Рішення

від 03.06.2024 по справі 921/1/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 червня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/1/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Коляска І.І.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК Агроімпорт", вул. І. Величковського 7/57, м. Львів, Львівська обл., 79002 (вул. Курмановича, 2, офіс 403, м. Львів, Львівська обл., 79002

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія Агро Ком", вул. Центральна, 7Є, с. Коршилівка, Підволочиський р-н, Тернопільська обл., 47831

про стягнення заборгованості в загальній сумі 338 399, 78 грн

за участі представників

позивача: не прибув

відповідача: не прибув

В порядку ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДБК Агроімпорт", далі позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія Агро Ком", далі відповідач, про стягнення 338 399, 78 грн, з яких: 224 626, 80 грн пеня, 19 187,06 грн 3% річних, 94 585, 92 грн - інфляційні збитки.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТзОВ "Софія Агро Ком" умов Договору поставки № 20-01/21 від 20.01.2021 в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару, а також неповерненням стягнутих рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2022 у справі № 921/615/21 грошових сум.

В підтвердження позовних вимог до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: Договору поставки №20-01/21 від 20.01.2021 та специфікації до нього; рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2022 у справі № 921/615/21; наказу на примусове виконання рішення від 22.03.2022 у справі №921/615/21; документів виконавчого провадження тощо.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 01.01.2024 головуючим суддею для розгляду справи №921/1/24 визначено суддю Гирилу І. М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.01.2024 зазначену вище позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

15.01.2024 позивачем усунуто визначені в ухвалі від 08.01.2024 недоліки позовної заяви (заява б/н від 15.01.2024 (вх. №424) в матеріалах справи).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 921/1/24; постановлено здійснювати розгляд справи 921/1/24 за правилами загального позовного провадження; призначено у справі № 921/1/24 підготовче засідання на 15:00 год. 12.02.2024; запропоновано сторонам подати/надіслати суду заяви по суті спору чи з процесуальних питань при наявності.

Ухвалами Господарського суду Тернопільської області від 08.02.2024, від 20.02.2024 задоволено заяви ТзОВ "ДБК Агроімпорт" б/н від 06.02.2024 (вх. № 1076 від 07.02.2024), б/н від 19.02.2024 (вх. №1481) про участь його повноважного представника в судових засіданнях 12.02.2024, 26.02.2024 в режимі відеоконференції. Забезпечення проведення відеоконференції доручено Господарському суду Львівської області.

Підготовче засідання 12.02.2024, яке відбулось в режимі відеоконференції за участі повноважного представника позивача, зважаючи на неявку відповідача було відкладено на 15:00 год. 26.02.2024, про що судом постановлено відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Відповідача про підготовче засідання 26.02.2024 повідомлено ухвалою від 12.02.2024.

У підготовчому засіданні 26.02.2024, яке відбулось в режимі відеоконференції за участі повноважного представника позивача, враховуючи заявлене представником клопотання, суд відклав останнє на 12:00 год. 11.03.2024; зобов`язав позивача надати суду письмове обґрунтування підстав нарахування пені за період з 20.09.2021 по 14.11.2021 на вказані у розрахунку суми, з врахуванням встановленого рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2022 у справі №921/615/21 факту укладення 01.11.2021 та 15.11.2021 договорів про переведення боргу, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Відповідача про підготовче засідання 11.03.2024 повідомлено ухвалою від 26.02.2024, з врахуванням ухвали від 29.02.2024.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 07.03.2024 задоволено заяву ТзОВ "ДБК Агроімпорт" б/н від 06.03.2024 (вх. № 1934 від 07.02.2024) про участь його повноважного представника у підготовчому засіданні 11.03.2024 в режимі відеоконференції. Забезпечення проведення відеоконференції доручено Західному апеляційному Господарському суду.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.03.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання у справі № 921/1/24 відкладено на 09:40 год. 27.03.2024; повторно зобов`язано позивача надати суду письмове обґрунтування підстав нарахування пені за період з 20.09.2021 по 14.11.2021 на вказані у розрахунку суми, з врахуванням встановленого рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2022 у справі №921/615/21 факту укладення 01.11.2021 та 15.11.2021 договорів про переведення боргу (у строк до 22.03.2024).

27.03.2024 від позивача надійшли витребовувані судом документи.

У підготовчому засіданні 27.03.2024, яке відбулось за участі повноважного представника позивача, суд оголосив перерву до 14:00 год. 15.04.2024, що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутнього у судовому засіданні 27.03.2024 повноважного представника позивача про підготовче засідання 15.04.2024 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); відповідача ухвалою від 27.03.2024.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2024 задоволено заяву ТзОВ "ДБК Агроімпорт" б/н від 08.04.2024 (вх. № 2813 від 09.04.2024) про участь його повноважного представника у підготовчому засіданні 15.04.2024 в режимі відеоконференції. Забезпечення проведення відеоконференції доручено Господарському суду Львівської області.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.04.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, зважаючи на те, що судом з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу, беручи до уваги відсутність в матеріалах справи будь-яких не розглянутих судом заяв чи клопотань останніх, а також вжиття судом усіх дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/1/24 до судового розгляду по суті на 09:05 год. 29.04.2024. Відповідача про судове засідання 29.04.2024 повідомлено ухвалою від 15.04.2024.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 22.04.2024 задоволено заяву ТзОВ "ДБК Агроімпорт" б/н від 21.04.2024 (вх. № 3198 від 22.04.2024) про участь його повноважного представника у судовому засіданні 29.04.2024 в режимі відеоконференції; проведення останньої доручено Господарському суду Львівської області.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.04.2024, у зв`язку із неявкою сторін, розгляд справи № 921/1/24 по суті відкладено на 09:05 год. 27.05.2024.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21.05.2024 задоволено заяву ТзОВ "ДБК Агроімпорт" б/н від 19.05.2024 (вх. № 3982 від 20.05.2024) про участь його повноважного представника у судовому засіданні 27.05.2024 в режимі відеоконференції; проведення останньої доручено Господарському суду Львівської області.

У судовому засіданні 21.05.2024, яке відбулось в режимі відеоконференції за участі повноважного представника позивача, суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав вступне слово позивача, перейшов до з`ясування обставин справи і перевірки їх доказами та оголосив перерву до 10:00 год. 03.06.2024, про що постановив відповідну ухвалу. Відповідача про судове засідання 03.06.2024 повідомлено ухвалою від 27.05.2024.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28.05.2024 задоволено заяву ТзОВ "ДБК Агроімпорт" б/н від 27.05.2024 (вх. № 4224 від 28.05.2024) про участь його повноважного представника у судовому засіданні 03.06.2024 в режимі відеоконференції; проведення останньої доручено Західному апеляційному господарському суду.

У судове засідання 03.06.2024 повноважний представник позивача не прибув, причин неприбуття не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань суду не надав, хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Відповідач явки свого уповноваженого представника в судове засідання 03.06.2024 не забезпечив, жодних заяв по суті спору чи з процесуальних питань не надав. Слід зазначити, що усі процесуальні документи у даній справі направлені судом на адресу місцезнаходження відповідача, яка значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Центральна, буд. 7, с. Коршилівка, Підволочиський р-н, Тернопільська обл. (отримана судом відповідь від 01.01.2024 з ЄДРЮО ФОП та ГФ в матеріалах справи).

Станом на день проведення даного судового засідання відомості про отримання відповідачем ухвали від 27.05.2024 у суду відсутні. Поряд із цим, ухвали суду від 18.01.2024, від 08.02.2024, від 12.02.2024, від 20.02.2024, від 26.02.2024 та від 29.02.2024 повернуті підприємством зв`язку на адресу суду із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою". Ухвали від 07.03.2024, від 11.03.2024, від 27.03.2024, від 10.04.2024, від 15.04.2024, від 22.04.2024, від 29.04.2024 та від 21.05.2024 отримані відповідачем 16.03.2024, 06.04.2024, 13.04.2024, 20.04.2024, 29.04.2024, 11.05.2024 та 27.05.2024 (рекомендовані повідомлення за №0600254124807 від 08.03.2024, №0600255138933 від 14.03.2024, за №0600257952786 від 29.03.2024, №0600260277330 від 11.04.2024, №0600261636020 від 18.04.2024, №0600262301319 від 23.04.2024, №0600263719856 від 30.04.2024 та №0600267757132 від 22.05.2024 в матеріалах справи).

Ст. 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 ГПК України).

Застосовуючи ст. 3 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод" при розгляді даної справи, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

За даних обставин, зважаючи на те, що судом було вжито усіх можливих заходів з метою забезпечення сторонам рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів; що сторони володіють інформацією про наявність в провадженні Господарського суду Тернопільської області даної справи; що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою, а наявних у матеріалах справи документів достатньо для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, суд вважає за можливе розглянути спір у даному судовому засідання, без участі сторін, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні 27.05.2024 доводи та пояснення повноважного представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.

В провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходилась справа №921/615/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК Агроімпорт" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія Агро Ком", про стягнення заборгованості за Договором поставки №20-01/21 від 20.01.2021.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2022 у справі №921/615/21 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК Агроімпорт" задоволено в повному обсязі; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія Агро Ком" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК Агроімпорт" 355 427, 60 грн основного боргу, 34 199, 55 грн пені, 7 598, 18 грн інфляційних втрат, 6 749, 80 3% річних та 6 059, 63 грн сплаченого судового збору.

10.01.2022 Господарським судом Тернопільської області видано відповідний наказ на примусове виконання зазначеного вище судового рішення.

Окрім того, додатковим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 23.02.2022 у справі №921/615/21 до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія Агро Ком" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК Агроімпорт" присуджено 47 897, 51 грн витрат на професійну правничу допомогу.

22.03.2022 на примусове виконання додаткового рішення Господарським судом Тернопільської області було видано відповідний наказ.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Софія Агро Ком" добровільно судове рішення від 17.01.2022 у справі №921/615/21 не виконало, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДБК Агроімпорт" звернулося до приватного виконавця Мелиха А. І. із заявою від 17.02.2022 про примусове його виконання.

22.02.2022 приватним виконавцем Мелих А. І. відкрито виконавче провадження №68758886 з примусового виконання наказу Господарським судом Тернопільської області від 10.02.2022 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія Агро Ком" 355 427, 60 грн основного боргу, 34 199, 55 грн пені, 7 598, 18 грн інфляційних втрат, 6 749, 80 3% річних та 6 059, 63 грн сплаченого судового збору.

В ході виконавчого провадження №68758886 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія Агро Ком" стягнуто 124 756, 28 грн (45 000 грн 29.04.2022; 18 181, 82 грн 02.06.2022; 43 392, 64 грн 18.08.2022 та 18 181, 82 грн 10.10.2022 (належним чином засвідчені копії платіжних інструкцій №374 від 29.04.2022, №723 від 02.06.2022, №960 від 18.08.2022 та №1220 від 10.10.2022 - в матеріалах справи).

Окрім того, 18.08.2022 приватним виконавцем перераховано на рахунок ТзОВ "ДБК Агроімпорт" 47 897, 51 грн в повернення витрат на професійну правничу допомогу згідно наказу №921/615/21 від 22.03.2022 (належним чином засвідчена копія платіжної інструкції №957 від 18.08.2022 в матеріалах справи).

Позивач зазначає, що на даний час рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2022 у справі №921/615/21 виконано відповідачем частково; неповернутою залишається заборгованість в загальній сумі 285 278, 48 грн, з якої: 230 671, 32 грн - основний борг, 34 199, 55 грн - пеня, 7 598, 18 грн інфляційні втрати, 6 749, 80 грн - 3% річні та 6 059, 63 грн сплачений судовий збір.

Враховуючи наведене, а також, те, що умовами укладеного між сторонами у даній справі Договору поставки №20-01/21 від 20.01.2021, неналежне виконання зобов`язань по якому і було предметом судового розгляду у справі №92/615/21, передбачено обов`язок відповідача, як Покупця, сплатити на користь позивача, як Продавця, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нараховану на суму простроченого платежу за кожен день протягом всього строку прострочення зобов`язання, ТзОВ "ДБК Агроімпорт" за період з 20.09.2021 по 25.12.2023 нараховано пеню в загальній сумі 224 626, 80 грн, яку останній і просить стягнути з відповідача.

Окрім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зважаючи на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по оплаті вартості отриманого за Договором поставки №20-01/21 від 20.01.2021 товару, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 94 585, 92 грн та 3% річних в сумі 19 187, 06 грн.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно з ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.. 655 ЦК України).

П. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525, 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч. 1 ст. 253 ЦК України).

Ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

В силу ст. 546-551 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч. 2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

У постанові від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19 Верховний Суд зазначив, що: "Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Окрім того, ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін правочину, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за час прострочення.

Ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Ч. 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Ст. 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Як вже зазначалось вище, підставою позову у даній справі є неналежне виконання ТзОВ "Софія Агро Ком" умов Договору поставки № 20-01/21 від 20.01.2021 в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару, а також неповернення відповідачем стягнутих рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2022 у справі № 921/615/21 грошових сум.

З матеріалів справи вбачається, що 20.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК Агроімпорт", як Постачальником, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Софія Агро Ком", як Покупцем, з другої сторони, укладено Договір поставки №20-01/21, за умовами п. 1.1-1.2 якого Постачальник зобов`язався поставити та передати у власність Покупця товар (обладнання для свиноферм), а Покупець зобов`язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах, визначених в цьому договорі.

Загальна вартість обладнання становить гривневий еквівалент 15 235, 00 Євро, у тому числі ПДВ 2 539, 17 Євро, що за курсом НБУ станом на 20.01.2021 (курс 34, 16) становить 520 427, 60 грн, у тому числі ПДВ 86 737, 93 грн та включає вартість обладнання, пакування та транспортування на склад Продавця (п. 6.5 Договору).

Порядок розрахунків за вказаним правочином сторони погодили у р. 7 Договору. Зокрема, передбачили, що Покупець сплачує на розрахунковий рахунок Постачальника оплату за товар наступним чином:

гривневий еквівалент 3 047, 00 Євро, у тому числі ПДВ 507, 83 Євро, що за курсом НБУ станом на 20.01.2021 (курс 34, 16) становить 104 085, 52 грн, у тому числі ПДВ 17 347, 59 грн, Покупець сплачує на розрахунковий рахунок Постачальника до 15.02.2021;

гривневий еквівалент 3 047, 00 Євро, у тому числі ПДВ 507, 83 Євро, що за курсом НБУ станом на 20.01.2021 (курс 34, 16) становить 104 085, 52 грн, у тому числі ПДВ 17 347, 59 грн, Покупець сплачує на розрахунковий рахунок Постачальника до 15.03.2021;

гривневий еквівалент 3 047, 00 Євро, у тому числі ПДВ 507, 83 Євро, що за курсом НБУ станом на 20.01.2021 (курс 34, 16) становить 104 085, 52 грн, у тому числі ПДВ 17 347, 59 грн, Покупець сплачує на розрахунковий рахунок Постачальника до 15.04.2021;

гривневий еквівалент 3 047, 00 Євро, у тому числі ПДВ 507, 83 Євро, що за курсом НБУ станом на 20.01.2021 (курс 34, 16) становить 104 085, 52 грн, у тому числі ПДВ 17 347, 59 грн, Покупець сплачує на розрахунковий рахунок Постачальника до 15.05.2021;

гривневий еквівалент 3 047, 00 Євро, у тому числі ПДВ 507, 83 Євро, що за курсом НБУ станом на 20.01.2021 (курс 34, 16) становить 104 085, 82 грн, у тому числі ПДВ 17 347, 57 грн, Покупець сплачує на розрахунковий рахунок Постачальника до 15.06.2021 (п. 7.5-7.10 Договору).

У п. 13.2 Договору сторони погодили, що за прострочення оплати товару Покупець сплачує Постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день протягом всього строку прострочення зобов`язання.

Відповідно до п. 17.2 Договору останній набирає чинності в день підписання його обома сторонами та діє до 30.06.2021, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що правовідносини сторін у даній справі за Договором поставки №20-01/21 від 20.01.2021 вже були предметом судового дослідження.

Зокрема, факт укладення між сторонами у справі вказаного правочину; поставки позивачем відповідачу обладнання на виконання такого правочину згідно з видатковою накладною №31 від 21.01.2021 на суму 520 427, 60 грн та товарно-транспортною накладною №Р-31 від 21.01.2021; неналежного виконання ТзОВ "Софія Агро Ком" взятих на себе зобов`язань по оплаті вартості отриманого товару, наявності станом на 06.09.2021 заборгованості в сумі 520 427, 60 грн та часткове (на суму 165 000 грн) її погашення; наявності станом на час розгляду справи №621/615/21 заборгованості в сумі 355 427, 60 грн встановлено рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2022 у справі №921/615/21, яким з Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія Агро Ком" стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК Агроімпорт" 355 427, 60 грн основного боргу, 34 199, 55 грн пені, 7 598, 18 грн інфляційних втрат, 6 749, 80 3% річних та 6 059, 63 грн сплаченого судового збору.

Ч. 4 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Долучені до матеріалів справи належним чином засвідчені копії платіжних інструкцій №374 від 29.04.2022 на суму 45 000, 00 грн, №723 від 02.06.2022 на суму 18 181, 82 грн, №960 від 18.08.2022 на суму 43 392, 64 грн та №1220 від 10.10.2022 на суму 18 181, 82 грн свідчать про те, що в ході примусового виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2022 у справі №921/615/21 (виконавче провадження №68758885) з відповідача стягнуто 124 756, 28 грн.

Докази повної оплати відповідачем вартості отриманого за Договором поставки №20-01/21 товару, як і докази погашення стягнутої рішенням суду у справі №921/615/22 суми боргу в повному обсязі в матеріалах справи відсутні.

Відповідач в судові засідання не прибув, встановлених судом вище обставин не спростував.

За даних обставин, твердження позивача про неналежне виконання відповідачем взятих на себе за Договором поставки №20-01/21 зобов`язань, часткове виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2022 у справі №921/615/21 суд визнає правомірними, такими, що підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Відповідно, суд погоджується з доводами позивача про наявність у нього правових підстав для застосування до відповідача передбаченої п. 13.1 Договору та ст. 625 ЦК України відповідальності та звернення до суду з даним позовом.

Як вже зазначалось вище, предметом судового розгляду у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 224 626, 80 грн, інфляційних нарахувань в сумі 94 585, 92 грн та 3 % річних в сумі 19 187, 06 грн.

Згідно з усталеною судовою практикою застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань "господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості".

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що і пеня, і 3% річних нараховані за період з 20.09.2021 по 25.12.2023, зокрема на наявну станом на 20.09.2021 заборгованість за поставлений товар в розмірі 520 427, 60 грн, а в подальшому - на суми заборгованості з врахуванням оплат, встановлених рішенням суду від 17.01.2022 у справі №921/615/21, та здійснених відповідачем оплат в ході виконавчого провадження.

Так, за 20.09.2021 нарахування проведені на суму боргу в розмірі 520 427, 60 грн; за період з 21.09.2021 по 01.11.2021 нарахування проведені на суму боргу в розмірі 495 427, 60 грн (520 427, 60 грн 25 000 грн - оплата, здійснена відповідачем 20.09.2021); за 02.11.2021 нарахування проведені на суму боргу в розмірі 461 127, 60 грн (495 427, 60 грн 34 300, 00 грн - оплата здійснена гр. ОСОБА_1 02.11.2021); за період з 03.11.2021 по 07.11.2021 нарахування проведені на суму боргу в розмірі 407 227, 60 грн (461 127, 60 грн 53 900, 00 грн оплата здійснена гр. ОСОБА_1 03.11.2021); за період з 08.11.2021 по 14.11.2021 нарахування проведені на суму боргу в розмірі 395 427, 60 (407 227, 60 грн 11 800 грн оплата здійснена гр. ОСОБА_1 08.11.2021); за період з 15.11.2021 по 28.04.2022 нарахування проведені на суму боргу в розмірі 355 427, 60 грн (395 427, 60 грн 40 000, 00 грн - оплата здійснена гр. ОСОБА_1 15.11.2021); за період з 29.04.2022 по 01.06.2022 нарахування проведені на суму боргу в розмірі 310 427, 60 грн (395 427, 60 грн 45 000, 00 грн кошти, стягнуті в межах виконавчого провадження 29.04.2022); за період з 02.06.2022 по 17.08.2022 нарахування проведені на суму боргу в розмірі 292 245, 78 грн (310 427, 60 грн 18 181, 82 грн - кошти, стягнуті в межах виконавчого провадження 29.04.2022); за період з 18.08.2022 по 09.10.2022 нарахування проведені на суму боргу в розмірі 248 853, 14 грн (292 245, 78 грн 43 392, 64 грн - кошти, стягнуті в межах виконавчого провадження 18.08.2022); за період з 10.10.2022 по 25.12.2023 нарахування проведені на суму боргу в розмірі 230 671, 32 грн (248 853, 14 грн 18 181, 82 грн - кошти, стягнуті в межах виконавчого провадження 10.10.2022).

Поряд із цим, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, зокрема відомостями, наведеними позивачем у даній позовній заяві та наявною в базі даних "Діловодство спеціалізованого суду" інформацією, що в межах справи №921/615/21 і пеня, і 3% річних нараховувались позивачем за період з 16.02.2021 по 20.09.2021 включно. Відтак, нарахування пені в сумі 228, 13 грн та 3% річних в сумі 42, 77 грн за 20.09.2021, які є мірою відповідальності відповідача перед позивачем, в межах даної справи, на думку суду, є безпідставним.

Окрім того, досліджуючи оплати, проведені гр. ОСОБА_1 , суд встановив, що останнім кошти в загальній сумі 140 000, 00 грн внесено відповідно до умов Договорів про переведення боргу від 01.11.2021 та від 15.11.2021, укладених у трьохсторонньому порядку між позивачем (кредитором), відповідачем (первісним боржником) та гр. ОСОБА_1 (новим боржником) у зобов`язанні, що виникло із Договору №20-01/21 від 20.01.2021 (основним договором). Слід зазначити, що дані обставини встановлено і рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2022 у справі №921/615/21, яке набрало законної сили. В межах даної справи судом досліджено долучені позивачем до матеріалів справи та згадані вище Договори про переведення боргу від 01.11.2021 та від 15.11.2021.

Так, зі змісту Договору про переведення боргу від 01.11.2021 вбачається, що останнім врегульовано відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (первісного боржника/ ТзОВ "Софія Агро Ком" відповідача у даній справі) у частині вимог в сумі 100 000,00 грн, в т. ч. ПДВ, у зобов`язанні, що виникає із Договору поставки №20-01/21 від 20.01.2021, укладеного між ТзОВ "Софія Агро Ком" та ТзОВ "ДБК Агроімпорт" (Основний договір).

Відповідно до п. 2, 3 Договору про переведення боргу від 01.11.2021 Первісний боржник переводить на Нового боржника частково свій борг (грошове зобов`язання) у розмірі 100 000, 00 грн, в т.ч. ПДВ, що виник на підставі Основного договору, внаслідок чого Новий боржник заміняє Первісного боржника в частині вимог по Основному договору в сумі 100 000,00 грн, в т.ч. ПДВ. Частина боргу за Основним договором в сумі 395 427, 60 грн, в т.ч. ПДВ, залишається за Первісним боржником.

З моменту підписання даного Договору Новий боржник бере на себе зобов`язання виконати частково обов`язки Первісного боржника в сумі 100 000, 00 грн, в т.ч. ПДВ, перед Кредитором на умовах Основного договору, у термін до 01.11.2021 включно, сплатити зазначену суму Кредитору на умовах, визначених даним договором, який укладається між Новим боржником та Кредитором.

Зі змісту Договору про переведення боргу від 15.11.2021 вбачається, що даним правочином врегульовано відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (Первісного боржника/ ТзОВ "Софія Агро Ком" відповідача у даній справі) у частині вимог в сумі 40 000,00 грн, в т. ч. ПДВ, у зобов`язанні, що виникає із Договору поставки №20-01/21 від 20.01.2021, укладеного між ТзОВ "Софія Агро Ком" та ТзОВ "ДБК Агроімпорт" (Основний договір).

П. 2, 3 Договору про переведення боргу від 15.11.2021 сторони погодили, що Первісний боржник переводить на Нового боржника частково свій борг (грошове зобов`язання) у розмірі 40 000, 00 грн, в т.ч. ПДВ, що виник на підставі Основного договору, внаслідок чого Новий боржник заміняє Первісного боржника в частині вимог по Основному договору в сумі 40 000,00 грн, в т.ч. ПДВ. Частина боргу за Основним договором в сумі 355 427, 60 грн, в т.ч. ПДВ, залишається за Первісним боржником.

З моменту підписання даного Договору Новий боржник бере на себе зобов`язання виконати частково обов`язки Первісного боржника в сумі 40 000, 00 грн, в т.ч. ПДВ, перед Кредитором на умовах Основного договору, у термін до 01.11.2021 включно, сплатити зазначену суму Кредитору на умовах, визначених даним договором, який укладається між Новим боржником та Кредитором.

Відповідно до п. 4 обох договорів про переведення боргу Кредитор не заперечує проти заміни Первісного боржника в частині вимог у сумі 100 000, 00 грн, в т.ч. ПДВ, та, відповідно, 40 000, 00 грн, в т.ч. ПДВ, Новим боржником в Основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей Договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що за період з 21.09.2021 по 14.11.2021 нарахуванні пені та 3% річних на суми, які були предметом договорів про переведення боргу та, відповідно, включення таких сум до заборгованості відповідача перед позивачем у даній справі є безпідставним.

За даних обставин, суд прийшов до висновку, що в межах даної справи правомірним є нарахуванні пені та 3% річних за період з 21.09.2021 по 31.10.2021 на суму боргу в розмірі 495 427, 60 грн; за період з 01.11.2021 по 14.11.2021 на суму боргу в розмірі 395 427, 60 грн; за період з 15.11.2021 по 28.04.2022 на суму боргу в розмірі 355 427, 60 грн; за період з 29.04.2022 по 01.06.2022 на суму боргу в розмірі 310 427, 60 грн; за період з 02.06.2022 по 17.08.2022 на суму боргу в розмірі 292 245, 78 грн; за період з 18.08.2022 по 09.10.2022 на суму боргу в розмірі 248 853, 14 грн; за період з 10.10.2022 по 25.12.2023 на суму боргу в розмірі 230 671, 32 грн.

Враховуючи наведене, суд провів перерахунки заявлених до стягнення сум пені та 3% річних.

Так, згідно з проведеним судом перерахунком пені, за період з 21.09.2021 по 25.12.2023, правомірним є нарахування останньої в загальній сумі 225 251 грн 79 коп., з якої: 9 460, 63 грн за період з 21.09.2021 по 31.10.2021 на заборгованість в сумі 495 427, 60 грн; 2 578, 40 грн за період з 01.11.2021 по 14.11.2021 на заборгованість в сумі 395 427, 60 грн; 30 586, 25 грн за період з 15.11.2021 по 28.04.2022 на заборгованість в сумі 355 427, 60 грн; 5 783, 31 грн за період з 29.04.2022 по 01.06.2022 на заборгованість в сумі 310 427, 60 грн; 30 585, 72 грн за період з 02.06.2022 по 17.08.2022 на заборгованість в сумі 292 245, 78 грн; 18 067, 42 грн за період з 18.08.2022 по 09.10.2022 на заборгованість в сумі 248 853, 14 грн; 128 190, 06 грн за період з 10.10.2022 по 25.12.2023 на заборгованість в сумі 230 671, 32 грн.

Позивачем за період з 21.09.2021 по 25.12.2023 нараховано та заявлено пеню в загальній сумі 224 398, 67 грн.

За даних обставин, беручи до уваги диспозитивність судового процесу, а також те, що суд позбавлений права вийти за межі заявлених позовних вимог, до стягнення за період з 21.09.2021 по 25.12.2023 підлягає сума пені визначена позивачем - 224 398 грн 67 коп.

Пеня в сумі 228, 13 грн за 20.09.2021 нарахована позивачем та заявлена до стягнення безпідставно. Відповідно, у даній частині позову суд відмовляє.

Згідно з проведеним судом перерахунком 3% річних, за період з 21.09.2021 по 25.12.2023 правомірним є нарахування таких в загальній сумі 19 125 грн 82 коп., з якої: 1 669, 52 грн за період з 21.09.2021 по 31.10.2021 на заборгованість в сумі 495 427, 60 грн; 455,01 грн за період з 01.11.2021 по 14.11.2021 на заборгованість в сумі 395 427, 60 грн; 4 820, 18 грн за період з 15.11.2021 по 28.04.2022 на заборгованість в сумі 355 427, 60 грн; 867, 50 грн за період з 29.04.2022 по 01.06.2022 на заборгованість в сумі 310 427, 60 грн; 1 849, 56 грн за період з 02.06.2022 по 17.08.2022 на заборгованість в сумі 292 245, 78 грн; 1 084, 05 грн за період з 18.08.2022 по 09.10.2022 на заборгованість в сумі 248 853, 14 грн; 8 380, 00 грн за період з 10.10.2022 по 25.12.2023 на заборгованість в сумі 230 671, 32 грн.

З огляду на наведене, обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення суд визнає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в загальній сумі 19 125, 82 грн.

3% річних в загальній сумі 61, 24 грн нараховані позивачем та заявлені до стягнення безпідставно. Відповідно, у даній частині позову суд відмовляє.

Також судом досліджено проведений позивачем розрахунок інфляційних втрат та встановлено, що нарахування таких в загальній сумі 94 585, 92 грн за період з 01.10.2021 по 31.10.2023 є обґрунтованим та правомірним. Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 94 585 грн 92 коп. інфляційних збитків суд задовольняє у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 5 071 грн 66 коп., пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд покладає на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 12-14, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 165, 202, 232-233, 236-238, 240, 241, 326, 327 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія Агро Ком", вул. Центральна, 7Є, с. Коршилівка, Підволочиський р-н, Тернопільська обл., 47831, ідентифікаційний код 41515929, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК Агроімпорт", вул. І. Величковського 7/57, м. Львів, Львівська обл., 79002 (факт. адреса: вул. Курмановича, 2, офіс 403, м. Львів, Львівська обл., 79002), ідентифікаційний код 40337597: 224 398 грн 67 коп. пені, 94 585 грн 92 коп. інфляційних втрат, 19 125 грн 82 коп. 3% річних та 5 071 грн 66 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. 256-257 ГПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Повне судове рішення складено 03.06.2024

Суддя І.М. Гирила