Постанова

від 03.06.2024 по справі 500/3410/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/3410/22 пров. № А/857/17476/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівСеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

суддя у І інстанціїОсташ А.В.

час ухвалення рішенняне зазначено,

місце ухвалення рішенням. Тернопіль,

дата складення повного тексту рішення 09 листопада 2022 року,

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області щодо зарахування періодів: з 19.03.2022 по 27.03.2022, 02.04.2022, з 07.04.2022 по 28.04.2022, 21.04.2022, 22.04.2022, 23.04.2022, 26.04.2022, 27.04.2022, з 06.05.2022 по 22.05.2022, 17.05.2022 та 21.05.2022 (з наведеного розрахунку загальний строк виконання бойових завдань і участі в бойових діях становить 60 днів) до періоду безпосередньої участі заступника командира 1-го підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони підполковника Служби судової охорони ОСОБА_1 у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів, як підстави для отримання щомісячної додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (зі змінами);

- зобов`язати відповідача зарахувати періоди з 19.03.2022 по 27.03.2022, 02.04.2022, з 07.04.2022 по 28.04.2022, 21.04.2022, 22.04.2022, 23.04.2022, 26.04.2022, 27.04.2022, з 06.05.2022 по 22.05.2022, 17.05.2022 та 21.05.2022 (з наведеного розрахунку загальний строк виконання бойових завдань і участі в бойових діях становить 60 днів) до періоду безпосередньої участі заступника командира 1-го підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони підполковника Служби судової охорони ОСОБА_1 у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів, як підстави для отримання щомісячної додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (зі змінами) та повідомити відповідача 1 про зарахування вказаних періодів до періоду безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів, які передбачають отримання позивачем додаткової винагороди у встановленому законом порядку;

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області щодо невинесення наказу про нарахування та виплату заступнику командира 1-го підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони підполковника Служби судової охорони ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн щомісячно за період часу з 24.02.2022 по даний час та як особі, яка безпосередньо брала участь у бойових діях у періоди часу: з 19.03.2022 по 27.03.2022, 02.04.2022, з 07.04.2022 по 28.04.2022, 21.04.2022, 22.04.2022, 23.04.2022, 26.04.2022, 27.04.2022, з 06.05.2022 по 22.05.2022, 17.05.2022 та 21.05.2022 (з наведеного розрахунку загальний строк виконання бойових завдань і участі в бойових діях становить 60 днів), з розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану від 28.02.2022 № 168;

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області нарахувати та виплатити заступнику командира 1-го підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони підполковника Служби судової охорони ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно за період часу з 24.02.2022 по даний час та як особі, яка безпосередньо брала участь у бойових діях у періоди часу: з 19.03.2022 по 27.03.2022, 02.04.2022, з 07.04.2022 по 28.04.2022, 21.04.2022, 22.04.2022, 23.04.2022, 26.04.2022, 27.04.2022, з 06.05.2022 по 22.05.2022, 17.05.2022 та 21.05.2022 (з наведеного розрахунку загальний строк виконання бойових завдань і участі в бойових діях становить 60 днів) з розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, встановлену постановою Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану № 168 від 28.02.2022 (зі змінами).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року у справі № 500/3410/22, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вказаний позов було задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", починаючи з 24.02.2022 по 09.11.2022.

Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області здійснити нараховування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", а саме:

- з 24 лютого 2022 року по 09.11.2022 в розмірі до 30000 грн пропорційно у розрахунку на місяць;

- з 19.03.2022 по 27.03.2022, 02.04.2022, 21.04.2022, 22.04.2022, 23.04.2022, 26.04.2022, 27.04.2022, з 06.05.2022 по 22.05.2022 як особі, яка брала безпосередню участь у бойових діях, у розмірі до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що нараховуючи та виплачуючи позивачу грошове забезпечення без додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану від 28.02.2022 № 168, відповідач діяв з порушенням вимог статті 43 Конституції України, що призвело до порушення прав позивача та недоотримання належного розміру грошового забезпечення.

У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено Територіальним управлінням Служби судової охорони у Тернопільській області, яке у своїй скарзі просило скасувати рішення суду та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач стверджує, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Зокрема, апелянт вказує на те, що у затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі Служби судової охорони на 2022 рік та відповідних кошторисах територіальних управлінь Служби судової охорони видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 (далі Постанова № 168) не передбачались та не затверджувались, у зв`язку з чим існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс Служби у цілому та відповідача не дозволяє здійснити таку виплат. З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , працює на посаді заступника командира 1-го підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони, спеціальне звання підполковник Служби судової охорони, що підтверджується витягом з наказу №288 о/с від 04.08.2021.

Так, згідно з листом-зверненням начальника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_2 до начальника Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області Кольцова Е. №50/33/01-2022 від 09.03.2022 було висловлено прохання про відрядження заступника командира 1-го підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони підполковника Служби судової охорони ОСОБА_1 у підпорядкування ГУ НП в Тернопільській області для виконання завдань у боротьбі із диверсійно-розвідувальними силами та іншими збройними формуваннями російської федерації.

За наказом № 99-о/с начальника Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області ОСОБА_3 від 10.03.2022 заступника командира 1-го підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони підполковника Служби судової охорони ОСОБА_1 було відряджено у підпорядкування ГУ НП в Тернопільській області, із 10.03.2022 до особливого розпорядження.

Наведене відрядження позивача було продубльоване ще:

- рішенням голови ради оборони Тернопільської обласної військової адміністрації Труш В. №17 від 10.03.2022 про відрядження військовослужбовця Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області ОСОБА_1 до спецпідрозділу "КОРД" ГУ НП в Тернопільській області для надання методичної та практичної допомоги;

- наказом № 1дск від 10.03.2022 начальника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_2 про службове відрядження зведеного загону ГУНП в Тернопільській області разом із заступником командира 1-го підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони підполковником Служби судової охорони ОСОБА_1 з 11.03.2022 в м. Київ та Київську область із 11.03.2022.

Після цього 10.03.2022 заступник командира 1-го підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони підполковника Служби судової охорони ОСОБА_1 прибув у підпорядкування до спецпідрозділу "КОРД" ГУ НП в Тернопільській області та 11.03.2022 вибув у м. Київ та Київську область із 11.03.2022.

Наведене підтверджується листом-повідомленням т.в.о. заступника начальника ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_4 начальнику Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області Кольцова Е. № 52/33/01-2022 від 10.03.2022, яким того було повідомлено про відрядження заступника командира 1-го підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони підполковника Служби судової охорони ОСОБА_1 разом із зведеним загоном ГУ НП в Тернопільській області в м. Київ та Київську область із 11.03.2022.

Так, відповідно до довідки №349 від 21.06.2022, виданої командиром полку спеціального призначення "САФАРІ" Національної поліції України, ОСОБА_1 :

- виконував завдання з проведення штурмових дій на території міст Ірпінь, Буча та Гостомель Київської області у період з 19.03.2022 по 27.03.2022 та 02.04.2022;

- 21.04.2022, 22.04.2022, 23.04.2022, 26.04.2022 та 27.04.2022 виконував завдання з виявлення диверсійно-розвідувальних сил та незаконних збройних формувань на території населених пунктів Золочів, Дергачі, Богодухів, Слатине, Прудянка та пошуково - ударних дій у напрямках населених пунктів Слатине, Прудянка. Білаші, Цупівка, візуальний контроль Алісівка-Гоптівка (автомобільна ділянка), Дергачі-Гоптівка (візуальний контроль ділянки дороги) під час перебування в оперативному підпорядкуванні командира тактичної групи Суми у період з 07.04.2022 по 28.04.2022;

- 17.05.2022 та 21.05.2022 виконував бойові завдання на території села Щербаки та міста Оріхів у період перебування у Запорізькій області з 06.05.2022 по 22.05.2022.

Відтак, загальний період перебування ОСОБА_1 безпосередньо в районах у період здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії становить 49 днів.

Наказом №817 від 01.06.2022 начальника ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_2 про повернення 26.05.2022 з службового відрядження заступника командира 1-го підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони підполковника Служби судової охорони ОСОБА_1 .

Наведене підтверджується листом-повідомленням начальника управління КОРД ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_5 начальнику Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області Кольцова Е. № 42/33/01-2022 від 01.06.2022 про повернення 26.05.2022 з відрядження ОСОБА_1 .

На підставі спільного наказу №824/218-о/с від 10.03.2022 начальника Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області Кольцова Е. та начальника ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_2 про повернення на місце постійного несення служби та завершення відрядження ОСОБА_1 у підпорядкування ТУ ССО в Тернопільській області, через відсутність потреби у наданні практичної допомоги управлінню КОРД ГУ НП в Тернопільській області позивач повернувся з підпорядкування вказаного управління в Територіальне управління Служби судової охорони.

13.07.2022 позивач звернувся до відповідача з рапортом, у якому просив нарахувати та виплатити йому додаткову винагороди (із врахуванням того, що він приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії), передбаченої Постановою № 168.

Позивач отримав відповідь №50.07-260, якою відповідач повідомив про неможливість виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, через відсутність бюджетних асигнувань.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору, суд апеляційної інстанції в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів виходить із необхідності застосування правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у зразковій адміністративній справі № 260/3564/22 (провадження № 11-74заі23).

Відповідно до статті 161 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах (частина 1); Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (частина 2); Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби (частина 4); територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (частина 6); фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина 7).

Згідно із частиною 1 статті 165 Закону №1402-VIII, грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

В силу частини другої цієї статті грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289 Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони затверджені схеми посадових окладів, тарифних розрядів і коефіцієнтів за основними посадами і спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони та встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначений Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 (далі - Порядок №384).

За змістом пунктів 4-7 Порядку №384 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби); 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія); 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги).

Відповідно до пунктів 8 і 10 Порядку №384 грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби. Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.

Періоди, за які грошове забезпечення не виплачується, визначені в пункті 11 Порядку № 384, до яких, зокрема, віднесено час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати.

Виплата грошового забезпечення співробітника за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця (пункт 17 Порядку № 384).

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 Про введення воєнного стану в Україні та №69 Про загальну мобілізацію, Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168.

Пунктом 1 цієї постанови установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 3 вказаної постанови Міністерству фінансів України доручено опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

У пункті 5 цієї постанови зазначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 внесені, зокрема, такі зміни до Постанови №168: - в абзаці першому пункту 1 постанови слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінено словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць; - пункт 1 постанови доповнено новим абзацом такого змісту: Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення; - доповнено постанову пунктом 21, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Наказом ДСА України від 31.10.2022 №396 затверджено Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану (далі - Порядок № 396).

Згідно із пунктом 3 Порядку №396 додаткова винагорода виплачується співробітникам в період дії воєнного стану, за час проходження ними служби, зокрема тим, які виконують службові обов`язки за штатними посадами або на яких у встановленому порядку покладено тимчасове виконання обов`язків за іншими посадами згідно з умовами, передбаченими цим Порядком.

Пунктом 7 Порядку №396 унормовано, що додаткова винагорода виплачується в таких розмірах: 30000 гривень - співробітникам, які проходять службу в районах ведення бойових дій, пропорційно в розрахунку на місяць; 10000 гривень - іншим співробітникам пропорційно в розрахунку на місяць; 100000 гривень - співробітникам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач у періоди з 19.03.2022 по 27.03.2022, 02.04.2022, 21.04.2022, 22.04.2022, 23.04.2022, 26.04.2022, 27.04.2022, з 06.05.2022 по 22.05.2022 брав безпосередню участь у бойових діях, що відповідачем не заперечується.

За приписами пункту 4 Порядку № 396 виплата додаткової винагороди здійснюється центральним органом управління та територіальними управліннями Служби судової охорони за місцем проходження служби співробітника, де він призначений на штатну посаду. Підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або територіального управління Служби.

У пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 та пункті 4 наказу ДСА України від 31.10.2022 №396 передбачено, що ці нормативно-правові акти набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24.02.2022.

Таким чином, системний аналіз наведених правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що з 24.02.2022 Кабінет Міністрів України встановив співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану в Україні додаткову винагороду, яка підлягає їм виплаті в порядку та на умовах, визначених ДСА України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці Про захист заробітної плати №95, ратифікованої Україною 30.06.1961, термін заробітна плата означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

Цьому визначенню відповідає й поняття грошового забезпечення, що відповідно до закону виплачується за рахунок держави військовослужбовцям, поліцейським, особам рядового і начальницького складу за проходження державної служби особливого характеру.

Згідно із статтею 165 Закону України №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з основних і додаткових його видів та виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

До додаткових видів грошового забезпечення Порядок № 384 відносить, зокрема, винагороди.

Враховуючи наведене, встановлена Постановою №168 додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони, яку держава взяла на себе обов`язок виплачувати їм на період дії воєнного стану в Україні.

Так, у первинній редакції Постанови №168 розмір додаткової винагороди для співробітників Служби судової охорони, крім тих із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, був визначений у фіксованому розмірі - 30000 грн щомісячно.

Водночас, з урахуванням змін до вказаної постанови, внесених Кабінетом Міністрів України постановою від 07.07.2022 № 793, розмір цієї додаткової винагороди визначений у граничному розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в обох зазначених постановах Кабінету Міністрів України (№168 та № 793) передбачено, що вони набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24.02.2022.

Однак, суд апеляційної інстанції зауважує, що зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 змін до постанови № 168 у частині визначення розміру додаткової винагороди до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць замість 30000 гривень щомісячно не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час.

Тому визначена Урядом пропорційність із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 грн на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Правило щодо пропорційності розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони до виконаної норми праці закріплено й у пункті 14 Порядку №384, згідно з яким при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права позивача на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн на місяць, передбаченому Постановою №168 у первинній редакції.

Щодо покликання апелянта, що у затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі Територіального управління служби судової охорони у Тернопільській області видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної Постановою №168, не передбачались та не затверджувались, у зв`язку з чим відповідач не може здійснити таку виплату, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Право на виплату додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони, передбачене Постановою №168, підпадає під сферу дії статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.

За змістом правової позиції Європейського Суду з прав людини у справі Кечко проти України (рішення від 08.11.2005) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що у затвердженому ДСА України кошторисі Служби судової охорони на 2022 рік та відповідному кошторисі Територіального управління видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної Постановою №168, не передбачались та не затверджувались, у зв`язку із чим існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс не дозволяє здійснити таку виплату, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.

Отже, відмова Територіального управління служби судової охорони у Тернопільській області у виплаті позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право мирно володіти своїм майном. Доки відповідне положення цієї постанови є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Кечко проти України).

Зазначена позиція також узгоджується з висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004у №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року у справі № 500/3410/22 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк