Рішення

від 03.06.2024 по справі 140/1004/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/1004/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ ЛОГІСТИК» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ ЛОГІСТИК» (далі ТзОВ «ТАНДЕМ ЛОГІСТИК») до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі ППР).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу №1103-п від 05.06.2023 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ТАНДЕМ ЛОГІСТИК» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість (далі ПДВ), у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, про що складено акт №10121/07-01/49923330 від 21.06.2022. Актом перевірки встановлено порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пункту 198.5 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого завищено суми бюджетного відшкодування на 18737 грн, в т. ч. за квітень 2023 року 18737 грн, та завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) в сумі 87366 грн, в т. ч. за квітень 2023 року 87366 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, ГУ ДПС у Волинській області прийняті ППР: від 28.07.2023 № 0096120701 (форми «В4»), яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 87366,00грн, та від 28.07.2023 № 0096110701 (форми «В1»), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 18737,00 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 1873,70 грн.

Позивач не погоджується із висновками перевірки та ППР, з огляду на таке.

Під час проведення перевірки підприємством були надані усі необхідні документи на підтвердження здійснення господарської діяльності, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV), та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, зокрема, щодо обліку використання запчастин, було надано в повному обсязі документи на отримання запчастин від постачальників (видаткові накладні), зведені відомості (регістри) рухів по рахунку 207 в розрізі номенклатури та із зазначенням транспортних засобів, на які списано конкретну запчастину та акти списання товарів. Крім того, процес заміни запчастин, у більшості випадків, не потребує спеціальних знань та навичок і залучення автомеханіка чи іншого окремого спеціаліста, тому на підприємстві такі роботи виконуються власними силами, самими водіями, за якими закріплено конкретний транспортний засіб, про що також повідомлявся контролюючий орган.

Витрати за статтею «Прямі матеріальні витрати» відображаються в обліку за фактичною вартістю матеріальних ресурсів, фактично використаних безпосередньо на здійснення перевезень. Витрати на технічне обслуговування та поточний ремонт рухомого складу, безпосередньо зайнятого на певному виді перевезень (робіт, послуг), включаються до собівартості за прямою ознакою. Таким чином, оскільки витрати ТзОВ «ТАНДЕМ ЛОГІСТИК» на придбання запчастин спрямовані на ремонт та технічне обслуговування транспортних засобів для здійснення господарської діяльності, позивач вважає висновок податкового органу, що дані операції не пов`язані з господарською діяльністю підприємства, необґрунтованим та безпідставним.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати ППР ГУ ДПС у Волинській області від 28.07.2023 №0096110701, № 0096120701.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.45).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 48-51) представник відповідача Каленюк Д.С. позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних ППР, прийнятих на підставі акту перевірки №10121/07-01/49923330 від 21.06.2023.

В поданій до суду відповіді на відзив (а.с.60-61) позивач з доводами відзиву не погодився з підстав, викладених у позовній заяві, та просить позов задовольнити.

Крім того, учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Суд наголошує, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Отже, заявлене у відзиві клопотання про розгляд справи з викликом сторін не підлягало судом вирішенню по суті.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлень №1662 від 06.06.2023, №1643 від 06.06.2023, №1735 від 12.06.2023 та наказу №1103-п від 05.06.2023, в період з 06.06.2023 по 14.06.2023 ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ТАНДЕМ ЛОГІСТИК» щодо дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, про що складено акт №10121/07-01/49923330 від 21.06.2022 (а. с. 8-21).

Актом перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТзОВ «ТАНДЕМ ЛОГІСТИК» вимог податкового законодавства, зокрема:

1) пункту 44.1 статті 44, пункту 198.5, статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого:

- завищення суми бюджетного відшкодування в сумі 18737,00 грн, в т. ч. за квітень 2023 року 18737,00 грн;

- завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) в сумі 87366 грн, в т. ч. за квітень 2023 року 87366 грн;

2) підпункту 1 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, ТзОВ «ТАНДЕМ ЛОГІСТИК» не відображено в рядку 10.4 Декларації з ПДВ обсяги придбання товарів/послуг на митній території України «з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість» за квітень 2023 року у обсягах постачання 21220,00 грн.

Позивач, не погодившись із висновками акту перевірки, подав заперечення на нього від 10.07.2023 за вих. №10/07-23 (а.с.22-24), за результатами розгляду якого ГУ ДПС у Волинській області листом від 25.07.2023 за №2146/12/03-20-07-01-12 повідомило позивача про те, що посадовими особами ТзОВ «ТАНДЕМ ЛОГІСТИК» не було надано реальних доказів та інших додаткових документів, що спростовують висновок податкового органу, викладений в акті перевірки (а. с. 35).

На підставі вказаного акту перевірки, ГУ ДПС у Волинській області прийняті ППР: від 28.07.2023 № 0096120701 (форми «В4»), яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 87366,00грн (а.с.38), та від 28.07.2023 № 0096110701 (форми «В1»), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 18737,00 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 1873,70 грн (а. с. 36-37).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно із пунктом 200.11 статті 200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

За приписами пункту 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

В акті перевірки № 10121/07-01/42923330 від 21.06.2022 та в оскаржуваних ППР від 28.07.2023 № 0096110701, № 0096120701 податковий орган зазначив, що у зв`язку з тим, що до перевірки ТзОВ «ТАНДЕМ ЛОГІСТИК» не надано відомості огляду обладнання, встановлених актів дефектів із зазначенням обсягу і характеру робіт, найменування деталей, що потребують заміни на кожен об`єкт, на який здійснювались ремонти, акти прийому-передачі матеріалів (внутрішнього переміщення) на особу що здійснювала ремонт / модернізацію / поліпшення, документи зі служби технічного обслуговування, документи щодо оприбуткування знятих з техніки в процесі ремонту (заміни/модернізації/поліпшення) та комплектуючих у випадку їх придатності для подальшого використання, передачу таких запасних частин власнику техніки та/або утилізацію таких запчастин та комплектуючих у випадку їх непридатності для подальшого використання; відомість виконаних робіт, де зазначаються вид і найменування робіт, послуг, інвентарний номер 03, кількість і ціна використаних ТМЦ матеріалів або запасних частин, які були використані в ході ремонту/модернізації та придбані в контрагентів, у актах на списання товарів відсутня інформація на ремонт якого транспортного засобу списано конкретну запасну частину та хто саме проводить такий ремонт, тому списані запасні частини в сумі 530514,00 грн ТзОВ «ТАНДЕМ ЛОГІСТИК» використано не в господарській діяльності, у зв`язку з чим підлягають визначенню податкові зобов`язання з ПДВ на підставі абзацу «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон № 996-XIV.

Згідно із частинами першою, другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Законодавцем визначено підстави, за яких платник податків має право на віднесення до складу сплачених сум податку на додану вартість, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв`язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами. При цьому, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутністю факту придбання товару/послуг. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 04.08.2022 у справі № 816/1182/17).

З матеріалів справи вбачається, що позивач під час проведення перевірки надав усі необхідні документи на підтвердження здійснення господарської діяльності, зокрема, щодо обліку використання запчастин, а саме: документи на отримання запчастин від постачальників (видаткові накладні), зведені відомості (регістри) рухів по рахунку 207 в розрізі номенклатури та із зазначенням транспортних засобів, на які списано конкретну запчастину (а.с.26-34, 96-105), що вбачається із змісту позовної заяви та не заперечується відповідачем.

Суд зауважує, що відповідачем в акті перевірки не зазначено про складення актів про ненадання документів до перевірки, останні відсутні у матеріалах справи.

В матеріалах справи наявні акти списання товарів, а саме: від 30.11.2021 № 67 на суму 9520,00 грн, від 31.12.2021 № 73 на суму 14326,67 грн, від 31.01.2023 № 5 на суму 23902,51грн, від 28.02.2022 № 17 на загальну суму 17664,17 грн, від 31.05.2023 № 43 на загальну суму 8872,50 грн, від 30.06.2022 № 60 на загальну суму 21719,17 грн, від 31.07.2022 № 73 на загальну суму 27858,00 грн, від 31.08.2022 № 82 на загальну суму 13378,66 грн, від 30.09.2022 №99 на загальну суму 12350,00 грн, від 31.10.2022 № 111 на загальну суму 45468,33 грн, від 30.11.2022 № 126 на загальну суму 20669,19 грн, від 31.01.2023 № 1 на загальну суму 77828,33грн, від 28.02.2023 № 16 на загальну суму 13863,33 грн, від 31.03.2023 № 24 на загальну суму 45079,16 грн (а. с. 26 зворот 34). Крім того, платник надав зведені відомості на списання запчастин із відображенням у них номенклатури, суми та транспортного засобу (а.с.96-105).

Суд бере також до уваги пояснення, наведені позивачем у поданому запереченні на акт перевірки, які полягають у тому, що процес зміни запчастин у більшості випадків не потребує спеціальних знань та навичок і залучення автомеханіка чи іншого окремого спеціаліста, тому такі роботи на підприємстві виконуються власними силами, силами водіїв, за якими закріплено транспортний засіб (а. с. 23). Суд також погоджується із доводами позивача про те, що оскільки витрати ТзОВ «ТАНДЕМ ЛОГІСТИК» на придбання запчастин спрямовані на ремонт та технічне обслуговування транспортних засобів для здійснення господарської діяльності, тому висновок податкового органу, що дані операції не пов`язані з господарською діяльністю підприємства, є необґрунтованим та безпідставним.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства (зокрема, використання списаних запчастин за період з 01.11.2021 по 30.04.2023 в сумі 530514грн не в господарській діяльності) не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, у зв`язку із чим з наведених вище підстав, враховуючи надані суду статтею 245 КАС України повноваження, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування оскаржуваних ППР підлягають до задоволення.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 2422,40грн, сплачений платіжною інструкцією від 26.01.2024 № 2281 (а. с. 7).

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 28 липня 2023 року № 0096110701 (форма «В1»), №0096120701 (форма «В4»).

Стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, м.Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код ВП 44106679) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ ЛОГІСТИК» (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Коперника, 25, ідентифікаційний код 42923330) судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М. Валюх