Постанова

від 22.05.2024 по справі 759/15994/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 759/15994/17

головуючий у суді І інстанції Шум Л.М.

провадження № 22-ц/824/5335/2024

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

за участі секретаря судового засідання Сердюк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІОТЕХСОМ» - адвоката Самаріна Андрія Сергійовича на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28 вересня 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ВІОТЕХСОМ» про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до ТОВ «ВІОТЕХСОМ», у якому просила стягнути з відповідача на її користь на відшкодування завданої моральної шкоди кошти у сумі 700 000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є багатодітною матір`ю, має трьох малолітніх дітей, яких виховує без чоловіка, з яким розірвала шлюб у 2015 році, отримує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям.

Для матеріального забезпечення своїх дітей, позивачка вирішила взяти участь у сурогатному (замінному) материнстві як сурогатна мати.

З цією метою у кінці 2015 року позивачка звернулась до медичного центру ТОВ «ВІОТЕХСОМ» у місті Києві.

22 січня 2016 року між позивачкою (сурогатною матір`ю), мешканцями Естонії - подружжям Еною Талвіст-Реінсалу і Андресом Реінсалу (замовниками) та відповідачем укладений спільний договір.

Умовами указаного спільного договору визначено, що батьки-замовники доручають, а сурогатна матір зобов`язується виносити вагітність, що настала після перенесення в порожнину її матки ембріонів, отриманих у результаті проведення процедури запліднення «ін вітро» з використанням яйцеклітини та сперміїв, що належать батькам-замовникам.

На виконання вищевказаного договору 24 лютого 2016 року у медичному центрі ТОВ «ВІОТЕХСОМ» у місті Києві з позивачкою проведено процедуру перенесення ембріона у матку сурогатної матері.

У подальшому у ТОВ «ВІОТЕХСОМ» діагностовано вагітність позивачки, здійснювалось спостереження за перебігом вагітності.

Згідно з актом медичного спостереження медичного центру «ВІОТЕХСОМ» від 11 травня 2016 року позивачці поставлено діагноз: «двійня біамніотична».

02 червня 2016 року при дослідженні позивачки у медичному центрі «ВІОТЕХСОМ» поставлено діагноз: «Двійня монохоріальна біамніотична, фето-фетальний синдром І ступеня», що підтверджується актом медичного спостереження медичного центру «ВІОТЕХСОМ» від 02 червня 2016 року.

Відразу після поставлення зазначеного діагнозу лікар ОСОБА_2 повідомив про виявлену проблему головному лікарю медичного центру «ВІОТЕХСОМ» ОСОБА_3 , після чого 02 червня 2016 року лікар ТОВ «ВІОТЕХСОМ» ОСОБА_2 направив позивачку для обстеження до Клініки репродуктивної медицини «Надія».

У Клініці репродуктивної медицини «Надія» позивачку обстежив лікар ОСОБА_4 , який провів ультразвукове дослідження.

Згідно з описом ультразвукового дослідження від 02 червня 2016 року, проведеного Клінікою репродуктивної медицини «Надія», встановлено: «Вагітність 16,5 - 17 тижнів (від умовного 1-го дня останніх місячних). Двійня одноторочкова двохоплідна. Затримка росту одного з плодів, висока ймовірність набуття найближчим часом формальних ознак синдрому міжблизнюкового перетікання ІІІ ступеню тяжкості на тлі затримки росту плода».

Крім того, згідно із вказаним описом ультразвукового дослідження від 02 червня 2016 року рекомендовано: визначитись щодо лікування шляхом оперативної фетоскопії (операції з метою внутрішньоутробного заварювання спільних судин та анастомозів), у разі вибору консервативного ведення вагітності - контрольні ультразвукові огляди щонайменше раз на 1-2 тижні за місцем проживання, при погіршенні стану - повторний огляд у клініці «Надія».

Після цього позивачка повернулась до місця свого проживання в місто Бобринець Кіровоградської області.

В поліклініці за місцем проживання позивачки їй видали направлення в Міжобласний центр медичної генетики та пренатальної діагностики (місто Кривий Ріг). У цьому центрі 09 червня 2016 року проведено ультразвукове дослідження, в результаті якого встановлено: фето-фетальний трансфузний синдром ІІІ ступеня по Квинтеру (виражене багатоводдя у І плода, виражене маловоддя у ІІ плода, критичні порушення кровотоку у ІІ плода. Лікарем Бондаренком дано рекомендації: ультразвуковий контроль в динаміці (1 раз на тиждень), лазерна коагуляція патологічних анастамозів.

Того ж дня, тобто 09 червня 2016 року, позивачка зателефонувала медичній сестрі ТОВ «ВІОТЕХСОМ» ОСОБА_5 (телефон НОМЕР_1 ) і повідомила про зазначені вище результати ультразвукового дослідження і рекомендації. ОСОБА_6 в свою чергу передала цю інформацію лікарю, після чого в той же день зателефонувала позивачці і повідомила, що їй необхідно приїхати до медичного центру ТОВ «ВІОТЕХСОМ» 13 червня 2016 року. Однак ввечері 09 червня 2016 року зазначена медсестра надіслала позивачці на мобільний телефон СМС-повідомлення про те, що 13 червня 2016 року приїжджати не потрібно. Позивачка зателефонувала їй і спитала про причину цього, на що ОСОБА_6 відповіла позивачці, що головний лікар ОСОБА_3 сказав, щоб позивачка приїхала 04 липня 2016 року і тоді він вирішить, що з позивачкою робити.

04 липня 2016 року позивачка приїхала до медичного центру ТОВ «ВІОТЕХСОМ». У той день позивачку обстежив лікар ОСОБА_7 , який провів її обстеження і поставив діагноз: «Фето-фетальний синдром ІІІ ступеня».

Головний лікар ОСОБА_3 висунув позивачці вимогу залишатися в медичному центрі, що вона і зробила.

Наступного дня, тобто 05 липня 2016 року, головний лікар ОСОБА_3 видав позивачці направлення до генікологічного відділення, в цьому направленні поставлено діагноз: «Вагітність 18 тижнів, завмерла, двійня, багатовіддя».

Того ж дня головний лікар ОСОБА_3 на своєму автомобілі відвіз позивачку до гінекологічного відділення Перинатального центру в місті Києві. У цьому центрі лікар ОСОБА_8 дала позивачці ліки для переривання вагітності. Вранці 06 липня 2017 року у позивачки відкрилась маткова кровотеча, вона відчувала нестерпний фізичний біль. Того ж дня позивачці було проведено кесаревий розтин. У зв`язку з різким погіршенням фізичного стану позивачки, втратою великої кількості крові і проведеною операцією позивачка відчувала сильний фізичний біль протягом всього періоду перебування в лікарні. Через погане самопочуття, наслідки операції і анемію перші декілька днів позивачка не могла ходити. В період перебування у Перинатальному центрі працівники медичного центру ТОВ «ВІОТЕХСОМ» позивачку не відвідували.

Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого, позивачка з 05 липня 2016 року по 13 липня 2016 року перебувала на лікуванні в Перинатальному центрі міста Києва, повний діагноз: пізній самовільний викидень при завмерлій вагітності - двійня, маткова кровотеча, вторинна анемія середнього ступеню.

Після виписки з лікарні позивачка поїхала автобусом додому. У дорозі позивачка відчувала себе погано, постійно нудило, паморочилася голова через анемію, були нестерпні болі внизу живота.

Фізичний біль позивачка постійно відчувала протягом 1,5 місяці після виписки з лікарні, поки не загоїлись рани і не піднявся рівень гемоглобіну.

Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, суть і зміст вищевказаного договору від 22 січня 2016 року, позивачка вважає, що працівники ТОВ «ВІОТЕХСОМ», які проводили з нею лікувальну програму сурогатного материнства, після того, як їм у травні 2016 року стало відомо про ускладнення вагітності, повинні були посилити медичний контроль за її перебігом.

Натомість після того, як позивачка 09 червня 2016 року за вищевказаних обставин повідомила працівників ТОВ «ВІОТЕХСОМ» про результати ультразвукового дослідження за місцем свого проживання, їй було запропоновано приїхати до медичного центру лише 04 липня 2016 року, що на думку позивачки, є занадто пізньою датою, враховуючи проблеми з перебігом її вагітності. Позивачка стверджує, що вона не мала спеціальних знань у галузі медицини, в зв`язку з цим вона цілком покладалась на працівників медичного центру «ВІОТЕХСОМ». Працівники ТОВ «ВІОТЕХСОМ» не вжили належних заходів для контролю за перебігом її вагітності. Через це стан здоров`я позивача погіршився настільки, що це призвело до значної крововтрати, ускладненого оперативного втручання, сильного фізичного болю і моральних страждань як перед самою операцією, так і в подальшому в період її реабілітації.

Внаслідок вищевказаної протиправної поведінки працівників ТОВ «ВІОТЕХСОМ» позивачка зазнала сильного фізичного болю, який був нестерпним перед самою операцією, а у подальшому завдав їй глибоких душевних страждань через те, що цей біль тривав значний час протягом 1,5 місяці в період її реабілітації, постійно нагадуючи те, що вона пережила.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 28 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ТОВ «ВІОТЕХСОМ» на користь ОСОБА_1 як відшкодування завданої моральної шкоди кошти у сумі 700 000 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанції погодився із твердженням позивача, що працівники товариства «ВІОТЕХСОМ» після того, як їм у травні 2016 року стало відомо про ускладнення вагітності, повинні були посилити медичний контроль за її перебігом, та дійшов висновку, що наведені позивачем обставини повністю підтверджуються доказами, які знаходяться в матеріалах справи.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «ВІОТЕХСОМ» - адвокат Самарін А.С. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28 вересня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не повністю з`ясував всі обставини, що мають значення для повного та всебічного розгляду справи, що стало причиною прийняття необґрунтованого та помилкового рішення про задоволення позову.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими фактами неналежного виконання відповідачем власних обов`язків.

Вказує, що зі сторони відповідача були проведені медичні маніпуляції, які не призвели до порушень стану здоров`я позивача, що свідчить про те, що ТОВ «BIOTEXCOM» надало якісні медичні послуги в частині ембіотрансферу ембріону та селективної редукції ембріону.

Отже патологія плоду, яка виникла у сурогатної матері ОСОБА_1 під час проходження нею процедури запліднення та виношування ембріонів іншої сімейної пари не була обумовлена діями відповідача.

Слід відмітити, що перед тим як погодитися стати сурогатною матір`ю та перед укладанням договору щодо здійснення ДРТ методом сурогатного материнства ОСОБА_1 проходила медичне обстеження в клініці ТОВ «Альба Сіті», яка є діловим парнером ТОВ «ВІОТЕХСОМ» за договором про співробітництво від 01 вересня 2015 року.

У матеріалах справи є надана правоохоронними органами документація з особової медичної картки ОСОБА_1 , зокрема її заява від 22 грудня 2015 року «Заява сурогатної матері», за змістом якої вона була письмово попереджена про те, що вагітність і пологи можуть супроводжуватися ризиком ускладнень. Також вона була попереджена про те, що при проведенні ДРТ можуть виникнути ускладнення, пов`язані з прийманням лікарських засобів, на використання таких лікарських засобів позивач погодилася підписавши заяву сурогатної матері.

Тобто більша частина осіб, яким проводиться ЕКО мають ускладнення перебігу вагітності, і позивач, як особа якій було перенесено ембріон за технологією екстракорпорального запліднення (ЕКО), була обізнана з тим, що сурогатне материнство може супроводжуватися ускладненнями при перебігу вагітності або пологах, та надала свою згоду на прийом ліків, які можуть спричинити такі ускладнення.

Зазначає, що позивач безпідставно звинувачує відповідача у бездіяльності на її скарги, оскільки ТОВ «ВІОТЕХСОМ» не має лікарів здатних проводити оперативне лікування виявленої у неї патології і не брав на себе таких обов`язків за спільним договором, а також відповідач не вчиняв жодних дій та заборон щодо лікування позивачем у лікарні за місцем її проживання.

Апелянт зазначає, що позивач не надав суду доказів протиправної поведінки посадових осіб ТОВ «ВІОТЕХСОМ», доказів заподіяння відповідачем шкоди, яка призвела до ушкодження здоров`я та доказів причинно-наслідкових зв`язків між протиправною поведінкою та такою шкодою.

Вказує, що у позовній заяві міститься лише одна фраза, зі змісту якої можна зрозуміти якими діями на думку позивача була завдана моральна шкода. Так ОСОБА_1 вважає. що після 09 червня 2016 року працівники ТОВ «Віотехсом» повинні були вжити належні заходи контролю за перебігом її вагітності.

В позовній заяві і в оскаржуваному рішенні суду не зазначено про те, до яких саме конкретних дій повинен був вдатися відповідач у червні 2016 року для виконання свого обов`язку щодо «здійснення належних заходів контролю за перебігом вагітності».

Скаржник вказує, що позивач не обґрунтувала розмір моральної шкоди у сумі 700 000 грн, зазначивши лише про відчуття болю у період операції та відновлення після такої операції.

На думку апелянта, заявлена позивачем сума відшкодування є нічим іншим як бажанням збагатитися за рахунок відповідача, а відтак не відповідає принципами розумності, справедливості та співмірності.

Разом з тим, наголошує на тому, що лікування позивача та проходження нею обстежень в інших медичних закладах було здійснено повністю за кошти ТОВ «ВІОТЕХСОМ».

Цей обов`язок не був обумовлений умовами договору щодо здійснення ДРТ методом сурогатного материнства від 22 січня 2016 року, проте враховуючи майновий стан позивача ТОВ «BIOTEXCO» допоміг їй вилікувати виявлену у неї патологію.

Тобто ТОВ «ВОТЕХСОМ» усіляко сприяв позивачу у вирішенні питання лікування ускладнень, обумовлених вагітністю, і не вчиняв протиправних дій, які могли б завдати шкоду її здоров`ю.

Також від представника ТОВ «ВОТЕХСОМ» - адвоката Кузик Т.С. надійшли додаткові пояснення, у яких він зазначив, що відповідальність у сфері охорони здоров`я настає при порушенні медиками виконання своїх професійних обов`язків, унаслідок чого було заподіяно шкоду здоров`ю пацієнта. Умови настання цивільно-правової відповідальності у сфері медичної діяльності полягають у доведенні ініціатором судового спору протиправної поведінки (дія чи бездіяльність) медичного персоналу; заподіяння шкоди пацієнту (позивачу); причинний зв`язок між протиправністю та настанням шкідливих наслідків та вина заподіювача шкоди.

Причинний зв`язок між протиправністю діяння та настанням шкідливих наслідків, як третя умова настання цивільно-правової відповідальності у сфері медичної діяльності, полягає у встановленні реального зв`язку між діями лікаря і настанням негативних наслідків, при цьому, саме для встановлення причинного зв`язку і проводиться судово-медична експертиза.

Однак, позивач знехтувала єдиним реальним способом встановити наявність тих чи інших обставин, не здійснивши оплату вартості проведення судово-медичної експертизи, яка за її клопотанням призначалась двічі.

Також вказує, що позивач могла звернутися до клініко-експертної комісії для отримання клініко-експертної оцінки якості та обсягу медичної допомоги, однак доказів такого звернення не надано.

Зазначає, що суд першої інстанції має критично віднестися до медичної документації, наданої позивачем у якості доказів, оскільки для їх належної оцінки необхідні спеціальні знання та проведення судово-медичної експертизи, а самі по собі ці документи не підтверджують неякісне лікування відповідачам позивача.

Позивач, повідомлена належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалася своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направила.

Представник ТОВ «ВОТЕХСОМ» - адвокат Кузик Т.С. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про таке.

Судом встановлено за з матеріалів справи вбачається, що відповідно до посвідчення № НОМЕР_2 ОСОБА_9 є матір`ю ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та має право на пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей (а.с. 9 т. 1).

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2015 року у справі № 383/760/15-ц розірвано шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , зареєстрований 10 лютого 2007 року.

Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_13 залишено дошлюбне прізвище - ОСОБА_15 . Стягнуто з ОСОБА_14 на користь ОСОБА_13 аліменти на дитину ОСОБА_12 (а.с. 12-13 т. 1).

22 січня 2016 року між ОСОБА_1 (сурогатною матір`ю) та батьками-замовниками: дружиною Еною Талвіст-Реінсалу та чоловіком ОСОБА_16 укладений спільний договір (а.с. 19-22 т. 1)

У розділі 1 указаного договору визначено, що батьки-замовники доручають, а сурогатна матір зобов`язується виносити вагітність, що настала після перенесення в порожнину її матки ембріонів, отриманих у результаті проведення процедури запліднення «ін вітро» із використанням яйцеклітини та сперміїв, що належать батькам-замовникам.

Відповідно до пункту 1.1 договору процедура запліднення «ін вітро» проводиться в медичному центрі ТОВ «ВІОТЕХСОМ», в особі головного лікаря Копков В.С.

Сурогатна матір підтверджує, що вона надала батькам-замовникам та медичному персоналу медичного центру, де проводиться процедура запліднення ін вітро і перенесення ембріонів в порожнину матки, повну і достовірну інформацію про перенесені нею захворювання та зроблені їй операції, про відсутність наявних спадкових та психічних захворювань в її родині, відсутність протипоказань для виношування вагітності (пункт 1.2 договору).

Сурогатна матір зобов`язується неухильно дотримуватись всіх вимог і призначень лікарів медичного центру, приймати всі медичні препарати та процедури, що необхідні для успішного виконання лікувальної програми сурогатної матері із використанням яйцеклітин та сперміїв, що належать батькам-замовникам (пункт 1.3 договору).

Сурогатна матір як до, так і після проведення процедури перенесення ембріонів в порожнину її матки, у випадку виникнення будь-яких, навіть незначних, відхилень у стані свого здоров`я, зобов`язується негайно доводити про це до відома лікарів медичного центру та батьків-замовників і на вимогу лікаря пройти необхідне обстеження і лікування (пункт 1.4 договору).

У період вагітності сурогатна матір зобов`язується неухильно дотримуватись всіх вимог і призначень лікарів медичного центру щодо режиму дня, режиму харчування, приймати всі рекомендовані лікарем медичні препарати та проходити всі процедури, що необхідні для нормального протікання вагітності (пункт 1.5 договору).

Відповідно до довідки, виданої медичним центром ТОВ «ВІОТЕХСОМ» 11 травня 2016 року, ОСОБА_1 встановлено діагноз: вагітність 13 тижнів, двійня, біамніотичу хоріальність визначити неможливо, дата пологів 16 листопада 2016 року (а.с. 23 т. 1)

Згідно з довідкою, виданою медичним центром ТОВ «ВІОТЕХСОМ» 02 червня 2016 року, ОСОБА_1 встановлено діагноз: вагітність 16 тижнів та 1 день, двійня монохоріальна біамніотична фетофетальний синдром І ст., шийка матки 36 мм (а.с. 24 т. 1).

З опису ультразвукового дослідження від 02 червня 2016 року, проведеного зав відділ. медицини плоду Клініки репродуктивної медицини «Надія» Соловйовим О., вбачається, що висновком за результатом ультразвукового дослідження ОСОБА_1 є: двійна одноторочкова двохпладна, затримка росту одного із плодів, ІІ тип плодового кровоплину за класифікацією Gratacos'a (висока імовірність набуття найближчим часом формальних ознак синдрому міжблизнюкового перетікання ІІІ ступеню тяжкості на тлі затримки росту плоду).

Поради: вживання кардіоаспіріну - 150 мг раз на добу (на ніч) під контролем даних коагулограми;

визначитись щодо бажання здійснювати лікування шляхом оперативної фетоскопії;

у разі рішення родини на користь оперативної фетосколії - планова операція з метою внутрішньоутробного заварювання спільних судин та анастомозів;

у разі вибору консервативного ведення вагітності - контрольні УЗ огляди щонайменше раз на 1-2 тиж. за місцем проживання;

при погіршенні стану - повторний огляд у клініці «Надія» (а.с. 25 т. 1).

Відповідно до протоколу УЗД ОСОБА_1 від 09 червня 2016 року, проведеного Міжобласним центром медичної генетики і пренатальної діагностики (м. Кривий Ріг), висновком зазначено: двуплідна вагітність живими плодами, 16-17 тиждень, монохоріальна біамніотична, внутрішньоутробна гемодинаміка порушена, фетофетальний синдром ІІІ ст., виражене багатоводдя І плоду, виражене маловоддя ІІ плоду, критичні порушення кровоточу.

Рекомендації: УЗД у динаміці (1 раз на тиждень), лазерна коагуляція патологічних анастамозів (а.с. 26 т. 1).

05 липня 2016 року медичним центром ТОВ «ВІОТЕХСОМ» видано направлення ОСОБА_1 у гінекологічне відділення з діагнозом : вагітність 18 тижнів, завмерла двійня, багатоводдя (а.с. 27 т. 1).

Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого від 13 липня 2016 року, виданої Перинатальним центром в місті Києві, ОСОБА_1 перебувала у стаціонарі з 05 липня 2016 року по 13 липня 2016 року з діагнозом: пізній самовільний викидень при завмерлій вагітності - двійня ДРТ (ЕКЗ) 18 тижнів, маткова кровотеча, вторинна анемія середнього ступеню, 13 липня 2016 року у задовільному стані виписана додому під нагляд дільничного акушера-гінеколога (а.с. 28 т. 1).

Відповідно до медичної картки пацієнта № 0016С/№28, заведеної лікувальною установою Alba-citу, ОСОБА_1 пройшла первинне відвідування 22 грудня 2015 року, заключення щодо участі у програмі сурогатного материнства: норма (74-77 т. 1).

Своєю заявою до медичного центру ТОВ «Alba-citу» від 22 грудня 2015 року ОСОБА_1 виявила бажання стати сурогатною матір`ю. зазначила, що вона попереджена про те, що при проведенні процедури ДРТ можуть виникнути ускладнення, пов`язані з прийманням лікарських засобів, їй зрозумілі переваги та можливі ризики застосування цих засобів. На використання цих лікарських засобів вона дала згоду. Вказала, що вона попереджена про те, що вагітність та пологи можуть супроводжуватимся розвитком ускладнень. Під час проведення цієї програми вона зобов`язалася виконувати усі призначення лікаря і дотримуватися його рекомендацій (а.с. 85 т. 1).

22 грудня 2015 року ОСОБА_1 надала медичному центру ТОВ «Alba-citу» згоду на ембіотрансфер, у якій вона підтвердила своє бажання щодо визначення кількості ембріонів на перенос в порожнину матки (а.с. 87 т. 1).

Згідно з витягом з протоколу ембріон трансферу від 24 лютого 2016 року, складеним ТОВ «ВІОТЕХСОМ», ОСОБА_1 здійснено процедуру ембріотрансфер у порожнину матки під УЗ контролем (а.с. 106 т. 1).

Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини 1, 4 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина 1 статті 1167 ЦК України).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: 1) наявність моральної шкоди; 2) протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; 3) наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; 4) вина особи, яка завдала моральної шкоди.

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: 1) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини.

Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.

Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20.

Відносини, пов`язані із сурогатним (замінним) материнством, регулюються, регулюються Порядком застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09 вересня 2013 року № 787, зокрема його розділом VI (далі - Порядок № 787).

Пунктом 6.3 Порядку № 787 визначено, що обстеження сурогатної матері здійснюється на загальних підставах для лікування допоміжних репродуктивних технологій.

Відповідно до пункту 6.4 Порядку № 787 сурогатною матір`ю може бути повнолітня дієздатна жінка за умови наявності власної здорової дитини, добровільної письмово оформленої заяви сурогатної матері за формою, наведеною в додатку 17 до цього Порядку, а також за відсутності медичних протипоказань.

Пунктом 6.6 Порядку № 787 визначено алгоритм здійснення допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства: вибір сурогатної матері; синхронізація менструальних циклів реципієнта та сурогатної матері, підготовка ембріонів/кріоембріонів; процедура перенесення ембріона в матку сурогатної матері; кріоконсервація невикористаних ембріонів; діагностика вагітності; спостереження за перебігом вагітності у сурогатної матері згідно з пунктом 1.13 розділу I цього Порядку; визначення спільно з лікарем, який спостерігає за вагітною, методу розродження, місця розродження, методу вигодовування новонародженого; пологи можуть бути партнерськими між реципієнтами та сурогатною матір`ю.

Звертаючись до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої ТОВ «ВІОТЕХСОМ», позивачка посилалася на те, що працівники ТОВ «ВІОТЕХСОМ», які проводили з нею лікувальну програму сурогатного материнства, після того, як їм у травні 2016 року стало відомо про ускладнення вагітності, повинні були посилити медичний контроль за її перебігом, однак вони не вжили належних заходів для контролю за перебігом її вагітності, через що стан здоров`я позивача погіршився настільки, що це призвело до значної крововтрати, ускладненого оперативного втручання, сильного фізичного болю і моральних страждань як перед самою операцією, так і в подальшому в період її реабілітації.

Судом встановлено, що 22 січня 2016 року між позивачем (сурогатною матір`ю) та батьками-замовниками: дружиною Еною Талвіст-Реінсалу та чоловіком ОСОБА_16 укладений спільний договір, за умовами якого батьки-замовники доручають, а сурогатна матір зобов`язується виносити вагітність, що настала після перенесення в порожнину її матки ембріонів, отриманих у результаті проведення процедури запліднення ін вітро із використанням яйцеклітини та сперміїв, що належать батькам-замовникам.

Зі змісту указаного договору вбачається, що його умовами не покладено на ТОВ «ВІОТЕХСОМ» жодного обов`язку щодо програми сурогатного материнства за участю ОСОБА_1 .

Пунктом 1.1 договору лише передбачено, що процедура запліднення «ін вітро» проводиться в медичному центрі ТОВ «ВІОТЕХСОМ», в особі головного лікаря ОСОБА_3 .

Тобто цим пунктом визначено медичний центр, де відбуватиметься процедура запліднення ОСОБА_1 на виконання умов указаного договору, але не покладено обов`язок на ТОВ «ВІОТЕХСОМ» вчинити певні дії супроводу вагітності ОСОБА_1 , зокрема: спостереження за перебігом вагітності у сурогатної матері, визначення спільно з лікарем, який спостерігає за вагітною, методу розродження, місця розродження та забезпечення умов для пологів сурогатної матері.

Протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, як обов`язковою умовою для виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди, - є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків.

Враховуючи, що договором від 22 січня 2016 року не визначено жодного обов`язку відповідача, відсутні підстави вважати, що ТОВ «ВІОТЕХСОМ» порушені умови цього договору, або його поведінка не відповідає умовам цього договору.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що медична картка пацієнта № 0016С/№28 для проведення медичного огляду та з`ясування можливості залучення ОСОБА_1 до програми сурогатного материнства заведена медичним центром ТОВ «Alba-citу».

Також саме на ім`я медичного центру ТОВ «Alba-citу» ОСОБА_1 надала письмові заяви про бажання стати сурогатною матір`ю та про її дозвіл медичному центру ТОВ «Alba-citу» на ембіотрансфер.

Доказів того, що ТОВ «Alba-citу» виконувало указані дії від імені ТОВ «ВІОТЕХСОМ» відсутні.

Вирішуючи питання щодо відповідності дій ТОВ «ВІОТЕХСОМ» вимогам закону, апеляційний суд враховує таке.

Пунктом 1.12 Порядку № 787 визначено, що диспансерне спостереження за пацієнткою, якій проведено допоміжні репродуктивні технології, здійснюється відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 15 липня 2011 року № 417 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні» (далі - Наказ № 417).

Розділом 2 Наказу № 417 урегульовано організація диспансерного нагляду за вагітними, у якому зазначено, що метою диспансерного нагляду за вагітними є збереження здоров`я жінки та народження здорової дитини.

Відповідно до пункту 2.1 Наказу № 417 перший візит вагітної (бажано до 12 тижнів) є найбільш тривалим за часом і передбачає: збір анамнезу, загальне та акушерське обстеження, заповнення медичної документації (Індивідуальна карта вагітної і породіллі - форма № 111/о та Обмінна карта - форма № 113/о ), визначення обсягу і термінів лабораторного обстеження, заповнення вагітною анкети за згодою (додаток 2), інформаційної згоди.

Вагітні з екстрагенітальними захворюваннями підлягають динамічному спостереженню профільного спеціаліста. Перелік екстрагенітальних захворювань, що потребують динамічного спостереження визначено у додатку 5. Після отримання висновку профільних спеціалістів комісійно вирішується питання про можливість виношування вагітності та визначається план її ведення (пункт 2.4 Наказу № 417).

Жінки групи високого ризику виникнення у плоду вродженої/спадкової патології (додаток 6) підлягають направленню на медико-генетичне консультування (пункт 2.5 Наказу № 417).

Вагітні, які не входять до групи високого ризику виникнення у плоду вродженої/спадкової патології повинні бути проінформовані лікарем загальної практики - сімейної медицини лікарем/лікарем-акушером-гінекологом/фельдшером/акушеркою, які спостерігають за вагітною, про доцільність одночасного проведення ультразвукової діагностики (далі - УЗД) (11 - 13 тиж., 18 - 21 тиж. вагітності), біохімічного скринінгу вагітних (хоріонічного гонадотропіну (далі - ХГ), плацентарного білка РАРР (далі - РАРР) та розрахунку ризику наявності у плоду хромосомної та деякої вродженої патології (пункт 2.6 Наказу № 417).

При виявленні ознак наявності у плоду вродженої чи спадкової патології вагітна скеровується на медико-генетичне консультування для вирішення тактики ведення вагітності і пологів. При підтвердженні виявленої патології проводиться пренатальний консиліум за участю лікаря акушера-гінеколога (пункт 2.7 Наказу № 417).

Під час кожного візиту всі дані фізикального, лабораторного та інструментального обстеження, заносять в «Індивідуальну карту вагітної і породіллі» та «Обмінну карту» із зазначенням відповідних призначень, дати наступного відвідування і засвідчуються підписом лікаря та інформованою згодою вагітної за формою («Інформована - згодна/незгодна») (пункт 2.9 Наказу № 417).

При виникненні ускладнень перебігу вагітності, якщо вагітна спостерігається лікарем загальної практики - сімейної медицини/фельдшером/акушеркою, вона негайно передається під нагляд лікаря-акушера-гінеколога. Частота відвідувань визначається лікарем за показаннями. Показання до додаткового візиту повинні бути обґрунтовані в медичній документації (пункт 2.11 Наказу № 417).

У разі виникнення ускладнень вагітності, які потребують стаціонарного лікування (чи лікування у денному стаціонарі) вагітна госпіталізується для обстеження і лікування у відділення (палату) патології вагітних пологового будинку (відділення) або спеціалізованого акушерського стаціонару або у гінекологічне відділення (у терміні до 22 тиж.), або у денний стаціонар (пункт 2.12 Наказу № 417).

За необхідністю лікування екстрагенітальної патології вагітна госпіталізується до 22 тижнів вагітності у терапевтичне відділення або у відділення за профілем захворювання або у відділення екстрагенітальної патології вагітних.

ОСОБА_1 , посилаючись у своєму позові на те, що відповідач після виявлення у неї ускладнення під час перебігу вагітності мав посилити медичний контроль за її перебігом, не конкретизує, які саме дії щодо акушерсько-гінекологічної допомоги мали бути вчинені.

При цьому, враховуючи принцип диспозитивності, суд не може визначити такі доводи щодо порушень у діях позивача замість ОСОБА_1 .

Апеляційний суд враховує, що з урахуванням специфіки предмету доказування у справі, пов`язаній із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, зокрема із сурогатним (замінним) материнством, від позивача, яка була сурогатною матір`ю, не можна очікувати точного розуміння медичних процесів сурогатного материнства та перебігу вагітності, оскільки за таких обставин необхідними є спеціальні знання.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року задоволено клопотання представника позивача про призначення судової медичної експертизи.

Призначено судову медичну експертизу.

На вирішення експертам поставлено питання:

1.Яке ушкодження здоров`я було спричинено ОСОБА_1 при проходженні нею лікувальної програми сурогатного материнства?

2.Чи можна було запобігти цьому ушкодженню або зменшити його ступінь в разі вжиття працівниками ТОВ «ВІОТЕХСОМ» належних заходів щодо контролю за станом здоров`я ОСОБА_1 та її лікування?

3.Які саме заходи працівниками ТОВ «ВІОТЕХСОМ» мали вжити для запобігання зазначеному ушкодженню здоров`я ОСОБА_1 або зменшення його ступеню

4.Чи відповідають фактичним обставинам твердження ОСОБА_1 про те, що вона відчувала фізичний біль в день оперативного втручання 06 липня 2016 року, напередодні та в період реабілітації після оперативного втручання ?

Листом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 01 квітня 2020 року повернуто матеріали справи без виконання судово-медичної експертизи через невиконання клопотання експерта про надання медичних карток стаціонарного та амбулаторного хворого ОСОБА_1 (а.с. 157 т. 1).

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 26 квітня 2021 року задоволено клопотання представника позивача про призначення судової медичної експертизи, на вирішення якої поставлено такі ж питання як і у попередній ухвалі. Попередню оплату експертизи покладено на позивачку ОСОБА_1 .

Листом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 12 жовтня 2021 року повернуто матеріали справи без виконання судово-медичної експертизи через нездійснення оплати за проведення експертизи (а.с. 177 т. 1).

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року задоволено клопотання представника позивача про призначення судової медичної експертизи, на вирішення якої поставлено такі ж питання як і у попередній ухвалі. Попередню оплату експертизи покладено на позивачку ОСОБА_1 .

Листом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 14 лютого 2023 року повернуто матеріали справи без виконання судово-медичної експертизи через нездійснення оплати за проведення експертизи (а.с. 211 т. 1).

Таким чином обставини, для з`ясування яких призначалася судово-медична експертиза, з`ясовані не були.

Відповідно до Порядку контролю якості медичної допомоги, який затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28 вересня 2012 року № 752, контроль якості наданої медичної допомоги проводиться у випадках недотримання закладами охорони здоров`я стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжуються скаргами пацієнтів, шляхом клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.

Клініко-експертна оцінка якості та обсягів медичної допомоги здійснюється шляхом експертизи клінічних питань діагностики, лікування та реабілітації медичними радами закладів охорони здоров`я, клініко-експертними комісіями Міністерства охорони здоров`я України та/або управлінь охорони здоров`я протягом 30 днів з дня надходження відповідного звернення або з ініціативи Міністерства охорони здоров`я України, про що складається висновок за результатами клініко-експертної оцінки за формою, наведеною в додатку до цього Порядку.

Відповідно до Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, яке затверджене наказом Міністерства охорони здоров`я України від 06 серпня 2013 року № 693 «Про організацію клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги» клініко-експертна комісія (далі - КЕК) створюється Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій для колегіального розгляду клініко-експертних питань діагностики, лікування та реабілітації в закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування та у фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність з медичної практики щодо надання медичної допомоги та медичних послуг.

Підставою для здійснення клініко-експертної оцінки якості обсягів медичної допомоги та медичних послуг відповідно до цього Положення є наказ МОЗ України або відповідного органу охорони здоров`я, який приймається за результатами розгляду запитів і звернень фізичних та юридичних осіб з ініціативи МОЗ України.

Клініко-експертна комісія проводить клініко-експертну оцінку якості та обсягів медичної допомоги та медичних послуг шляхом експертизи клінічних питань діагностики, лікування та реабілітації, наявності відповідної кваліфікації спеціалістів за напрямком надання медичної допомоги та медичних послуг.

Доказів того, що ОСОБА_1 зверталася до клініко-експертної комісії для отримання клініко-експертної оцінки якості та обсягу медичної допомоги матеріали справи не містять.

Частиною 4 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає недоведеним те, що моральна шкода завдана ОСОБА_1 протиправною поведінкою працівниками ТОВ «ВІОТЕХСОМ», а тому помилковим є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є: 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновки, викладені у рішенні Святошинського районного суду міста Києва від 28 вересня 2023 року не відповідають обставинам справи, а обставини, що суд першої інстанції визнав встановленими, є недоведеними.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІОТЕХСОМ» - адвоката Самаріна Андрія Сергійовича задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28 вересня 2023 року скасувати з ухваленням нового судового рішення.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІОТЕХСОМ» про відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 03 червня 2024 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська