Постанова

від 29.05.2024 по справі 641/2230/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 641/2230/23 Головуючий суддя І інстанції Зелінська І. В.

Провадження № 22-ц/818/1087/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: про спонукання виконати або припинити певні дії

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Яцини В.Б.

суддів колегії: Бурлака І.В., Мальованого Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Радченка Євгенія Вікторовича на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2023 року, по цивільній справі № 641/2230/23, за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру , Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, державного реєстратора відділу «Центр надання адміністративних послуг» Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області Щербини Наталії Михайлівни, ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Андріївське 2017» про визнання незаконним та скасування наказу, рішень, державної реєстрації та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, Державного реєстратора відділу «Центру надання адміністративних послуг» Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області Щербини Н. М., ОСОБА_2 , ФГ «Андріївське 2017» та просила визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 06.01.2021 № 2-ОТГ в частині передачі у комунальну власність Донецької територіальної громади в особі Донецької селищної ради земельної ділянки державної власності, площею 2,000 га, з кадастровим номером 6320285200:01:000:0514, яка зазначена за №50 у додатку до Акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 06.01.2021; визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 58163609 від 17.05.2021 14:20:15, Державного реєстратора Донецької селищної ради Харківської області Щербини Н. М., на підставі якого за Донецькою селищною радою Балаклійського району Харківської області зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6320285200:01:000:0514; визнати незаконним та скасувати рішення XІV сесії VIII скликання Донецької селищної ради Харківської області від 18.05.2021 № 461-VІІІ «Про надання дозволу на розробку Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га, на території Пришибського старостинського округу Харківської області ОСОБА_2 »; визнати незаконним та скасувати рішення XV сесії VIII скликання Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської області від 02.06.2021 № 519-VIII «Про затвердження Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га, розташованої за межами населених пунктів на території Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області та передачі її у власність ОСОБА_2 »; визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 59436877 від 23.07.2021 12:47:40, Державного реєстратора Донецької селищної ради Харківської області Щербини Н.М., на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 2,0000 га, кадастровий номер 6320285200:01:000:0514; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 08.09.2021, укладений між ОСОБА_2 та ФГ «Андріївське 2017», площею 2,0000 га з кадастровим номером 6320285200:01:000:0514 для ведення товарного сількогосподарського виробництвата скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 60315896 від 13.09.2021 10:33:41, державного реєстратора Щербини Н.М. Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської області, на підставі якого за ФГ «Андріївське2017» зареєстровано право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6320285200:01:000:0514. Номер запису про інше речове право: 43915185; визнати незаконним та скасувати рішення ХХVI сесії VIII скликання від 22.02.2022 №1194-VIII «Про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, розташованої за межами населених пунктів на території Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області; зобов`язати Донецьку селищну раду Ізюмського району Харківської області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га кадастровий номер 6320285200:01:000:0514 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, та передачу її у власність ОСОБА_1 .. Стягнути з відповідачів судовий збір та витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 14.01.2020 року №1119-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га із цільовим призначенням ведення особистого селянського господарства.

На замовлення позивача ПП «ЗЕМЛЕВПОРЯДНИК» виготовив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га позивачу для ведення особистого селянського господарства, за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області. Вищевказаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки було позитивно погоджено, про що надано було надано висновок експерта державної експертизи № 2350/0/88-20 від 10.02.2020. За заявою позивача 13.02.2020 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,0000 га в Державному земельному кадастрі, визначено кадастровий номер 6320285200:01:000:0514. Державна реєстрація даної земельної ділянки відбулася на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробленого ПП «ЗЕМЛЕВПОРЯДНИК» на замовлення ОСОБА_1 ..

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 06.01.2021 № 2-ОТГ з державної власності у комунальну власність Донецької територіальної громади в особі Донецької селищної ради були передані земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області, загальною площею 971,0720 га, до складу яких увійшла й земельна ділянка площею 2,0000 га з кадастровим номером 6320285200:01:000:0514. 24.11.2021 року ОСОБА_1 звернулась з клопотанням до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області та передачі зазначеної земельної ділянки у власність. До клопотання надала погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та витяг з ДЗК про земельну ділянку. Відповіді за результатами розгляду вказаного клопотання позивачу не надходило.

07.04.2023 року представнику позивача на адвокатський запит Донецькою селищною радою Ізюмського району Харківської області надано зокрема копію рішення ХХVI сесії VIII скликання від 22.02.2022 №1194-VIII «Про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га розташованої за межами населених пунктів на території Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області», оскільки вказана земельна ділянка передана у приватну власність іншому громадянину.

Вказала, що ГУ Держгеокадастр у Харківській області передав зазначену вище земельну ділянку з державної у комунальну власність на стадії завершення процесу приватизації її позивачем за наявності нескасованого Наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 14.01.2020 року №1119-СГ, тоді як остання мала бути виключена з акту приймання-передачі.

В подальшому державним реєстратором Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області Щербиною Н.М. зареєстровано право комунальної власності на спірну земельну ділянку за Донецькою селищною радою Ізюмського району Харківської області.

Рішенням вказаної ради від 18.05.2021 року надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення ( відновлення) меж спірної земельної ділянки, а рішенням ради від 02.06.2021 року затверджено технічну документацію із землеустрою та передано ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 6320285200:01:000:0514 для ведення особистого селянського фермерського господарства у власність. Державним реєстратором Щербиною Н.М. зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, в подальшому останній передав її в оренду ФГ «Андріївське 2017».

Крім того, вказала, що державний реєстратор ОСОБА_3 була неналежним суб`єктом державної реєстрації, оскільки перебувала в трудових відносинах з Донецькою селищною радою Ізюмського району Харківської області. Таким чином, позивач вважає, що діями відповідачів було порушене її законне право на реалізацію свого законного права на оформлення права власності на зазначену земельну ділянку.

Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 05 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою представник ОСОБА_1 адвокат Радченко Євгеній Вікторович подав апеляційну скаргу, та посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.

На обґрунтування вказав, що ГУ Держгеокадастру у Харківській області було обізнано про наявність дозвільних документів та реєстрацію спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі саме за заявою ОСОБА_1 та на стадії заверщення процесу приватизації передало вказану земельну длянку в комунальну власність територіальної громади Донецької селищної ради, тобто свідомо, за відсутності будь-яких законних підстав, передало спірну земельну ділянку в комунальну вланість.

Вказує, що судом не досліджено, що діючи недобросовісно, Держгеокадастр у Харківській області не повідомило Донецьку селищну раду про прийняте ним 14.01.2020 рішення №1119-СГ про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеутрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки, не внесло зміни до свого наказу від 06.01.2021 №2-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комнуальну власність" щодо вилучення з переліку передачі у комунальну вланість Донецької територіальної громади в особі Донецької селищної ради спірної земельної ділянки.

Держгеокадастр утаїло від Донецької селищної ради той факт, що процедура безоплатної приватизації спірної земельної ділянки вже знаходилась на завершальній стадії.

Донецькою селищною радою в порушення вимог Земельного кодексу до 27.06.2021, тобто до набуття законної сили пункту 24 розділу Х перехідних положень Земельного кодексу України, яким визначено гранічний строк надходження інформації по надалі дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок було вже прийнято незаконні рішення.

Суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку та не взяв до уваги доводи позивача ідносно того, що державний реєстратор ОСОБА_3 була неналежним субьєктом державної реєстрації, оскільки перебувала в трудових відносинах з Донецькою селищною радою Ізюмського району Харківської області.

Суд першої інстанції не встановив фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, стосовно порушення Донецькою селищною радою Ізюмського району Харківської області порядку надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою та подальшої передачі у власність спірної земельної ділянки ОСОБА_2 та про скасування рішень Донецької селищної ради.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Держгеокадастру у Харківській області - Ю.Кундрюков просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.

Вказує, що надання дозволу на розробку проекту землеустроющодо відведення земельної ділянки не покладає на раду обов`язку не є підставою лдля виникнення зобов`язання перед особою яка розробила проект землеустрою.

Вважає, що висновок, викладений у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №509/4722/16-а підлягав застосуванню у даному випадку.

Зауважує, що Головне управління не мало відповідної правовоїпідстави відмовляти у передачі земельної ділянки Донецькій селищній раді.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.

Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь суддю-доповідача, пояснення представника учасників справи, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

У статті 263 ЦПК України визначені наступні вимоги до законності і обґрунтованість судового рішення:

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеним вимогам рішення суду відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції вказав наступні мотиви.

Згідно листа ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 23.06.2021 №18-20-112-4992/0/19-21 останнім Донецькій селищній раді надані переліки наданих дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення, рішення про затвердження яких не були видані станом на 27.05.2021.

Згідно клопотання ОСОБА_1 від 24.11.2021 голові Донецької селищної ради Харківської області остання просила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області та передати земельну ділянку у власність.

Як встановлено судом, позивачу на підставі наказуГоловного управління Держгеокадастру у Харківській області № 1119-СГ від 14.01.2020 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області. Орієнтований розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ 01.03). 10.02.2020 року виготовлений проект землеустрою погоджений експертом державної експертизи. Між тим з заявою про затвердження проекту землеустрою позивач звернулась 24.11.2021 року, тобто через 1 рік 9 місяців після розробки проекту землеустрою щодо земельної ділянки сформованої 11.03.2013 року.

Спірна земельна ділянка, розташована за межами населених пунктів у межах Донецької територіальної громади Ізюмського (кол. Балаклійського) району Харківської області, тому на неї поширюються положення п. 24 розділу Х ЗК України, остання віднесена до земель комунальної власності.

Згідно з абз. 2-3 п. 24 розділу Х ЗК України земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Таким чином, п. 24 розділу Х ЗК України визначає особливості переходу з державної у комунальну власність земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів у межах територіальних громад.

Відповідно до абз. 5 п. 24 розділу Х ЗК України з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Спірна земельна ділянка, кадастровий номер 6320285200:01:000:0514, переходила у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на неї, тобто з13.05.2021 року, з цієї ж датиДонецька селищна рада набувала право здійснювати розпорядження нею.

Згідноабз. 6 п. 24 розділу Х ЗК України надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Як вбачається з матеріалів справиГУ Держгеокадастру у Харківській області листом від 23.06.2021 №18-20-112-4992/0/19-21 Донецькій селищній раді надані переліки наданих дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення, рішення про затвердження яких не були видані станом на 27.05.2021 серед яких є і спірна земельна ділянка.

Відомості щодо повідомлення позивачем Донецької селищної ради про отримання нею дозволу нарозроблення документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки навиконання вимог п.24розділу Х ЗК України в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, посилання позивача на недобросовісність поведінки відповідачівГУ Держгеокадастру у Харківській області та Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області суд вважав необґрунтованими.

Крім того, суд відкинув доводи позивача відносно того, що державний реєстратор ОСОБА_3 була неналежним суб`єктом державної реєстрації, оскільки перебувала в трудових відносинах з Донецькою селищною радою Ізюмського району Харківської області з огляду на таке.

Згідно з частиною 2 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор не має права приймати рішення про державну реєстрацію прав у разі, якщо речове право на нерухоме майно, обтяження такого права набувається, змінюється або припиняється за суб`єктом державної реєстрації прав, з яким державний реєстратор перебуває у трудових відносинах або засновником (учасником) якого він є. У такому разі державна реєстрація проводиться іншим державним реєстратором.Дія абзацу першого цієї частини щодо перебування у трудових відносинах не поширюється на державних реєстраторів, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями щодо державної реєстрації прав на державне та/або комунальне майно, їх обтяжень.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції виснував, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право

у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частин першої та другої статті 78 ЗК України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною першою статті 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання

за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної

і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 ЗК України

землі сільськогосподарського призначення передаються у власність

та надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння

та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з пунктом «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом «б» частини першої статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями 118, 186-1 ЗК України.

Судом першої інстанції відповідно до наявних у справі доказів було правильно встановлено, що згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 1119-СГ від 14.01.2020 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» ОСОБА_1 за її заявою було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області. Орієнтований розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ 01.03).

На замовлення ОСОБА_1 ПП «Землевпорядник» було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області.

На підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 06.01.2021 № 2-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано у комунальну власність Донецької територіальної громади, в особі Донецької селищної ради, 64 земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 971,0720 га, які розташовані за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Балаклійського району Харківської області.

Згідно з витягу з акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 06.01.2021 ГУ Держгеокадастру у Харківській області передала із державної власності, а Донецька селищна рада прийняла у комунальну власність земельні ділянки, згідно з додатком, у якому під № 50 зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 6320285200:01:000:0514, загальною площею 2,0000 га, цільове призначення 16.00 - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.04.2023 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 06.01.2021 № 2-ОТГ 13.05.2021 проведена реєстрація права комунальної власності за Донецькою селищною радою Балаклійського району Харківської області, державний реєстратор ОСОБА_3 .

Рішенням Донецької селищної ради Харківської області № 461-VІІІ від 18.05.2021 надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га на території Пришибського старостинського округу Харківської області.

Рішенням Донецької селищної ради Харківської області № 519-VІІІ від 02.06.2021 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, розташованою за межами населених пунктів на території Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області та передачі її у власність, яка розроблена ФОП ОСОБА_4 Передано ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га з кадастровим номером 6320285200:01:000:0514 у власність.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.04.2023 на підставі рішення Донецької селищної ради Харківської області від 02.06.2021 № 519-VІІІ 05.07.2021 проведена реєстрація права власності на зазначену вище земельну ділянку за ОСОБА_2 , державний реєстратор ОСОБА_3 .. В подальшому на підставі договору оренди б/н від 08.09.2021 вказана земельна ділянка передана в оренду ФГ «Андріївське 2017», 09.09.2021 проведена державна реєстрація оренди, державний реєстратор ОСОБА_3 ..

Згідно листа ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 23.06.2021 №18-20-112-4992/0/19-21 останнім Донецькій селищній раді надані переліки наданих дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення, рішення про затвердження яких не були видані станом на 27.05.2021.

Згідно клопотання ОСОБА_1 від 24.11.2021 голові Донецької селищної ради Харківської області остання просила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області та передати земельну ділянку у власність.

Згідно рішення Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області №1194- VІІІ від 22.02.2022 відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га розташованої за межами населеного пункту на території Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 6320285200:01:000:0514 передана у власність іншому громадянину.

Отже судом було правильно встановлено, що 06.01.2021 року спірна земельна ділянка з державної власності була передана у комунальну власність Донецької територіальної громади в особі Донецької селищної ради Ізюмського (кол. Балаклійського) району Харківської області, яка у подальшому надала спірну земельну ділянку у порядку приватизації у власність відповідачу ОСОБА_2 .

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним, при цьому відповідний орган у випадку прийняття рішення про відмову у надані такого дозволу зобов`язаний належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Частиною дев`ятою статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу,

у двотижневий строк з дня отримання погодженого проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до положень частин четвертої, п`ятої та шостої статті 186-1 ЗК України розробник проєкту землеустрою подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Орган, зазначений в частині першій цієї статті, зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня одержання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проєкту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Згідно з частиною першою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації

у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій сьомій цієї статті) здійснюється за проєктами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про землеустрій» проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

У дозволі на виготовлення проєкту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись).

Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проєкту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України «Про землеустрій»).

Отже, дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу у подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду у майбутньому.

Разом з тим, рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц, провадження № 14-301цс18).

Згідно дост.ст.12,81ЦПК Україницивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч вказаних норм цивільного процесуального права позивачка не довела, що при приватизації земельної ділянки органами влади не був порушений порядок приватизації земельної ділянки. Наведені з цього приводу доводи скарги належним та допустимим доказами не підтверджені. Тому слід визнати, що при приватизації не були порушені її цивільні права чи інтереси. Той факт, що після отримання дозволу позивачка оформила технічну документацію на спірну земельну ділянку не свідчить про порушення її цивільних прав і обов`язків, оскільки діюче законодавство у даному випадку не передбачає для неї пріоритету приватизації саме цієї земельної ділянки, яка вже була сформована на той час і по суті ці дії відбувалися повторно. Передбачене у законі право на отримання земельної ділянки у порядку приватизації у загальному порядку не надавало позивачці після оформлення технічної документації, яке ще не була затверджена відповідних органом приватизації, правомірних очікувань на конкретну земельну ділянку, якщо до цього вона не була її легальним користувачем чи володільцем, - з тією необхідною мірою правової визначеності, щоб у державних/комунальних органів приватизації після цього виник обов`язок надати їй у власність конкретну земельну ділянку, а інші громадяни могли розуміти, що відповідна земельна ділянка вже не може бути ніким приватизована. Рішення відповідного органу влади про надання у власність спірної земельної ділянки ухвалюється разом із затвердженням проєкту землеустрою щодо її відведення. Аналогічні висновки були висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.02.2020 датою державної реєстрації спірної земельної ділянки з цільовим призначенням землі запасу, категорія земель- землі сільськогосподарського призначення є 11.03.2013 року.

Тобто спірна земельна ділянка на час звернення позивача з клопотанням про надання дозволу на затвердження проекту землеустрою вже була сформована.

Погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, яка раніше сформована на підставі проекту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок у межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України) першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди.

За змістом статті 118 ЗК України завершальним етапом процедури безоплатної приватизації земельних ділянок є саме затвердження проєкту землеустрою та передача (надання) земельної ділянки у власність. Таким чином, реальні законні сподівання на оформлення права власності на земельну ділянку виникають не після отримання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, чи погодження проєкту у порядку статті 186-1 ЗК України, а саме з моменту звернення до відповідного органу виконавчої влади, чи органу місцевого самоврядування із проханням затвердити погоджений проєкт землеустрою та передання земельної ділянки у власність, оскільки до цього моменту особа повинна усвідомлювати, що земельна ділянка може бути надана у власність іншій особі.

Оскільки позивачка не була першою особою, яка розробила проєкт, на підставі якого була сформована спірна земельна ділянка, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутності підстав для визнання за нею першочергового права на приватизацію спірної земельної ділянки.

Крім того, відповідно до ст. 186-1 ЗК України, яка була чинною на день, коли позивачка звернулась з відповідно заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Такого погодження проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки позивачка до суду не надала, а згодом на підставі Закону № 1423-IXвід 28.04.2021 ці повноваження перешли до органів місцевого самоврядування, ст. 186 ЗК України.

Відповідний висновок експерта державної експертизи № 2350/0/88-20 від 10.02.2020 має лише технічний характер і тому не є правовстановлюючим документом.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що першої особою, яка звернулась із заявою про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, у відповідь на яку нею було отримано рішення Донецької селищної ради Харківської області № 519-VІІІ від 02.06.2021 про затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, розташованою за межами населених пунктів на території Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області та передачі її у власність,- був саме ОСОБА_2 , а не позивачка.

Із заявою про затвердження проекту землеустрою позивачка звернулась 24.11.2021 року, тобто через 1 рік 9 місяців після розробки проекту землеустрою щодо земельної ділянки сформованої ще 11.03.2013 року та після аналогічного звернення відповідача ОСОБА_2 , який на той день на підставі рішення Донецької селищної ради Харківської області від 02.06.2021 № 519-VІІІ 05.07.2021 вже зареєстрував своє право власності на зазначену вище земельну ділянку та на підставі договору оренди б/н від 08.09.2021 вказана земельна ділянка вже була передана в оренду ФГ «Андріївське 2017», 09.09.2021 проведена державна реєстрація оренди, державний реєстратор ОСОБА_3 . Отже, на день звернення позивачки ОСОБА_1 24.11.2021 до голови Донецької селищної ради Харківської області з проханням затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області та передати земельну ділянку у власність спірна земельна ділянка вже не була вільною та знаходилась у легальному цивільному обороті.

За недоведеності порушення органами влади порядку приватизації посилання позивачки на недобросовісність поведінки відповідачів ГУ Держгеокадастру у Харківській області та Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області суд першої інстанції правильно вважав необґрунтованими, доводи скарги цього висновку не спростували. З цих же мотивів є необґрунтованими та безпідставними інші позовні вимоги ОСОБА_1 .

Тому, за відсутність даних про вичерпання вільної для приватизації землі у даному випадку ніщо не обмежує право позивачки після відмови у приватизації спірної земельної ділянки звернутись із заявою про отримання у власність іншої земельної ділянки, на її вибір.

Оскільки цивільне право та інтерес позивачки не порушене, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні її позову. Наведені з цього приводу доводи скарги були предметом належної оцінки в суді першої інстанції і під час апеляційного перегляду справи не знайшли свого підтвердження. Колегія суддів не вбачає підстав для застосування наведених у скарзі правові висновків касаційного суду, оскільки вони не є релевантними до обставин цієї справи.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

На підставі вищевказаних обставин та правового обгрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.268,374,375,383,384,389 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Радченка Євгенія Вікторовича залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 05 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 03 червня 2024 року.

Головуючий В.Б. Яцина

Судді - І.В.Бурлака

Ю.М.Мальований