Рішення

від 26.04.2024 по справі 333/2103/24

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/2103/24

Провадження № 2/333/2495/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2024 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючої-судді Кулик В.Б., за участю секретаря судового засідання Пантюх Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

06.03.2024 року ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначило наступне.

Відповідно до умов кредитного договору № 0.010.30.0318.ФО_К від 05.03.2018 року, АТ «ЮНЕКС БАНК», правонаступником якого є ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС», ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 20 000,00 грн. терміном користування до 05.03.2021 року (день остаточного повернення кредиту), а позичальник ОСОБА_1 зобов`язався повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим договором, а також виконати інші умови цього договору (п 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.2.2 кредитного договору № 0.010.30.0318.ФО_К від 05.03.2018 року позичальник зобов`язується сплачувати щомісячно платіж по кредиту, комісію за обслуговування та нараховані проценти згідно з п. 2.3, 2.4 цього договору, забезпечити повернення отриманого кредиту, комісію за обслуговування і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені цим договором строки.

Додатком № 1 до кредитного договору № 0.010.30.0318.ФО_К від 05.03.2018 року визначено Графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за кредитним договором, відповідно до якого кредит надавався строком з 05.03.2018 року по 04.03.2021 року. За цей період позичальник, крім тіла кредиту 20 000,00 грн. мав ще також сплатити проценти за користування кредитом у сумі 3,12 грн. та комісію за обслуговування кредиту у сумі 21 528,00 грн. Всього сума платежів за кредитом протягом дії договору мала скласти 41531 грн. 12 коп.

Однак, відповідач належним чином не виконувала свої зобов`язання по договору, не сплачувала щомісячні платежі за кредитом, комісію за обслуговування та проценти за користування кредитом та інші платежі, тим самим допускаючи порушення умов кредитного договору.

31.03.2021 між АТ «ЮНЕКС БАНК» (клієнт) та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» (фактор) укладено Договір факторингу № 31/03-2021. Розмір Прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до Договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021 року (Реєстр прав вимог станом на кінець дня 31.03.2021 року). Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, в день підписання цього договору. Відповідно до умов даного договору ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками AT «ЮНЕКС БАНК», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 0.010.30.0318.ФО_К від 05.03.2018 року.

Станом на 31.03.2021 року згідно з Реєстром прав вимоги, відповідач не виконала свої зобов`язання по кредитному договору, внаслідок чого у нєї утворилась заборгованість перед новим кредитором ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС», яка складала 48834 грн. 05 коп., з яких: 19161 грн. 31 коп. заборгованість по тілу кредиту прострочена згідно з Графіком платежів; 5,58 грн. прострочені проценти за кредитом, 20930,00 грн. прострочена комісія за обслуговування кредиту, 8 737 грн. 16 коп. штрафи, пені. Кількість днів прострочення станом на 31.03.2021 року складає 1056 днів.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача кредитну заборгованість за вищевказаним кредитним договором станом на день звернення до суду з даною позовною заявою у розмірі 48834 грн. 05 коп. Також позивач просить вирішити питання про стягнення на його користь з відповідача судових витрат, понесених на сплату судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп., а також понесених на сплату витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалою суду від 20.03.2024 року було відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

08.04.2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на позов. ОСОБА_1 зазначила, що у заяві позивальника не досягнуто істотних умов договору, щодо суми, розміру процентної ставки та пені. Крім того, у заяві, підписаній сторонами відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки за порушення зобов`язання. Позивачем не надано документів, коли саме були надані кредитні кошти. В матеріалах справи також немає підтверджень, що саме цей Витяг із Тарифів та Витяги з Умов розуміла ОСОБА_1 та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи анкету-заяву при приєднання до умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач вважає, що банк не мав права встановлювати до кредитного договору комісію за обслуговування кредиту, фактично за дії, які банк вчиняє на власну користь, з огляду на те, що отримує прибуток у вигляді процентів за користування кредитними коштами, а також з метою встановлення правовідносин між ним та боржником. Така умова договору є нікчемною та не потребує визнанню недійсною, а тому правові підстави по задоволенню позовних вимог ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» в частині стягнення сум простроченої комісії та поточної комісії, відсутні. Відтак, виходячи із змісту позовних вимог, відповідач вважає, що позивачем не доводяться на підставі належних та допустимих доказів обставини, викладені в позовній заяві, а саме: порушення відповідачем умов договору № 0.010.30.0318.ФО_К від 05.03.2018 року, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Крім того, відповідачем надана до суду заява про застосування строку позовної давності, яка обґрунтована тим, що умовами надання споживчого кредиту укладеного між сторонами визначено обов`язок позичальника здійснювати погашення кредиту у порядку та строки, які визначені в заяві. Кінцевою датою виконання зобов`язань зазначено 05.03.2021 року. Проте, позичальником повністю не було здійснено повернення кредитних коштів. Строк позовної давності три роки. Таким чином, з 05.03.2021 року банк фактично знав про своє порушене право, тобто з 2021 року по теперішній час строк позовної давності сплив. Банк повинен був звернутися з вказаним позовом ще у березні 2021 року, а з позовом до суду позивач звернувся 06.03.2023 року, тобто з пропуском строку позовної давності. У зв`язку з цим відповідач ОСОБА_1 просила застосувати позовну давність по цивільній справі та відмовити в задоволенні позовних вимог.

17.04.2024 року через систему «Електронний суд» представник позивача надала відповідь на відзив, відповідно якої представник позивача не погодився із доводами відзиву, наполягав на задоволенні позову у повному обсязі. У задоволенні заяви про застосування спливу строку позовної давності просив відмовити, так як строк не було пропущено, бо з 05.03.2021 року три роки це до 05.03.2024 року; при цьому строк не пропущено через запровадження карантину на території країни з 12.03.2020 року до 30.06.2023 року, а з 24.02.2022 року запровадження воєнного стану.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, до суду надала відзив на позов, заяву про застосування строків позовної давності та заяву про розгляд справи за відсутності відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» («Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», рішення від 07.07.1989 року, заява № 11681/85, п. 35) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд виходить з того, що якщо сторони та/або їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Оскільки учасники справи були належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, та, зважаючи на межі розгляду справи в суді, суд вважає за потрібне розглянути справу в даному судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

05.03.2018 року відповідач ОСОБА_1 , як позичальник, та АТ «ЮНЕКС БАНК», як кредитодавець, уклали кредитний договір № 0.010.30.0318.ФО_К, на підставі якого відповідачу надані кредитні кошти у розмірі 20 000,00 грн. терміном користування до 05.03.2021 року. При цьому позичальник зобов`язався повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим Договором, а також виконати інші умови цього Договору (п 1.1 Договору) (а.с. 20-24).

Згідно з п. 1.4. кредитного договору № 0.010.30.0318.ФО_К від 05.03.2018 року, позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені цим договором, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової домовленості сторін або достроково, відповідно до умов договору або чинного законодавства України. Кредит вважається повернутим в момент зарахування суми кредиту в повному обсязі на відповідні рахунки банку з обліку заборгованості позичальника за цим договором.

Відповідно до п. 1.5. кредитного договору № 0.010.30.0318.ФО_К від 05.03.2018 року, за користування кредитом позичальник сплачує: проценти за користування кредитом щомісячно, із розрахунку фіксованої процентної ставки 0,01 % річних; комісію за надання кредиту одноразово, не пізніше дня отримання надання кредиту, в розмірі 0,00 % від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. цього договору (п.п. 1.5.2. договору); комісію за обслуговування кредиту щомісячно, в розмірі 2,99 % від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього договору, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів (п.п. 1.5.3. договору).

Пунктом 2.3 кредитного договору № 0.010.30.0318.ФО_К від 05.03.2018 року визначено, що погашення кредиту, комісії за обслуговування кредиту та нарахованих процентів здійснюється позичальником щомісячно в період з 01 до 10 (включно) число кожного місяця протягом строку дії цього договору, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання цього договору, в сумі 1154,00 грн.

Відповідно до п. 3.2.2 кредитного договору № 0.010.30.0318.ФО_К від 05.03.2018 року, позичальник зобов`язується сплачувати щомісячно платіж по кредиту, комісію за обслуговування та нараховані проценти згідно п. 2.3, 2.4 цього договору, забезпечити повернення отриманого кредиту, комісію за обслуговування і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені цим Договором строки.

Додатком № 1 до кредитного договору № 0.010.30.0318.ФО_К від 05.03.2018 року визначено Графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за кредитним договором, відповідно до якого кредит надавався строком з 05.03.2018 року по 04.03.2021 року. За цей період позичальник, крім тіла кредиту 20 000,00 грн. мав ще також сплатити проценти за користування кредитом у сумі 3,12 грн. та комісію за обслуговування кредиту у сумі 21 528,00 грн. Всього сума платежів за кредитом протягом дії договору мала скласти 41531 грн. 12 коп. (а.с. 25-26).

Факт видачі АТ «ЮНЕКС БАНК» та отримання відповідачем коштів за кредитним договором № 0.010.30.0318.ФО_К від 05.03.2018 року підтверджується випискою за особовим рахунком позичальника (а.с. 32-108).

Крім того, вказаний факт, а саме: отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів від АТ «ЮНЕКС БАНК» сторонами не оспорюється.

З виписки з кредитного рахунку відповідача вбачається, що кредитодавець виконав свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, а позичальник ОСОБА_1 в порушення вимог кредитного договору не здійснювала щомісячні платежі на погашення кредитних коштів, процентів за користування кредитом та комісії за його обслуговування. З цієї виписки вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами, при цьому не належним чином виконувала свої кредитні зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування, інших обов`язкових платежів. Внаслідок невиконання відповідачем своїх кредитних зобов`язань утворилась заборгованість.

28.03.2021 року на електронному майданчику (електронна торгова система) ТОВ «Смарттендер» відбувся електронний аукціон з продажу лоту № 1, до складу якого входять: Права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб, організатором аукціону та власником активів якого було АТ «ЮНЕКС БАНК». Переможцем електронного аукціону є ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС», що підтверджується Протоколом електронного аукціону № UA-PS-2021-03-19-000106-1 від 28.03.2021 року (а.с. 126-127).

31.03.2021 року між АТ «ЮНЕКС БАНК» (клієнт) та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» (фактор) укладено Договір факторингу № 31/03-2021. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до Договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021 року Реєстр прав вимоги станом на кінець дня 31.03.2021 року. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, в день підписання цього договору. Відповідно до умов даного договору, ТОВ «ФК «ОМЕГАФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками AT«ЮНЕКС БАНК», у тому числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором № 0.010.30.0318.ФО_К від 05.03.2018 року, що підтверджується витягом з Реєстру прав вимоги, що є Додатком № 1 до Договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021 року.

Так, факт переходу права вимоги від АТ «ЮНЕКС БАНК» до ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» сторонами не оспорюється та визнається.

Таким чином, ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 0.010.30.0318.ФО_К від 05.03.2018 року.

Станом на 31.03.2021 року, згідно з Реєстром прав вимоги, заборгованість ОСОБА_1 перед новим кредитором ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» складала 48834 грн. 05 коп., з яких: 19161 грн. 31 коп. заборгованість по тілу кредиту прострочена згідно з Графіком платежів; 5,58 грн. прострочені проценти за кредитом, 20 930,00 грн. прострочена комісія за обслуговування кредиту, 8737 грн. 16 коп. штрафи, пені. Кількість днів прострочення станом на 31.03.2021 року складає 1056 днів.

12.10.2021 року ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» направило боржнику ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги та надавало строк для погашення суми заборгованості у розмірі 48834 грн. 05 коп. відповідно. Повідомлення повернулось з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Отже, станом на день звернення до суду з даною позовною заявою розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 0.010.30.0318.ФО_К від 05.03.2018 року перед ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» становить 48834 грн. 05 коп.

Суд зауважує, що надана позивачем виписка по особовому рахунку позичальника у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку, доданому до відповіді на відзив, та не спростовано будь-яким контрозрахунком відповідача. Вказане спростовує твердження відповідача стосовно оспорювання суми боргу.

Аналогічна позиція міститься у постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.05.2021 по справі № 554/4300/16-ц та постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 30.08.2023 по справі № 753/20537/18.

Стосовно тверджень відповідача щодо безпідставного нарахування комісії за обслуговування кредиту слід вказати, що відповідачем ОСОБА_2 підписано Паспорт споживчого кредиту, відповідно до п. 4 якого, передбачено платежі за додаткові та супутні послуги (а.с. 27-28).

Крім того, відповідачем було підписано Графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за кредитним договором № 0.010.30.0318.ФО_К від 05.03.2018 року, відповідно до п. 7.2 якого АТ «ЮНЕКС БАНК», на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування», цілком правомірно визначено плату за обслуговування кредиту.

Окремо суд звертає увагу, що відповідач власноручно підписала й кредитний договір № 0.010.30.0318.ФО_К від 05.03.2018 року та свідомо погодилась, що за користування кредитом вона буде сплачувати комісію за обслуговування кредиту.

Відтак, кредитний договір № 0.010.30.0318.ФО_К від 05.03.2018 року укладено відповідно до норм чинного законодавства України, підписання його сторонами свідчить про те, що останні погодилися з його умовами в повному обсязі, відтак нарахування визначеної пунктом 1.5.3. кредитного договору комісії за обслуговування кредиту жодним чином не суперечить чинному законодавству України.

Крім того, як вбачається Виписки по особовому рахунку та Деталізованого розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за період 05.03.2018 року по 31.03.2021 року сплачувала комісію за обслуговування кредиту у розмірі 598,00 грн., що підтверджує той факт, що вона визнала п. 1.5.3 кредитного договору дійсним та законним.

Відтак, твердження відповідача про те, що положення кредитного договору № №0.010.30.0318.ФО_К від 05.03.2018 року про щомісячну плату за послуги відповідно до пункту 1.5.3 Кредитного договору є нікчемним, не відповідає дійсності та не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язань за Кредитним договором або відповідальності за порушення його умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Проте наразі відповідачем не вчинено дій щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 0.010.30.0318.ФО_К від 05.03.2018 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно зі ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому суд виходить з приписів ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду належних доказів сплати заборгованості, не спростував наданий позивачем розрахунок, не надав контррозрахунок, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.

Стосовно заявленої відповідачем заяви про застосування позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.01.2021 року по справі № 494/366/19.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Обов`язок з оплати мав бути виконаний до 04.03.2021 року, а тому позовна давність щодо вимоги про погашення заборгованості за цей період за загальним правилом спливала 05.03.2024 року.

Водночас, відповідно до п. 12 Прикінцевих і перехідним положень ЦК України, доповненого Законом України від 30.03.2020 року № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Такий карантин був введений Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і існував по 30.06.2023 року включно.

Позов поданий 06.03.2024 року.

Законом України від 15.03.2022 року № 2120-ІХ Прикінцеві і перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 19, який станом на час подання позову передбачав, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії.

Оскільки вказаний пункт не містив прямої норми про те, що у період дії воєнного стану продовжуються строки позовної давності, які станом на день введення воєнного стану вважались продовженими в силу пункту 12 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, суд приходить до висновку, що пункт 19 тих же Положень в редакції Закону України від 15.03.2022 року № 2120-ІХ (чинній станом на момент подання позову) підлягає застосуванню до вимог, щодо яких станом на 24.02.2022 року не сплив строк позовної давності без урахування правила, передбаченого пунктом 12.

Відтак, перебіг строку позовної давності за вимогами до ОСОБА_1 не сплив. Тому підстав для задоволення заяви відповідача та застосування позовної давності немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому, суд вважає, що судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача в сумі 2422 грн. 40 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, а саме: 5 000,00 грн. з іншої сторони, адже цей розмір доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Керуючись ст. ст. 207, 256-258, 261, 526, 610, 612, 625-626, 628, 634, 638, 1048-1050, 1054-1055 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 247, 258-259, 263-265, 279, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42436323, адреса: м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 12, офіс 1007) суму заборгованості за кредитним договором № 0.010.30.0318.ФО_К від 05.03.2018 року у сумі 48834 (сорок вісім тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 05 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42436323, м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 12, офіс 1007) судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42436323, м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 12, офіс 1007) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) 40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 квітня 2024 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя В.Б.Кулик