Ухвала

від 23.05.2024 по справі 914/2350/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"23" травня 2024 р. Справа №914/2350/18 (914/3089/20)

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача МАТУЩАКА О.І.

судді ПЛОТНІЦЬКОГО Б.Д.

СКРИПЧУК О.С.

за участю секретаря судового засіданя Телинько Я.П.

за участю представників учасників у справі:

від позивача Тимощук О.О. (в порядку самопредставництва);

від відповідача Камінська С.М. (адвокат);

від третьої особи ОСОБА_1 Кравчк П.І. (адвокат)

від третьої особи ОСОБА_2 Мукан Б.Д. (адвокат);

треті особи: ОСОБА_2 , Слінавець О.В., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 (особисто);

розглянувши апеляційну скаргуЛьвівської міської ради (вх. ЗАГС №01-05/1015/24), м. Львів

на рішенняГосподарського суду Львівської області від 18.03.2024 (повне рішення - 21.03.2024., суддя Артимович В.М.)

у справі№ 914/2350/18 (914/3089/20)

за позовомЛьвівської міської ради, м. Львів

до відповідачаПриватного акціонерного товариства Львівський електроламповий завод Іскра, м. Львів

треті особи, які не заявляють

самостійних вимог щодо предмета

спору на стороні позивача:

1) ОСОБА_1 , м. Львів

2) ОСОБА_4 , м. Львів

3) ОСОБА_3 , м. Львів

4) ОСОБА_5 , м.Львів

5) ОСОБА_6 ,

м. Львів

6) ОСОБА_7 м. Львів

7) ОСОБА_8 , м. Львів

8) ОСОБА_2 , м. Львів

треті особи, які не заявляють

самостійних вимог щодо предмета спору

на стороні відповідача:

1) Первинна профспілкова організація ПрАТ Львівськийелектроламповий завод Іскра Профспілки електротехнічної промисловості України, м. Львів

2) ОСОБА_9 , м. Львів

прозобов`язання передати будівлю гуртожитку у комунальну власність територіальної громади м. Львова; скасування державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна

у межах справи № 914/2350/18

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод РЕМА, м. Львів

про банкрутство Приватного акціонерного товариства Львівський електроламповий завод Іскра, м. Львів

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Львівської області звернулася Львівської міської ради з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства Львівський електроламповий завод Іскра про зобов`язання передати будівлю гуртожитку у комунальну власність територіальної громади м. Львова; скасування державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

Розгляд цієї справи здійснюється в межах справи №914/2350/18 про банкрутство ПрАТ Львівський електроламповий завод Іскра.

Господарський суд Львівської області рішенням від 18.03.2024 заяву ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра» про перегляд за виключними обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 31.08.2021 у справі №914/2350/18(914/3089/20) задовольнив. Рішення Господарського суду Львівської області від 31.08.2021 у справі №914/2350/18(914/3089/20) скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив повністю і судові витрати поклав на позивача.

Позивачем подано апеляційну скаргу на зазначене рішення, в якій він просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 18.03.2024 та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви ПАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра» відмовити повністю. Рішення господарського суду Львівської області від 31.08.2021 залишити без змін, а судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 18.03.2024 та призначено справу № 914/2350/18 (914/3089/20) до розгляду у судовому засіданні на 23.05.2024 о 12 год 00 хв.

26.04.2024 на адресу суду від третьої особи на стороні позивача ОСОБА_2 надійшли пояснення на апеляційну скаргу.

23.05.2024 в системі «Електронний суд» представником третьої особи ОСОБА_1 сформовано додаткові пояснення у справі.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. До відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно із ч. 7 ст. 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

З аналізу наведених положень законодавства вбачається, що законодавець передбачив два способи надсилання копій процесуальних документів іншим учасникам у справі: за допомогою системи "Електронний суд" або засобами поштового зв`язку. При цьому, належними доказами на підтвердження надсилання копій процесуальних документів є квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС або опис вкладення у цінний лист із зазначенням номера поштового відправлення.

Як вбачається із поданих ОСОБА_2 пояснень, які за своєю суттю є відзивом на апеляційну скаргу, такі надіслано на адресу суду засобами поштового зв`язку. При цьому, на підтвердження доказів їх надіслання іншим учасникам у справі надано фіскальні чеки, що підтверджують надіслання поштового відправлення позивачу, відповідачу та третій особі-1 на стороні відповідача.

Додаткові пояснення ОСОБА_1 містять докази надсилання таких позивачу та відповідачу. Водночас докази надіслання додаткових пояснень іншим учасникам у справі відсутні.

Згідно п. 6 ч. 1, ч. 4 ст. 170 ГПК України будь-яка заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, перелік документів, що додаються до заяви, клопотання, заперечення. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог ч. 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З огляду на те, що третьою особою ОСОБА_2 не долучено описів вкладення у цінний лист про надіслання пояснень на адресу позивача, відповідача та третьої особи-1 на стороні відповідача, а також відсутні докази надіслання пояснень іншим учасникам у справі (третім особам), а додаткові пояснення ОСОБА_1 не містять доказів надіслання іншим учасникам у справі (третім особам), колегія суддів дійшла висновку про залишення поданих пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без розгляду.

30.04.2024 відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу.

23.05.2024 в судове засідання з`явилися представники позивача, відповідача, третіх осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

В судовому засіданні представниця позивача заявила усне клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (документів).

Згідно із ч.ч. 1-5, 8 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи те, що представницею апелянта не обґрунтовано причини пропуску строку на подання таких доказів, а також не заявлено клопотання про поновлення строку на подання доказів, колегія суддів дійшла висновку про залишення заявленого клопотання без розгляду.

Представницею апелянта та третіми особами в судовому засіданні підтримано раніше подане клопотання (вх. №01-05/1463/24 від 21.05.2024) про призначення оціночно-будівельної експертизи. Представниця відповідача проти призначення вказаної експертизи заперечила.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи та клопотання апелянта про проведення оціночно-будівельної експертизи, апеляційний господарський суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Так, згідно вимог п. ч. 2 ст. 182 ГПК України суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста у підготовчому засіданні:

З аналізу зазначеного вбачається, що питання про призначення експертизи у справі вирішується місцевим господарським судом у підготовчому засіданні.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що ухвалою суду першої інстанції від 28.02.2024 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи.

Оскільки згідно вимог ст. 255 ГПК України така ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про прийняття до розгляду клопотання позивача про призначення судової експертизи у справі.

Згідно ч. 3-5 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у цій справі є вимога про передачу в комунальну власність територіальної громади м. Львова будівлю під літ. "А-9" (9-ти поверховий гуртожиток на 518 місць) загальною площею 4873,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскаржуваним рішенням суду відмовлено у задоволенні позовних вимог про безоплатну передачу майна.

Разом з тим, рішенням Господарського суду Львівської області від 31.08.2021, яке було предметом перегляду за винятковими обставинами, позов задоволено частково: зобов`язано ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра» передати у комунальну власність територіальної громади м. Львова будівлю під літ. «А-9» (9-ти поверховий гуртожиток на 518 місць) загальною площею 4873,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Тобто у резолютивній частині зазначеного рішення конкретно не вказано умов передачі: на безоплатній чи платній основі.

Предметом апеляційного розгляду є перегляд рішення за виключними обставинами, у зв`язку із тим, що задовольняючи позов Львівської міської ради про безоплатну передачу відповідачем гуртожитку в комунальну власність Господарський суд Львівської області керувався підпунктом «б» п. 1 ч. 3 ст. 14 «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». А 20.10.2021 Конституційний Суд України, Другий Сенат, у справі № 3-181/2020(440/20) ухвалив рішення, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) підпункт «б» п. 1 ч. 3 ст. 14 вказаного Закону про безоплатну передачу гуртожитку без згоди власника.

Так, підпункт «б» п. 1 ч. 3 ст. 14 вказаного Закону не є самостійною підставою припинення права власності на гуртожитки, а є лише частиною юридичного механізму одного із способів (на без компенсаційній основі), який може бути застосований при передачі гуртожитків у власність територіальної громади як підстави припинення права власності на гуртожиток у його власника у зв`язку з недосягненням згоди щодо передачі гуртожитку в інший спосіб.

Таким чином, з аналізу положень Закону можна зробити висновок, що підпункт «б» пункту 1 ч. 3 ст. 14 Закону є винятковим способом і може бути застосований лише за рішенням суду у разі відмови власника гуртожитку добровільно здійснити передачу гуртожитку згідно з п. 2,3 ч. 3 ст. 14 Закону (на частково - компенсаційній основі та на компенсаційній основі).

Окрім того, відповідно до п. б ч. 2 ст. 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», на частково-компенсаційній основі всі гуртожитки передаються: відповідно до Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, у розмірі, меншому за розмір, визначений відповідно до ч. 4 цієї статті - за рішенням суду за позовом місцевої ради.

Згідно із ч. 4 ст. 14 вказаного вище Закону, розмір компенсації вартості гуртожитків, що передаються відповідно до цього Закону у власність територіальних громад на частково-компенсаційній або компенсаційній основі, розраховується відповідно до вартості гуртожитків, за якою їх було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, з урахуванням зменшення вартості внаслідок нарахованого фізичного зносу або збільшення вартості в результаті фактично підтверджених витрат власників на проведення капітального ремонту за час перебування гуртожитків у їхній власності. У разі наявності корпоративних прав держави у статутному капіталі таких товариств розмір компенсації визначається пропорційно до обсягу таких прав відповідно до закону. Компенсація власнику гуртожитку здійснюється у грошовій формі в національній грошовій одиниці України (гривні).

Як вказує позивач у поданому клопотанні та підтверджується випискою із інвентаризаційної справи від 01.07.1994, вартість спірної будівлі, за якою її включено до статутного фонду відповідача, вказана у карбованцях та станом на 01.06.1993 становить 7 308 030, 77 карбованців.

Беручи до уваги зазначене, необхідно здійснити розрахунок вартості будівлі гуртожитку у національну грошову одиницю України з урахуванням фізичного зносу або збільшення вартості внаслідок підтверджених витрат власника.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи необхідність визначення способу, на якому в майбутньому може буде передана вказана вище будівля, звертає увагу на принцип процесуальної економії господарського судочинства як загальне керівне положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують усі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.

Сутність принципу процесуальної економії полягає в тому, щоб під час розгляду справи в господарському суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановлені законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права.

Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства необхідно вважати: вимогу оперативного розгляду справи; вимогу економного використання процесуальних засобів судом, учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді.

Враховуючи зазначене, з метою усунення необхідності множення судових справ надалі задля вирішення цього спору, колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання щодо визначення вартості спірної будівлі нерухомого майна в національній грошовій одиниці України (гривні) відповідно до вартості на момент включення такого гуртожитку до статутного фонду в межах розгляду цієї справи.

Отже, клопотання апелянта про призначення судової оціночно-будівельної експертизу експертизи у цій справі підлягає задоволенню. На вирішення вказаної експертизи належить поставити таке питання:

яка вартість будівлі нерухомого майна, а саме: будівлі під літ. «А-9» (9-ти поверховий гуртожиток на 518 місць) загальною площею 4873, 7 кв.м. по вул. Білоцерківській, 10 у м. Львів в національній грошовій одиниці України (гривні) відповідно до вартості на момент включення такого гуртожитку до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Іскра», створеного у процесі приватизації (з урахуванням зменшення вартості внаслідок нарахованого фізичного зносу або збільшення вартості в результаті фактичного підтверджених витрат власників на проведення капітального ремонту за час перебування гуртожитку у їх власності)?

В силу ч. 1 ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про судову експертизу" судовий експерт зобов`язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок.

Судову оціночно-будівельну експертизу необхідно провести у строки визначені пунктом 1.13. наказу Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень", надати висновки господарському суду, копії висновку експертизи направити сторонам.

Відповідно до п. 5.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 основними завданнями оціночно-будівельної експертизи є, зокрема визначення відповідності виконаної оцінки нерухомого майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам та визначення різних видів вартості поліпшень в тому числі будівель та їх частин, тощо.

Оскільки заперечень відповідача щодо установи проведення судової оціночно будівельної експертизи не надходило, судова колегія, відповідно до Закону України «Про судову експертизу» та ст. 99 ГПК України, проведення експертизи доручає Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Липинського, 54, м. Львів, 79024).

Витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення експертизи. Після закінчення розгляду справи такі витрати підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених ст. 129 ГПК України.

Відтак, суд дійшов висновку про покладення витрат на проведення експертизи на позивача Львівську міську раду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: п. 2 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Підсумовуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги призначення по цій справі судової оціночно-будівельну експертизи та тривалість майбутнього перебування матеріалів справи №914/2350/18(914/3089/20) за межами суду при здійсненні експертного дослідження, з метою недопущення порушення процесуальних строків, апеляційний господарський суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України зупиняє провадження у цій справі.

Керуючись ст. 99, 100, 107, 228, 229, 234 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити по справі №914/2350/18(914/3089/20) судову оціночно - будівельну експертизу.

2. На вирішення судової експертизи (судовим експертам) поставити таке питання:

Яка вартість будівлі нерухомого майна, а саме: будівлі під літ. «А-9» (9-ти поверховий гуртожиток на 518 місць) загальною площею 4873, 7 кв.м. по вул. Білоцерківській, 10 у м. Львів в національній грошовій одиниці України (гривні) відповідно до вартості на дату внесення такого гуртожитку до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Іскра», створеного у процесі приватизації (з урахуванням зменшення вартості внаслідок нарахованого фізичного зносу або збільшення вартості в результаті фактичного підтверджених витрат власників на проведення капітального ремонту за час перебування гуртожитку у їх власності)?

3. Проведення судової будівельно-технічної експертизи доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул Липинського, 54).

4. Витрати по проведенню судової експертизи покласти на Львівську міську раду із наступним їх розподілом в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

5. Відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу" попередити експерта про кримінальну відповідальність, відповідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

6. Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких експерту не були поставлені питання, зобов`язати та надати можливість експерту у висновку викласти свої міркування і доводи щодо цих обставин.

7. Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз висновок судового експерта в оригіналі надіслати до Західного апеляційного господарського суду (79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81), а також копії - учасникам справи.

8. Матеріали справи №914/2350/18(914/3089/20) направити до Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024 м. Львів, вул. Липинського, 54; код ЄДРПОУ 23272864).

9. Зупинити апеляційне провадження у справі №914/2350/18(914/3089/20) на час проведення експертизи до надходження до Західного апеляційного господарського суду висновку судової експертизи та повернення матеріалів справи №914/2350/18(914/3089/20) на адресу суду.

10. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяО.І. МАТУЩАК

Судді:Б.Д. ПЛОТНІЦЬКИЙ

О.С. СКРИПЧУК