Рішення

від 16.05.2024 по справі 907/850/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2024 Справа № 907/850/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Військової частини НОМЕР_1

до відповідача Приватного підприємства "Львівелектросервіс"

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерства оборони України

про стягнення 142752,00 грн

за участю представників:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

від третьої особи не з`явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Військовою частиною НОМЕР_1 до відповідача Приватного підприємства "Львівелектросервіс" за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерства оборони України про стягнення 142752,00 грн безпідставно отриманих коштів.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання. Ухвалою суду від 14.03.2024 виключено із складу учасників справи третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача 5 територіальне управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, постановлено здійснювати розгляд справи 907/850/23 у наступному складі учасників: за позовом Військової частини НОМЕР_1 до відповідача Приватного підприємства "Львівелектросервіс" за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерства оборони України про стягнення 142752,00 грн безпідставно отриманих коштів.

Вказаною ухвалою суду від 14.03.2024 було також закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.05.2024.

Сторони та третя особа явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідач та третя особа подали клопотання про розгляд справи без участі їх представників.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.

15.05.2019 між НОМЕР_2 окремим мостовим загоном НОМЕР_3 об`єднання загону Державної спеціальної служби транспорту (В/Ч НОМЕР_1 ) (генеральний підрядник) та Приватним підприємством "Львівелектросервіс" (субпідрядник) укладено договір субпідряду №2/05/19, відповідно до умов якого замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт: Субпідрядні роботи по об`єкту «Капітальний ремонт будівлі казарми №35 військового містечка №13 по АДРЕСА_1 (роботи но капітальному ремонту мереж електропостачання, щитового обладнання, мережі телефонного зв`язку, комп`ютерної мережі, телевізійної мережі) (ДК 021:2015 « 45453000-7 капітальний ремонт і реставрація) (далі - об`єкт), що виконується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Договірна ціна становить 852804,04 грн, у тому числі ПДВ 20% - 142134,01 грн.

24.06.2019 за результатами виконання робіт підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року на суму 603308,15 грн.

23.10.2019 за результатами виконання робіт підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року №2 на суму 249495,89 грн. Як зазначає позивач, вказані роботи були оплачені повністю.

09.12.2019 між Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) та Приватним підприємством "Львівелектросервіс" (підрядник) укладено договір підряду №08/12/19, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт: Субпідрядні роботи по об`єкту «Капітальний ремонт будівлі казарми №35 військового містечка №13 по АДРЕСА_1 » (додаткові роботи по електротехнічним рішенням) (ДК 021:2015 « 45453000-7 капітальний ремонт реставрація) (далі - об`єкт), що виконується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Договірна ціна становить 131075,34 грн, у тому числі ПДВ 20% - 21845,89 грн.

09.12.2019 за результатами виконання робіт підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року №1 на суму 131075,34 грн. Як зазначає позивач, вказані роботи були оплачені повністю.

19.12.2019 між Військовою частиною НОМЕР_1 (генеральний підрядник) та Приватним підприємством "Львівелектросервіс" (субпідрядник) укладено договір субпідряду №19/12/19, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт: Субпідрядні роботи по об`єкту «Капітальний ремонт будівлі казарми №35 військового містечка №13 по АДРЕСА_1 » (Роботи по встановленню дизель генератора) (ДК 021:2015 « 45453000-7 капітальний ремонт і реставрація»), (далі - об`єкт), що виконується за рахунок коштів державного бюджету України.

Договірна ціна становить 851210,84 грн, у тому числі ПДВ 20% - 141868,47 грн.

19.12.2019 за результатами виконання робіт підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року №1 на суму 851210,84 грн. Як зазначає позивач, вказані роботи були оплачені повністю.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на аудиторський звіт №526/33 від 05.08.2021 щодо ефективності використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів на будівництво об`єктів Міноборони військовою частиною НОМЕР_1 , проведений 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту, за результатами якого виявлено, що при дослідженні актів приймання виконаних будівельних робіт за червень, жовтень, грудень 2019 року №1-2 встановлено відсутність первинних документів, які підтверджують витрати на відрядження Приватного підприємства "Львівелектросервіс", які оплачені у складі будівельних робіт, що призвело до завищення вартості будівельних робіт на загальну суму 142752,00 грн.

Відповідно до листа від 12.07.2023 №296 ПП «Львівелектросервіс» відмовилось надати первинну документацію, зазначаючи, зокрема, що така знищена у відповідності до вимог податкового законодавства.

Таким чином позивач вважає, що внаслідок відсутності первинних документів, які підтверджують витрати на відрядження ПП «Львіелектросервіс», до вартості виконаних робіт за вищевказаними договорами безпідставно включено витрати на відрядження в сумі 142752,00 грн і такі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача про стягнення 142752,00 грн безпідставно отриманих коштів.

Відповідач проти позову заперечив подавши відзив на позовну заяву. Також відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності.

Третя особа подала пояснення щодо предмета спору, в яких Міністерство оборони України просить задовольнити позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Вимогами частини першої статті 628 ЦК України, передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як встановлено судом, згідно з умовами договорів підряду (субпідряду) сторонами було досягнуто домовленість про те, що договірна ціна за договорами є твердою, складається підрядником на підставі наданої цінової пропозиції згідно з вимогами нормативних документів у сфері ціноутворення в будівництві.

Підрядник зобов`язаний за свій рахунок усунути залежні від нього недоліки (дефекти) в строки та в порядку, визначені в акті про їх усунення. Якщо підрядник не забезпечить виконання цієї вимоги чи буде порушувати строки її виконання, замовник може усунути виявлені недоліки (дефекти) самостійно або із залученням третіх осіб, попередньо повідомивши про це підрядника. У такому разі підрядник зобов`язаний повністю компенсувати замовнику витрати, пов`язані з усуненням зазначених недоліків (дефектів) та завдані збитки (п. 5.7.5 договорів).

Частиною четвертою статті 882 ЦК України, передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 857 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно із статтею 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

При цьому статтею 853 ЦК України передбачено, що якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як наслідок, перевірка фактичного обсягу витрат робочого часу, які включені до акта, покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів.

Отже, враховуючи приписи зазначених норм права, а також те, що позивач оглянув та прийняв за актами приймання виконаних робіт, які підписані та скріпленні печатками сторін без будь-яких зауважень і застережень виконані підприємством підрядні роботи, обумовлені договорами підряду, суд доходить висновку, що Військова частина НОМЕР_1 погодилася як з якістю таких робіт, так і з їх кількістю, що відповідають вартості робіт, визначених в договорах.

Крім того, сторонами до договорів підряду було підписано довідки про вартість робіт. Мотивована відмова від приймання виконаних робіт з боку позивача в матеріалах справи відсутня. Водночас обсяг виконаних робіт погоджений сторонами та їх вартість повністю оплачена. Отже, умови договорів підряду сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було.

Звертаючись з позовом, суму стягнення позивач визначив, виходячи із здійснення надмірної сплати за будівельні роботи на підставі завищення вартості будівельних робіт за договором, які визначені в аудиторському висновку.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Тобто укладання сторонами у справі договорів підряду, дії сторін по виконанню їх умов, у тому числі проведення відповідних робіт та їх оплата є підтвердженням того, що сторони перебували в договірних відносинах.

Таким чином, обсяг прав, обов`язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних будівельних робіт та договором.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Відтак акт ревізії фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов`язань за договорами підряду. Також акти ревізії та документальних перевірок не мають обов`язкового характеру.

Подібні висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, від 07.12.2021 у справі № 922/3816/19, від 01.12.2022 у справі № 922/2810/21).

За таких умов Господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позивачем не підтверджено обґрунтованості та законності позовних вимог щодо стягнення з відповідача на його користь завищеної вартості будівельних робіт у розмірі 142752,00 грн на підставі аудиторського звіту.

Поряд з цим слід зазначити, що звіт внутрішнього аудиту вказаного органу управління (контролю) може бути підставою для вжиття ним у межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, у тому числі притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов`язання у межах господарсько-договірних відносин.

Також слід зазначити, що спірні договори не оспорені у встановленому законом порядку, не визнані недійсними ні повністю, ні в частині. Виходячи із вищенаведеного, у Господарського суду Львівської області відсутні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку витрати по сплаті судового збору покласти на позивача, оскільки у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 31.05.2024.

Суддя Петрашко М.М.