Рішення

від 22.05.2024 по справі 916/5276/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2024 р. Справа № 916/5276/23Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Міні-Агро-Тех" (08120, Київська обл., Бучанський р-н, село Бузова, вул. Садовського, буд. 2; код ЄДРПОУ 41912349),

до відповідача: Фермерського господарства "Алтин" (67200, Одеська обл., Березівський р-н, смт. Іванівка, Ад. Кузьміна, 11; код ЄДРПОУ 42430473),

про стягнення 625226,99 грн.

За участю представників сторін:

від позивача адвокат Старчик А.А., ордер серія АІ № 1396079;

від відповідача адвокат Апексімов І.С., ордер серія ВН № 1352186.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міні-Агро-Тех" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до фермерського господарства "Алтин" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 0310-22 від 03.10.2022 у розмірі 625226,99 грн, з яких: 540376,00 грн - сума основного боргу, 72293,93 грн - сума пені, 5510,56 грн - сума 3 % річних та 7046,50 грн - сума інфляційні втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 0310-22 від 03.10.2022, в частині повної та своєчасної оплати придбаного товару.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2023 справу № 916/5276/23 передано на розгляду судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.12.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міні-Агро-Тех" (вх. № 5858/23 від 12.12.2023) залишено без руху.

Ухвалою суду від 15.01.2024 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міні-Агро-Тех" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5276/23. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 13.02.2024 о 12:30 год.

06 лютого 2024 року до суду від ФГ "Алтин" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та витребувати у позивача оригінали документів , копії яких додано до позовної заяви.

В обґрунтування вказаного відзиву, відповідач зазначає, що до відкриття провадження у справі № 916/5276/23 йому не було відомо про Додаткову угоду № 1, а відтак відповідач керується тільки умовами розділу 2 Договору, відповідно до якого не встановлено строк сплати залишкової вартості товару.

Вказаний відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

13 лютого 2024 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 13.02.2024 суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 10:00 год. 19.03.2024. Продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 916/5276/23 на 30 днів.

Ухвалою суду від 13.02.2024 клопотання ФГ "Алтин" про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Міні-Агро-Тех" оригінал додаткової угоди № 1 до договору купівлі-продажу № 0310-22 від 18.11.2022. Встановлено ТОВ "Міні-Агро-Тех" строк для подання до суду витребуваних доказів - протягом десяти календарних днів, з дня отримання даної ухвали суду.

16 лютого 2024 року до суду від ФГ "Алтин" надійшла заява з додатком.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

20 лютого 2024 року до суду від ФГ "Алтин" надійшло клопотання.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

04 березня 2024 року до суду від позивача у справі надійшла заява.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

07 березня 2024 року до суду від позивача у справі надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вказаної відповіді на відзив, позивач зазначає, що укладаючи Договір в такій редакції позивач не обмежував відповідача у виборі джерел, з яких він дістане кошти для оплату товару та остаточний розрахунок за товар мав відбутися не пізніше 02 грудня 2022 року.

Щодо тверджень відповідача про необізнаність про Додаткову угода № 1, то позивач категорично заперечує, з підстав того, що укладання цієї угоди було зумовлено неотриманням відповідачем кредиту від банку та на врегулювання вже наявної в січні 2023 року заборгованості перед позивачем. Дану угоду відповідач уклав, підписав, посвідчив печаткою.

Вказану відповідь на відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

07 березня 2024 року до суду від позивача у справі надійшла заява.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

19 березня 2024 року до суду від ФГ "Алтин" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Вказані заперечення на відповідь на відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

19 березня 2024 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 19.03.2024 постановлено провести підготовче провадження у справі № 916/5276/23 впродовж розумного строку. Відкладено підготовче засідання у справі на 16.04.2024 об 11:00 год.

15 квітня 2024 року до суду від відповідача у справі надійшла заява.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

15 квітня 2024 року до суду від відповідача у справі надійшла заява.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 16.04.2024 суд протокольною ухвалою залишив без розгляду заяву відповідача (вх. №15341/24 від 15.04.2024) в частині щодо допиту свідків. Також протокольною ухвалою суд відмовив відповідачу у задоволені заяви (вх. №15341/24 від 15.04.2024) в частині залучення до участі у справі третьої особи. Також протокольною ухвалою суд залишив без задоволення заяви відповідача (вх. №15341/24 від 15.04.2024) в частині витребування доказів у ТОВ "Міні-Агро-Тех" та витребування доказів у ОСОБА_1 .

Щодо заяви відповідача про залучення третьої особи, суд зазначає, що відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Суд вважає, що у заяві відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача не наведено достатніх та належних обґрунтувань того, як рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки третьої особи та не зазначено на які саме права чи обов`язки такої особи воно може вплинути.

Враховуючи предмет спору у даній справі та у зв`язку з тим, що у разі прийняття судового рішення ОСОБА_1 не буде наділено новими правами чи покладено нових обов`язків щодо однієї із сторін, або змінено наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому, суд протокольно ухвалив про відмову у задоволенні заяви ФГ "Алтин" про залучення ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи.

Щодо клопотання відповідача про витребування доказів, то суд зазначає, що відповідно до приписів частин 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Тобто, заявляючи клопотання про витребування доказів особа повинна зазначити причини, з яких вона не може одержати цей доказ самостійно, до клопотання обов`язково долучаються письмові докази (відомості), які підтверджують неможливість одержання таких доказів самостійно. При цьому, необхідним є обґрунтування, які саме обставини можуть бути підтверджені витребуваними доказами, а також їх значення для правильного розгляду та вирішення справи.

В порушення вказаних вимог, відповідачем не надано відомостей щодо неможливості самостійно одержати запитувані документи, оскільки клопотання не містить доказів звернення до позивача з метою отримання запитуваних документів та відмову у їх наданні.

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про витребування доказів.

Щодо заяви відповідача про допит свідків, суд зазначає, що відповідно до статей 88-89 ГПК України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка; підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом; заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів; свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Отже, норми процесуального законодавства передбачають обов`язкове викладення показань свідка в письмовій заяві і лише у випадку, якщо обставини, наведені у такій заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів, може бути здійснено виклик свідка. Натомість, в матеріалах даної справи відсутні заяви свідків, попередньо подані до суду у строк, встановлений для подання доказів, як і відсутні будь-які заяви свідків загалом.

Враховуючи все вищевикладене, суд не вбачає можливим задовольнити клопотання позивача та викликати ОСОБА_1 в судове засідання для надання ними пояснень стосовно справи.

Також у підготовчому засіданні 16.04.2024 суд протокольною ухвалою відмовив відповідачу у задоволенні усного клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 16.04.2024 закрито підготовче провадження у справі № 916/5276/23. Призначено справу до судового розгляду по суті на 14.05.2024 об 11:00 год. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 14.05.2024 об 11:00 год.

07 травня 2024 року до суду від відповідача у справі надійшли додаткові пояснення по справі.

У судовому засіданні 14.05.2024 суд протокольною ухвалою залишив без розгляду додаткові пояснення відповідача (вх. № 18374/24 від 07.05.2024), оскільки відповідачем пропущено процесуальний строк на подання пояснень.

17 травня 2024 року до суду від відповідача у справі надійшла заява, в якій заявник зазначає, що на виконання вимог ч. 8 ст.129 ГПК України відповідач повідомляє суд про те, що докази понесених витрат на правову допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 22.05.2024 надав пояснення, в яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, з підстав викладених позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.05.2024 надав пояснення, в яких позовні вимоги не визнав та у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

У судовому засіданні 22.05.2024 після повернення з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представників сторін про орієнтовний час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 03 жовтня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міні-Агро-Тех" (надалі продавець або позивач) і Фермерським господарством "Алтин" (надалі покупець або відповідач) був укладений Договір купівлі-продажу № 0310-22 (надалі Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця малогабаритну сільськогосподарську техніку, в подальшому - «Товар», основні характеристики якого зазначені в п. 1.2 даного Договору, а покупець зобов`язується прийняти Товар та сплатити за нього грошову суму на умовах цього Договору.

Згідно умов п. 1.2. Договору інші характеристики, комплектність, додаткове обладнання, ціна та кількість Товару можуть зазначатися в підписаною сторонами Специфікації, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Ціна (вартість товару) цього Договору становить грошову суму в розмірі 1206720,00 грн, в тому числі ПДВ 201120,00 грн (п. 2.1. Договору).

Відповідно до умов п. 2.2. Договору покупець зобов`язаний сплатити зазначену п. 2.1. даного Договору в розмірі 20% авансового платежу від повної вартості Товару, що становить 241344,00 грн, в тому числі ПДВ - 40224,00 грн протягом 45 робочих днів від дати укладення даного Договору за рахунок власних коштів покупця, сплата залишкової вартості товару відбу вається за рахунок кредитних коштів, що становить - 965376,00 грн, в тому числі ПДВ - 160896,00 грн.

Відповідно до умов п. 6.1. Договору даний Договір вступає в силу з моменту підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2022 року, за винятком умов Договору, що стосуються гарантійних зобов`язань продавця, які діють до закінчення гарантійного строку на відповідний Товар.

03 жовтня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міні-Агро-Тех" і Фермерським господарством "Алтин" була підписана специфікація № до Договору купівлі-продажу № 0310-22, відповідно до якої товаром є трактор ZOOМLION RН1104 з кабіною (новий 2019 року) у кількості 1шт, загальною вартістю 1206720,00 грн.

06 грудня 2022 року на виконання умов Договору між сторонами була підписана видаткова накладна № 1466 та акт-приймання передачі, відповідно до яких, продавець передав, а покупець прийняв трактор ZOOМLION RН1104 з кабіною (новий 2019 року).

26 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міні-Агро-Тех" і Фермерським господарством "Алтин" була укладена Додаткова угода № 1 до Договору купівлі-продажу № 0310-22 від 18.11.2022, якою, зокрема, змінили п. 2.2. Договору, виклавши його в наступній редакції:

"Покупець зобов`язаний сплатити зазначену п. 2.1. даного Договору в наступному порядку:

2.2.1. авансовий платіж в сумі 241344,00 грн, в тому числі ПДВ - 40224,00 грн до 31 грудня 2022 року,

2.2.2. наступний платіж в сумі 300000,00 грн в тому числі ПДВ - 50000,00 грн до 30 березня 2023 року,

2.2.3. залишкова вартість товару в сумі 665 376,00 грн, в тому числі ПДВ - 110896,00 грн до 01 серпня 2023 року.".

Як стверджує позивач, станом на день звернення з позовною заявою до суду, за відповідачем рахується прострочена заборгованість з оплати придбаного товару у розмірі 540376,00 грн. З урахуванням умов п. 2.2.3. Додаткової угоди № 1 від 26.01.2023 відповідач зобов`язаний був перерахувати позивачу 540376,00 грн в строк до 01.08.2023, чого виконано відповідачем не було.

Оскільки відповідачем не виконані договірні зобов`язання, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 625226,09 грн., з яких: 540376,00 грн сума основного боргу, 72293,93 грн сума пені, 5510,56 грн - сума 3 % річних та 7046,50 грн - сума інфляційних втрат.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міні-Агро-Тех" не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Укладений між сторонами Договір купівлі-продажу № 0310-22 за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, а тому права та обов`язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Судом встановлено, що відповідно до умов п. 2.1. Договору ціна (вартість товару) цього Договору становить грошову суму в розмірі 1206720,00 грн, в тому числі ПДВ 201120,00 грн (п. 2.1. Договору).

Відповідно до умов п. 2.2. Договору, покупець зобов`язаний сплатити зазначену п. 2.1. даного Договору в розмірі 20% авансового платежу від повної вартості Товару, що становить 241344,00 грн, в тому числі ПДВ - 40224,00 грн протягом 45 робочих днів від дати укладення даного Договору за рахунок власних коштів покупця, сплата залишкової вартості товару відбу вається за рахунок кредитних коштів, що становить - 965376,00 грн, в тому числі ПДВ - 160896,00 грн.

Отже, з аналізу умов п. 2.2. Договору слідує, що сторони дійшли згоди про те, що покупець зобов`язаний сплатити авансовий платіж у розмірі 20% від повної вартості Товару (241344,00 грн) протягом 45 робочих днів від дати укладення даного договору за рахунок власних коштів, сплата залишкової вартості товару (965376,00 грн) відбувається за рахунок кредитних коштів.

Тобто, сторонами Договору визначено, що залишкова вартість товару сплачується за рахунок кредитних коштів. При цьому, строк такої сплати не обумовлений договором між сторонами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки умовами п. 2.2. Договору не встановлений строк сплати покупцем залишкової вартості товару (965376,00 грн) за рахунок кредитних коштів, а тому в силу ст. 530 ЦК України така сплата має відбуватися у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги кредитором.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять будь-яких доказів пред`явлення в порядку ст. 530 ЦК України ТОВ "Міні-Агро-Тех" до ФГ "Алтин" вимоги щодо сплати частини вартості товару у розмірі 540376,00 грн.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, для стягнення з відповідача суми заборгованості за Договором у розмірі 540376,00 грн, позивач повинен був в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України пред`явити відповідачу вимогу.

Таким чином, з урахуванням умов Договору та приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, позивач не надав суду доказів, які б підтверджували, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати 540376,00 грн.

За приписами ст. ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду спору має бути встановлено не лише наявність підстав на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

При цьому, відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Суд звертає увагу, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватись за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

За таких обставин, оскільки позивачем не було виконано вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, суд дійшов висновку, що права позивача за захистом яких він звернувся до суду - не порушені відповідачем станом на момент розгляду даного спору, у зв`язку із чим в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо доводів позивача стосовного того, що відповідач зобов`язаний був сплатити позивачу 540376,00 грн в строк до 01.08.2023, оскільки згідно умов Додаткової угоди № 1 від 26.01.2023 до Договору купівлі-продажу № 0310-22 від 18.11.2022 сторони змінили п. 2.2. Договору, виклавши його в наступній редакції:

"Покупець зобов`язаний сплатити зазначену п. 2.1. даного Договору в наступному порядку:

2.2.1. авансовий платіж в сумі 241344,00 грн, в тому числі ПДВ - 40224,00 грн до 31 грудня 2022 року,

2.2.2. наступний платіж в сумі 300000,00 грн в тому числі ПДВ - 50000,00 грн до 30 березня 2023 року,

2.2.3. залишкова вартість товару в сумі 665376,00 грн, в тому числі ПДВ - 110896,00 грн до 01 серпня 2023 року.", суд дійшов до таких висновків.

Суд звертає увагу, що Додаткова угода № 1 укладена до Договору купівлі-продажу № 0310-22 від 18.11.2022, в той час як стони уклали 03.10.2022 Договір купівлі-продажу № 0310-22.

Суд також звертає увагу, що надана позивачем копія Додаткової угоди № 1 від 2023 року до Договору купівлі-продажу № 0310-22 від 18.11.2022 (т. 1, а.с. 14-15) взагалі не містила дату "26 січня", лише було зазначено "2023 року". Дата "26 січня 2023 року" з`явилась лише тільки на наданому позивачем оригіналі Додаткової угоди № 1 від 26.01.2023 до Договору купівлі-продажу № 0310-22 від 18.11.2022 (т. 1, а.с. 157-158).

Також судом враховується та обставина, що у заявах по суті справи та в усних поясненнях представник відповідача стверджував, що жодних додаткових угод до Договору купівлі-продажу № 0310-22 від 03.10.2022 Фермерського господарства "Алтин" не укладало, а Додаткова угода № 1 до Договору купівлі-продажу № 0310-22 від 18.11.2022, не має жодного відношення до Договору купівлі-продажу № 0310-22 від 03.10.2022, оскільки Договір купівлі-продажу № 0310-22 укладений 03.10.2022, а не 18.11.2022.

З огляду на вищевикладене, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що надана позивачем Додаткова угода № 1 до Договору купівлі-продажу № 0310-22 від 18.11.2022, не є належним і допустимим доказом, який підтверджує, що вона укладалась саме до Договору купівлі-продажу № 0310-22 від 03.10.2022, оскільки Договір купівлі-продажу № 0310-22 укладений 03.10.2022, а не 18.11.2022.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до умов п. 6.1. Договору даний Договір вступає в силу з моменту підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2022 року, за винятком умов Договору, що стосуються гарантійних зобов`язань продавця, які діють до закінчення гарантійного строку на відповідний Товар.

Отже, з аналізу умов п. 6.1. Договору, суд дійшов висновку, що Договір припинив свою дію 31.12.2022, внаслідок закінчення строку його дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки.

За загальними нормами цивільного законодавства зміна договору допускається тільки за існуючим правовідношенням.

Тобто, внесення змін до умов договору може мати місце виключно за умови, що строк дії договору не припинився, а тому зміна умов договору неможлива після припинення його дії.

Всупереч наведеному Додаткова угода № 1 була укладена після припинення Договору купівлі-продажу № 0310-22 від 03.10.2022, а тому навіть якщо припустити, що Додаткова угода № 1 укладалась до Договору купівлі-продажу № 0310-22 від 03.10.2022, то все одно вона не змінює припинені правовідносини та не створює жодних правових наслідків, оскільки укладена після припинення дії Договору купівлі-продажу № 0310-22 від 03.10.2022.

У справі суд проаналізував усі наявні у сторін доводи і заперечення, докази, якими вони обґрунтовувались.

У своїй сукупності обставини справи, надані сторонами докази, поведінка сторін, у тому числі учасників справи, сумніви щодо доказів надало можливість встановити відносну істину у справі. Проте, її відносність не вказує, що суд не вжив усіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування дійсних обставин справи, прав та обов`язків сторін.

З огляду на викладене, суд вважає, що ФГ "Алтин" вказало на більш переконливі аргументи щодо необґрунтованості позовних вимог.

Отже, зроблені судом висновки в сукупності свідчать, що відповідач не допустив прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати 540376,00 грн.

Щодо інших доводів сторін у справі, викладених в обґрунтування власних правових позицій по наявному спору, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах розглядуваного спору, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

Куруючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 31 травня 2024 р.

Суддя Нікітенко С.В.