Ухвала

від 24.05.2024 по справі 202/6540/18

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/6540/18

Провадження № 1-кс/202/3591/2024

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

24 травня 2024 року місто Дніпро

Слідчий суддяІндустріальногорайонного судумістаДніпропетровська ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,захисника ОСОБА_4 ,розглянувши усудовому засіданніклопотання слідчоговідділу Слідчогоуправління Головногоуправління Національноїполіції вДніпропетровській області ОСОБА_5 ,яке погодженез прокуроромвідділу Дніпропетровськоїобласної прокуратури ОСОБА_6 ,про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Полтави, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий відділу Слідчого управління Головногоуправління Національноїполіції вДніпропетровській області ОСОБА_8 звернувся у кримінальному провадженні № 12015040800000386 від 25.02.2015 року з погодженим із прокурором клопотанням, в якому зазначає, що 31 березня 2016 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого часиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України, а саме у привласненні чужого майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем на посаді директора приватного підприємства «САП плюс СК», що підтверджується протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколом пред`явлення особи для впізнання, висновком судово-економічної експертизи, висновком судово-почеркознавчої експертизи.

Підозрюваний на виклики до СУ ГУНП в Дніпропетровській області не з`являється.

З`ясовано, що 18.10.2015 року ОСОБА_12 виїхав на тимчасово окуповану територію України до Автономної Республіки Крим і до теперішнього часу не повернувся.

31.03.2016 року слідчим була винесена постанова про оголошення підозрюваного в розшук.

21.05.2024 року слідчим винесена постанова про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.

Слідчий вважає наявними ризики, передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), зокрема підозрюваний переховується від органу досудового розслідування.

За цих підстав слідчий просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала.

Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора та захисника, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання слідчого, приходить до висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Дніпропетровськійобласті здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015040800000386 від 25.02.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 364 КК України.

В даному кримінальному провадженні 31 березня 2016 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.

Постановою слідчого від 31 березня 2016 року підозрюваного оголошено в розшук та досудове розслідування зупинено.

Слідчим суддею неодноразово надавався дозвіл на затримання підозрюваного з метою його доставлення до суду для застосування запобіжного заходу.

Згідно з відомостями ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.05.20117 року ОСОБА_7 18.10.2015 року виїхав за межі України через пункт пропуску «Чонгар», тобто на тимчасово окуповану територію України Автономну Республіку Крим.

Постановою слідчого від 21 травня 2024 року підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.

Слідчий суддя враховує, що міжнародний розшук включає комплекс розшукових, інформаційно-довідкових та інших заходів компетентних органів держави-ініціатора розшуку та органів запитуваних зарубіжних країн, спрямованих, зокрема, на затримання, арешт, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) певної особи в Україну.

Так, відповідно до пункту Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5, міжнародне співробітництво правоохоронних органів України з органами Інтерполу, національними центральними бюро іноземних держав, компетентними органами іноземних держав та міжнародними установами з використанням інформаційної системи Інтерполу здійснюється з питань та у формах, визначених правилами Інтерполу.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ цієї Інструкції цілями міжнародного співробітництва з використанням інформаційної системи Інтерполу є, зокрема, установлення місцезнаходження осіб, які розшукуються, з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції).

За змістом статті 575 КПК України клопотання про видачу особи в Україну готується з дотриманням вимог, передбачених цим Кодексом та відповідним міжнародним договором України. До такого клопотання додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.

Аналогічні вимоги передбачені Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 року та положеннями частини 2 статті 58 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, згідно з якими до запиту про видачу особи для здійснення кримінального переслідування в обов`язковому порядку повинна долучатися завірена копія постанови про взяття під варту.

Отже, чинне процесуальне рішення про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обов`язковою умовою здійснення міжнародного розшуку з метою екстрадиції.

Відповідно Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол уповноважений підрозділ на підставі отриманого від правоохоронного органу України запиту/звернення забезпечує використання інформаційної системи Інтерполу шляхом надсилання запиту про публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу оповіщення, якому залежно від мети розшуку надається відповідний колір, зокрема, Червоне або Синє оповіщення.

Пунктом 1 розділу IV цієї Інструкції передбачено, що публікація Червоного оповіщення запитується за таких умов: вчинене особою діяння кваліфіковано як злочин відповідно доКримінального кодексу України, особу в установленому законодавством порядку оголошено в розшук правоохоронними органами України.

Для запиту публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу формуляр для запиту публікації Червоного оповіщення (додаток 1), а також інформацію та документи, зокрема, завірені копії ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ухвали про оголошення розшуку особи (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії судового розгляду.

В свою чергу, відповідно до пункту 2 розділу IV даної Інструкції уповноважений підрозділ запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Синього оповіщення щодо осіб, які становлять інтерес для правоохоронних органів України в рамках кримінальних проваджень та/або оперативно-розшукових справ, з метою отримання інформації про особу, встановлення місцезнаходження особи, ідентифікації особи.

Публікація Синього оповіщення запитується за сукупності таких умов: особа, щодо якої запитується публікація оповіщення, була засуджена чи притягалася до кримінальної відповідальності або вона є підозрюваним, обвинуваченим, свідком чи потерпілим у кримінальному провадженні; є потреба отримання додаткової інформації про можливе злочинне минуле особи, установленні її місцезнаходження або ідентифікації, здобуття інших відомостей у рамках кримінального провадження чи оперативно-розшукової справи.

Тобто обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обов`язковою умовою для публікації Червоного оповіщення.

Частиною 6 статті 193 КПК України встановлений особливий порядок обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо осіб, оголошених у міжнародний розшук.

Зазначеною нормою визначено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Частиною 1 статті 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.

Частиною першої статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу.

Аналіз наведених положень законодавства свідчить, що слідчий суддя вправі обрати щодо особи у її відсутність запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, якщо буде доведено, що така особа обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відносно неї наявні ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, та вона виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошена у міжнародний розшук.

Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України, оскільки це підтверджується протоколами допиту свідків, висновками судових експертиз та іншими зібраними органом досудового розслідування доказами.

Слідчий суддя відзначає, що обґрунтована підозра це такий стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення або навіть винесення вироку.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і И?онкало проти Украі?ни» від 21.04.2011 зазначено, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостеи?, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою. Підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.

Тож на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

На переконання слідчого судді, зібрані на цьому етапі досудового розслідування докази надають достатні підстави підозрювати ОСОБА_13 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Також слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний переховується від органу досудового розслідування, оскільки з 2016 року він перебуває у розшуку, його місцезнаходження не встановлено, що перешкоджає кримінальному провадженню. З метою подальшого кримінального переслідування, в тому числі ініціювання запиту про видачу підозрюваного, останнього оголошено в міжнародний розшук.

Враховуючи вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, який переховується від органу досудового розслідування, оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя вважає, що обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.

Тому клопотання слідчого необхідно задовольнити та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до частини 4 статті 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостоїстатті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.

Керуючись ст. ст. 176-178, 193, 196-197 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Роз`яснити, що відповідно до частини 6 статті 193 КПК України після затримання підозрюваного ОСОБА_7 і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження він повинен постати перед слідчим суддею, який за його участю має розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали покласти на ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_14