Ухвала

від 03.06.2024 по справі 260/3599/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 червня 2024 рокум. Ужгород№ 260/3599/24

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України, 18 регіональної військово-лікарської комісії Збройних сил України про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України, 18 регіональної військово-лікарської комісії Збройних сил України, в якому просить зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних сил України та 18 регіональну військово-лікарську комісію Збройних сил України розглянути заяви ОСОБА_1 на постанову 18 регіональної військово-лікарської комісії та змінити 2-й абзац п.12 свідоцтва про хворобу №5343 від 28.11.2022 року затвердженого Постановою 18 регіональної військово-лікарської комісії від 02.12.2022 №3540 та викласти його в наступній редакції: «травми (захворювання) отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби».

За правилами п. 3 ч. 1 ст. 71 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві, з поміж іншого, в обов`язковому порядку зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Всупереч викладеному, у позовній заяві позивачем не вказані усі відомості про відповідачів, а саме: не вказана офіційна електронна адреса. Крім того, також не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Таким чином в порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно зазначити у позовній заяві усі відомості про відповідача відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Суд зазначає, що змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Суд зауважує, що під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги повинні формулюватись у такий спосіб, який виключає можливість неоднозначного їх розуміння або тлумачення. Це означає, що позовні вимоги повинні бути максимально чіткими і зрозумілими для суду, не потребувати необхідності співставляти чи порівнювати їх зміст із змістом описової частини позову для встановлення дійсного предмету оскарження.

Також позовні вимоги повинні логічно випливати з обставин, що свідчать про факти порушень права.

Окрім того, суд наголошує, що зобов`язальна частина є похідною вимогою.

Суд звертає увагу позивача на те, що виходячи з положень ч. 1 ст. 5 та ч. 2 ст. 245 КАС України передумовою застосування такого способу захисту прав, як заявлено позивачем в цій частині вимоги, є визнання протиправним рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, оскільки заявлений позивачем спосіб захисту може бути реалізований лише за умови попереднього визнання рішень, дій чи бездіяльності відповідача протиправними.

Відтак, позивачу слід уточнити свої позовні вимог, оскільки передумовою застосування такого способу захисту прав, як заявлено позивачем відносно вказаної вимоги зобов`язального характеру, є визнання протиправним рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Зміст позовних вимог та обраний позивачем спосіб захисту прав та інтересів, які він вважає порушеними, мають бути сформульованими максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту.

Статтею 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог частини 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи із матеріалів позову, позивач не погоджується із діями відповідачів щодо не встановлення йому причинного зв`язку захворювання у свідоцтві про хворобу №5343 від 28.11.2022 року.

Отже, про порушення своїх прав позивач вочевидь був обізнаний з 28.11.2022 року, тобто фактом ознайомлення із складеним свідоцтва про хворобу №5343.

Водночас, із цим позовом позивач звернувся до суду 22 травня 2024 року (згідно трекінгу поштового відправлення), тобто із пропуском шестимісячного строку передбаченого статтею 122 КАС України. Разом із тим, заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду подана із позовом не була.

Варто наголосити, що при наявності об`єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов`язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.

Відтак з огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Отже, в порядку усунення даного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску такого строку, або ж навести додаткові обґрунтування про те, що такий строк, на його думку, не є пропущеним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Калинич Я.М. у відрядженні з 30 травня 2024 року по 31 травня 2024 року (включно), ухвалу постановлено 03 червня 2024 року.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України, 18 регіональної військово-лікарської комісії Збройних сил України про зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити позивачу 10-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Я. М. Калинич