Рішення

від 24.05.2024 по справі 636/3883/21

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/3883/21 Провадження № 2/636/63/24

Дата

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16травня 2024 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карімова І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ріпи І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Адвокатського бюро «Калінін і Партнери» Калініна Сергія Костянтиновича до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Українські фінансові операції», третя особа, яка не заявляє позовних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

27серпня 2021року ОСОБА_1 в особісвого представникаадвоката Адвокатськогобюро (АБ)«Калінін іПартнери» Калініна С.К. звернулася доЧугуївського міськогосуду Харківськоїобласті впорядку вимогч.12ст.28ЦПК Україниз вищевказаним позовом, вякому проситьвизнати таким,що непідлягає виконаннювиконавчий напис№70013,вчинений 28.05.2021року приватнимнотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованість у розмірі 25180,71 грн., а також стягнутиз відповідачана користьОСОБА_1 понесенісудові витрати посплаті судовогозбору заподання позовув сумі908грн.00коп.таза подання заяви про забезпечення позову в сумі 454 грн. 00 коп., а також очікувані витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» без додержання обов`язкових умов вчинення виконавчих написів нотаріусами, оскільки цей виконавчий напис вчинений на підставі договору, який не є нотаріально посвідченим,не дивлячись на те, що ця обставина є обов`язковою, а також без підтвердження безспірності заборгованості перед стягувачем.

Крім того,27серпня 2021року ОСОБА_1 в особісвого представникаадвоката АБ«Калінін іПартнери» Калініна С.К. подалаокрему заяву про забезпеченнясвого позовушляхом зупинення стягненняу виконавчомупровадженні № 66034586від 08.07.2021року,відкритого приватнимвиконавцем виконавчого округуХарківської області ЦимбаломС.В.на підставі оспорюваного виконавчогонапису приватногонотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 27серпня 2021 року заяву представника позивача адвоката АБ «Калінін і Партнери» Калініна С. К. про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у вказаному виконавчому провадженні задоволено.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 27серпня 2021 року справу прийнято до розгляду та провадження у ній відкрито. Розгляд справи визначено проводити у порядку загального позовного провадження.

До суду 21.02.2022 року від Генерального директора ТОВ «Українські фінансові операції» надійшло клопотання про зменшення в порядку ч.6 ст.137 ЦПК України розміру витрат на правничу допомогу, зазначених в позовній заяві, оскільки вони не є співмірними із ціною позову та складністю справи. Крім того, до позовної заяви не надано доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. На підставі чого просить зменшити розмір витрат на правничу договору по цій справі до 1500 грн.

Згідно розпорядження Голови Верховного Суду № 2/0/9-22 від 08.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» територіальну підсудність Чугуївського міського суду Харківської області було змінено на територіальну підсудність Глобинського районного суду Полтавської області.

Згідно розпорядження Голови Верховного Суду № 65 від 17.11. 2022 року «Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області» територіальну підсудність Чугуївського міського суду Харківської області відновлено з 23.11.2022 року.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 29 березня 2023 року закрито підготовче провадження у справі, розгляд якої призначено по суті.

Представник позивачки ОСОБА_1 надав до суду заяву про розгляд справи за відсутністю сторони позивача, вимоги підтримав за заявленими підставами, просив їх задовольнити.

Інші учасникисправи у судове засідання не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, про дату та час розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином згідно зі ст.128 ЦПК України, від відповідача та третьої особи заяв про розгляд справи за їх відсутності не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено,що 28травня 2021 рокуприватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округу ОстапенкомЄ.М. вчинений виконавчийнапис №70013про стягненняз ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,невиплачені встрок грошовікошти на користь «Українські фінансові операції» (Стягувач), якому ТОВ «Фінансова компанія «Джобер», на підставі договору факторингу №1-31/08 -Д від 31.08.2020 року відступлено право вимоги за Кредитним договором № 351120 від 26.06.2019 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» та ОСОБА_1 . Нотаріусом запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «Українські фінансові операції», стягнути з ОСОБА_1 за період з 30.08.2020 року по 28.04.2021 року включно, суму у розмірі: 3600 грн.- заборгованість за тілом кредиту; 2462,40 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 18718,31 грн. заборгованість за нарахованою пенею; за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 25180,71 грн.(а.с.12).

За вказаним виконавчим написом 08.07.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Цимбалом С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 66034586 (а.с.18).

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі за текстом - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» є нотаріальною дією.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі за текстом - Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому, цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Тобто, з 22 лютого 2017 року редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст. 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення виконавчого напису нотаріусом можливе лише на підставі нотаріально посвідченого договору, за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості перед стягувачем та дотримання ним строків звернення.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного.

Боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такі правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 757/57789/20-ц, провадження № 61-7017св22.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) звернуто увагу на те, що спір про право, який унеможливлює вчинення виконавчого напису і, як наслідок, зумовлює певну правову реакцію нотаріуса, міг вбачатися нотаріусом винятково із заяви боржника про зупинення виконавчого провадження, поданої відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про нотаріат» і обґрунтованої тим, що боржник звернувся до суду із відповідною позовною заявою про оспорювання заборгованості, а також на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження його позовної заяви. Але навіть такі обставини свідчили б про існування спору про право, проте не змінювали б правової характеристики цього виду заборгованості як безспірної. Так, оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність вчинення нотаріусом виконавчих написів».

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Із аналізу наданих доказів суд встановив, що оспорюваний позивачем виконавчий напис нотаріуса був вчинений щодо кредитного договору № 351120 від 26.06.2019 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» та ОСОБА_1 , в простій письмовій формі (а.с.13-17), тобто не є нотаріально посвідченим, не дивлячись на те, що ця обставина є обов`язковою. Недодержання нотаріусом вищезазначеної умови при вчиненні виконавчого напису є підставою для визнання такого виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, у судовому порядку.

Ці висновки суду відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах: від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17(провадження № 14-278гс18); від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс 19); аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 03 червня 2020 року у справі № 363/568/18 (провадження № 61-49018св 18), від 03 червня 2020 року у справі № 359/8181/18 (провадження № 61-22164св 19) від 09 вересня 2020 року у справі № 336/7754/18 (провадження № 61-8781 св 20).

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 в особі її представника позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 п.1ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні даного позову ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн. за подання позовної заяви(а.с. 5), та 454,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову(а.с.29), а всього на суму 1362,00 грн., який відповідно до ч.1ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню на її користь з відповідача.

Щодо вимог позивачки про стягнення на її користь очікуваних витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно із частиною першою, третьою статті 27 Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положенням про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»передбачає дотримання Правил адвокатської етики, затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року «09» червня 2017 року , і змінами,затвердженими з`їздомадвокатів України15лютого 2019року, як одного з основних професійних обов`язків адвоката.

Згідно з статтею 30 Закону , статтею 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що 03.08. 2021 року між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Калінін і Партнери» укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги б/н/21.

Згідно з пунктами 1-3 додаткової угоди №1 від 03.08. 2021 року до цього договору, яка є невід`ємною частиною основного договору про надання правової допомоги, сторони домовились, що на визначення розміру гонорару бюро впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. За надання професійної правничої допомоги, пере6дбаченої в п.п. 1.1 договору клієнт сплачує бюро гонорар (винагороду) в розмірі 5000 грн.

Згідно акту виконаних робіт (наданих послуг) від 20.08.2021 (додаток №2 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги б/н/21) вартість виконаних робіт визначається відповідно до Рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару (винагороди), затверджених рішенням засновника Адвокатським бюро «Калінін і Партнери» №3/2018 від 17.07.2018. цим актом наданих послуг визначено загальну вартість наданих послуг - 5000,00 грн., яка оплачені ОСОБА_1 по меморіальним ордерам: за № 0509566821 від 06.08.2021 в сумі 1500 грн., за № 8083539821 від 13.09.2021 в сумі 1500 грн. ; за № 127727261 від 07.02.2022 року в сумі 2000 грн. (а.с. 24,54,55).

Відповідно до розрахунку, зазначеному в акті наданих послуг від 20.08.2021 року, адвокатом витрачено 17 годин, а саме: 1 година 30 хв. на надання усної з вивченням документів консультації щодо захисту прав клієнта за цією справою (вартість 500 грн.); 2 години аналіз і узагальнення практики Верховного Суду щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (вартість 500 грн.); 1 год.30 хв. - складання адвокатського запиту приватному виконавцю(вартість 500 грн.); 8 годин - складання , оформлення та подання до Чугуївського міського суду Харківської області позовної заяви про визнання виконавчого напису,вчиненого приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу Остапенком Є.М. таким, що не підлягає виконанню (вартість 2500 грн.); та 4 години складання, оформлення, подання до Чугуївського міського суду Харківської області заяви про забезпечення позову (вартість 1000 грн.) а.с. 25.

Відповідно до матеріалів справи стороною позивача подано: позовну заяву на 4 арк., адвокатський запит приватному виконавцю про надання копії виконавчого напису, кредитного договору та копії постанови про відкриття виконавчого провадження -1 арк., заяву про забезпечення позову - 2 арк.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 вказала, що «при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першоюстатті 30 Закону № 5076-VIяк «форма винагороди адвоката», але в розумінніЦК Українистановить ціну такого договору... Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розмірута/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу».

Також у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару інша сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Аналогічні висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

При розгляді зазначеної справи по суті до суду від ТОВ «Українські фінансові операції» надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, оскільки вони не є співмірними із ціною позову та складністю справи.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зістаттею 30 Закону № 5076-VI,враховуючи прицьому положеннязаконодавства щодокритеріїв визначеннярозміру витратна правничудопомогу.Водночас неє обов`язковимидля судузобов`язання,які склалисяміж адвокатомта клієнтому контекстівирішення питанняпро розподілсудових витрат.Вирішуючи останнє,суд повиненоцінювати витрати,що маютьбути компенсованіза рахунокіншої сторони,ураховуючи якте,чи буливони фактичнопонесені,так іоцінювати їхнеобхідність.При визначеннісуми відшкодуваннясуд маєвиходити зкритерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц , у постанові Великої Палати

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19, зазначила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97, пункти 70-72) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат.

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, пункт 268; рішення ЄСПЛ від 28 липня 1999 року у справі «Ботацці проти Італії», заява № 34884/97, пункт 30).

Згідно з частинами першою та другоюстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд бере до уваги характер правовідносин у цій справі, обсяг наданих позивачу послуг, а також враховує, що в пунктах 1 та 2 акту №2 наданих послуг, зазначені послуги по суті є пов`язаними між собою, з урахуванням принципу пропорційності, суд дійшов висновку, що стягненню на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн., і вважає, що це відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, відповідності конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідності процесуальних дій.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України зазначені судові витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 12, 81, 82, 133, 137, 141, 223, 259, 265, 268, 270, 273, 352, 354, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Адвокатського бюро «Калінін і Партнери» Калініна Сергія Костянтиновича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», третя особа, яка не заявляє позовних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити частково.

Визнатитаким,що непідлягає виконаннювиконавчий напис,зареєстрований вреєстрі за №70013,вчинений приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу ОстапенкомЄвгеном Михайловичем28 травня 2021 року, яким стягнуто із ОСОБА_1 накористь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за кредитним договором № 351120 від 26.06.2019 року у розмірі 25 180 грн. 71 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені нею по сплаті судового збору в сумі 1362 гривні та на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його оголошення до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений також у разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації : АДРЕСА_1 . Представник позивача: адвокат Адвокатського бюро «Калінін і Партнери» (ЄДРПОУ 42312087) ОСОБА_2 , РНОККП НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ: 40966896, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд.15, офіс 313.

Третя особа, яка не заявляє позовних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська,6/5.

Повний текст рішення складений « 24 » травня 2024 року.

Суддя: І.В. Карімов