Рішення

від 30.04.2024 по справі 917/2044/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВА УХВАЛА

30.04.24 Справа № 917/2044/20

м. Полтава

Суддя Паламарчук В.В., при секретарі судового засідання Кір`яковій Я.Г., розглянувши заяву арбітражної керуючої Рибкіної Наталії Василівни (вхід. №348 від 10.01.2024) про ухвалення додаткового рішення по справі №917/2044/20

за заявою Головного управління ДПС у Полтавській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Браксіс-Полтава"

про банкрутство

Учасники справи: згідно протоколу

Встановив: ухвалою господарського суду від 02.02.2021 року відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Браксіс-Полтава" (36008, м.Полтава, вул.Автобазівська, 2/9, ідент. код 38610351).

Введено процедуру розпорядження майном боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Браксіс-Полтава". Розпорядником майна ТОВ "Браксіс-Полтава" призначено арбітражну керуючу Рибкіну Наталію Василівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1938 від 28.12.2019р.) з наданням їй повноважень відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою господарського суду від 18.01.2022 затверджено звіт розпорядника майна - арбітражної керуючої Рибкіної Наталії Василівни про нарахування і виплату грошової винагороди в розмірі 94779,90 грн. за період з 02.02.2021 по 09.07.2021, здійснення та відшкодування витрат в розмірі 1811,25 грн за підсумками процедури розпорядження майном ТОВ "Браксіс-Полтава".

Постановою Господарського суду Полтавської області від 22.09.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Браксіс-Полтава" (36008, м.Полтава, вул.Автобазівська, 2/9, ідент. код 38610351) визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором ТОВ "Браксіс-Полтава" призначено арбітражного керуючого Мензаренка Юрія Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора від 25.06.2013р. №1095) з наданням йому повноважень відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.11.2023 в тому числі, затверджено Звіт арбітражного керуючого Мензаренка Ю.М. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Браксіс-Полтава" за період з 22.09.2021 по 23.09.2022 в розмірі 95217,86 грн.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192, 36000, м. Полтава, вул. Європейська, 4) на користь арбітражного керуючого Мензаренка Юрія Миколайовича (свідоцтво №1095 від 25.06.2013; вул. Маяковського, 1, м.Краматорськ, Донецька область, 84333) основну грошову винагороду арбітражного керуючого в розмірі 95217,86 грн.

Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Браксіс-Полтава (ідент. код 38610351, вул.Автобазівська, 2/9, м.Полтава, 36008).

Постановлено ліквідувати юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Браксіс-Полтава" (ідент. код 38610351, вул.Автобазівська, 2/9, м.Полтава, 36008). Провадження у справі закрито.

Не погодившись з ухвалою господарського суду від 14.11.2023, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ГУ ДПС у Полтавській області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 матеріали справи №917/2044/20 витребувано у Господарського суду Полтавської області.

10.01.2024 до Господарського суду Полтавської області надійшло клопотання/заява (вхід. № 348) від арбітражної керуючої Рибкіної Н.В., в якій остання просить:

- ухвалити додаткове рішення по справі №917/2044/20, яким задовольнити заяву про пропорційне стягнення з кредиторів банкрута грошових коштів на виплату грошової винагороди (оплати послуг) та відшкодування витрат на проведення процедури розпорядження майном арбітражного керуючого Рибкіної Наталії Василівни за період виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАКСІС ПОЛТАВА» (ідентифікаційний код 38610351) з 02.02.2021 по 09.07.2021, та видати наказ;

- стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (адреса реєстрації 36000, м. Полтава, вул. Європейська, 4, Код ЄДРПОУ 44057192) пропорційно на користь арбітражного керуючого Рибкіної Наталії Василівни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1938, видане Міністерством юстиції України від 28.12.2019 року, поштова адреса: 08203, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Сагайдачного, буд. 23-А, офіс 5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на рахунок № НОМЕР_2 в АТ «СЕНС-БАНК», ІПН 3135609766, одержувач Рибкіна Наталія Василівна 54 084 (п`ятдесят чотири тисячі вісімдесят чотири гривні) 15 коп.

Ухвалою господарського суду від 19.01.2024 відкладено вирішення питання про прийняття заяви арбітражної керуючої Рибкіної Наталії Василівни (вхід. №348 від 10.01.2024) про ухвалення додаткового рішення по справі №917/2044/20 до повернення матеріалів справи до Господарського суду Полтавської області.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024, апеляційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.11.2023 у справі №917/2044/20 залишено без змін.

В зв`язку з закінченням апеляційного провадження справу про банкрутство ТОВ "Браксіс-Полтава" повернуто до Господарського суду Полтавської області.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши матеріали заяви арбітражної керуючої Рибкіної Наталії Василівни про ухвалення додаткового рішення, господарський суд ухвалою від 19.04.2024 прийняв заяву (вхід. №348 від 10.01.2024) та призначив її до розгляду.

Розглянувши клопотання арбітражної керуючої, дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

Так, з наявних матеріалів справи №917/2044/20 вбачається, що ухвалою господарського суду від 18.01.2022 затверджено звіт розпорядника майна арбітражної керуючої Рибкіної Наталії Василівни про нарахування і виплату грошової винагороди в розмірі 94779,9 грн за період з 02.02.2021 по 09.07.2021, здійснення та відшкодування витрат в розмірі 1811,25 грн за підсумками процедури розпорядження майном ТОВ "Браксіс-Полтава".

Зі змісту зазначеного клопотання вбачається, що виплата основної винагороди арбітражному керуючому була проведена частково, в розмірі 42507,00 грн за рахунок коштів, внесених на депозитний рахунок Господарського суду Полтавської області відповідно до платіжного доручення № 3257 від 01.12.2020.

Отже, за даними заявника, станом на 14.11.2023 розмір нарахованої, але не виплаченої основної грошової винагороди арбітражної керуючої Рибкіної Н.В. у справі №917/2044/20 становить 52 272,90 грн, розмір невідшкодованих витрат - 1811,25 грн.

Як вбачається з матеріалів судової справи, звітів арбітражного керуючого (ліквідатора) ТОВ "Браксіс Полтава" майнові активи у боржника відсутні.

Ухвалою господарського суду від 13.04.2021 визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192) до боржника по пені та штрафним санкціям в розмірі 4191839,82грн, та 25560,00грн витрат зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду від 14.11.2023, в тому числі затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Браксіс-Полтава (ідент. код 38610351, вул.Автобазівська, 2/9, м.Полтава, 36008). Постановлено ліквідувати юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Браксіс-Полтава" (ідент. код 38610351, вул.Автобазівська, 2/9, м.Полтава, 36008). Провадження у справі закрито.

Враховуючи наведене вище, посилаючись на положення ст. 43 Конституції України, ст. 1, 12, 30 КУзПБ, ст.244 ГПК України та судову практику, арбітражна керуюча Рибкіна Н.В. просить суд ухвалити додаткове рішення про пропорційне стягнення з кредиторів не виплачену грошову винагороду арбітражного керуючого та відшкодування витрат за період з 02.02.2021 по 09.07.2021 виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Браксіс Полтава".

Щодо заявленого клопотання про стягнення грошової винагороди з ГУ ДПС у Полтавській області, кредитор, у направленому на адресу суду запереченні зазначив, що ініціюючий кредитор у справі №917/2044/20 є бюджетною організацією, кошторисом витрат якої не передбачено видатки на фінансування витрат по виплаті грошової винагороди розпорядника майна, відшкодування витрат арбітражного керуючого. Кредитор звертає увагу, що відшкодування основної грошової винагороди арбітражного керуючого та витрат, за рахунок ГУ ДПС у Полтавській області не регламентується положеннями Бюджетного кодексу України. Крім того, кредитор зазначив, що на засіданні комітету кредиторів 14.06.2021 ГУ ДПС у Полтавській області схвалив звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди лише в частині авансованої винагороди арбітражному керуючому на суму 42507,00 грн.

За викладеного, кредитор просить суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Головного управління ДПС у Полтавській області грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого в розмірі 54084,15 грн.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

В силу ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Статтею 30 КУзПБ урегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Згідно ч.ч. 1, 2, 4-6 ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.

Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

У постанові Верховного Суду від 22.08.2023 року у справі № 903/160/22 вказано, що кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди.

Також, згідно постанови Верховного Суду від 07.03.2023 року у справі 908/1946/15-г, кредитори, які очікують на результат діяльності арбітражного керуючого, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий, в свою чергу, правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, а оплата грошової винагороди, у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел, має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, за період виконання арбітражною керуючою Рибкіною Н.В. повноважень розпорядника майна ТОВ "Браксіс Полтава" учасники справи №917/2044/20 не зверталися до суду зі скаргами чи запереченнями щодо дій (бездіяльності) арбітражного керуючого, які б свідчили про неналежне виконання нею покладених обов`язків.

Разом з цим, суд зауважує, що згідно зі ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997) ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Отже, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

При цьому, суд зазначає, що законодавець не ставить визначення джерела оплати послуг арбітражного керуючого в залежність від майнового стану ініціюючого кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), а також від джерел фінансування того чи іншого кредитора.

Відтак, заперечення кредитора про відшкодування оплати послуг ліквідатора відхиляються господарським судом (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.04.2018 № 265/2б-02/14/13-08).

Якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу 6 частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, або взагалі відсутні, арбітражний керуючий не позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на сплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат у справі, пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог (висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 5011- 15/2551-2012).

Таким чином, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до частини п`ятої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, так і за ухвалою суду пропорційно сумам грошових вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718-2011).

Також, як встановлено судом, у цій справі фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого кредиторами не створювався; майно та кошти у банкрута, які могли б бути спрямовані для сплати винагороди арбітражного керуючого також відсутні, що підтверджується наявними матеріалами справи.

За наведених вище обставин, положень законодавства та судової практики, суд дійшов висновку про те, що сплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого Рибкіної Н.В. повинна здійснюватись за рахунок коштів кредитора, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Як зазначено раніше, ухвалою від 18.01.2022 затверджено звіт розпорядника майна - арбітражної керуючої Рибкіної Н.В. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №917/2044/20 за період з 02.02.2021 по 09.07.2021 року.

Вказана ухвала суду від 18.01.2022 року у встановленому законом порядку ніким не скасована та є чинною на даний час.

При цьому, суд здійснивши перевірку наведеного у заяві розрахунку основної грошової винагороди у розмірі 52272,90грн. та відшкодування витрат у розмірі 1811,25грн пред`явлених до стягнення з кредитора, дійшов висновку, що нараховані суми коштів є арифметично вірними та відповідають обставинам справи і приписам законодавства.

З огляду на наведені вище обставини та положення закону, зокрема, щодо конституційно закріпленого права на оплату праці та щодо недопустимості примушування до безоплатної праці в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви арбітражної керуючої Рибкіної Н.В. (вхід. №348 від 10.01.2024р.) у суму 54084,15грн. з них: 52272,90грн. - основна грошова винагорода розпорядника майна Рибкіної Н.В. за період з 02.02.2021 по 09.07.2021 року, 1811,25грн - відшкодування витрат за підсумками процедури розпорядження майном ТОВ "Браксіс Полтава".

Керуючись ст. 1, 2, 9, 12, 30, 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 2, 3, 18, 42, 73-79, 86, 169, 232-236, 242, 244ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задовольнити заяву арбітражної керуючої Рибкіної Н.В. (вхід. №348 від 10.01.2024р.) про стягнення з кредитора основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна та відшкодування витрат за підсумками процедури розпорядження майном ТОВ "Браксіс Полтава" за період з 02.02.2021 по 09.07.2021 року у справі №917/2044/20.

2. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Європейська, 4, Код ЄДРПОУ 44057192) на користь арбітражного керуючого Рибкіної Наталії Василівни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1938, видане Міністерством юстиції України від 28.12.2019 року, поштова адреса: 08203, Київська область, м. Ірпінь, вул. Сагайдачного, буд. 23-А, офіс 5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; рахунок № НОМЕР_2 в АТ "СЕНС-БАНК", ІПН 3135609766, одержувач ОСОБА_1 ) 54 084,15грн. з них: 52 272,90грн. - основна грошова винагорода розпорядника майна Рибкіної Н.В. за період з 02.02.2021 по 09.07.2021 року, 1811,25грн - відшкодування витрат за підсумками процедури розпорядження майном ТОВ "Браксіс Полтава".

Видати наказ після закінчення строку на оскарження.

3. Копію ухвали надіслати арбітражній керуючій Рибкіній Н.В., ГУ ДПС у Полтавській області.

Згідно ч. 4 ст. 9 КУ з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Повна ухвала складена та підписана 03.06.2024р.

Суддя Паламарчук В.В.