Рішення

від 03.06.2024 по справі 140/36305/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/36305/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000766/2 від 01.12.2023.

Визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/033868 від 01.12.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.12.2023 позивач з метою декларування товару подав до Волинської митниці митну декларацію №23UA205050074517U4 на товар Карбонат калію (Калій вуглекислий, поташ, К2СОЗ) 4000 кг (160 мішків/25 кг), світло-сіра кристалічна речовина, із вмістом основної речовини 99,9%. Номер САS: 584-08-7. Номер поставки: 23-10376, 23-13176 та додатні до неї документи, що підтверджують складові митної вартості, яка визначена за першим методом з урахуванням витрат на транспортування товару. Однак відповідач прийняв оскаржуване рішення, яким здійснив коригування митної вартості у зв`язку із тим, що подані документи містили розбіжності, а декларант не надав усіх додаткових документів для усунення таких розбіжностей.

На думку позивача, подані документи не містили розбіжностей щодо визначення митної вартості, а сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не достовірних відомостях.

Також зауважив, що у рішенні про коригування митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які беруться за основу для визначення скоригованої митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Проте, у спірному рішенні, окрім номера та дати митних декларацій, на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову обґрунтовуючи тим, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

вартість товару згідно інвойсу №23С01024 від 22.11.2023 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення;

в платіжній інструкції від 16.11.2023 №18 відсутнє посилання на проформу чи додаток №12, що не дає можливості ідентифікувати її як оплату за поставку;

сума оплати згідно платіжної інструкції від 16.11.2023 №18 не відповідає вартості товару згідно проформи від 10.11.2023 №23С101123, інвойса №23С01024 від 22.11.2023 та додатку віл 10.11.2023 №12;

в рахунку на оплату від 23.11.2023 №268 вказано, що перевезення здійснюється до с.Нове, а в графі 3 CMR - до м. Київ;

надано прайс-лист від 09.11.2023 б/н від продавця, а не від виробника товару.

Представник відповідача вважає, що вищевказані розбіжності слугувала беззаперечною підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару.

З огляду на вищевказане, у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи:

банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

Декларантом на вимогу було надано: виправлений рахунок на оплату від 23.11.2023 №268; заяву на купівлю іноземної валюти від 16.11.2023 №18; акт звіряння від 01.12.2023 б/н. Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 01.12.2023 №01.12/23.

Представника відповідача вважає, що перевіркою документів, наданих декларантом встановлені обставини, які дають обґрунтовані підстави вважати, що подані позивачем документи є неповними і такими, що не підтверджують правильність обчисленої митної вартості оцінюваних товарів.

Оскільки позивачем не було надано усіх документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв`язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.

З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є законним та обґрунтованим.

У відповіді на відзив позивач вважає необґрунтованими заперечення відповідача позовних вимог, у зв`язку із чим просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач на підставі договору №PL/DHC160922/E-183 від 16.09.2022 укладеного між компанією STANCHEM Sp Z О.О. PRZEDSIЕBIORSTWO CHEMICZNE та ТОВ ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА здійснило з території Польщі імпорт товару, а саме: Карбонат калію (Калій вуглекислий, поташ, К2СОЗ) 4000 кг (160 мішків/25 кг), світло-сіра кристалічна речовина, із вмістом основної речовини 99,9%. Номер САS: 584-08-7. Номер поставки: 23-10376, 23-13176. Дата виробництва: лютий 2023 року; термін придатності: лютий 2025 року. Застосовується в склоробному виробництві для виготовлення спеціальних сортів скла, в миловарному виробництві для виготовлення спеціальних сортів мила. Всього 4000 кг. Торговельна марка: UNID. Виробник: UNID. Країна виробництва: KR у зв`язку із чим, 01.12.2023 позивач з метою декларування вищевказаного товару подав до Волинської митниці митну декларацію №23UA205050074517U4, у якій митна вартість товару становить 5400,00 дол. США, яку визначено за першим методом.

До митної декларації додано: сертифікат якості №б/н від 21.11.2023; рахунок-проформа №23C101123 від 10.11.2023; рахунок-фактура (інвойс) №23C01024 від 22.11.2023; автотранспортна накладна б/н від 22.11.2023; декларація про походження товару №23C01024 від 22.11.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №18 від 16.11.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №268 від 23.11.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №23/11/01 від 23.11.2023; виписка з бухгалтерської документації - видаткова накладна №148 від 05.10.2023; виписка з бухгалтерської документації - оборотно-сальдова відомість по рахунку 3712 від 16.11.2023; прейскурант (прайс-лист) №б/н від 09.11.2023; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №Ц-1270 від 24.11.2023; розрахунок ціни (калькуляція) №б/н від 22.11.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № PL/DHC160922/E-183 від 16.09.2022 до 31.12.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода №1 від 31.10.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаток №12 від 10.11.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №02/09-22 від 02.09.22 до 01.06.24; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №17/11 від 17.11.2023; інші некласифіковані документи - інформаційний лист №22/11 від 22.11.2023; податкова накладна №1 від 05.10.2023; копія митної декларації країни відправлення №3PL301010E1665432 від 22.11.2023.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею встановлено розбіжності, а саме:

вартість товару згідно інвойсу №23С01024 від 22.11.2023 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення;

в платіжній інструкції від 16.11.2023 №18 відсутнє посилання на проформу чи додаток №12, що не дає можливості ідентифікувати її як оплату за поставку;

сума оплати згідно платіжної інструкції від 16.11.2023 №18 не відповідає вартості товару згідно проформи від 10.11.2023 №23С101123, інвойса №23С01024 від 22.11.2023 та додатку віл 10.11.2023 №12;

в рахунку на оплату від 23.11.2023 №268 вказано, що перевезення здійснюється до с.Нове, а в графі 3 CMR - до м. Київ;

надано прайс-лист від 09.11.2023 б/н від продавця, а не від виробника товару.

З огляду на вищевказане, у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи:

банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

Декларантом на вимогу було надано: виправлений рахунок на оплату від 23.11.2023 №268; заяву на купівлю іноземної валюти від 16.11.2023 №18; акт звіряння від 01.12.2023 б/н.

Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 01.12.2023 №01.12/23.

На думку митного органу, декларант не надав усіх додаткових документів, які б підтвердили заявлену митну вартість.

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому відповідач прийняв оскаржувані картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/033868 від 01.12.2023 та рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000766/2 від 01.12.2023, в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме:

МД №UA100180/2023/513312 від 23.08.2023 на рівні 2,34 дол. США за кг.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за ІМ40ДЕ МД №23UA205050074614U4 від 01.12.2023 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами першою - п`ятою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, з огляду на таке.

Як встановлено судом, під час митного оформлення товару до митної декларації №23UA205050074517U4 було подано наступні документи: сертифікат якості №б/н від 21.11.2023; рахунок-проформа №23C101123 від 10.11.2023; рахунок-фактура (інвойс) №23C01024 від 22.11.2023; автотранспортна накладна б/н від 22.11.2023; декларація про походження товару №23C01024 від 22.11.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №18 від 16.11.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №268 від 23.11.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №23/11/01 від 23.11.2023; виписка з бухгалтерської документації - видаткова накладна №148 від 05.10.2023; виписка з бухгалтерської документації - оборотно-сальдова відомість по рахунку 3712 від 16.11.2023; прейскурант (прайс-лист) №б/н від 09.11.2023; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №Ц-1270 від 24.11.2023; розрахунок ціни (калькуляція) №б/н від 22.11.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № PL/DHC160922/E-183 від 16.09.2022 до 31.12.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода №1 від 31.10.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаток №12 від 10.11.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №02/09-22 від 02.09.22 до 01.06.24; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №17/11 від 17.11.2023; інші некласифіковані документи - інформаційний лист №22/11 від 22.11.2023; податкова накладна №1 від 05.10.2023; копія митної декларації країни відправлення №3PL301010E1665432 від 22.11.2023.

Суд зауважує, що відповідно до приписів статті 53 МК України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений частиною 2 даної статті.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №808/9123/15, від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Суд звертає увагу на те, що лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною 1 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість.

Згідно рахунку-фактури №23С01024 від 22.11.2023 вартість товару Карбонат калію становить 5400,00 дол. США. В той час, як в декларації країни відправлення 23PL301010Е1665432 вартість товару зазначена в іншому розмірі.

Позивач стверджує, що вартість товару в інвойсі №23С01024 від 22.11.2023 визначена в доларах США, натомість при митному оформленні товару в режим експорт в країні відправника (Польща), вартість товару була визначена в національній валюті - польських злотих. Оскільки товар відправлявся та замитнювався у Польщі, то відповідно у експортній митній декларації вартість було конвертовано у національну валюту - злоті, що відповідає положенням митного законодавства.

Суд зазначає, що митна декларація країни відправлення відповідно до частини 3 статті 53 МК України є документом, який митний орган вправі додатково витребувати з метою усунення розбіжностей, підробки чи неточності виявлених у документах, які підтверджують митну вартість та вказані у частині 1 статті 53 МК України. Митна декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товару, тому митний орган не міг посилатися на виявлені у ній розбіжності.

Таким чином, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни.

Щодо розбіжностей зазначених відповідачем, а саме: в платіжній інструкції від 16.11.2023 року № 18 відсутнє посилання на проформу чи додаток № 12, що не дає можливості ідентифікувати її як оплату за поставку судом встановлено наступне.

ТОВ ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА та польська компанія STANCHEM Sp. Z О.О. PRZEDSIBIORSTWO CHEMICZNE здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на підставі договору №PL/DHC160922/E-183 від 16.09.2022. З моменту укладення договору №PL/DHC160922/E-183 від 16.09.2022, ТОВ ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА регулярно здійснює імпорт товару та відповідно сплачує на користь STANCHEM Sp. Z О.О. PRZEDSIBIORSTWO CHEMICZNE грошові кошти.

Як зазначалося вище згідно укладеного додатку №12 від 10.11.2023 року до контракту №PL/DHC160922/Е-183 від 16.09.22 року, до поставки було погоджено товар на суму 5400,00 доларів США.

Натомість, з наданої митному органу оборотно-сальдової відомості по рахунку Товариства 3712 за червень 2023 по контрагенту STANCHEM Sp. Z О.О. PRZEDSIBIORSTWO CEIEMICZNE, вбачається наявність переплати з боку ТОВ ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА грошових коштів в розмірі 446,00 доларів США, яка виникла внаслідок різниці сплаченої суми в розмірі 20274,00 доларів США та фактично отриманого від STANCHEM Sp. Z О.О. PRZEDSIBIORSTWO CHEMICZNE товару на суму 20720,00 доларів США. Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку Товариства 3712 за листопад 2023 по контрагенту STANCHEM Sp. Z ОСОБА_1 ^BIORSTWO CHEMICZNE, сальдо на початок періоду становить 446,00 доларів США.

Згідно акту звіряння взаємних розрахунків за період серпень - грудень 2023 року між ТОВ ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА та STANCHEM Sp. Z О.О. PRZEDSIBIORSTWO CHEMICZNE за договором №PL/DHC 160922/Е-183 від 16.09.2022, а також акту звірки STANCHEM Sp. Z О.О. PRZEDSIBIORSTWO CHEMICZNE від 01.12.2023, підтверджується, що обсяг сум поставок відповідає фактично сплаченим сумам.

Маючи переплату на користь STANCHEM Sp. Z О.О. PRZEDSIBIORSTWO CHEMICZNE в розмірі 446,00 доларів США, ТОВ ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА за укладеним додатком №12 від 10.11.2023 до контракту №PL/DHC 160922/Е-183 від 16.09.2022, проформою №23С101123 від 10.11.2023 та інвойсом №23С01024 від 22.11.2023 року, сплатили фактично суму в розмірі 4594,00 доларів США, яка становить різницю між сумою поставки 5400,00 доларів США та сумою переплати по контракту №PL/DHC160922/ Е-183 від 16.09.2022, що належним чином пояснює, той факт, що сума оплати згідно платіжної інструкції від 16.11.2023 року №18 не відповідає вартості товару згідно проформи від 10.11.2023 №23С101123, інвойса №23С01024 від 22.11.2023 року та додатку від 10.11.2023 №12.

Стосовно твердження відповідача, що сума оплати згідно платіжної інструкції від 16.11.2023 №18 не відповідає вартості товару згідно проформи від 10.11.2023 року №23С101123, інвойса №23С01024 від 22.11.2023 та додатку від 10.11.2023 №12, суд зазначає наступне.

ТОВ ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА надало митному органу платіжну інструкцію в іноземній валюті AT КБ ГЛОБУС №18 від 16.11.2023 на суму 4594,00 доларів США, який підписаний та належним засвідчений печаткою банку, а в графі 70 Призначення платежу зазначено: передоплата за хімтовари за Контрактом №PL/DHC160922/Е-183 від 16.09.2022 року, без посилання на інші товаросупровідні документи (проформа, інвойс, інше), що в повній мірі відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.40 Закону України Про платіжні послуги платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Банківський платіжний документ, а саме платіжна інструкція в іноземній валюті AT КБ ГЛОБУС № 18 від 16.11.2023, яка була надана для митного оформлення, підтверджує оплату товару за проформою №23С101123 від 10.11.2023, інвойсом №23С01024 від 22.11.2023 та додатком №12 від 10.11.2023 до договору №PL/DHC160922/Е-183 від 16.09.2022 року, адже даний банківський документ містить відомості про здійснення платіжної операції на суму 4954,00 доларів США, посилання па договір №PL/DHC160922/Е-183 від 16.09.2022, дату операції, найменування банку відправника і банку отримувача, розрахункові рахунки сторін.

Отже, платіжна інструкція в іноземній валюті AT КБ ГЛОБУС №18 від 16.11.2023 підтверджує здійснення оплати за товар та містить всі обов`язкові реквізити передбачені нормами чинного законодавства.

З приводу твердження відповідача в рахунку на оплату від 23.11.2023 №268 вказано що перевезення здійснюється до села Нове, а в графі 3 СМR - до м. Києва.

Позивачем надано митному органу пояснення, що зазначена розбіжність викликана технічною помилкою компанією постачальника STANCHEM Sp. Z О.О. PRZEDSIЕBIORSTWO CHEMICZNE, до якої ТОВ ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА не має жодного відношення. Незважаючи на це було вказано, що фактично адресу для поставки визначено - Київська область, село Нове, вул. Промислова, 19.

Щодо твердження відповідача про те, що надано прайс-лист №б/н від 11.09.2023 від продавця, а не від виробника представник позивача зауважив, що ТОВ ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА укладено договір №PL/DHC160922/E-183 від 16.09.2022 з польською компанією STANCHEM Sp Z О.О. PRZEDSIЕBIORSTWO CHEMICZNE, який не є виробником продукції, що поставляється за даним договором.

В свою чергу, STANCHEM Sp. Z О.О. PRZEDSIEBIORSTWO CHEMICZNE здійснює закупівлю товару у виробника, а саме корейської компанії CARBONATE (UNID KOREA), виключно яка має повноваження видавати прайс-листи своїм покупцям за укладеним з ними контрактами.

Таким чином, STANCHEM Sp. Z О.О. PRZEDSIЕBIORSTWO CHEMICZNE не будучи виробником, при постачанні товару за укладеними контрактами надає власні прайс-листи, зокрема, на користь ТОВ ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА було надано прайс-лист №б/н від 11.09.2023, який був наданий митному органу.

При цьому, розбіжності щодо власника товару в наданих позивачем документах не впливають на визначення митної вартості товару за першим методом (за ціною договору), оскільки вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

За обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей саме у документах, зазначених у частині 2 статті 53 МК України, відтак витребування митним органом додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України, є безпідставним.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 та 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі №825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Суд констатує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів лише зазначено, що за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів взята цінова інформація наявна в митного органу за митною декларацією №UA100180/2023/513312 від 23.08.2023 на рівні 2,34 дол. США за кг, жодних пояснень щодо зроблених коригувань, ідентичності товару, який оформлявся на підставі вказаної МД не наведено.

Крім того, суд зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірних рішень відповідач спирався не на документи, подані декларантом до митного оформлення, а на вже наявну в митного органу цінову інформацію.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому, подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у оскаржуваних рішеннях, митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Таким чином, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/033868 від 01.12.2023 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000766/2 від 01.12.2023 є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов задовольнити.

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 5368 грн, сплачений відповідно до квитанцій від 12.12.2023 №550 та від 09.01.2024 №18.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000766/2 від 01.12.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/033868 від 01.12.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА судовий збір у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА (01103, місто Київ, вулиця Дружби народів, 22/32, код ЄДРПОУ 39387550).

Відповідач: Волинська митниця- (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Ю.Ю. Сорока