Постанова

від 30.05.2024 по справі 120/16887/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/16887/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук Максим Петрович

Суддя-доповідач - Мойсюк М.І

30 травня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мойсюка М.І

суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Смілянець А. Е.,

представника позивача - Водзінського О.В.

представника відповідача - Кухрівського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВВ КОМПАНІ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальність "ВВВ КОМПАНІ" (далі-Товариство, ТОВ) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області) про визнання протиправними та скасування рішень.

В обґрунтування позову Товариство посилалося на те, що 18 серпня 2023 року відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення №0128370703 і №0128390703 за результатами перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах. Позивач вважає здійснення господарських операцій із контрагентами реальними, у кожній з яких закладено розумну економічну причину.

ТОВ вважає, що ГУ ДПС у Вінницькій області в ході перевірки безпідставно не врахувало зазначеного, відповідно прийняті останнім рішення-повідомлення є протиправними, а тому посилаючись на ці обставини Товариство просило про задоволення позову.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року позов задоволено, визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення від 18 серпня 2023 року № 0128370703 і № 0128390703, а також стягнуто на користь Товариства витрати зі сплати судового збору у розмірі 26840 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Вінницькій області, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції дійсних обставин справи та неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права просить рішення суду скасувати та відмовити у позові.

Зокрема, на думку відповідача суд першої інстанції не врахував того, що Товариство завищило суму від`ємного значення, яка підлягала бюджетному відшкодуванню за квітень 2023 року, а також завищило цей показник, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Усі операції ТОВ націлені на отримання податкового кредиту та бюджетного відшкодування з ПДВ та здійснення реєстраційної суми в СЕА ПДВ. Окрім цього згідно з укладеними договорами, розумна економічна причина не прослідковується, оскільки остаточним покупцем товару є неризедент "Varthomino Holdings Limited", підконтрольність якому самостійно задекларована ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН", і потреба в наданні частини прибутку суб`єкту господарювання ТОВ "ВВВ Компані" без відповідного розподілу функцій та ризиків нічим не підтверджується.

Відзиву на апеляційну скаргу не поступило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції встановив і правильно виходив з того, що податкові повідомлення-рішення від 18 серпня 2023 року № 0128370703 і № 0128390703 не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Вінницькій області провело документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "ВВВ Компані" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

За результатами перевірки складено акт від 03.07.2023 року №11386/02-32-07003/43638819, відповідно до якого встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2023 року на суму 1574231 грн. та завищення суми від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (показник ряд 21декларації за квітень 2023 року) на суму 1710439 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області прийняло податкові - повідомлення рішення від 18.08.2023 року №0128370703, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку за квітень 2023 року на 1574231 грн., а також нараховано штрафні санкції у розмірі 393558 грн. та № 0128390703, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за квітень 2023 року на 1710439 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 ПК України).

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу ;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі-Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).

Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку підлягає дослідженню наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Для підтвердження даних податкового обліку повинні братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, що узгоджується із правовою позицію Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.04.2019 року у справі №826/14331/13-а.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що договірні відносини ТОВ "ВВВ Компані" з ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" підтверджені первинними документами у повному обсязі, тобто такі підтверджують фактичне здійснення господарської операції, спричиняють реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" укладено договір поставки № 17.04.23-9501 від 06.04.2023 року.

За умовами договору ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" (постачальник) зобов`язується поставити, а ТОВ "ВВВ Компані" (покупець) прийняти і оплачувати в строк та на умовах, передбачених договором і в термін дії наступний товар: олія соняшникова нерафінована високоолеїнова, виготовлена на виробничих потужностях ПрАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат" та/або ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" у кількості 300,0 тон +/- 10% за вибором постачальника. Ціна договору з ПДВ складає 10609200 грн.

Товар за цим договором поставляється покупцю на умовах EXW ПрАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат" м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 26 та/або ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" м. Чернівці, вул. Ярослава Мудрого, 17 (відповідно до міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс-2010").

Разом з товаром Постачальник надає Покупцю: видаткову накладну; тристоронній акт прийому-передачі.

ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" на виконання умов договору було зареєстровано податкову накладну № 134 від 20.04.2023 року (дата реєстрації в ЄРПН - 12.05.2023 року) на суму 10262632,80 грн. (з урахуванням ПДВ 1710438,80 грн.) та, відповідно, виписано видаткову накладну № ЧМ-001502 від 20.04.2023 року.

Відповідно до акту б/н від 20.04.2023 року приймання передачі товару згідно договору поставки 17/04/23-9501 від 06.04.2023 року ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" передає, а ТОВ "ВВВ КОМПАНІ" приймає на території ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" олію соняшникову високоолеїнову нерафіновану в кількості 290,200 т.

Позивач до контролюючого органу надав платіжну інструкцію АТ "ОТП БАНК" від 26.05.2023 року щодо сплати ціни договору № 20/04/23-9506 від 12.04.2023 року.

В подальшому між ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" (постачальник) та ТОВ "ВВВ Компані" (покупець) укладено договір поставки № 20/04/23-9506 від 12.04.2023 року. Відповідно до цього договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплачувати в строк та на умовах, передбачених договором і в термін дії наступний товар: олія соняшникова нерафінована високоолеїнова, виготовлена на виробничих потужностях ПрАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат" та/або ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" у кількості 500,0 тон +/- 10% за вибором постачальника на загальну суму 4876800 грн. (з урахуванням ПДВ у розмірі 812800 грн.).

Товар за цим договором поставляється покупцю на умовах EXW ПрАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат" м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 26 та/або ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" м. Чернівці, вул. Ярослава Мудрого, 17 (відповідно до міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс-2010".

Разом з товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну; тристоронній акт прийому-передачі.

Так, ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" сформовано акт б/н від 25.04.2023 року приймання-передачі до цього договору поставки, відповідно до якого ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" передає, а ТОВ "ВВВ КОМПАНІ" приймає на території ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" олію соняшникову високоолеїнову нерафіновану в кількості 207,550 т.

Окрім того, відповідно до акту б/н від 26.04.2023 року приймання-передачі товару згідно договору поставки № 20/04/23-9506 від 12.04.2023 року ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" передає, а ТОВ "ВВВ КОМПАНІ" приймає на території ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" олію соняшникову високоолеїнову нерафіновану в кількості 275,200 т.

Також ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" виписано видаткові накладні № ЧМ-0001358 від 25.04.2023 року на суму 2024359,68 грн. (з урахуванням ПДВ 337393,28 грн) та № ЧМ-0001375 від 26.04.2023 року на 2684190,72 грн. (з урахуванням ПДВ 447365,12 грн).

Відповідно до умов договору № 20/04/23-9506 від 12.04.2023 року постачальник зобов`язується зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування складені в електронній формі у ЄРПН.

Так, на виконання цього пункту договору ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" виписано на адресу ТОВ "ВВВ Компані" податкові накладні № 68 від 25.04.2023 року (зареєстровану в ЄРПН 26.04.2023 року) та № 87 від 26.04.2023 року (зареєстровану в ЄРПН 27.04.2023 року).

Згідно платіжної інструкції № 89 АТ "ОТП БАНК" розрахунок за цим договором здійснено 28.04.2023 року.

Правильними є також висновки суду і в частині договірних відносин дотримання позивачем податкового законодавства з ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" відображених в декларації з податку на додану вартість за квітень 2023 року.

З матеріалів справи вбачається і встановлено судом, що між вказаними контрагентами було укладено договір поставки № 1004 від 10.04.2023 року. Згідно вказаного договору постачальник (ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШИ") зобов`язується поставити, а покупець (ТОВ "ВВВ Компані") прийняти та оплатити в строк на умовах, передбачених цим договором і термін його дії наступний товар шрот соняшниковий тостований гранульований, виготовлений на виробничих потужностях ПрАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат" та/або ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" в кількості 500 тонн +-10% за вибором постачальника. Ціна договору 4876800 грн. (з урахуванням ПДВ у розмірі 812800 грн.)

Відповідно до п. 2.2 цього договору разом з товаром постачальник надає покупцю видаткову накладну, тристоронній акт прийому-передачі.

ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" було виписано на адресу ТОВ "ВВВ КОМПАНІ" акт прийому передачі № ДА000000742 від 26.04.2023 року, згідно з якого ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" згідно договору № 1004 від 10.04.2023 року передає у власність ТОВ "ВВВ Компані" на території ПрАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат" без вивозу з території шрот соняшниковий тостований гранульований 278,15 тон.

На підставі вказаного ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" було зареєстровано податкову накладну №100 від 26.04.2023 року (зареєстровану в ЄРПН 03.05.2023 року) та видано видаткову накладну № 742 від 26.04.2023 року.

Окрім того, було виписано акт приймання передачі № ДА00000744 від 28.04.2023 року ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" згідно договору № 1004 від 10.04.2023 року передає у власність ТОВ "ВВВ Компані" на територіях ПрАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат" без вивозу з території шрот соняшниковий тостований гранульований 207,5 тон.

Так, ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" 03.05.2023 року зареєструвало податкову накладну №101 від 28.04.2023 року та видано видаткову накладну №744 від 28.04.2023 року.

Розрахунок за договором поставки №1004 від 10.04.2023 року підтверджується платіжною інструкцією АТ "ОТП БАНК" від 28.04.2023 року № 88.

Вищезазначене спростовує доводи відповідача про те, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення зазначених господарських операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, а також те, що згідно наданих до перевірки документів та згідно ЄРПН ТОВ "ВВВ Компані" не придбавалися притаманні господарській діяльності послуги зі зберігання, транспортування автомобільним чи залізно дорожнім транспортом, послуг комісії при експорті продукції.

Так, між ТОВ "ВВВ Компані" (комітент) та ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" (комісіонер) укладено договір комісії № 17/04/23-9502 від 07.04.2023 року та № 20/04/23-9506 від 12.04.2023 року.

Згідно умов договору № 17/04/23-9502 від 07.04.2023 року комісіонер зобов`язується здійснити від свого імені в інтересах комітента продаж на експорт олії соняшникової нерафінованої високоолеїнової у кількості 300 тон +/- 10% тон за ціною не нижче 775 USD. Передача товару здійснюється на умовах EXW ПрАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат" м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 26 або ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" м. Чернівці, вул. Ярослава Мудрого, 17 і оформлюється актом прийому-передачі.

Зокрема, до вказаного договору оформлено акт прийому передачі від 20.04.2023 року, відповідно до якого комітент передає комісіонеру, без вивозу з території, 290,200 тон олії соняшникової нерафінованої високоолеїнової.

Відповідно до договору № 20/04/23-9506 від 12.04.2023 року комісіонер зобов`язується здійснити від свого імені в інтересах комітента продаж на експорт шроту соняшникового тостованого гранульованого у кількості 1000 +/- 10% тон за ціною не нижче 260 USD. Передача товару здійснюється на умовах EXW ПрАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат" м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 26 або ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" м. Чернівці, вул. Ярослава Мудрого, 17 і оформлюється актом прийому-передачі. Вказаним договором передбачено права та обов`язки сторін, а також винагороду комісіонера.

До вказаного договору було оформлено акти прийому-передачі: від 25.04.2023 року, відповідно до яких комітент передає комісіонеру, без вивозу з території, 207,550 тон шроту соняшникового товстованого гранульованого, від 26.04.2023 року оформлено акт прийому-передачі, відповідно до якого комітент передає комісіонеру, без вивозу з території, згідно цього ж договору 275,200 тон шроту соняшникового товстованого гранульованого та від 28.04.2023 року - на 207,500 тон.

Договір комісії є одним з видів договорів з надання посередницьких послуг, відповідно до якого а (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Усі дії, що визначені у договорі вчиняються від імені комісіонера ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН".

Усі витрати комісіонера (транспортні, витрати по збереженню і сертифікації товару, комісійна винагорода, сплачені банкові при продажу валюти та/або стороннім організаціям, що їх притягнув комісіонер для здійснення продажу товару, митні, брокерські і т.п.), які пов`язані з відправкою товару на експорт , відшкодовуються комітентом протягом встановленого у цих договорах строку з моменту надання комісіонером підтверджуючих документів. Повна сума винагороди сплачується комітентом комісіонерові протягом встановленого строку з дати підписання звіту.

При виконанні договорів комісії ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" було здійснення митне оформлення вантажів (ВМД № 23UA40105003183U0 від 27.04.2023 року, ВМД №23UA40105003246U7 від 28.04.2023 року, ВМД № 23UA40105000765U2 від 26.04.2023 року, ВМД №23UA40802002807U1 від 28.04.2023 року, ВМД №23UA4080200031055U5 від 12.05.2023 року).

Звіт комісіонера № 1 на виконання договору комісії №17/04/23-9502 від 07.04.2023 року та звіт №1 на виконання договору комісії №20/04/23-9506 від 12.04.2023 року оформлені 30.06.2023 року, тобто після здійснення усіх необхідних пов`язаних із експортом продукції.

Таким чином, встановлено, що на час проведення перевірки у позивача об`єктивно були відсутні документально підтвердженні витрати з договорів комісії.

Разом з тим, усі підтверджуючі документи щодо послуг з комісії, зокрема: звіти по валюті, форвардні контракти, акт здачі-прийняття робіт №1429 від 30.06.2023 року до договору №17/04/23-9502 від 07.04.2023 року на суму 442626,29 грн. (з урахуванням ПДВ 36722,61 грн.) та акт здачі-прийняття робіт (надання) послуг №1425 від 30.06.2023 року до договору №20/04/23-9506 від 12.04.2023 року на суму 1090707,24 грн. (з урахуванням ПДВ 100222,06 грн.) були наявні.

Окрім цього, ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" були зареєстровані відповідні податкові накладні на надання послуг комісії для позивача.

Зазначене спростовує доводи відповідача про те, що позивачем не придбавалися послуги комісії при експорті продукції та, відповідно, те, що товариство не бере участі у господарській діяльності щодо реалізації товару.

Правильними є висновки суду і в частині економічного обґрунтування реалізації позивачем товару.

Суд встановив, що ТОВ "ВВВ Компані" на придбання шроту та олії згідно аналізованих договорів витратили 16423349,20 грн. (без урахування ПДВ), витрати на послуги комісії склали - 1396388,86 грн. (без урахування ПДВ), тобто, у сукупності витрати за цими господарськими операціями склали 18239528,90 грн. Вказане підтверджується сумами у зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

Доходи позивача від реалізації на експорт склали 18101728,91 грн., що підтверджується ВМД.

Таким чином, фінансовий дохід від вищезазначених операцій складає 281990,85 грн., що свідчить про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків, а відповідно про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліку.

Такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з практикою Верховного Суду викладеної у постанові від 07.03.2019 року у справі №818/3838/15.

Згідно з висновками Верховного Суду, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту. Поняття економічного ефекту не розкрито в Податковому кодексі України. Однак, із загального розуміння характеру економічної діяльності можна дійти висновку, що економічний ефект - це приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. При цьому не обов`язково, щоб економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому. Також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект від господарської операції може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є одним із варіантів об`єктивного перебігу подій при здійсненні господарської діяльності. Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку, що господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об`єктивним процесом здійснення господарської діяльності, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик отримати збиток від конкретної операції. Збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської та/або направленої на ухилення від оподаткування».

Системний аналіз наведеного дає підстави колегії суддів дійти висновку, що згідно пунктів 14.1.231 статті 14 ПК України для констатації відсутності ділової мети відповідачу необхідно було дослідити та відобразити в Акті два критерії, які є обов`язковими для подібного висновку, а саме:

- головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;

- у зіставних умовах особа (позивач) не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.

Разом з тим, акт перевірки не містить аналізу даних критеріїв, обмежуючись висновком про "безтоварність операцій" як єдиною та визначальною підставою для констатації відсутності ділової мети/наявності у позивача недобросовісної ділової мети.

До того ж, податкова перевірка проведена щодо суми податку на додану вартість, заявленої до відшкодування за квітень 2023 року, а фактичне підтвердження понесених витрат за договором комісії має безпосереднє відношення до прибутку підприємства та відображається в бухгалтерському обліку лише на підставі документально понесених витрат.

Суд встановив, що згідно податкової декларації на прибуток ТОВ "ВВВ Компані" за звітний період 2023 року, дохід діяльності підприємства, визначений за правилами бухгалтерського обліку складає 72105376 грн., тобто фактичне здійснення господарських операцій позивачем відповідає дійсному економічному змісту.

Структуризація господарської діяльності є правом відповідного суб`єкта господарювання, а наявність взаємозв`язків у підприємствах не можуть свідчити про недобросовісність відповідних операцій між суб`єктами господарювання, якщо вони вчиненні у межах господарської діяльності платника.

Не спростовують висновків суду доводи апелянта про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також той факт, що відносно виробничої групи "Vioil" та підпорядкованих підприємств ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" та ПрАТ "Чернівецького олійно-жирового комбінату порушене кримінальне провадження від 12.04.2022 року №12022000000000295 за частиною третьою статті 258-5 КК України.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення ТОВ "ВВВ Компані" розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Що ж до кримінального провадження, то сам факт порушення кримінальної справи не означає причетність позивача до вчинення злочину і не може слугувати належним доказом незаконної діяльності та порушення податкового законодавства України, а отже, не тягне за собою для позивача правових наслідків.

За правилами частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте контролюючим органом, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було, що узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 4.04.2024 року (справа №560/13047/21).

Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують, такі не грунтуються на дійсних обставинах справи та законі.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Європейський суд з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції встановив дійсні обставини справи, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно з п. 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 03 червня 2024 року.

Головуючий Мойсюк М.І Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.