Ухвала

від 31.05.2024 по справі 554/96/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 травня 2024 року

м. Київ

справа № 554/96/23

провадження № 61-7078ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ауріта-Полтава», поданою адвокатом Дзюбенко Вікторією Олегівною, на постанову Полтавського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ауріта-Полтава» про зобов`язання до виконання договірних зобов`язань, зобов`язання не чинити перешкоди та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2024 року через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 , ФОП - ОСОБА_2 , ТОВ «Ауріта-Полтава» подали до Верховного Суду касаційну скаргу, яка не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Як на підстави касаційного оскарження скаржник посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржених судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 27 квітня 2022 року у справі № 321/1260/19, від 01 лютого 2023 року у справі № 759/14039/19, від 27 квітня 2022 року у справі № 321/1260/19, від 06 липня 2022 року у справі № 303/2983/19, від 13 грудня 2023 року у справі № 759/28079/21, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 20118 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, від 30 жовтня 2023 року у справі № 644/2026/20.

Разом з тим, зміст оскаржених судових рішень, обґрунтування та доводів касаційної скарги, з урахуванням фактичних обставин цієї справи, не дозволяють зробити висновок, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладені у постановах Верховного Суду, на які заявник посилається у касаційній скарзі, і що такі правовідносини є подібні до правовідносин в цій справі.

Скаржники не зазначає і який саме відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, з відповідним обґрунтуванням неправильного застосування судами в цій справі норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

При цьому формальне посилання на підстави касаційного оскарження без наведення відповідного обґрунтування не може бути підставою для відкриття касаційного провадження на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права (частина перша статті 400 ЦПК України).

Ураховуючи наведене, заявникам необхідно подати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, до касаційної скарги додано квитанції про сплату судового збору у таких розмірах: ОСОБА_1 - 715,74 грн; ФОП ОСОБА_2 - 2 862,94 грн; ТОВ «Ауріта-Полтава» - 2 862,94 грн. Проте такий сплачений судовий збір відповідачами ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Ауріта-Полтава» не відповідає встановленим порядку і розміру, визначеному Законом України «Про судовий збір».

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (чинний на момент пред`явлення позову) розмір судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становив 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а для немайнового характеру становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру (частина сьома статті 6 Закону України «Про судовий збір» ).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2 684,00 грн.

Відповідачі оскаржують постанову апеляційного суду в частині вирішення двох немайнових вимог (зобов`язання ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Ауріта-Полтава» виконувати договірні зобов`язання та не чинити перешкоди) та стягнення моральної шкоди ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Ауріта-Полтава» у розмірі 5 000,00 грн.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні касаційної скарги за дві вимоги немайнового характеру становив 4 294,40 грн (2 684,00 грн * 0,4 * 6) * 200%).

Розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні касаційної скарги ОСОБА_1 становив 715,73 грн (2 684,00 грн * 0,4 * 200% / 3); ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Ауріта-Полтава» по 5 009,73 грн кожен окремо окремим платежем (4 294,40 грн + 715,73 грн). Тому, з урахуванням сплаченого, ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Ауріта-Полтава» мають доплатити кожен окремо по 2 146,79 грн (5 009,73 грн - 2 862,94 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду касаційної інстанції відповідний документ

Згідно частин другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для виправлення її недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 390, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ауріта-Полтава», поданою адвокатом Дзюбенко Вікторією Олегівною, на постанову Полтавського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 , фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 , Товариству з обмеженою відповідальністю «Ауріта-Полтава» строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені статтею 393 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков