Ухвала

від 28.05.2024 по справі 904/2083/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/2083/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючий, судді - Баранця О.М., Вронської Г.О.,

за участю секретаря судового засідання - Омельчук А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області

(суддя - Євстигнеєва Н.М.)

від 17.10.2023

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий - Мороз В.Ф., судді - Коваль Л.А., Чередко А.Є.)

від 28.03.2024

у справі за позовом ОСОБА_1

до Садівничого товариства "Веселка"

про відновлення порушених прав на споживання електричної енергії та стягнення моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Петриківського районного суду Дніпропетровської області і з позовом до ОСОБА_2 , Садового товариства "Веселка", у якому просив стягнути з відповідача 860,00 грн на відшкодування майнової шкоди, що є витратами, які позивач має зробити для відновлення електропостачання (вартість кабеля та робіт); а також відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000,00 грн.

2. Позов мотивовано неправомірними діями електрика, що вчинені у листопаді 2022 року з відома керівника правління ОСОБА_2 , Садового товариства "Веселка", щодо відрізання електричних дротів, що привело до відсутності електроенергії в садовому будинку позивача, його моральних страждань та майнових втрат.

3. 05 січня 2023 року Петриківський районний суд Дніпропетровської області постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті провадження у справі з посиланням на те, що цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

4. Суд керувався тим, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 309/1299/18 надав правовий висновок стосовно віднесення спору про відключення кооперативом його члена від споживання електроенергії до корпоративного.

5. Суд роз`яснив, що позивач має право звернутися для вирішення спору до Господарського суду Дніпропетровської області.

6. 20 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області, просив:

- на підставі неправомірно припиненого електрозабезпечення зобов`язати відповідача за свій рахунок відновити в повній мірі електропостачання садової ділянки за №167;

- стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000,00 грн.

7. 17 жовтня 2023 року Господарський суд Дніпропетровської області постановив ухвалу, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2024, про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.

8. Суд першої інстанції відповідно до частини другої статті 231 ГПК України роз`яснив позивачеві, що розгляд цієї справи відноситься до юрисдикції цивільного судочинства, оскільки вимоги про зобов`язання відповідача відновити постачання електричної енергії до ділянки позивача, тобто підстави та предмет позову не стосуються захисту корпоративних прав.

9. Суд послався на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 серпня 2023 року у справі № 187/1387/22 та Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 761/3726/19, що спори між членом садового товариства та садовим товариством щодо користування електромережею товариства, у тому числі щодо оскарження розміру заборгованості за спожиту електроенергію, правомірності відключення, про зобов`язання підключити електропостачання - належить до юрисдикції цивільного суду, оскільки не пов`язані з вирішенням питань участі в управлінні цим товариством.

10. 6 травня 2024 року позивач надіслав до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та надіслати справу для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

11. В обґрунтування доводів та вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм статей 31, 32 ЦПК України щодо недопустимості спорів про підсудність, а також порушення права на судовий захист.

12. Відповідач не скористався правом на подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу.

13.Представник відповідача подав заяву, просив здійснити розгляд касаційної скарги без його участі, посилаючись на зайнятість в іншому судовому засіданні щодо розгляду аналогічної цивільної справи № 187/1387/22 у Петриківському районному суді Дніпропетровської області.

14. У заяві представник відповідача просив відмовити в задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

15. Відповідно до частини другої статті 313 ГПК України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

16. Вирішуючи питання щодо юрисдикції спору, що виник між обслуговуючим кооперативом та його членом, Верховний Суд виходить з такого.

17. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

18. Господарські суди розглядають всі справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, якими згідно з частиною шостою статті 96 ЦК України є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

19. Словосполука "в тому числі" у пункті 3 частини першої статті 20 ГПК України використовується для конкретизації переліку спорів, які розглядаються господарськими судами у сфері корпоративних відносин у розумінні процесуальних норм.

20. Це означає, що до юрисдикції господарських судів належать не лише справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин у значенні статті 96 ЦК України (а саме: щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав), але й, відповідно до наведеного переліку.

21. Такими є також спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув:

- спори, пов`язані зі створенням юридичної особи;

- спори, пов`язані з діяльністю юридичної особи;

- спори, пов`язані з управлінням юридичною особою;

- спори, пов`язані з припиненням діяльності юридичної особи.

22. ГПК окремо уточнює, що до цих спорів відносяться також спори, пов`язані з діяльністю юридичної особи.

23. Спори, пов`язані з діяльністю юридичної особи, та спори, пов`язані з управлінням юридичною особою, не є тотожними за своїм змістом.

24. Спори, пов`язані з управлінням юридичною особою, стосуються формування та діяльності її органів управління, прийняття ними рішень та їх виконання. Спори, пов`язані з діяльністю юридичної особи, стосуються здійснення юридичною особою своїх прав та обов`язків, визначених її установчими документами та законодавством. Обидві категорії цих спорів підлягають розгляду в господарських судах відповідно до прямої вказівки.

25. Тому, якщо між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом) виникає спір, який пов`язаний з діяльністю юридичної особи, то такий спір мають розглядати господарські суди відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України.

26. Особливості діяльності обслуговуючих кооперативів та його відповідальності містяться у статтях 2, 26 Закону України "Про кооперацію" від 10 липня 2003 року № 1087-IV.

27. Так, обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку. Норма про кооперативні виплати не поширюється на сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи (абзац п`ятий статті 2).

28. Кооперативи мають право провадити будь-яку господарську діяльність, передбачену статутом і не заборонену законом (частина третя статті 23).

29. Кооператив відповідає за своїми зобов`язаннями всім належним йому майном. Порядок покриття завданих кооперативом збитків визначається його статутом (частина перша статті 27).

30. Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом.

31. Отже, Закон України "Про кооперацію" також розмежовує права члена кооперативу брати участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом.

32. З огляду на викладене, за висновком колегії суддів спір між членом кооперативу та кооперативом щодо надання послуг та відповідальності кооперативу за збитки, завдані члену кооперативу, є спором між юридичною особою та її учасником (членом), що пов`язаний з діяльністю юридичної особи. Зазначена категорія справ підвідомча господарським судам відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України так само, як і інші спори, пов`язані з управлінням кооперативом.

33. Для визначення, чи підвідомчий господарському суду спір з кооперативом, визначальним критерієм є суб`єктний склад сторін: юридична особа та її учасник (член). Цей фактор відмежовує такі спори від подібних, де стороною є фізична особа, яка не має членства в кооперативі, з яким виник спір, пов`язаний з його господарською діяльністю. Відповідно до абзацу п`ятого статті 2 Закону України "Про кооперацію" має право надавати послуги також іншим особам (не лише його членам).

34. Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними. Ця правова позиція неодноразово висловлена та підтримана Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах: від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18 (провадження № 12-8гс19), від 17 грудня 2019 року у справі № 904/4887/18 (провадження № 12-92гс19).

35. Водночас, у постанові від 29 вересня 2021 у справі № 761/3726/19 (провадження № 61-8396св21) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, розглядаючи спір між членом кооперативом та кооперативом щодо відновлення електропостачання, зробив висновок, що "спори між членом садового товариства та садовим товариством щодо користування електромережою товариства, у тому числі щодо оскарження розміру заборгованості за спожиту електроенергію, правомірності відключення, про зобов`язання підключити електропостачання - належить до юрисдикції цивільного суду, оскільки не пов`язані з вирішенням питань участі в управлінні цим товариством".

36. При цьому, у справі № 761/3726/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вказав, що не враховується висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 листопада 2019 у справі № 390/1229/18 (провадження № 61-16409св19) щодо юрисдикції господарським судам спорів між обслуговуючим кооперативом та його членом у відносинах, які пов`язані, зокрема, з управлінням та діяльністю такої юридичної особи, оскільки у справі № 390/1229/18 розглядалися вимоги про визнання неправомірними дій садового товариства з відключення від електромережі садового товариства будинку позивача, зобов`язання підключити до електромережі садового товариства, визнання неправомірними дій щодо відсторонення позивача від членства в правлінні садового товариства, зобов`язання поновити у членах правління садового товариства, натомість у справі № 761/3726/19 - лише вимоги про зобов`язання відповідача відновити постачання електричної енергії до ділянки позивача, тобто підстави та предмет позову не стосуються захисту корпоративних прав позивача.

37. Також у справі № 761/3726/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок щодо відсутності підстав для врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у справі № 509/577/18 (провадження 14-170 цс19) з підстав неподібності правовідносин.

38. Аналогічний висновок у подібних правовідносинах зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 182/1576/19 (провадження № 61-13786св21), заначивши, що "спірні правовідносини мають цивільно-правовий характер - щодо користування членом товариства майном товариства - електричними мережами, відповідно, спірні відносини не мають характеру корпоративних".

39. У постанові від 09 серпня 2023 у справі № 187/1387/22 (провадження № 61-3732св23) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, розглядаючи спір у подібних правовідносинах між СТ "Веселка" та іншим членом кооперативу, також зробив висновок, що:

"суди не врахували, що не буд-який спір між членом садового товариства та товариством є корпоративним, а лише той, який пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи. Спори між членом садового товариства та садовим товариством щодо користування електромережею, у тому числі щодо оскарження розміру заборгованості за спожиту електроенергію, правомірності відключення, про зобов`язання підключити електропостачання належить до юрисдикції цивільного суду, оскільки не пов`язані з вирішенням питань участі в управлінні та діяльності цього товариства. Позивачем заявлено вимоги про зобов`язання відповідача відновити постачання електричної енергії до ділянки позивача для використання у власних побутових потребах, тобто підстави та предмет позову не стосуються захисту корпоративних прав позивача".

40. Колегія суддів не погоджується з висновком Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду, що такі спори між членом садового товариства та садовим товариством не пов`язані з вирішенням питань діяльності цього товариства.

41. Визначення господарської діяльності наведено у статті 3 ГК України, під якою розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, а також має право провадити будь-яку господарську діяльність, передбачену статутом і не заборонену законом (частина третя статті 23 Закону України "Про кооперацію"), тому спори між членом та кооперативом щодо користування електромережею, у тому числі щодо оскарження розміру заборгованості за спожиту електроенергію, правомірності відключення, про зобов`язання підключити електропостачання, відповідальності за завдані збитки, є спором, що пов`язаний з діяльністю.

42. Колегія суддів, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах: від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18 (провадження № 12-8гс19), від 17 грудня 2019 року у справі № 904/4887/18 (провадження № 12-92гс19), вважає, що спір у справі, що переглядається, підвідомчий господарським судам, як такий, що пов`язаний з діяльністю кооперативу. При цьому, те, чи оскаржує позивач позбавлення його членства в кооперативі одночасно з вимогою про відновлення електропостачання до будинку, не впливає на предметну юрисдикцію цього спору.

43. Відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

44. Отже, законодавцем передбачено право колегії суддів касаційного суду з власної ініціативи передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду у разі, якщо вбачаються підстави для відступу від висновку колегії суддів іншого касаційного суду щодо застосування у подібних правовідносинах як норм матеріального, так і процесуального права за видом правового регулювання суспільних відносин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2021 року у справі № 910/5179/20 (провадження № 12-38гс21)).

45. За таких обставин, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду щодо застосування пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, частини першої статті 19 ЦПК України, що викладений у постановах: від 29 вересня 2021 у справі № 761/3726/19 (провадження № 61-8396св21); від 19 січня 2022 року у справі № 182/1576/19 (провадження № 61-13786св21); від 09 серпня 2023 у справі № 187/1387/22 (провадження № 61-3732св23) та передати з власної ініціативи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки однакове розуміння правильності визначення розмежування судової юрисдикції сприятиме розумній передбачуваності судових рішень, забезпечить реалізацію на практиці принципу правової визначеності, як для судів, так і позивачів.

46. Єдиний підхід у вирішенні питання визначення предметної юрисдикції справ у спорах між фізичними особами - членами кооперативів та кооперативами, що повязані з його діяльністю, сприятиме забезпеченню права на доступ до суду, гарантованого Конституцією України.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Справу № 904/2083/23 разом із касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2024 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді О. Баранець

Г. Вронська