Ухвала

від 31.05.2024 по справі 910/6432/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

31.05.2024Справа № 910/6432/24

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Керівника Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації

до відповідача-1: Чернігівської обласної ради,

відповідача-2: Державного підприємства Чернігівський військовий лісгосп,

відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване мисливське підприємство "Тужар"

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності правочину, усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою

УСТАНОВИВ:

Керівник Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації (далі - позивач, Чернігівська облдержадміністрація) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Чернігівської обласної ради (далі - відповідач-1, Чернігівська облрада), Державного підприємства Чернігівський військовий лісгосп (далі - відповідач-2, ДП Чернігівський військовий лісгосп), Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване мисливське підприємство "Тужар" (далі - відповідач-3, ТОВ "СМП "Тужар") з вимогами:

- визнати незаконним та скасувати рішення двадцять шостої сесії Чернігівської обласної ради п`ятого скликання від 11.09.2009 "Про надання у користування мисливських угідь Товариству з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване мисливське підприємство "Тужар";

- визнати недійсним Договір № 26 на довгострокове тимчасове користування лісовими угіддями, виділених для потреб мисливського господарства від 22 грудня 2009 та додаткових угод до нього, що укладені Державним підприємством Чернігівський військовий лісгосп з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване мисливське господарство "Тужар" та застосувати наслідки недійсності цього правочину;

- усунути перешкоди Чернігівській облраді у розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення, яка передана Державним підприємством Чернігівський військовий лісгосп відповідно до Договору № 26 на довгострокове тимчасове користування лісовими угіддями, виділених для потреб мисливського господарства від 22 грудня 2009 Товариству з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване мисливське господарство "Тужар" шляхом повернення її власнику.

Безпосередньо у позовній заяві прокурором заявлено клопотання про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні, оскільки відкритий судовий розгляд даної справи може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Чернігівська облрада не мала повноважень для передачі у довгострокове тимчасове користування ТОВ "СМП "Тужар" лісових угідь, які перебувають за межами населених пунктів, тому рішення двадцять шостої сесії Чернігівської обласної ради п`ятого скликання від 11.09.2009 "Про надання у користування мисливських угідь ТОВ "СМП "Тужар" підлягає визнанню незаконним та скасуванню; Договір № 26 на довгострокове тимчасове користування лісовими угіддями, виділених для потреб мисливського господарства, який укладений між ДП Чернігівський військовий лісгосп та ТОВ "СМП "Тужар", суперечить статті 18 Лісового кодексу України, тому має бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України; Чернігівська облдержадміністрація, яка є титульним власником земельних ділянок, щодо яких укладено оспорюваний договір, має забезпечити законне використання таких земель в інтетесах держави.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали позовної заяви № 1314ВИХ-24 від 23.05.2024 (вх. № 6432 від 24.05.2024), суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи.

Прокурор у позовній заяві у якості найменування юридичної особи відповідача-2 зазначив Державне підприємство "Чернігівський військовий лісгосп", тоді як відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вірним повним найменуванням юридичної особи відповідача-2 є Державне підприємство Чернігівський військовий лісгосп.

З огляду на наведене, прокурором не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що прокурором заявлено такі вимоги:

- визнати незаконним та скасувати рішення двадцять шостої сесії Чернігівської обласної ради п`ятого скликання від 11.09.2009 "Про надання у користування мисливських угідь Товариству з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване мисливське підприємство "Тужар";

- визнати недійсним Договір № 26 на довгострокове тимчасове користування лісовими угіддями, виділених для потреб мисливського господарства від 22 грудня 2009 та додаткових угод до нього, що укладені Державним підприємством Чернігівський військовий лісгосп з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване мисливське господарство "Тужар" та застосувати наслідки недійсності цього правочину;

- усунути перешкоди Чернігівській облраді у розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення, яка передана Державним підприємством Чернігівський військовий лісгосп відповідно до Договору № 26 на довгострокове тимчасове користування лісовими угіддями, виділених для потреб мисливського господарства від 22 грудня 2009 Товариству з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване мисливське господарство "Тужар" шляхом повернення її власнику.

Разом з цим, позовна вимога про застосування наслідків недійсності правочину викладена не чітко, оскільки не визначено, які саме наслідки недійсності правочину (відшкодування коштів, повернення майна, тощо) прокурор просить суд застосувати та до кого заявлена така позовна вимога, тоді як, рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, не може носити абстрактний характер, а має визначати конкретний перелік дій, які треба вчинити чи перелік майна, яке треба передати (повернути) і т.д.

Частинами 1, 2, 3 статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Крім того, позов подано до трьох відповідачів (до Чернігівської облради, ДП Чернігівський військовий лісгосп, ТОВ "СМП "Тужар"), тоді як позовна заява не містить зазначення, які саме позовні вимоги заявлено до кожного з відповідачів.

З огляду на наведене, прокурором не дотримано вимог п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, правові підстави позову.

Прокурором заявлено позовну вимогу про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, однак позовна заява не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує таку вимогу, а саме не зазначено, які саме наслідки недійсності правочину прокурор просить суд застосувати та до кого, не зазначено правові підстави такої вимоги.

Крім того, у вступній частині позовної заяви прокурор зазначив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство оборони України. У мотивувальній частині позовної заяви прокурор обгрунтовує необхідність залучення Міністерства оборони України до розгляду у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, оскільки розгляд справи може вплинути на права чи обов`язки вказаної третьої особи. Отже, прокурор зазначає різні сторони, на стороні яких вважає за необхідне залучити Міністерство оборони України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (на стороні позивача, на стороні відповідача, при цьому якого саме відповідача не зазначено). Прокурор не зазначає, на які саме права та обов`язки визначеної ним третьої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

За змістом ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

З огляду на наведене, прокурором не дотримано вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум у 2024 році на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2024 року складає 3 028,00 грн.

Згідно з пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли у позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, прокурором заявлено 4 (чотири) вимоги немайнового харатеру, відтак, за подання даної позовної заяви прокурор мав сплатити судовий збір у загальному розмірі 12 112,00 грн. (3 028,00 грн. х 4 = 3 028,00 грн.).

Натомість, на підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви прокурором до останньої додано платіжну інструкцію № 719 від 23.05.2024, згідно якої сплачено судовий збір у розмірі 9 084,00 грн, тобто, лише за 3 (три) вимоги немайнового характеру.

При цьому у разі, якщо вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину після усунення недоліків буде підлягати вартісний оцінці, то судовий збір за таку позовну вимогу має бути сплачений як за вимогу майнового характеру відповідно до приписів пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

За наведених обставин, прокурором не дотримано вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України щодо сплати судового збору у встановленому розмірі.

Таким чином, прокурором не дотримано вимог п. 2, 4, 5 ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, а відтак позовна заява підлягає залишенню без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків прокурор має:

- визначити вірне повне найменування юридичної особи відповідача-2 відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- чітко викласти зміст позовної вимоги про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину шляхом конкретизації наслідків, про які йде мова у зазначеній вимозі (відшкодування коштів, повернення майна, тощо);

- навести виклад обставин, якими позивач обґрунтовує позовну вимогу про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, зазначити правові підстави такої вимоги;

- зазначити зміст позовних вимог до кожного з відповідачів;

- у разі необхідності залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, подати відповідну заяву, в якій зазначити, на які права чи обов`язки визначеної третьої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі, а також зазначити, на чиїй стороні (позивача або одного з відповідачів) третю особу належить залучити до участі у справі;

- надати докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити прокурору спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- визначити вірне повне найменування юридичної особи відповідача-2 відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- чітко викласти зміст позовної вимоги про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину;

- навести виклад обставин, якими позивач обґрунтовує позовну вимогу про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, зазначити правові підстави такої вимоги;

- зазначити зміст позовних вимог до кожного з відповідачів;

- у разі необхідності залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, подати відповідну заяву, в якій зазначити, на які права чи обов`язки визначеної третьої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі, а також зазначити, на чиїй стороні (позивача або одного з відповідачів) третю особу належить залучити до участі у справі;

- надати докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

3. Встановити прокурору строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

4. Зобов`язати прокурора подати до суду разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви докази направлення копії цієї заяви і доданих до неї документів позивачу та відповідачам з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

5. Звернути увагу прокурора, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме прокурором.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 31.05.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана ГУМЕГА