ПДВ, а також суми бюджетного відшкодування з ПДВ за кожним окремим епізодом, а тому, відсутня можливість виокремити неправомірні нарахування/зменшення від тих, законність яких підлягає додатковій перевірці.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Подактового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Так, пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з підпунктом 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 ПК України, місцем постачання послуг є: місце фактичного постачання послуг, пов`язаних з рухомим майном, а саме: а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг; б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна; в) послуг, пов`язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання; г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов`язані з рухомим майном;

Відповідно до змісту визначення понять у статтті 14 ПК України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14).

За приписами пункту 186.3 статті 186 ПК України, місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб`єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

До таких послуг належать, у тому числі, надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів.

Судом досліджено, що перевіркою операцій з постачання (експорту) послуг встановлено, що відповідно до угоди від 21.04.2015 №б/н ТОВ «Авіакомпанія Браво» орендує у компанії Aftrans Aero DMCC, країна Об`єднані Арабські Емірати повітряне судно, бортовий реєстраційний номер НОМЕР_1 , модель літака McDonnel Douglas-MD 83 Airоraft, серійний №53187, а згідно угоди від 24.09.2015 №б/н - орендує повітряне судно бортовий реєстраційний номер UR-COC, модель літака McDonnel Douglas-MD 83 Airoraft, серійний №49808.

Щомісячна орендна плата за літак згідно угоди від 21.04.2015 №б/н становить 180 000 дол. США та 120 000 дол. США за літак згідно угоди від 24.09.2015 №б/н.

Згідно акту від 31.08.2016 №б/н орендна плата за повітряні судна за серпень 2016 року становить 8 720 516,70 грн. без ПДВ (у т.ч. згідно угоди від 21.04.2015 №б/н - 5 232 310,02 грн. без ПДВ та 3 488 206,68 грн. без ПДВ згідно угоди від 24.09.2015 №б/н).

Згідно акту від 30.09.2016 №б/н орендна плата за повітряні судна за вересень 2016 року становить 8 163 020,70 грн. без ПДВ (у т.ч. згідно угоди від 21.04.2015 №б/н 4 897 812,42 грн. без ПДВ та 3 265 208,28 грн. без ПДВ згідно угоди від 24.09.2015 №б/н).

Згідно акту від 31.10.2016 №б/н орендна плата за повітряні судна за жовтень 2016 року становить 3 059 514,12 грн. без ПДВ (згідно угоди від 24.09.2015 №б/н).

Згідно акту від 31.10.2016 №б/н орендна плата за повітряні судна за листопад 2016 року становить 3 270 497,04 грн. без ПДВ (згідно угоди від 24.09.2015 №б/н).

Крім того, ТОВ «Авіакомпанія Браво» згідно угоди від 26.09.2016 №б/н орендує у компанії AIR FLEET Management S.A.L., країна Ліван, повітряне судно в кількості 1 шт., бортовий реєстраційний номер UR-CNE, модель літака Boeing 737-500, серійний №24288.

Щомісячна орендна плата за літак згідно угоди становить 65000 дол.США+250 дол. за польотні години.

Згідно акту від 31.08.2016 №08.2016 орендна плата за повітряне судно за серпень 2016 року становить 3 964 235,96 грн. без ПДВ.

Згідно акту від 30.09.2016 №09.2016 орендна плата за повітряне судно за вересень 2016 року становить 2 884 089,66 грн. без ПДВ.

Згідно акту від 31.10.2016 №10.2016 орендна плата за повітряне судно за жовтень 2016 року становить 2 401 272,41 грн. без ПДВ.

Згідно акту від 30.11.2016 №11.2016 орендна плата за повітряне судно за листопад 2016 року становить 2 796 165,59 грн. без ПДВ.

Також, ТОВ «Авіакомпанія Браво» згідно угоди від 22.07.2016 №22/07/2016 орендує у компанії Castron Operations LTD, країна Кіпр, повітряне судно в кількості 1 шт., бортовий реєстраційний номер UR-CGY, модель літака Boeing 737-548, серійний №25737.

Щомісячна орендна плата за літак згідно угоди становить 50 000 Євро.

Згідно акту від 31.08.2016 №б/н орендна плата за повітряне судно за серпень 2016 року становить 1 489 781,90 грн. без ПДВ.

Згідно акту від 30.09.2016 №б/н оренда плата за повітряне судно за вересень 2016 року становить 1 496 515,55 грн. без ПДВ.

Згідно акту від 31.10.2016 №б/н орендна плата за повітряне судно за жовтень 2016 року становить 1 392 333,90 грн. без ПДВ.

Згідно акту від 30.11.2016 №б/н орендна плата за повітряне судно за листопад 2016 року становить 1 353 694,90 грн. без ПДВ.

Так, у акті перевірки зазначено, що ТОВ «Авіакомпанія Браво» не було відображено дані операції у податковому обліку, а саме, у рядку 6 декларацій з ПДВ «Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України» (з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок) за серпень 2016 року, вересень 2016 року, жовтень 2016 року, листопад 2016 року.

На підставі викладеного, контролюючим органом за результатами перевірки ТОВ «Авіакомпанія Браво» зроблено висновок, що на дату постачання послуг підприємство повинно було збільшити свої податкові зобов`язання з ПДВ та відобразити їх у рядку 6 декларації з ПДВ.

Відповідно до норм підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 ПК України, лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.

Згідно змісту пункту 187.8 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України, передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У силу норм абз. «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Водночас, як передбачено підпунктом 196.1.2 пунктом 196.1 статті 196 ПК України, не є об`єктом оподаткування операції з: передачі майна у схов (відповідальне зберігання), у концесію, а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг.

Тож, судом встановлено та не заперечується сторонами, позивач є отримувачем послуг оренди транспортних засобів від нерезидентів України, водночас, при визначенні місця постачання майна (рухомого та нерухомого майна, у тому числі транспортних засобів) у лізинг, слід керуватися саме статтею 186 Податкового кодексу України, пунктами 186.2-186.4 якої, визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

При цьому, пунктом 186.2 статті 186 ПК України, визначено, що місцем постачання послуг, пов`язаних з рухомим майном, є місце фактичного постачання таких послуг, проте, згідно підпункту «ґ» пункту 186.3 цієї статті, місцем постачання послуг надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб`єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Відповідно до положень пункту 186.4 статті 186 ПК України, місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що послуги з надання лізингодавцем (нерезидентом України) в оперативний або фінансовий лізинг рухомого майна (за винятком транспортних засобів і банківських сейфів), які надаються резиденту України, є об`єктом обкладення ПДВ та оподатковуються в загальному порядку за ставкою 20 відсотків. Якщо згадані послуги з рухомим майном надаються лізингодавцем (нерезидентом України) нерезиденту України, який не має постійного представництва на митній території України, то ці послуги не є об`єктом оподаткування ПДВ, з огляду на що, оскільки пасажирський авіаційний транспорт належить до транспортних засобів і надання послуг з оренди такого засобу здійснюється нерезидентами (у даному випадку Об`єднані Арабські Емірати, Ліван, Кіпр), то місцем постачання таких послуг є місце реєстрації нерезидента за межами митної території України і така операція оподатковування податком на додану вартість не підлягає.

Вказаний висновок суду узгоджується з висновками Верховного Суду в даній справі, який виснував, що оскільки літак є транспортним засобом, підпункт «ґ» пункту 186.3 статті 186 ПК України не може бути застосований до правовідносин з оренди (лізингу) літаків у нерезидентів, тому є правильним висновок судових інстанцій, що в даному випадку місцем постачання послуг оренди (лізингу) літаків є місце реєстрації нерезидентів за межами митної території України, тому такі операції оподатковуванню ПДВ не підлягають.

Тож, висновки акта перевірки в цій частині та прийняте контролюючим органом рішення про коригування грошових зобов`язань, є безпідставними та не ґрунтуються на приписах ПК України.

Також, перевіркою було встановлено, що ТОВ «Авіакомпанія Браво» проводило коригування до податкових накладних, виписаних ТОВ «ТНК-Індастриз Україна» в оплату за отримане паливо авіаційне для газотурбінних двигунів, що є порушенням пункту 198.3 статті 198, пункту 192.1 статті 192 ПК України, з огляду на що, ТОВ «Авіакомпанія Браво» завищено податковий кредит на суму коригування ПДВ до податкових накладних без ПДВ, отриманих від ТОВ «ТНК-Індастриз Україна» (код ЄДРПОУ 32662383), а саме: за серпень 2016 року на 568 686 грн., що спричинило завищення рядка 12 Декларації «Коригування податкового кредиту»; за вересень 2016 року на 353 079 грн., що спричинило завищення рядка 12 Декларації «Коригування податкового кредиту»; за жовтень 2016 року на 665 485 грн., що призвело до завищення рядка 12 Декларації «Коригування податкового кредиту» на 209 494 грн., та завищення рядка 10.1 Декларації на 455 991 грн.; листопад 2016 року на 514 925 грн., що призвело до завищення рядка рядка 10.1 Декларації.

Згідно норм пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до положень пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно приписів пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, у тому числі придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Відповідно до норм пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Судом досліджено, що на протязі перевіряємого періоду, а саме за серпень 2016 року, вересень 2016 року, жовтень 2016 року, листопад 2016 року згідно договору поставки від 24.03.2016 №002 ТОВ «ТНК-Індастриз Україна» (постачальник) реалізовувало паливо авіаційне для газотурбінних двигунів без ПДВ позивачу, про що свідчать податкові накладні включені ТОВ «Авіакомпанія Браво» до податкового кредиту, рядок 10.1 Декларації «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України» та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, обсяги придбання палива становлять: за серпень 2016 року 15 238 437 грн. (без ПДВ), за вересень 2016 року 13 111 262 грн. (без ПДВ), за жовтень 2016 року 13 474 160 грн.(без ПДВ), за листопад 2016 року 18 506 689 грн. (без ПДВ).

Водночас, згідно розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних виписаних ТОВ «ТНК-Індастриз Україна`слідує, що сума коригування уже із зазначенням ПДВ становить: за серпень 2016 року 633 497 грн. (зі знаком +), за вересень 2016 року 546 306 грн. (зі знаком +), за жовтень 2016 року 436 395 грн. (зі знаком +), за листопад 2016 року 596 030 грн. (зі знаком +).

У даній частині, контролюючим органом було зроблено висновок про те, що податкові накладні за операціями згідно договору поставки від 24.03.2016 №002, укладеного між ТОВ «ТНК-Індастриз Україна» та позивачем, були зареєстровані за ставкою 0%, що не дає права на формування податкового кредиту, оскільки фактично суми ПДВ не сплачувалися позивачем в ціні товару.

Разом з тим, сторона позивача зазначає про те, що товариство здійснювало закупівлю палива у контрагента для заправки повітряних суден, що виконують міжнародні рейси. Позивач здійснив 100% передоплату за поставку палива, тому податкові накладні виписувалися за першою подією із нульовою ставкою суми ПДВ.

Приписами підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 ПК України, передбачено, що право на оподаткування операцій за нульовою ставкою надається, зокрема, по операціям для заправки або забезпечення повітряних суден, що: виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату.

Водночас, у контексті наведеного, в процесі діяльності товариства виникла потреба заправити паливом незначну кількість літаків для внутрішніх перевезень. На момент закупівлі палива, позивач не володів інформацією чи будуть та в якому обсязі будуть здійснюватися внутрішні рейси.

Відповідно до змісту пункту 193.1 статті 193 ПК України, ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків по операціях з: постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Отже, операції з постачання товарів для заправки повітряних суден, що виконують внутрішні рейси, оподатковуються за ставкою 20%.

У зв`язку з цим, за вказаним договором від 24.03.2016 № 002, вчинялись операції з поставки позивачу, як товарів, що оподатковуються, так і таких, що звільнені від оподаткування.

У даному випадку, статтею 192 ПК України, передбачено особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту).

Так, згідно положень пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Згідно пункту 192.3 ст. 192 ПК України, результат перерахунку податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Між тим, як передбачено пунктом 17 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" за №1307 від 31.12.2015, для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні. У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, у графі "Складена на операції, звільнені від оподаткування" верхньої лівої частини робиться помітка "Без ПДВ".

Зазначене не поширюється на операції з постачання товарів/послуг, до яких одночасно застосовуються як нульова ставка, так і основна та/або ставка 7 відсотків. У такому разі складається одна податкова накладна, у якій заповнюються відповідні графи нижньої табличної частини.

Тож, податковим законодавством, дійсно, передбачено можливість об`єднання в одній накладній операцій, що оподатковуються за різними ставками, у даному випадку 0% та 20%, водночас, відповідачем безпідставно не було взято до уваги належним чином зареєстровані розрахунки коригування, а надано оцінку лише первісній редакції податкових накладних, в яких зазначено про операції, які оподатковуються за 0% ставкою ПДВ.

У даній частині, судом враховується, що позивач здійснював господарські операції з нарахуванням податку на додану вартість за встановленими законом податковими ставками, які є різними для різних видів операцій, зокрема, поставки палива для міжнародних перевезень оподатковуються за ставкою 0%, а інша частина палива була використана для заправки внутрішніх рейсів на території України та оподатковувалась за не нульовою ставкою ПДВ.

Таким чином, суд вважає, що постачальником позивача було правомірно відкориговано дані до податкових накладних за вказаний період, що перевірявся, об`єднавши в одній накладній товари, які оподатковуються за різними ставками, водночас, відкориговані податкові накладні є підставою для формування податкового кредиту товариством.

Також, підлягає врахуванню й те, що відповідні розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, виписаних постачальником позивачу, є зареєстрованими контролюючим органом, що не заперечується сторонами та є передбаченою ПК України підставою для формування податкового кредиту за вказаний період. Доказів зупинення/відмови в реєстрації вказаних розрахунків коригувань матеріали справи не містять, відповідачем не надано відповідних доказів з цього питання.

При цьому, слід зазначити і про те, що в зазначений період часу з серпня по листопад 2016 року, позивачем податковий кредит сформований та відображений в деклараціях з податку на додану вартість за рахунок придбання вказаного вище товару на підставі уже зареєстрованих накладних та розрахунків коригування до них, з метою їх використання виключно в межах господарської діяльності платника податків, що підтверджено даними декларацій з податку на додану вартість, приєднаними до матеріалів справи.

У цій частині позовних вимог, суд касаційної інстанції вказав на те, що необхідно перевірити, чи здійснив постачальник палива коригування саме податкових зобов`язань з ПДВ, що виникли при реалізації палива на користь платника, яке використано на заправку літаків для внутрішніх перевезень, тобто, мова йде про встановлення факту реєстрації розрахунків коригування постачальником позивача в ЄРПН. Суд зважає на те, що належна реєстрація розрахунків корегування і не заперечувалась відповідачем, на підтвердження чого, у письмових поясненнях від 16.10.2023, наданих позивачем з урахуванням висновків Верховного Суду в даній справі, надав витяг з ЄРПН, за аналізом якого, суд дійшов висновку про те, що розрахунки корегування були зареєстровані.

З урахуванням того, що ПК України передбачає презумпцію правомірності дій платника податків, відповідач під час нового розгляду даного спору, так і не зазначив у чому саме полягає сумнів задекларованого податкового кредиту, що сформований за результатами операцій на підставі належним чином зареєстрованих розрахунків коригування. До того ж, під час розгляду спору, про встановлення перевіркою підміни номенклатури чи цілі використання придбаного авіаційного палива для міжнародних перевезень/внутрішніх, що впливало б на зміну ставки ПДВ з 0% на 20%, контролюючим органом не зазначено, матеріали справи не містять. Приписами підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 ПК України, передбачено, що право на оподаткування операцій за нульовою ставкою надається, зокрема, по операціям для заправки або забезпечення повітряних суден, що: виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату. Отже, операції з постачання товарів для заправки повітряних суден, що виконують внутрішні рейси, оподатковуються за ставкою 20%. У зв`язку з цим, за договором від 24.03.2016 № 002, вчинялись операції з поставки позивачу як товарів, що оподатковуються, так і таких, що звільнені від оподаткування, при цьому, частина палива була використана для заправки внутрішніх рейсів на території України та оподатковувалась за ставкою 20% ПДВ, проте, перевірка обставин незаконного/безпідставного віднесення постачання товарів для заправки повітряних суден із міжнародних рейсів на внутрішні, не є предметом розгляду даного спору, а також, відповідач про це не зазначив та не встановив.

Документальне обґрунтування наявності ділової мети передбачає наявність документів управлінського обліку, первинних документів, які платник податків використовує в господарській діяльності. Таким чином, ділова мета може бути відсутня лише в таких операціях: головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків. З причин, які відповідач не обґрунтував, він безпідставно не взяв до уваги належним чином зареєстровані розрахунки коригування, а надав оцінку лише первісній редакції податкових накладних, в яких зазначено про операції, які оподатковуються за 0% ставкою ПДВ, при тому, що постачальником позивача здійснено коригування даних до податкових накладних за перевіряємий період, об`єднавши в одній накладній товари, які оподатковуються за різними ставками, водночас, відкориговані податкові накладні, які зареєстровані у встановленому порядку, є підставою для формування податкового кредиту товариством.

Суд вважає, що висновки акта перевірки щодо порушення позивачем пункту 198.3 статті 198, пункту 192.1 статті 192 пункту 200.2, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, є безпідставними та не знайшли свого підтвердження під час нового розгляду спору, з огляду на що, податкові повідомлення-рішення № 0000931202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 990 440,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції 497 610 грн.; № 0000941202, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 593 004,00 грн. та № 0000951202, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 7 112 922,00 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Інші доводи сторін не впливають на висновки суду за наслідком розгляду спору.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідачем не доведена, а позивачем спростована, правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на що, останні є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно із ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові виграти, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір у розмірі 167909,65 грн (платіжне доручення від 29.08.2017 № 2365) підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київської області від 04.05.2017 № 0000941202, від 04.05.2017 № 0000931202 та від 04.05.2017 № 0000951202.

3. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області як відокремлений підрозділ ДПС України (ідентифікаційний код: 44096797; місцезнаходження: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво» (ідентифікаційний код: 32259588; місцезнаходження: м. Київ, вул. Шулявська, буд. 7) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 167 909 (сто шістдесят сім тисяч дев`ятсот дев`ять) грн 65 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 30 травня 2024 р.