Постанова

від 12.09.2024 по справі 140/36305/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/36305/23 пров. № А/857/17304/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Качмара В.Я., Кузьмича С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року, головуючий суддя Сорока Ю.Ю., ухвалене у м. Луцьк, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМ СПЕЙС Україна» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТзОВ «ХІМ СПЕЙС Україна» звернулося в суд з позовом до Волинської митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000766/2 від 01.12.2023 року; визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/033868 від 01.12.2023 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що подані документи не містили розбіжностей щодо визначення митної вартості, а сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не достовірних відомостях. У рішенні про коригування митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які беруться за основу для визначення скоригованої митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000766/2 від 01.12.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/033868 від 01.12.2023 року.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності: вартість товару згідно інвойсу №23С01024 від 22.11.2023 року не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення; в платіжній інструкції від 16.11.2023 року №18 відсутнє посилання на проформу чи додаток №12, що не дає можливості ідентифікувати її як оплату за поставку; сума оплати згідно платіжної інструкції від 16.11.2023 року №18 не відповідає вартості товару згідно проформи від 10.11.2023 №23С101123, інвойса №23С01024 від 22.11.2023 року та додатку від 10.11.2023 року №12; в рахунку на оплату від 23.11.2023 №268 вказано, що перевезення здійснюється до с.Нове, а в графі 3 CMR - до м. Київ; надано прайс-лист від 09.11.2023 б/н від продавця, а не від виробника товару. Оскільки позивачем не було надано усіх документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв`язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач на підставі договору №PL/DHC160922/E-183 від 16.09.2022 року укладеного між компанією STANCHEM Sp Z О.О. PRZEDSIЕBIORSTWO CHEMICZNE та ТзОВ ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА здійснило з території Польщі імпорт товару, а саме: Карбонат калію (Калій вуглекислий, поташ, К2СОЗ) 4000 кг (160 мішків/25 кг), світло-сіра кристалічна речовина, із вмістом основної речовини 99,9%. Номер САS: 584-08-7. Номер поставки: 23-10376, 23-13176. Дата виробництва: лютий 2023 року; термін придатності: лютий 2025 року. Застосовується в склоробному виробництві для виготовлення спеціальних сортів скла, в миловарному виробництві для виготовлення спеціальних сортів мила. Всього 4000 кг. Торговельна марка: UNID. Виробник: UNID. Країна виробництва: KR у зв`язку із чим, 01.12.2023 року позивач з метою декларування вищевказаного товару подав до Волинської митниці митну декларацію №23UA205050074517U4, у якій митна вартість товару становить 5400,00 дол. США, яку визначено за першим методом.

До митної декларації додано: сертифікат якості №б/н від 21.11.2023 року; рахунок-проформа №23C101123 від 10.11.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) №23C01024 від 22.11.2023 року; автотранспортна накладна б/н від 22.11.2023 року; декларація про походження товару №23C01024 від 22.11.2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №18 від 16.11.2023 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №268 від 23.11.2023 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №23/11/01 від 23.11.2023 року; виписка з бухгалтерської документації - видаткова накладна №148 від 05.10.2023 року; виписка з бухгалтерської документації - оборотно-сальдова відомість по рахунку 3712 від 16.11.2023 року; прейскурант (прайс-лист) №б/н від 09.11.2023 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №Ц-1270 від 24.11.2023 року; розрахунок ціни (калькуляція) №б/н від 22.11.2023 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № PL/DHC160922/E-183 від 16.09.2022 року до 31.12.2023 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода №1 від 31.10.2022 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаток №12 від 10.11.2023 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №02/09-22 від 02.09.2022 року до 01.06.24 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №17/11 від 17.11.2023 року; інші некласифіковані документи - інформаційний лист №22/11 від 22.11.2023 року; податкова накладна №1 від 05.10.2023 року; копія митної декларації країни відправлення №3PL301010E1665432 від 22.11.2023 року.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею встановлено розбіжності, а саме:

вартість товару згідно інвойсу №23С01024 від 22.11.2023 року не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення;

в платіжній інструкції від 16.11.2023 року №18 відсутнє посилання на проформу чи додаток №12, що не дає можливості ідентифікувати її як оплату за поставку;

сума оплати згідно платіжної інструкції від 16.11.2023 року №18 не відповідає вартості товару згідно проформи від 10.11.2023 року №23С101123, інвойса №23С01024 від 22.11.2023 року та додатку віл 10.11.2023 року №12;

в рахунку на оплату від 23.11.2023 року №268 вказано, що перевезення здійснюється до с.Нове, а в графі 3 CMR - до м. Київ;

надано прайс-лист від 09.11.2023 року б/н від продавця, а не від виробника товару.

З огляду на вищевказане, у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи:

банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару/

Декларантом на вимогу було надано: виправлений рахунок на оплату від 23.11.2023 року №268; заяву на купівлю іноземної валюти від 16.11.2023 року №18; акт звіряння від 01.12.2023 року б/н.

Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 01.12.2023 року №01.12/23.

На думку митного органу, декларант не надав усіх додаткових документів, які б підтвердили заявлену митну вартість.

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому відповідач прийняв оскаржувані картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/033868 від 01.12.2023 року та рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000766/2 від 01.12.2023 року, в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 року №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме: МД №UA100180/2023/513312 від 23.08.2023 року на рівні 2,34 дол. США за кг.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за ІМ40ДЕ МД №23UA205050074614U4 від 01.12.2023 року із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у оскаржуваних рішеннях, митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин 1-3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 55 Митного кодексу письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 23.10.2020 року, справа №820/3231/16, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 року у справі № 820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Матеріалами справи підтверджено, що під час митного оформлення товару до митної декларації №23UA205050074517U4 було подано наступні документи: сертифікат якості №б/н від 21.11.2023 року; рахунок-проформа №23C101123 від 10.11.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) №23C01024 від 22.11.2023 року; автотранспортна накладна б/н від 22.11.2023; декларація про походження товару №23C01024 від 22.11.2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №18 від 16.11.2023 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №268 від 23.11.2023 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №23/11/01 від 23.11.2023 року; виписка з бухгалтерської документації - видаткова накладна №148 від 05.10.2023 року; виписка з бухгалтерської документації - оборотно-сальдова відомість по рахунку 3712 від 16.11.2023 року; прейскурант (прайс-лист) №б/н від 09.11.2023 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №Ц-1270 від 24.11.2023 року; розрахунок ціни (калькуляція) №б/н від 22.11.2023 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № PL/DHC160922/E-183 від 16.09.2022 року до 31.12.2023 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода №1 від 31.10.2022 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаток №12 від 10.11.2023 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №02/09-22 від 02.09.2022 року до 01.06.2024 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №17/11 від 17.11.2023 року; інші некласифіковані документи - інформаційний лист №22/11 від 22.11.2023 року; податкова накладна №1 від 05.10.2023 року; копія митної декларації країни відправлення №3PL301010E1665432 від 22.11.2023 року.

З матеріалів справи слідує, що вартість товару в інвойсі №23С01024 від 22.11.2023 року визначена в доларах США, натомість при митному оформленні товару в режим експорт в країні відправника (Польща), вартість товару була визначена в національній валюті - польських злотих. Оскільки товар відправлявся та замитнювався у Польщі, то відповідно у експортній митній декларації вартість було конвертовано у національну валюту - злоті, що відповідає положенням митного законодавства.

Згідно укладеного додатку №12 від 10.11.2023 року до контракту №PL/DHC160922/Е-183 від 16.09.22 року, до поставки було погоджено товар на суму 5400,00 доларів США.

Колегія суддів зазначає, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України.

З наданої митному органу оборотно-сальдової відомості по рахунку Товариства 3712 за червень 2023 року по контрагенту STANCHEM Sp. Z О.О. PRZEDSIBIORSTWO CEIEMICZNE, вбачається наявність переплати з боку ТзОВ ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА грошових коштів в розмірі 446,00 доларів США, яка виникла внаслідок різниці сплаченої суми в розмірі 20274,00 доларів США та фактично отриманого від STANCHEM Sp. Z ОСОБА_1 . PRZEDSIBIORSTWO CHEMICZNE товару на суму 20720,00 доларів США. Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку Товариства 3712 за листопад 2023 по контрагенту STANCHEM Sp. Z ОСОБА_2 ^BIORSTWO CHEMICZNE, сальдо на початок періоду становить 446,00 доларів США.

Маючи переплату на користь STANCHEM Sp. Z О.О. PRZEDSIBIORSTWO CHEMICZNE в розмірі 446,00 доларів США, ТзОВ ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА за укладеним додатком №12 від 10.11.2023 року до контракту №PL/DHC 160922/Е-183 від 16.09.2022 року, проформою №23С101123 від 10.11.2023 року та інвойсом №23С01024 від 22.11.2023 року, сплатили фактично суму в розмірі 4594,00 доларів США, яка становить різницю між сумою поставки 5400,00 доларів США та сумою переплати по контракту №PL/DHC160922/ Е-183 від 16.09.2022 року, що належним чином пояснює, той факт, що сума оплати згідно платіжної інструкції від 16.11.2023 року №18 не відповідає вартості товару згідно проформи від 10.11.2023 року №23С101123, інвойса №23С01024 від 22.11.2023 року та додатку від 10.11.2023 року №12.

Також, позивачем надано митному органу пояснення, що зазначена розбіжність викликана технічною помилкою компанією постачальника STANCHEM Sp. Z О.О. PRZEDSIЕBIORSTWO CHEMICZNE, до якої ТзОВ ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА не має жодного відношення. Незважаючи на це було вказано, що фактично адресу для поставки визначено - Київська область, село Нове, вул. Промислова, 19.

Крім цього, STANCHEM Sp. Z О.О. PRZEDSIEBIORSTWO CHEMICZNE здійснює закупівлю товару у виробника, а саме корейської компанії CARBONATE (UNID KOREA), виключно яка має повноваження видавати прайс-листи своїм покупцям за укладеним з ними контрактами.

Відтак, STANCHEM Sp. Z О.О. PRZEDSIЕBIORSTWO CHEMICZNE не будучи виробником, при постачанні товару за укладеними контрактами надає власні прайс-листи, зокрема, на користь ТзОВ ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА було надано прайс-лист №б/н від 11.09.2023, який був наданий митному органу.

Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом, а відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам лише факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

Суд наголошує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 року по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи вищенаведені норми закону та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, про те, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товарів, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Крім цього, згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Так, у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі №140/36305/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Качмар С. М. Кузьмич