ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" червня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/297/24
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О.Гуменюк, розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар`єр"
до Вирівської сільської ради Сарненського району,
треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, Рівненська обласна державна (військова) адміністрація,
про визнання права оренди, визнання угод укладеними,
за участю представників:
від позивача: В.Бараняк, дов. від 01.11.2023,
від відповідача: не з`явився,
від третіх осіб: не з`явилися,
УСТАНОВИВ:
У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар`єр" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Вирівської сільської ради Сарненського району, у якому просить визнати право комунальної власності за Вирівською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області на чотири земельні ділянки з кадастровими номерами: 5625486800:07:002:0001, 5625486800:04:001:0003, 5625480900:07:001:0001, 5625480900:08:001:0001, визнати право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Селищанський гранітний кар`єр» на вказані земельні ділянки, забезпечити прийняття до комунальної власності Вирівської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області зазначених земельних ділянок, а також визнати укладеними додаткові угоди про внесення змін до договорів оренди землі від 23.04.2008, зі змінами, внесеними додатковими угодами про поновлення договорів оренди землі від 29.08.2014.
Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.
Згідно із позовною заявою, остання обґрунтована тим, що 23.04.2008 між позивачем (орендар) та Рівненською обласною державною адміністрацією (орендодавець) укладено два договори оренди землі, з внесеними додатковими угодами про поновлення договору оренди землі від 29.08.2014 змінами, на строк дії спеціальних дозволів на користування надрами. З невідомих позивачу причин державний реєстратор не зареєстрував окремо права оренди та права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 5625486800:07:002:0001, 5625486800:04:001:0003, 5625480900:07:001:0001, 5625480900:08:001:0001, а лише описав їх по найбільшій з земельних ділянок. У свою чергу, відповідач як орендодавець земельних ділянок, переданих в оренду позивачу, з огляду на зміни в законодавстві, відмовляється вносити зміни в договори оренди землі щодо актуалізації даних та застосування іншого порядку розрахунку орендної плати у зв`язку з внесенням змін в ПК України, а також не вживає заходів щодо реєстрації права комунальної власності. Позивач зазначає, що усунути вказані порушення та здійснити державну реєстрацію речових прав у адміністративному порядку без укладення нового правочину та/або внесення змін в існуючий, та/або без судового рішення є неможливим за чинним законодавством, а тому останній змушений звертатися до суду за захистом своїх прав. Окрім того, вказує, що відповідач не вживає належних заходів для усунення існуючих у користуванні земельними ділянками перешкод, а навпаки - користується ними з метою недопущення внесення змін у договори оренди землі. Рішення про задоволення позову, на думку позивача, буде підставою для здійснення державної реєстрації і права комунальної власності за відповідачем, і права оренди за позивачем. При цьому ефективний захист прав позивача передбачає і визнання укладеними додаткових угод про внесення змін до договорів оренди землі, оскільки їх укладення вирішить питання нереєстрації речових прав на орендовані земельні ділянки, так як державний реєстратор матиме законні підстави зареєструвати відповідні речові права. Ураховуючи викладене, позивач просить суд визнати право комунальної власності за Вирівською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Вирівської сільської ради, право оренди позивача на земельні ділянки, зобов`язати вчинити дії та визнати додаткові угоди про внесення змін до договорів оренди землі від 23.04.2008 укладеними.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на статті 15, 16, 391, 392, ЦК України, статтю 152 ЗК України, статті 14, 284 ПК України тощо.
22.04.2024 від третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області надійшли письмові пояснення, згідно з якими оскільки відомості, які вносяться державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передаються між державними реєстрами автоматизовано в порядку інформаційної взаємодії, відтак у Головного управління не виникне обов`язку виконувати судове рішення, прийняте за результатами розгляду вказаної справи.
24.04.2024 від відповідача надійшов відзив, за яким перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору. Також відповідач зазначає, що не здійснення реєстрації права оренди на земельні ділянки за договорами оренди, що є предметом спору, не може прив`язуватись до реєстрації комунальної власності, адже реєстрація таких договорів здійснюється на підставі заяви орендодавця або самого орендаря. Підписання проєктів додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок жодним чином не вплине на реєстрацію змін, адже для початку здійснюється реєстрація самого договору оренди і лише після внесення даних по договору відбувається реєстрація змін до договору. Ураховуючи взаємопов`язаність Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстрація оренди на земельні ділянки, які є предметом позову, не може бути здійснена реєстратором, так як в Державному земельному кадастрі відсутня інформація щодо зареєстрованого іншого речового права - права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 5625486800:07:0.02:0001; 5625486800:04:001:0003; 5625480900:07:001:0001; 5625480900:08:001:0001. Причина відсутності такої реєстрації в реєстрі Державного земельного кадастру на підставі договорів оренди земельних ділянок 2008 року відповідачу невідома. При цьому відповідач зазначає, що жодною відповіддю на звернення позивача не заперечував проти наявного права оренди за позивачем, у зв`язку з чим позовна вимога щодо визнання права оренди за позивачем задоволенню не підлягає. З приводу зазначення кадастрових номерів земельних ділянок, що орендуються, та їх оновленої нормативної грошової оцінки, то відповідач вказує, що присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, що є предметом спору у цій справі, могло б бути підставою внесення змін до відповідних договорів оренди земельних ділянок, якби відповідна інформація містилась в Державному земельному кадастрі. Заразом відсутність відповідної реєстрації унеможливлює внесення змін до договору, адже відповідні зміни реєструються лише після реєстрації основного договору. Стосовно нормативної грошової оцінки, яка використана позивачем, то остання підлягає застосуванню після 01.01.2025, так як була затверджена в листопаді 2023 року, а тому її застосування з 01.01.2024 є грубим порушенням норм чинного земельного та податкового законодавства, а відтак вона не може бути застосована в поданих до позовної заяви проєктах додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок. Окрім того, загальна площа родовищ за спеціальними дозволам користування надрами становить 194,3 га (66,4+124,7+3,2), а загальна площа земельних ділянок за договорами оренди земельних ділянок, що є предметом спору, становить 255,3166 га (187,9435 + 67,3731). Отже, за твердженням відповідача, позивач намагається застосувати податкову пільгу до всієї площі земельних ділянок всупереч вимогам чинного законодавства. Так само, на думку відповідача, не підлягає задоволенню вимога про застосування податкової пільги для гірничодобувних підприємств з дати прийняття відповідних змін в законодавстві, а саме з 01.01.2018, оскільки спливла позовна давність.
25.04.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої якби відповідач уклав зміни до договору у частині інформації про кадастрові номери земельних ділянок, такий договір слугував би підставою для внесення до Державного реєстру речових прав відомостей про оренду всіх земельних ділянок. Стосовно нормативної грошової оцінки, то, за твердженням позивача, заперечення відповідача не заслуговують на увагу, оскільки, зокрема заявлена позивачем нормативна грошова оцінка більша, ніж заявлена відповідачем. Щодо площі земельної ділянок, на яку поширюється податкова пільга, то неможливо якісно видобувати копалини та розробляти родовища суто на таких родовищах, поряд має бути площа для складання матеріалів, під`їзду техніки, об`єктів нерухомого майна тощо, при цьому умови договорів оренди свідчать про те, що вся площа надана для видобування корисних копалин. Окрім того, позивач зазначає, що в разі підтвердження аргументів відповідача, за якими окремі умови додаткових угод не підлягають задоволенню, то це не означає відмову в задоволенні позову в повному обсязі, суд має право відхилити або змінити окремі умови угоди тощо.
29.04.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно з якими позивач не довів своє порушене право щодо невизнання відповідачем права оренди на земельні ділянки, що є предметом позову у справі, вказане право останнім не порушувалося. Щодо розрахунку розміру орендної плати, остання встановлюється у розмірі 25 відсотків саме ставки податку для земельної ділянки, визначеної органом місцевого самоврядування, а не ставки орендної плати, яка була погоджена сторонами у договорі. Стосовно нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що застосовані позивачем в додаткових угодах, то останні не набрала чинності, тощо.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання учасників, результати їх розгляду.
Ухвалою суду від 25.03.2024 позовну заяву ТОВ "Селищанський гранітний кар`єр" залишено без руху.
26.03.2024 від позивача надійшла заява про залишення без розгляду позовної вимоги про визнання права комунальної власності.
Ухвалою суду від 08.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.04.2024.
17.04.2024 від позивача надійшло клопотання про доручення додаткових документів.
26.04.2024 від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі його представника.
Ухвалою суду від 29.04.2024 підготовче засідання відкладене на 06.05.2024.
30.04.2024 від позивача надійшла заява про залишення без розгляду позовної вимоги про зобов`язання відповідача забезпечити прийняття у комунальну власність земельних ділянок.
Суд, розглянувши заяви позивача від 26.03.2024, 30.04.2024 про залишення частини позовних вимог без розгляду, вважає, що останні підлягають задоволенню з огляду на те, що відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. За змістом вказаної норми, право позивача про залишення позову без розгляду може бути реалізоване лише до початку розгляду справи по суті та є абсолютним, тобто не залежить від мотивів позивача чи волі сторін у справі. Одним із принципів господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, є принцип диспозитивності. У силу вимог статті 14 ГПК України диспозитивність господарського судочинства передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. З огляду на викладене, враховуючи реалізацію позивачем свого процесуального права на подання заяви про залишення позову без розгляду, яка подана до початку розгляду справи по суті і підписана уповноваженою особою, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вказаних заяв та залишення позовної вимоги про визнання права комунальної власності та зобов`язання відповідача забезпечити прийняття у комунальну власність земельних ділянок без розгляду на підставі пункту п`ятого частини першої статті 226 ГПК України.
01.05.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
02.05.2024 від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі його представника.
02.05.2024 від представник позивача надійшла заява про уточнення даних (ідентифікаційного коду) відповідача.
06.05.2024 від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі його представника.
Ухвалою суду від 06.05.2024 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 20.05.2024.
Ухвалою суду від 20.05.2024 в судову засіданні оголошено перерву на 03.06.2024.
21.05.2024 від позивача надішли додаткові пояснення з доданими документами.
Суд, розглянувши вказані додаткові пояснення, вважає за необхідне зазначити таке.
Як установлено судом із фактичних обставин справи, провадження у справі відкрито 08.04.2024. Ухвалою суду від 06.05.2024 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 20.05.2024.Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях 13, 74 ГПК України. Згідно з пунктами другим, четвертим, п`ятим частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини третя-п`ята статті 80 ГПК України). Розкриття своїх доказів сторонами під час подання суду перших заяв по суті справи (позов, відзив, пояснення третьої особи) є обов`язковим елементом, що забезпечує функціонування основних засад господарського судочинства, зокрема принципу змагальності сторін, оскільки змагальність полягає у праві сторін завчасно ознайомитися з доказами, представленими іншими учасниками процесу, у праві бути поінформованими про аргументи один одного до початку розгляду справи по суті. Отже, розкриття доказів є процедурою, в межах якої здійснюється діяльність з метою повідомлення осіб, які беруть участь у справі, та суду про наявні в конкретного учасника справи докази або повідомлення таких осіб про докази, якими сторона у справі збирається скористатися у процесі, та з метою надання можливості всім учасникам справи ознайомитися з такими доказами та змістом кожного з них. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. У свою чергу, вказана справа розглядалася за правилами загального позовного провадження, тобто як зі стадією підготовчого провадження, так і розгляду справи по суті. Згідно з правилами статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше. Відповідно до приписів статті 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат. За правилами статті 201 ГПК України з оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті. Суд зазначає, що у справі позивачу забезпечене право на ефективне представлення в суді своєї справи. У силу вимог частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно з частиною восьмою статті 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Статтею 118 ГПК України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Так як додаткові письмові пояснення з доданими документами подані позивачем на стадії розгляду справи по суті, у вказаних поясненнях відсутнє обґрунтування неможливості їх подання разом із позовною заявою або під час підготовчого провадження, відтак вони залишаються судом без розгляду.
31.05.2024 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши надані докази, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
29.12.2004 Державною службою геології та надр України видано позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами, реєстраційний № 3622, площа об`єкту 3,2 га, мета надрокористування видобування гранітів, придатних для виробництва щебеню та каменю бутового, строк дії 29.12.2032.
31.12.2004 Державною службою геології та надр України видано позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами, реєстраційний № 3666, площа об`єкту 124,7 га, мета надрокористування видобування гранітів, габро, габро-діоритів, придатних для виробництва блоків та облицювальних плит, а також для виробництва щебеню та каменю бутового, строк дії 31.12.2032.
27.12.2005 Державною службою геології та надр України видано позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами, реєстраційний № 3771, площа об`єкту 66,4 га, мета надрокористування видобування незмінених та порушених вивітрюванням гранітів, гранодіоритів, амфіболітів та діабазів, придатних для виробництва щебеню будівельного, шляхового бетону, нижнього шару двох шарових покриттів, для основи удосконалених капітальних покриттів та в якості крупного заповнювача важкого бетону, строк дії 27.12.2033.
11.03.2008 комісією у складі директора позивача, директора КП «Клесівське лісове господарство», начальника Служб автомобільних доріг у Рівненській області, сільського голови Селищенської сільської ради, начальника відділу земельних ресурсів у Сарненському районі, представника ПФ «Лімб» проведено встановлення та погодження меж земельних ділянок, які передаються в оренду для видобування корисних копалин на території Селищенської сільської ради Рівненської області, про складено протокол.
23.04.2008 між позивачем (орендар) та Рівненською обласною державною адміністрацією (орендодавець) укладено договір оренди землі, зареєстрований в Державному реєстрі земель 16.05.2008 за № 040858800031, за пунктами 1, 2, 5 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення на підставі розпорядження голови обласної держаної адміністрації від 09.02.2008 № 48, яка знаходиться на території Селищенської сільської ради. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 187,9435 га для видобування корисних копалин, з них: 97,0420 га землі промисловості, 90,9015 га землі під відкритими розробками, кар`єрами, шахтами та відповідними спорудами, у тому числі: 67,5618 га відкриті розробки та кар`єри, шахти (експлуатуються); 23,3397 га інші (відвали). Договір укладено на п`ять років до закінчення дії спеціального дозволу на користування надрами.
Відповідно до пункту 13 договору розмір орендної плати переглядається щорічно у разі, зокрема зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, прийняття законодавчих актів, якими змінено порядок нарахування плати за землю, в інших випадках передбачених законом.
У пунктах 15, 16 вказаного договору вказано, що земельна ділянка передається для видобування корисних копалин. Цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Надання земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі (пункт 18 зазначеного договору).
За пунктом 40 договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої сторони, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов договору або розірвання договору.
16.05.2008 між орендарем та орендодавцем підписано акт прийому-передачі земельної ділянки загальною площею 187,9435 га.
19.08.2014 між позивачем (орендар) та Рівненською обласною державною адміністрацією (орендодавець) укладено додаткову угоду до договору оренди землі, пунктами 8-9 якої погоджено, що договір укладено на строк дії спеціальних дозволів на користування надрами від 27.12.2005 № 3771, від 29.12.2004 № 3622, від 31.12.2004 № 3666. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що становить 1 252 734,90 грн на рік, згідно з розрахунком розміру орендної плати за земельні ділянки, що є невід`ємною частиною цього договору. Орендна плата вноситься за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, в розмірі 1/12 частини річної орендної плати, що становить 104 394,57 грн.
Окрім того, 11.03.2008 комісією у складі директора позивача, директора КП «Клесівське лісове господарство», начальника Служб автомобільних доріг у Рівненській області, голови правління ВАТ «Вирівський кар`єр», сільського голови Вирівської сільської ради, начальника відділу земельних ресурсів у Сарненському районі, представника ПФ «Лімб» проведено встановлення та погодження меж земельних ділянок, які передаються в оренду для видобування корисних копалин на території Селищенської сільської ради Рівненської області, про складено протокол.
23.04.2008 між позивачем (орендар) та Рівненською обласною державною адміністрацією (орендодавець) укладено договір оренди землі, зареєстрований в Державному реєстрі земель 16.05.2008 за № 040858800004, за пунктами 1, 2, 5 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення на підставі розпорядження голови обласної держаної адміністрації від 09.02.2008 № 48, яка знаходиться на території Вирівської сільської ради. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 67,3731 га для видобування корисних копалин, з них: 41,9909 га землі промисловості, 25,3822 га землі під відкритими розробками, кар`єрами, шахтами та відповідними спорудами. Договір укладено на п`ять років до закінчення дії спеціального дозволу на користування надрами.
Згідно з пунктом 13 договору розмір орендної плати переглядається щорічно у разі, зокрема зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, прийняття законодавчих актів, якими змінено порядок нарахування плати за землю, в інших випадках передбачених законом.
У пунктах 15. 16 вказаного договору вказано, що земельна ділянка передається для видобування корисних копалин. Цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Надання земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі (пункт 18 зазначеного договору).
Відповідно до пункту 40 договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої сторони, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов договору або розірвання договору.
16.05.2008 між орендарем та орендодавцем підписано акт прийому-передачі земельної ділянки загальною площею 67,3731 га.
19.08.2014 між позивачем (орендар) та Рівненською обласною державною адміністрацією (орендодавець) укладено додаткову угоду до договору оренди землі, пунктами 8-9 якої погоджено, що договір укладено на строк дії спеціальних дозволів на користування надрами від 27.12.2005 № 3771, від 29.12.2004 № 3622, від 31.12.2004 № 3666. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що становить 513 796,44 грн на рік, згідно з розрахунком розміру орендної плати за земельні ділянки, що є невід`ємною частиною цього договору. Орендна плата вноситься за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, в розмірі 1/12 частини річної орендної плати, що становить 42 816,37 грн.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором здійснено державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки на земельну ділянку площею 178,7539 га з кадастровим номером 5625486800:04:001:0002 на підставі договору оренди від 23.04.2008 № 040858800031 строком до 27.12.2033. В розділі "Додаткові відомості про інші речові права" зазначено таке: "В оренду передається земельна ділянка загальною площею 187,9435 га для видобування корисних копалин, з них: 97,042 га - землі промисловості, 90,9015 га - землі під відкритими розробками, кар`єрами, шахтами та відповідними спорудами, в тому числі: 67,5618 га - відкриті розробки та кар`єри, шахти (експлуатуються); 23,3397га - інші (відвали), а саме: земельна ділянка. площею 178,7539 га, реєстраційний номер ОНМ в ДРРПНМ 434354756254, кадастровий № 5625486800:04:001:0002; земельна ділянка площею 5,8291 га, реєстраційний номер ОНМ в ДРРПНМ 434316756254, кадастровий № 5625486800:07:002:0001; земельна ділянка площею 3,3605 га, реєстраційний номер ОНМ в ДРРПНМ435175856254, кадастровий №5625486800:04:001:0003.
Як зазначає позивач у позовній заяві, з невідомих причин державний реєстратор не зареєстрував окремо права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 5625486800:07:002:0001,5625486800:04:001:0003,5625480900:07:001:0001, 5625480900:08:001:0001, здійснити державну реєстрацію таких речових прав у адміністративному порядку без укладення нового правочину та/або внесення змін в існуючий, та/або без судового рішення не є можливим за чинним законодавством.
З огляду на зміни в законодавстві земельні ділянки, передані в оренду позивачу, перейшли у власність територіальної громади.
07.11.2023 Вирівською сільською радою прийняті рішення, якими затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користування надрами, зокрема: затверджено нормативну грошову оцінку на земельну ділянку з кадастровим номером 5624480900:07:002:0001 площею 47,9115 га в розмірі 39 230 376,99 грн (рішення від 07.11.2023 № 886), затверджено нормативну грошову оцінку на земельну ділянку з кадастровим номером 5625486800:04:001:003 площею 3,3605 га в розмірі 2 751 608,32 грн (рішення від 07.11.2023 № 889), затверджено нормативну грошову оцінку на земельну ділянку з кадастровим номером 56250480900:07:001:0001 площею 1,3733 га в розмірі 1 124 470,67 грн (рішення від 07.11.2023 № 885), затверджено нормативну грошову оцінку на земельну ділянку з кадастровим номером 5625480900:08:001:0001 площею 18,0883 га в розмірі 14 810 866,45 грн (рішення від 07.11.2023 № 887), затверджено нормативну грошову оцінку на земельну ділянку з кадастровим номером 5625486800:07:002:0001 площею 5,8291 га в розмірі 4 772 920,71 грн (рішення від 07.11.2023 № 890).
17.10.2023 та 10.11.2023 позивач звернувся до відповідача із пропозиціями щодо підписання додаткових угод до договорів оренди землі з метою приведення їх у відповідність до ПК України в редакції від 01.08.2023, у зв`язку зі зміною особи власника землі (орендодавця), а також у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки таких ділянок та присвоєнням ділянкам кадастрових номерів.
Листами № 02-14-1745 від 08.11.2023 та № 02-14-1812 від 28.11.2023 відповідач відмовив в укладенні додаткових угод тих підстав, що державна реєстрація права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 5625486800:07:002:0001, 5625486800:04:001:0003, 5625480900:07:001:0001, 5625480900:08:001:0001 проведена за Державою Україна в особі Рівненської ОДА, відтак вирішення питання, порушеного у зверненнях, може бути відбутися після реєстрації права комунальної власності на вказані земельні ділянки.
01.02.2024 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про внесення змін у договори оренди з проєктами угод, а також витягами про нормативну грошову оцінку земель, про що свідчать листи № 60 та № 61.
22.02.2024 відповідач листом № 02-14-138 відмовив в укладенні додаткових угод, зазначивши, зокрема про невідповідність даних сторін відомостям ЄДРЮОФОПГФ.
29.02.2024 позивач листами № 145 і 146 від 28.02.2024 направив заяви з проєктами договорів з виправленими даними.
12.03.2024 відповідач листом № 02-14-237 знову відмовив в укладенні угод з посиланням на відсутність реєстрації земельних ділянок.
Судом також установлено, що 29.03.2024 в Державному реєстрі речових прав зареєстроване право власності територіальної громади в особі Вирівської сільської ради на земельні ділянки з кадастровими номерами 5625486800:07:002:0001, 5625486800:04:001:0003, 5625480900:07:001:0001, 5625480900:08:001:0001.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини, пов`язані із визнанням права оренди та додаткових угод до договорів оренди укладеними, регулювання яких ЗК України, Законом України «Про оренду землі», ПК України, ГК України, ЦК України тощо.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених учасниками справи.
Щодо вимоги про визнання права оренди.
За положеннями статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (зазначені висновки висвітлені в абзаці 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. До господарського суду вправі звернутись кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, тобто має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Після з`ясування фактичних обставин суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. У разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права суд приймає рішення про відмову у позові. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Реалізуючи право на судовий захист, передбачене статею 55 Конституцією України, статтею 4 ГПК України, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Отже, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Як установлено судом із фактичних обставин справи, у позовній заяві позивач жодним чином не аргументує підстави звернення до суду з позовною вимогою про визнання права оренди земельними ділянками. У подальшому, у відповіді на відзив, позивач зазначає, що відповідач заперечує його право оренди на земельні ділянки тим, що відмовляється вносити зміни до договорів оренди з огляду на те, що в Державному земельному кадастрі відсутня інформація про зареєстроване за позивачем право оренди на спірні земельні ділянки.
Оцінивши доводи сторін та надані ними у їх підтвердження докази, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що він жодним чином не заперечує чи не визнає право оренди позивача на спірні земельні ділянки, оскільки відмова у внесенні змін до договорів оренди не є тотожною запереченню наявного у позивача права оренди. При цьому позивач жодного доказу, який би свідчив про те, що відповідач вимагає звільнення земельних ділянок, що перебувають в оренді позивача, звертається до суду з позовом про визнання права оренди припиненим, договорів неукладеними, вчиняє дії, пов`язані із передачею таких земельних ділянок в оренду третім особам, тощо, не надав.
Окрім того, суд зазначає, що рішення суду про визнання права оренди не є підставою для реєстрації такого права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), заразом у цій справі, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, таке судове рішення не буде рішенням щодо набуття права оренди, оскільки останнє виникло та існує на підставі договорів оренди.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки позивачем не доведено порушення або оспорювання його права оренди з боку відповідача. Також судом не установлено, що відбудеться ефективний захист прав позивача в обраний ним спосіб.
Щодо вимоги про визнання додаткових угод укладеними.
Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (стаття 188 ГК України).
Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
За змістом частин першої, другої, четвертої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
У частині першій статті 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Судом установлено, що вимоги позивача в частині внесення змін до договорів оренди складаються із вимог про: 1) заміну орендодавця; 2) зазначення кадастрових номерів земельних ділянок; 3) зміну нормативної грошової оцінки земельних ділянок; 4) зміну розміру орендної плати.
Стосовно вимоги про заміну орендодавця, то суд зазначає таке.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ розділ Х «Перехідні положення» ЗК України доповнено пунктом 24, за яким з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, наведених у виключеннях, до яких орендована відповідачем земельна ділянка не відноситься. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом. Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.
Також наведеним Законом частину другу статті 83 ЗК України доповнено пунктом «в», який передбачає віднесення до земель комунальної власності земель та земельних ділянок за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону. Зазначені норми Закону набрали чинності 27.05.2021.
Отже, за змістом наведеної норми внесення змін до договорів оренди земельних ділянок в частині нового органу (орендодавця) не є обов`язковим та здійснюється за згодою сторін.
Заразом, як установлено судом, договори оренди (з урахуванням внесених змін) укладені між Рівненською обласною державною адміністрацією (орендодавець) та позивачем (орендар). Після змін, що відбулися в законодавстві, відповідач фактично є правонаступником прав та обов`язків Рівненської обласної державної адміністрації за договорами оренди, укладеними позивачем.
У свою чергу, як зазначалося, за пунктами 40 договорів оренди сторони погодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої сторони є підставою для зміни умов договору.
Зобов`язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.
Приписами статей 626, 627, 628 та 629 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Ураховуючи викладене, зважаючи, що відбувся перехід права власності на орендовані земельні ділянки (з державної в комунальну), враховуючи, що умови договорів оренди є обов`язковими для відповідача в силу правонаступництва, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.
Стосовно вимоги про зазначення кадастрових номерів земельних ділянок, що перебувають в оренді позивача, то суд зазначає таке.
Згідно з частинами першою, третьою, четвертою, дев`ятою, десятою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» врегульовано, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).
Зважаючи, що земельним ділянкам, які перебувають в оренді позивача, присвоєні кадастрові номери, які в договорах оренди не зазначені, враховуючи, що відповідачем не аргументовано, а судом не установлено підстав, за яких відповідні зміни не можуть бути внесені до договорів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.
Стосовно вимоги про зміну нормативної грошової оцінки земельних ділянок, то суд зазначає таке.
Орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, що зумовлює визначення її розміру відповідно як до норм цивільного, земельного законодавства та Закону України «Про оренду землі», так із врахуванням вимог ПК України.
За змістом статті 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно з пунктом 14.1.125 статті 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
За правилами частини п`ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».
Частинами першою, другою статті 20 цього Закону визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація; дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України «Про оцінку земель». Згідно із частиною першою цієї статті технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою; протягом місяця з дня надходження технічної документації відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Відповідно до частини третьої цієї статті витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Частиною четвертою вказаної статті врегульовано, що рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України.
У свою чергу, відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Наведені норми є імперативними та не передбачають можливості зміни строку набрання чинності технічною документацією з нормативної грошової оцінки земельних ділянок на розсуд сторін договірних правовідносин.
За матеріалами справи, технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користування надрами, затверджено рішеннями відповідача 07.11.2023.
Ураховуючи, що рішення відповідача щодо нормативної грошової оцінки, на яку посилається позивач, прийняті у листопаді 2023 року, відтак норми вказаних рішень застосовуватимуться з 01.01.2025, тобто є такими, що не набрали чинності, а отже, вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Стосовно вимоги про зміну розміру орендної плати, то суд зазначає таке.
У статті 13 Закону України "Про оренду землі" вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За змістом статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (частини перша, друга статті 21 Закону України "Про оренду землі").
Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Отже, орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю, а також це і загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку.
Подвійний статус орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі", необхідно враховувати і вимоги ПК України.
Плата за землю справляється на підставі положень розділу XII ПК України.
Відповідно пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Пунктом 271.1 статті 271 ПК України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII ПК України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.
У пункті 288.1 статті 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.2 статті 288 ПК України).
У пункті 288.4 статті 288 ПК України вказано, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Згідно з положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
У підпункті 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Проаналізувавши вказані норми права, можна дійти висновку, що при визначенні розміру орендної плати, у випадку передачі в оренду земель комунальної власності, має враховуватися нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства, а річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.
Крім того, за наведеними положеннями чинного законодавства, плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, і її зміна може бути підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки (подібні правові висновки містяться в численних постановах Верховного Суду, зокрема, постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №635/4233/19.
Також Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" статтю 284 ПК України доповнено пунктом 284.4, згідно з яким плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.
При внесенні змін до пункту 284.4 статті 284 ПК України законодавець застосував саме загальне поняття "плата за землю", яке включає як земельний податок, так і орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Пунктом 284.4 статті 284 ПК України також визначено суб`єктний склад осіб, щодо яких вона може бути застосована, а саме - гірничодобувні підприємства.
У статті 1 Гірничого закону України, який визначає правові та організаційні засади проведення гірничих робіт, забезпечення протиаварійного захисту гірничих підприємств, установ та організацій закріплено наступні визначення: гірнича (гірничодобувна) промисловість - комплекс галузей важкої промисловості з розвідування родовищ корисних копалин, їх видобутку з надр землі та збагачення; гірниче підприємство - цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об`єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар`єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо).
Отже, зазначена норма ПК України може бути застосована до підприємств, які за своїми ознаками належать до гірничих підприємств, оскільки добування корисних копалин є невід`ємною складовою їх статусу.
За змістом пункту 284.4 статті 284 ПК України його дія поширюється не на всі земельні ділянки, які є в користуванні гірничодобувних підприємств, а лише на ті, що надані для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин.
Статтею 19 ЗК України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
Відповідно до статті 66 ЗК України передбачено, у тому числі, що до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.
Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння.
Надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.
При цьому статтею 12 Гірничого закону України встановлено, що місця розташування гірничих підприємств визначаються до початку проектних робіт цих підприємств.
Відведення землі під розташування гірничого підприємства проводиться в порядку, встановленому ЗК України, а надання гірничого відводу - Кодексом України про надра.
Статтею 18 Кодексу України про надра закріплено, що надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.
Тільки за умови дотримання попередніх критеріїв особа має право на встановлення їй плати за надані їй земельні ділянки у законодавчо врегульованому розмірі 25 відсотків від податку.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до статті 10 ПК України до місцевих податків належить, в тому числі податок на майно.
У свою чергу, плата за землю входить до складу податку на майно (підпункт 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 ПК України).
Відповідно до статті 284 ПК України встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, належить до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.
У такий спосіб, за змістом пункту 284.4 статті 284 ПК України, у випадку внесення змін до договору оренди з посиланням на нього орендна плата встановлюється у розмірі 25 відсотків саме ставки податку для такої земельної ділянки, визначеної органом місцевого самоврядування, а не ставки орендної плати, яка була погоджена сторонами у договорі.
Отже, при вирішенні спору про внесення змін до існуючого договору оренди за рішенням суду, з урахуванням приписів пункту 284.4 статті 284 ПК України, зазначені обставини або їх відсутність підлягають доведенню сторонами та, відповідно, оцінці судом при встановленні підстав для задоволення позовних вимог або відмови у їх задоволенні.
Як установлено судом, позивач є гірничодобувним підприємством, основним видом господарської діяльності якого є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю, видобування корисних копалин здійснюється на підставі спеціальних дозволів, виданих Державною службою геології та надр України 29.12.2004, 31.12.2004, 27.12.2005 зі строком дії до 29.12.2032, 31.12.2032, 27.12.2033 відповідно.
У свою чергу, згідно з договорами оренди позивач користується земельними ділянками, загальний розмір яких становить 255,3166 га (з яких: 139,0329 га - землі промисловості, 116,2837 га землі під відкритими розробками, кар`єрами, шахтами та відповідними спорудами), тоді як згідно із спеціальними дозволами загальна площа родовищ становить 194,3 га, що на 61,0166 га більше від площі орендованих земельних ділянок. При цьому позивачем належними і допустимими доказами не доведено, що загальна площа орендованих земельних ділянок для видобування корисних копалин надає йому право на визначення розміру орендної плати відповідно до пункту 284.4 статті 284 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 904/3714/18, від 16.07.2019 у справі № 904/3720/18, від 08.08.2019 у справі № 904/3706/18, від 27.08.2019 у справі № 904/3718/18, від 11.09.2019 у справі № 904/5638/18, від 18.09.2019 у справі № 904/3712/18, від 24.09.2019 у справі № 904/5636/18, від 15.10.2019 у справі № 904/5630/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5639/18 та від 29.10.2019 у справі № 904/5628/18).
Отже, враховуючи, що позивач здійснив розрахунок орендної плати, виходячи із розміру нормативної грошової оцінки, яка не підлягає застосуванню, за пільговою ставкою на усю площу орендованих земельних ділянок, не довівши на це права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
При цьому суд зазначає, що внесення змін до договору в частині чинної станом на дату розгляду справи нормативної грошової оцінки не призведе до ефективного захисту порушених прав позивача, оскільки нормативна грошова оцінка безпосередньо пов`язана із конкретною земельною ділянкою та є лише основою для визначення розміру орендної плата. Заразом, як зазначалося, визначити розмір орендної плати без установлення конкретних земельних ділянок, на які поширюються правила пункту 284.4 статті 284 ПК України, неможливо.
Окрім того, неможливо вирішити питання щодо визначення розміру орендної плати за правилами пункту 284.4 статті 284 ПК України на підставі чинної станом на дату розгляду справи нормативної грошової оцінки в частині, зокрема площі земельних ділянок, визначених у спеціальних дозволах, оскільки розмір орендної плати, який визначається умовами договорів, охоплює всі земельні ділянки, а не лише ту частину, на яку поширюється податкова пільга. Однак орендна плата у запропонованих проєктах змінах до договорів оренди не диференційована позивачем за площами, нормативними грошовими оцінками та ставками, які підлягають застосуванню, в розрізі земельних ділянок для видобування корисних копалин, щодо яких визначення розміру орендної плати має здійснюватися за пільговою ставкою, а щодо яких - ні.
При цьому позивач під час підготовчого провадження (у тому числі ознайомившись із запереченнями відповідача) своїм правом на зміну предмета позову, як це передбачено правилами частини третьої статті 46 ГПК України, не скористався, а відтак розгляд справи, з огляду на принцип диспозитивності господарського процесу, здійснюється з огляду на заявлені позивачем позовні вимоги.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами статей 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина перша статті 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 12 112,00 грн (сплаченого з урахування понижуючого коефіцієнту) та 200 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо судового збору, то усуваючи недоліки позовної заяви, позивач 26.03.2024 подав заяву про залишення без розгляду позовної вимоги про визнання права комунальної власності, за яку сплачено судовий збір в розмір 2 422,40 грн. Окрім того, 30.04.2024 позивачем подано заяву про залишення без розгляду позовної вимоги про зобов`язання відповідача забезпечити прийняття у комунальну власність земельних ділянок, за яку також сплачено судовий збір в розмірі 2 422,20 грн.
Приписами пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Зважаючи, що позивач подав заяву саме про залишення вказаних позовних вимог без розгляду, враховуючи принцип диспозитивності, визначений вимогами частини третьої статті 2, статтею 14 ГПК України, суд дійшов висновку по відсутність підстав для повернення позивачу судового збору в розмірі 4 844,80 грн.
Стосовно решти судового збору, то відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позов задоволено частково (у задоволенні однієї позовної вимоги відмовлено, а дві інші вимоги немайнового характеру задоволено частково), відтак судовий збір в розмірі 2 422,40 грн покладається на відповідача, а решта на позивача.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 91, 23, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар`єр" до Вирівської сільської ради Сарненського району про визнання права оренди та про визнання додаткових угод про внесення змін до договорів оренди землі укладеними задовольнити частково.
Визнати укладеною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 23.04.2008 (державна реєстрація від 16.05.2008 № 040858800031), зі змінами, внесеними додатковою угодою про поновлення договору оренди землі від 29.08.2014, у такій редакції:
ДОДАТКОВА УГОДА
про внесення змін до договору оренди землі від 23.04.2008
(державна реєстрація від 16.05.2008 №040858800031), зі змінами, внесеними додатковою угодою про поновлення договору оренди землі від 29.08.2014
Орендодавець - Вирівська сільська рада Сарненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04387705, юридична адреса: 34551, Рівненська область, Сарненський район, село Вири, вулиця Центральна, будинок 2-А, в особі сільського голови Опалька Сергія Миколайовича, який діє на підставі статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з однієї сторони, та Орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю «Селишанський гранітний кар`єр», код ЄДРПОУ 14338719, юридична адреса: 34552, Рівненська область, Сарненський район, село Селище, в особі директора Дмитрієнка Романа Віталійовича, який діє на підставі статуту, з другої сторони, надалі Сторони, уклали цю додаткову угоду до договору оренди землі від 23.04.2008, зареєстрованого в Державному реєстрі земель 16.05.2008 за № 040858800031, зі змінами, внесеними додатковою угодою про поновлення договору оренди землі від 29.08.2014 (далі - Договір).
І.Орендодавцем за Договором згідно з записом про речове право в Державному реєстрі речових прав № 6827401 є Вирівська сільська рада Сарненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04387705, у зв`язку з чим:
-викласти преамбулу Договору оренди землі від 23.04.2008 у такій редакції:
«Орендодавець Вирівська сільська рада Сарненського району Рівненської області в особі голови Опалька Сергія Миколайовича, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з одного боку, та орендар Товариство з обмеженою відповідальністю «Селищанський гранітний кар`єр» в особі директора Дмитрієнка Романа Віталійовича, який діє на підставі статуту, з другого боку, уклали цей договір про таке»:
-замінити в пунктах 28, 29 Договору оренди землі від 23.04.2008 слова «Сарненська районна державна адміністрація» на слова «Вирівська сільська рада Сарненського району Рівненської області».
-викласти розділ Договору оренди землі від 23.04.2008 «Реквізити сторін» в такій редакції»:
Реквізити сторін
Вирівська сільська рада Сарненського району Товариство з обмеженою відповідальністю
Рівненської області в особі сільського голови "Селищанській гранітний кар`єр"
Опалька Сергія Миколайовича, ідентифікаційний в особі директора
код 04387705, 34551, Рівненська обл., Дмитрієнка Романа Віталійовича,
Сарненський р-н, с. Вири, вул. Центральна, ідентифікаційний код 14338719,
будинок 2-А 34552, Рівненська обл., Сарненській
р-н, с. Селище
Підписи сторін
Орендодавець
II.У зв`язку з державною реєстрацією земельних ділянок та присвоєння їм кадастрових номерів, викласти пункт 5 Договору оренди землі від 23.04.2008 в такій редакції:
« 2. В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 187,9435 га для видобування корисних копалин, а саме: земельна ділянка площею 178,7539 га з кадастровим номером 5625486800:04:001.0002, цільове призначення: 11.01 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами; вид використання: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (для видобування корисних копалин); земельна ділянка площею 3,3605 га з кадастровим номером 5625486800:04:001:0003, цільове призначення: 11.01 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами; вид використання: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (для видобування корисних копалин); земельна ділянка площею 5,8291 га з кадастровим номером 5625486800:07:002:0001, цільове призначення: 11.01 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами; вид використання: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами».
II.Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі 23.04.2008 (державна реєстрація від 16.05.2008 №040858800031, номер запису про речове право 6827401). Додаткова угода укладена та підписана сторонами у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця - Вирівській сільській раді Сарненського району Рівненської області, другий у орендаря - Товариства з обмеженою відповідальністю «Селищанський гранітний кар`єр».
III.Додаткова угода набуває чинності після її підписання сторонами. Угода укладена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у Орендодавця, другий - у Орендаря.
IV.Усі інші умови Договору оренди землі залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов`язання.
VІІ. Витрати, пов`язані з реєстрацією додаткової угоди, покладаються на орендаря.
Реквізити сторін
Вирівська сільська рада Сарненського району Товариство з обмеженою відповідальністю
Рівненської області в особі сільського голови "Селищанській гранітний кар`єр"
Опалька Сергія Миколайовича, ідентифікаційний в особі директора
код 04387705, 34551, Рівненська обл., Дмитрієнка Романа Віталійовича,
Сарненський р-н, с. Вири, вул. Центральна, ідентифікаційний код 14338719
будинок 2-А 34552, Рівненська обл., Сарненський
р-н, с. Селище
Підписи сторін
Орендодавець
Визнати укладеною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 23.04.2008 (державна реєстрація від 16.05.2008 № 040858800004), зі змінами, внесеними додатковою угодою про поновлення договору оренди землі від 29.08.2014, у такій редакції:
ДОДАТКОВА УГОДА
про внесення змін до договору оренди землі від 23.04.2008
(державна реєстрація від 16.05.2008 №040858800004), зі змінами, внесеними додатковою угодою про поновлення договору оренди землі від 29.08.2014
Орендодавець - Вирівська сільська рада Сарненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04387705, юридична адреса: 34551, Рівненська область, Сарненський район, село Вири, вулиця Центральна, будинок 2-А, в особі сільського голови Опалька Сергія Миколайовича, який на підставі статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з однієї сторони, та Орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю «Селищанський гранітний кар`єр», код ЄДРПОУ 14338719, юридична адреса: 34552, Рівненська область, Сарненський район, село Селище, в особі директора Дмитрієнка Романа Віталійовича, який діє на підставі статуту, з другої сторони, надалі Сторони, уклали цю додаткову угоду до договору оренди землі від 23.04.2008, зареєстрованого в Державному реєстрі земель 16.05.2008 за №040858800004, зі змінами, внесеними додатковою угодою про поновлення договору оренди землі від 29.08.2014 (далі Договір).
1.Орендодавцем за Договором згідно з записом про речове право в Державному реєстрі речових прав № 6826151 є Вирівська сільська рада Сарненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04387705, у зв`язку з чим:
-викласти преамбулу Договору оренди землі від 23.04.2008 у такій редакції:
«Орендодавець Вирівська сільська рада Сарненського району Рівненської області в особі голови Опалька Сергія Миколайовича, який діє на підставі Закону України «Промісцеве самоврядування в Україні», з одного боку, та орендар Товариство з обмеженою відповідальністю «Селищанський гранітний кар`єр» в особі директора Дмитрієнка Романа Віталійовича, який діє на підставі статуту, з другого боку, уклали цей договір про таке":
-замінити в пунктах 28. 29 Договору оренди землі від 23.04.2008 слова «Сарненська районна державна адміністрація» на слова «Вирівська сільська рада Сарненського району Рівненської області»;
-викласти розділ Договору оренди землі від 23.04.2008 «Реквізити сторін» в такій редакції:
Реквізити сторін
Вирівська сільська рада Сарненського району Товариство з обмеженою відповідальністю
Рівненської області в особі сільського голови "Селищанській гранітний кар`єр"
Опалька Сергія Миколайовича, ідентифікаційний в особі директора
код 04387705, 34551, Рівненська обл., Дмитрієнка Романа Віталійовича,
Сарненський р-н, с. Вири, вул. Центральна, ідентифікаційний код 14338719,
будинок 2-А 34552, Рівненська обл., Сарненській
р-н, с. Селище
Підписи сторін
Орендодавець
II.У зв`язку з державною реєстрацією земельних ділянок та присвоєння їм кадастрових номерів, викласти пункт 5 Договору оренди землі від 23.04.2008 в такій редакції:
« 2. В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 67,3731 га для видобування корисних копалин, а саме: земельна ділянка площею 47,9115 га з кадастровим номером 5625480900:07:002:0001, цільове призначення: 11.01 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, вид використання: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов язані з користуванням надрами (для видобування корисних копалин); земельна ділянка площею 1,3733 га з кадастровим номером 5625480900:07:001:0001, цільове призначення: 11.01 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, вид використання: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (для видобування корисних копалин); земельна ділянка площею 18.0883 га з кадастровим номером 5625480900:08:001:0001, цільове призначення: 11.01. Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, вид використання: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (для видобування корисних копалин)".
IV.Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі 23.04.2008 (державна реєстрація від 16.05.2008 № 040858800004, номер запису про речове право 6826151). Додаткова угода укладена та підписана сторонами у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця - Вирівській сільській раді Сарненського району Рівненської області, другий у орендаря - Товариства з обмеженою відповідальністю «Селищанський гранітний кар`єр».
III.Додаткова угода набуває чинності після її підписання сторонами. Угода укладена удвох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у Орендодавця, другий - у Орендаря.
IV.Всі інші умови Договору оренди землі залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов`язання.
V.Витрати, пов`язані реєстрацією додаткової угоди, покладаються на орендаря.
Реквізити сторін
Вирівська сільська рада Сарненського району Товариство з обмеженою відповідальністю
Рівненської області в особі сільського голови "Селищанській гранітний кар`єр"
Опалька Сергія Миколайовича, ідентифікаційний в особі директора
код 04387705, 34551, Рівненська обл., Дмитрієнка Романа Віталійовича,
Сарненський р-н, с. Вири, вул. Центральна, ідентифікаційний код 14338719,
будинок 2-А 34552, Рівненська область, Сарненський
район, с. Селище
Підписи сторін
Орендодавець
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Вирівської сільської ради Сарненського району (34551, Рівненська область, Сарненський район, с. Вири, вул. Центральна, буд. 2а, ідентифікаційний код 04390954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар`єр" 34552, Рівненська область, Сарненський район, с. Селище, ідентифікаційний код 14338719) 2 422,40 грн судового збору.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар`єр" (34552, Рівненська область, Сарненський район, с. Селище, ідентифікаційний код 14338719).
Відповідач: Вирівська сільська рада Сарненського району (34551, Рівненська область, Сарненський район, с. Вири, вул. Центральна, буд. 2а, ідентифікаційний код 04390954).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 03.06.2024.
Суддя О. Андрійчук
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2024 |
Оприлюднено | 05.06.2024 |
Номер документу | 119469767 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Андрійчук О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні