Постанова

від 21.05.2024 по справі 910/925/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2024 р. Справа№ 910/925/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

при секретарі: Реуцька Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Невмержицький В.П., ордер АІ № 1363572 від 14.03.2023;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.03.2024 про зупинення провадження

у справі № 910/925/24 (суддя - Лиськов М.О.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ"

до політичної партії "Європейська Солідарність"

про стягнення 14 418 843,59 грн,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2024 задоволено клопотання політичної партії "Європейська Солідарність" (далі - ПП "ЄС") про зупинення провадження та зупинено провадження у справі № 910/925/24 до набрання рішенням у справі № 910/16492/23 законної сили; зобов`язано сторін повідомити суд про результати розгляду справи № 910/16492/23.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Підприємство "Київ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та направити матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що:

1) у справі № 910/10904/23 (про виселення відповідача) постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 відмовлено у задоволенні аналогічного клопотання;

2) суд не зазначив про те у чому полягає неможливість розгляду справи та не звернув увагу на те, що в матеріалах справи наявні достатні для її вирішення докази;

3) суд не надав оцінки доводам позивача щодо клопотання про зупинення провадження.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2024 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 витребувано у господарського суду міста Києва матеріали справи та відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій до надходження матеріалів справи до апеляційного господарського суду.

01.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та справу призначено до розгляду на 14.05.2024.

14.05.2024 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та про відкладення розгляду справи в зв`язку з погіршенням самопочуття представника відповідача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 клопотання відповідача було задоволено та розгляд справи відкладено на 21.05.2024.

21.05.2024 через канцелярію суду від представника відповідача вдруге надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з перебуванням представника відповідача на лікарняному.

У судовому засіданні, 21.05.2024 колегія суддів заслухавши думку представника позивача, який заперечував щодо його задоволення, ухвалила наступне.

Згідно з приписами п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст. 13 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України).

Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші)

Крім того, статтею 202 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 273 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки, сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 202 ГПК України) є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні 21.05.2024 за відсутності представника відповідача. При цьому, колегія суддів враховує що за клопотанням представника відповідача від 14.05.2024 слухання справи вже відкладалось.

У судовому засіданні 21.05.2024 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 ГПК України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Підприємство "Київ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з ПП "ЄС" 14 418 843,59 грн (а.с. 1-10 том 1).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував зобов`язання за договором оренди № к-206 від 15.10.2019, внаслідок чого позивач повідомив про дострокове розірвання договору, а також в подальшому звернувся з даним позовом у якому просив стягнути суму боргу за період з квітня 2023 року по червень 2023 року та з 01.07.2023 по 03.07.2023, а також нараховані на нього 3 % річні, інфляційні втрати та пеню за прострочення сплати орендних платежів (за виключенням періодів, заявлених у справах № 910/13719/21, № 910/8651/22, № 910/4720/23), а також неустойки у розмірі подвійної плати за неправомірне користування приміщенням: за період з 07.07.2023 по 15.01.2024.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі (а.с. 113-116 том 2), яке обґрунтоване тим, що предметом позовної заяви у справі № 910/925/24 є стягнення з відповідача грошових коштів, водночас з жовтня 2023 року в судовому порядку розглядається справа про визнання недійсним одностороннього правочину про розірвання договору оренди нежитлових приміщень № к-206 від 15.10.2019, укладеного між ПП "ЄС" та ТОВ "Підприємство "Київ", який на думку позивача, є підставою для односторонньої відмови від договору та виселення відповідача з орендованого приміщення, а також нарахування неустойки у вигляді подвійної вартості користування орендованим майном.

Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі, з огляду на наявність обставин, які свідчать про те, що рішення у іншій справі та встановлені у ньому обставини можуть вплинути на результат розгляду даної справи.

Проте колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з`ясовує, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти що мають преюдиціальне значення.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, тобто господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.

Поряд із цим сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 910/15293/19, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19.

У даному випадку колегія суддів приймає до уваги, що у відповідності до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована рішенням суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, мають безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відтак, в силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презумується допоки його не буде визнано недійсним судом.

З огляду на те, що у справі № 910/925/24 достатньо матеріалів справи для встановлення всіх обставин справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не зазначив у чому полягає неможливість розгляду даної справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/12525/23. На переконання колегії суддів, суд першої інстанції при розгляді даної справи не позбавлений можливості самостійно оцінити доводи позивача та відповідача, що стосуються вирішення спірних правовідносин між сторонами. Таким чином висновки суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/12525/23, яка розглядається господарським судом міста Києва, - є помилковими.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. При цьому порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду ЄСПЛ у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

За приписами ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, а тому вважає за необхідне ухвалу господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі № 910/925/24 скасувати, справу направити до господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Оскільки у даному випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-285 ГПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі № 910/925/24 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі № 910/925/24 скасувати.

3. Матеріали справи № 910/925/24 направити до господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 04.06.2024

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Барсук