Рішення

від 22.02.2024 по справі 183/4872/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/4872/23

№ 2/183/413/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2024 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,

за участю:

прокурора ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_2 треті особи ОСОБА_3 , Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» про конфіскацію земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

21 квітня 2023 року керівник Куп`янської окружної прокуратури Харківської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_2 треті особи ОСОБА_3 , Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» про конфіскацію земельної ділянки.

1.Стислий виклад позиції позивача

Куп`янською окружною прокуратурою Харківської області встановлено, що ОСОБА_2 , який є громадянином російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер: 1018 від 27.04.2018, набув право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 5,3334 га., кадастровий номер 6323783500:10:000:0213, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

27.04.2018 року ОСОБА_2 зареєстрував право власності на 1/2 частину земельної ділянки Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 25928380, індексний номер рішення 40858403 від 27.04.2018.

Зазначену вище земельну ділянку було передано у користування терміном на 20 (двадцять) років Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Надія», у відповідності до договору оренди землі від 26.03.2007 року.

Окружною прокуратурою виявлено порушення вимог ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України.

Так, у відповідності до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться у межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зрони є об`єктами права власності Українського народу.

Згідно ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

На підставі ч.ч. 1,2 ст. 22 Земельного кодексу України, 1. Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. 2. До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об`єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Частиною 5 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимогстатті 130цього Кодексу.

Також, частинами 3-4 ст. 81 Земельного кодексу України передбачено, що іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні дялнки відповідно до частини другої цієї статті у разі прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У відповідності до частин 1, 2 ст. 145 Земельного кодексу України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

У той же час, відповідний державний орган, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області протягом розумного строку не вчинив відповідних дій стосовно припинення порушення земельного законодавства України, що надає право прокурору звернутися з позовом до суду.

Так, 28.02.2023 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області прокурором направлено запит № 15/1-21вих-23 з метою встановлення вжитих заходів з метою конфіскації земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка належить ОСОБА_2 та не була відчужена останнім протягом року.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 10-20-14-114/0/19-23 від 13.03.2023, зазначене управління до суду не звертався та у найближчий час не планує звертатися з позовом про конфіскацію спірної земельної ділянки.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутої частки земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом року, відповідний державний орган, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, не вчинив дій для здійснення своїх повноважень, прокурор має право на звернення до суду та частка такої земельної ділянки підлягає конфіскації за рішенням суду.

У зв`язку з наведеним, у позовній заяв прокурор, посилаючись на вимоги ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України, просив суд:

-конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області 1/2 частину земельної ділянки площею 5,3334 га., кадастровий номер 6323783500:10:000:0213, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, яка належить на праві власності ОСОБА_2 .

-стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківської обласної прокуратури (Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800) судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 5368,00 грн.

2.Стислий виклад позиції та заперечень відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 не звертався до суду з відзивом на позов.

3. Рух справи та процесуальні дії у справі.

21 квітня 2023 року керівник Куп`янської окружної прокуратури Харківської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_2 треті особи ОСОБА_3 , Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» про конфіскацію земельної ділянки.

Ухвалою суду від 02 травня 2023 року відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21 червня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» про передачу справи за підсудністю на розгляд Червонозаводського районного суду м. Харкова.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2023 року закрите підготовче провадженні у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

4.Судовий розгляд

В судовому засіданні прокурор підтримав позов у повному обсязі, посилався на обставин та підстави звернення до суду, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити вимоги.

Представник позивача Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутністю, позов прокурора підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи.

Третя особа, ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи.

Представник третьої особи, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, у той же час, 14.11.2023 р. до суду надійшли пояснення, відповідно до яких, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» просило суд відмовити у задоволенні вимог прокурора, посилаючись на те, що прокурором не надано суду належних та допустимих доказів того, що відповідач ОСОБА_2 не є громадянином України, крім того, до виниклих правовідносин належить застосовувати законодавство, яке діяло на час виникнення спірних відносин. Норми Земельного кодексу України, які були чинним на час набуття відповідачем прав власності на земельну ділянку, не передбачали конфіскації земельної ділянки. Згідно приписів ч.1, ч.2 ст. 145 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на 27.04.2018) земельна ділянка підлягала примусовому відчуженню за рішенням суду.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, уразі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи те,що відповідачбув належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

5.Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що громадянин російської федерації ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер: 1018 від 27.04.2018, набув право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 5,3334 га., кадастровий номер 6323783500:10:000:0213, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

27.04.2018 року ОСОБА_2 зареєстрував право власності на 1/2 частину земельної ділянки Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 25928380, індексний номер рішення 40858403 від 27.04.2018).

Власником іншої 1/2 частини земельної ділянки є третя особа - ОСОБА_3 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкту нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.02.2023.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Притулово, Куп`янського району Харківської області, РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином російської федерації, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; місце проживання на території України за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується паспортом громадянина російської федерації серія НОМЕР_2 , виданим 01.06.2010 р. відділом № 1 МО УМФС росії по Бєлгородській області в місті Валуйки та Посвідкою на постійне місце проживання серії НОМЕР_3 , виданою 01.04.2011 УПФО ГУМВС України в Харківській області.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкту нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.02.2023, зазначену вище земельну ділянку було передано у користування терміном на 20 (двадцять) років Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Надія», у відповідності до договору оренди землі від 26.03.2007 року (рішення про державну реєстрацію речових прав проведено 27.04.2018).

6.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

6.1 Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно дост.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідност.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

6.2 Статтею 131-1Конституції Українина органипрокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначається законом.

У відповідностідо ст.156ЦПК України,у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Частиною 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно вимог частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

У відповідності до частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

6.3 Згідно п.1Положення проДержавну службуУкраїни зпитань геодезії, картографії такадастру,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни №15від 14.01.2015, Державнаслужба Україниз питаньгеодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

За змістом підпункту 33) пункту 4 Положення Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 14 січня 2015 №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) відповідно до покладених на нього завданьорганізовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель за: додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержанням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок

Підпунктом 42 пункту 4 вищевказаного Положення передбачено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.

6.4 Згідно положень ст.41 Конституції України, ст. 319, 321 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч.1 ст. 39 даного Закону виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Тому, оскільки спірні земельні ділянки, які належать до нерухомого майна (ч.1 ст.181 ЦК України), знаходяться на території України, то на них поширюється дія права України.

Приписами ст. 378 ЦК України визначено, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

За змістом ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Аналогічне положення передбачено щодо таких стратегічно важливих об`єктів, як надра, атмосферне повітря, води та ін.

Відповідно до ст.14 Конституції України, ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Іноземці (особи без громадянства) підпадають під дію національного права, що регулює правовідносини з приводу набуття права власності,з окремими винятками (ст.374ЦК України). Зокрема, це обмеження права іноземців на отримання у власність земель сільськогосподарського призначення, передбачені ст. 22, 81 ЗК України. Землі сільськогосподарського призначення, до яких належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження,сіножаті,пасовища та перелоги), не можуть передаватися у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Згідно з ч. 4 ст. 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. Дана норма також кореспондується з ч. 1 ст. 145 ЗК України, відповідно до якої, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Разом з тим, невиконання іноземними особами та особами без громадянства вказаного обов`язку у відповідності до п. «д» ч. 1 ст. 143, ч. 2 ст. 145 ЗК України є підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку в судовому порядку й така земельна ділянка примусовому відчуженню за рішенням суду.

6.5 У відповідності до ст. 5 Цивільного кодексу України, 1. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. 2. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. 3. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

У відповідності до ст. 145 Земельного кодексу України, яка була чинною станом на дату набуття відповідачем права власності на земельну ділянку (27.04.2018року),визначено, що, 1. Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. 2. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.

Примусовим відчуженням майна є позбавлення власника права власності на майно, що перебуває у власності, яке переходить у власність держави, за умови попереднього або наступного повного відшкодування власнику його вартості.

Наразі учинній редакціїстатті 145Земельного кодексуУкраїни передбачено,що 1. Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. 2. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Таким чином, діючим законодавством передбачено, що земельна ділянка, яка не була відчужена протягом року з моменту переходу права власності, підлягає конфіскації за рішенням суду.

Крім того, положеннями ч.4 ст.145 ЦК України передбачається конфіскація земельної ділянкиз її оплатним вилученням(ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику).

Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метоюефективногозахисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 ЦПК України).

7.Висновки суду.

Оскільки прокурор довів, що відповідний державний орган, а саме - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, не вчинив дій для здійснення своїх повноважень щодо спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що прокурор має право на звернення до суду з зазначеними у позовній заяві вимогами.

За таких обставин, аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, враховуючи те, що ОСОБА_2 є громадянином російської федерації, який 27.04.2018 набув права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, але протягом року з моменту набуття такого права, тобто до 27.04.2019 року та до винесення судом рішення не провів відчуження спірної земельної ділянки, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та право власності відповідача ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку підлягає припиненню шляхом примусового відчуження цієї земельної ділянки за рішенням суду.

Суд приходить до висновку, що примусове відчуження спірної земельної ділянки без компенсації відповідачу її вартості порушувало його права власності в частині забезпечення принципу «справедливої рівноваги», а саме між законною метою, що передбачається для досягнення цілі, та засобами, які використовуються.

У зв`язку з наведеним, з урахуванням приписів ст.5 ЦК України, право власності на успадковану земельну ділянку належить припинити саме у такий спосіб, оскільки він був встановлений приписами законодавства, чинного на момент існування спірних правовідносин, а не шляхом конфіскації земельних ділянок на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

8. Судові витрати

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, з ОСОБА_2 належиь стягнути на користь Харківської обласної прокуратури судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 5368,00 грн.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273, 274, 276, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» про конфіскацію земельної ділянки - задовольнити.

Припинити право власності громадянина російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Притулово, Куп`янського району Харківської області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; місце проживання на території України за адресою: АДРЕСА_2 (паспорт громадянина російської федерації серія НОМЕР_2 , виданий 01.06.2010 р. відділом № 1 МО УМФС росії по Бєлгородській області в місті Валуйки та Посвідка на постійне місце проживання серії НОМЕР_3 , видана 01.04.2011 УПФО ГУМВС України в Харківській області) на 1/2 частину земельної ділянки площею 5,3334 га., кадастровий номер 6323783500:10:000:0213, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) шляхом примусового відчуження земельної ділянки з виплатою виручених коштів ОСОБА_2 за вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківської обласної прокуратури (Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800) судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім грн. 00 коп.).

Учасники справи:

- позивач: керівник Куп`янської окружної прокуратури Харківської області, ЄДРПОУ 02910108, місцезнаходження юридичної особи за адресою: Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Харківська, 7;

- позивач: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, код ЄДРПОУ 39792822, місцезнаходження юридичної особи за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Космічна, будинок 21, поверх 8-7;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Притулово, Куп`янського району Харківської області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; місце проживання на території України за адресою: АДРЕСА_2 (паспорт громадянина російської федерації серія НОМЕР_2 , виданий 01.06.2010 р. відділом № 1 МО УМФС росії по Бєлгородській області в місті Валуйки та Посвідка на постійне місце проживання серії НОМЕР_3 , видана 01.04.2011 УПФО ГУМВС України в Харківській області).

- третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

- третя особа: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Надія», ЄДРПОУ 30739244, місцезнаходження юридичної особи за адресою: Харківська область, Куп`янський район, с. Курилівка, вул. Лозова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне судове рішення складене 22 лютого 2024 року.

Суддя Д.І. Городецький