Рішення

від 24.05.2024 по справі 495/10536/23

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/10536/23

№ провадження 2/495/314/2024

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

24 травня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої - одноособово судді Прийомової О.Ю.

за участю секретаря Ульвіс К.Є.

Справа № 495/10536/23

позивача - особисто ОСОБА_1

відповідача - особисто ОСОБА_2 ,

неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в присутності спеціаліста - психолога ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород - Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів шляхом зміни їх розміру,

представника позивача - адвоката Васильєва П.О.,

представника відповідача - адвоката Оснач О.А.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів шляхом зміни їх розміру, просить суд позбавити громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої (неповнолітньої) дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; змінити розмір аліментів, визначений рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 січня 2012 року на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши розмір 8000 грн, починаючи від дня пред`явлення позову, тобто з 29 вересня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , судові витрати розподілити згідно чинного законодавства.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є матір`ю неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Батьком малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач по справі ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню спільної дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , участі в його виховані не приймає.

Так, Відповідач по справі - громадянин України ОСОБА_2 , не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його навчання, підготовку дитини до самостійного життя, зокрема, Відповідач не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, та взагалі не спілкується із дитиною, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти, що є свідченням того, що Відповідач ухиляється від виховання дитини та свідомо нехтує своїми батьківським обов`язками.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 січня 2012 року у цивільній справі № 2-5185/11 розірвано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 04 липня 2009 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Білгород-Дністровському Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 166, від якого мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Хоча шлюб між Позивачем та Відповідачем був розірваний за рішенням суду лише 11 січня 2012 року, а судове рішення про розірвання шлюбу набрало законної сили 24 січня 2012 року, однак шлюбні відносини та спільне проживання було припинено значно раніше, а саме: з серпня 2011 року, що встановлено вказаним рішенням суду про розірвання шлюбу, та з даного періоду часу Відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, вчасно не сплачує аліменти та не надає будь-яких грошових коштів взагалі на утримання дитини, не піклується про неї та не спілкується з дитиною, не проводить з нею дозвілля тощо.

Як встановлено вказаним судовим рішенням про розірвання шлюбу, сім`я, до якої входить також Позивач та їх малолітня дитина, розпалася, що свідчить про те, що ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні дитини.

У зв`язку з тим, що Відповідач всіляко ухилявся від виконання батьківських обов`язків по утриманню дитини, що є необхідним для її розвитку, чим не виконував вимоги ст. ст.150 та 180 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», в зв`язку з чим позивач вимушена була звернутися до суду про стягнення аліментів.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 січня 2012 року у цивільній справі № 2-5436/11р 2012р задоволено частково позов ОСОБА_5 та стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Білгород-Дністровський Одеської області, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 07 грудня 2011 року до 18 листопада 2027 року, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалюючи вказане судове рішення про стягнення аліментів на утримання дитини, суд виходив з того, що Відповідач не надав будь-якої матеріальної допомоги з утримання спільної малолітньої дитини, що в свою чергу є порушенням вимог ст. 180 Сімейного кодексу України, у зв`язку з чим судом і було стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини.

Вказане судове рішення набрало законної сили 24 січня 2012 року, на його виконання Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області 16 лютого 2012 року видано виконавчий лист, який на даний час перебуває на примусовому виконанні Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відповідач все одно матеріально не забезпечує малолітню дитину.

На сьогоднішній день заборгованість по сплаті аліментів за вказаним судовим рішенням на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 складає 24 352 гривень 85 копійок, що вбачається з листа Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10 липня 2023 року № 44307/21.3 та наданим з ним Розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 10 липня 2023 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_7.

Більше того, у зв`язку з систематичною несплатою аліментів в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_7 державним виконавцем відносно ОСОБА_2 винесені постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю та іншими подібними пристроями; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; накладено арешт на все нерухоме майно.

Вказане підтверджується листом Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18 серпня 2023 року № 52784/21.03.

Крім того, відповідач не забезпечує медичного догляду, лікування дитини, не забезпечує підготовку дитини до самостійного життя, не створює передумов для отримання освіти.

Відповідач ніколи не звертався до органів опіки та піклування за місцем реєстрації місця проживання та за місцем фактичного мешкання дитини та суду з метою визначення форм його участі як батька у вихованні дитини, усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, якщо такі б були.

Вказані обставини свідчать про те, що він не цікавиться життям власної дитини та не дбає про неї.

З вказаних вище підстав вона і звернулася до суду з даним позовом.

22 листопада 2023 року, не погоджуючись з позовними вимогами позивача, відповідачем наданий до суду відзив на позовні вимоги позивача, відповідно до якого просить суд у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів шляхом зміни їх розміру відмовити у повному обсязі, зазначаючи, що ОСОБА_2 з 04 липня 2009 року перебував у зареєстрованому шлюбі з позивачем, в період шлюбу вони стали батьками, в них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Шлюбні відносини не склалися та рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 січня 2012 року їх шлюб було розірвано.

Рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 січня 2012 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 стягуються аліменти у розмірі частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 07 грудня 2011 року до 18 листопада 2027 року, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Після розірвання шлюбу з Навала ОСОБА_7 , попри те, що дитина залишилася проживати з матір`ю, батько завжди підтримував стосунки із сином: спілкувався з ним, проводив дозвілля. ОСОБА_6 зростав у нього на очах і останній приймав участь у житті сина.

Дійсно так вийшло, що частіше місцем зустрічей батька і сина є місце проживання батьків: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які мешкають за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 є учнем 8-Б класу закладу загальної середньої освіти № 2 м. Білгород - Дністровського майже завжди після школи приходить до бабусі і дідуся, там теж часто буває і він і чекає на зустріч з сином, спілкується, проводить час разом.

Дійсно на примусовому виконанні в Білгород - Дністровському відділі державної виконавчої служби у Білгород - Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавчий лист про стягнення з нього аліментів, які він сплачував завжди, однак у зв`язку з тим, що набув чинності Закон від 03 липня 2018 року, де виходячи з сукупності приписів ст. 2 ч. 1 ст. 18, ч.1,3 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», ч. 2 ст. 182 СК України прожитковий мінімум з 30% автоматично збільшується га гарантований, який не може бути менше ніж 50% прожиткового мінімуму, враховуючи, що його розмір пенсії був менший ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, утворилась заборгованість по сплаті аліментів, яку він на даний час частково сплачує, адже будь - яких навмисних дій щодо створення заборгованості він не вчиняв, заборгованість станом на 30 вересня 2023 року складає - 18 462, 85 грн.

З дитинства він з сином проводить час, відвідують культурні місця, наприклад Білгород - Дністровську фортецю, лиман, кав`ярні.

Дитині подобається стріляти зі зброї, тому вони іноді проводять час з сином в тирі.

Він заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 , адже любить свого сина і бажає бути з ним поруч, виховувати його, у цілому приймати участь у житті сина.

Вважає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів його умисного ухилення від виховання та утримання сина, які б стали підставою для позбавлення батьківських прав. Фактично позивач посилається на заборгованість по аліментам, як на підставу позбавлення відповідача батьківських прав, що є неправомірним, оскільки наявність заборгованості за аліментами сама по собі не є підставою для позбавлення батька дитини батьківських прав.

Щодо зміни розміру аліментів зазначив наступне: він перебуває на 3 групі інвалідності, з дитинства отримує соціальну пенсію по інвалідності, з якої щомісячно стягуються аліменти на користь дитини.

Розмір соціальної пенсії складає з червня 2023 року - 2093, 00 грн щомісячно.

Таким чином, враховуючи законодавчі приписи та вікову категорію сина ОСОБА_2 має сплачувати аліменти в розмірі 1416, 50 грн, щомісячно, але виходячи із розміру пенсії 2093, 00 грн наразі сплачує - 1046, 50 грн (що складає 50% пенсії).

Вимога позивача щодо зміни розміру аліментів з частини всіх видів заробітку, щомісячно на 8000 грн щомісячно є незаконною та необґрунтованою, оскільки підстав для зміни розміру аліментів на разі не має і жодного доказу, яким би ця вимога обґрунтовувалася позивачем не надано.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

02 жовтня 2023 року Ухвалою суду, суддя Шевчук Ю.В., було відкрито загальне позовне провадження з призначенням справи до її підготовчого розгляду.

15 листопада 2023 року відповідно до розпорядження № 204 призначений повторний автоматизований розподіл судової справи.

15 листопада 2023 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначений суддя Савицький С.І.

16 листопада 2023 року Ухвалою суду, суддя Савицький С.І. вказана справа прийнята до провадження судді з призначенням підготовчого розгляду справи.

20 листопада 2023 року Ухвалою суду, суддя Савицький С.І., заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області було задоволено. Відведений суддя Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області Савицький С.І. від розгляду зазначеної справи.

29 листопада 2023 року відповідно до розпорядження № 227, призначений повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 листопада 2023 року, головуючим суддею визначена суддя Прийомова О.Ю.

09 січня 2024 року Ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів по справі.

13 лютого 2024 року Ухвалою суду підготовче провадження по справі було закрито з призначенням справи до її судового розгляду по сутті.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.

Відповідач, представник відповідача в судовому засіданні з позовом не погодилися, просять суд в його задоволені відмовити.

В судовому засіданні була з`ясована думка неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в присутності спеціаліста - психолога ОСОБА_4 , який пояснив, що не може сказати ні що погоджується з позбавленням батьківських прав чи що не погоджується, з батьком спілкується, але дуже рідко, на світлинах він з батьком, фотографувався добровільно.

Представник виконавчого комітету Мологівської сільської ради в судове засіданні не з`явився, про день та час судового розгляду справи повідомлявся належним чином, надав на виконання ухвали суду рішення про затвердження висновку, висновок та всі завірені копії всіх матеріалів та документів, що слугували для прийняття висновку.

Зі згоди сторін, суд розглядає справу за відсутність представника, відповідно наданого рішення, висновку та наданих копій всіх матеріалів та документів.

В судовому засіданні також були допитані в якості свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , допитана також в якості свідка позивач по справі - ОСОБА_1 ..

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Вислухавши позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, з`ясувавши думку неповнолітньої дитини, допитавши в якості свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, ретельно перевіривши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

При розгляді справи суд враховує вимоги ч. 8, 9 ст. 7 Сімейного Кодексу України про те, що регулювання сімейних відношень має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї, на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

У силу положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитини» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Судом встановлено, що батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_14 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 від 26 листопада 2009 року. (а.с. 57)

11 січня 2012 року відповідно до рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області, шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ), зареєстрований 04 липня 2009 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Білгород - Дністровський Білгород - Дністровського міськрайонного управлінні юстиції Одеської області, актовий запис № 166, від якого мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , розірвано. (а.с. 20)

Рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду від 11 січня 2012 року, частково задоволений позов ОСОБА_5 , стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Білгород - Дністровський, Одеської області, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 07.12.2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_13 року, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. (а.с. 21)

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 197 грн. на користь держави.

Мати неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_3 .

Згідно довідки виданої Мологівською селищної радою Білгород - Дністровського району № 1395 від 30.11.2023 року, до складу сім`ї ОСОБА_1 входять: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - син; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - син; ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 - син. (а.с. 167)

За характеристикою Мологівської сільської ради № 1397 від 30.11.2023 року, ОСОБА_1 характеризується добре. Заяв та скарг від жителів села та сусідів не надходило.

На даний час ОСОБА_1 перебуває в шлюбі з ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_3 від 27.12.2019 року. (а.с. 170)

Батько неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проживає: АДРЕСА_4 . Працює не офіційно.

ОСОБА_2 має інвалідність з дитинства, згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 , видане Пенсійним фондом України 19.10.2022 року, довічно. (а.с. 174)

За характеристикою виданою ГУНП РВ Білгород - Дністровського відділу поліції від 05.10.2023 року № 63/26541 за період проживання на території обслуговування Білгород - Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зарекомендував себе з посередньої сторони. Раніше до кримінальної відповідальності не притягався. Скарг про порушення громадського порядку не надходило. На превентивному обліку за даними за ІПНП «Цунамі» не перебуває. (а.с. 175)

До суду від служби у справах дітей Мологівської сільської ради надійшло рішення № 1356 від 08 грудня 2023 року про затвердження висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та висновок від 08 грудня 2023 року, відповідно до якого захищаючи інтереси дитини, керуючись 4.2,4.5 ст.19, п.2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, ст.ст. 8,12 Закону України «Про охорону дитинства», беручи до уваги рекомендації комісії з питань захисту прав дитини вважає за недоцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . (а.с. 135-139)

У висновку зазначено, що проведена бесіда з матір`ю неповнолітнього - ОСОБА_1 , яка стверджує, що батько їх спільного сина ОСОБА_6 , зовсім не приділяє увагу дитині, не намагається спілкується з ним, матеріально не забезпечує. А також зазначила, що її теперішній чоловік - відчим ОСОБА_6 має намір усиновити свого пасинка.

Службою у справах дітей обстежено умови проживання ОСОБА_1 .

На час перевірки в оселі охайно, наявні меблі, побутова техніка. У хлопчика є все необхідне для повноцінного розвитку та виховання.

З метою з`ясування думки батька було направлено лист до служби у справах дітей Білгород - Дністровської міської ради від 13.11.2023 року № 01-12/243 за його адресою проживання.

Отримана відповідь від 04.12.2023 року № 08/03-987, за результатами обстеження встановлено, що ОСОБА_2 проживає в однокімнатній квартирі за вищевказаною адресою, що належить на праві власності ОСОБА_9 , матері ОСОБА_2 .

За результатами обстеження встановлено, що в квартирі зроблено ремонт, чисто, затишно. Батьком, ОСОБА_2 , створено умови для тимчасового перебування в квартирі неповнолітнього сина, ОСОБА_19 , про що складено відповідний акт обстеження від 04.12.2023 р.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі та мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_5 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Білгород - Дністровському Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області від 26.11.2009 р).

Рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду справа № 2-5185/11 від 11.01.2012 р. шлюб розірвано.

Згідно виконавчого листа Білгород - Дністровського міськрайонного суду, справа № 2-5436/11 від 11.01.2012 р. вирішено, стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_20 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 07.12.2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_13 року, але не менше ніж 30% пожиточного мінімуму для дитини відповідного віку.

За розрахунками заборгованості по сплаті аліментів наданою від Білгород - Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород - Дністровському районі Одеської області на 10.07.2023 р. заборгованість ОСОБА_2 складала 24 352,85 грн. , на 13.10.2023 р.- 18 462,85 грн., а на 06.12.2023 р. - 13 202,85 грн.

Тобто з розрахунків видно, що ОСОБА_2 поступово сплачує заборгованість.

ОСОБА_2 повідомив, що у нього з сином добрі стосунки, що кожного дня спілкується з сином у телефонному режимі та часто проводить з ним вільний час в місцях дитячих розваг, на підтвердження даного факту надані фото. Нещодавно святкували день народження сина та батька у родинному колі разом з дідусем та бабусею.

ОСОБА_2 категорично заперечує щодо позбавлення його батьківських прав та планує надалі спілкуватися та підтримувати свого сина.

Також начальником служби у справах дітей проведена бесіда з неповнолітнім ОСОБА_21 , який підтверджує слова матері, що спілкування з батьком зовсім відсутнє.

В характеристиці наданої навчальним закладом середньої освіти №2 міста Білгород - Дністровського, в якому навчається ОСОБА_3 вказано, що хлопчик навчається в даному закладі з 2016 року.

За період навчання зарекомендував себе як не дуже старанний та дисциплінований учень. ОСОБА_6 навчається не в повну міру своїх сил, може краще. Має добре почуття гумору, поважає дорослих, вміє товаришувати, але може образити однокласників.

Мати приділяє належну увагу вихованню сина, відвідує батьківські збори, цікавиться успіхами ОСОБА_6 .

На жаль рідного батька ніколи не бачили, у телефонному режимі не спілкувалися.

Службою у справах дітей встановлено факт ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, про те на даний час постановка питання про позбавлення батьківських прав є передчасним, так як позбавлення батьківських прав є заходом крайнього впливу на осіб, які не виконають своїх батьківських обов`язків і повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення батьком від виконання своїх батьківських обов`язків, та з урахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дитини. Налагодження родинних зв`язків, близьких та довірливих відносин у сім`ї буде лише сприяти позитивному результату у долі дитини.

В якості доказу невиконання батьком своїх батьківських обов`язків щодо дитини, позивачем по справі приєднано: розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 10 липня 2023 року, відповідно до якого заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 , згідно виконавчого листа № 2-5436/11 складає на 30 червня 2023 року - 24 352, 85 грн. (а.с. 24 - 25); повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників від 11 липня 2023 року (а.с. 29); постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 10.08.2023 року; постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 10.08.2023 року; постанову від 10 серпня 2023 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом; постанову про встановлення тимчасового обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; постанову від 10 серпня 2023 року про арешт коштів боржника; постанову про арешт майна боржника від 10 серпня 2023 року; довідку № 163 від 17 липня 2023 року, про здійснення ОСОБА_1 супроводу неповнолітнього в поліклініку; характеристику учні 8-Б класу ОСОБА_3 ; лист Білгород - Дністровської міської ради за № 02-15/32/3358/1480 від 28 липня 2023 року, відповідно до якого інформація щодо наявності усних чи письмових звернень ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород - Дністровської міської ради відсутня; лист Мологівської сільської ради від 31 серпня 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_2 за період часу з 01 січня 2012 року по теперішній час не звертався до виконавчого комітету Випасненської та Мологівською сільських рад; лист Білгород - Дністровського міськрайонного суду, відповідно до якого справи за позовними заявами ОСОБА_2 про визначення форм участі батька у вихованні спільної дитини, усунення перешкод у виховані та спілкуванні дитини, визначення місця проживання дитини із батьком - відсутні; письмові пояснення ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , які 06 листопада 2023 року отриманні адвокатом Васильєвим П.О.. (а.с. 30-53,75-78)

На підтвердження не згоди з позовними вимогами відповідачем залучені до матеріалів справи: пенсійне посвідчення ОСОБА_2 , відповідно до якого він має інвалідність з дитинства (а.с. 109); розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 13 жовтня 2023 року, відповідно до якого заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 на 30 вересня 2023 року складає 18 462, 85 грн. (а.с. 113-114); платіжні інструкції про перерахування аліментів (а.с. 115-118); характеристику ОСОБА_2 (а.с. 119-120); фото на яких зображено ОСОБА_2 із сином ОСОБА_6 (а.с. 125-131)

Допитані в якості свідків позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , підтвердили в судовому засіданні, що батько приділяє не наладжену увагу своїй дитині, не піклується про її фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку дитини до сімейного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування.

Як пояснила свідок ОСОБА_11 , матері дитини допомагають лише батьки відповідача, а сам він участі у житті дитини не приймає.

Допитані в якості свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 зазначили, що батько спілкується з дитиною у своїх батьків, дитина туди постійно приходить і там спілкується з батьком, він приймає участь у житті дитини.

Нормативне обґрунтування, оцінка аргументів сторін, висновки суду.

Щодо позовних вимог про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Спірні правовідносини регулюються нормами матеріального права визначені, зокрема, Сімейним Кодексом України.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Аналогічні обов`язки батьків передбачені у статті 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Згідно із ч.1 ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 статті 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У відповідності до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Частиною 1 ст. 164 СК України встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав.

Так, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини. Позбавлення батьківських прав можливе виключно на підставі рішення суду.

Пунктами 15,16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

У справі відсутні докази застосування до відповідача ОСОБА_2 заходів впливу у вигляді попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При розгляді даної справи судом не встановлено, що батько ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

Позивачем та його представником не доведено, що поведінка відповідача ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками, а не збіг життєвих обставин, які склалися навколо нього.

Як підтверджено матеріалами справи та пояснила сама неповнолітня дитина ОСОБА_3 , вони спілкуються з батьком, але рідко, спілкування батька з дитиною підтверджується спільними світлинами, які додані до матеріалів справи, що до яких неповнолітня дитина не заперечувала.

Також, ВССУ у справі № 211/559/16-ц від 01.11.2017 року зауважив, що позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

При цьому позивачем та його представником не доведено, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками та наявність в його діях вини.

Позивач та його представник не довели та не надали суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини, шляхом позбавлення батька по відношенню до дитини батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків, а також, що неналежне виконання його батьківських обов`язків створює загрозу життю та здоров`ю дитини.

Відповідно до п. 6 ст. 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

В даній конкретній справі, суд погоджується з висновком органу опіки та піклування про те, що на даний час постановка питання про позбавлення батьківських прав є передчасним, так як позбавлення батьківських прав є заходом крайнього впливу на осіб, які не виконають своїх батьківських обов`язків і повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення батьком від виконання своїх батьківських обов`язків, та з урахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дитини. Налагодження родинних зв`язків, близьких та довірливих відносин у сім`ї буде лише сприяти позитивному результату у долі дитини.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків (постанова Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі №638/6919/16-ц).

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» у рішенні від 07 грудня 2006 року (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, який повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, та з врахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дітей.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема від 24.06.2020 року у справі №344/6374/18, від 08.04.2020 року у справі №645/731/18, від 29.01.2020 року у справі №127/31288/18, від 29.01.2020 року у справі №643/5393/17, від 17.01.2020 року у справі №712/14772/17, від 25.11.2019 року у справі №640/15049/17, від 24.04.2019 року у справі №331/5427/17, від 13.03.2019 року у справі №631/2406/15-ц.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Суд погоджується з представником відповідача, що наявність заборгованості по аліментах сама по собі не є підставою для позбавлення батька дитини батьківських прав.

Крім того, в судовому засіданні встановлено та підтверджено належними доказами, що ОСОБА_2 поступово сплачує заборгованість за аліментами на утримання дитини.

Однак, враховуючи поведінку відповідача щодо ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини, встановлений службою у справах дітей факт ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, що підтверджується також поясненнями допитаної в якості свідка позивачем ОСОБА_1 , поясненнями допитаних свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , його слід попередити, що у разі продовження такої поведінки він буде позбавлений батьківських прав.

Таким чином, з урахуванням обставин справи, того що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, судом встановлено, що в теперішній час відсутні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав, тому вважає за необхідне в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Щодо стягнення з відповідача аліментів шляхом зміни їх розміру, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи встановлено, що дійсно рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду від 11 січня 2012 року, частково задоволений позов ОСОБА_5 , стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Білгород - Дністровський, Одеської області, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 07.12.2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_13 року, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. (а.с. 21)

За розрахунками заборгованості по сплаті аліментів наданою від Білгород - Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород - Дністровському районі Одеської області на 10.07.2023 р. заборгованість ОСОБА_2 складала 24 352,85 грн. , на 13.10.2023 р.- 18 462,85 грн., на 06.12.2023 р. - 13 202,85 грн; на 31 січня 2024 рік становить 11 124,35 грн.

В своїх позовних вимогах позивач просить суд змінити раніше визначений розмір аліментів та стягувати аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 8000 грн щомісячно, починаючи з дня подання позову та до досягнення дитиною повноліття.

Заперечуючи проти вказаних позовних вимог відповідач зазначив, що перебуває на 3 групі інвалідності, інвалідність з дитинства та отримує соціальну пенсію по інвалідності з якої сплачує аліменти на користь дитини.

Розмір соціальної пенсії по інвалідності з червня 2023 року складає - 2093 грн щомісячно, що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментам.

Зазначає, що позивачем не надано жодного доказу на обґрунтування вказаної позовної вимоги, позивачем не доведена необхідність стягнення саме такої суми, не враховані обставини, що для відповідача сума 8000 грн щомісячно, є непомірно великою.

Статтею 51 Конституції України та статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно частин 1 та 2 статті 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Відповідно до частини 1 статті 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відтак, у статті 192 СК України закріплено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів.

Враховуючи зміст статей 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Згідно з пунктом 23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України).

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.

Таким чином, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.

Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184,192 СК України.

Відповідно до п. п. 3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї.

Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.

Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося її матеріальне становище, сімейний стан чи стан її здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

У сенсі розуміння ч.3 ст. 12 та ч.1, 5,6 ст. 81 ЦПК України тягар доказування обставин на які посилається позивач покладається саме на неї, в той самий час як відповідач мусить їх належним чином спростувати.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Разом з тим, зміна закону, яким встановлюється мінімальний розмір аліментів не є підставою для збільшення розміру аліментів передбачених статтею 192 СК України та ухвалення нового судового рішення, оскільки цей розмір встановлюється законом, а не судовим рішенням.

Зокрема, не передбачено перегляду судом визначеного рішенням суду розміру аліментів в зв`язку із змінами згідно Закону Україну «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року № 2037-VIII мінімального розміру аліментів.

Також, у разі примусового виконання рішення про стягнення аліментів, збільшення мінімального розміру аліментів є підставою для автоматичного визначення державним виконавцем розміру аліментів з урахуванням такого збільшення з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" від 17.05.2017 року, тобто з 08.07.2017 року за відповідною постановою державного виконавця.

Таке збільшення має відбуватись в автоматичному порядку, без жодних звернень стягувача аліментів.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

У висновку ВСУ, викладеному у його постанові від 20.06.2019 року у справі № 632/580/17, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначає, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Тлумачення частини третьої статті 11 ЦК України свідчить, що правові норми самі по собі не можуть створювати суб`єктивних прав та обов`язків, оскільки необхідна наявність саме юридичного факту. Зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.

Верховний Суд звертає увагу, що Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.

Звертаючись до суду з вимогою про зміну способу стягнення аліментів, позивач ОСОБА_1 жодним чином не обґрунтовує необхідності такової, не наводить правових підстав, обумовлених законодавством України, якими зумовлювалось б така зміна, не надає необхідних доказів, в обґрунтування заявленого позову.

Будь-яких доказів існування обставин, що у відповідності із ст. 192 Сімейного Кодексу України є підставою для зміни способи стягнення аліментів, визначених рішенням суду, позивачка не надала.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині - недоведеними.

Крім того, суд роз`яснює, що за підстав змін у законодавстві, передбачений механізм, який надає можливість державному виконавцю забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.

З урахуванням усього вищевикладеного, а саме того, що позивачем не приєднано доказів зміни матеріального стану відповідача у бік покращення, не надано жодного доказу покращення доходів відповідача, виходячи з відсутності доказів погіршення матеріального чи сімейного стану отримувача аліментів чи стану здоров`я дитини, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд не знайшов правових підстав для необхідності зміни способу стягнення аліментів, встановленому за рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.01.2012 року, а отже приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог і в цій частині.

Розподіл судових витрат

Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За умовами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що згідно із ЗУ «Про судовий збір», позивач звільнена від сплати судового збору за вимогами про стягнення аліментів, необґрунтованість її позовних вимог в цій частині, віднести вказані витрати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 164 ч.1,2 165, 181, 182, 191 СК України, ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 83, 133, 141, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів шляхом зміни їх розміру - відмовити.

Попередити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про необхідність змінити своє ставлення до виховання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Покласти на службу у справах дітей Білгород - Дністровської міської ради контроль за виконанням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських обов`язків.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, код ЄДРПОУ: 05406014, місцезнаходження: вул. Кишинівська, 221-А с. Молога Білгород - Дністровського району Одеської області.

Повний текст рішення складений 03 червня 2024 року.

Суддя: