Рішення

від 03.06.2024 по справі 240/17205/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/17205/22

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування частини рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати частину 4 рішення десятої сесії, восьмого скликання Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 18.08.2021 №360 в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні поданого проекту землеустрою;

- зобов`язати Станишівську сільську раду Житомирського району Житомирської області повторно розглянути заяву та затвердити поданий проект землеустрою згідно договору №373 від 22.02.2021 на земельну ділянку за кадастровим номером 18220833500:01:001:0537 площею 1,6390 у спосіб, передбачений нормами Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою, однак Станишівська сільська рада відмовила у затвердженні проекту землеустрою з посиланням на те, що запитувана земельна ділянка перебуває у користуванні інших громадян. Вказана відмова слугувала підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 19.08.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

29.09.2022 від відповідача на адресу суду за вх. №47818/22 надійшло клопотання про розгляд справи з викликом сторін та відзив на позовну заяву (вх. №47819/22), відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти заявлених вимог та просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що згідно рішення 10 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради від 18.08.2021 №360 було відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою у зв`язку із тим, що земельна ділянка, яка зазначена в графічних матеріалах, перебуває в користуванні громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Оскаржуване рішення було прийняте у зв`язку із тим, що вказана земельна ділянка перебуває у користуванні інших осіб, яким попередньо було надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність. На момент видачі наказу від 20.11.2020 №1396-УБД та розроблення проекту землеустрою, проведення відповідної експертизи від 23.03.2021 наданий дозвіл підлягав обов`язковому погодженню з сільською радою, що не було зроблено.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.10.2022 у задоволенні клопотання Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено. Продовжено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, у порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 20.11.2020 ОСОБА_1 отримав дозвіл за номером № НОМЕР_1 від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Житомирського району Житомирської області, за межами населених пунктів Коднянської сільської ради (а.с.6).

Житомирською філією ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Держгеокадастру України розроблено проект землеустрою згідно договору №373 від 22.02.2021, в тому числі і на земельну ділянку за кадастровим номером 18220833500:01:001:0537 площею 1,6390 га, який подано 06.06.2021 відповідачу для затвердження (а.с.10).

За результатами розгляду заяви Станишівська сільська рада Житомирського району, Житомирської області у пункті 4 оскаржуваного рішення десятої сесії, восьмого скликання від 18.08.2021 №360, відмовила у задоволенні звернення громадян, у тому числі відмовила ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою (а.с.4).

Підставою відмови слугувало те, що земельна ділянка за кадастровим номером 18220833500:01:001:0537 площею 1,6390 га перебуває у користуванні громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Позивач вважає таке рішення протиправним, тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

За змістом частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з підпунктом «в» частини 3 статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За правилами пункту «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Стаття 118 Земельного кодексу України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Частинами 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Наказом №1396-УБД від 20.11.2020 Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області надало ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Житомирського району, за межами населених пунктів Коднянської сільської ради, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с.6).

Встановлено, що 06.06.2021 позивач подав відповідачу заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,6390 га за рахунок земельної ділянки державної власності кадастровий номер земельної ділянки 1822083500:01:001:0502 для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів (с.Кодня) Станишівської сільської ради. Кадастровий номер бажаної земельної ділянки 18220833500:01:001:0537.

Після розроблення проекту, позивач подав заяву про затвердження проекту землеустрою.

До 27.05.2021 повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок було врегульовано статтею 186-1 Земельного кодексу України.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021, статтю 186 Земельного кодексу України викладено у новій редакції, а статтю 186-1 Земельного кодексу України виключено.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 186 Земельного кодексу України (далі - в редакції Закону №1423-ІХ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з частиною 6 статті 186 Земельного кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Розпорядчі документи на виготовлення землевпорядних документацій громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були видані до 20.11.2020 (дата видачі наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області №1396-УБД про надання дозволу на розробку проекту землеустрою позивачу) та погоджені згідно рішень Коднянської сільської ради.

Порядок погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями 118 та 186-1 Земельного кодексу України (норма, що діяла на момент видачі наказу Держгеокадастру у Житомирській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 20.11.2020 №1396-УБД).

Відповідно до частини 9 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з приписами частин 4, 5, 6, 7 статті 186-1 Земельного кодексу України розробник проекту землеустрою подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Орган, зазначений в частині першій цієї статті, зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Як передбачено частиною 7 статті 186 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

На момент видачі наказу від 20.11.2020 №1396-УБД та розроблення проекту землеустрою, проведення відповідної експертизи (висновок від 23.03.2021 №136-21 а.с.7-9) дозвіл, наданий позивачу, підлягав обов`язковому погодженню сільською радою, чого не було зроблено.

Про виданий наказ від 20.11.2020 №1396-УБД «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» Станишівська сільська рада не була обізнана належним чином.

Відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Верховний Суд у своїх постановах дійшов висновків, що дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до ст.118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

При цьому отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №545/808/17, від 22.02.2019 у справі №813/1631/14.

Приписами статті 79-1 Земельного кодексу України метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. При цьому, не суттєво, за чиїм замовленням такий проект буде розроблено. Законодавством не виключено, що проекти можуть одночасно розроблятися різними замовниками.

Під час розробки проекту, серед іншого, визначаються (узгоджуються) межі земельної ділянки та з`ясовується наявність правових та фактичних перешкод для надання її у власність, зокрема спірність прав щодо ділянки. Ці обставини повинні враховуватися органом, що розпоряджається землями, під час затвердження проекту та надання земельної ділянки у власність, а не на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Надання дозволу на розробку проекту відведення не свідчить, що проект радою буде затверджено.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №295/14795/16-а, від 19.06.2018 у справі №750/8511/17, від 05.03.2019 у справі №360/2334/17, від 28.02.2020 у справі №461/1257/17, від 15.03.2021 у справі №441/701/17, а також у постанові Верховного Суду від 15.09.2021 у справі №740/4635/16-а.

Суд звертає увагу на ту обставину, що в оскаржуваному рішенні відповідачем як на підставу відмови у затвердженні проекту землеустрою вказано, що спірна земельна ділянка перебуває в користуванні громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , проте, на підтвердження вказаної обставини відповідачем до суду не надано доказів.

Разом з тим, норми частини 9 статті 118 Земельного кодексу України, яка регулює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, не надають відповідному органу місцевого самоврядування після погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймати будь-яке інше рішення ніж про його затвердження та надання такої земельної ділянки у власність.

Водночас з аналізу статті 186 Земельного кодексу України слідує, що перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його погодження.

Як зазначалось вище, позивач, звертаючись до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою, подав проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки позивачу, що виготовлений інженером - землевпорядником ОСОБА_5 , який не був погоджений сільською радою.

Отже, рішення відповідача є обґрунтованим та не підлягає скасуванню, оскільки позивачем хоча і отримано дозвіл на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки та замовлено проектну документацію, яка була розроблена в установленому порядку, однак не погоджено вказаний проект з сільською радою, чим порушено порядок передачі земельної ділянки у власність.

Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не стягує судові витрати із відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області (вул.Кооперативна, 3, с.Станишівка, Житомирський район, Житомирська область, 12430, код ЄДРПОУ 04348444) про визнання протиправним та скасування частини рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін