Постанова

від 21.05.2024 по справі 757/31879/20-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 757/31879/20-ц

номер провадження: 22-ц/824/459/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

за участю секретаря -Мазурок О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданніцивільну справу за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-ЛТД» - адвоката Заверюхи Костянтина Олександровича на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року у складі судді Вовк С.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-ЛТД» та Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, третя особа: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центр», про визнання наказу та свідоцтва про право власності на нежилий будинок недійсним та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-ЛТД» (далі - ТОВ «Олімп-ЛТД»), Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, третя особа: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центр» (далі - ОСББ «Центр»), про визнання наказу та свідоцтва про право власності на нежилий будинок недійсним та зобов`язання вчинити дії.

Позов мотивований тим, що ТОВ «Олімп-ЛТД» є власником нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке розташовано поруч з житловими будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , що є пам`ятками архітектури. Правовстановлюючим документом на нежитлове приміщення є свідоцтво про право власності на нежилий будинок від 12 листопада 1999 року, серія НОМЕР_1 , видане Київською міською державною адміністрацію на підставі наказу про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна від 10 листопада 1999 року за №584-В. Позивач вважав, що вказані вище наказ і свідоцтво є незаконні, які видані на самочинне будівництво. Зазначав, що рішенням виконкому Київської міської ради від 05 травня 1959 року №708 «Про відвід земельної ділянки Управлінню торгівлі Міськвиконкому під будівництво павільйону «Кофе-чай» виділена земельна ділянка для будівництва павільйону, а не капітальної споруди у вигляді нежитлового приміщення. Вказував, що згідно цього рішення Управлінню торгівлі Міськвиконкому була відведена земельна ділянка площею 0,05 га по АДРЕСА_1 на першій терасі між будинками АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 під будівництво павільйону «Кофе-чай». Вказано про проведення будівництва по проекту, розробленому за пропозицією Академії архітектури Т.Добровольського, який повинен бути погоджений з Управлінням в справах будівництва і архітектури Київського міськвиконкому. Саме це майно було внесене до статутного фонду ТОВ «Олімп - ЛТД», яке створене 25 березня 1994 року за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі наявного павільйону - кафе у відповідача виникло право на отримання в оренду земельної ділянки. Зазначав, що ТОВ «Олімп-ЛТД» у 1998 році самовільно, без отримання відповідних дозвільних документів для проведення будівельних робіт, провело перебудову павільйону «Кофе-чай» у нежитлове приміщення загальною площею 166,5 кв.м. У подальшому відповідачем здійснена незаконна прибудова до кафе. В технічному паспорті на будівлю станом на 01 квітня 2008 року без підпису начальника БТІ ОСОБА_2 зазначено, що основна частина споруди становить 199,0 кв.м, прибудування 7,2 кв.м, а всього 206,2 кв.м. Незаконна прибудова складає 39,7 кв.м та побудова на лівій терасі будинку АДРЕСА_1, яка на всі прохання та вимоги мешканців будинку не була знесена відповідачем. Вказував, що пунктом 10.3 Порядку видачі свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02 жовтня 1996 року №1563 зазначено, що фізичними та юридичними особами на новозбудовані, прибудовані, перебудовані або реконструйовані нежилі будинки та приміщення, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення: правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності заявника на зазначений об`єкт; належно оформлені міським бюро технічної інвентаризації не раніш, ніж 3 роки тому, технічний паспорт та поверхові плани будинку; документи, які підтверджують право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт; документи, які підтверджують фінансування будівництва або реконструкції об`єкту замовником; довідка Управління економіки Київської міської державної адміністрації про виконання умов щодо передачі коштів у порядку пайової участі на розвиток галузей соціальної інфраструктури міста, передбачених актами місцевих органів державної виконавчої влади; рішення органу державної виконавчої влади про надання дозволу на будівництво або реконструкцію об`єкту; акт державної комісії про прийняття об`єкту в експлуатацію. Жодних документів, крім технічного паспорту із зазначеного переліку не було надано. Вважав, що реконструкції павільйону не відбувалось, а кафе у вигляді нежилого будинку виникло незаконно та без жодних правових підстав. Вказував, що самовільне будівництво на лівій терасі підтверджується листом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві від 06 березня 2013 року.

Окрім того, позивач зазначав, що будинок АДРЕСА_2 є житловим та побудований в 1953-1954 роках. Будинок АДРЕСА_1 є також житловим та побудований в 1952-1953 роках. Елементи благоустрою цих будинків (підпірні стіни, гранітні сходи, тераси) є невід`ємною частиною пам`ятки-ансамблю споруд по АДРЕСА_3 .

Вказував, що тераса є власністю членів ОСББ «Центр» відповідно до п.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та пункту 4.2 рішення Конституційного суду України від 02 березня 2004 року 4-рп/2004.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив:

визнати недійсним наказ про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна від 10 листопада 1999 року за №584-В;

визнати недійним свідоцтво про право власності на нежилий будинок від 12 листопада 1999 року, серія НОМЕР_1 , видане Київською міською державною адміністрацію, що зареєстровано за №3232П від 16 листопада 1999 року в комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічної інвентаризації»;

зобов`язати відповідача здійснити демонтаж прибудови загальною площею 77,4 кв.м, яка знаходиться на лівій терасі між житловими будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 та повернути в попередній стан павільйон «Кофе-чай».

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним наказ про оформлення прав власності на об`єкти нерухомого майна від 10 листопада 1999 року № 584-В.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нежилий будинок від 12 листопада 1999 року, серія НОМЕР_1 , видане Київською міською державною адміністрацією, що зареєстровано за № 3232П від 16 листопада 1999 року в комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічної інвентаризації».

Зобов`язано ТОВ «Олімп-ЛТД» здійснити демонтаж прибудови загальною площею 77,4 кв.м, що знаходиться на лівій терасі між житловими будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 та повернути в попередній стан павільйон «Кофе-чай».

Постановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року в частині визнання недійсним наказу про оформлення прав власності на об`єкти нерухомого майна від 10 листопада 1999 року № 584-В та визнання недійсним свідоцтво про право власності на нежилий будинок від 12 листопада 1999 року - скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову к задоволення цих вимог. В іншій частині рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року залишено без змін.

У березні 2023 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Міністерства юстиції України Кошарський О.В. звернувся до суду із заявою, в якій просив роз`яснити резолютивну частину рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року в частині повернення в попередній стан павільйон «Кофе-чай».

Заява приватного виконавця обґрунтована тим, що резолютивна частина рішення суду не містить будь-яких критеріїв повернення в попередній стан та характеристики такого стану, що ускладнює встановлення факту виконання чи невиконання рішення суду боржником. Незаконна прибудова, що підлягала демонтажу на підставі рішення суду була демонтована разом із будівлею павільйону, що належить повернути в попередній стан павільйону «Кофе-чай».

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 10 травня 2023 року роз`яснено, що на виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року в частині повернення ТОВ «Олімп-ЛТД» в попередній стан павільйону «Кофе-чай» повинно відбуватись:

1) із урахуванням того, що житловий будинок на АДРЕСА_1 перебуває на обліку, як пам`ятка архітектури місцевого значення та розташований в архітектурній охоронній зоні;

2) з виконанням умов, визначених розпорядженням Київської міської Державної адміністрації №196 від 13 лютого 1996 року, та урахуванням висновку судового експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 16 серпня 2021 року № 18/16-21;

3) ТОВ «Олімп-ЛТД» перед початком проведення робіт з реконструкції нежитлового приміщення АДРЕСА_1 повинно надати до ОСББ «Центр» для огляду і погодження робочий проект по реконструкції цього приміщення.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 травня 2023 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції не визначив конкретно які саме дії потрібно вчинити ТОВ «Олімп-ЛТД» для виконання такого рішення суду, а також не визначив конкретних критеріїв, за яких слід вважати приміщення поверненим у попередній стан. Зазначаючи про те, що повернення ТОВ «Олімп-ЛТД» в попередній стан павільйону «Кофе-чай» повинно відбуватись із урахуванням того, що житловий будинок на АДРЕСА_1 перебуває на обліку, як пам`ятка архітектури місцевого значення та розташований в архітектурній охоронній зоні, з виконанням умов, визначених розпорядженням Київської міської Державної адміністрації №196 від 13 лютого 1996 року, а також про те, що ТОВ «Олімп-ЛТД» перед початком проведення робіт з реконструкції нежитлового приміщення АДРЕСА_1 повинно надати до ОСББ «Центр» для огляду і погодження робочий проект по реконструкції цього приміщення, суд першої інстанції не вніс ясність у виконання рішення від 17 лютого 2022 року. Внесення судом першої інстанції таких роз`яснень не відповідає змісту резолютивної частини самого рішення, оскільки в резолютивній частині рішення не вказано про виконання якихось конкретних вимог з урахуванням того, що будинок на АДРЕСА_1 перебуває на обліку, як пам`ятка архітектури місцевого значення, а також виконання певних умов, визначених розпорядженням Київської міської Державної адміністрації №196 від 13 лютого 1996 року. Також, виконання рішення про приведення приміщення у певний попередній стан не може передбачати, в тому числі, зобов`язання ТОВ «Олімп-ЛТД» перед початком проведення робіт з реконструкції нежитлового приміщення АДРЕСА_1 надати до ОСББ «Центр» для огляду і погодження робочий проект по реконструкції, оскільки вказане не відповідає змісту рішення, а ОСББ не наділене повноваженнями щодо розгляду та затвердження проекту по реконструкції приміщень.

Останньою ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Кошарського О.В. про роз`яснення судового рішення - задоволено частково.

Роз`яснено, що родовими ознаками павільйону «Кофе-чай» є креслення державного інституту по проектуванню «Київпроект», яке міститься на сторінках 98-103 тому 2 матеріалів справи №757/31879/20-ц.

У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ТОВ «Олімп-ЛТД» - адвокат Заверюха К.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Кошарському О.В. у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції помилково було застосовано ч.2 ст.184 ЦК України, оскільки нерухоме майно, що належить ТОВ «Олімп-ЛТД», розташоване за адресою: АДРЕСА_4, не є річчю визначеною родовими ознаками та вона не є замінною, оскільки визначена індивідуальними ознаками.

Вказує, що креслення Державного інституту по проектуванню «Київпроект» павільйону «Кофе-чай» не є документами, що визначають індивідуальні ознаки закінченого будівництвом об`єкту нерухомості в розумінні норм діючого законодавства, оскільки це лише проектні креслення, а не технічні характеристики вже збудованого нерухомого майна.

Зазначає, що приватним виконавцем на підставі акту від 14 березня 2023 року, тобто до звернення до суду із заявою про роз`яснення судового рішення у вказаній справі, було встановлено, що ТОВ «Олімп-ЛТД» здійснено демонтаж прибудови загальною площею 77,4 кв.м, що знаходиться на лівій терасі між житловими будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , та боржником подано документи про здійснення демонтажу ще до моменту відкриття виконавчого провадження.

Крім того, зазначає, що оскільки рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року було викопано боржником ТОВ «Олімп-ЛТД» у добровільному порядку до моменту подання приватним виконавцем до суду заяви про роз`яснення судового рішення, то на підставі приписів ст.271 ЦПК України суд першої інстанції за наслідками розгляду вказаної заяви приватного виконавця повинен був відмовити у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення.

ОСББ «Центр» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що доводи викладені в апеляційній скарзі не відповідають суті викладеному у постанові Київського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року. Стверджує, що на сьогоднішній день фактичний стан речей є таким, що боржник замість виконання рішення суду в частині повернення в попередній стан павільйону кафе «чай-кава» згідно креслення Державного інституту по проектуванню «Київ-проект», повністю знесена ліва тераса, разом з фундаментом, невід`ємна частина житлового будинку АДРЕСА_1 - пам`ятка архітектури. Вважає, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції в повній мірі з`ясував дійсні обставини справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для роз`яснення судового рішення, вказавши, що родовими ознаками павільйону «Кофе-чай» є креслення Державного інституту по проектуванню «Київпроект», яке міститься на сторінках 98-103 тому 2 матеріалів справи №757/31879/20-ц. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

ОСОБА_1 , як голова ОСББ «Центр», подав до суду письмові пояснення, в яких підтримав доводи відзиву ОСББ «Центр» на апеляційну скаргу.

Інші учасники справи не скористалась своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.

Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про часткове задоволення заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Кошарського О.В. про роз`яснення судового рішення, суд першої інстанції виходив із того, що здійснена ТОВ «Олімп-ЛТД» прибудова загальною площею 77,4 кв.м, що знаходиться на лівій терасі між житловими будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , дійсно проведена без відповідної проектної документації, вважається самочинним будівництвом, порушує права осіб, які є співвласниками частин та елементів будинку, що перебувають у спільній частковій власності членів об`єднання, до яких віднесено, зокрема терасу, яка забудована спірною прибудовою. Тому з метою забезпечення належного виконання рішення суду про поновлення порушених прав позивача, як співвласника на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, допоміжних приміщень, до яких належить тераса, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви приватного виконавця, оскільки резолютивна частина рішення суду не містить будь-яких критеріїв повернення в попередній стан. Суд вважав, що такі родові ознаки павільйону «Кофе-чай» наведені у кресленнях Державного інституту по проектуванню «КИЇВПРОЕКТ», які містяться у матеріалах справи № 757/31879/20-ц, і ці родові ознаки є критерієм попереднього стану цього приміщення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Згідно з п.9 ч.1 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Частиною 1 ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч.1 ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення відповідного рішення.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання

Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тобто, підставою для роз`яснення судового рішення є існування значної ймовірності невиконання чи неправильного виконання судового рішення внаслідок неясності резолютивної частини.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 147/387/17 (провадження № 61-10693св18).

У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується рішенням Печерського районного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року в нескасованій частині постановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року, що згідно даних розпорядження Київської міської державної адміністрації №196 від 13 лютого 1996 року слідує, що земельну ділянку площею 0,05 га, яку було надано в користування рішенням виконкому Київміськради від 05 травня 1959 року №708 під будівництво павільйону «Чай-кава» - вилучено.

Пунктом 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації №196 від 13 лютого 1996 року надано ТОВ «ОЛІМП-ЛТД» за умови виконання пункту 3 цього розпорядження в постійне користування земельну ділянку площею 0,05 га для експлуатації та обслуговування кафе «Чай-кава» по АДРЕСА_5.

З акту здачі-прийомки перенесених в натуру меж наданої земельної ділянки від 19 березня 1996 року убачається, що представником Бюро наукових, проектно-вишукувальних, проектно-технологічних робіт та державної землевпорядної експертизи перенесено в натуру межі наданої земельної ділянки ТОВ «Олімп-ЛТД» за рахунок землекористування управління торгівлі міськвиконкому у Старокиївському районі міста Києва загальною площею 0,05 га. Надана земельна ділянка може бути використана тільки по цільовому призначенню, а до використання нею можна приступити лише після виконання умов, визначених розпорядженням Київської міської державної адміністрації №196 від 13 лютого 1996 року (а.с.102, т.2).

Установлено, що згідно гарантійних листів директора ТОВ «Олімп-ЛТД» ОСОБА_3 товариство гарантувало перед початком проведення робіт з реконструкції нежитлового приміщення АДРЕСА_1 надати до ОСББ «Центр» для огляду і погодження робочий проект по реконструкції цього приміщення (а.с.103-104, т.2).

Листом від 25 листопада 2010 року № 8567 Головне управління охорони культурної спадщини листом повідомило, що будинок житловий на АДРЕСА_1 зводився у 1950-х роках за проектом відомих українських архітекторів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . За рішенням Київського міськвиконкому від 21 січня 1986 року № 49 перебуває на обліку, як пам`ятка архітектури місцевого значення. Розташований в архітектурній охоронній зоні відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року № 979 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16 липня 1979 року № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві». Елементи благоустрою вищеназваної пам`ятки (підпірні стіни, гранітні сходи, тощо) є невід`ємною частиною пам`ятки - ансамблю споруд по Хрещатику, №№21-27 (а.с.42, т.1).

Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

У разі самочинного будівництва, зокрема, 1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або 2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи 3) належно затвердженого проекту, ст.376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

За змістом ч.7 ст.376 ЦК України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил. У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18.

Судами встановлено, що здійснена ТОВ «Олімп-ЛТД» прибудова загальною площею 77,4 кв.м, що знаходиться на лівій терасі між житловими будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , є такою, що здійснена без відповідної проектної документації, вважається самочинним будівництвом та порушує права осіб, які є співвласниками частин та елементів будинку, що перебувають у спільній частковій власності членів об`єднання, до яких віднесено, зокрема терасу, яка забудована спірною прибудовою.

Отже, дослідивши наведені вище у справі докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що родові ознаки павільйону «Кофе-чай» наведені у кресленнях Державного інституту по проектуванню «КИЇВПРОЕКТ», які містяться у матеріалах справи № 757/31879/20-ц, і такі родові ознаки цього майна є критерієм попереднього стану спірного приміщення.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що резолютивна частина рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року, в його нескасованій частині, не містить будь-яких критеріїв повернення в попередній стан павільйону «Кофе-чай», а відтак, з метою забезпечення належного виконання цього рішення суду про поновлення порушених прав ОСОБА_1 , як співвласника на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, допоміжних приміщень, до яких належить тераса, підлягає частковому задоволенню заява приватного виконавця, роз`яснивши що родовими ознаками павільйону «Кофе-чай» є креслення Державного інституту по проектуванню «Київпроект», яке міститься в матеріалах справи №757/31879/20-ц.

Доводи апеляційної скарги про те, що спірне нерухоме майно, що належить ТОВ «Олімп-ЛТД» та розташоване за адресою: АДРЕСА_4, не є річчю визначеною родовими ознаками та вона не є замінною, оскільки визначена індивідуальними ознаками, а креслення Державного інституту по проектуванню «Київпроект» павільйону «Кофе-чай» не є документами, що визначають індивідуальні ознаки закінченого будівництвом об`єкту нерухомості в розумінні норм діючого законодавства, не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про те, що без роз`яснення судового рішення у вказаний вище спосіб правильне та належне виконання цього рішення буде неможливим.

Колегія суддів вважає, що інший запропонований скаржником підхід до розуміння родових ознак спірного нерухомого майна призведе до невиконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року, що суперечить принципу обов`язковості виконання судових рішень, які набрали законної сили.

Посилання представника ТОВ «Олімп-ЛТД» на те, що на момент видачі виконавчого листа, так і на момент пред`явлення його до виконання, рішення суду ТОВ «Олімп-ЛТД» фактично виконане, є безпідставними, оскільки виконання рішення суду щодо повернення павільйону «Кофе-чай» в попередній стан потребує перевірки та встановленню саме виконавцем в межах відкритого виконавчого провадження. У даному ж випадку приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Кошарський О.В. після відкриття виконавчого провадження та виходу на місце об`єкта, встановивши невиконання рішення суду та, відповідно, з метою забезпечення його належного виконання, звернувся до суду з даною заявою про роз`яснення вказаного рішення суду.

Такого ж по суті висновку у цій справі дійшов апеляційний суд у постанові від 05 вересня 2023 року при попередньому судовому розгляді заяви приватного виконавця про роз`яснення рішення суду.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, яким судом надана належна правова оцінка. Ці доводи на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують й спрямовані на ухилення від реального виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Таким чином ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і не свідчить про порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому цю ухвалу відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-ЛТД» - адвоката Заверюхи Костянтина Олександровича залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2023року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складений 31 травня 2024 року.

Головуючий

Судді: