Постанова

від 31.05.2024 по справі 420/29258/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/29258/23

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;

Дата складання повного тексту додаткового рішення суду 1

інстанції: 09.01.2024 року;

Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Алексі-Транс» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Алексі-Транс» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 06 жовтня 2023 року №ПШ021175 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

В обґрунтування позову зазначено, що у спірних правовідносинах на автомобільному транспорті позивач виступає експедитором транспортного перевезення вантажу, не є автомобільним перевізником у розумінні статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому не може нести відповідальність, передбачену статтею 60 вказаного Закону, за виявлене правопорушення на автомобільному транспорті.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Суд визнав протиправною та скасував постанову Державної служби України з безпеки на транспорті №ПШ021175 від 06 жовтня 2023 року про застосування до приватного підприємства «Алексі-Транс» адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь приватного підприємства «Алексі-Транс» суму сплаченого судового збору в розмірі 2684 грн.

08.01.2024 року Приватним підприємством «Алексі-Транс» подано суду першої інстанції заяву, в якій ставилось питання про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь підприємства витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що у зв`язку із розглядом цієї адміністративної справи позивачем одержано правничу допомогу адвоката. Заявник вказує, що понесені витрати є документально підтвердженими, а тому підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року заяву задоволено частково.

Прийнято по справі №420/29258/23 додаткове рішення, яким стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь приватного підприємства «Алексі-Транс» суму судових витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 3000 грн.

Вирішуючи вимоги заявнику та частково задовольняючи подану заяву, суд першої інстанції, за результатом аналізу положень статтей 132, 134, 139 КАС України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», виходив з того, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, а отже на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Одночасно суд першої інстанції зауважив на тому, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат слід враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Застосовуючи у відшкодуванні заявлених витрат критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд першої інстанції визначив, що визначений позивачем розмір понесених судових витрат на правничу допомогу є не співмірним із складністю справи, а тому відшкодуванню на користь позивачу підлягають витрати на правничу допомогу в межах суми 3000 грн.

В апеляційній скарзі Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить додаткове рішення скасувати та ухвалити нове судове про відмову у задоволенні заяви у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням статтей 132, 134, 139 КАС України і помилково не враховано, що вказана справа не відноситься до справ особливої складності, розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, підготовка доказів у справі не потребувала витрачання значного часу, а тому заявлені вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу не можуть бути визнані обґрунтованими. При цьому, висновки суду про відшкодування на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. не враховує фінансове становище іншої сторони у справі відповідача.

Відзив на апеляційну скаргу від Приватного підприємства «Алексі-Транс» у визначений апеляційним судом строк не надійшов.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 вказаної статті КАС України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Слід враховувати, що згідно із статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказані положення кореспондуються із приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI, згідно яких гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Апеляційний суд враховує, що суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, адміністративний позов задовольнив у повному обсязі, а отже під час ухвалення додаткового рішення застосував приписи частини 1 статті 139 КАС України стосовно розподілу понесених позивачем витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Одночасно, слід зазначити, що, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції по суті позовних вимог, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

За результатом апеляційного розгляду справи постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) задоволено.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року скасовано.

Ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Алексі-Транс» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

З урахуванням вказаних обставин справи, слід зазначити, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, застосування інституту ухвалення додаткового судового рішення полягає в усуненні неповноти судового рішення.

Водночас, оскільки за результатом розгляду справи позивачу відмовлено у задоволенні адміністративного позову, підстави для застосування положень частини 1 статті 139 КАС України в частині відшкодування на його користь понесених судових витрат, у тому числі на правничу допомогу, відсутні, колегія суддів доходить висновку про необхідність залишення заяви про ухвалення додаткового судового рішення без задоволення.

З огляду на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції відповідно до статті 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про залишення заяви без задоволення.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) задовольнити частково.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Приватного підприємства «Алексі-Транс» про прийняття додаткового рішення відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв