Рішення

від 14.03.2024 по справі 917/1767/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2024 Справа № 917/1767/22

м. Полтава

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті", проспект Павла Тичини, 1В, м. Київ, 02152

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал - Авто», вул. Котляревського, 32, с. Мачухи, Полтавська область, 38754

2. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення 1 482 470,87 грн

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олефір О.І.

Учасники справи згідно протоколу судового засідання

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором №50020414 від 11.02.2022 в сумі 1 482 470,87 грн., в т.ч. 153 043,67 грн - частина кредиту та нарахованих процентів за черговими платежами згідно графіку погашення кредиту за період з 16.03.2022 по 24.08.2022; 63 873,37 грн. - частина додаткового кредиту та нарахованих процентів за черговими платежами згідно графіку погашення кредиту за період з 16.03.2022 по 24.08.2022; 1 223 364,15 грн. - достроково неповернена сума кредиту; 29 051,04 грн. - проценти, нараховані на непогашену суму кредиту за п.10.7 загальних умов за період з 25.08.2022 по 26.12.2022; 13 138,64 грн. - відшкодування страхових платежів згідно п.5.6 загальних умов та в рахунок погашення солідарної заборгованості відповідачів перед позивачем за Кредитним договором № 50020414 від 11.02.2022, яка станом на 26.12.2022 становить 1 482 470,87 грн., звернення стягнення на предмет застави - автомобіль марки VW, модель VW Touareg 3.0 V6 TDI, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2 967 куб.см., рік випуску 2021, номерний знак НОМЕР_2 , що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю АРСЕНАЛ-АВТО (ідентифікаційний код юридичної особи 21059285), шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження".

Підставою позову позивач визначив неналежне виконання Відповідачем 1 зобов`язань в частині повернення кредитних коштів за Кредитним договором № 50020414 від 11.02.2022, за виконання яких поручився ОСОБА_1 (відповідач 2).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.01.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 02.02.2023 на 11:00 год.

05.01.2023 (вх.вх. №152; № 153) від представника позивача надійшли до матеріалів справи повідомлення № 8028 про надання адвокату доступу до справи за допомогою Електронного кабінету Користувача ЄСІТС та заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 09.01.2023 відмовлено в задоволенні заяви адвоката позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

31.01.2023 (вх. № 1242) від представника позивача надійшла до суду заява про розгляд справи без участі, в якій останній просить суд розглянути справу у підготовчому засіданні 02.02.2023 без участі представника позивача та просить суд врахувати намір брати участь у розгляді справи в режимі відеоконференції.

02.02.2023 (вх. № 1359) від представника відповідача до справи надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 02.02.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено розгляд справи на 13.04.2023 на 14:00 годин в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

09.02.2023 (вх. № 1729) від представника відповідача до матеріалів справи надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти останній позову заперечує в повному обсязі з огляду на наступне:

- щодо нарахування процентів після закінчення строку кредитування:

У позовній заяві Позивач зазначає, що нарахування передбачених Кредитним договором процентів за користування Сумою кредиту та Додатковим кредитом здійснюється Позивачем як Кредитодавцем за період до дати настання строку повернення Суми кредиту у повному обсязі (період правомірного користування кредитом), тобто 24.08.2022.

Оскільки відповідач 1 не повернув суми кредиту, тому він як позичальник, та відповідач 2 як поручитель, зобов`язані сплатити проценти за користування грошовими коштами, які належать Позивачу за період з 25.08.2022 по дату повного виконання зобов`язань як солідарні боржники. Станом на 26.12.2022 сума нарахованих процентів складає 29051,04 грн.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п`ятою статті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Визначені правові позиції викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Враховуючи викладене, відповідач 1 вважає вимоги про стягнення 29051,04 грн. процентів, нарахованих за період 25.08.2022-26.12.2022, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

-щодо нарахування процентів після прийняття судового рішення про стягнення заборгованості:

У позовній заяві Позивач просить зазначити в рішенні про нарахування 6,99% річних на розмір солідарної заборгованості ТОВ АРСЕНАЛ-АВТО, ОСОБА_1 зі сплати залишку суми кредиту (тіла кредиту) в розмірі 1 223 364,15 грн. до моменту повного виконання рішення суду.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Визначені правові позиції викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у праві № 310/11534/13-ц.

Відповідач 1 також повідомив суд, що очікує понеси витрати на професійну правничу допомогу у цій справі в сумі 10 000,00 грн.

13.04.2023 (вх. № 4701) від представника відповідача 1 надійшло до суду клопотання, в якому останній просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Порше Мобіліті надати на розгляд суду якісні копії додатків до позовної заяви, які долучені до матеріалів справи, а саме, докази виконання позивачем доручення відповідача 1 про перераховування страхових премій на користь АТ СК АРКС рівними місячними платежами.

Ухвалою суду від 13.04.2023 відкладено розгляд справи на 13.06.2023 на 11:00 годин в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

03.05.2023 (вх. № 5562) від представника позивача до матеріалів справи надійшла відповідь на відзив, в якій останній позовні вимоги підтримує в повному обсязі з наступних підстав.

У відзиві відповідач 1 заперечує проти вимоги про стягнення процентів у розмірі 29 051,04 грн., оскільки вважає, що право на ці проценти припинилось у зв`язку із закінченням строку кредитування.

При цьому відповідач 1 посилається на правову позицію ВП ВС, зроблену у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12. У даній постанові Велика Палата прийшла до висновку, що право кредитодавця нараховувати проценти за користування кредитом припиняється у зв`язку із достроковим припиненням строку кредитування з ініціативи кредитодавця.

Проте, позивач не просить суд стягнути передбачені договором проценти за користування кредитом після закінчення строку кредитування. Навпаки, у позовній заяві (п. 2.12.-2.17. позовної заяви) Позивач розрахував проценти за користування кредитом протягом строку дії Кредитного договору до дати його дострокового припинення (станом на 24.08.2022).

Саме ці проценти включені до складу чергових платежів, нарахування яких припинилось 24.08.2022.

Натомість позивач заявив вимогу про стягнення процентів, нарахування яких передбачено п. 10.7 Загальних умов, що узгоджується із ст. 536 ЦК України.

Згідно п.10.7. Загальних умов у випадку невиконання позичальником вимоги про дострокове повернення Кредиту та Додаткового кредиту (в строки та порядку, визначені у Вимозі), що було направлено позичальнику відповідно до п.п. 3.2. і 3.3. цих Загальних умов, Позичальник зобов`язаний також сплатити на користь Компанії проценти від загальної простроченої суми Кредиту за весь час прострочення до дати повного виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором. Розмір таких процентів відповідає розміру річних процентів, передбачених Кредитним договором, чинних на дату направлення Вимоги про дострокове повернення Кредиту та Додаткового кредиту та розраховується щомісячно. Це проценти не за правомірне користування кредитом, про що і зазначає Велика Палата у згаданій постанові. Їх правова природа відмінна та пов`язується із фактом невиконання відповідачем 1 своїх зобов`язань за Кредитним договором.

Право на нарахування цих процентів у зв`язку із простроченням позичальника передбачено у договорі, який є обов`язковим для сторін відповідно до ст. 629 ЦК України.

З огляду на це, наведені представником відповідача 1 заперечення засновані на помилковому тлумаченні та застосуванні норм законодавства та судової практики.

03.05.2023 (вх. № 5563) від представника позивача до матеріалів справи надійшло клопотання про доручення доказів, а саме, копії щомісячного звіту з укладених договорів страхування у кращій якості. Щодо зауваження суду про неналежну якість копії Договору № 014/2022 купівлі продажу автомобіля від 13.01.2022, зазначає, що оригінал цього договору наявний у ТОВ Арсенал Авто, яке є відповідачем у справі та стороною договору. Позивач не є стороною цього договору та оригіналу договору немає. Надану суду копію договору отримав від відповідача 1 при оформленні кредиту.

Крім того, позивач вважає, що цей документ може бути виключений судом із числа доказів, оскільки предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором і обставини, які підтверджуються договором купівлі продажу автомобіля, не стосуються безпосередньо обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

31.05.2023 (вх. 6894) від представника відповідача 1 до матеріалів справи надійшли заперечення (на відповідь на відзив), в яких останній проти позову заперечує з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву, а також заперечує проти задоволення судом вимоги про звернення стягнення на майно та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

05.06.2023 (вх. № 7042) від представника відповідача 1 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 13.06.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 01.08.2023 до 11:00 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

11.07.2023 від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№ 8532), в якому позивач повідомив, що отримавши від страхової компанії інформацію про страхові платежі за договором страхування, розмір заявленої позивачем вимоги про відшкодування страхових платежів підлягає зменшенню, а отже, просить стягнути з відповідачів 2 189,77 грн - відшкодування страхових платежів згідно п. 5. Загальних умов.

31.07.2023 від відповідача 1 до суду надійшло клопотання (вх.№9341) про долучення доказів з проханням не приймати до розгляду та повернути позивачу клопотання про долучення доказів.

01.08.2023 (вх. № 9449) від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких останній просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що:

У Кредитному договорі № 50020414 від 11.02.2022, який підписаний обома відповідачами, визначено, що договір між Сторонами складають цей Кредитний договір. Загальні умови кредитування, Графік погашення кредиту, який підписаний обома відповідачами, а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені або підписані Сторонами у відношенні Кредиту. Всі перелічені документи є невід`ємними частинами Договору між Сторонами.

У кредитному договорі сторони погодили усі істотні умови кредитування:

u розмір кредиту та додаткового кредиту,

u їх цільове призначення,

u порядок надання,

u процентні ставки

u порядок сплати - відповідно до Графіка.

У Графіку погашення кредиту, який підписаний обома відповідачами, сторони погодили розмір та строк сплати кожного чергового платежу. Тобто, усі умови кредитування як от сума кредиту та додаткового кредиту, порядок та строки його повернення відповідачі погодили, особисто підписавши відповідний Кредитний договір та Графік.

Загальні умови не містять цих умов, які сторони погоджують у індивідуальній частині договору, яка підписана усіма його сторонами, а лише визначає особливості врегулювання окремих аспектів правовідносин сторін, які виникли на підставі кредитного договору.

Крім того, у кредитному договорі сторони зауважили, що цей Кредитний договір є індивідуальною частиною договору про надання фінансових послуг в розумінні ст. 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, а його підписання позичальником підтверджує приєднання до Загальних умов надання та обслуговування кредитів, що надаються ТОВ ПОРШЕ МОБІЛІТІ (які є публічною частиною договору), які застосовуються до кредитних договорів з фізичними особами (...) розміщені на офіційному веб-сайті компанії https://www.porschefinance.ua

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг Договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб`єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов`язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає Фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги.

Тобто закон чітко передбачає такий різновид письмової форми договору про надання фінансових послуг (яким є видача кредиту) як приєднання до договору, викладеному для ознайомлення на веб-сайті кредитодавця (надавача фінансової послуги).

Відповідні зміни до ст. 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг внесені Законом України № 122-ІХ від 20.09.2019 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг.

Тобто з 2019 році в законодавче поле України прямо введено правило про належність такого способу укладення договору як приєднання до його умов, які розміщені на веб-сайті надавача фінансових послуг.

З огляду на це абсолютно безпідставним є посилання представника Відповідача-1 на правові висновки Верховного Суду у справі № 382/1131/18, адже:

1) спір у справі стосувався обставин укладення договору споживчого кредитування (за участі фізичної особи), а у цій справі - умови кредитування не є споживчими (позичальник (ТОВ АРСЕНАЛ АВТО є юридичною особою і не є споживачем);

2) спір у справі стосувався кредитного договору, укладеного фізичною особою з Приватбанком у 2008 році шляхом підписання заяви-анкети та за зовсім іншого правового регулювання кредитних правовідносин;

3) у постанові від 04.09.2019 Верховний Суд зробив висновки щодо застосування Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, зокрема виходив з того, що у підписаній сторонами заявці-анкеті відсутні домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, натомість у Кредитному договорі, який підписаний сторонами усі істотні умови погоджені.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

З огляду на це правовідносини, які досліджувались судами у справі № 382/1131/18 та у цій справі не є тотожними, а тому висновок Верховного Суду постанові від 04.09.2019, на яку посилається відповідач 1, не є застосовним у цій справі.

Щодо посилання на п. 18 Прикінцевих та перехідних ЦК України.

Заперечуючи проти вимоги позивача про стягнення заборгованості щодо повернення частини кредиту, додаткового кредиту та нарахованих процентів до дати припинення кредитного договору, відшкодування збитків у вигляді страхових платежів та процентів за п. 10.7 Загальних умов, представник відповідача 1 посилається на зміст пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України:

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Представник відповідача 1 очевидно помилково тлумачить вказану норму, яка у жодному випадку не звільняє позичальника від виконання своїх зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів, що є платою за правомірне користування кредитом (за період до дати припинення кредитного договору).

Норма п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України врегульовує певні підстави звільнення від окремих видів відповідальності позичальника, який допустив прострочення своїй зобов`язань за кредитним договором.

Представник відповідача 1 у тексті заперечень виділив фразу та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, імовірно вважаючи, що саме із посиланням на цю фразу суд повинен відмовити у позові.

Проте, представник відповідача 1 не бере до уваги продовження цієї фрази: інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, законодавець у цій нормі позбавив кредитора права нараховувати санкції саме за прострочення виконання позичальником своїх зобов`язань, а не права вимагати повернення кредиту та процентів за його користування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі 910/4518/16 вчергове зазначила таке:

"користування кредитом" - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

Припис абзацу другого ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Вказаних вище висновків ВП ВС також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). ВП ВС вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає.

ВП ВС підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за "користування кредитом". Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за користування кредитом можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати.

Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання..

Щодо інших помилкових тверджень, позивач зазначає наступне:

Видача кредиту підтверджується дебетовим повідомленням банку про платіж від 14.02.2022.

Надання Додаткового кредиту підтверджується Листом АТ СК АРКС вих. №80414 від 30.06.2023.

Договір страхування підписано у електронній формі згідно Закону України Про електронну комерцію. ТОВ АРСЕНАЛ-АВТО сплачувало чергові платежі за додатковим кредитом та не заперечувало проти факту страхування автомобіля. АТ СК АРКС підтвердило у листі від 30.06.2023 надходження платежів за договором страхування.

Щодо звернення стягнення на предмет застави, позивач зазначає наступне:

Безпідставним і очевидно хибним є посилання представника відповідача 1 на постанову ВП ВС від 13.07.2022 у справі № 645/6151/15-ц, як аргумент заперечення проти вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави.

У справі № 645/6151/15-ц Велика Палата вирішувала правове питання про можливість звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності у судовому порядку, а відтак і про відступ від позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 910/21156/16.

І саме вирішуючи це правове питання Велика Палата у своїй постанові зазначила про недоречність посилання на норми законодавства про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, оскільки процедура звернення стягнення на предмет іпотеки і на предмет застави є різними.

Тобто, Велика Палата зробила не універсальний висновок про відмінність правових інститутів застави та іпотеки, а в контексті вирішення питання можливості звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття права власності зазначила, що положення Закону України Про іпотеку не є застосовними до правовідносин застави.

Натомість у судовій справі №361/7543/17, на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, Велика Палата оцінювала головне питання, яке стоїть перед Господарським судом Полтавської області у цій справі - можливість звернення стягнення на предмет забезпечувального зобов`язання одночасно із стягненням боргу. І у постанові від 19.05.2020 Велика Палата чітко визнала можливість такого способу захисту інтересу кредитора, зазначивши, що це не призводить до заміни основного зобов`язання на забезпечувальне, тому задоволення вимог за дійсним основним зобов`язанням одночасно зі зверненням стягнення не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов`язанням.

Крім того, у межах справи № 587/2383/19 Верховний Суд залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій, які задовольнили позов банку про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави, виходячи із того, що задоволення вимог за основним зобов`язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет застави не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов`язанням, оскільки домовленості сторін про його заміну забезпечувальним зобов`язанням немає (постанова Верховного Суду).

У постанові від 13.11.2019 у справі № 0107/5561/2012 Верховний Суд також прийшов до висновку, що Доводи заявника про те, що неможливо одночасно стягувати заборгованість і звертати стягнення на предмет застави, є безпідставними, оскільки звернення стягнення на предмет застави не призводить до заміни основного зобов`язання на забезпечувальне, а тому задоволення вимог за дійсним основним зобов`язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет застави не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов`язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов`язанням відсутня.

Щодо заперечень в частині витрат на правову допомогу.

Розмір гонорару по усіх справах ТОВ ПОРШЕ МОБІЛІТІ визначений у фіксованому розмірі 23500 грн у по усіх справах у суді першої інстанції.

Такий незначний фіксований розмір винагороди визначений з урахуванням складності цієї категорії справ.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі.

01.08.2023 (вх. № 9450) від представника відповідача 1 до матеріалів справи надійшли заперечення на клопотання (заяву), в якому останній просить суд додаткові пояснення позивача залишити без розгляду.

В судовому засіданні 01.08.2023 оголошено перерву до 14.09.2023 до 14:00 год в режимі відеоканференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

07.08.2023 (вх. № 9648) від представника відповідача 1 до матеріалів справи надійшло клопотання про витребування у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) доказів , а саме:

- оригіналів електронних доказів а саме договору комплексного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності власників наземного транспорту та від нещасних випадків на транспорті (приєднання) Оферта № гк00193ак2ф від 14.12.2022 р та доказів його підписання за допомогою одноразового ідентифікатора або ж за допомогою електронного цифрового підпису, який би відповідав вимогам Закону України "Про електронні довірчі послуги" та "Про електронні документи та електронний документообіг";

- засвідчених у встановленому порядку копій виписок по банківському рахунку Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", що підтверджують отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" грошових коштів за договором комплексного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності власників наземного транспорту та від нещасних випадків на транспорті (приєднання) Оферта № гк00193ак2ф від 14.12.2022 р.

Ухвалою суду від 14.09.2023 відкладено розгляд справи на 02.11.2023 на 11:30 год. та витребувано у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" вищезазначені докази.

13.10.2023 від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до суду надійшли витребувані докази (вх.№13082).

Ухвалою суду від 02.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.12.2023 на 11:00 год.

21.12.2023 (вх.№ 16473; №16495) від представника відповідача 1 до суду надійшли клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи з метою врегулювання спору мирним шляхом.

В судовому засіданні 21.12.2023 оголошена перерву до 08.02.2023 до 14:00 год.

В судовому засіданні 08.02.2024 представник позивача позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача 1 проти позову заперечує. В судовому засіданні оголошена перерва до 14.03.2024 до 14:00 год.

У судовому засіданні 14.03.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

11.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю АРСЕНАЛ- АВТО (далі - Відповідач 1 або Позичальник або ТОВ АРСЕНАЛ-АВТО), ОСОБА_1 (далі - Відповідач 2 або Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПОРШЕ МОБІЛІТІ (далі - Позивач або Кредитодавець) укладено Кредитний договір № 50020414 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого:

- Позивач надав кредит у розмірі 1 332 905,70 грн (далі - Кредит або Сума кредиту);

- Цільове призначення Кредиту - на придбання Автомобіля;

- строк кредиту: 60 місяців;

- цільове призначення кредиту: на придбання автомобіля марки VW, модель VW Touareg 3.0 V6 ТDI, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2 967 куб. см., рік випуску 2021 (далі - Автомобіль);

- спосіб надання кредиту: перерахування Суми кредиту на банківський рахунок ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОДІМ ПОЛТАВА за придбання Автомобіля;

- сума Додаткового кредиту: 656 932,10 грн;

- цільове призначення Додаткового кредиту - на добровільне страхування наземних транспортних засобів;

- процентна ставка:

6,99% річних - застосовується для розрахунку з 1-го по 36-й щомісячний платіж, фіксована ставка;

6,99% річних - застосовується для розрахунку починаючи з 37-го щомісячного платежу, змінювана ставка відповідно до пункту 2.2. Загальних умов кредитування.

У Кредитному договорі визначено, що договір між Сторонами складають цей Кредитний договір, Загальні умови кредитування, Графік погашення кредиту, а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені або підписані Сторонами у відношенні Кредиту. Всі перелічені документи є невід`ємними частинами Договору між Сторонами.

Кредитний договір є індивідуальною частиною договору про надання фінансових послуг в розумінні ст. 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, а його підписання позичальником підтверджує приєднання до Загальних умов надання та обслуговування кредитів, що надаються ТОВ ПОРШЕ МОБІЛІТІ (які є публічною частиною договору), які застосовуються до кредитних договорів з фізичними особами/юридичними особами/фізичними особами-підприємцями та розміщені на офіційному веб-сайті компанії https://www.porschefinance.ua.

Станом на дату укладення Кредитного договору (11.02.2022) діяла редакція Загальних умов кредитування, яка була чинна з 04.02.2022.

Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник погоджується з тим, що компанія має право встановлювати оновлені редакції Загальних умов кредитування та публікувати нові версії Загальних умов кредитування на сайті компанії.

Позичальник підтверджує отримання примірника Загальних умов кредитування у дату підписання цього Кредитного договору.

Станом на поточну дату діє редакція Загальних умов кредитування, яка є чинною з 04.02.2022.

Отже, до правовідносин Позивача та Відповідача застосовується редакція Загальних умов кредитування, яка діє з 04.02.2022 та опублікована на сайті Позивача за посиланням https://www.porschefinance.ua/uk/publichni-chastini-dogovoriv- pro-nadannya-finansovih-poslug (далі - Загальні умови).

Підписуючи Кредитний договір, Поручитель (відповідач 2) приєднався до умов, викладених у Загальних умовах кредитування, та погодився, що несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобов`язань Позичальника на підставі або у зв`язку з цим Кредитним договором або будь-якою його невід`ємною частиною, а також за будь-якого Позичальника (Боржника) в разі переводу боргу чи смерті Позичальника.

Позичальник зобов`язаний забезпечити страхування майна, яким забезпечено виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором, протягом усього строку дії Кредитного договору та до повного виконання зобов`язань Позичальником за Кредитним договором у страховій компанії.

Сторони погодили, що права і обов`язки сторін, відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов Кредитного договору, Загальних умов кредитування та Графіку погашення кредиту, визначено у Загальних умовах кредитування, до яких приєднується Позичальник підписанням цього Договору.

13.01.2022 на підставі Договору купівлі-продажу /поставки автомобіля № 014/2022 відповідач 1 придбав у ТОВ ТД АВТОДІМ ПОЛТАВА Автомобіль марки VW, модель VW Touareg 3.0 V6 ТDI, кузов № НОМЕР_1 . 11.02.2022 відповідач 1 зареєстрував Автомобіль та отримав Свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 .

14.02.2022 ТОВ ПОРШЕ МОБІЛІТІ перерахувало на банківський рахунок ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОДІМ ПОЛТАВА 1 332 905,70 грн, виконавши свої зобов`язання із надання Суми кредиту за Кредитним договором у повному обсязі, що підтверджується відповідним Дебетовим повідомленням банку від 18.11.2022.

Також відповідно до Кредитного договору ТОВ ПОРШЕ МОБІЛІТІ зобов`язалось надати Позичальнику додатковий кредит, з цільовим призначенням: на добровільне страхування наземних транспортних засобів (далі - Додатковий кредит). Позичальник доручив Позивачу перераховувати страхові премії на користь АТ СК АРКС (АТ СК АКХ) (далі - Страхова компанія) рівними місячними платежами.

Надання Додаткового кредиту спрямоване на виконання відповідачем 1 своїх зобов`язань зі сплати страхових платежів (премій) за Договором добровільного комплексного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності власників наземного транспорту та від нещасного випадку на транспорті (приєднання) № гк00193ак2ф від 14.02.2022 (далі - Договір страхування), укладеного відповідачем 1 зі Страховою компанією, застрахованим об`єктом за яким є Автомобіль.

У кредитному договорі Сторони погодили, що заставою за цим Кредитним договором забезпечуються всі вимоги Компанії, що виступає в якості кредитодавця та заставодержателя, які випливають із положень цього Кредитного договору, Загальних умов кредитування та Графіку погашення кредиту.

Між позивачем як кредитодавцем і відповідачем 1 як позичальником та відповідачем 2 як поручителем виникли взаємні права та обов`язки учасників кредитних правовідносин, у яких відповідач 1 як позичальник має обов`язок повернути позивачеві кредит та сплатити проценти за його користування.

У п.п.1.4.1. Загальних умов погоджено, що повернення Кредиту здійснюється Позичальником у повному обсязі в строки, встановлені Графіком погашення. Графіком погашення кредиту передбачено, що оплата Позичальником чергових платежів (частина Суми кредиту + проценти та частина Додаткового кредиту + проценти) здійснюється до 15-го числа кожного місяця.

Строк сплати процентів: одночасно із поверненням чергового платежу в строки та в сумі відповідно до Графіка погашення кредиту, за винятком випадків, у яких цими Загальними умовами кредитування передбачено інші строки сплати процентів (пункт 3) (п. 2.5. Загальних умов).

З дати отримання Кредиту до березня 2022 року відповідач 1 здійснив лише один платіж за Кредитним договором. Та починаючи з березня 2022 року і по цей час відповідач 1 не здійснював платежі відповідно до погодженого Графіку погашення кредиту (підтверджується відомостями з Зведеної облікової виписки по кредитному договору станом на 14.11.2022), чим порушив свої зобов`язання як позичальника за цим Кредитним договором.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пункт 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 Цивільного Кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із приписами ст. 525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.193 Господарського Кодексу України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У п.п.1.4.1. Загальних умов погоджено, що повернення Кредиту здійснюється Позичальником у повному обсязі в строки, встановлені Графіком погашення. Графіком погашення кредиту передбачено, що оплата Позичальником чергових платежів (частина Суми кредиту + проценти та частина Додаткового кредиту + проценти) здійснюється до 15-го числа кожного місяця.

З дати отримання Кредиту до березня 2022 року відповідач 1 здійснив лише один платіж за Кредитним договором. Та починаючи з березня 2022 року і по цей час відповідач 1 не здійснював платежі відповідно до погодженого Графіку погашення кредиту (підтверджується відомостями з Зведеної облікової виписки по кредитному договору станом на 14.11.2022), чим порушив свої зобов`язання як позичальника за цим Кредитним договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідач 1 допустив прострочення щодо оплати чергових платежів згідно Графіку погашення кредиту за березень-липень 2022 року.

У випадку порушення Позичальником строку сплати будь якого чергового платежу (його частини) з повернення Кредиту та/або Додаткового кредиту та/або сплати плати за користування Кредитом на строк щонайменше 1 календарний місяць п. 3.2.1. Загальних умов передбачає право Позивача визнати строк повернення Кредиту та Додаткового кредиту таким, що настав.

Ця договірна умова кореспондується із нормою ч. 2 ст. 1050 ЦК України, яка передбачає право кредитодавця змінити строк повернення кредиту та вимагати його дострокового повернення у разі прострочення позичальником повернення чергового платежу.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1,2 ст. 554 ЦК України). .

Відповідні домовленості досягнуті між Сторонами і у п.1 розділу 13 Умови поруки Загальних умов, згідно яким Поручитель (відповідач 2) несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобов`язань Позичальника на підставі або у зв`язку із Кредитним договором або будь-якою його невід`ємною частиною.

У зв`язку із несплатою відповідачем 1 чергових платежів за Кредитним договором на підставі рахунків позивача №00492090 від 01.03.2022, №00500174 від 01.04.2022,№ 00500175 від 02.05.2022, №00500176 від 01.06.2022, №00500177 від 01.07.2022, надісланих відповідачу 1 та відповідачу 2 відповідно до п. 1.4.2 Загальних умов, позивач 09.08.2022 надіслав відповідачам Вимогу № 50020414 від 03.08.2022 про дострокове повернення несплаченої Суми кредиту в розмірі 1 238 701,28 грн та несплачених чергових платежів за Кредитним договором в розмірі 186 997,45грн, які включають частину Суми кредиту, нараховані проценти за користування Кредитом, частину Додаткового кредиту та проценти за його користування відповідно до п. 12 Загальних умов.

Вимога надіслана відповідачу 1 як позичальнику на адресу, повідомлену відповідачем 1 позивачу при укладенні Кредитного договору:

вул. Котляревського, буд. 32, с. Мачухи, Полтавський р-н, Полтавська обл., 38754 (адреса місцезнаходження) - поштове відправлення № 0503204982815.

Вимога надіслана відповідачу 2 як поручителю на адресу, повідомлену відповідачем 2 позивачу при укладанні Кредитного договору:

АДРЕСА_1 (адреса місцезнаходження) - поштове відправлення №0503204978338.

У випадку дострокового повернення Кредиту, Позичальник-юридична особа зобов`язаний повернути у повному обсязі Суму кредиту та Додаткового кредиту, проценти за кредитами, штрафні санкції протягом 5 календарних днів з дати отримання Вимоги ТОВ ПОРШЕ МОБІЛІТІ, в якій вказується сума до повернення Позичальником. Якщо з будь -яких причин Вимога не буде отримана Позичальником 5-денний строк починається з дати відправлення Вимоги (п. 3.3. Загальних умов).

Відповідач 1 Вимогу отримав 19.08.2022, що підтверджується інформацією про стан поштового відправлення №0503204982815 з офіційного веб-сайту АТ Укрпошта. Відповідно строк дострокового повернення Суми кредиту, Додаткового кредиту та інших платежів за Кредитним договором настав 24.08.2022.

Відповідач 2 як поручитель Вимогу отримав 17.08.2022, що підтверджується інформацією про стан поштового відправлення № 0590005723789 з офіційного веб-сайту АТ Укрпошта.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, нарахування передбачених Кредитним договором процентів за користування Сумою кредиту та Додатковим кредитом здійснюється Позивачем як Кредитодавцем за період до дати настання строку повернення Суми кредиту у повному обсязі (період правомірного користування кредитом), тобто до 24.08.2022.

Відповідно до п. 3.5. Загальних умов зазначено, що у випадку повного дострокового повернення Кредиту, Позичальник зобов`язаний повернути у повному обсязі фактично отриманий та несплачений Додатковий кредит разом з несплаченою сумою процентів та штрафних санкцій.

З урахуванням цього, солідарна заборгованість Відповідача 1 та відповідача 2 зі сплати чергових платежів за Кредитним договором згідно Графіка погашення кредиту складає 216 917,04 грн, з яких:

109 541,55 грн - частина Кредиту згідно з Графіком погашення кредиту за період з 16.03.2022 по 24.08.2022;

43 502,12 грн - нараховані проценти на частину Кредиту за період з 16.03.2022 по 24.08.2022;

63 503,45 грн - частина Додаткового кредиту згідно з Графіком погашення кредиту за період з 16.03.2022 по 24.08.2022;

369,92 грн - нараховані проценти на частину Додаткового кредиту за період з 16.03.2022 по 24.08.2022.

Щодо дострокового повернення кредиту, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідач 1 як позичальник за Кредитним договором зобов`язаний повернути Позивачу Кредит, Додатковий кредит, а також сплатити проценти за використання Кредиту та Додаткового кредиту та інші платежі відповідно до умов Кредитного договору (п. 1.2. Загальних умов).

Сторони домовились, що повернення Кредиту, Додаткового кредиту та процентів здійснюється частинами - шляхом сплати щомісячних чергових платежів, чіткі умови сплати яких погоджені сторонами у Кредитному договорі, Загальних умовах, Графіку погашення кредиту.

Оскільки повернення Суми кредиту відповідно до умов укладеного Кредитного договору здійснюється частинами, то у випадку прострочення Позичальника, Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення усієї Суми кредиту та Додаткового кредиту, що залишилась не повернутою Позичальником.

У п. 3.3. Загальних умов передбачено обов`язок Позичальника-юридичної особи повернути Кредитодавцю у повному обсязі Суму кредиту та Додаткового кредиту, проценти за кредитами, штрафні санкції протягом 5 календарних днів з дати отримання Вимоги.

Відповідач 1 Вимогу отримав 19.08.2022, що підтверджується інформацією про стан поштового відправлення №0503204982815 з офіційного веб-сайту АТ Укрпошта. У зв`язку з цим та на підставі п. 3.3. Загальних умов, відповідач 1 зобов`язаний був повернути Суму кредиту, яка залишилась неповернутою позивачеві, до 24.08.2022. Проте відповідач 1 як основний боржник та відповідач 2 як поручитель, який несе солідарну відповідальність, Суму кредиту у визначений строк позивачеві не повернули.

Отже, Сума достроково неповернутого Кредиту складає 1 223 364,15 грн:

1 238 701,28 грн - 15 337,13грн = 1 223 364,15 грн, де 1 238 701,28 грн залишок Суми кредиту у разі погашення платежу за липень 2022 року, що підтверджується Графіком погашення, Зведеною обліковою випискою по кредитному договору клієнта від 14.11.2022, а 15 337,13 грн - частина Суми кредиту у складі чергового платежу за серпень 2022 року, (Додаток №2 до позовної заяви).

Щодо стягнення процентів та збитків, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно п.10.7. Загальних умов у випадку невиконання позичальником вимоги про дострокове повернення Кредиту та Додаткового кредиту (в строки та порядку, визначені у Вимозі), що було направлено позичальнику відповідно до п.п.3.2. і 3.3. цих Загальних умов. Позичальник зобов`язаний також сплатити на користь Компанії проценти від загальної простроченої суми Кредиту за весь час прострочення до дати повного виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором. Розмір таких процентів відповідає розміру річних процентів, передбачених Кредитним договором, чинних на дату направлення Вимоги про дострокове повернення Кредиту та Додаткового кредиту та розраховується щомісячно.

Відповідно до умов Кредитного договору за користування Сумою кредиту застосовується процентна ставка у розмірі 6,99% річних.

Неповернення Суми кредиту (тіло кредиту) на Вимогу позивача як кредитодавця є неправомірним користуванням відповідачем 1 коштів, які належать позивачу, що є підставою для сплати відповідачем 1 як боржником процентів на підставі ст. 536 ЦК України та п. 10.7. Загальних умов.

Строк повернення Суми кредиту для відповідача 1 настав 24.08.2022. Оскільки відповідач 1 не повернув Суми кредиту, тому він як позичальник та відповідач 2 як поручитель, зобов`язані сплатити проценти за користування грошовими коштами, які належать позивачу за період з 25.08.2022 по дату повного виконання зобов`язань як солідарні боржники.

Станом на 26.12.2022 за період з 25.08.2022 по 26.12.2022, сума нарахованих процентів складає 29 051,04 грн.

Щодо відшкодування страхових платежів, сплачених після припинення Кредитного договору.

Умови Кредитного договору та пункту 5.5. Загальних умов зобов`язують Позичальника забезпечити страхування майна, переданого в заставу для забезпечення виконання своїх зобов`язань за Кредитним договором протягом усього строку його дії та до повного виконання своїх зобов`язань.

На виконання цього обов`язку Відповідач уклав зі Страховою компанією Договір страхування від 14.02.2022.

Відповідно до умов Кредитного договору та п. 5.6. Загальних умов Позичальник дає згоду і доручає Компанії укласти від імені і за рахунок Позичальника договір страхування та/або здійснювати від імені і за рахунок Позичальника сплату страхових платежів, передбачених таким(-и) договором (договорами) страхування (укладеним(-и) Компанією відповідно до цього пункту Кредитного договору або укладеним(-и) Позичальником) на користь страхової компанії. Позичальник, не пізніше 5 календарних днів після направлення Компанією (ТОВ ПОРШЕ МОБІЛІТІ) відповідного повідомлення (якщо інший порядок сплати не буде визначено Компанією у відповідному повідомленні), компенсує Компанії витрати, понесені нею у зв`язку із виконанням цього доручення/укладанням договору страхування від власного імені та сплатою страхових платежів, у порядку, передбаченому п. 1.8 цих Загальних умов.

Якщо Позичальник в порушення пункту 5.5 цих Загальних умов кредитування не укладе договір страхування або якщо укладений договір страхування не буде чинним з будь-яких причин, Компанія на власний вибір 1) укладе такий договір страхування від власного імені або від імені Позичальника та здійснить сплату страхових платежів, передбачених таким договором (договорами) страхування, на користь страхової компанії відповідно до умов, передбачених цими Загальними умовами кредитування, або 2) здійснить від імені Позичальника сплату страхових платежів на користь страхової компанії відповідно до діючого договору страхування, що було укладено між Позичальником та страховою компанією (п. 5.6 Загальних умов).

З метою недопущення припинення дії Договору страхування заставленого Автомобіля, позивач на підставі п. 5.6 Загальних умов здійснював виплати на користь Страхової компанії страхових платежів та надсилав відповідачу 1 вимоги про компенсацію.

Страхова компанія виставила ТОВ ПОРШЕ МОБІЛІТІ щомісячний звіт з укладених договорів каско з AT СТРАХОВА КОМПАНІЯ ARX та рахунок на загальну суму 3 802 416,63 грн, в т.ч. і за договором страхування від 14.02.2022.

ТОВ ПОРШЕ МОБІЛІТІ сплатило AT СТРАХОВА КОМПАНІЯ ARX 3 802 416,63 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 0051004407 від 02.08.2022.

Для відшкодування понесених витрат, позивач надіслав відповідачу 1 Рахунок № 00500337 від 16.08.2022 на суму 13 138,64 грн з ПДВ (10 948, 87 грн без ПДВ) з призначенням платежу Відшкодування страхових платежів зг. п. 5.6 загальних умов кредитування. Проте відповідач 1 ці рахунки не оплатив, витрати позивача на сплату страхових платежів не компенсував.

Суд вважає правомірними дії позивача щодо зменшення розміру вимоги про відшкодування страхових платежів з 10 948, 87 грн до 2 189,77 грн, оскільки 8 759, 10 грн (сума додаткового кредиту з 01.08.2022 по 24.08.2022) зарахована позивачем в суму заборгованості за черговими платежами. Оскільки згідно довідки АТ «СК «АРКС» за № 80414 від 30.06.2023 позивачем сплачено за серпень 2022 страховий платіж в сумі 10 948,87 грн, позивач просить суд стягнути з відповідачів 2 189,77 грн збитків, які підлягають відшкодуванню на підставі п. 5.6 Загальних умов та ч. 3 ст. 22 ГПК України, що не суперечить ст. 46 ГПК України.

Збитки, заподіяні у зв`язку з неналежним виконанням Кредитного договору, повинні бути відшкодовані винною Стороною у повному обсязі, понад передбачені штрафні санкції (п. 10.6. Загальних умов).

За змістом ч. 1 ст. 220 ГК України боржник, який прострочив виконання господарського зобов`язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Тотожна за змістом норма міститься у ч. 2 ст. 612 ЦК України.

Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1 ст. 623 ЦК України).

За змістом ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є:

втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 ЦК України).

Таким чином, відповідач 1 як позичальник та відповідач 2 як поручитель, який несе солідарну відповідальність, зобов`язані в силу закону та договору компенсувати позивачеві понесені ним додаткові витрати, пов`язані із невиконанням відповідачем 1 своїх договірних зобов`язань за Кредитним договором щодо страхування Автомобіля.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме, в сумі 1 471 522,00 грн, яка складається з:

- 153 043,67 грн (109 541,55+43 502,12) - частина Кредиту та нарахованих процентов: за черговими платежами згідно Графіку погашення кредиту за період з 16.03.2022 по 24.08.2022;

- 63 873,37 грн (63 503,45+369,92) - частина Додаткового кредиту та нарахованих процентів за черговими платежами згідно Графіку погашення кредиту за період з 16.03.2022 по 24.08.2022;

- 1 223 364,15 грн - дострокового неповернена сума кредиту;

- 29 051,04 грн - проценти, нараховані на непогашену суму кредиту за п. 10.7 Загальних умов за період з 25.08.2022 по 26.12.2022;

- 2 189,77 грн - відшкодування страхових платежів згідно п. 5.6 Загальних умов (збитки).

Згідно ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Керуючись п. 10.7 Загальних умов та ч. 10 ст. 238 ГПК України суд вирішив в рішенні зазначити наступне.

Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 14.03.2024 у справі № 917/1767/22 здійснювати нарахування 6.99% річних на розмір солідарної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" (ідентифікаційний код юридичної особи 21059285, вул. Котляревського, буд. 32, с. Мачухи, Полтавський район, Полтавська область, 38754), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) зі сплати залишку суми кредиту (тіла кредиту) в розмірі 1 223 364, 15 грн до моменту повного виконання рішення суду, яке здійснювати за формулою:

С х 6.99 х Д:365:100, де С - сума заборгованості, Д- кількість днів прострочення.

Крім того, виконання зобов`язання Позичальника за кредитним договором та згідно п. 1.6 Загальних умов забезпечується заставою майна відповідно до положень кредитного договору, а також усім майном Позичальника, на яке може бути звернено стягнення за законодавством України.

За умовами Договору застави відповідач 1 передав автомобіль позивачеві у заставу для забезпечення виконання своїх зобов`язань за кредитним договором. Відповідне обтяження зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (ДРОРМ) за номером 29713700.

Згідно з ч.2 ст.1 Закону України «Про заставу» № 2654-XII від 2 жовтня 1992 року (з наступними змінами і доповненнями), в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих про строчкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави (ст. 19 Закону України Про заставу).

Згідно зі ст. 20 Закону України „Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на рухоме майно, яке знаходиться в заставі, здійснюється у відповідності до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" № 1255-IV від 18 листопада 2003 року (з наступними змінами і доповненнями), відповідно до ст. 1 якого цей закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно ч. 1 ст. 21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" до забезпечувальних обтяжень належать застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

В силу приписів ч. ч. 1, 3 ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Згідно з положенням Кредитного договору у разі порушення Позичальником зобов`язань за цим Кредитним договором, Компанія має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами Позичальника/особами, права та/або вимоги яких на предмет застави не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації застави. Додатково, за рахунок предмета застави, Компанія має право задовольнити свої вимоги відносно зобов`язань за цим Кредитним договором в повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачене умовами Кредитного договору. Заставою за цим Кредитним договором також забезпечуються вимоги Компанії щодо відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за зобов`язаннями і зверненням стягнення на предмет застави; витрат на утримання і збереження предмета застави, витрат на страхування предмета застави; збитків, завданих порушенням зобов`язань за цим Кредитним договором.

У зв`язку із виникненням заборгованості за Кредитним договором, позивач вправі задовольнити свої вимоги до відповідача 1 і відповідача 2 за рахунок заставленого Автомобіля.

09.08.2022 позивач зареєстрував відомості про звернення стягнення на предмет застави в ДРОРМ, що підтверджується відповідним витягом про реєстрацію в ДРОРМ.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та факт невиконання відповідачем 1 своїх зобов`язань за кредитним договором №50020414 від 11.02.2022 у розмірі 1 471 522,00 грн, суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ МОБІЛІТІ" є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом солідарно на відповідачів в повному розмірі.

Крім витрат на сплату судового збору, позивачем заявлено до стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомоги в розмірі 23 500,00 грн.

Розглянувши дану вимогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Так позивачем заявлено до стягнення з відповідачів 23 500,00 грн. витрат на правничу допомогу. Дані витрати підтверджуються Договором про надання професійної правничої допомоги від 24.05.2021, заявкою на надання професійної правничої допомоги №29 від 05.12.2022 до договору про надання професійної правничої допомоги від 24.05.2021, рахунком на оплату №29-1 від 09.12.2022 на суму 11 750,00 грн та платіжним дорученням № 0051004691 від 22.12.2022 на суму 11 750,00 грн.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з п. 2.2. укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням ЕСКВАЙРС Договору про надання професійної правничої допомоги від 24.05.2021, за представництво інтересів Замовника в судах першої інстанції винагорода становить 23500,00 грн., а відповідно до п. 3.1. та 3.2. цього договору оплата Винагороди здійснюється в два етапи рівними частинами по 50% кожна. Перша частина Винагороди за супроводження справи в суді першої інстанції оплачується після підписання Сторонами заявки щодо надання послуг по визначеній справі.

Як зазначалось вище, матеріали справи містять Заявку на надання професійної правничої допомоги №29 від 05.12.2022 до договору про надання професійної правничої допомоги від 24.05.2021, рахунок на оплату №29-1 від 09.12.2022 на суму 11 750,00 грн та платіжне доручення № 0051004691 від 22.12.2022 на суму 11 750,00 грн.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку статті 86 ГПК України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла відповідні витрати, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Частиною 4 статті 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Дослідивши докази, надані представником позивача в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу судом встановлено, що заявлені витрати підтверджені належними та допустимими доказами.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Таку правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Крім того, у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару, детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги, не потрібен. Даний висновок викладений у постанові Верховного суду по справі №640/18402/19 від 28.12.2020 р.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат солідарно на відповідачів в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал - Авто" (ідентифікаційний код юридичної особи 21059285, вул. Котляревського, буд. 32, с. Мачухи, Полтавський район, Полтавська область, 38754) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (ідентифікаційний код юридичної особи 36422974, пр. Павла Тичини, буд. 1-В, м. Київ, 02152) заборгованість за Кредитним договором № 50020414 від 11.02.2022, яка станом на 26.12.2022 становить 1 471 522,00 грн та складається з:

- 153 043,67 грн - частина Кредиту та нарахованих процентів за черговими платежами згідно Графіку погашення кредиту за період з 16.03.2022 по 24.08.2022;

- 63 873,37 грн - частина Додаткового кредиту та нарахованих процентів за черговими платежами згідно Графіку погашення кредиту за період з 16.03.2022 по 24.08.2022;

- 1 223 364,15 грн - дострокова неповернена сума кредиту;

- 29 051,04 грн - проценти, нараховані на погашену суму кредиту за п. 10.7 Загальних умов за період з 25.08.2022 по 26.12.2022;

- 2 189,77 грн - відшкодування страхових платежів згідно п. 5.6 Загальних умов.

Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 14.03.2024 у справі № 917/1767/22 здійснювати нарахування 6.99% річних на розмір солідарної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" (ідентифікаційний код юридичної особи 21059285, вул. Котляревського, буд. 32, с. Мачухи, Полтавський район, Полтавська область, 38754), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) зі сплати залишку суми кредиту (тіла кредиту) в розмірі 1 223 364, 15 грн до моменту повного виконання рішення суду, яке здійснювати за формулою:

С х 6.99 х Д:365:100, де С - сума заборгованості, Д- кількість днів прострочення.

2. В рахунок погашення солідарної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" (ідентифікаційний код юридичної особи 21059285, вул. Котляревського, буд. 32, с. Мачухи, Полтавський район, Полтавська область, 38754) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) перед ТОВ "Порше Мобіліті" (ідентифікаційний код юридичної особи 36422974, пр. Павла Тичини, буд. 1-В, м. Київ, 02152) за Кредитним договором № 50020414 від 11.02.2022, яка станом на 26.12.2022 становить 1 471 522,00 грн звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки VW, модель VW Touareg3.0V6 TDI, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2 967 куб. см., рік випуску 2021, номерний знак НОМЕР_5 , що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" (ідентифікаційний код юридичної особи 21059285, вул. Котляревського, буд. 32, с. Мачухи, Полтавський район, Полтавська область, 38754), шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження".

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал - Авто" (ідентифікаційний код юридичної особи 21059285, вул. Котляревського, буд. 32, с. Мачухи, Полтавський район, Полтавська область, 38754) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (ідентифікаційний код юридичної особи 36422974, пр. Павла Тичини, буд. 1-В, м. Київ, 02152) судові витрати (судовий збір в сумі 50 635,1 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 23 500,00 грн).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч.1,ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Солодюк О.В.