Рішення

від 31.05.2024 по справі 607/17747/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2024 Справа №607/17747/23

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Братасюка В.М.

за участі секретаря Тинкалюк Є.І.

позивачки ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Тернопільський районний центр первинної медико санітарної допомоги» Великоберезовицької селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани ,

в с т а н о в и в

В провадженні суду перебуває позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Тернопільський районний центр первинної медико санітарної допомоги» Великоберезовицької селищної ради про визнання незаконним і скасування наказу Комунального некомерційного підприємства «Тернопільський районний центр первинної медико санітарної допомоги» Великоберезовицької селищної ради №132 від 17 липня 2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

На обґрунтування вимог зазначає, що працює на посаді завідувача АЗПСМ смт.Велика Березовиця КНП «ТРЦ ПМСД» ВБСР .

У період з 16.06.2023 р. по 17.07.2023 р. у Комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Великоберезовицької селищної ради було проведене службове розслідування, за результатами якого комісія, котра його проводила, серед іншого, дійшла висновку про те, що позивачка, працюючи на посаді завідувача амбулаторії загальної практики сімейної медицини смт.Велика Березовиця, допустила неналежне виконання своїх посадових обов`язків по здійсненню контролю за дотриманням вимог ведення медичної документації підлеглим.

Відтак, 17.07.2023 р., на підставі акту проведення службового розслідування у Комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Великоберезовицької селищної ради (від 17.07.2023 р., б/н), директором Комунального некомерційного підприємства «Тернопільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Великоберезовицької селищної ради Соколовською Г. було видано наказ №132 згідно якого позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани.

Вважає, що наказ директора Комунального некомерційного підприємства «Тернопільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Великоберезовицької селищної ради Соколовської Г. (від 17.07.2023 р., №132) видано з порушенням вимог законодавства, без отримання від позивачки пояснень по суті виявленого порушення, за відсутності доказів вчинення дисциплінарного проступку зі сторони позивачки, будь якої її провини в спірному наказі не зазначено в чому конкретно полягає порушення ОСОБА_1 трудових обов`язків, і чи заподіяна була якась шкода підприємству виявленими обставинами.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали, просять вимогу задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, подав відзив, змістом якого просить в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Заслухавши пояснення та дослідивши докази судом встановлені наступні обставини.

Отже, у період з 16.06.2023 р. по 17.07.2023 р. у Комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Великоберезовицької селищної ради було проведене службове розслідування, за результатами якого комісія, котра його проводила, серед іншого, дійшла висновку про те, що позивачка, працюючи на посаді завідувача амбулаторії загальної практики сімейної медицини смт.Велика Березовиця, допустила неналежне виконання своїх посадових обов`язків по здійсненню контролю за дотриманням вимог ведення медичної документації підлеглим.

Відтак, 17.07.2023 р., на підставі акту проведення службового розслідування у Комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Великоберезовицької селищної ради (від 17.07.2023 р., б/н), директором Комунального некомерційного підприємства «Тернопільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Великоберезовицької селищної ради Соколовською Г. було видано наказ №132 згідно якого позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани.

Змістом спірного наказу Комунального некомерційного підприємства «Тернопільський районний центр первинної медико санітарної допомоги» Великоберезовицької селищної ради №132 від 17 липня 2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», як зазначено вище, констатовано, що завідувачем АЗПСМ смт.Велика Березовиця КНП «ТРЦ ПМСД» ВБСР ОСОБА_1 було допущено порушення трудової дисципліни, а саме неналежне виконання своїх посадових обов`язків по здійсненню контролю за дотриманням вимог ведення медичної документації підлеглим.

Вивченням змісту Акту проведення службового розслідування від 17.07.2023 року встановлено, що перевіркою 12.06.2023 року було виявлено, що сімейний лікар ОСОБА_4 замість того, щоб вести облік виданих ним свідоцтв про смерть в журналі обліку помердих (форма 151/0) в АЗПСМ смт.Велика Березовиця КНП «ТРЦ ПМСД» ВБСР, веде свій окремий журнал обліку померлих .

Цей журнал обліку померлих, котрий вів лікар ОСОБА_4 , не відповідає встановленій формі, яка затверджена наказом МОЗ України журнал вівся в непрошитому зошитів клітинку з картонною обкладинкою, в якому окрім обліку виданих свідоцтв про смерть, одночасно велися записи рецептів та інші робочі записи лікаря. Таким чином сімейний лікар ОСОБА_4 замість ведення обліку виданих свідоцтв про смерть в спеціальному журналі, вів їх у своєму робочому зошиті. З пояснень лікаря ведення цього журналу здійснювалося з відома завідувачки лабораторією, котра доводила сімейному лікарю діапазон номерів, під якими він мав виписувати свідоцтва про смерть і вносити їх в окремий журнал.

Окрім цього, через ведення одночасно двох журналів під одними і тими самими номерами, були вчинені записи щодо різних людей: в журналі обліку померлих, який вівся на в АЗПСМ до 2021 року під номером 501 внесений запис про смерть ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а під номером 547 внесений запис про смерть ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 свідоцтва були видані лікарем ОСОБА_7 , в Журналі, який вівся сімейним лікарем ОСОБА_4 під ;501 був внесений запис про смерть ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а під номером 547 внесений запис про смерть ОСОБА_9 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином в акті комісією констатовано, що сімейним лікарем ОСОБА_4 в порушення п.2.11. своєї посадової інструкції неналежним чином вівся журнал обліку померлих, в завідувач АЗПСМ ОСОБА_1 неналежним чином здійснювала контроль за ведення медичної документації підлеглим лікарем, чим порушила п. 2.13 своєї посадової інструкції.

Судом також встановлено, що змістом посадової інструкції завідувача АЗПСМ Ганевської О.Д., затвердженої директором КНП ТРЦ ПМСД Соколовською Г. 12.04.2022 року, міститься 2.13 контролювати дотримання вимог ведення медичної документації, здійснювати контроль достовірності даних, організовувати підготовку статистичних звітів та подавати їх керівництву. З інструкцією позивачка ознайомилася цієї ж дати 12.04.2022 року.

Судом також встановлено, що виявлення обставин, викладених в зазначеному вище Акті проведення службового розслідування від 17.07.2023 року, відбулося на підставі доповідної записки самої ОСОБА_1 від 12.06.2023 року на імя директора КНП ТРЦ ПМСД Соколовської Г.В.

Згідно із статтею 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах ст ворюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни, до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Відповідно до вимог ст .147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

За правилами ст. 263 ЦППК України, висновки Верховного Суду, викладені в постановах, враховуються судом при виборі і застосоуванні норм права до спірних правовідносин.

Верховний Суд в постанові від 22 травня 2020 року у справі 761/33628/16, зробив наступний висновок.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Згідно статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Загальний порядок та підстави застосування дисциплінарних стягнень передбачені главою X КЗпП України.

Відтак Суд наголошує на тому, що акт проведення службового розслідування у Комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Великоберезовицької селищної ради від 17.07.2023 р., наказ директора Комунального некомерційного підприємства «Тернопільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Великоберезовицької селищної ради Соколовської Г. від 17.07.2023 р., №132, складені після спливу шести місяців від днів, коли мали місце обставини, які вказані у зазначеному акті (записи про смерть ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у Журналі обліку померлих ф.151/о).

Відповідно до статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. При цьому, для олстосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

За приписами статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Так, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на мене дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України.

З викладеного вбачається, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин. При цьому, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв 'язок між ними і поведінкою правопорушника.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом з тим, саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок.

Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.

У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, доки роботодавцем не доведена його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року по справі № 554/9493/17 вказав, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Окрім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 572/1644/17-ц (провадження № 61-42575св18) зроблено висновок, що «порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності»

Разом з тим, в оспорюваному наказі про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення не зазначено в чому конкретно полягає порушення мною трудових обов`язків, чи була заподіяна шкода при виконанні мною трудових обов`язків.

Крім того, як вбачається зі змісту акту проведення службового розслідування у Комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Великоберезовицької селищної ради (від 17.07.2023 р., б/н), у період за який було проведене розслідування, не було встановлено фактів жодної скарги на дії підлеглого позивачки лікаря ОСОБА_4 , або інших обставин, які б вказували на безвідповідальне ставлення підлеглим до виконання своїх обов`язків,а тому суд погоджується з доводами сторони позивача, що у ОСОБА_1 не було підстав для ініціювання перевірок усієї облікової медичної документації, котру вів лікар ОСОБА_4 ; також наказом МОЗ України від 29.12.2000 р., № 369, котрим затверджена медична документація форми №151/о, взагалі не встановлено вимог щодо оформлення журналу вказаної форми, як от щодо його обов`язкового прошивання, пронумерування, пропечатування; так само як у вказаній формі №151/о ніде не передбачена графа, де би вимагалася фіксація саме номеру лікарського свідоцтва про смерть як документу, який був виданий, оскільки з графи «№п/п» у формі N3151/0 можна встановити лише загальну кількість померлих осіб на певний момент часу..

Тобто у позивачки не було підстав для реалізації функції з контролю, котра передбачена пунктом 2.13. посадової інструкції.

Окремо Суд звертає увагу, що, як зазначено було вище, змістом посадової інструкції завідувача АЗПСМ Ганевської О.Д., затвердженої директором КНП ТРЦ ПМСД Соколовською Г. 12.04.2022 року, міститься 2.13 контролювати дотримання вимог ведення медичної документації, здійснювати контроль достовірності даних, організовувати підготовку статистичних звітів та подавати їх керівництву. З інструкцією позивачка ознайомилася цієї ж дати 12.04.2022 року.

Суд недаремно наголошує на даті затвердження інструкції та ознайомлення ОСОБА_1 з посадовими обов`язками 12.04.2022 року.

Одночасне ведення двох журналів, внаслідок чого під одними і тими самими номерами, були вчинені записи щодо різних людей: в журналі обліку померлих, який вівся на в АЗПСМ до 2021 року під номером 501 внесений запис про смерть ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а під номером 547 внесений запис про смерть ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 свідоцтва були видані лікарем ОСОБА_7 , в Журналі, який вівся сімейним лікарем ОСОБА_4 під ;501 був внесений запис про смерть ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а під номером 547 внесений запис про смерть ОСОБА_9 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_3 передувало даті затвердження посадової інструкції позивачки та ознайомлення її з посадовими обов`язками, а тому протиправним є притягнення її до дисциплінарної відповідальності за начебто неналежне виконання обов`язків по здійсненню контролю за веденням медичної документації підлеглим ОСОБА_4 у період, котрий передував покладанню на позивачку функції контролю посадовою інструкцією 12.04.2022 року.

Також суд відзначає, що наявним у справі доказами не встановлено заподіяння будь якої шкоди підприємству відповідачу, неналежним веденням підлеглим позивачці лікарем ОСОБА_4 лікарської документації іншими словами відсутні докази наявності дублювання номерної документації свідоцтв про смерть, що видаються органами РАЦС, на основі довідок сімейних лікарів, у нашому випадку внаслідок вчинення під одними номерами записів в журналі обліку померлих, який вівся на в АЗПСМ до 2021 року та журналі сімейного лікаря ОСОБА_4 .

Відтак доводи сторони відповідача, викладені у відзиві на позов, щодо тієї обставини, що виявлені порушення в період до 2021 року включно, описані в Акті проведення службового розслідування, були наслідком неналежного виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків по здійсненню контролю за дотриманням вимог ведення медичної документації підлеглим, а також те, що означеним вище порушеннями було заподіяно якійсь особі шкоду, Судом оцінюються критично, оскільки твердження сторони позивача не підтверджені достатніми доказами.

Керуючись ст. ст. 2,5, 81, 82, 265, 353 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним і скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Тернопільський районний центр первинної медико санітарної допомоги» Великоберезовицької селищної ради №132 від 17 липня 2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Тернопільський районний центр первинної медико санітарної допомоги» Великоберезовицької селищної ради в користь ОСОБА_1 1073,60 гривень судового збору

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивачка ОСОБА_1 АДРЕСА_1 іпн 2420104466

Відповідач Комунальне некомерційне підприємство «Тернопільський районний центр первинної медико санітарної допомоги» Великоберезовицької селищної ради вул. Надрічна, 25 с. Мишковичі Тернопільського району код ЄДРПОУ 42588046.

Головуючий суддяВ. М. Братасюк