Рішення

від 09.05.2024 по справі 399/21/24

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 399/21/24

Провадження № 2/399/101/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

09 травня 2024 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Лях М.М., за участю секретаря судових засідань Гриценко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Онуфріївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

До Онуфріївського районного суду Кіровоградської області з позовом звернувся ОСОБА_1 , до відповідача ОСОБА_2 , Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, в якому просять визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 .

В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка на момент смерті проживала по АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, у тому числі на земельну ділянку площею 2, 8923 га, кадастровий номер 3524683600:02:000:0604 призначену для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Онуфріївської селищної ради, Олександрійського району, Кіровоградської області. Згідно заповіту, посвідченого 14.12.2017 секретарем Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, він є спадкоємцем земельної ділянки за зазначеною в позові адресою. Спадкоємці, які мають право на обов`язкову частку у спадщині відсутні.

В грудні 2023 року він звернувся до нотаріуса для оформлення спадщини, та дізнався, що пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини. Вважає, що строк пропущений ним з поважної причини, оскількийому не було відомо про існування земельної ділянки та заповіту складеного на його ім`я. На момент смерті спадкодавця він проживав в сел. Власівка Олександрійського району Кіровоградської області, і, хоча і спілкувався із померлою, але не знав про вищевказані обставини.

Ухвалою від 16 січня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06 березня 2024 року витребувано з Першої Світловодської нотаріальної контори Кіровоградської області, належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Куцеволівка Олександрійського району Кіровоградської області, на що отримали відповідь що спадкова справа після померлої ОСОБА_3 не зареєстрована.

Ухвалою суду від 11 квітня 2024 року підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлені належним чином. Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , також, подав заяву до суду, в якій просив справу розглянути без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Представник відповідача Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.

Враховуючи нормист. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Куцеволівка Олександрійського району Кіровоградської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 19.05.2023 Світловодським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) /а.с. 8/.

Згідно довідки Онуфріївської селищної ради № 393 від 06 грудня 2023 року, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , до дня смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . У вищезазначеному будинку на момент смерті проживала - одна /а.с. 14/.

Згідно заповіту, посвідченого 14.12.2017 секретарем Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, ОСОБА_3 належну їй земельну ділянку, що розташовані на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, заповіла своєму синові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 15/.

27 грудня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Першої Світловодської Державної нотаріальної контори Кіровоградської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, але йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, в зв`язку з тим, що протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, ним не подано заяву про її прийняття та, відповідно, він вважається таким, що спадщину не прийняв.

Відповідно достатті 1217 Цивільного кодексу Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини 1статті 1222 Цивільного кодексу Україниспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силустатей 1216-1218 Цивільного кодексу Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статей1220-1221,1223 Цивільного кодексу Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно зістаттями 1268-1270 Цивільного кодексу Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість, судом встановлено, що позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після спливу встановленого строку.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 Цивільного кодексу України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 Цивільного кодексу України).

Відповідно достатей 1273-1275 Цивільного кодексу Україниспадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленогостаттею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом, є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

Пропуск шестимісячного строку позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , отже спадкоємці повинні були звернутися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини до 14 листопада 2023 року.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Як зазначалося вище, позивач ОСОБА_1 звертався до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а отже, здійснив всі дії, передбаченіЦивільним кодексом Українидля вираження волевиявлення отримати свідоцтво про право на спадщину, проте, позивач пропустив строк звернення до нотаріуса.

На підтвердження поважності причин пропуску звернення до нотаріуса ОСОБА_1 зазначив, що не знав про наявність заповіту на його ім`я.

Верховний Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Правила частини третьоїстатті 1272 Цивільного кодексу Україниможуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, Верховним Судом у постановах від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18), від 17 червня 2020 року у справі № 520/10377/17 (провадження № 61-48230св18), від 11 серпня 2021 року у справі № 720/1079/19 (провадження № 61-14663св20), від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18 (провадження № 61-13558св19).

Згідно зістаттею 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина першастатті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьоюстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Вирішуючи спір у спадкових справах, зокрема, щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини необхідно врахувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Суд звертає уваги на те, що позивач на час смерті ОСОБА_3 про існування заповіту, складеного на його користь, дізнався після закінчення строку для прийняття спадщини.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про можливість та наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись ст. ст.10,11,12,13,76-81,247,259,263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Онуфріївської селищноїради Олександрійськогорайону Кіровоградськоїобласті провизначення додатковогостроку дляподання заявипро прийняттяспадщинизадовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцю села Куцеволівка Онуфріївського району Кіровоградської області, додатковий строк тривалістю в один місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Куцеволівка Олександрійського району Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Суддя М.М. Лях