Постанова

від 15.10.2024 по справі 922/893/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 922/893/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М. , суддя Мартюхіна Н.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "РІВЛАД, ЛТД" (вх.№1534Х/2)

на рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2024 у справі №922/893/24 (повний текст складено 03.06.2024, суддя Новікова Н.А.)

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "РІВЛАД, ЛТД", м.Харків,

про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати на суму 249091,59 грн,

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - ТОВ Фірми "РІВЛАД, ЛТД", в якій просила суд стягнути з відповідача на користь позивача 249 091,59 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Валентинівській, 21, у м. Харкові, відповідно до договору оренди землі від 06.03.2006, за період з 17.03.2019 по 28.02.2022, а також стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 736,37 грн; здійснити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди землі від 06.03.2006 в частині повної сплати орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності загальною площею 0,1509 га по вул. Валентинівській, 21 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:001:0041), яка (орендна плата) з урахуванням п. 10 договору та приписів ч. 3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" нараховується з урахуванням індексу інфляції та склала за період з 17.03.2019 по 28.02.2022 загальну суму 581 107,70 грн.

Враховуючи те, що листом Головного управління ДПС у Харківській області №26780/5/20-40-04-02-12 від 27.12.2023 підтверджено сплату відповідачем земельного податку за земельну ділянку за період з 17.03.2019 по 28.02.2022 в сумі 332 016,11грн, які підлягають вирахуванню із загальної суми орендної плати, Харківська міська рада просила суд стягнути з ТОВ Фірми "РІВЛАД, ЛТД" заборгованість за договором оренди землі від 06.03.2006 в сумі 249 091,59грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.06.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "РІВЛАД, ЛТД" (вулиця Валентинівська, 21, м. Харків, 61146, код ЄДРПОУ 22706968) на користь Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: отримувач ГУК Харків обл/МГТ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, рахунок (IBAN) UA508999980334109812000020649, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 18010600) 231 172,70 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вулиці Валентинівській, 21, у м.Харкові, відповідно до договору оренди землі від 22.03.2006 №640667100019, за період з 17.03.2019 по 28.02.2022. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "РІВЛАД, ЛТД" (вулиця Валентинівська, 21, м. Харків, 61146, код ЄДРПОУ 22706968) на користь Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: отримувач Харківська міська рада, код отримувача (ЄДРПОУ) 04059243, рахунок (IBAN) UA518201720344240012000032986, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО - 820172) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3467,59 грн. Відмовлено у стягненні орендної плати в розмірі 17 918,89 грн.

Рішення суду першої інстанції з посиланням на положення ст.ст. 11, 525, 526, 530, 626-628, 638, 792 Цивільного кодексу України, ст. 180, 193 Господарського кодексу України, ст. 2, 15, 21, 24 30 Закону України «Про оренду землі», п.п. 10, 13 договору оренди землі від 06.03.2006, мотивовано обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог Харківської міської ради, з огляду на встановлені судом обставини невиконання відповідачем своїх зобов`язань зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Валентинівській, 21 у м. Харкові за період з 17.03.2019 по 28.02.2022. За наслідками власного розрахунку заборгованості з орендної плати в межах заявлених позовних вимог відповідно до умов укладеного договору та показників річних індексів інфляції, господарський суд встановив, що надані позивачем розрахунки виконані невірно. За вирахуванням сплаченого відповідачем земельного податку в сумі 332 016,11грн, розмір орендної плати, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, на думку суду, складає 231 172,70грн. Разом з тим, судом враховано, що з огляду на положення п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України та тривання введеного на території Украйни воєнного стану, строк позовної давності за вимогами позивача про стягнення орендної плати за визначений період є зупинений, у зв`язку з чим позивачем не пропущено строк позовної давності у даній справі, тому підстави для задоволенняподаної відповідачем заяви про застосування позовної давності відсутні.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "РІВЛАД, ЛТД" не погодилось з рішенням суду першої інстанції та звернулось через підсистему "Електронний суд" до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2024 у справі № 922/893/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Харківської міської ради до ТОВ Фірма "РІВЛАД, ЛТД" відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог зазначає, що судом першої інстанції не враховано зміст укладеного між сторонами договору та відсутність обов`язку орендаря одноособово щорічно робити індексацію орендної плати внаслідок інфляції. Крім того зазначає, що з огляду на умови п. 36 укладеного між сторонами договору та положення ч.1 ст. 654 Цивільного кодексу України сторони у випадку наявності інфляції мали право щорічно переглядати розмір орендної плати, оформлюючи відповідні зміни до договору оренди у письмовій формі. Безпідставність автоматичного застосування індексації орендної плати за землю за умовами договору, а також відсутність заборгованості відповідача із орендної плати за землю згідно листа ГУ ДПС у Харківській області від 04.04.2024, на думку скаржника, вказують на наявність підстав для відмови у позові Харківської міської ради.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "РІВЛАД, ЛТД" на рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2024 у справі №922/893/24 залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "РІВЛАД, ЛТД" десятиденний строк з дня вручення ухвали для виправлення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 4161,11 грн. Роз`яснено, що наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 ГПК України.

25.06.2024 від ТОВ "РІВЛАД, ЛТД" надійшла заява про усунення недоліків (вх.№8561), до якої надано докази усунення недоліків, про які зазначено в ухвалі суду від 24.06.2024, а саме, докази сплати судового збору у розмірі 4161,11 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "РІВЛАД, ЛТД" на рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2024 у справі №922/893/24. Ухвалено здійснити розгляд справи №922/893/24 в порядку спрощеного провадження, без виклику (повідомлення) учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2 ст.270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Ухвала суду про відкриття апеляційного провадження була направлена учасникам справи через підсистему електронний суд до кабінету користувачів і доставлена позивачу та відповідачу 27.06.2024.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про відкриття апеляційного провадження у даній справі і її розгляд у порядку письмового провадження.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

12.07.2024 через підсистему "Електронний суд" Харківською міською радою подано відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 9296), в якому позивач просить апеляційну скаргу ТОВ фірма "РІВЛАД, ЛТД" на рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2024 у справі № 922/893/24 залишити без задоволення, рішення суду без змін.

В обґрунтування своєї позиції у справі зазначає, що

- обчислення орендної плати з урахуванням індексів інфляції не є зміною розміру орендної плати, визначеної п. 9 договору оренди землі;

- умовами договору оренди не передбачено обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у зв`язку з чим обчислення розміру орендної плати повинно здійснюватись з урахуванням індексу інфляції;

- відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003;

- розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2024 у зв`язку з відставкою судді Фоміної В.О. для розгляду даної справи сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, а також проаналізувавши докази, котрі стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

06.03.2006, на підставі рішення 25 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 06.10.2004 № 153/04 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам", між позивачем - Харківською міською радою (орендодавцем) та відповідачем - ТОВ Фірмою "РІВЛАД, ЛТД" (орендарем) укладено договір оренди землі, який посвідчений і зареєстрований в реєстрі за № 1917 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А., а також зареєстрований в Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель 22.03.2006 за №640667100019 (далі по тексту договір).

Відповідно до п. 1, 2 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Блюхера (зараз вул. Валентинівська), буд. 21, загальною площею 0,1509 га.

Земельну ділянку передано в оренду для експлуатації та обслуговування торговельного майданчика з існуючим тимчасовим павільйоном. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови (п. 15, 16 договору).

Умовами п. 5 договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою № 135/06 від 14.02.2006 становить 1.610.749,0 грн.

Згідно з п. 8 договору, цей договір укладено строком до 01.09.2054.

Відповідно до абз. 1 п. 9 договору орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

За умовами абз. 2 п. 9 договору, розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить: на 2006 рік - 2852,37 грн; з 2007 року - 3355,73 грн.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10 договору).

Орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 11 договору).

В п. 13 договору сторони визначили перелік підстав для перегляду розміру орендної плати за договором, а саме в разі:

а) зміни умов господарювання, передбачених договором;

б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів;

в) внаслідок інфляції щорічно;

г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

д) в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до умов пп. б п. 31 договору орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату в строки та розмірах, встановлених цим договором.

Відповідно до п. 36 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується в судовому порядку.

Порядок припинення дії договору та порядок його розірвання визначено в п. 37, 38 договору.

Факт передачі-прийняття зазначеної земельної ділянки в оренду відповідачу - ТОВ Фірмі "РІВЛАД, ЛТД" строком до 01.09.2054 підтверджується наданою до позову копією акту приймання-передачі земельної ділянки від 28.03.2006.

Станом на день ухвалення судом даного рішення в матеріалах справи відсутні докази внесення сторонами протягом дії договору будь-яких змін до нього, зокрема щодо строку дії оренди чи розміру орендної плати, шляхом укладення письмових додаткових угод відповідно до п. 36 договору.

Сторонами не надано суду доказів про припинення дії договору чи його розірвання або про визнання договору недійсним в судовому порядку, а отже вказаний договір є діючим.

Відповідно до наданої позивачем до позову копії листа Головного управління ДПС у Харківській області від 27.12.2023 вих. № 26780/5/20-40-04-02-12 (вх. № 7827/0/224-23 від 29.12.2023), згідно з інформаційними ресурсами Головного управління ДПС у Харківській області, ТОВ Фірма "РІВЛАД, ЛТД" (відповідач) обліковується, зокрема, платником орендної плати за земельні ділянки площею 0,1509 га з кадастровим номером 6310137500:10:001:0041 та площею 0,1142 га з кадастровим номером 6310137500:10:001:0043. За даними податкових декларацій з плати за землю платником (ТОВ Фірма "РІВЛАД, ЛТД") задекларовано до сплати за земельну ділянку, площею 0,1509 га: за 2019 рік 114975,44 грн; за 11 місяців 2020 року 105394,15 грн; за 2021 рік 114675,44 грн; січень-лютий 2022 року 21078,83 грн орендної плати. За даними інтегрованої картки платника ІКС "Податковий блок", задекларовані підприємством (ТОВ Фірма "РІВЛАД, ЛТД") податкові зобов`язання по орендній платі за земельні ділянки, розташовані в м. Харкові, за 2019-2021 роки, січень-лютий 2022 року сплачено.

Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором в частині внесення орендної плати за земельну ділянку, площею 0,1509 га, з кадастровим номером 6310137500:10:001:0041, в розмірі, визначеному в п. 9 вказаного договору, обчисленому з урахуванням індексів інфляції за відповідні періоди, звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 249091,59 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 17.03.2019 по 28.02.2022, яка фактично є різницею між орендною платою, нарахованою позивачем за спірний період, та орендною платою, яка була сплачена відповідачем за вказаний період.

03.06.2024 прийнято оскаржуване судове рішення з підстав, викладених вище.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір оренди землі від 06.03.2006, зареєстрований 22.03.2006 за № 640667100019, за своєю правовою природою є договором найму (оренди) земельної ділянки.

Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з другого боку, є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Податкове зобов`язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (287.3 ПК України).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст.288 Податкового кодексу України).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3-х відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Тобто, норми встановлюють мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках від нормативної грошової оцінки.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За змістом частини другої статті 21 Закону України "Про оренду землі" Податковим кодексом України регулюються виключно строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тоді як всі інші питання, зокрема, розмір, умови нарахування та внесення орендної плати за землю, порядок та підстави зміни такого розміру, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, про що також зазначено в пункті 288.4 статті 288 цього Кодексу.

З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №1917/1188/2012 (№826/1291/17).

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В контексті приписів частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є однією із істотних умов договору.

Аналогічний правовий висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 925/258/17, від 31.10.2021 у справі 910/14176/20.

Крім того, норма ч. 3 ст. 21 вказаного Закону прямо передбачає здійснення обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції в разі, якщо інше не встановлено договором оренди землі.

Верховний Суд у постанові від 16.03.2020 у справі №922/1658/19 зазначив, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (абзац 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

В статті 3 Цивільного кодексу України серед загальних засад цивільного законодавства закріплено свободу договору.

Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вже зазначалося, 06.03.2006 між Харківською міською радою та ТОВ "РІВЛАД, ЛТД" було укладено договір оренди землі, згідно з яким відповідачу надано в оренду земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться м. Харків, вул. Валентинівська, 21, для обслуговування торговельного майданчика з існуючим тимчасовим павільйоном. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить: 2006 рік: 2852,37 гривні, з 2007 року: 3355,73 гривень (п. 9 договору).

Орендна плата за землю сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 11 договору).

Згідно з умовами пп. в п. 13 договору розмір орендної плати переглядається внаслідок інфляції - щорічного.

Пунктом 10 договору прямо передбачено обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції, здійснення якого не обумовлено укладенням сторонами додаткових угод щодо зміни розміру орендної плати внаслідок індексації, оскільки п.13 договорів жодним чином не встановлює механізм реалізації п.10 договору, а лише встановлює перегляд орендної плати у випадку інфляції.

З аналізу змісту умов п.п. 10, 11, 13 договору оренди землі від 06.03.2006 вбачається визначений сторонами обов`язок (в тому числі орендаря, відповідача у справі) щорічно (1 раз на рік) обраховувати розмір орендної плати за цим договором з урахуванням індексу інфляції, що не обумовлено укладенням сторонами додаткових угод щодо зміни розміру орендної плати внаслідок індексації.

Слід також зазначити, що за загальним правилом індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до наведеної норми Закону (індексується лише орендна плата).

Тому твердження апелянта про те, що ним здійснювалася щорічна індексація нормативної грошової оцінки земельної ділянки за правилами, встановленими Податковим кодексом України, про що надано лист ГУ ДПС у Харківській області від 04.04.2024, не стосуються предмету доказування в даній справі та не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову.

Статтею 632 Цивільного кодексу України унормовано, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Станом на день ухвалення оскаржуваного судового рішення в матеріалах справи відсутні докази внесення сторонами шляхом укладення письмових додаткових угод, будь-яких змін до договору, зокрема, щодо порядку обчислення розміру орендної плати (перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі).

За таких обставин, доводи скаржника щодо відсутності у нього обов`язку щорічно самостійно індексувати розмір орендної плати за відсутності внесення відповідних змін до договору в порядку, визначеному п. 36 договору, є таким, що не ґрунтується на положеннях чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору, та не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні.

Враховуючи, що межі апеляційного перегляду визначаються не тільки вимогами апеляційної скарги, а й доводами такого оскарження (частина перша статті 269 ГПК України), взявши до уваги, що у частині перегляду місцевим господарським судом порядку визначення розміру орендної плати внаслідок інфляції за спірний період часу (розрахунку) заявник доводів не навів, тому судове рішення в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.

Відповідно до вимог ст. 89 ГПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Тому, враховуючи, що матеріалами справи (з урахуванням норм чинного законодавства та практики Верховного Суду щодо їх застосування) підтверджується обґрунтованість позовних вимог у тій частині, яка було задоволена місцевим господарським судом, на думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості у зв`язку з несплатою орендної плати за земельну ділянку з урахуванням індексів інфляції (як це було передбачено умовами договору) у загальному розмірі 231 172,70 грн.

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "РІВЛАД, ЛТД" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2024 у справі №922/893/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 15.10.2024.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя Н.О. Мартюхіна