Рішення

від 16.05.2024 по справі 910/19303/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.05.2024Справа № 910/19303/23

За позовомДержавного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн"простягнення 777327,18 грн та визнання припиненими зобов`язань за договоромта за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн"доДержавного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт"провизнання припиненими зобов`язань за договором, повернення товару або стягнення його вартості на суму 573673,20 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Негеля Ю.М.

Представники сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом)не з`явилисявід відповідача (позивача за зустрічним позовом)Скляревська Н.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Маріупольський морський торговельний порт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" про стягнення 777327,18 грн, з яких 737170,06 грн пені та 40157,12 грн штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки №27-7/19/528 від 02.12.2019 в частині поставки товару належної якості у передбачений цим правочином строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2024 на підставі ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" було залишено без руху.

Державним підприємством "Маріупольський морський торговельний порт" у строк, встановлений судом, усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/19303/23, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 07.02.2024.

15.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" надійшов відзив на позов, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" проти заявлених первісних позовних вимог заперечило, посилаючись, зокрема, на пропуск позивачем за первісним позовом строку позовної давності.

15.01.2024 разом з відзивом на позов до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" до Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт", в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" просить суд визнати припиненими зобов`язання за договором поставки №27-7/19/528 від 02.12.2019, зобов`язати Державне підприємство "Маріупольський морський торговельний порт" повернути товар, завезений на територію порту 31.12.2019 згідно з видатковою накладною від 30.12.2019 №111 на загальну суму 573673,20 грн, або аналогічний, або, у зв`язку з неможливістю повернення товару, стягнути його вартість у сумі 573673,20 грн з Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн".

Зустрічні позовні вимоги мотивовані неможливістю виконання зобов`язань за укладеним між сторонами договором у зв`язку тим, що місце виконання зобов`язань - територія Порту, що знаходиться у м. Маріуполі, є недоступним, вся територія Маріупольського району Донецької області тимчасово окупована рф.

При цьому, як вказує Товариство з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн", у випадку якщо неможливість виконання виникла з обставин, за які жодна сторона не відповідає, сторони зобов`язані повернути одна одній виконане за зобов`язанням, з урахуванням чого Товариство з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" 29.12.2023 звернулося до Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" з вимогою №4472 про повернення товару, який був завезений на територію порту 31.12.2019 згідно видаткової накладної від 30.12.2019 №111 на загальну суму 573673,20 грн., або аналогічного товару, або, у зв`язку з неможливістю повернення товару, сплатити його вартість у сумі 573673,20 грн.

Також 15.01.2024 до Господарського суду міста Києва повторно надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" до Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт", в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" просить суд визнати припиненими зобов`язання за договором поставки №27-7/19/528 від 02.12.2019, зобов`язати Державне підприємство "Маріупольський морський торговельний порт" повернути товар, завезений на територію порту 31.12.2019 згідно з видатковою накладною від 30.12.2019 №111 на загальну суму 573673,20 грн або аналогічний, або, у зв`язку з неможливістю повернення товару, стягнути його вартість у сумі 573673,20 грн з Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн".

18.01.2024 від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив, в якій він проти тверджень відповідача за первісним позовом, заперечив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" до Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" про визнання припиненими зобов`язань за договором, повернення товару або стягнення його вартості на суму 573673,20 грн, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, встановлено строк для подання відзиву на зустрічний позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2024 відмовлено у прийнятті до розгляду повторно поданої зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" до Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" про визнання припиненими зобов`язань за договором, повернення товару або стягнення його вартості на суму 573673,20 грн.

24.01.2024 від відповідача за первісним позовом надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку.

25.01.2024 від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку.

25.01.2024 від позивача за первісним позовом надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" на користь Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" пеню у розмірі - 737170,06 грн., штраф - 40157,12 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню - 777327,18 грн; визнати припиненим з 05.03.2022 зобов`язання Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" зі зберігання товару, завезеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" на територію державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" 31.12.2019 за видатковою накладною від 30.12.2019 №111.

25.01.2024 від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому Державне підприємство "Маріупольський морський торговельний порт" проти заявлених зустрічних позовних вимог заперечило, зазначивши, зокрема про те, що порт не прийняв поставлений позивачем за зустрічним позовом товар та неодноразово звертався до нього з листами про його вивезення, у зв`язку з чим обов`язок оплати завезеного товару у порта відсутній, про що свідчить також постанова Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2023 по справі №905/2152/21. Крім того, як вказав відповідач за зустрічним позовом, порт наразі не має ані можливості повернути товар, ані такого обов`язку, оскільки саме продавець зобов`язаний забрати (вивезти) неприйнятий покупцем товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 надано можливість сторонам брати участь у судовому засіданні 07.02.2024 в режимі відеоконференції з використанням сервісу "Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом".

06.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" надійшли заперечення на заяву про збільшення позовних вимог та заперечення на відповідь на відзив.

Також 06.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" надійшло клопотання про витребування доказів, в якому заявник, посилаючись на необхідність вивчення обставин щодо повернення блоків живлення, просить суд витребувати у Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" документи за наведеним переліком.

У підготовчому засіданні 07.02.2024 суд прийняв до розгляду заяву про збільшення позовних вимог, як заяву про зміну предмета позову відповідно до ч.3 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про витребування доказів відклав до наступного підготовчого засідання та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 22.02.2023.

13.02.2024 від Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів, в яких порт зазначив, що відповідач намагається повторно розглянути обставини, встановлені судами в межах справи №905/2152/21; питання організації і здійснення бухгалтерського і податкового обліку порту не мають значення для вирішення справи, таке питання є внутрішньої компетенцією підприємства, до того ж, усі документи, майно, сервери тощо, що знаходились у м.Маріуполі за адресою підприємства втрачені, відповідне звітування не подається до уповноважених органів до відновлення можливості звітування; акт ревізії не є первинним документом та не може бути підставою господарського зобов`язання, є тільки непрямим доказом того чи іншого факту, який має встановлюватися саме первинними документами.

Також 13.02.2024 від Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" надійшло клопотання про участь у всіх судових засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 надано можливість позивачу за первісним позовом брати участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням сервісу "Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом".

20.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" надійшло клопотання про витребування доказів, в якому позивач просить суд витребувати у Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України документи за наведеним переліком. Обґрунтовуючи подане клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" зазначає, що у зв`язку з відсутністю у Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" витребуваних доказів та у зв`язку з відмовою порту надати акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності, виникла необхідність витребувати докази у Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Східного офісу Держаудитслужби.

Також, 20.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" надійшли заперечення на заперечення на клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" про витребування доказів задоволено частково, в порядку ст.81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у Східного офісу Держаудитслужби належним чином засвідчену копію витягу (в частині, яка стосується ревізії питання щодо дотримання законодавства Державним підприємством "Маріупольський морський торговельний порт" при проведенні процедур закупівлі, договір від 02.12.2019 №27-7/19/528, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "МКТ-Комюнікейшн") з акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 від 06.12.2021, на підставі якого було винесено вимогу Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області від 14.01.2022, а також належним чином засвідчені копії додатку №17 до зазначеного акту ревізії - матеріалів інвентаризації, відкладено підготовче засідання у справі на 02.04.2024.

28.03.2024 та 02.04.2024 від Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області надійшов лист №040425-17/2153-2024 про неможливість надання витребуваних судом документів.

У підготовчому судовому засіданні 02.04.2024 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.04.2024.

У судовому засіданні з розгляду справи №910/19303/23 по суті оголошено перерву до 16.05.2024.

13.05.2024 від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшла заява по суті справи.

17.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" надійшли заперечення на вказану заяву Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт".

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судове засідання 16.05.2024 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заяв, клопотань від Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт", зокрема, про відкладення судового засідання у зв`язку із неможливістю забезпечити явку представника, не надходило.

Оскільки поважних причин неявки представника Державне підприємство "Маріупольський морський торговельний порт" суду не повідомило, позиція Порту викладена ним у заявах по суті справи, а також проголошена представником у судових засіданнях, неявка представника Порту не перешкоджає розгляду справи по суті.

У попередніх судових засіданнях представник Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" первісні позовні вимоги підтримав, в задоволенні зустрічних позовних вимог просив відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 16.05.2024 зустрічні позовні вимоги підтримав, в задоволенні первісних позовних вимог просив відмовити.

В судовому засіданні 16.05.2024 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн"

ВСТАНОВИВ:

02.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МКТ-Комюнікейшн" (постачальник) та Державним підприємством "Маріупольський морський торговельний порт" (покупець) укладено договір поставки №27-7/19/528 (договір), згідно п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити на склад покупця, а покупець прийняти та оплатити нову, не експлуатовану промислову продукцію, далі іменовану товар, в кількості та за цінами, які вказані у додатках №1 та №2 до даного договору, що є невід`ємними частинами даного договору.

Відповідно до п.2.1 договору поставка товару здійснюється протягом 14 робочих днів з дати отримання письмової заявки постачальником, але не пізніше 23.12.2019, якщо інше не обговорено в додатку окремо.

Датою поставки вважається дата прийняття товару на складі покупця (п.2.2 договору).

Згідно з п.3.1 договору якість, комплектність товару, що поставляється, повинні відповідати діючим стандартам і нормам. При поставці товару постачальник повинен надати наступні документи:

-поз.1 специфікації додатку №1 до договору - Basic Service Manual DP2000 Series Radio (DVD), GMVN5141AU (DVD), MOTOTRBO Publication GMLN4575F (DVD);

-поз.1, 3 специфікації додатку №1 до договору - User Manual (DVD);

-поз.1-4 специфікації додатку №1 до договору - Quick reference guide;

-поз. 3 специфікації додатку №1 до договору - Basic Service Manual DP2000 Series Radio (DVD);

-поз.1-4 специфікації додатку №1 до договору - гарантійний талон тощо. Гарантійні зобов`язання протягом 24 місяців з дати поставки товару на склад покупця.

Відповідно до п.3.2 договору здавання-прийняття товару по кількості і якості здійснюється відповідно до Інструкцій про порядок приймання продукції і товарів по кількості №П-6 від 15.06.1965 і №П-7 від 25.04.1966.

Приймання товару по якості, комплектності і кількості здійснюється уповноваженими представниками покупця. Покупець має право залучити для участі в прийманні товару по кількості, якості і комплектності представників незацікавленої сторони. У випадку поставки неналежної якості постачальник зобов`язується замінити його протягом 14 днів з дати складання акта приймання по якості. При поставці некомплектного товару постачальник зобов`язаний зробити доукомплектування протягом 14 днів з дати складання акта про некомплектність (за змістом п.3.4, 3.5 договору).

Згідно п.4.1 договору сума договору становить 573673,20 грн, у т.ч. ПДВ 95612,20 грн. Ціна товару не може бути змінена постачальником в односторонньому порядку після укладання цього договору та до повного його виконання сторонами.

Покупець здійснює оплату товару з поточного рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 20 банківських днів з дати поставки товару на склад покупця, але не пізніше 27.12.2019 на підставі оригіналу рахунку та податкової накладної за визначеними кодами щодо товарів, робіт, послуг, відповідно до ДК, та зареєстрованій в системі згідно з вимог чинного законодавства, та за наявності повного пакету належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (за змістом п.4.2 договору).

Згідно п.5.2 договору за не поставку, несвоєчасну поставку або недопоставку товару постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого, несвоєчасно поставленого або недопоставленого товару за кожний день поставки, а за прострочення більш 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми.

Договір набирає сили з дати підписання і діє до 31.12.2019, а в частині обов`язків, що виникли в період даного договору і відповідальності за їхнє виконання, до повного їхнього виконання проведеного належним чином, і за вимогою кредитора відшкодування нанесених збитків і сплати неустойки (п.8.1 договору).

Відповідно до специфікації до договору від 02.12.2019 сторонами погоджено поставку товару на загальну суму 478061,00 грн без ПДВ, а саме:

- Радіостанція DP2600E MOTOTRBO (тип) PANR502F; модель: MDH02RDH9VA1AN в комплекті згідно технічної специфікації на суму 28559,00 грн без ПДВ (1 шт);

- Радіостанція DP2600E MOTOTRBO (тип) PANR502F; модель: MDH02RDH9VA1AN в комплекті згідно технічної специфікації на суму 219636,00 грн без ПДВ (9 шт);

- Радіостанція DМ2600 MOTOTRBO (тип) МТА504М; модель: MDМ02QNH9JA2AN в комплекті згідно технічної специфікації на суму 40346,00 грн без ПДВ (1 шт);

- Радіостанція DМ2600 MOTOTRBO (тип) МТА504М; модель: MDМ02QNH9JA2AN в комплекті згідно технічної специфікації на суму 189520,00 грн без ПДВ (5 шт).

Також між сторонами було підписано технічну специфікацію до договору з найменуванням, кількістю та комплектністю товару.

05.12.2019 Державне підприємство "Маріупольський морський торговельний порт" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКТ-Комюнікейшн" із заявкою на поставку товару за договором згідно наведеного переліку.

Як стверджує позивач за первісним позовом у позовній заяві, 31.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "МКТ-Комюнікейшн" було завезено на територію Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" товар на суму 573673,20 грн за видатковою накладною №111 від 30.12.2019 та виставлено Державному підприємству "Маріупольський морський торговельний порт" рахунок на оплату №274 від 30.12.2019 на цю ж суму.

В подальшому, Державним підприємством "Маріупольський морський торговельний порт" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "МКТ-Комюнікейшн" були направлені листи від 08.01.2020 №20-9/20/14, від 10.01.2020 №20-9/20/47, від 22.01.2020 №20-9/20/133, в яких зазначено, що 31.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "МКТ-Комюнікейшн" було здійснено поставку товару за договором поставки №27-7/19/528 від 02.12.2019, однак частина поставленого товару не відповідала вимогам договору, у зв`язку з чим відповідач просив направити компетентного фахівця позивача для участі у комісійному прийманні поставленого товару.

Листом від 14.01.2020 №3752 Товариство з обмеженою відповідальністю "МКТ-Комюнікейшн" надало свої зауваження та заперечення на адресу Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" з приводу поставленого товару та повідомило про направлення компетентного фахівця для прийняття участі у комісійному прийманні поставленого товару.

27.01.2020 між сторонами було складено акт №1 приймання продукції (товарів) по кількості та якості (акт).

Згідно п.22 зазначеного акту Державним підприємством "Маріупольський морський торговельний порт" висловлено зауваження до комплектації товару згідно технічної специфікації по п.3, 4, а саме щодо блоку живлення Д12-20-АС220 та антени ANT425F2 у стандартній комплектації.

У п.25 цього ж акту визначено, що:

1. Радіостанція DP2600E MOTOTRBO (тип) PANR502F; модель: MDH02RDH9VA1AN в комплекті згідно технічної специфікації на суму 28559,00 грн без ПДВ (1 шт) без недоліків;

2. Радіостанція DP2600E MOTOTRBO (тип) PANR502F; модель: MDH02RDH9VA1AN в комплекті згідно технічної специфікації на суму 219636,00 грн без ПДВ (9 шт) без недолів;

3. Радіостанція DМ2600 MOTOTRBO (тип) МТА504М; модель: MDМ02QNH9JA2AN в комплекті згідно технічної специфікації на суму 40346,00 грн без ПДВ (1 шт) з недоліками (1 шт);

4. Радіостанція DМ2600 MOTOTRBO (тип) МТА504М; модель: MDМ02QNH9JA2AN в комплекті згідно технічної специфікації на суму 189520,00 грн без ПДВ (5 шт) з недоліками (5 шт).

В пункті 26 вказаного акту вказано докладний опис виявлених недоліків та їх характер по п.3, 4 в комплектації товару згідно технічної специфікації зазначено:

1) "Блок живлення Д12-20-АС220", фактично поставлено "Блок живлення PULSE IPS 13,8V/20A. Модель B41/16", що не відповідає вимог договору.

2) "Антена ANT 425F2 у стандартній комплектації", фактично поставлено антени іншої торгівельної марки та іншими технічними характеристиками, що не відповідає вимогам договору.

За змістом п.27 акту визначено кількість невідповідної, некомплектної продукції, перелік бракованих частин, вузлів і деталей та їх вартість: згідно видаткової накладної №111 від 30.12.2019 товар: радіостанція DМ2600 MOTOTRBO (тип МТА504М; модель:МDM02QNH9JA2AN) в комплекті згідно технічної специфікації 1 шт на суму 40346 грн без ПДВ та радіостанція DМ2600 MOTOTRBO (тип МТА504М; модель:МDM02QNH9JA2AN) в комплекті згідно технічної специфікації 5 шт на суму 189520 грн без ПДВ, не відповідає умовам договору.

В п.30 викладений висновок комісії про характер виявлених дефектів у продукції: товар, що не відповідає умовам договору-блок живлення "PULSE" IPS 13,8V/20A. Модель В41.16 у кількості 6 шт та антена ANT425F2 у стандартній комплектації у кількості 6 шт повернути постачальнику. Постачальнику протягом 14 днів провести заміну не відповідного товару.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "МКТ-Комюнікейшн" не погодився з п.п.2 п.26 акту та зазначив, що фактично поставлена антена ANT 425F2 повністю відповідає умовам договору, зокрема, технічним характеристикам.

Зауважень щодо комплектності радіостанцій DP2600E у кількості 10 шт від Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" не надходило.

Листом №3770 від 11.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "МКТ-Комюнікейшт" повідомило Державне підприємство "Маріупольський морський торговельний порт" про те, що антени ANT425F2 повністю відповідають умовам договору, а саме: повна сумісність роботи з радіостанціями DM2600; наявність з`єднувача типу N.

12.02.2020 Державне підприємство "Маріупольський морський торговельний порт" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКТ-Комюнікейшт" з листом №20-9/20/294 в якому, зокрема, просило провести корегування бухгалтерських документів та вивезти з території Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" товар, що не відповідає вимогам договору на суму 229866,00 грн без ПДВ, а саме: радіостанцію DМ2600 MOTOTRBO (тип МТА504М; модель:МDM02QNH9JA2AN) в комплекті згідно технічної специфікації 1 шт на суму 40346,00 грн без ПДВ та радіостанцію DМ2600 MOTOTRBO (тип МТА504М; модель:МDM02QNH9JA2AN) в комплекті згідно технічної специфікації 5 шт на суму 189520 грн без ПДВ).

25.02.2020 між сторонами складений акт приймання-передачі товару а саме: блоків живлення PULSE IPS 13,8V/20A в кількості 6 шт представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "МКТ-Комюнікейшт".

Згідно акту ревізії окремих питань, фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" №1 від 06.12.2021 №040505-857/02 за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 підтверджена фактична наявність на балансі Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" 16 одиниць радіостанцій DP2600E MOTOTRBO (тип) PANR502F; модель: MDH02RDH9VA1AN, радіостанцій DМ2600 MOTOTRBO (тип) МТА504М; модель: MDМ02QNH9JA2AN, поставлених Товариством з обмеженою відповідальністю "МКТ-Комюнікейшт".

Відповідно до листа Східного офісу Держаудитслужби від 14.01.2022 №040505-15/231 зобов`язано Державне підприємство "Маріупольський морський торговельний порт" провести претензійно-позовну роботу з Товариством з обмеженою відповідальністю "МКТ-Комюнікейшт" щодо виконання зобов`язань з поставки товару за договором.

Як стверджує позивач за первісним позовом, відповідач за первісним позовом неналежним чином виконав свої зобов`язання за укладеним між сторонами договором поставки №27-7/19/528 від 02.12.2019 в частині поставки товару у передбачений цим правочином строк, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" пеню у розмірі - 737170,06 грн., штраф - 40157,12 грн, а всього на суму 777327,18 грн. Також позивач за первісним позовом просить визнати припиненим з 05.03.2022 зобов`язання Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" зі зберігання товару, завезеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" на територію державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" 31.12.2019 за видатковою накладною від 30.12.2019 №111.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч.2 ст.267 Господарського кодексу України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо вимог за первісним позовом суд зазначає наступне.

Як вже вказувалось судом, відповідно до умов укладеного між сторонами договору, поставка товару здійснюється протягом 14 робочих днів з дати отримання письмової заявки постачальником, але не пізніше 23.12.2019, якщо інше не обговорено в додатку окремо. Датою поставки вважається дата прийняття товару на складі покупця.

З матеріалів справи вбачається, що постачальником було прострочено поставку покупцю товару та поставлено 31.12.2019 товар, який прийнято покупцем без зауважень тільки в частині позицій №№1, 2, а саме: радіостанції DP2600E MOTOTRBO (тип) PANR502F; модель: MDH02RDH9VA1AN в комплекті згідно технічної специфікації на суму 28559,00 грн без ПДВ (1 шт) без недоліків; радіостанції DP2600E MOTOTRBO (тип) PANR502F; модель: MDH02RDH9VA1AN в комплекті згідно технічної специфікації на суму 219636,00 грн без ПДВ (9 шт) без недоліків, а всього на суму 297834,00 грн з ПДВ, що додатково підтверджується актом від 27.01.2020 №1.

Товар на загальну суму 275839,20 грн з ПДВ (позиції №№3, 4 - радіостанція DМ2600 MOTOTRBO (тип) МТА504М; модель: MDМ02QNH9JA2AN в комплекті згідно технічної специфікації на суму 40346,00 грн без ПДВ (1 шт); радіостанція DМ2600 MOTOTRBO (тип) МТА504М; модель: MDМ02QNH9JA2AN в комплекті згідно технічної специфікації на суму 189520,00 грн без ПДВ (5 шт) покупцем не прийнято та вказано у акті від 27.01.2020 №1 про недоліки зазначеного товару.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

За приписами ст.230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

При цьому, право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов`язань, у тому числі, встановлювати неустойку за порушення негрошового зобов`язання, визначено ч.2 ст.546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена ст.627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

У ч.4 ст.231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п.5.2 договору за не поставку, несвоєчасну поставку або недопоставку товару постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого, несвоєчасно поставленого або недопоставленого товару за кожний день поставки, а за прострочення більш 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми.

Враховуючи те, що постачальник прострочив поставку товару за договором, а товар у належній комплектації на суму 275839,20 грн з ПДВ не поставив взагалі, то суд дійшов висновку, що вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом штрафу та пені (неустойки) є законними та обґрунтованими.

Щодо суми заявленого позивачем за первісним позовом до стягнення штрафу, то суд, згідно умов п.5.2 договору, нараховує штраф на суму не поставленого у належній комплектації товару та задовольняє зазначені позовні вимоги частково, на суму 19308,74 грн.

Щодо суми заявленої до стягнення позивачем за первісним позовом пені, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд зазначає, що даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховуються штрафні санкції і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

За висновками суду, долучений позивачем до позовної заяви розрахунок пені (неустойки) є таким, що здійснений без урахування наведених вище норм чинного законодавства України та умов п.5.2 договору, а отже є невірним.

За розрахунком суду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 51989,74 грн за період з 24.12.2019 по 22.06.2020 (з урахуванням дати поставки відповідачем за первісним позовом товару належної комплектації).

Твердження відповідача за первісним позовом щодо пропуску позивачем за первісним позов строку позовної давності суд відхиляє з огляду на приписи п.п.12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Одним зі способів захисту, який передбачений ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, є припинення правовідношення.

Відповідно до частин 1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, зокрема, є договори та інші правочини.

Тотожні за змістом положення містяться і у Господарському кодексі України. Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Отже, зобов`язання містить дві нерозривно поєднані складові - обов`язок боржника вчинити дію або утриматись від її вчинення та право кредитора вимагати виконання цього від боржника.

Виходячи з наведеного способами захисту інтересу особи у правовій визначеності при виконанні договірних зобов`язань можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання відсутнім (припиненим) обов`язку; 3) визнання відсутнім (припиненим) права вимоги.

Підстави припинення зобов`язання визначені у ст.598 Цивільного кодексу України, за змістом частини 1 якої, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ч.1 ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.690 Цивільного кодексу України якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов`язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця. Продавець зобов`язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним в розумний строк. Якщо продавець у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право реалізувати товар або повернути його продавцеві.

Суд зазначає, що право власності виникає у покупця з моменту передачі товару, за винятком випадків, зазначених у законі або передбачених договором. Якщо момент переходу права власності не співпадає з моментом передачі товару в силу закону або умов договору купівлі-продажу, що передбачають обовґязок продавців зберігати продану річ певний час, продавець несе відповідальність за незбереження проданого товару. При цьому витрати продавця, повґязані із зберіганням проданого товару (охорона приміщення, заходи щодо запобігання псуванню товарів тощо), відшкодовуються покупцем, якщо вони є необхідними і передбачені договором.

Основним обовґязком покупця є прийняти товар та оплатити за нього певну ціну у відповідності до умов договору купівлі-продажу. Але існують випадки, коли покупець не виконує свої обовґязки повністю або частково (наприклад, коли він відмовився прийняти від продавця товар). Покупець має право відмовитися від прийняття товару як при наявності поважних причин, що обумовлені невиконанням або не належним виконанням продавцем умов договору купівлі-продажу щодо предмета договору (наприклад, порушені умови щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та упаковки тощо), так і без наявності поважних причин.

Статтею 690 Цивільного кодексу України передбачено ряд положень, що регулюють питання щодо зберігання товару, який не прийнятий покупцем. Так, якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобовґязаний забезпечити його схоронність, негайно повідомивши про це продавця. Тобто у даному випадку передбачається, що обовґязок щодо зберігання товару, що є предметом договору купівлі-продажу, може бути покладений і на покупця товару. На нього покладається відповідно до даної статті ще один обовґязок - у разі відмови від прийняття товару негайно повідомити про це продавця. Подальше регулювання відносин між сторонами договору купівлі-продажу проводиться у відповідності з Цивільним кодексом.

Продавець зобовґязаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним у розумний строк. У даному випадку слід розуміти ситуацію, коли між сторонами договору купівлі-продажу не виникає спору з цього приводу. Але існують випадки, коли продавець не буде згоден з рішенням покупця відмовитися від товару, який вже готовий до передачі його (товару) покупцю. Покупець може відмовитися прийняти товар як з поважних причин, так і без їх наявності. При цьому, якщо продавець порушив умови договору купівлі-продажу відносно предмета договору (щодо кількості, якості, асортименту, тари та упаковки товару тощо), то у такому разі продавець повинен безспірно забрати (вивезти) товар або розпорядитися ним у розумний строк. Іншими словами, продавець за таких обставин повинен забрати товар або розпорядитися ним (тобто визначити його долю) у розумний строк. Термін "розумний строк" законодавцем конкретно не визначений, він визначається у кожному випадку окремо у залежності від умов договору купівлі-продажу, тобто строк, необхідний для того, щоб забрати (вивезти) товар. Якщо одна із сторін договору купівлі-продажу не погоджується виконати дії, передбачені у даній статті, або не дійдуть згоди з цих питань, спір повинно бути вирішено у судовому порядку відповідно до діючого законодавства та положень договору купівлі-продажу.

Стаття 690 Цивільного кодексу України також передбачає положення, згідно з яким покупець має право виконувати певні дії щодо предмета договору купівлі-продажу - реалізувати товар або повернути його продавцеві, якщо продавець не розпорядиться товаром у розумний строк.

Як встановлено судом, позивач за первісним позовом 12.02.2020 звертався до відповідача за первісним позовом з листом №20-9/20/294 в якому, зокрема, просив вивезти з території Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" товар, що не відповідає вимогам договору на суму 229866,00 грн без ПДВ, а саме: радіостанцію DМ2600 MOTOTRBO (тип МТА504М; модель:МDM02QNH9JA2AN) в комплекті згідно технічної специфікації 1 шт на суму 40346,00 грн без ПДВ та радіостанцію DМ2600 MOTOTRBO (тип МТА504М; модель:МDM02QNH9JA2AN) в комплекті згідно технічної специфікації 5 шт на суму 189520,00 грн без ПДВ), тобто покупець у розумний строк вчинив всі необхідні дії щодо повідомлення постачальника щодо необхідності вивезення товару з території порту, однак відповідач за первісним позовом зазначені дії не вчинив.

У ст.607 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст.205 Господарського кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об`єктом виконання). Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов`язання.

Ця стаття, як і інші правила, що стосуються неможливості виконання, не може поширюватися на неможливість виконання, яка існує в момент укладення договору, оскільки в такому випадку підлягають застосуванню правила про недійсність правочину, вчиненого під впливом помилки.

Оскільки ст.607 Цивільного кодексу України регулює відносини між кредитором і боржником, неможливість виконання як підстава припинення зобов`язання означає відсутність у даного конкретного боржника (втрату боржником) можливості виконати зобов`язання.

Ст.607 Цивільного кодексу України застосовується тільки в випадках, коли відповідно до чинного цивільного законодавства за неможливість виконання, що настала, не відповідає жодна із сторін. Неможливість виконання може бути викликана загибеллю майна, що є предметом зобов`язання внаслідок дії непереборної сили (зокрема, загибеллю нерухомого майна, урожаю сільськогосподарських культур тощо), перешкодами для виконання зобов`язання, що виникли в результаті дії непереборної сили, і іншими обставинами, за яких при виявленні належної дбайливості боржник не взмозі виконати зобов`язання (в зв`язку з дією непереборної сили, простого випадку або діями чи бездіяльністю іншої сторони зобов`язальних правовідносин). Як раз така неможливість виконання мається на увазі в тих положеннях Цивільного кодексу, де використовується поняття неможливості виконання.

Припинення зобов`язання неможливістю виконання по-різному впливає на зустрічне зобов`язання, що ґрунтується на тому ж договорі, що і зобов`язання, яке припинене неможливістю виконання, в залежності від виконання чи невиконання зустрічного зобов`язання. Якщо зустрічне зобов`язання не виконане ні повністю, ні частково, воно втрачає підставу в зв`язку з припиненням неможливістю виконання пов`язаного з ним зобов`язання. Якщо зустрічне зобов`язання виконане повністю, таке виконання втрачає підставу в силу припинення неможливістю виконання пов`язаного з ним зобов`язання.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 із подальшими змінами «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» до вказаних територій віднесено всю територію Маріупольського району Донецької області.

З урахуванням зазначеного та загальновідомих обставин щодо перебування наразі міста Маріуполь в тимчасовій окупації військами рф, очевидної неможливості у сторін бути допущеними до території Порту, суд вважає зустрічні позовні вимоги про визнання припиненими зобов`язань сторін за договором поставки №27-7/19/528 від 02.12.2019 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, у зв`язку з тим, що неможливість виконання зобов`язань як позивачем, так і відповідачем за укладеним між сторонами договором зумовлена об`єктивними обставинами, за які жодна сторона не відповідає.

Як наслідок, вимоги Порту про визнання припиненим з 05.03.2022 його зобов`язання зі зберігання товару, завезеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" на територію державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" 31.12.2019 за видатковою накладною від 30.12.2019 №111, тобто лише зобов`язання Порту, як сторони договору, задоволенню не підлягають.

Оскільки суд прийшов до висновку про припинення зобов`язань сторін за укладеним ними договором у задоволенні зустрічних позовних вимог про зобов`язання Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" повернути товар, завезений на територію порту 31.12.2019 згідно з видатковою накладною від 30.12.2019 №111 на загальну суму 573673,20 грн, або аналогічний, або, у зв`язку з неможливістю повернення товару, стягнути його вартість у сумі 573673,20 грн з Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" слід відмовити, адже таке зобов`язання втратило підставу у зв`язку з припиненням можливості його виконання в силу приписів ст.607 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що як первісні, так і зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для часткового задоволення первісних та зустрічних позовних вимог.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" (04111, місто Київ, вулиця Данила Щербаківського, будинок 52, офіс 322, ідентифікаційний код 23151836) на користь Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" (03150, місто Київ, вул.Антоновича, будинок 51, кабінет 1405, ідентифікаційний номер 01125755) 51989 (п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дев`ять) грн 74 коп. пені, штраф на суму 19308 (дев`ятнадцять тисяч триста вісім) грн 74 коп. та 1069 (одна тисяча шістдесят дев`ять) грн 48 коп. судового збору.

3. В іншій частині в первісному позові відмовити.

4. Зустрічний позов задовольнити частково.

5. Визнати припиненими зобов`язання сторін за договором поставки №27-7/19/528 від 02.12.2019.

6. Стягнути з Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" (03150, місто Київ, вул.Антоновича, будинок 51, кабінет 1405, ідентифікаційний номер 01125755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мкт-Комюнікейшн" (04111, місто Київ, вулиця Данила Щербаківського, будинок 52, офіс 322, ідентифікаційний код 23151836) 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

7. В іншій частині в зустрічному позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 31.05.2024

Суддя Ю.М. Смирнова