Ухвала

від 03.06.2024 по справі 305/1333/24

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/1333/24

Провадження по справі № 2-з/305/31/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2024 Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Ємчука В.Е.

за участі: секретаря судового засідання Шемоти М.І.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Рахівського районного суду перебуває цивільна справа за позовом адвоката Васильєва Павла Сергійовича, подана в інтересах ОСОБА_1 , до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Романа Михайловича, Товариства з обмеженою відповідальністю «НРЦ-ЮКРЕЙН», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат Будівельних Матеріалів», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання недійсними електронних торгів та протоколу їх проведення, визнання недійсним акту про проведення електронних торгів, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, витребування майна.

Адвокат Васильєв Павло Сергійович подав заяву про забезпечення позову, в якій зазначив, що 17.01.24 відносно ОСОБА_1 як боржника приватним виконавцем Романом Р.М. відкрито виконавче провадження №73867757, стягувачем за яким є ТОВ "КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ", на примусове виконання виконавчого листа 305/1233/21, що виданий 03.01.24 Закарпатським апеляційним судом по справі за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми. 23.04.24 заявнику стало відомо, що земельна ділянка була реалізована на електронних торгах, про що свідчить протокол про результати земельних торгів №LAT001-UA-20240320-38802 від 19.04.24. 03.05.24 приватним виконавцем складено акт про проведені електронні торги з продажу земельної ділянки, згідно з чим у цей же день між приватним виконавцем (продавець) та переможцем торгів ТОВ «Комбінат Будівельних Матеріалів» (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за №475, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим А.В. Отже, найближчим часом переможець торгів буде намагатися реєструвати на себе землю. На сьогодні земля ще знаходиться у власності позивача, що підтверджується інформаційною довідкою з реєстру нерухомості, а тому існує реальна загроза відчуження спірної земельної ділянки на користь третіх осіб і невжиття заходів забезпечення позову у подальшому може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду по справі. Вважає, що необхідно забезпечити позов до закінчення розгляду справи. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Щодо зустрічного забезпечення позову зазначає, що норма п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК сформульована як «пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення», а не пропозиції «про» зустрічне забезпечення, тобто, допускає як пропозицію про застосування зустрічного забезпечення, якщо за обставинами справи таке вимагається чи є необхідним, так і вказівку на те, що з огляду на обставини справи (передусім - на предмет позову, вид пропонованого забезпечення позову) для застосування зустрічного забезпечення підстав чи потреби немає. Розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, не є порушенням наведених норм законодавства та не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень (аналогічний висновок ВС від 25.02.19 справа 924/789/18). З огляду на викладене просить накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1200 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2123656200:09:001:0923, цільове призначення для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Заборонити будь-яким особам відчуження та укладення будь-яких правочинів щодо земельної ділянки площею 0,1200 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2123656200:09:001:0923, цільове призначення для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Заборонити органам та особам (державним реєстраторам), які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо земельної ділянки площею 0,1200 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2123656200:09:001:0923, цільове призначення для обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

Своєю чергою представник ТОВ "Кредитні ініціативи" Білоцерковець Ю.С. 31.05.2024 подав заяву про застосування заходів зустрічного забезпечення позову у справі, де зокрема зазначив, що 30 травня 2024 року до суду, в межах справи №305/1333/24 подано заяву про забезпечення позову. В обґрунтування заяви позивач зазначає, що 03.05.24 приватним виконавцем складено акт про проведені електронні торги з продажу земельної ділянки, згідно з чим у цей же день між приватним виконавцем (продавець) та переможцем торгів ТОВ «Комбінат Будівельних Матеріалів» (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за №475, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим А.В. Так, статтею 154 ЦПК України вказано, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. З урахуванням норм статті 154 ЦПК України вважає, що у даному випадку суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення на підставі пункту 2 частини 3 означеної статті, де зазначено, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Скрутний майновий стан позивача підтверджується самою позицію позивача щодо неможливості сплати судового збору, яке обґрунтовує скрутним майновим становищем. Суд в ухвалі про відкриття провадження врахував даний аргумент та констатував таке: … «Враховуючи наведене, з урахуванням наданих представником позивача довідок про майновий стан позивача, суддя вважає за можливе відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі». Тобто судом у даній справі вже встановлено скрутний стан позивача, що безумовно зобов`язує суд застосувати заходи зустрічного забезпечення позову, як то передбачено пунктом 2 частини 3 статті 154 ЦПК України. Збитки, які може понести відповідач, пояснюються тим, що ТОВ «Кредитні ініціативи» за рахунок реалізації майна позивача, має законну, встановлену судом, можливість задовольнити свої кредиторські вимоги, то забезпечення позову у спосіб, який просить позивач, призведе до неотримання ТОВ «Кредитні ініціативи» коштів на виконання рішення суду у розмірі 562 296 грн. Судовий спір у даній справі може тривати значний проміжок часу - 1,5-2 роки. У разі, якщо у задоволенні позову буде відмовлено, то складеться ситуація, що кредитор у зв`язку з застосуванням забезпечення позову не зможе розпорядитись та використати в підприємницькій діяльності виручені від електронних торгів кошти у розмірі 562 296 гривень, що, на думку заявника, призведе до втрат у підприємницькій діяльності товариства, то інфляційних втрат у розмірі близько 100000 гривень. Усі вказані обставини наведені самими позивачами, а тому окремому доказуванню не підлягають. Враховуючи вищевикладене просить застосувати заходи зустрічного забезпечення позову та зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду 100000 гривень для відшкодування можливих збитків відповідача - ТОВ "Кредитні ініціативи", які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. У разі, якщо суд дійде переконання що 100000 гривень є сумою не співмірною із заходами забезпечення позову, то просить визначити розмір зустрічного забезпечення в порядку частини 5 статті 154 ЦПК України.

У порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України, сторони не викликалися.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та заяву про застосування зустрічного забезпечення позову у даній справі та наявні матеріали справи, суд, приходить до такого висновку.

Згідно з ч. 1, ч. 8 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно, суди вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову не повинні обмежувати право володіння нерухомим майном законного власника.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).

У постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.

Як вбачаєтьсяізроз`ясненьПленумуВерховногоСуду Українивп.4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Як вбачається з позовної заяви спір між сторонами виник з приводу продажу на електронних торгах земельної ділянки площею 0,1200 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2123656200:09:001:0923, цільове призначення для обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

З позовної заяви вбачається, що на спірній земельній ділянці знаходиться будинок, що належить як ОСОБА_1 , так й іншій особі, й ця земельна ділянка відповідно використовується власниками для обслуговування цього будинку.

Заявлений представником позивача вид забезпечення позову у виді накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1200 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2123656200:09:001:0923, цільове призначення для обслуговування житлового будинку та господарських споруд передбачений нормами чинного законодавства (п. 1, ч. 1 ст. 150 ЦПК України) та є доцільним в межах цієї справи та співмірним із заявленими вимогами, оскільки у даній справі оспорюється право власності відповідача ТОВ «Комбінат Будівельних Матеріалів» на цю земельну ділянку й відповідно існують ризики того, що у разі невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а отже істотного ускладнення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких ОСОБА_1 звернувся до суду. У такому випадку вжиття заявленого позивачем заходу забезпечення позову у виді арешту майна не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований виключно на збереження існуючого становища земельної ділянки, яка є предметом спору, до завершення розгляду даної справи.

Таким чином, необхідність обрання такого виду забезпечення позову є обґрунтованим та заява в цій частині підлягає до задоволення.

Водночас під час дії арешту жодних дій ні власник, ані особи, які вважають себе власниками, не можуть вчиняти щодо арештованого майна у тому числі й відчужувати чи укладати будь-які правочини, здійснювати реєстрацію речових прав на спірне нерухоме майно, тому окремо забороняти вчиняти ці дії немає потреби, а крім того заявник взагалі не зазначив конкретних осіб, яким слід заборонити вчиняти ції дії, при цьому ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, де в обов`язковому порядку зазначається боржник, тобто особа, якій забороняється вчинення певних дій, тому не підлягає до задоволення заява про забезпечення позову в частині заборони будь-яким особам відчуження та укладення будь-яких правочинів щодо земельної ділянки площею 0,1200 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2123656200:09:001:0923, цільове призначення для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, а також заборони органам та особам (державним реєстраторам), які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо земельної ділянки площею 0,1200 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2123656200:09:001:0923, цільове призначення для обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.154ЦПКУкраїни, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зі змісту зазначеної вище статті слідує, що реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною 3 статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

У заяві ТОВ "Кредитні ініціативи" від 31.05.2024 про застосування заходів зустрічного забезпечення позову у справі 305/1333/24 зазначено, що позивач ОСОБА_1 має скрутний матеріальний стан, що вже підтверджено матеріалами даної справи, адже саме через це було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у цій справі. У разі накладення арешту ТОВ "Кредитні ініціативи" недоотримає кошти на виконання рішення суду у розмірі 562296 грн, а враховуючи, що судовий спір може тривати значний проміжок часу - 1,5-2 роки, то складеться ситуація, що кредитор не зможе розпорядитись коштами, вторгованими від продажу з електронних торгів майна, у розмірі 562296 грн, а отже вони матимуть втрату у виді інфляційних втрат у розмірі близько 100000 гривень.

Інфляційні втрати є способом захисту майнових прав і інтересів кредитора, що полягає у відшкодуванні йому матеріальних втрат від знецінення коштів у результаті інфляційних процесів, і гарантують отримання компенсації від боржника за використання утримуваних ним грошових коштів за весь час прострочення в їх сплаті.

Враховуючи, що заходи забезпечення позову є тимчасовими і в разі вирішення між сторонами спору або й раніше за клопотанням учасника справи можуть бути скасовані судом, з урахуванням також того, що немає підстав стверджувати, що судове провадження може тривати 1,5-2 роки, у той час, коли ЦПК чітко встановлює 60 днів для проведення підготовчого засідання та 30 днів для судового розгляду, а отже й немає підстав наперед стверджувати, що за цей час кошти від реалізації спірного майна в майбутньому будуть знецінені, крім того, немає даних про те, що ОСОБА_1 не має на території України зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або у відповідача відсутнє нерухоме майно, що є обов`язковою умовою для вжиття заходів зустрічного забезпечення, посилання заявника на втрати, пов`язані з інфляцією в сумі 100000 гривень нічим не обґрунтовані, тому у задоволенні заяви про зустрічне забезпечення слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 149-153,157 Цивільного-процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

До вирішення по суті справи за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Романа Михайловича, Товариства з обмеженою відповідальністю «НРЦ-ЮКРЕЙН», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат Будівельних Матеріалів», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання недійсними електронних торгів та протоколу їх проведення, визнання недійсним акту про проведення електронних торгів, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, витребування майна та набуття рішенням суду законної сили забезпечити позов, шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1200 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2123656200:09:001:0923, цільове призначення для обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони будь-яким особам відчуження та укладення будь-яких правочинів щодо земельної ділянки площею 0,1200 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2123656200:09:001:0923, цільове призначення для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, а також заборони органам та особам (державним реєстраторам), які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо земельної ділянки площею 0,1200 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2123656200:09:001:0923, цільове призначення для обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

Відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Кредитні ініціативи" про застосування заходів зустрічного забезпечення позовну у справі 305/1333/24.

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Стягувач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Боржник: ТОВ "Комбінат Будівельних Матеріалів", ЄДРПОУ 44701304, м.Київ, Набережно-Рибальська дорога, буд. 3 оф. 139.

Примірник ухвали направити учасникам справи для відома та Рахівському відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області (м. Рахів, вул. Шевченка, 43, Закарпатської області) для негайного виконання.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя: В.Е. Ємчук