Рішення

від 16.05.2024 по справі 908/100/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/7/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2024 Справа № 908/100/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В. при секретарі судового засідання Хрипко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства ДІЛМА (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Зачиняєва, 18, ідентифікаційний код юридичної особи 35345632)

до відповідача: Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства (70002, Запорізька обл., м. Вільнянськ, вул. Ціолковського, 12, ідентифікаційний код юридичної особи 03345645)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Вільнянська міська рада (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, буд. 4, ідентифікаційний номер 25486771)

про розірвання Договору

представники сторін

від позивача: Вакуленко Д.О ордер АР № 1134268 від 14.11.2023

від відповідача: Ведмедовська Г.О., ордер АР 1157454 від 11.01.2024

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області 10.01.2024 через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява Приватного підприємства ДІЛМА до Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства про розірвання Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 10 від 03.09.2013.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 10.01.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/100/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/100/24 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 19/7/24, підготовче судове засідання призначено на 12.02.2024.

19.01.2024 до суду від відповідача через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 1308/08-08/24) відповідно до якого, просить суд залишити позовну заяву без задоволення.

Від представника позивача до суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження (вх. № 1867/08-08/24), відповідно до якого просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку з тим, що приймає участь в призначений час в іншому засіданні.

26.01.2024 до суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 1975/08-08/24) на спростування доводів та аргументів, які викладені відповідачем в направленому на адресу суду відзиву.

31.01.2024 від Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства надійшло клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Вільнянську міську раду та виконавчий комітет Вільнянської міської ради. В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що приміщення, відносно якого було укладено Договір № 10 про постачання теплової енергії в гарячій воді, знаходиться у багатоповерховому будинку за адресою: м. Вільнянськ, вул. Зачиняєва, 18 Запорізького району Запорізької області. Даний будинок знаходиться на балансі Вільнянської міської ради, тому даний спір також порушує права та інтереси Вільнянської міської ради.

Ухвалою суду від 12.02.2024 розгляд справи відкладено на 11.03.2024.

Ухвалою суду від 11.03.2024 продовжено строк підготовчого провадження в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України, відкладено підготовче засідання на 10.04.2024, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Вільнянську міську раду. Також даною ухвалою ухвалено проводити судове засідання у справі за допомогою власних технічних засобів представника відповідача з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, судове засідання призначено на 17.04.2024.

12.04.2024 через підсистему Електронний суд від відповідача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи.

Від відповідача надійшла заява через підсистему Електронний суд відповідно до якої, на виконання ухвали суду, надав докази направлення третій особі Вільнянській міській раді примірник позовної заяви разом з додатками.

17.04.2024 представник Вільнянській міській раді надіслав до суду через підсистему Електронний суд клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 17.04.2024 на підставі ст. 185 ГПК України підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 16.05.2024.

Судове засідання 16.05.2024 проводилось в режимі відеоконференції Підсистемі Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги та обґрунтовує, тим що 03 вересня між Орендним виробничим управлінням житлово-комунального господарства та Приватним підприємством «ДІЛМА» було укладено Договір пропостачання теплової енергії в гарячій воді за № 10. Внаслідок здійснення військової агресії Російською Федерацією проти України та незаконне вторгнення військ іноземної держави на територію нашої країни починаючи з 24 лютого 2022 року здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства позивача було призупинено керівництвом на невизначений термін. Позивач відповідно до умов п. 10.4 розділу 10 Договору направив на адресу відповідача засобами поштового зв`язку - цінним листом з описом вкладення із штрих-кодовим ідентифікатором № 6903300317199 лист повідомлення вих. № 29-11-23 від 29.11.2023 про прийняття рішення щодо припинення дії Договору № 10 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 03.09.2013. Відповідно до відомостей з офіційного сайту Укрпошти про відстеження поштових відправлень поштове відправлення за № 6903300317199 було повернуто на адресу ПП «ДІЛМА» як відправника через те, що адресат відповідача відмовився від його отримання. На думку позивача, відповідач усувається від узгодження питання щодо припинення Договору № 10 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 03.09.2013, у зв`язку з чим позивач звернувся господарського суду Запорізької області із відповідною позовною заявою за захистом своїх порушених прав як суб`єкта господарювання. Позов заявлено на підставі ст.ст. 651 Цивільного кодексу України та просить позов задовольнити.

Відповідач заперечив проти позову, вважає що строк закінчення даного Договору у минулому році визначався такою датою - 03.09.2023. Тобто, з метою припинення даного Договору позивач мав звернутися до відповідача не пізніше 03.08.2023, чого не було зроблено. Відповідач зауважив, що опалювальний сезон 2023- 2024 розпочався з 17.11.2023 та триває по теперішній час. За таких обставин, відповідач ввжвє, що позивач звернувся до відповідача з вимогою припинення Договору від 03.09.2013 у зв`язку із «втрачання сили пролонгації на 2024 р.», коли вже відповідач розпочав виконувати вимоги даного Договору на наступний опалювальний сезон, забезпечивши теплом приміщення, яке розташоване за адресою: м. Вільнянськ вул. Зачиняєва, 18. Відповідач підтвердив, що дійсно на адресу позивача надходив лист від ПП «Ділма» про припинення Договору від 03.09.2013, однак, не міг своєчасно отримати та направити лист-відповідь позивачу, оскільки не було можливості через перебування на лікарняному керівництва Управління. Відповідач зазначив, що 18.12.2023 направив позивачу лист-відповідь, яким було роз`яснено порядок припинення постачання теплової енергії. Відповідач стверджує, що позивачем не надано до позовної заяви жодного доказу виконання вимог чинного законодавства щодо припинення їм теплопостачання. Крім того, відповідач зазначив, що у Договорі відсутні умови щодо можливості одностороннього розірвання даного договору. А вимогами чинного законодавства передбачено особливу процедуру припинення теплопостачання.

Позивач у відповіді на відзив відповідача (вх. № 1975/08-08/24) зазначив, що направив письмове повідомлення про прийняття рішення щодо припинення дії Договору з дотриманням порядку та строків, визначених сторонами за Договором. Крім того, позивач звернув увагу на те, що його дії як сторони за Договором № 10 постачання теплової енергії в гарячій воді від 03.09.2013 повністю узгоджуються з вимогами ч. 3 ст. 13 Закону України від 09.11.2017р. № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (зі змінами та доповненнями), положеннями якої також визначено аналогічний порядок повідомлення однією із сторін за Договором іншої сторони про подальшу відмову від Договору після закінчення строку його дії, тобто про відмову. продовжувати договір на черговий однорічний строк. Позивач вважає, що представники відповідача повинні розробляти проекти договорів з іншими суб`єктами господарювання таким чином, щоб вони в повній мірі узгоджувалися з вимогами чинного законодавства України, на які представник відповідача посилається в своєму відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи в судове засідання 16.05.2024 не з`явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Письмових пояснень по суті спору не надало.

Згідно п.1) ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника третьої особи.

Заслухавши представника позивача, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.09.2013 між Орендним виробничим управлінням житлово- комунальним господарством (далі енергопостачальна організація, відповідач) та Приватним підприємством «Ділма» (далі - споживач, позивач) було укладено Договір № 10 про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі- Договір).

Відповідно 1 розділу Договору сторони узгодили, що за цим Договором енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в приміщення площею 63 м2 по вул. Зачиняєва, 18 в потрібних йому обсягах, а споживач зобовчзується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбаченими цим Договором.

Пунктом 10.1 зазначеного Договору передбачено, що цей Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014.

Відповідно до пункту 10.2 Договору визначено, що Договір припиняє свою дію у випадках:

- закінчення строку, на який він був укладений;

- взаємної згоди Сторін про його припинення;

- прийняття рішення господарським судом;

- ліквідації Сторін.

Згідно з пунктом 10.3 Договору сторони визначили, що припинення дії Договору не звільняє Споживача від обов`язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Відповідно пункту 10.4 Договору сторони домовились про те, що Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Позивач зазначив, що внаслідок здійснення військової агресії Російською Федерацією проти України та незаконне вторгнення військ іноземної держави на територію нашої країни починаючи з 24 лютого 2022 року здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства позивача було призупинено керівництвом на невизначений термін.

20.09.2023 позивач направив відповідачу лист вих..№ 20-09-23 яким просив вирішити питання щодо розірвання Договору № 10 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 03.09.2013 з обов`язковим укладанням відповідної Додаткової угоди в редакції, яка буде запропонована Вашим підприємством.

29.09.2023 позивач направив лист вих.. № 29-09-23 голові Виконавчого комітету Вільнянської міської ради відповідно до якого просив вирішити в установленому порядку питання щодо можливості обмеження теплопостачання нежитлового приміщення, власником якого є ПП «ДІЛМА», що розташоване за адресою: м. Вільнянськ, вул. Зачиняєва, 18, а також вирішити питання щодо проведення комплексу відповідних заходів по обсмеженню теплопостачання за вищевказаною адресою.

11.10.2023 відповідач листом № 141 повідомив позивача про те, що Договір № 10 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 03.09.2013 є діючим та не проводив роботи по відключенню приміщення по вул. Зачиняєва, 18 від мереж опалення, і в подальшому буде нараховуватись плата за опалення.

12.10.2023 Виконавчий комітет Вільнянської міської ради на адресу позивача направив лист, яким повідомив, що для вирішення вищезазначеного питання необхідно звернутися до надавача послуг з теплопостачання ОВУЖКГ.

30.11.2023 позивач направив на адресу Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства письмове повідомлення вих. № 29-11-23 від 29.11.2023, відповідно до якого ПП «ДІЛМА» у звязку з прийняттям власниками підприємства спільного рішення про призупинення здійснення фінансово-господарської діяльності на невизначений термін та відповідно до п. 10.4 розділу 10 Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 03.09.2013 за № 10 повідомило про прийняття рішення щодо припинення дії зазначеного Договору, який було укладено Орендним виробничим управлінням житлов- -комунального господарства. З урахуванням вищевикладеного наголосило на тому, що умови пролонгації Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 03.09.2013 за № 10 на 2024 втрачають свою силу з моменту отримання відповідачем вище зазначеного повідомлення. Крім того, додатково зазначив про те, що за адресою місцезнаходження підприємства: Запорізька область, м.Вільнянськ, вул. Зачиняєва, 18 працівники ПП «ДІЛМА» не знаходяться, а також те, що споживання теплової енергії за вище зазначеною адресою позивача не здійснюється вже значний проміжок часу, починаючи з листопада 2022 року та по теперішній час.

В матеріалах справи містяться докази направлення відповідачу повідомлення, що підтверджується описом вкладення від 30.11.2023 та поштовою накладною № 6903300317199.

Відповідно до відомостей з офіційного сайту Укрпошти про відстеження поштових відправлень поштове відправлення за № 6903300317199 вбачається, що було повернуто за зворотною адресою: за письмовою відмовою адресата Орендне виробниче управління житлово-комунального господарства.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач листом № 184 від 18.12.2023 повідомив позивача, що не має змоги виконати вимоги позивача щодо проведення комплексу невідкладних заходів по обмеженню теплопостачання за адресою: м. Вільнянськ, вул. Зачиняєва, 18 з обов`язковим оформленням у встановленому порядку відповідних документів та залученням при оформленні таких документів повноважного представника Виконавчого комітету Вільнянської міської ради та роз`яснив порядок припинення постачання теплової енергії. В листі відповідач запропонував позивачу звернутись з питанням відключення приміщення від теплопостачання спочатку до органів самоврядування, а вже потім, після отримання позитивного рішення щодо відключення спірного приміщення від теплопостачання, ОВУЖКГ зобов`язується розглянути питання щодо припинення Договру № 10 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 03.09.2013.

У зв`язку з тим, що відповідач усувається від узгодження питання щодо припинення Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 03.09.2013 за № 10 ПП «ДІЛМАЄ» позивач звернувся з даним позовом до суду.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду {далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.

Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору \ постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Згідно із частинами першою, другою статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Як вбачається з тексту позовної заяви, предметом розгляду у даній справі є розірвання Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 10 від 03.09.2013.

Статтею 188 ГК України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Підстави для розірвання договору встановлені статтями 651, 652 Цивільного кодексу України, згідно з якими договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною, а також у разі істотної зміни обставин.

Судом встановлено, що відповідно до розділу 10 Договору «Термін дії договору» цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014 (п.10.1).

Відповідно до пункту 10.2 Договору визначено, що Договір припиняє свою дію у випадках:

- закінчення строку, на який він був укладений;

- взаємної згоди Сторін про його припинення;

- прийняття рішення господарським судом;

- ліквідації Сторін.

Відповідно пункту 10.4 Договору сторони домовились про те, що Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Як встановлено судом, 30.11.2023 позивач на виконання п. 10.4 Договору, направив на адресу Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства письмове повідомлення вих. № 29-11-23 від 29.11.2023, відповідно до якого ПП «ДІЛМА» у зв`язку з прийняттям власниками підприємства спільного рішення про призупинення здійснення фінансово-господарської діяльності на невизначений термін та відповідно до п. 10.4 розділу 10 Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 03.09.2013 за № 10 повідомило про прийняття рішення щодо припинення дії зазначеного Договору, який було укладено Орендним виробничим управлінням житлов- -комунального господарства. З урахуванням вищевикладеного наголосило на тому, що умови пролонгації Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 03.09.2013 за № 10 на 2024 втрачають свою силу з моменту отримання відповідачем вище зазначеного повідомлення. Крім того, додатково зазначив про те, що за адресою місцезнаходження підприємства: Запорізька область, м.Вільнянськ, вул. Зачиняєва, 18 працівники ПП «ДІЛМА» не знаходяться, а також те, що споживання теплової енергії за вище зазначеною адресою позивача не здійснюється вже значний проміжок часу, починаючи з листопада 2022 року та по теперішній час.

В матеріалах справи містяться докази направлення відповідачу повідомлення, що підтверджується описом вкладення від 30.11.2023 та поштовою накладною № 6903300317199.

Відповідач підтвердив те, що позивач направляв на його адресу лист повідомлення.

Відповідач заперечив щодо настання строку закінчення даного Договору та вважає, що у минулому році строк настав - 03.09.2023 та з метою припинення даного Договору позивач мав звернутися до відповідача не пізніше 03.08.2023.

Суд до уваги дані заперечення відповідача не приймає, з огляду на наступне.

Як вище зазначено, Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014.

Відповідно до положень пункту 10.4. Договору сторони домовились про те, що Договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із Сторін.

Положення пункту 10.1 вказаного Договору чітко визначено дату закінчення строку дії Договору 31 грудня 2014 року.

При цьому умови пункту 10.4 Договору визначають можливість пролонгації Договору на кожен наступний рік.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що позивач правильно визначив закінчення строку дії Договору та відповідно до умов Договору своєчасно письмово повідомив про його припинення.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що дія договору Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 10 від 03.09.2013 припинилася.

В той же час, припинення дії договору у будь-якому випадку унеможливлює розірвання такого договору, оскільки в силу положень чинного законодавства розірвати можливо лише діючий договір (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1705/18, від 05.12.2019 у справі № 925/1150/18).

З вищевикладеного вбачається, що під час вирішення спору у данній справі не підлягають встановленню наявність підстав для розірвання Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 10 від 03.09.2013, оскільки вказаний вказаний договір припинив свою дію, у звязку з закінченням строку, на який він був укладений (п. 10.1 Договору), а також письмово заявлено за місяць до закінчення строку його дії про його припинення, тобто відсутністю волі однієї із сторін на його пролонгацію (п. 10. 4)

Суд звертає увагу, що укладення договору з теплопостачання відповідно до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил користування тепловою енергією, є не правом споживача послуг, а його обов`язком. Відтак, сам факт неукладення такого договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від сплати за фактично спожиту теплову енергію.

У пункті 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" закріплено право споживача на одержання своєчасно та належної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством і умовами укладених договорів, тоді як пунктом 5 частини 2 наведеної норми передбачено обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Аналогічні за змістом положення містилися у вказаному законі у попередніх редакціях.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

За таких обставин зобов`язання відповідача оплатити послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.

За умовами частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Слід також відзначити вимоги Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, згідно з якими споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (постанова Верховного Суду від 24.09.2019 у справі № 904/6293/17).

Як визначено в ч. 3 ст. 13, ч. 1 с. 73, ч.ч. 1, 3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.ч. 1, 2 ст. 80 ГПК України).

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

За таких обставин, суд здійснивши у сукупності оцінку фактичних обставин справи та поданих доказів, не знайшов достатніх правових підстав для їх задоволення з тих підстав, які заявлено, тому у позові відмовляється, в зв`язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

У зв`язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці, рішення складено та підписано 03.06.2024.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.