Рішення

від 03.06.2024 по справі 922/893/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/893/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/893/24

за позовом Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «РІВЛАД, ЛТД» (вулиця Валентинівська, 21, м. Харків, 61146, код ЄДРПОУ 22706968)

про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати на суму 249091,59 грн,

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - ТОВ Фірма «РІВЛАД, ЛТД», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 249091,59 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вулиці Валентинівській, 21, у м. Харкові, відповідно до договору оренди землі від 22.03.2006 № 640667100019, за період з 17.03.2019 по 28.02.2022, а також просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 3736,37 грн, та просить здійснити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що протягом дії договору оренди землі від 06.03.2006, укладеного між Харківською міською радою (Орендодавцем) та ТОВ Фірма «РІВЛАД, ЛТД» (Орендарем) та посвідченого і зареєстрованого в реєстрі за № 1917 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А., а також зареєстрованого в Харківській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель 22.03.2006 за № 640667100019, відповідач впродовж тривалого терміну сплачував оренду плату за земельну ділянку в розмірах, які не відповідають розміру, визначеному умовами договору оренди землі, а саме, як вважає позивач, розміру орендної плати, визначеному в п. 9 вказаного договору, обчисленому з урахуванням індексів інфляції за відповідні періоди. Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав шляхом подання даного позову про стягнення з відповідача 249091,59 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 17.03.2019 по 28.02.2022, яка фактично є різницею між орендною платою, нарахованою позивачем за спірний період, та орендною платою, яка була сплачена відповідачем за вказаний період.

Ухвалою Господарського суду Харківської області у справі № 922/893/24 прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на відповідь на відзив.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу і відповідачу в електронному вигляді до їх електронних кабінетів, зареєстрованих в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа.

Відповідач - ТОВ Фірма «РІВЛАД, ЛТД» подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 9452/24 від 09.04.2024), в якому не погоджується з доводами позивача, викладеними в позовній заяві, просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Посилаючись на умови п. 10, пп. «в» п. 13 та п. 36 договору оренди землі, відповідач вважає, що в разі наявності інфляції сторони мали право щорічно переглядати розмір орендної плати, оформлюючи відповідні зміни до Договору в письмовій формі, автоматична зміна розміру орендної плати Договором не передбачена, з моменту укладення Договору не укладено жодної додаткової угоди про внесення змін чи доповнення умов Договору, зокрема щодо розміру орендної плати, від позивача не надходило будь-яких пропозицій про зміну розміру орендної плати внаслідок інфляції, відтак, як вважає відповідач, сторони не скористалися своїм правом на зміну умов договору в частині розміру орендної плати. Водночас, відповідач зазначає, що незважаючи на те, що зміни щодо розміру орендної плати в Договір внесено не було, він самостійно вживав заходи щодо компенсації знецінення грошових коштів, викликаних інфляційними процесами, протягом всього терміну дії Договору декларував та сплачував орендну плату за землю з урахуванням індексації нормативно-грошової оцінки землі, що підтверджується копіями податкових декларацій ТОВ Фірма «РІВЛАД, ЛТД» з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), прийнятих контролюючим органом, на який покладено обов`язки адміністрування плати за землю, а саме: за 2019 рік задеклароване зобов`язання зі сплати за землю у вигляді орендної плати в розмірі 114975,44 грн; за 2020 рік задеклароване зобов`язання зі сплати за землю у вигляді орендної плати в розмірі 114975,44 грн; за 2021 рік задеклароване зобов`язання зі сплати за землю у вигляді орендної плати в розмірі 114975,44 грн; за 2022 рік задеклароване зобов`язання зі сплати за землю у вигляді орендної плати в розмірі 126472,99 грн. Відповідач вважає безпідставним посилання позивача на Закон України «Про індексацію грошових коштів населення» та Порядок проведення індексації грошових коштів населення, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з посиланням на те, що вказаними Законом та Порядком не врегульоване питання порядку та способу індексації орендної плати за землю комунальної власності. Механізм індексації орендної плати за землю наразі чинним законодавством не передбачений та не встановлений сторонами у Договорі. Згідно з п. 30-31 Договору ані до прав, ані до обов`язків орендаря не віднесено самостійне обрахування розміру орендної плати з врахуванням інфляції. Позивач, всупереч умов п. 13 Договору, який передбачає можливість зміни орендної плати внаслідок інфляції щорічно, тобто раз на рік, у наведеному в позові розрахунку ціни позову розраховує орендну плату із застосуванням індексу інфляції щомісячно, про що сторони договору згоди не досягали, а тому розрахунок позивача є необґрунтованим, не відповідає умовам Договору та чинного законодавства. Вказаний відзив, враховуючи, що він відповідає вимогам чинного законодавства та подано його в межах встановленого судом строку, був прийнятий до розгляду та долучений до матеріалів справи разом з доданими до нього доказами.

Одночасно з відзивом на позов відповідач - ТОВ Фірма «РІВЛАД, ЛТД» подав до суду заяву про застосування позовної давності (вх. № 9455/24 від 09.04.2024), в якій посилається на те, що позов подано до суду 20.03.2024, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 17.03.2019 по 20.03.2021 є такими, що заявлені поза межами загального строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України, тому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в зазначеній частині у зв`язку зі спливом позовної давності. Вказану заяву, враховуючи, що вона відповідає вимогам чинного законодавства та подано її в межах встановленого судом строку, було прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи, розгляд по суті цієї заяви здійснено судом нижче у даному судовому рішенні.

Крім того, відповідач - ТОВ Фірма «РІВЛАД, ЛТД» 10.04.2024 за вх. № 9494/24, тобто в межах встановленого судом строку на подання відзиву на позов, звернувся до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи додаткового доказу, а саме: листа Головного управління ДПС у Харківській області № 17177/6/20-40-04-02-14 від 04.04.2024, з посиланням на те, що вказаний лист був отриманий ним засобами поштового зв`язку 10.04.2024.

За змістом ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 80 ГПК України, відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч. 1-6 ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

На підставі викладеного, враховуючи, що наданий відповідачем доказ відповідає вимогам ст. 91 ГПК України, з огляду на те, що цей доказ був отриманий відповідачем наступного дня після надання суду відзиву на позов та того ж дня поданий до суду в межах встановленого судом строку на подання відзиву, з метою недопущення надмірного формалізму під час вирішення заявленого відповідачем клопотання та недопущення невиправданого позбавлення відповідача можливості скористатись своїм конституційним правом на судовий захист у повному обсязі, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи додаткового доказу, тому прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи доказ, поданий відповідачем, для врахування його при подальшому розгляді справи.

15.04.2024, тобто в межах встановленого судом строку, від позивача - Харківської міської ради через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 9998/24 від 16.04.2024), в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві. Посилається на те, що обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції, не є зміною розміру орендної плати визначеного п. 9 зазначеного договору. Зазначає, що формула обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексу інфляції умовами Договору не узгоджена, як не узгоджене відповідне питання і на законодавчому рівні. З посиланням на висновки Верховного Суду в постанові від 29.06.2021 у справі № 922/2434/20, вважає, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 Методика розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, яка, була чинною на час виникнення спірних правовідносин, в даному випадку є джерелом права, що регулює подібні відносини, а формула розрахунку в ній відповідає правовій природі інфляційних нарахувань, яка полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів. Позивач не погоджується з посиланнями відповідача на лист ГУ ДПС у Харківській області, в якому зазначено про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати, оскільки відповідач відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України самостійно декларував плату за орендовану земельну ділянку в самостійно визначених розмірах шляхом подання відповідної декларації до податкової служби та сплачував відповідні платежі. Щодо строку позовної давності позивач зазначає, що з урахуванням п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України та введення на всій території України воєнного стану, строк позовної давності, який мав закінчитись 17.03.2022, наразі є продовженим, а отже позивачем не пропущено строк позовної давності у даній справі. Вказану відповідь на відзив, враховуючи, що вона відповідає вимогам чинного законодавства та подано її в межах встановленого судом строку, було прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи разом з доданими до неї доказами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача проти заявлених позовних вимог, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані позивачем і відповідачем докази, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.03.2006, на підставі рішення 25 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 06.10.2004 № 153/04 «Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам», між позивачем - Харківською міською радою (Орендодавцем) та відповідачем - ТОВ Фірма «РІВЛАД, ЛТД» (Орендарем) укладено договір оренди землі, який посвідчений і зареєстрований в реєстрі за № 1917 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А., а також зареєстрований в Харківській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель 22.03.2006 за № 640667100019 (далі по тексту Договір).

Відповідно до п. 1, 2 Договору, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Блюхера (зараз вул. Валентинівська), буд. 21, загальною площею 0,1509 га.

Земельну ділянку передано в оренду для експлуатації та обслуговування торговельного майданчика з існуючим тимчасовим павільйоном. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови (п. 15, 16 Договору).

Умовами п. 5 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою № 135/06 від 14.02.2006 становить 1.610.749,0 грн.

Згідно з п. 8 Договору, цей договір укладено строком до 01.09.2054.

Відповідно до абз. 1 п. 9 Договору, орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

За умовами абз. 2 п. 9 Договору, розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить: на 2006 рік - 2852,37 грн; з 2007 року - 3355,73 грн.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10 Договору).

Орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 11 Договору).

В п. 13 Договору сторони визначили перелік підстав для перегляду розміру орендної плати за Договором, а саме в разі:

а) зміни умов господарювання, передбачених договором;

б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів;

в) внаслідок інфляції щорічно;

г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

д) в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до умов пп. «б» п. 31 Договору, Орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату в строки та розмірах, встановлених цим договором.

Відповідно до п. 36 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується в судовому порядку.

Порядок припинення дії Договору та порядок його розірвання визначено в п. 37,38 Договору.

Факт передачі-прийняття зазначеної земельної ділянки в оренду відповідачу - ТОВ Фірма «РІВЛАД, ЛТД» строком до 01.09.2054 підтверджується наданою до позову копією Акту приймання-передачі земельної ділянки від 28.03.2006.

Станом на день ухвалення судом даного рішення в матеріалах справи відсутні докази внесення сторонами протягом дії Договору будь-яких змін до нього, зокрема щодо строку дії оренди чи розміру орендної плати, шляхом укладення письмових додаткових угод відповідно до п. 36 Договору.

Сторонами не надано суду доказів про припинення дії Договору чи його розірвання або про визнання Договору недійсним в судовому порядку, а отже вказаний Договір є діючим.

Відповідно до наданої позивачем до позову копії листа Головного управління ДПС у Харківській області від 27.12.2023 вих. № 26780/5/20-40-04-02-12 (вх. № 7827/0/224-23 від 29.12.2023), згідно з інформаційними ресурсами Головного управління ДПС у Харківській області, ТОВ Фірма «РІВЛАД, ЛТД» (відповідач) обліковується, зокрема, платником орендної плати за земельні ділянки площею 0,1509 га з кадастровим номером 6310137500:10:001:0041 та площею 0,1142 га з кадастровим номером 6310137500:10:001:0043. За даними податкових декларацій з плати за землю платником (ТОВ Фірма «РІВЛАД, ЛТД») задекларовано до сплати за земельну ділянку, площею 0,1509 га: за 2019 рік 114975,44 грн; за 11 місяців 2020 року 105394,15 грн; за 2021 рік 114675,44 грн; січень-лютий 2022 року 21078,83 грн орендної плати. За даними інтегрованої картки платника ІКС «Податковий блок», задекларовані підприємством (ТОВ Фірма «РІВЛАД, ЛТД») податкові зобов`язання по орендній платі за земельні ділянки, розташовані в м. Харкові, за 2019-2021 роки, січень-лютий 2022 року сплачено.

Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором в частині внесення орендної плати за земельну ділянку, площею 0,1509 га, з кадастровим номером 6310137500:10:001:0041, в розмірі, визначеному в п. 9 вказаного договору, обчисленому з урахуванням індексів інфляції за відповідні періоди, звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 249091,59 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 17.03.2019 по 28.02.2022, яка фактично є різницею між орендною платою, нарахованою позивачем за спірний період, та орендною платою, яка була сплачена відповідачем за вказаний період.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору між сторонами у даній справі, суд виходить з такого.

У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Положеннями ч. 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 122, 123, 124 ЗК України, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України Про оренду землі).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка була чинною на момент укладення між позивачем та відповідачем договору оренди землі) істотними умовами договору оренди землі, є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст. 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка була чинною на момент укладення договору оренди землі), орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Частиною 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка була чинною на момент укладення договору оренди землі та є діючою дотепер) встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі», зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору дугою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вже зазначалося вище, договір оренди землі від 06.03.2006, укладений між позивачем - Харківською міською радою (Орендодавцем) та відповідачем - ТОВ Фірма «РІВЛАД, ЛТД» (Орендарем) був зареєстрований в Харківській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель 22.03.2006 за № 640667100019.

Факт передачі-прийняття зазначеної земельної ділянки в оренду відповідачу - ТОВ Фірма «РІВЛАД, ЛТД» строком до 01.09.2054 підтверджується наданою до позову копією Акту приймання-передачі земельної ділянки від 28.03.2006.

Докази припинення дії Договору чи його розірвання або про визнання Договору недійсним в судовому порядку в матеріалах справи відсутні, а отже вказаний Договір є діючим.

З урахуванням вищезазначеного, проаналізувавши правовідносини, які склались між позивачем - Харківською міською радою та відповідачем - ТОВ Фірма «РІВЛАД, ЛТД» на підставі укладеного між ними договору оренди землі від 06.03.2006, зареєстрованого 22.03.2006 за № 640667100019, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди) земельної ділянки та відповідає вимогам чинного законодавства України, сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому, з огляду на положення ст. 629 ЦК України, зазначений договір є обов`язковим для виконання обома сторонами.

Відповідно до умов абз. 2 п. 9 Договору, сторони визначили розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку: на 2006 рік в сумі 2852,37 грн; з 2007 року - 3355,73 грн.

Пунктом 10 Договору сторони передбачили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Згідно з умовами пп. «в» п. 13 Договору, розмір орендної плати переглядається внаслідок інфляції - щорічного.

Можливість внесення змін до умов Договору в письмовій формі за взаємною згодою сторін, а в разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору вирішення спору з цього приводу в судовому порядку, сторони визначили в п. 36 Договору.

Таким чином, сторони Договорі встановили розміри щомісячних платежів з орендної плати, які протягом року, починаючи з першого і до останнього місяця року, є однаковими, а саме: на 2006 - по 2852,37 грн в місяць і на 2007 роки - по 3355,73 грн в місяць; та визначили обов`язок (а не право) сторін у подальшому щорічно, тобто 1 раз на рік, здійснювати перегляд розміру орендної плати внаслідок інфляції, шляхом його обчислення з урахуванням індексів інфляції, тобто визначили обов`язок щорічно індексувати орендну плату відповідно до індексів інфляції, що відповідає положенням ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі».

Станом на день ухвалення судом даного рішення в матеріалах справи відсутні докази внесення сторонами шляхом укладення письмових додаткових угод, як передбачено п. 36 Договору, будь-яких змін до Договору, зокрема щодо порядку обчислення розміру орендної плати.

Отже, враховуючи встановлений в Договорі, який на тепер є діючим, обов`язок щорічно індексувати орендну плату відповідно до індексів інфляції, сторони, зокрема орендар, зобов`язані щорічно робити індексацію орендної плати внаслідок інфляції, тому відповідач безпідставно посилається на відсутність у нього обов`язку самостійно обраховувати розмір орендної плати з врахуванням індексів інфляції.

Щодо посилання відповідача на те, що він протягом всього терміну дії Договору декларував та сплачував орендну плату за землю з урахуванням індексації нормативно-грошової оцінки землі, суд зазначає, що індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати.

Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізм їх застосування є різними як за правовим змістом так і за суб`єктами застосування. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (ст. 289 ПК України). Більше того, різні числові показники індексації нормативної грошової оцінки та індексу споживчих цін підтверджують відмінність цих двох показників.

Нормами ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором.

Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки.

Водночас, з урахуванням положень ст. 21 Закону України "Про оренду землі" та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі.

Проте, у такому разі, зважаючи на природу індексації, одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися.

Таким чином, з огляду на умови п. 10 та пп. «в» п. 13 Договору, укладеного між позивачем та відповідачем, розмір орендної плати за цим Договором має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції, а посилання відповідача на нарахування та сплату орендної плати протягом дії Договору із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель є безпідставним, оскільки сторонами не було внесено зміни до Договору щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16.03.2020 № 922/1658/19.

Стосовно порядку перегляду розміру орендної плати внаслідок інфляції суд зазначає таке.

З тексту Договору вбачається, що сторонами в зазначеному Договорі не прописано докладного механізму (формули) індексації орендної плати (який індекс застосовувати, з якого періоду тощо).

Водночас, як вже зазначалося вище, згідно з умовами пп. «в» п. 13 Договору, встановлено обов`язок сторін здійснювати перегляд розміру орендної плати внаслідок інфляції щорічно, тобто 1 раз на рік.

Інфляція - це зростання загального рівня споживчих цін у країні впродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням національної грошової одиниці.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону, індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

З метою реалізації зазначеного Закону Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 було затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держкомстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Відповідно до наказу Держкомстату «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін» від 27.07.2007 № 265, індекс інфляції споживчих цін - показник, що характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним. Інформація про індекси споживчих цін (індекси інфляції») за відповідні періоди розміщена на сайті Державної служби статистики України за адресою https://www.ukrstat.gov.ua/.

При цьому, слід враховувати, що показники індексу інфляції публікуються Держкомстатом за попередні періоди (щомісяця та за календарний рік), тому у випадку, коли в договорі не прописано процедуру індексації орендної плати, для розрахунку можна застосовувати індекс інфляції за минулий календарний рік або за попередні перед виплатою 12 календарних місяців користування земельною ділянкою. Обидва способи можна застосовувати, якщо інше не передбачено договором.

У даному випадку, враховуючи встановлену в пп. «в» п. 13 Договору умову про щорічне (лише 1 раз на рік) здійснення перегляду розміру орендної плати внаслідок інфляції, та зважаючи на те, що відповідно до п. 9 Договору, розміри щомісячних платежів з орендної плати протягом року, починаючи з першого і до останнього місяця року, є однаковими, для індексації орендної плати на наступний рік слід застосовувати річний індекс інфляції за минулий календарний рік.

З огляду на зазначене, суд відхиляє, як безпідставне та необґрунтоване, посилання позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин, що склались між позивачем та відповідачем, за аналогією закону - Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, а саме пункту 13 вказаної Методики, яким визначено порядок розрахунку розміру орендної плати за кожний наступний місяць «шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць», тобто визначено порядок розрахунку орендної плати, виходячи з щомісячних показників індексу інфляції, тоді як відповідно до умов Договору розмір орендної плати розраховується (переглядається) щорічно, тобто із застосуванням показників індексу інфляції за відповідний календарний рік. Крім того, зазначена Методика втратила чинність з 19.06.2021 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 630, а отже не була чинною в період з 19.06.2021 по 28.02.2022, який входить до спірного періоду (з 17.03.2019 по 28.02.2022), що також виключає можливість її застосування до спірних правовідносин.

Як вбачається з наведеного в позовній заяві розрахунку суми заборгованості, позивач розраховує орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі, визначеному в п. 9 Договору, обчисленому за кожний місяць окремо (щомісячно) із застосуванням щомісячних показників індексу інфляції.

Так, за здійсненим позивачем розрахунком загальний розмір орендної плати за спірну земельну ділянку, площею 0,1509 га, за період з 17.03.2019 по 28.02.2022, становить 581107,70 грн.

Здійснивши власний розрахунок з урахуванням інформації щодо здійснених відповідачем орендних платежів, зазначеної в листі Головного управління ДПС у Харківській області від 27.12.2023 вих. № 26780/5/20-40-04-02-12 (вх. № 7827/0/224-23 від 29.12.2023), суд встановив, що загальний розмір сплаченої відповідачем орендної плати за вищезазначену земельну ділянку в межах заявленого в позові спірного періоду з 17.03.2019 по 28.02.2022 (крім березня 2020 року) становить 332016,11 грн.

Таким чином, різниця між нарахованою позивачем орендною платою за земельну ділянку, площею 0,1509 га, за період з 17.03.2019 по 28.02.2022, та сплаченою відповідачем платою за земельну ділянку за вказаний період, становить 249091,59 грн (581107,70 грн - 332016,11 грн = 249091,59 грн). Саме цю різницю і просить стягнути з відповідача у позовній заяві позивач.

Однак, суд зазначає, що надані позивачем розрахунки заборгованості з орендної плати виконані не вірно, зважаючи на таке.

Відповідно до інформації про індекси споживчих цін (індекси інфляції»), розміщеної на сайті Державної служби статистики України, показники річних індексів споживчих цін за 2006-2022 рік були такими: 2006 - 111,6; 2007 - 116,6; 2008 - 122,3; 2009 - 112,3; 2010 - 109,1; 2011 - 104,6; 2012 - 99,8; 2013 - 100,5; 2014 - 124,9; 2015 - 143,3; 2016 - 112,4; 2017 - 113,7; 2018 - 109,8; 2019 - 104,1; 2020 - 105,0; 2021 - 110,0; 2022 - 126,6; 2023 - 105,1.

Здійснивши розрахунок заборгованості з орендної плати відповідно до умов Договору в редакції, яка є чинною на момент ухвалення даного судового рішення, з урахуванням вищезазначених показників річних індексів інфляції, шляхом послідовного перемноження орендної плати за землю, що підлягає індексації, на величину відповідного річного індексу інфляції за минулий календарний рік, поділеного на 100 відсотків, суд встановив, що протягом дії Договору розміри щомісячних платежів з орендної плати за Договором мають бути такими:

2006 рік - 2852,37 грн (згідно з п. 9 Договору);

2007 рік - 3355,73 грн (згідно з п. 9 Договору);

2008 рік - 3912,78 грн (3355,73 грн * 116,6 : 100% = 3912,78 грн);

2009 рік - 4785,33 грн (3912,78 грн * 122,3 : 100% = 4785,33 грн);

2010 рік - 5373,93 грн (4785,33 грн * 112,3 : 100% = 5373,93 грн);

2011 рік - 5862,95 грн (5373,93 грн * 109,1 : 100% = 5862,96 грн);

2012 рік - 6132,66 грн (5862,96 грн * 104,6 : 100% = 6132,66 грн);

2013 рік - 6120,39 грн (6132,66 грн * 99,8 : 100% = 6120,39 грн);

2014 рік - 6150,99 грн (6120,39 грн * 100,5 : 100% = 6150,99 грн);

2015 рік - 7682,59 грн (6150,99 грн * 124,9 : 100% = 7682,59 грн);

2016 рік - 11009,15 грн (7682,59 грн * 143,3 : 100% = 11009,15 грн);

2017 рік - 12374,28 грн (11009,15 грн * 112,4 : 100% = 12374,28 грн);

2018 рік - 14069,56 грн (12374,28 грн * 113,7 : 100% = 14069,56 грн);

2019 рік - 15448,38 грн (14069,56 грн * 109,8 : 100% = 15448,38 грн);

2020 рік - 16081,76 грн (15448,38 грн * 104,1 : 100% = 16081,76 грн);

2021 рік - 16885,85 грн (16081,76 грн * 105,0: 100% = 16885,85 грн);

2022 рік - 18574,44 грн (16885,85 грн * 110,0 : 100% = 18574,44 грн);

2023 рік - 23515,24 грн (18574,44 грн * 126,6 : 100% = 23515,24 грн);

2024 рік - 24714,52 грн (23515,24 грн * 105,1 : 100% = 24714,52 грн).

Таким чином, загальний розмір орендної плати за земельну ділянку, площею 0,1509 га, який мав сплатити відповідач в межах заявленого в позові спірного періоду з 17.03.2019 по 28.02.2022 (крім березня 2020 року), становить 563188,81 грн, з яких:

з 17.03.2019 по 31.12.2019, за 9 місяців і 15 днів: 146510,37 грн ((15448,38 грн * 9 місяців) + (15448,38 грн : 31 днів * 15 днів) = 146510,37 грн);

з 01.01.2020 по 31.12.2020, за 11 місяців, крім березня: 176899,36 грн (16081,76 грн * 11 місяців = 176899,36 грн);

з 01.01.2021 по 31.12.2021, за 12 місяців: 202630,2 грн (16885,85 грн * 12 місяців = 202630,2 грн);

з 01.01.2022 по 28.02.2022, за 2 місяці: 37148,88 грн (18574,44 * 2 місяці = 37148,88 грн).

Відтак, розмір заборгованості відповідача за Договором зі сплати орендної плати, за земельну ділянку, площею 0,1509 га, за період з 17.03.2019 по 28.02.2022, з урахуванням вже здійснених відповідачем орендних платежів за вказаний період, становить 231172,7 грн (563188,81 грн - 332016,11 грн = 231172,7 грн).

За таких обставин, відповідач безпідставно посилається на наданий ним для долучення до матеріалів справи лист Головного управління ДПС у Харківській області № 17177/6/20-40-04-02-14 від 04.04.2024, в якому зазначено про начебто відсутність заборгованості зі сплати орендної плати, оскільки як зазначалося вище та підтверджує відповідач у відзиві на позов, він самостійно декларував шляхом подання відповідної декларації до податкової служби оренду плату за земельну ділянку у визначених ним розмірах із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель та сплачував відповідні орендні платежі, загальний розмір яких за спірний період з 17.03.2019 по 28.02.2022 склав 332016,11 грн, що на 231172,7 грн менше від розміру орендної плати, який мав сплатити відповідач в межах заявленого в позові спірного періоду (563188,81 грн).

Пунктом 31 Договору визначені обов`язки Орендаря, зокрема щодо сплати орендної плати в строки та розмірах, встановлених цим договором (пп. «б» п. 31 Договору).

Згідно із ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

З урахуванням викладеного, перевіривши надані позивачем розрахунки розміру орендної плати, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів щодо їх належності, допустимості та достовірності, суд дійшов висновку, що вказані розрахунки виконані позивачем не вірно, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 17918,89 грн (249091,59 грн - 231172,7 грн = 17918,89 грн) є безпідставними та не підлягають задоволенню, тому суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 231172,7 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вулиці Валентинівській, 21, у м. Харкові, відповідно до договору оренди землі від 22.03.2006 № 640667100019, за період з 17.03.2019 по 28.02.2022, та відмовляє у стягненні орендної плати в розмірі 17918,89 грн.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Тобто, за змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред`явлення позову особою, право якої порушене.

Якщо стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, а господарським судом визнано позовні вимоги обґрунтованими, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Матеріалами справи підтверджено факт порушення прав позивача внаслідок внесення орендної плати за земельну ділянку в розмірі, що не відповідає умовам укладеного між ними Договору.

Позивач - Харківська міська рада звернувся до суду 20.03.2024 з даним позовом про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 17.03.2019 по 28.02.2022, отже строк позовної давності за позовними вимогами за період з 17.03.2019 по 20.03.2021 на момент подання позову до суду вже мав сплинути.

Відповідач - ТОВ Фірма «РІВЛАД, ЛТД» одночасно з відзивом на позов подав до суду заяву про застосування позовної давності (вх. № 9455/24 від 09.04.2024), в якій просива відмовити у задоволені вимог позивача про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 17.03.2019 по 20.03.2021 як таких, що заявлені поза межами загального строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України.

Разом з тим, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні був введений воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому відповідними Указами Президента України був неодноразово продовжений та триває по теперішній час.

Згідно з п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Отже, з огляду на положення п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України та враховуючи тривання введеного на всій території України воєнного стану, строк позовної давності за вимогами позивача про стягнення орендної плати за період з 17.03.2019 по 20.03.2021 наразі є зупинений, а відтак, не сплинув, у зв`язку з чим позивачем не пропущено строк позовної давності у даній справі, тому підстави для задоволення заяви відповідача про застосування позовної давності відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3028,00 грн.

Позивачем у позовній заяві заявлено позовні вимоги майнового характеру на суму 249091,59 грн, отже за подання до суду зазначеної позовної заяви мав справлятись судовий збір у розмірі 3736,37 грн, що становить 1,5 відсотка ціни позову. Позивачем при поданні позовної заяви надано суду належні докази про сплату судового збору, який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи Випискою про зарахування судового збору.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позовні вимоги судом задоволені частково на суму 231172,70 грн, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України на відповідача покладаються витрати щодо сплати судового збору в розмірі 3467,59 грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 236-242, 252 ГПК України, ст. 4 Закону України Про судовий збір, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «РІВЛАД, ЛТД» (вулиця Валентинівська, 21, м. Харків, 61146, код ЄДРПОУ 22706968) на користь Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: отримувач ГУК Харків обл/МГТ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, рахунок (IBAN) UA508999980334109812000020649, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 18010600) 231172,70 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вулиці Валентинівській, 21, у м. Харкові, відповідно до договору оренди землі від 22.03.2006 № 640667100019, за період з 17.03.2019 по 28.02.2022

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «РІВЛАД, ЛТД» (вулиця Валентинівська, 21, м. Харків, 61146, код ЄДРПОУ 22706968) на користь Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: отримувач Харківська міська рада, код отримувача (ЄДРПОУ) 04059243, рахунок (IBAN) UA518201720344240012000032986, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО - 820172) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3467,59 грн.

4. Відмовити у стягненні орендної плати в розмірі 17918,89 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 03.06.2024.

СуддяН.А. Новікова