Рішення

від 03.06.2024 по справі 707/1723/23

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/1723/23

2/707/30/24

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2024 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Суходольського О.М.

з участю секретаря Культенко Н.В.

позивачки ОСОБА_1

представника позивача адвоката Передерій В.Г.

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, посилаючись на те, що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки, кадастровий номер 7124987000:03:002:0599, площею 0,25 га. Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано 31.01.2019 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 01.04.2021 року №250807287. Відповідач ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 17.04.2013 року, посвідченого державним нотаріусом Черкаської районної державної нотаріальної контори Чуй Н.В., за реєстровим номером № 1-392, а також власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,1949 га, кадастровий номер 7124987000:03:002:0391, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.07.2013 року за номером № 5614376 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.07.2013 року № 5614904.

У листопаді 2020 року між сторонами виник спір щодо місця розташування межових знаків за наступних обставин. Відповідачка встановила огорожу з металевої сітки на земельній ділянці позивачки, частину якої було демонтовано чоловіком позивачки ОСОБА_3 . У зв`язку з цим ОСОБА_2 у квітні 2021 року звернулася до суду з позовною заявою до подружжя ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення межових знаків. Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 27 травня 2022 року у справі №707/668/21, залишеного без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено у повному обсязі. Суди першої та апеляційної інстанції мотивували свої рішення недоведеністю ОСОБА_2 порушення її прав на користування земельною ділянкою з боку ОСОБА_5 , ОСОБА_3 . Відповідно до Акту від 18.02.2022 року та показів сертифікованого інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_6 судами було встановлено, що межі земельних ділянок сторін повністю відповідають тим межам, які було встановлено згідно технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) розробленої в серпні 2018 року та узгоджено з межами по межі із землеволодінням ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ), межі якої встановлено згідно технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), розробленої у 2014 році. Порушення меж земельних ділянок з боку суміжних землекористувачів не встановлено.

Позивач вказує, що після вирішення в судовому порядку спору між сторонами щодо межових знаків і встановлення судовими рішеннями, які набрали законної сили, відсутності будь-яких порушень позивачкою прав відповідачки як суміжного землекористувача, остання не вживає заходів щодо демонтажу огорожі з профнастилу, спорудженою нею в межах належної позивачці земельної ділянки з кадастровим номером: 7124987000:03:002:0599 за адресою: АДРЕСА_5 . 28 липня 2022 року позивачка, в порядку досудового врегулювання спору, направляла на адресу відповідачки листа з проханням демонтувати самовільно встановлену огорожу з профнастилу, проте даний лист відповідачкою було проігноровано.

Оскільки дана огорожа з профнастилу, встановлена відповідачкою, знаходиться на земельній ділянці позивачки, дана огорожа створює їй перешкоди у праві володіння, користування та розпорядженням своїм майном, а тому позивачка звернулася до суду і просить зобов`язати ОСОБА_2 демонтувати огорожу з профнастилу, розташовану в межах належної на праві власності ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 7124987000:03:002:0599 за адресою АДРЕСА_4 .

У судовому засіданні позивач та її представник адвокат Передерій В.Г. позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_6 .

Також, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 7124987000:03:002:0599, площею 0,25 га. Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано 31.01.2019 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 01.04.2021 року №250807287.

28 липня 2022 року ОСОБА_1 в порядку досудового врегулювання спору направила на адресу ОСОБА_2 листа з проханням демонтувати самовільно встановлену огорожу з профнастилу, проте даний лист відповідачкою було проігноровано.

Відповідно до висновку експерта №2601/24, складеного за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, встановлено: № 1. Координати поворотної фронтальної точки земельної ділянки між суміжними землекористувачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресами: АДРЕСА_4 - № 7 визначені на сторінці 16 дослідницької частини цього висновку та схематично земельні ділянки по фактичному користуванню та згідно з правоустановчими документами зображені в Додатку № 1 до висновку. Розбіжність між координатами поворотної фронтальної точки відповідно до право установчих документів та документації із землеустрою та фактичних координат межі по паркану між співвласниками складає 0,58 м. в бік зменшення довжини фронтальної лінії домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , власник ОСОБА_1 . № 2. Довжина фронтальної лінії домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , яка визначалась по лінії фактичного розташування його паркану складає 52,14 м., а 0,58 м. зайняті парканом гр. ОСОБА_2 (домоволодіння АДРЕСА_4 ).

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Згідно із частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до вимог ст. 96 3К України, землекористувач зобов`язаний не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, та дотримуватися правил добросусідства.

Відповідно до ст. 103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною третьою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Судом встановлено, що згідно висновку експерта №2601/24 від 26.01.2024 року, складеного за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, підтверджується факт того, що встановлена відповідачем ОСОБА_2 огорожа з профнастилу знаходиться на земельній ділянці позивача ОСОБА_7 , що створює перешкоди позивачу у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Оскільки право позивача порушено, то суд приходить до висновку про необхідність зобов`язати відповідача демонтувати огорожу з профнастилу, яка розташована в межах належної на праві власності ОСОБА_1 земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, аналізуючи матеріали справи, надані сторонами докази та пояснення, а також враховуючи висновок експерта №2601/24 від 26.01.2024 року, складеного за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо зобов`язання відповідача демонтувати огорожу з профнастилу, яка розташована в межах належної на праві власності позивачу земельної ділянки, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо судових витрат, суд вирішує відповідно до положень ст.141 ЦПК України, а тому понесені позивачем судові витрати підлягають до відшкодування відповідачем.

Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 992 грн 40 коп, витрат за проведення земельно-технічної експертизи в сумі 20446 грн 56 коп. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 15000 грн витрат на правову допомогу суд зазначає наступне. Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також порядок розгляду справи, судову практику, що склалася, суд прийшов до висновку, що судові витрати на правову допомогу у розмірі 15000 грн є завищеними, та вважає достатнім і співмірним розмір у сумі 10000 грн, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 12, 81, 263-268, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_2 демонтувати огорожу з профнастилу, розташовану в межах земельної ділянки, що належить на праві власності ОСОБА_1 по АДРЕСА_4 , та яка розділяє земельні ділянки за АДРЕСА_7 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 ) судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 992грн. 40коп., витрат за проведення земельно-технічної експертизи в сумі 20446грн. 56коп., витрат на правничу допомогу в сумі 10000грн.

У решті стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлений 03.06.2024 року.

Суддя: О. М. Суходольський