Ухвала

від 29.05.2024 по справі 759/10749/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/3892/24

ун. № 759/10749/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва П`ятничук І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Фонд допомоги аграріям» про стягнення заборгованості за договором про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_1 24.05.2024 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Кредитної спілки «Фонд допомоги аграріям» про стягнення заборгованості за договором про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, яким просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 суму строкового внеску (вкладу) в розмірі 280500,00 грн. та невиплачені відсотки за договором в розмірі 67320,00 грн.

Розглянувши подані матеріали, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам, викладеним у ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору посилаючись на ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», якою встановлено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач заявив вимоги щодо стягнення грошових коштів заборгованості за договором про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (вклад).

Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач, це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У зв`язку з цим, застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України).

Відповідно до ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Отже, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Проте в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» послуга діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У зв`язку з цим, застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України, Закон України «Про банки та банківську діяльність», Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»).

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору: про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями15 і 23 цього Закону.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Після укладання договору між сторонами виникають інші правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись.

Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Однак в порушення даних вимог закону, позивач у своїй позовні заяві взагалі не посилається на зміст позовних вимог та обставини, якими вона обґрунтовує вказані позовні вимоги відповідно до норм Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначає про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору в 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви не майнового характеру, яка подана фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно з Закону України «Про Державний бюджет» станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Враховуючи ціну позову, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3478 грн. 20 коп.

Відповідно до ст.185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку на усунення недоліків.

Відповідно до ст.185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку на усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 43, 76, 81, 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Фонд допомоги аграріям» про стягнення заборгованості за договором про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок - залишити без руху.

Позивачам надати строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити, що у випадку не усунення вказаних недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.В. П`ятничук