Ухвала

від 03.06.2024 по справі 420/16897/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/16897/24

УХВАЛА

03 червня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ївва Саплай» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ївва Саплай» (далі - позивач, ТОВ «Ївва Саплай»), в інтересах якого діє адвокат Ситник Олег Петрович, звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі відповідач 1, ГУ ДПС в Одеській області), Державної податкової служби України (далі відповідач 2, ДПС України), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області від 07.11.2023 №9882015/39546888 та рішення Державної податкової служби України №79568/39546888/2 від 15.11.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №18 від 18.10.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати складену товариством з обмеженою відповідальністю «Ївва Саплай» податкову накладну №18 від 18.10.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області від 14.12.2023 №10168120/39546888 та рішення Державної податкової служби України №87664/39546888/2 від 25.12.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 30.11.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати складену товариством з обмеженою відповідальністю «Ївва Саплай» податкову накладну №10 від 30.11.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області від 16.01.2024 №13079453/39546888 та рішення Державної податкової служби України №4298/39546888/2 від 23.01.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 20.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати складену товариством з обмеженою відповідальністю «Ївва Саплай» податкову накладну №7 від 20.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області від 22.02.2024 №10597811/39546888 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 31.01.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати складену товариством з обмеженою відповідальністю «Ївва Саплай» податкову накладну №2 від 31.01.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідженням позовної заяви та доданих до неї документи встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 161 КАС України з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем позову немайнового характеру судовий збір складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2024 становить 3028 грн.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 7 вимог немайнового характеру.

Судовий збір за подання даного позову становить 21196,00 грн.

Звернувшись до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 6056,00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір у сумі 15140,00 грн та надати документ про його сплату.

За статтею 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Разом з тим, зазначений у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строк, є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.

Зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленої у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постанові від 12.02.2021 у справі № 380/5397/20.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач, серед іншого, оскаржує рішення Комісії Головного управління Державної податної служби в Одеської області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.11.2023 №9882015/39546888, від 14.12.2023 №10168120/39546888 та від 16.01.2024 №13079453/39546888.

З метою досудового порядку вирішення спору ТОВ «Ївва Саплай» звернулося зі скаргами до ДПС України на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Однак, скарги залишено без задоволення, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін, про що свідчать рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 15.11.2023 №79568/39546888/2, від 25.12.2023 №87664/39546888/2 та від 23.01.2024 №4298/39546888/2.

Таким чином, тримісячний строк звернення до суду обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду скарги на рішення суб`єкта владних повноважень.

До суду позивач звернувся 30.05.2024, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Проте, всупереч наведеним нормам, позивачем до позову не було додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

Частинами 1, 2 статті 123 КАС України установлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене позовна заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме позивачу необхідно надати до суду:

обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведеними причинами пропуску такого строку та наданням доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду;

документ про сплату судового збору у сумі 15140,00 грн.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалив:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 420/16897/24 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується та набирає законної сили з моменту підписання.

Суддя А.С. Пекний