Ухвала

від 30.05.2024 по справі 557/394/24

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 2/557/181/2024

Справа 557/394/24

У Х В А Л А

30 травня 2024 року с-ще Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області у складі:

судді Оленич Ю.В.,

секретар судового засідання Довгалець Н.М.,

номер справи 557/394/24,

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування виконавчого комітету Гощанської селищної ради,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в с-щі Гоща в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Гощанської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

за участю представників учасників справи:

представника позивача ОСОБА_3 ,

представника третьої особи ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Гощанського районного суду Рівненської області перебуває зазначена вище цивільна справа.

Сторони в справі у судове засідання не з`явилися.

30 травня 2024 року від позивача надійшли клопотання про витребування доказів, у яких остання просила:

1. Витребувати від Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину державного кордону України в період часу з 2016 року по даний час громадянином України ОСОБА_2 , яка є інформацією з обмеженим доступом, може бути надана лише за вимогою суду та потрібна в рамках надання доказів щодо можливого перебування відповідача на території України не тільки в дати та час, які він визнає, але і в інший час, коли такий міг перебувати на території України, та виконання при цьому ним своїх батьківських обов`язків.

2. Надіслати Центральному органу республіки Іспанія, визначеному вказаною державою відповідно до ст. 2 Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18 березня 1970року, судове доручення про витребування від Міграційної служби Іспанії, Податкової служби Іспанії чи іншого уповноваженого органу на виплату грошових коштів переселенцям (біженцям) з території України відомостей у вигляді довідки, виписки із банку чи у іншій формі, встановленій національним законодавством запитуваної Договірної сторони про відкриття рахунків, видачу карток, виплату грошових коштів неповнолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що перебували на території Іспанії в м. Мадрід в період з травня по серпень2022року включно та їх батькові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає на АДРЕСА_1 , а також рух коштів по цих картках (рахунках) за період з червня по грудень2022року.

Дана інформація, як зазначено позивачем в обґрунтування поданого клопотання, має важливе значення для розгляду питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у випадку зловживання ним своїми правами батька та свідомого використання дітей у власних корисливих мотивах з метою отримання грошових коштів на дітей-біженців з України, що повязано з військовою агресією рф та присвоєння ним цих коштів, виділених державою. Позивач вважає, що для підтвердження цих фактів або їх заперечення така інформація має бути витребувана, а тому, враховуючи характер вказаних доказів та неможливість отримати такі самостійно, звертається з відповідним клопотанням до суду.

Також позивач 30 травня 2024 року подала письмове клопотання про виклик свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 та неповнолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , для заслуховування їх думки щодо доцільності позбавлення батьківських прав батька.

Представник відповідача адвокат Волошин І.В. просив підготовче засідання по справі провести без його участі та участі відповідача, заяви та клопотання подані зі сторони позивача вирішити на розсуд суду та за результатами підготовчого засідання закрити підготовче провадження і призначити справу до судового розгляду. При цьому, представник на виконання вимог ст. 197 ЦПК України повідомив, що відповідач ОСОБА_2 не визнає позовні вимоги в повному обсязі, ним повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі як відповідачу, та надано усі докази, на які він посилається у відзиві, окрім того, відповідач просить викликати в судове засідання та заслухати думку його синів з приводу заявлених позовних вимог ОСОБА_1 , а також у якості свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , з приводу чого ним попередньо були подані відповідні письмові клопотання та заява.

Представник позивача - адвокат Рудик В.Р. у судовому засідання вказав на те, що сторона позивача повністю підтримує заявлені позовні вимоги, просив задовольнити подані позивачем клопотання, при цьому зазначив, що може бути допитаний в якості свідка, так як у подальшому інтереси позивача представлятиме адвокат Сурікова С.І., уточнив період за який позивач просить витребувати інформацію з Державної прикордонної служби України, а саме з грудня 2016 року по травень 2024 року, щодо задоволення клопотань відповідача - не заперечував.

Представник третьої особи у судовому засіданні вказала на те, що позиція органу опіки та піклування Гощанської селищної ради висловлена у наданому ними висновку, згідно якого позбавлення батьківських прав відповідача є недоцільним. При вирішенні клопотання позивача про витребування доказів шляхом надання судового доручення представник поклалась на розсуд суду та не заперечувала щодо задоволення решти клопотань сторін.

Заслухавши представників позивача та третьої особи по заявленим сторонами клопотанням, ознайомившись з такими клопотаннями, суд дійшов наступних висновків.

Щодо клопотання позивача про витребування доказів.

Відповідно до положень ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Частиною першоюстатті 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.ч. 1-3ст. 84 ЦПК Україниучасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Суд вважає, що всі учасники цивільного процесу рівні в своїх процесуальних правах на представлення доказів, якими вони обґрунтовують свої вимоги або заперечення, перед безстороннім та незалежним судом, оцінку яким суд дає виключно в нарадчій кімнаті.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Як встановлено судом, предметом спору у даній справі є: позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Беручи до уваги предмет спору, заявлені вимоги і наявні у матеріалах справи докази, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача про витребування доказів в частині запитуваної позивачем інформації з Державної прикордонної служби України, зважаючи на те, що надання потрібних доказів позивачем є ускладненим.

Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача в частині надання судового доручення про витребування доказів, оскільки стороною позивача, зважаючи не предмет позову, не обґрунтовано та не доведено, що вказані докази містять інформацію щодо предмету доказування.

Щодо клопотань сторін про виклик свідків та заслуховування думки неповнолітніх дітей з приводу заявлених вимог.

Відповідно до ч.ч. 1-3ст. 91 ЦПК Українивиклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.

У розумінні ч. 2 ст.78, ст.81 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За даних обставин, з метою забезпечення виконання завдань та основних засад цивільного судочинства, дотримання визначеногост. 13 ЦПК Українипринципу диспозитивності та забезпечення можливості сторонам довести обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, передбаченими законом засобами доказування, суд приходить висновку про необхідність задоволення клопотань сторін по справі про виклик свідків та вважає за необхідне викликати вказаних у них осіб для допиту у якості свідків.

Як визначено ч. 4ст. 91 ЦПК України, в ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

При вирішенні клопотань сторін про заслуховування думки неповнолітніх дітей з приводу заявлених вимог, суд враховує приписи ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, відповідно до якої в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Аналогічні положення закріплені у ст. 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

Зазначені норми міжнародних актів, ратифікованих Україною, кореспондуються з приписамист. 171 СК України, відповідно до якої дитина має право бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання.

Верховний Суд у постановах від 14 лютого 2022 року у справі №761/25544/19 та від 29 червня 2022 року у справі № 401/2442/19 наголошував, що дитина є суб`єктом права і незважаючи на вікову категорію, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя. Система правосуддя прислухається до дітей, серйозно ставиться до їх думок і гарантує, що інтереси дітей захищені. Належна увага повинна приділятися поглядам та думці дитини згідно з її віком і зрілістю.

Враховуючи предмет та характер спору, який стосується інтересів неповнолітніх дітей, суд вважає, що їх думка щодо вирішення спору матиме істотне значення для вирішення справи та об`єктивного з`ясування її обставин.

Дитина на час заслуховування її в суді в силу свого віку має бути здатна висловити свою думку, сформулювати свої погляди та мати достатній рівень розуміння ситуації.

Матеріали справи не містять доказів того, що неповнолітні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не здатні самостійно висловлювати свою думку.

З огляду на це, враховуючи вік дітей, суд приходить висновку про доцільність задоволення клопотань сторін про заслуховування думки дітей під час вирішення судом даного спору.

З огляду на часткове задоволення клопотання позивача та витребування нових доказів, суд відповідно до положень п. 4 ч. 5 ст. 198 ЦПК України вважає за необхідне оголосити перерву у підготовчому засіданні.

Керуючись ст.ст. 84, 91, 197, 198 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_13 про виклик свідків і заслуховування думки дітей - задовольнити.

Викликати в судове засідання свідків:

- ОСОБА_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

- ОСОБА_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;

- ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 ;

- ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які проживають за адресою: АДРЕСА_5 ;

- ОСОБА_12 , який проживає за адресою: АДРЕСА_6 .

Попередити свідків про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Заслухати думку неповнолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , в цивільній справі № 557/394/24 з приводу заявлених вимог в присутності психолога.

Клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів - задовольнити частково.

Витребувати з Державної прикордонної служби України (місце знаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 26) інформацію (витяг з бази даних Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України) щодо перетину державного кордону України в період часу з грудня 2016 року по травень 2024 року громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

Роз`яснити, що відповідно до ч.ч. 7-9 ст. 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

В іншій частині клопотання про витребування доказів - відмовити.

У підготовчому засіданні оголосити перерву до 15 години 00 хвилин 24 червня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 03 червня 2024 року.

Суддя Ю.В. Оленич