Рішення

від 30.05.2024 по справі 487/1739/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/1739/24

Провадження № 2/487/1507/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2024 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого-суддіА.А. Лагоди

секретаряК.Е. Мамчур

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Комунального житлово-експлуатаційному підприємства Центрального району м. Миколаєва, про визнання таким, що не відповідає вимогам законодавства рішення про визнання наймачем,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2024представник позивачівзвернувся досуду звказаним позовомз вимогами про визнання таким, що не відповідає вимогам законодавства, рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 02.12.2022 № 686 про визнання наймачем іншого члена сім`ї ОСОБА_4 ; визнання недійсним договору від 06.12.2022 №47 найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду, укладений КЖЕП Центрального району м. Миколаєва і ОСОБА_3 ; визнання права ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на укладення договору найму жилого приміщення на правах наймача у квартирі АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтований тим, що 12.02.2003 виконавчим комітетом Миколаївської міської ради видано ордер № 83 серія 004279 ОСОБА_5 та членам його сім`ї на 4-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Склад сім`ї вказаний в ордері: ОСОБА_2 дружина, ОСОБА_6 син, ОСОБА_6 дочка, ОСОБА_1 батько, ОСОБА_7 мати. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 загинув, ОСОБА_7 на цей час теж померла. 06.12.2022 нова дружина покійного наймача ОСОБА_3 , з якою наймач ОСОБА_5 уклав шлюб 20.01.2021, уклала договір найму житла №47 з Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством Центрального району м. Миколаєва на підставі рішення ВК ММР №686 від 02.12.2022 про зміну договору найму. На дату прийняття рішення №686 від 02.12.2022 і укладення договору найму №47 житлового приміщення у квартирі АДРЕСА_1 були зареєстровані з 21.02.2003 колишня дружина ОСОБА_2 і його батько ОСОБА_1 . ОСОБА_5 з 2014 (дати розлучення) не проживав у спірній квартирі, ніякої згоди на вселення нової дружини не від кого не отримував і не мав такого наміру. З дня одруження з ОСОБА_3 до дня своєї смерті у червні 2022 він не здійснював жодних спроб зареєструвати місце проживання нової дружини у згаданому жилому приміщенні, мав інші плани і наміри стосовно цієї квартири. ОСОБА_3 вселилась в квартиру під час призову ОСОБА_5 до лав ЗСУ. У квартирі ніхто не проживав, ОСОБА_1 перебував в силу похилого віку під наглядом доньки ОСОБА_8 у смт. Велика Олександрівка, а ОСОБА_2 виїхала зі своєю матір`ю на час проведення капітального ремонту квартири і не змогла повернутись у своє житло, оскільки у квартирі вже оселилась ОСОБА_3 . Колишня дружина ОСОБА_2 , яка після розлучення перестала бути членом сім`ї наймача, виїхала з квартири і як ВПО на час військових дій проживає у Київській області.

В позові наголошується, що рішення №686 від 02.12.2022 порушує норми ст.ст.103, 106 Житлового кодексу УРСР, рішення ВК ММР №373 від 13.05.2020, бо членами сім`ї наймача на цей час є ОСОБА_1 , діти наймача син ОСОБА_6 , донька ОСОБА_6 . ОСОБА_2 має такі ж права і обов`язки, як наймач і члени його сім`ї бо жила і утримувала жиле приміщення 18 років і теж має право на внесення змін у договір найму жилого приміщення у визнання себе основним наймачем. ОСОБА_3 без згоди членів сім`ї померлого вселилась в спірну квартиру і почала без їх відома процедуру зміни договору найму жилого приміщення на себе. Зміна договору найму жилого приміщення внаслідок смерті наймача без згоди членів його сім`ї є незаконною і порушує права та інтереси всіх інших членів сім`ї, його батька та двох дітей і колишньої дружини.

28.02.2024 до суду від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та обґрунтовує його наступним. З 2019 вона мешкала з ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 . Весною 2021, після реєстрації шлюбу вона з чоловіком вирішили повернулись до м. Миколаєва. Для цього ОСОБА_5 почав вести перемовини з колишньою дружиною ОСОБА_2 , яка на той час мешкала у квартирі АДРЕСА_1 , з приводу її переїзду на інше місце мешкання. Після отримання від колишнього чоловіка 50000,00 дол.США колишня дружина ОСОБА_2 у червні 2021 добровільно виїхала з квартири, ключі передала колишньому чоловіку. ОСОБА_2 на отриманні кошти від колишнього чоловіка придбала домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 . Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.07.2020 у справі №487/681/20 ОСОБА_2 визнала ОСОБА_1 (співпозивача) та ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняла їх з реєстраційного обліку. Після пояснень на адресу колишнього чоловіка ОСОБА_2 власноручно підписала розписку про отримання коштів від ОСОБА_5 і що жодних претензій в подальшому не буде мати до спірної квартири, а також уповноважила ОСОБА_5 довіреністю від 19.11.2021 зняти її з реєстраційного обліку за вказаною квартирою. Довідку ВПО ОСОБА_2 зробила як реакція на позовну заяву про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням у судовій справі №487/978/23. Інший позивач ОСОБА_1 з моменту реєстрації у спірній квартирі ніколи не мешкав, а мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , де частина домоволодіння належала йому на праві власності. Після смерті його дружини ОСОБА_7 до нього переїхала донька ОСОБА_8 з метою його догляду. Після зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку ОСОБА_1 , згодом останній зареєстрував своє місце проживання в зазначеному родовому будинку де дотепер проживає з донькою. Згода позивачів під час вселення була непотрібна, адже ОСОБА_2 тривалий час не є членом сім`ї наймача, а позивач ОСОБА_1 , який ніколи не мешкав у спірній квартирі, формально був зареєстрований, на момент вселення відповідача був знятий з реєстраційного обліку і зареєструвався у власному будинку. Отже, рішення ВК ММР №686 від 02.12.2022 є цілком законним, відповідачем було подано всі необхідні документи, належним відповідачем має виступати міськрада.

04.03.2024 на адресу суду від представника ВК ММР Захаренкової А.Ю. надійшов відзив на позовну заяву. Посилаючись на норми ЖК УРСР, Закону України «Про місцеве самоврядування» та додавши відповідні документи засідання громадської комісії, пояснювальної записки, матеріали заявника (відповідача), представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

13.05.2024 від представника ОСОБА_2 адвоката Баранова В.Л. до суду надійшли пояснення з питань достовірності документів, використаних сторонами. Адвокат зазначає, що задовольнивши заяву ОСОБА_3 про переоформлення договору найму жилого приміщення особисто на неї без згоди і повідомлення про це інших членів сім`ї наймача, посадові особи ВК ММР порушили права інших членів сім`ї померлого ОСОБА_5 , що неприпустимо з огляду на приписи ст. 13 ЦК України.

Сторона позивача ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилась, представником адвокатом Барановим В.Л. надано письмову заяву про розгляд справи без їх участі та згідно якої підтримує позов у повному об`ємі та просить його задовольнити.

Сторона позивача ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилась, представником ОСОБА_8 надано письмову заяву про розгляд справи без їх участі та згідно якої підтримує позов у повному об`ємі та просить його задовольнити.

Сторона відповідача ОСОБА_3 до судового засідання не з`явилась, представником адвокатом Розумовським О.А. надано письмову заяву про розгляд справи без їх участі та згідно якої заперечує проти позов у повному об`ємі та просить його залишити без задоволення.

Представник виконавчого комітету Миколаївської міської ради до судового засідання з`явився, до суду надано заяву про розгляд справи без їх участі та просить прийняти рішення з урахуванням раніше поданого відзиву.

Представник КЖЕП Центрального району м. Миколаєва до судового засідання не з`явилась, належним чином повідомлялись, причини неявки суду невідомі, не скористались для надання відзиву на заявлений позов.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, свідків, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 12.02.2003 Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради ОСОБА_5 із сім`єю із 6 осіб видано ордер на житлове приміщення № 83 серія 004279, за адресою: АДРЕСА_4 .

Склад сім`ї: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 дружина, ОСОБА_6 син, ОСОБА_6 дочка, ОСОБА_1 батько, ОСОБА_7 мати.

За положеннямист.64Житлового кодексуУкраїни члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи,зазначені вчастині другійцієї статті,перестали бутичленами сім`їнаймача,але продовжуютьпроживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Відповідно дост.65Житлового кодексуУкраїни наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

24.06.2014 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано (свідоцтво про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_1 ).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_2 ).

14.07.2020 рішенням суду по справі №487/681/20 за позовом ОСОБА_2 про визнання про визнання втративши право користування житловим приміщенням, визнано ОСОБА_5 , ОСОБА_1 (співпозивача по справі) такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_4 .

20.01.2022 ухвалою суду заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення задоволено, скасовано заочне рішення від 14.07.2020 по справі №487/681/20.

23.05.2023 ухвалою суду прийнято відмову позивача адвоката Баранова В.Л. в інтересах ОСОБА_2 від позову про визнання втративши право користування житловим приміщенням та закрито провадження у справі №487/681/20.

Згідно довідки про склад сім`ї від 03.12.2020 виданою ОСББ «Веста» за адресою: АДРЕСА_4 зареєстровані: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 21.02.2003, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована 21.02.2003, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 21.02.2003, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована 23.05.2006.

20.01.2021 ОСОБА_5 уклав з ОСОБА_3 шлюб (свідоцтво повторне серія НОМЕР_3 ).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (свідоцтво серія НОМЕР_4 ).

11.11.2022 ОСОБА_3 подала до ЦНАП документи щодо зміни договору найму житлового приміщення із переліком документів.

Як свідчить витяг з протоколу від 23.11.2022 №7 відповідно до акту голови правління ОСББ «ВЕСТА» від 09.11.2022 в спірній квартирі з червня 2021 проживав ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_3 . За інформацією департаменту з надання адміністративних послуг ММР від 21.11.2022 в спірній квартирі зареєстрована ОСОБА_2 , яка є колишньою дружиною наймача. Враховуючи, що в спірній квартирі проживає ОСОБА_3 , а інші особи в квартирі не проживають, остання вправі вимагати визначити її основним наймачем квартири АДРЕСА_1 .

Згідно пояснювальної записки до проекту рішення ВК ММР «Про зміну договору найму житлового приміщення» згода наймача та інших не вимагається на визнання ОСОБА_3 наймачем за раніше укладеним договором найму квартири АДРЕСА_1 , оскільки в квартирі проживає лише ОСОБА_3

02.12.2022 ВК ММР прийнято рішення №686 «Про зміну договору найму житлового приміщення» в якому вирішив змінити договір найму житлового приміщення внаслідок визнання наймачем іншого члена сім`ї: АДРЕСА_4 із 4 кімнат житловою площею 47,7кв.м., у зв`язку зі смертю, із ОСОБА_5 на ОСОБА_3 ; ЖКО змінити договори найму житлових приміщень.

06.12.2022 між КЖЕП Центрального району та ОСОБА_3 укладено договір №47 найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду. За змістом договору наймодавець надає наймачу і членам його сім`ї у безстрокове користування житло чотирикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_4 .

За інформацією департаменту з надання адмінпослуг ММР від 21.05.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був знятий з реєстраційного обліку 18.09.2020 на підставі рішення суду від 14.07.2020 у справі №487/681/20 та з заявою про поновлення реєстрації не звертався.

25.04.2024 в судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Так, свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що ОСОБА_2 виїхала в червні 2021 з квартири разом з своєю мамою, нова дружина вселилась, не бачила аби ОСОБА_1 мешкав в спірній квартирі.

Так, свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що як вселився в квартиру ОСОБА_14 в літку 2021 там нікого іншого не було, він познайомив її зі своєю новою дружиною, ОСОБА_2 повідомила їй про отримання від колишнього чоловіка 50 тис.дол.США для придбання помешкання, ключі віддала чоловіку.

Так, свідок ОСОБА_13 пояснив суду, що ОСОБА_5 до 2014 року проживав разом з батьком, у 2021 по квартирі готував документи для приватизації, був одружений з ОСОБА_3 , яка в 2021 поїхала, а ОСОБА_5 готував документи на розлучення (з ОСОБА_2 ), його батько проживає весь час у Великій Олександрівці Херсонської області.

Так, свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що ОСОБА_2 проживала разом з мамою на 8 поверсі в квартирі до червня 2021, після їх виїзду в квартиру вселилась дружина ОСОБА_3 з ОСОБА_15 , батька ОСОБА_16 ОСОБА_1 в будинку чи квартирі жодного разу не бачила.

Так, свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що ОСОБА_2 мешкала в квартирі до літа 2021 і після її виїзду її не бачила, познайомилась з ОСОБА_3 яка почала проживати разом з чоловіком з літа 2021.

16.05.2024 в судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .

Так, свідок ОСОБА_17 пояснила суду, що ОСОБА_2 виїхала з квартири на початку вересня 2021, батька ОСОБА_16 ОСОБА_1 не було і він ніколи не жив в квартирі, в грудні 2022 вперше побачила ОСОБА_3 .

Так, свідок ОСОБА_18 пояснив суду, що на початку 2022 до нього звернулась жінка з проханням допомогти поставити замок, в цей час він бачив покійного ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , щодо ОСОБА_2 то вона проживала зі своєю матір`ю до літа 2021, батька ОСОБА_16 ОСОБА_1 ніколи не бачив, він у квартирі не проживав.

Згідно зст.103Житлового кодексуУкраїни договір найму жилого приміщення може бути змінено відповідно до вимог законодавства України.

Положеннями ч.1ст.29ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно дост.106Житлового кодексуУкраїни повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача.

У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім`ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

Правила, встановлені частиною першої цієї статті, не поширюються на жилі приміщення в будинках підприємств, установ, організацій найважливіших галузей економіки України (частина першастатті 114), крім випадків, коли наймач одержав жиле приміщення не у зв`язку з трудовими відносинами або коли наймодавець втратив право на його виселення, а також на приміщення в будинках колгоспів.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (стаття 759 ЦК України).

За статтею 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом. До договору найму житла, крім найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ст. 61 Житлового кодексу України :користування жилимприміщенням убудинках державногоі громадськогожитлового фондуздійснюється відповіднодо договорунайму жилогоприміщення; договірнайму жилогоприміщення вбудинках державногоі громадськогожитлового фондуукладається вписьмовій форміна підставіордера нажиле приміщенняміж наймодавцем-житлово-експлуатаційноюорганізацією (ав разіїї відсутності-відповідним підприємством,установою,організацією)і наймачем-громадянином,на ім`яякого виданоордер; типовийдоговір наймужилого приміщення,правила користуванняжилими приміщеннями,утримання жилогобудинку іпридомової територіїзатверджуються КабінетомМіністрів України; умови договору найму жилого приміщення, що обмежують права наймача та членів його сім`ї порівняно з умовами, передбаченими цим Кодексом, Типовим договором найму жилого приміщення та іншими актами законодавства України, є недійсними.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55 та 124Конституції України тастатті 13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положенняКонституції Українита Конвенції мають вищу юридичну силу (статті8,9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокремастаттею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) відповідачем.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постановівід 12.06.2013 в справі №6-32цс13, Верховним Судом у постановах від 17.05.2018 в справі № 2-64/11, від 04.07.2018 у справі № 590/479/16-ц.

УРішенні Конституційного суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається у частині першійстатті 4 ЦПК України таінших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечатьКонституціїзаконам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Так,статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Необхідно зазначити, що такий спосіб захисту цивільних прав, як визнання таким, що не відповідає вимогам законодавства, рішення виконавчого комітету міської ради про визнання наймачем іншого члена сім`ї, не передбаченийстаттею 16 ЦК України. Разом з тим, п.10 ч. 2 ст.16 ЦК України передбачає такий спосіб захисту порушених прав, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, що не є тотожним заявленій позовній вимозі.

Оскільки спір стосується реалізацію житлових прав сторін то належною вимогою мала б бути вимога про визнання позивача наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача.

Як свідчать матеріали справи позивачі не звертались до органу місцевого самоврядування аби реалізувати своє право на визнання їх наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача (в зв`язку зі смертю ОСОБА_5 ). Крім того позивач ОСОБА_2 не користується спірною квартирою з червня 2021, а позивач ОСОБА_1 спірною квартирою фактично не користувався та постійно проживає зав адресою: АДРЕСА_2 .

З огляду на викладене вище судом не встановлено фактичних і правових підстав для скавсувангня рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 02.12.2022 № 686 та визнання недійсним договору від 06.12.2022 №47 найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду, укладеного між КЖЕП Центрального району м. Миколаєва та ОСОБА_3 .

Таким чином, відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог, а тому суд приходить до висновку про відмову в їх задоволенні.

При відмові в задоволенні позову витрати позивачів покладаються на них.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 258-259, 263, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Комунального житлово-експлуатаційному підприємства Центрального району м. Миколаєва, про визнання таким, що не відповідає вимогам законодавства рішення про визнання наймачем залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду м. Миколаєва безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягомтридцяти днів з дня складання повногосудового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Виконавчий комітет Миколаївської міської рада, ЄДРПОУ: 26565573, яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

Відповідач: Комунальне житлово-експлуатаційному підприємство Центрального району м. Миколаєва, ЄДРПОУ 26565573, яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 7.

Суддя А.А. Лагода