Постанова

від 25.04.2024 по справі 910/3143/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2024 р. м.Київ Справа№ 910/3143/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Кропивної Л.В.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 25.04.2024:

від прокуратури прокурор Вакуленко М.Г.

від позивача: Охріменко Н.М.

від відповідача-1: не з?явився

від відповідача-2: Трохимчук О.І.

від третьої особи:_1. Не з?явився

від третьої особи 2. Не з?явився

від третьої особи 3. Не з?явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Девелопмент Компані"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 16.10.2023 (повний текст складено 23.10.2023)

у справі № 910/3143/21 (суддя Алєєва І.В.)

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави та територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради

до 1. Комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Девелопмент Компані"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Комунальне підприємство Київської обласної ради "Друкар"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Е-Тендер"

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бузінвест"

про визнання недійсними результатів аукціону, договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності на спірні нежитлові будівлі

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави та територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради (далі - позивач) до Комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна" (далі - відповідач - 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Девелопмент Компані" (далі - відповідач - 2), у якому, просив:

-визнати недійсними результати електронного аукціону від 19.11.2020 щодо об`єкта малої приватизації - групи інвентарних об`єктів загальною площею 3322,60 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3, а саме: адміністративної будівлі (літ. А, А1) загальною площею 2708,10 кв.м, будівлі гаража/складу (літ. Б) площею 535,20 кв.м, будівлі кафе (літ. В) площею 54,3 кв.м, будівлі складу (літ. Г) площею 25,0 кв.м, оформлені протоколом про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-10-31-000011-2 (далі - Протокол), затверджені наказом в.о. голови КУ КОР "Фонд комунального майна" від 25.11.2020 № 42;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу групи інвентарних об`єктів, які підлягали продажу на аукціоні (мала приватизація) від 26.11.2020, зареєстрований в реєстрі за № 7820, укладений між відповідачами на підставі Протоколу;

- скасувати державну реєстрацію за відповідачем - 2 права власності на нежитлові будівлі - групу інвентарних об`єктів загальною площею 3322,60 кв.м: адміністративну будівлю (літ. А, А1) загальною площею 2708,10 кв.м, будівлю гаража/складу (літ. Б) площею 535,20 кв.м, будівлі кафе (літ. В) площею 54,3 кв.м, будівлі складу (літ. Г) площею 25,0 кв.м по вул. Васильківська, 3 у м. Києві (номер запису про право власності 39503444, рішення від 03.12.2020 № 55484594).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що результати електронного аукціону, оформлені протоколом та оспорюваний договір вчинені на порушення вимог законодавства, тому наявні підстави для визнання їх недійсними та скасування державної реєстрації за відповідачем-2 права власності на нерухоме майно.

Рух справи

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022, в позові відмовлено.

Свої висновки суди мотивували тим, що рішення про приватизацію спірного нерухомого майна та рішення про створення аукціонної комісії прийнято позивачем з дотриманням вимог законодавства; не встановлено порушень процедури приватизації спірного нерухомого майна, передбаченої законодавством на момент її проведення, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення вимоги про визнання недійсними результатів електронного аукціону, оскільки протилежне не відповідатиме принципу пропорційності господарського судочинства та порушуватиме справедливу рівновагу інтересів набувача майна за договором, який оформив права власності на нього у передбаченій законодавцем процедурі. Вимоги прокурора про визнання недійсним оспорюваного договору та скасування державної реєстрації за відповідачем-2 права власності на спірне нерухоме майно не мають самостійного обґрунтування, тому є похідними позовними вимогами, які задоволенню не підлягають, так як відмовлено у задоволенні основної вимоги.

Постановою Верховного Суду від 26.04.2023 у справі № 910/3143/21 постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що:

- 4.25. як вбачається із позовної заяви прокурор на обґрунтування своїх вимог вказував, зокрема, що за наслідками відмови ТОВ "ТРЦ "Комфорт" від перемоги на аукціоні його переможцем було визнано відповідача - 2. Також прокурор серед іншого зазначав, що відповідно до документації, наданої учасниками для участі у електронному аукціоні, бенефіціарним власником ТОВ "ТРЦ "Комфорт" є БАЙРАСС КОНСАЛТАНТС ЛІМІТЕД, учасником якого є відповідач - 2. Зважаючи на викладене прокурор у позові зазначав, що вказані особи є пов`язаними тому орган приватизації не повинен був затверджувати протокол електронних торгів.

- 4.26. Як вбачається із змісту додатків до позовної заяви (пункт 11), прокурор вказував, що до позовної заяви додаються документи щодо пов`язаності учасників аукціону на 47 аркушах.

- 4.27. Суди обох інстанцій вказаним доводам прокурора правової оцінки взагалі не надали, такі доводи не перевірили, та не навели у судових рішеннях своїх висновків стосовно цих доводів.

- 4.28. За вказаних обставин суди обох інстанцій вирішуючи спір у даній справі не перевірили чи було дотримано учасниками аукціону такі принципи як, зокрема, законність, рівності та змагальність.

- 4.29. У цій справі суди обох інстанцій не зважаючи на вказані доводи прокурора не досліджували належним чином обставини, які могли би свідчити про недобросовісність відповідача - 2.

- 4.30. За вказаних обставин висновки судів обох інстанцій про те, що відповідач - 2 є добросовісним набувачем, є передчасними.

- 4.31. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

- 4.32. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

- 4.33. Європейський суд з прав людини, досліджуючи питання права на справедливий суд крізь призму повноти судового рішення, зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), від 27.09.2001 № 49684/99). Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

- 4.34 Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

- 4.35 Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

- 4.36 Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

- 4.37 Щодо доводів прокурора, викладених у касаційній скарзі, про порушення судами обох інстанцій положень частин 3, 4, 8 статті 80 ГПК України слід зазначити наступне.

- 4.38 Згідно статті 80 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву (частина 3); якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4); докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8).

- 4.39 Отже, неможливість подання суду доказів у встановлений строк з причин, що не залежали від особи, має бути обґрунтовано такою особою.

- 4.40 Із відзиву відповідача - 2 на позовну заяву від 19.04.2021 вбачається, що докази на підтвердження законності проведення аукціону ним не можуть бути подані через відсутність відповідей на адвокатські запити від 19.04.2021.

- 4.41 Отже, як відзив на позовну заяву, так і вказані адвокатські запити від 19.04.2021 датовані однією і тією ж датою - 19.04.2021.

- 4.42 В подальшому 04.08.2021 відповідач - 2 заявив суду першої інстанції письмове клопотання про залучення доказів до матеріалів справи, у якому із посиланням на свій відзив на позовну заяву від 19.04.2021 вказував, що поважними причинами не подання доказів є відсутність відповідей на його адвокатські запити від 19.04.2021.

- 4.43 Згідно з частинами 1, 2, 3, 4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

- 4.44 Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі № 909/965/16 єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

- 4.45 Із висновків судів не вбачається, що існували об`єктивні обставини, які унеможливлювали своєчасне вчинення такої процесуальної дії як подання доказів у встановлений законом строк.

Також, суддею Верховного Суду Чумаком Ю.Я. було висловлено окрему думку до постанови Верховного Суду від 26.04.2023 у справі № 910/3143/21.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.10.2023 у справі № 910/3143/21 позов задоволено, а саме:

- визнано недійсними результати електронного аукціону від 19.11.2020 щодо об`єкта малої приватизації - групи інвентарних об`єктів загальною площею 3322, 60 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3, а саме: адміністративної будівлі (літ. А, А1) загальною площею 2708, 10 кв.м, будівлі гаража/складу (літ. Б) площею 535, 20 кв.м, будівлі кафе (літ. В) площею 54,3 кв.м, будівлі складу (літ. Г) площею 25,0 кв.м, оформлені протоколом про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-10-31-000011-2, затверджені наказом в.о. голови КУ КОР "Фонд комунального майна" від 25.11.2020 № 42;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу групи інвентарних об`єктів, які підлягали продажу на аукціоні (мала приватизація) від 26.11.2020, зареєстрований в реєстрі за № 7820, укладений між КУ КОР "Фонд комунального майна" та ТОВ "Бізнес Девелопмент Компані" на підставі протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-10-31-000011-2, затвердженого наказом в.о. голови КУ КОР "Фонд комунального майна" від 25.11.2020 № 42;

- скасовано державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Девелопмент Компані" права власності на нежитлові будівлі - групу інвентарних об`єктів загальною площею 3322, 60 кв.м: адміністративну будівлю (літ. А, А1) загальною площею 2708, 10 кв.м, будівлю гаража/складу (літ. Б) площею 535, 20 кв.м, будівлю кафе (літ. В) площею 54, 3 кв.м, будівлі складу (літ. Г) площею 25, 0 кв.м по вул. Васильківська, 3 у м. Києві (номер запису про право власності 39503444, рішення від 03.12.2020 № 55484594);

- стягнуто солідарно з КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ "ФОНД КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА" (08292, Київська обл., місто Буча(пн), ВУЛИЦЯ ПОЛТАВСЬКА, будинок 4, ідентифікаційний код 35095913) та з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ДЕВЕЛОПМЕНТ КОМПАНІ" (03040, місто Київ, вул. Васильківська, будинок 3, ідентифікаційний код 42022985) на користь КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ПРОКУРАТУРИ (01601, місто Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 27/2, ідентифікаційний код 02909996) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 6810 (шість тисяч вісімсот десять) грн 00 коп., витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 10 215 (десять тисяч двісті п`ятнадцять) грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 13 620 (тринадцять тисяч шістсот двадцять) грн 00 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що встановлені судом першої інстанції обставини свідчать про пов`язаність учасників електронного аукціону з приватизації спірних нежитлових будівель, порушення таких фундаментальних принципів як законності, рівності, змагальності, що призвело до удаваної перемоги ТОВ "Бізнес Девелопмент Компані" не внаслідок конкурентного відбору, який відповідно до законодавства є обов`язковою умовою для визначення переможця, а через узгодження дій учасників спірних правовідносин. Тобто, під час проведення аукціону не було створено конкурентного середовища та не було дотримано принципу добросовісної конкуренції, що також є підставою для визнання недійсними результатів аукціону, договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності на спірні нежитлові будівлі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Девелопмент Компані") (10.11.2023 згідно штемпеля поштової на описі вкладного в цінний лист, з яким направлено апеляційну скаргу до суду) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 16.10.2023 у справі № 910/3143/21 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора у справі № 910/3143/21 повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення:

- неправильно застосовано норми матеріального права - п. 20 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, дійшовши невірних висновків щодо нібито пов?язаності ТОВ "Бізнес Девелопмент Компані" та ТОВ «ТРЦ Комфорт»;

- Виходячи з інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Бізнес Девелопмент Компані» станом на дату проведення аукціону 19.11.2020, одноосібним учасником вказаної юридичної особи з часткою номінальною вартістю 1000,00 грн. була громадянка України ОСОБА_1 , кінцевим бенефіціарним власником вказаної юридичної особи (контролером) була ОСОБА_1 ; керівником (одноособовим виконавчим органом) вказаної юридичної особи була ОСОБА_1 ;

- виходячи з інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ТРЦ Комфорт» станом на дату проведення аукціону 19.11.2020, одноосібним учасником вказаної юридичної особи з часткою номінальною вартістю 2 000 000 грн. була ТОВ «КУА «Валприм», кінцевими бенефіціарними власниками вказаної юридичної особи (контролером) були ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; керівником (одноособовим виконавчим органом) вказаної юридичної особи була ОСОБА_5 ;

- відповідно до відомостей, отриманих з Реєстру компаній Республіки Кіпр щодо компанії БАЙРАСС КОНСАЛТАНТС ЛІМІТЕД (BYRASS CONSULTANTS LIMITED), ТОВ «Бізнес Девелопмент Компані» не є і ніколи не було учасником/акціонером компанії БАЙРАСС КОНСАЛТАНТС ЛІМІТЕД;

- отже, ТОВ «Бізнес Девелопмент Компані» та ТОВ «ТРЦ «Комфорт» мають різний склад учасників, кінцевих бенефіціарних власників та керівників, що свідчить про відсутність впливу вказаних осіб на управлінські рішення та господарську діяльність одна одної;

- визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, які є недоведеними та дійшов безпідставних висновків щодо нібито недобросовісності ТОВ "Бізнес Девелопмент Компані";

- порушено норми процесуального права - ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального права, а саме не здійснено належним чином дослідження доказів та не досліджено обставини справи, а також не зазначено у мотивувальній частині рішенян суду достатньої правової аргументації.

20.03.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли додаткові письмові пояснення по справі, в яких наголошувалось стосовно відсутності доказів стверджуваної прокурором пов?язаності, а також неналежність поданих прокурором доказів.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та пояснень

21.12.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від прокурора Київської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому відділення просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що:

- доводи відповідача-2 про те, що судом першої інстанції не перевірено всіх доводів та мотивів, наведених у позові, й не викладено власних міркувань і висновків відносно всіх цих питань, слід оцінювати критично, позаяк судом першої інстанції в ході повторного судового розгляду справи перевірено всі обставини й оцінено наявні в матеріалах справи на їх підтвердження докази згідно вказівок Верховного Суду у цій справі, про що викладено відповідні міркування і висновки у оскаржуваному відповідачем-2 рішенні господарського суду м. Києва від 16.10.2023$

- суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про пов`язаність між собою учасників спірного аукціону, вірно при цьому застосувавши норми чинного законодавства, що регламентують даний вид правовідносин;

- при визначенні переможцем аукціону ТОВ «Бізнес Девелопмент Компані» органом приватизації безумовно грубо порушено вимоги ст.ст. 8, 14, 23 Закону № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна»;

- установлено обставини пов`язаності між собою учасників проведеного 19.11.2020 аукціону - ТОВ «Бізнес Девелопмент Компані», ТОВ «ТРЦ «Комфорт», та забудовника сусідніх земельних ділянок ЖК «White lines», а також наявність узгоджених взаємовідносин між ними, які вказують на відсутність змагальності між ними та спотворення результатів аукціону;

- як наслідок, спірний об`єкт, за умови дотримання приватизаційної процедури, міг бути придбаний за понад 126 млн. грн, однак за ознаками узгодженої змови між учасниками через фактичне відступлення реального переможця аукціону об`єкта приватизації на користь іншого учасника, який мав бути дискваліфікований органом приватизації, придбаний за 75 млн. грн. , що з урахуванням заниження його стартової ціни є неприпустимим, не відповідає інтересам держави і територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради;

- наведені прокурором обставини свідчать про пов`язаність учасників електронного аукціону з приватизації спірних нежитлових будівель Київської обласної ради, що призвело до удаваної перемоги ТОВ «Бізнес Девелопмент Компані» не внаслідок конкурентного відбору, який відповідно до законодавства є обов`язковою умовою для визначення переможця, а через узгодження дій учасників спірних правовідносин. Тобто під час проведення аукціону не було створено конкурентного середовища та не було дотримано принципу добросовісної конкуренції, що також є окремою підставою для визнання недійсними результатів аукціону за лотом UA-PS-2020-10-31-000011-2, а також укладеного на їх підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 3322,60 кв.м по вул. Васильківська, 3 у м. Київ;

- у ТОВ «Бізнес Девелопмент Компані» станом на листопад 2020 року були відсутні власні кошти як для участі у електронному аукціоні з малої приватизації, так і для самостійного придбання майна, про що свідчить фінансова звітність з доказами відсутності здійснення підприємством фінансово- господарської діяльності;

- в оприлюднених на сайті PROZORRO.sale документах за цим лотом наявний тільки лист від ТОВ «Бузінвест» № 17/11/20 від 17.11.2020 щодо надання кредитування, згідно якого вказане товариство підтвердило надання відповідного обсягу фінансування ТОВ«Бізнес Девелопмент Компані» у разі визнання його переможцем аукціону. Проте, будь-яких інших документів з інформацією про відповідного кредитора та підтвердження укладення відповідного договору про залучення (кредитування) коштів - не надано;

- ТОВ «Бузінвест» не відноситься до таких суб`єктів, яким надано законне право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, підприємство не внесено до Державного реєстру фінансових установ, що безумовно свідчить про відсутність у нього права бути кредитором ТОВ «Бізнес Девелопмент Компані» у ході приватизації спірних об`єктів нерухомості;

- оскільки в порушення вимог закону до документів та відомостей, подання яких передбачено Законом 2269-VIII в обов`язковому порядку, ТОВ «Бізнес Девелопмент Компані» не долучено належних доказів відповідності його як учасника аукціону вимогам закону і подано неправдиві відомості про себе (в частині підтвердження «особи-кредитора» в разі обрання його переможцем цього аукціону), орган приватизації після відмови від перемоги на аукціоні ТОВ «ТРЦ «Комфорт» не повинен був затверджувати протокол електронних торгів, уклададати спірний договір купівлі-продажу за результатами продажу об`єкта приватизації на аукціоні із ТОВ «Бізнес Девелопмент Компані», та взагалі дискваліфікувати цього учасника через його недобросовісні дії;

- відповідач-2 не є добросовісним набувачем майна, а тому повернення майна від особи, яка незаконно або свавільно порушила чуже володіння, має легітимну мету, яка полягає в забезпеченні права інших осіб мирно володіти своїм майном. Така мета відповідає загальним інтересам суспільства;

- задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності на спірні нежитлові приміщення відповідач-2 має передбачену законом можливість відшкодувати за рахунок продавця завдані йому збитки у зв`язку з позбавленням права на це майно;

- визнання недійсною правової підстави відчуження спірного майна та його повернення на користь законного власника в даному випадку насправді є підставним та законним, відповідає легітимній меті та переслідує законний суспільний інтерес, оскільки спрямовується виключно на поновлення порушеного права дійсного власника від імені держави - територіальної громади сіл, селищ, міст Київської в особі Київської обласної ради, узвязку з чим забезпечуватиметься також пропорційність, співмірність між метою втручання у право особи та інтересами іншого суб`єкта права власності - територіальної громади, яка в тому числі і є представником суспільства, як невід`ємною складовою та інструментом верховенства права.

15.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду прокурором Київської обласної прокуратури через канцелярію суду та через систему «Елекронний суд» надійшли додаткові письмові пояснення, разом з додатками стосовно пов?язаності юридичних осіб, зокрема з наведенням відповідної схематичної пов?язаності, інформації з веб-сайті втв з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Бізнес Девелопмент Компані " на рішення Господарського суду м. Києва від 16.10.2023 у справі № 910/3143/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Кропивна Л.В., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2023 витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/3143/21. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю " Бізнес Девелопмент Компані " на рішення Господарського суду м. Києва від 16.10.2023 у справі № 910/3143/21.

30.11.2023 на виконання ухвали до Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 910/3143/21.

В свою чергу головуючий суддя Станік С.Р. з 24.11.2023 по 29.11.2023 включно, з 30.11.2023 по 01.12.2023 включно перебував у відпустці, суддя Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів, але є не суддею доповідачем, 3 26.11.2023 по 02.12.2023 включно перебувала у відрядження і вирішення питання стосовно апеляційної скарги здійснюється після виходу головуючого судді Станіка С.Р. з відпустки та після виходу судді Тищенко О.В. з відрядження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/3143/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю " Бізнес Девелопмент Компані " на рішення Господарського суду м. Києва від 16.10.2023, встановлено учасникам справи процесуальні строки на подання відзивів, заяв та клопотань, розгляд спраи призначено на 01.02.2024.

В судове засідання 01.02.2024 з`явився прокурор та представник Київської міської ради, Комунальної установи Київської обласної ради "Фонду комунального майна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Девелопмент Компані", інші учасники справи своїх представників до суду не направили, про час і дату судового засідання повідомлялись належним чином.

В судовому засіданні 01.02.2024 прокурор, представник Київської міської ради, представник Комунальної установи Київської обласної ради "Фонду комунального майна та представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Девелопмент Компані" надали свої пояснення по суті спору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 15.02.2024.

15.02.2024 розгляд апеляційної скарги не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 розгляд справи призначено на 25.04.2024.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 25.04.2024 з`явився прокурор, представник скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Девелопмент Компані" (відповідач-2), представник позивача - Київської обласної ради.

Відповідач-2 - Комунальна установа Київської обласної ради "Фонд комунального майна", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Комунальне підприємство Київської обласної ради "Друкар", 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Е-Тендер", 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бузінвест" до суду в судове засідання своїх представників не направили, про час і дату судового засідання повідомлені належним чином засобами електронного зв?язку.

Від вказаних осіб відзиви на апеляційну скаргу не надходили, проте, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що Відповідач-2 - Комунальна установа Київської обласної ради "Фонд комунального майна", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Комунальне підприємство Київської обласної ради "Друкар", 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Е-Тендер", 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бузінвест" про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка вказаних учасників справи, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників відповідача-1 та третіх осіб -1, 2, 3 у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги у зв?язку з неявкою вказаних осіб - відсутні.

В судовому засіданні 25.04.2024 скаржник (відповідач-2) просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 16.10.2023 у справі № 910/3143/21 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора у справі № 910/3143/21 повністю.

Прокурор в судовому засіданні 25.04.2024 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення Господарського суду м. Києва від 16.10.2023 у справі № 910/3143/21, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник Київської обласної ради надав в судовому засіданні пояснення щодо апеляційної скарги, з урахуванням поданих сторонами доказів і пояснень.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та встановлено судом апеляційної інстанції, рішенням Київської обласної ради від 22.06.2020 № 852-35-VII "Про затвердження переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2020 році" визначено перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, зокрема, будівля А, А1 площею 2708,10 кв.м., будівля Б площею 535,20 кв.м., будівля В площею 54,3 кв.м., будівля Г площею 25,0 кв.м., розташовані за адресою м. Київ, вул. Васильківська, 3, балансоутримувачем яких зазначено Комунальне підприємство Київської обласної ради "Друкар".

В електронній торговій системі "Прозоро.Продажі" 19.11.2020 відбувся електронний аукціон щодо об`єкта малої приватизації - групи інвентарних об`єктів загальною площею 3322,60 кв.м., а саме: адміністративної будівлі (літ. А, А1) загальною площею 2708,10 кв.м.; будівлі гаражу/складу (літ. Б) площею 535,20 кв.м.; будівлі кафе (літ. В) площею 54,3 кв.м.; будівлі складу (літ. Г) площею 25,0 кв.м., що перебували на балансі Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар", що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Васильківська, 3.

Результати вказаного електронного аукціону оформлено Протоколом про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-10-31-000011-2, затвердженого наказом Комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна" № 42 від 25.11.2020.

На підставі Протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-10-31-000011-2, між Комунальною установою Київської обласної ради "Фонд комунального майна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Девелопмент Компані" укладено Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації комунальної власності від 26.11.2020, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г. за реєстровим номером 7820.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем було виставлено на приватизацію інвентарні об`єкти нерухомості спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської обласної ради загальною площею 3322, 60 кв.м. на електронному аукціоні (лот: UA-PS-2020-10-31-000011-2), переможцем якого було визначено відповідача 2 у справі, однак під час здійснення приватизації об`єкта комунальної власності та проведення інвентаризації та оцінки спірного майна відбулися порушення Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", у зв`язку з чим прокурор у позові просив визнати недійними результати електронного аукціону щодо об`єкта приватизації, визнати недійсний договір купівлі продажу групи інвентарних об`єктів, та скасувати державну реєстрацію за ТОВ "Бізнес Девелопмент Компані" права власності на спірні нежитлові будівлі. Крім того, Київською обласною радою, як власником майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, чи Комунальною установою Київської обласної ради "Фонд комунального майна", як органом приватизації, не приймалось рішення про приватизацію спірного майна - групи інвентарних об`єктів загальною площею 3322,60 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3, таке рішення не публікувалось на офіційному сайті Київської обласної ради, органу приватизації чи в електронній торговій системі.

Також, прокурор наголошував, що установлено обставини пов`язаності між собою учасників проведеного 19.11.2020 аукціону - ТОВ «Бізнес Девелопмент Компані», ТОВ «ТРЦ «Комфорт», та забудовника сусідніх земельних ділянок ЖК «White lines», а також наявність узгоджених взаємовідносин між ними, які вказують на відсутність змагальності між ними та спотворення результатів аукціону, що призвело до удаваної перемоги ТОВ «Бізнес Девелопмент Компані» не внаслідок конкурентного відбору, який відповідно до законодавства є обов`язковою умовою для визначення переможця, а через узгодження дій учасників спірних правовідносин.

Відповідач 2 наголошував, що інформаційне повідомлення щодо продажу об`єктів з електронного аукціону відповідало вимогам ч.3.ст.21 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". Аукціонною комісією протоколом від 09.10.2020 №3 визначено стартову ціну для всіх необхідних різновидів аукціонів. Організація та проведення електронного аукціону № UA- PS - 2020-10-31-000011-2 з продажу спірних об`єктів, а також оформлення його результатів відбулися з повним дотриманням вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та порядку № 432, що свідчать про необгрунтованість позову. Відповідачем 2 законно здійснено придбання спірних об`єктів за рахунок позикових коштів.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .

Щодо підстав звернення прокурора до суду першої інстанції з відповідним позовом, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.4,7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Так, прокурор у позові підставою звернення зазначав про те, що майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об?єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Київська обласна рада відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 1 Регламенту є органом місцевого самоврядування, який представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав та нести обов`язки, бути позивачем і відповідачем в господарському суді та мати інші повноваження відповідно до законодавства тощо.

Отже, територіальна громада сіл, селищ, міст Київської області є суб`єктом місцевого самоврядування, а її представницьким органом є Київська обласна рада, яка уповноважена виконувати від імені територіальної громади функції держави у спірних правовідносинах, зокрема, щодо вжиття заходів до відновлення її інтересів.

Київська обласна прокуратура завчасно, ще до проведення аукціону, скеровувала на адресу Київської обласної ради лист за № 15/4-42 вих 20 від 10.11.2020 (вх № 05-01-14/3582-01 від 10.11.2020) з викладенням доводів щодо виявлених порушень процедури приватизації (у тому числі стосовно відсутності доказів інвентаризації та належної оцінки майна) і, одночасно, з пропозицією вирішити питання про ухвалення рішення про відміну аукціону, де, серед іншого, наголошено про скорочений строк позовної давності для такої категорії справ, який, однак, залишився без належного реагування (лист-відповідь № 2428/10-01 від 18.11.2020 (вх№ 37834-20 від 19.11.2020), лист-відповідь Фонду від 27.11.2020№ 360).

Після завершення аукціону, Київська обласна прокуратура повторно зверталась до Київської обласної ради з листом за № 15/4-33 вих 21 від 26.01.2021 щодо надання копії документів, який радою фактично проігнорований, самостійно запитувану інформацію не надано, а скеровано його за належністю до Фонду комунального майна, жодних заходів у встановленому законом порядку щодо відновлення інтересів територіальної громади Київською обласною радою не вжито.

Отже, прокурор вказував у позові, що вказані листи одночасно свідчили про намір Київської обласної прокуратури самостійно звернутись до суду в межах строків позовної давності із відповідним позовом у разі бездіяльності Київської обласної ради, а отже, Київська обласна рада була завчасно поінформована про встановлені обставини порушень вимог приватизаційного законодавства та необхідність утримання від дій, які могли б порушити права територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області як єдиного законного власника спірного майна, ще до оспорюваного аукціону.

Прокурор вказував у позові, що станом на 25.02.2021 жодних заходів щодо судового врегулювання даного питання Київською обласною радою не вжито, спірне майно, всупереч інтересам держави, до цього часу не повернуто у власність територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області, а з огляду на очевидну незаконність відчуження об`єкта комунальної власності, відчужений з грубим порушенням процедури та порядку приватизації комунального майна, з урахуванням явної бездіяльності органу місцевого самоврядування, якому належать правомочності щодо належного володіння, користування, розпорядження комунальною власністю та захисту інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, враховуючи положення ч. 2 ст. 30 Закону 2269-VIII, наявні всі правові підстави для представництва у цьому спорі інтересів держави й територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради безпосередньо прокурором задля повернення майна законному його власнику - у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області.

З огляду на викладене, прокурор звернувся до суду з відповідним позовом, обгрунтувавши порушення інтересів держави та територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради.

В свою чергу, правові підстави позову, як і їх обгрунтування, є предметом дослідження під час розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці.

Відповідно до частини 4 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об`єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об`єкта комунальної власності.

Згідно з положеннями абзацу 3 частини 1 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності здійснюється на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі протягом п`яти робочих днів з дня ухвалення місцевою радою рішення, передбаченого частиною четвертою статті 11 цього Закону.

З аналізу наведених положень вбачається, що законом передбачено затвердження місцевою радою переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, як рішення про приватизацію, яке підлягає опублікуванню відповідно до закону. Рішення про приватизацію окремого об`єкта комунальної власності приймається з метою включення нового об`єкта до затвердженого місцевою радою переліку.

Так, Київською обласною радою прийнято рішення від 22.06.2020 № 852-35-VII "Про затвердження переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2020 році" та опубліковано його на веб-сайті ради.

У додатку до цього рішення викладено перелік об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації, серед яких зазначено: будівля А, А1 площею 2708,10 кв.м., будівля Б площею 535,20 кв.м., будівля площею 54,3 кв.м., будівля Г площею 25,0 кв.м., балансоутримувач: Комунальне підприємство Київської обласної ради "Друкар", адреса об`єктів нерухомості: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 3.

Згідно з частиною 4 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Положеннями пункту 20 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Матеріалами справи підтверджується, що рішення Київської обласної ради від 22.06.2020 № 852-35-VII було прийняте на пленарному засіданні чергової тридцять п`ятої сесії Київської обласної ради VII скликання, що відбулось 22.06.2020 за результатами розгляду включеного до порядку денного під номером 29 питання про затвердження переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2020 році (в цілому).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи в сукупності, підтверджується існування прийнятого Київською обласною радою, як власником спірного нерухомого майна, рішення про приватизацію такого майна.

Відповідно до частини 4 статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", для продажу об`єктів малої приватизації державними органами приватизації, органом місцевого самоврядування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про приватизацію об`єкта утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється положенням, що затверджується Фондом державного майна України, органом місцевого самоврядування.

Тобто, наведеною нормою встановлено десятиденний строк для утворення органом місцевого самоврядування аукціонної комісії, який починає свій відлік з дня прийняття рішення про приватизацію відповідного об`єкта комунальної власності.

Матеріалами справи підтверджується, що аукціонну комісію з продажу об`єктів малої приватизації, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області утворено відповідно до рішення Київської обласної ради від 22.06.2020 № 851-35-VII, а рішення про приватизацію спірного нерухомого майна оформлене рішенням Київської обласної ради від 22.06.2020 № 852-35-VII.

Таким чином, рішення про приватизацію спірного нерухомого майна та рішення про створення аукціонної комісії прийнято Київською обласною радою протягом одного й того ж дня, що свідчить про дотримання вимог частини 4 статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". Чим і спростовуються доводи заступника прокурора про те, що утворення аукціонної комісії відбулося з недотриманням вимог частини 4 статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", оскільки, таку комісію було створено рішенням Київської обласної ради від 22.06.2020 № 851-35-VII раніше за прийняття рішення Київської обласної ради від 22.06.2020 № 852-35-VII "Про затвердження переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2020 році" .

Доводи прокурора про те, що Комунальною установою Київської обласної ради "Фонд комунального майна" допущені порушення вимог закону в ході проведення інвентаризації та оцінки спірних об`єктів нерухомого майна, судом апеляційної інстанції відхиляються, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 22 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", стартова ціна об`єкта малої приватизації визначається аукціонною комісією на рівні балансової вартості об`єкта (активів об`єкта) малої приватизації. У разі відсутності балансової вартості об`єкта (активів об`єкта) малої приватизації така вартість встановлюється аукціонною комісією на підставі вартості, визначеної відповідно до Методики оцінки, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 224), ця Методика застосовується для проведення оцінки об`єктів державної і комунальної власності, які відповідно до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" належать до об`єктів малої приватизації (за умови відсутності балансової вартості об`єктів державної (комунальної) власності)

Відповідно до пункту 52 Методики, з метою здійснення незалежної оцінки об`єкта у матеріальній формі забезпечується:

1) проведення балансоутримувачем об`єкта або органом приватизації (іншим суб`єктом управління об`єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) інвентаризації об`єкта за рішенням органу приватизації (іншого суб`єкта управління об`єктами державної власності або органу місцевого самоврядування);

2) відбір органом приватизації (іншим суб`єктом управління об`єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) на конкурсних засадах суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, який буде проводити незалежну оцінку, та укладення з ним договору на проведення оцінки майна з попереднім визначенням бази оцінки об`єктів відповідно до цієї Методики та Національного стандарту № 1;

3) надання органом приватизації (балансоутримувачем, іншим суб`єктом управління об`єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) вихідних даних для проведення суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання незалежної оцінки об`єкта приватизації.

Отже, положення пункту 52 Методики визначають, що процес оцінки полягає у:

1) проведенні інвентаризації об`єкта його балансоутримувачем або органом приватизації;

2) відборі органом приватизації суб`єкта оціночної діяльності та укладенні з ним договору на проведення оцінки об`єкта;

3) наданні органом приватизації вихідних даних для незалежної оцінки об`єкта приватизації.

Відповідно до пункту 8 Методики, інвентаризація майна здійснюється інвентаризаційною комісією, утвореною за рішенням органу приватизації (іншого суб`єкта управління об`єктами державної власності або органу місцевого самоврядування).

Згідно з підпунктом 1 пункту 8 Методики, у разі об`єктивної неможливості залучити до участі в інвентаризації уповноважених представників суб`єкта господарювання, на балансі якого обліковується майно, внаслідок їх відсутності або небажання брати участь у роботі інвентаризаційної комісії до інвентаризаційної комісії, крім представників органу приватизації (іншого суб`єкта управління об`єктами державної власності або органу місцевого самоврядування), можуть включатися (за згодою) представники місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів.

Як зазначалося вище, рішенням Київської обласної ради від 22.06.2020 № 851-35-VII затверджено Положення про діяльність аукціонної комісії з продажу об`єктів малої приватизації, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області.

Згідно Протоколу № 1 від 09 липня 2020 року, аукціонною комісією вирішено створити комісію щодо інвентаризації об`єктів приватизації затверджених рішенням Київської обласної ради від 22.06.2020 № 852-35-VII із залученням балансоутримувачів та провести інвентаризацію таких об`єктів приватизації на протязі 30 календарних днів, тобто у строк до 08.08.2020.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач 1 звернувся з листом № 270 від 30.07.2020 року до Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар" провести інвентаризацію об`єктів приватизації, створивши комісію з проведення інвентаризації та включивши до її складу працівників фонду.

Наказом Комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна" від 18 серпня 2020 року № 11-І "Щодо створення інвентаризаційної комісії та проведення інвентаризації майна", у зв`язку з не створенням балансоутримувачем Комунальним підприємством Київської обласної ради "Друкар" інвентаризаційної комісії відповідно до листа Комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна" від 30 липня 2020 року № 270, створено комісію з проведення інвентаризації об`єктів приватизації, затверджених рішенням Київської обласної ради від 22.06.2020 № 852-35-VII та доручено інвентаризаційній комісії у п`ятиденний термін провести інвентаризацію вказаних об`єктів.

Інвентаризаційною комісією, утвореною згідно з наказом Комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна" від 18 серпня 2020 року № 11-І "Щодо створення інвентаризаційної комісії та проведення інвентаризації майна" проведено інвентаризацію майна - групи інвентарних об`єктів загальною площею 3322,60 кв.м., що перебувають на балансі Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар", що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3, за результатами чого складено Інвентаризаційний опис необоротних активів від 19 серпня 2020 року та Зведений акт інвентаризації майна від 20 серпня 2020 року.

Положеннями підпункту 4 пункту 8 Методики встановлено, що за результатами інвентаризації складається зведений акт інвентаризації майна за формою згідно з додатком 6, який підписується головою та членами інвентаризаційної комісії і затверджується керівником органу приватизації (іншого суб`єкта управління об`єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) або уповноваженою ним особою.

Наказом Комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна" від 20 серпня 2020 року № 12-І "Щодо затвердження матеріалів інвентаризації" затверджено результати інвентаризації об`єктів приватизації затверджених рішенням Київської обласної ради від 22 червня 2020 року № 852-35-VII. Зокрема, згідно Наказу від 20 серпня 2020 року № 12-І затверджено Зведений акт інвентаризації майна від 20 серпня 2020 року.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем 1 проведено інвентаризацію спірного нерухомого майна з дотриманням норм Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891.

Протоколом № 1 засідання конкурсної комісії по відбору суб`єктів оціночної діяльності, утвореної відповідно до наказу № 16 від 20.07.2020 року Комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна" від 29.07.2020 було погоджено інформаційне повідомлення про проведення конкурсного відбору суб`єктів оціночної діяльності та доручено Комунальній установі Київської обласної ради "Фонд комунального майна" здійснити дії щодо публікації затверджених умов конкурсу на офіційному веб-сайті Київської обласної ради.

Протоколом № 2 засідання конкурсної комісії по відбору суб`єктів оціночної діяльності від 17.08.2020 за результатами розгляду конкурсних пропозицій визнано переможцем конкурсу пропозицію ФОП Власенко О.В. на проведення оцінки об`єктів нерухомого майна за лотом № 1.

Між ФОП Власенко О.В. та Комунальною установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна" укладено Договір № 17 від 31 серпня 2020 року на проведення незалежної оцінки майна.

Відповідно до пункту 1 Договору № 17 від 31.08.2020 суб`єкт оціночної діяльності за завданням замовника проводить незалежну оцінку майна об`єктів малої приватизації, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, зазначеного в додатку № 1 до даного договору.

Зі змісту додатку № 1 до Договору № 17 від 31.08.2020 вбачається, що до нього під номером 4 включено об`єкт оцінки, який складається з будівлі А, А1 площею 2708,10 кв.м., будівлі Б площею 535,20 кв.м., будівлі В площею 54,3 кв.м. та будівлі Г площею 25,0 кв.м., що перебувають на балансі Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар", що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3.

На підставі Договору № 17 від 31.08.2020, ФОП Власенко О.В. складено Звіт про оцінку майна визначення ринкової вартості групи інвентарних об`єктів загальною площею 3322,60 кв.м., що перебуває на балансі КП КОР "Друкар" за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3. Додатки до такого звіту містять, зокрема, вихідні матеріали на оцінку, надані замовником.

Протоколом № 3 засідання конкурсної комісії по відбору суб`єктів оціночної діяльності від 11.09.2020 вирішено провести моніторинг ринку у сфері надання послуг із рецензування та надіслати письмовий запит до осіб, які відповідно до статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) з метою укладення договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнекс Консалтінг" та Комунальною установою Київської обласної ради "Фонд комунального майна" укладено Договір про надання послуг № 18 від 15.09.2020, відповідно до умов якого до предмету вказаного договору входило проведення рецензування звітів про оцінку майна об`єктів малої приватизації, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, зазначеного в додатку № 1 до цього договору (п. 1).

Відповідно до додатку № 1 до Договору про надання послуг № 18 від 15.09.2020, що до нього під номером 4 включено об`єкт оцінки, який складається з будівлі А, А1 площею 2708,10 кв.м., будівлі Б площею 535,20 кв.м., будівлі В площею 54,3 кв.м. та будівлі Г площею 25,0 кв.м., що перебувають на балансі Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар", що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3.

Протоколом № 3 від 09.10.2020 аукціонною комісією затверджено звіт про оцінку майна групи інвентарних об`єктів загальною площею 3322,6 кв.м., що перебуває на балансі КП КОР "Друкар" за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3.

З огляду на викладене, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в матеріалах справи наявні достатні докази проведення інвентаризації спірного нерухомого майна у відповідності до вимог чинного законодавства.

Доводи прокурора, що інформаційне повідомлення про приватизацію спірного нерухомого майна не відповідало вимогам закону, оскільки не містило інформацію про договори оренди, укладені щодо спірного нерухомого майна, - є необгрунтованими та відхиляються, з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", органи приватизації здійснюють відповідно до законодавства комплекс заходів щодо забезпечення прозорості приватизації, висвітлення приватизаційних процесів шляхом оприлюднення в засобах масової інформації (на веб-сайті органів приватизації, в офіційних друкованих виданнях органів приватизації, у мережі Інтернет та/або на радіо, телебаченні, рекламних щитах) повідомлень про хід і результати приватизації.

Обов`язковому оприлюдненню підлягають: переліки об`єктів, що підлягають приватизації; інформація про об`єкти, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.

Відповідно до частини 3 статті 21 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", в інформаційному повідомленні про приватизацію державного або комунального майна обов`язково зазначаються: спосіб проведення аукціону; найменування об`єкта приватизації, його місцезнаходження; дані про будівлі (споруди, нежитлові приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано об`єкт приватизації (місцезнаходження, кадастровий номер (за наявності), площа, цільове призначення земельної ділянки, інформація про особу, якій земельна ділянка належить на праві власності або на праві користування, інформація про наявність обтяжень на земельну ділянку), функціональне використання будівель (споруд, нежитлових приміщень) та умови користування ними; ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (за наявності); розмір статутного капіталу товариства та кількість акцій (розмір частки), запропонованих до продажу (у разі продажу пакета акцій (часток); стартова ціна об`єкта; розмір гарантійного внеску; розмір реєстраційного внеску; найменування установи банку, її адреса та номери рахунків, відкритих для внесення гарантійного внеску, реєстраційного внеску та проведення розрахунків за придбані об`єкти; умови продажу та/або експлуатації об`єкта приватизації (за наявності); інформація про договори оренди, укладені щодо об`єкта або його частини, із зазначенням за кожним таким договором найменування орендаря, орендованої площі, розміру місячної орендної плати, строку дії договору оренди; кінцевий строк подання заяви на участь в аукціоні (кінцевий строк подання цінових аукціонних пропозицій); дата, час та місце проведення аукціону; час і місце проведення огляду об`єкта; інформація про радника (у разі його залучення); назва організатора аукціону, адреса, номер телефону, час роботи служби з організації аукціону; адреса веб-сайту організатора аукціону; інші відомості (за рішенням державного органу приватизації).

Положеннями частини 2 статті 2 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що приватизація здійснюється на основі таких принципів: законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; продажу об`єктів приватизації з урахуванням особливостей таких об`єктів; захисту економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного та достовірного інформування про об`єкти приватизації та порядок їх приватизації; забезпечення конкурентних умов приватизації.

Отже, з урахуванням наведених вимог закону, інформаційне повідомлення про приватизацію комунального майна є заходом щодо забезпечення прозорості його приватизації з метою повного, своєчасного та достовірного інформування про об`єкти приватизації та порядок їх приватизації, а також створення сприятливих умов для залучення інвестицій.

Так, Протоколом аукціонної комісії з продажу об`єктів малої приватизації, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 3 від 09.10.2020 затверджено Інформаційне повідомлення про проведення в електронній торговій системі продажу на аукціоні без умов об`єкта малої приватизації - група інвентарних об`єктів загальною площею 3322,60 кв.м., що перебувають на балансі КП КОР "Друкар" за адресою м. Київ, вул. Васильківська, 3, до якого додавалась Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

При цьому, за змістом положень пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) вважається речовим правом на нерухоме майно, що є похідним від права власності, та підлягає державній реєстрації.

Згідно з пунктом "г" частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендодавцями є балансоутримувачі щодо:

- нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 400 квадратних метрів на одного балансоутримувача, якщо менший розмір площі не встановлено рішенням представницького органу місцевого самоврядування - щодо об`єктів комунальної власності або галузевими особливостями оренди майна;

- нерухомого майна для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів - на строк, що не перевищує п`яти календарних днів протягом шести місяців, а також щодо майна, яке передається суб`єктам виборчого процесу для проведення публічних заходів (зборів, дебатів, дискусій) під час та на період виборчої кампанії;

- нерухомого майна для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів - на строк, що не перевищує 30 календарних днів протягом одного року щодо кожного орендаря, якщо балансоутримувачем є державне або комунальне підприємство, установа, організація, що здійснює діяльність з організування конгресів і торговельних виставок;

- іншого окремого індивідуально визначеного майна.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції зазначає, що повноваження з передачі спірного нерухомого майна в оренду до моменту втрати ним статусу об`єкта комунальної власності належали Комунальному підприємству Київської обласної ради "Друкар", як балансоутримувачу такого майна, який, відповідно, володів відомостями щодо незареєстрованих речових прав третіх осіб відносно спірного нерухомого майна.

В свою чергу, Протоколом аукціонної комісії № 3 від 09.10.2020 було доручено відповідачу 1 опублікувати інформаційні повідомлення про проведення в електронній торговій системі продажу на аукціоні об`єктів малої приватизації відповідно до рішення Київської обласної ради від 22.06.2020 № 852-35-VII.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надання відповідачем 1 відомостей про зареєстровані права оренди та інші речові права щодо спірного нерухомого майна разом з інформаційним повідомленням не може свідчити про недотримання ним вимог закону щодо забезпечення прозорості приватизації спірного нерухомого майна, а також повного, своєчасного та достовірного інформування про таке майно як об`єкт приватизації.

Разом з цим, прокурором не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження обставин недобросовісності придбання Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Девелопмент Компані" спірного нерухомого майна.

Частиною 5 статті 12 Цивільного кодексу України визначено, що добросовісність набувача презюмується, набувач майна є добросовісним поки не буде доведено протилежне.

Аналогічний правовий висновок наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.04.2020 року у справі № 16/137б/83б/22б.

Разом з тим, згідно статтею 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу положень статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Крім того, відповідно до частини другої статті 328 Цивільного кодексу України презюмується правомірність набуття власником права власності на майно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецедентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 (Rysovskyy v. Ukraine, заява N 29979/04), "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 (Kryvenkyy v. Ukraine, заява N 43768/07 втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно.

У практиці Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Вєренцов проти України", "Щокін проти України", "Сєрков проти України", "Колишній король Греції та інші проти Греції", "Булвес" АД проти Болгарії", "Трегубенко проти України") напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям одночасно.

Так, втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно - правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 2 листопада 2004 в справі "Трегубенко проти України").

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Отже, з урахуванням зазначеного, та відсутністю належних, допустимих, достатніх та більш вірогідних доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України порушення процедури приватизації спірного нерухомого майна, передбаченої чинним законодавством на момент проведення такої процедури, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні обумовлені законом підстави для задоволення позовної вимоги про визнання недійсними результатів електронного аукціону від 19.11.2020 року щодо об`єкта малої приватизації - групи інвентарних об`єктів загальною площею 3322,60 кв.м., що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Васильківська, 3.

Протилежне не відповідатиме принципу пропорційності господарського судочинства та порушуватиме справедливу рівновагу інтересів набувача майна за договором, який оформив набуття ним права власності у передбаченій законодавцем процедурі, що свідчить про дотримання таких принципів, як законність, рівності та змагальність, а обставини, які могли би свідчити про недобросовісність відповідача - 2 в оспорюваній процедурі - прокурором не доведені в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Отже, вимоги прокурора про визнання недійсним Договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації комунальної власності від 26.11.2020, зареєстрованого в реєстрі за № 7820 та скасування державної реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Девелопмент Компані" права власності на спірне нерухоме майно не мають самостійного обґрунтування, а відтак є похідними позовними вимогами, а відсутність підстав для задоволення основної вимоги позивача свідчить про одночасну відсутність підстав для задоволення пред`явлених ним похідних вимог.

Крім того, як свідчить зміст позовної заяви, окрім вищенаведених обгрунтувань, прокурор вказував, зокрема, що за наслідками відмови ТОВ "ТРЦ "Комфорт" від перемоги на аукціоні його переможцем було визнано відповідача - 2. Також прокурор серед іншого зазначав, що відповідно до документації, наданої учасниками для участі у електронному аукціоні, бенефіціарним власником ТОВ "ТРЦ "Комфорт" є БАЙРАСС КОНСАЛТАНТС ЛІМІТЕД, учасником якого є відповідач - 2. Зважаючи на викладене прокурор у позові зазначав, що вказані особи є пов`язаними тому орган приватизації не повинен був затверджувати протокол електронних торгів.

Як вбачається із змісту додатків до позовної заяви (пункт 11), прокурор вказував, що до позовної заяви додаються документи щодо пов`язаності учасників аукціону на 47 аркушах.

В свою чергу, суд касаційної інстанції, у постанові від 26.04.2023 (п. 4.27) наголошував, що суди обох інстанцій вказаним доводам прокурора правової оцінки взагалі не надали, такі доводи не перевірили, та не навели у судових рішеннях своїх висновків стосовно цих доводів.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи вказівки Верховного Суду у даній справи, керуючись ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, дійшов наступних висновків.

Так, як зазначалось вище, із змісту додатків до позовної заяви (пункт 11), прокурор вказував, що до позовної заяви додаються документи щодо пов`язаності учасників аукціону на 47 аркушах, а саме зазначено, що копії взяті з мережі Інтернет, а саме:

- Витяг з сайту Лун.Юа стоcовно документів ЖК White Linens на будівництво, в якому розміщено інформацію про генпідрядника - ТОВ «Анева Індастрі»;

- Інформаційний стенд стосовно будівництва;

- Витяг з ЄДРПОУ (безкоштовний запит з сайту Міністерства юстиції України) стосовно ТОВ «А Девелопмент», в якому зазначено про те, що кінцевими бенефіціарними власниками вказаної юридичної особи є ОСОБА_6 та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний фонд «Ларам Систем»;

- витяг з ЄДРПОУ (безкоштовний запит з сайту Міністерства юстиції України) стосовно АТ «Закритий недиверсифікований венчурний фонд «Ларам Систем», в якому зазначено про те, що кінцевими бенефіціарними власниками вказаної юридичної особи є ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ;

- витяг з ЄДРПОУ (безкоштовний запит з сайту Міністерства юстиції України) стосовно ТОВ «Анева Індастрі», в якому зазначено про те, що засновниками вказаної юридичної особи є ТОВ «Компанія з управління активами «Валприм»; ОСОБА_8 ; Компанія «Совеко Лімітед» (кінцевим бенефіціаром якої є Рейне Пачіта);

- витяг з ЄДРПОУ (безкоштовний запит з сайту Міністерства юстиції України) стосовно ТОВ «ФК Меридіан», в якому зазначено про те, що засновниками вказаної юридичної особи є ТОВ «Мередіан Інвест» (власник істотної участі - ОСОБА_9 ), ТОВ «Акронінвест»; ТОВ «КУа «Інгул Ессет Менеджмент», ТОВ «КУА «ЮДП Ессет Менеджмент», Компанія «Аптіва Трейдінг Лімітед»;

- витяг з ЄДРПОУ (безкоштовний запит з сайту Міністерства юстиції України) стосовно ТОВ «Компанія «Кінотур», в якому зазначено про те, що засновниками вказаної юридичної особи є ОСОБА_10 , ТОВ «МЦ-Офіс», ОСОБА_11 ; кінцевий бенефіціар - ОСОБА_10 ;

- витяг з ЄДРПОУ (безкоштовний запит з сайту Міністерства юстиції України) стосовно ТОВ «НІКО І Ко», в якому зазначено про те, що засновниками вказаної юридичної особи є ОСОБА_12 ;

- роздруківка з сайту Опендатабот стосовно ТОВ «КУА «Валприм», згідно якої відображені відомості про додавання 12.01.2021 бенефіціарного власника Байрасс Консалтантс Лімітед, та видалання зі складу бенефіціарних власників - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ,, ОСОБА_3 ;

- витяг з ЄДРПОУ (безкоштовний запит з сайту Міністерства юстиції України) стосовно ТОВ «КУА «Валприм», в якому зазначено про те, що засновниками вказаної юридичної особи є Байрасс Консалтантс Лімітед, кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_13 ;

- фінансова звітність мікропідприємства - ТОВ «Картон Інвест», згідно якого баланс на 31.12.2019 вказаного підприємства складає 1 719,9 тис. грн. ;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ТРЦ Комфорт», згідно якого станом на 06.11.2020 в розділі «Перелік засновників (учасників) юридичної особи» кінцевими бенефіціарними власниками зазначено: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «КУА Валприм», що діє від власного імені за рахунок активів та в інтересах ПЗНВІФ «Комфорт Таун»; керівник - ОСОБА_14 ;

- довідка ТОВ «ТРЦ Комфорт» № 3 від 10.11.2020 , адресована директору ТОВ «Е-Тендер», згідно якої ТОВ «ТРЦ Комфорт» повідомляє, що його бенефіціарним власником є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;

- довідка ТОВ «ТРЦ Комфорт» № 6 від 20.11.2020 , адресована директору ТОВ «Е-Тендер», згідно якої ТОВ «ТРЦ Комфорт» повідомляє про відмову від підписання протоколу електронного аукціону, що сформований в ЕТС ПРозорро.Продажі № UA-PS-2020-10-31-000011-2 від 19.11.2020; про наслідки втрати гарантійного внеску - повідомлені;

- довідка ТОВ «ТРЦ Комфорт» № 5 від 10.11.2020 , адресована директору ТОВ «Е-Тендер», згідно якої ТОВ «ТРЦ Комфорт» повідомляє інформацію про кредитора - ТОВ «КУА Валприм», що діє від власного імені за рахунок активів та в інтересах ПЗНВІФ «Комфорт Таун», що надав письмове підтвердження про надання необхідного обсягу фінансування у разі визнання переможцем;

- довідка ТОВ «ТРЦ Комфорт» № 4 від 10.11.2020 щодо схематичного зображення структури власності ТОВ «ТРЦ Комфорт», 100% якого належить ТОВ «КУА Валприм», що діє від власного імені за рахунок активів та в інтересах ПЗНВІФ «Комфорт Таун», ласниками зазначено: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Бізнес Девелопмент Компані», станом на 10.11.2020, зазначено: ОСОБА_1 ,

- фінансова звітність малого підприємства - ТОВ «Бізнес Девелопмент Компані», згідно якого баланс на 31.12.2019 вказаного підприємства складає 1,0 тис. грн. , як збиток;

- Лист ТОВ «Бузінвест» № 17/11/20 від 17.11.2020, адресований ТОВ «Бізнес Девелопмент Компані», в якому товариство підтверджує надання відповідного обсягу фінансування ТОВ «Бізнес Девелопмент Компані», яке буде визначено за результатами електронного аукціону, для приватизації об?єкта малої приватизації - групи інвентарних об`єктів загальною площею 3322,6 кв.м., що перебуває на балансі КП КОР "Друкар" за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3, у разі, коли учасника буде обрано переможцем електронного аукціону - № UA-PS-2020-10-31-000011-2; також, надано інформацію про кредитора - ТОВ «Бузінвест», зокрема зазначено, що кінцевим бенефіціарним власником є Компанія з обмеженою відповідальністю «Дантрелл Холдинг Лімітед»;

- витяг з мережі Інтернет стосовно зміни складу учасників ТОВ «Бузінвест» на 12 арк;

- витяг з ЄДРПОУ (безкоштовний запит з сайту Міністерства юстиції України) стосовно ТОВ «Бузінвест», згідно якого засновниками вказаної юридичної особи є Компанія з обмеженою відповідальністю «Дантрелл Холдинг Лімітед», кінцевий бенефіціарний власник - Крісанту Ніколь;

- інформація стосовно ТОВ «Мірра-Девелопмент».

Крім того, 15.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду прокурором Київської обласної прокуратури через канцелярію суду та через систему «Електронний суд» надійшли додаткові письмові пояснення, разом з додатковими стосовно пов?язаності юридичних осіб, зокрема з наведенням відповідної схематичної пов?язаності, інформації з веб-сайтів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції наголошує, що надані прокурором докази стверджуваної пов?язаності не є належними та допустимими доказами такої пов?язаності в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, та спростовуютья наданими відповідачем-2 бульш вірогідними доказами відсутності стверджуваної прокурором пов?язаності, зокрема виходячи з інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Бізнес Девелопмент Компані» станом на дату проведення аукціону 19.11.2020, одноосібним учасником вказаної юридичної особи з часткою номінальною вартістю 1000,00 грн. була громадянка України ОСОБА_1 , кінцевим бенефіціарним власником вказаної юридичної особи (контролером) була ОСОБА_1 ; керівником (одноособовим виконавчим органом) вказаної юридичної особи була ОСОБА_1 . Також, виходячи з інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ТРЦ Комфорт» станом на дату проведення аукціону 19.11.2020, одноосібним учасником вказаної юридичної особи з часткою номінальною вартістю 2 000 000 грн. була ТОВ «КУА «Валприм», кінцевими бенефіціарними власниками вказаної юридичної особи (контролером) були ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; керівником (одноособовим виконавчим органом) вказаної юридичної особи була ОСОБА_5 .

Крім того, відповідач-2 правомірно зазначав, що відповідно до відомостей, отриманих з Реєстру компаній Республіки Кіпр щодо компанії БАЙРАСС КОНСАЛТАНТС ЛІМІТЕД (BYRASS CONSULTANTS LIMITED), які долучені відповідачем-2 до справи, ТОВ «Бізнес Девелопмент Компані» не є і ніколи не було учасником/акціонером компанії БАЙРАСС КОНСАЛТАНТС ЛІМІТЕД, а отже, ТОВ «Бізнес Девелопмент Компані» та ТОВ «ТРЦ «Комфорт» мають різний склад учасників, кінцевих бенефіціарних власників та керівників, що свідчить про відсутність впливу вказаних осіб на управлінські рішення та господарську діяльність одна одної.

В свою чергу, суть доводів прокурора про пов?язаність визначених ним юридичних осбі зводиться саме до фінансової, на його переконання пов?язаності.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції враховує, що ч. 12 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет» визначено, що до повноважень саме АМКУ віднесено визначення наявності або відсутності контролю між суб`єктами господарювання або їх частинами та склад групи суб`єктів господарювання, що є єдиним суб`єктом господарювання, а також п.п. 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням обумовлених Кодексом критеріїв, і саме податковий орган внаслідок реалізації визначених законом повноважень визначає пов?язаність осіб, які здійснюють господарську діляьність в рамках одних правовідносин. Отже, відповідна пов?язаність має встановлюватись саме визначеними законом органами в контексті стверджуваної прокурором пов?язаності. Проте, матеріали справи не містять, а прокурором не надано належних та допустимих доказів ініціювання такої перевірки вказаними органами, так і її проведення за зверненням будь-яких уповноважених осіб.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, судове рішення про задоволення позову має забезпечити відновлення порушеного або оспорюваного права чи інтересу, у позивача не має бути потреби повторно звертатися до суду з іншими вимогами, і таке судове рішення можна виконати. Згідно з принципом процесуальної економії судове рішення не має створювати передумов для іншого судового процесу, в якому відбуватиметься захист права чи інтересу позивача (постанова ВП ВС від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункти 5.6, 5.9), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (п. 44) та ін.).

У відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьев проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України визначає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Частиною 3 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Отже, заявлена прокурором вимога про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації права власності сама по собі не є підставою для повернення нерухомого майна, вимога прокурора про визнання недійсним договору повинна поєднуватися з вимогою про витребування майна з володіння відповідача-2 (зокрема, на підставі частини першої статті 216, частин першої, третьої статті 1212 Цивільного кодексу України).

Крім того, в межах даного провадження прокурором не наведено жодної норми чинного законодавства, які б встановлювали особливі умови застосування правових наслідків даного виду правочинів, які оспорюються прокурором в межах даного провадження, зокрема щодо можливості застосування виключного випадку, обумовленого ч. 3 ст. 216 Цивільного кодексу України, а саме: односторонньої реституції в контексті спірних правовідносин, адже вимоги прокурора спрямовані виключно на скасування правових підстав набуття відповідачем-2 спірного майна.

З урахуванням наведеного, обрання прокурором неналежного способу захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2020 по справі № 916/1940/19, 09.11.2020 по справі № 922/178/20, від 03.12.2020 по справі № 910/1643/20).

Згідно статті 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву (частина 3); якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4); докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8).

Отже, неможливість подання суду доказів у встановлений строк з причин, що не залежали від особи, має бути обґрунтовано такою особою.

Верховний Суд в постанові від 26.04.2023 вказував, що із відзиву відповідача - 2 на позовну заяву від 19.04.2021 вбачається, що докази на підтвердження законності проведення аукціону ним не можуть бути подані через відсутність відповідей на адвокатські запити від 19.04.2021, отже, як відзив на позовну заяву, так і вказані адвокатські запити від 19.04.2021 датовані однією і тією ж датою - 19.04.2021. В подальшому 04.08.2021 відповідач - 2 заявив суду першої інстанції письмове клопотання про залучення доказів до матеріалів справи, у якому із посиланням на свій відзив на позовну заяву від 19.04.2021 вказував, що поважними причинами не подання доказів є відсутність відповідей на його адвокатські запити від 19.04.2021.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи приписи ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку, що подані відповідачем-2 документи на обгрунтування своєї правової позиції підлягають врахуванню при вирішенні спору, враховуючи приписи ст. 2, 14 Господарського процесуального кодексу України, адже відповідачем-2 були також наведені поважні причини неподання таких доказів, оскільки на момент подачі відзиву на позовну заяву (при першому розгляді справи) у ТОВ "Бізнес Девелопмент Компані" були відсутні вищезазначені документи, у зв`язку з чим, строк для їх подачі підлягав поновленню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Усі інші доводи, обгрунтування, мотивування учасників спору судом апеляційної інстанції враховані, проте не є такими, що впливають на висновки суду апеляційної інстанції у даній постанові.

З урахуванням наведеного,оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, з урахуванням ч. 1 ст. 316 Господарсього процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави та територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради до Комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Девелопмент Компані" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар", Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Тендер" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бузінвест" про визнання недійсними результатів електронного аукціону від 19.11.2020 щодо об`єкта малої приватизації - групи інвентарних об`єктів загальною площею 3322, 60 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3, а саме: адміністративної будівлі (літ. А, А1) загальною площею 2708, 10 кв.м, будівлі гаража/складу (літ. Б) площею 535, 20 кв.м, будівлі кафе (літ. В) площею 54, 3 кв.м, будівлі складу (літ. Г) площею 25, 0 кв.м, оформлені протоколом про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-10-31-000011-2, затверджені наказом в.о. голови КУ КОР "Фонд комунального майна" від 25.11.2020 № 42, та про визнання недійсним договору купівлі-продажу групи інвентарних об`єктів, які підлягали продажу на аукціоні (мала приватизація) від 26.11.2020, зареєстрований в реєстрі за № 7820, укладеного між відповідачами на підставі Протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-10-31-000011-2, та про скасування державної реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Девелопмент Компані" права власності на нежитлові будівлі - групу інвентарних об`єктів загальною площею 3322, 60 кв.м: адміністративну будівлю (літ. А, А1) загальною площею 2708, 10 кв.м, будівлю гаража/складу (літ. Б) площею 535, 20 кв.м, будівлі кафе (літ. В) площею 54, 3 кв.м, будівлі складу (літ. Г) площею 25,0 кв.м по вул. Васильківська, 3 у м. Києві (номер запису про право власності 39503444, рішення від 03.12.2020 № 55484594) - не є законними та обґрунтованими, не були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому позов задоволенню не підлягає за наведених у дані постанові підстав, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову прокурора повністю, з урахуванням мотивів даної постанови.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником (відповідачем-2) в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 2, 14, 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову прокурора повністю, за наведених у даній постанові підстав.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином:

- з Київської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Девелопмент Компані" підлягає стягненню судовий збір в розмірі 10 215 (десять тисяч двісті п?ятнадцять) грн. 00 коп. за подачу апеляційної скарги;

- судовий збір за подачу позову слід залишити за Київською обласною прокуратурою.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Девелопмент Компані" на рішення Господарського суду м. Києва від 16.10.2023 у справі № 910/3143/21 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 16.10.2023 у справі № 910/3143/21 - скасувати.

3. Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави та територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради до Комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Девелопмент Компані" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар", Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Тендер" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бузінвест" про визнання недійсними результатів електронного аукціону від 19.11.2020 щодо об`єкта малої приватизації - групи інвентарних об`єктів загальною площею 3322, 60 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3, а саме: адміністративної будівлі (літ. А, А1) загальною площею 2708, 10 кв.м, будівлі гаража/складу (літ. Б) площею 535, 20 кв.м, будівлі кафе (літ. В) площею 54, 3 кв.м, будівлі складу (літ. Г) площею 25, 0 кв.м, оформлені протоколом про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-10-31-000011-2, затверджені наказом в.о. голови КУ КОР "Фонд комунального майна" від 25.11.2020 № 42, та про визнання недійсним договору купівлі-продажу групи інвентарних об`єктів, які підлягали продажу на аукціоні (мала приватизація) від 26.11.2020, зареєстрований в реєстрі за № 7820, укладеного між відповідачами на підставі Протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-10-31-000011-2, та про скасування державної реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Девелопмент Компані" права власності на нежитлові будівлі - групу інвентарних об`єктів загальною площею 3322, 60 кв.м: адміністративну будівлю (літ. А, А1) загальною площею 2708, 10 кв.м, будівлю гаража/складу (літ. Б) площею 535, 20 кв.м, будівлі кафе (літ. В) площею 54, 3 кв.м, будівлі складу (літ. Г) площею 25,0 кв.м по вул. Васильківська, 3 у м. Києві (номер запису про право власності 39503444, рішення від 03.12.2020 № 55484594) - відмовити повністю.

4. Стягнути з Київської обласної прокуратури (код 02909996; 01601 м.Київ, бул. Лесі Українки, 27/2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Девелопмент Компані" (код 42022985; 03040 м.Київ, вул. Васильківська, будинок 3) судовий збір в розмірі 10 215 (десять тисяч двісті п?ятнадцять) грн. 00 коп. за подачу апеляційної скарги.

5. Судовий збір за подачу позову залишити за Київською обласною прокуратурою.

6. Матеріали справи № 910/3143/21 повернути Господарському суду м. Києва, доручивши видати наказ на виконання п. 4 постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 03.06.2024.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Тищенко

Л.В. Кропивна