ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.05.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1281/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.
секретар судового засідання Михайлова К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атис Билдинг Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2023 (прийняте суддею Бєлік В.Г., повне судове рішення складено 06.11.2023) у справі № 904/1281/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домо-Буд"
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Атис Билдинг Груп"
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна-монтажна компанія"
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державний реєстратор виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучкова Тетяна Федорівна
про визнання недійсним правочину та витребування майна з чужого незаконного володіння
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовної заяви.
Товариства з обмеженою відповідальністю "Домо-Буд" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атис Билдинг Груп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія", в якій просить суд:
- визнати недійсним правочин з передачі Товариством з обмеженою відповідальністю "АТИС БИЛДИНГ ГРУП" нерухомого майна - об`єкту незавершеного будівництва будівельною готовністю 9,54 %, об`єкт житлової нерухомості: Ні, опис об`єкта - загальна площа 2267,6 м.кв., опис: об`єкт незавершеного будівництва будівельною готовністю 9,54 % літ. А, загальною площею 2267,6 м.кв., літ. а ґанок, адреса - Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ (місто Дніпро), проспект Карла Маркса (проспект Дмитра Яворницького) будинок 36 Д) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 821086012101) - до статутного капіталу Товариства обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ", оформлений Актом приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 28.02.2020 року.
- витребувати із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи 32740356, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, буд.72-А), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМО-БУД" (ідентифікаційний код юридичної особи 40523551, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 36Д) нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 821086012101, об`єкт нерухомого майна - об`єкт незавершеного будівництва будівельною готовністю 9,54 %, об`єкт житлової нерухомості: Ні, опис об`єкта - загальна площа 2267,6 м.кв., опис: об`єкт незавершеного будівництва будівельною готовністю 9,54 % літ. А, загальною площею 2267,6 м.кв., літ. а ґанок, адреса - Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ (місто Дніпро), проспект Карла Маркса (проспект Дмитра Яворницького) будинок 36 Д).
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2023 у справі № 904/1281/23:
-Позовні вимоги задоволено.
-Визнано недійсним правочин з передачі Товариством з обмеженою відповідальністю "АТИС БИЛДИНГ ГРУП" нерухомого майна - об`єкту незавершеного будівництва будівельною готовністю 9,54 %, об`єкт житлової нерухомості: Ні, опис об`єкта - загальна площа 2267,6 м.кв., опис: об`єкт незавершеного будівництва будівельною готовністю 9,54 % літ. А, загальною площею 2267,6 м.кв., літ. а ґанок, адреса - Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ (місто Дніпро), проспект Карла Маркса (проспект Дмитра Яворницького) будинок 36 Д) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 821086012101) - до статутного капіталу Товариства обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ", оформлений Актом приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 28.02.2020 року.
-Витребувано із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМО-БУД" нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 821086012101, об`єкт нерухомого майна - об`єкт незавершеного будівництва будівельною готовністю 9,54 %, об`єкт житлової нерухомості: Ні, опис об`єкта - загальна площа 2267,6 м.кв., опис: об`єкт незавершеного будівництва будівельною готовністю 9,54 % літ. А, загальною площею 2267,6 м.кв., літ. а ґанок, адреса - Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ (місто Дніпро), проспект Карла Маркса (проспект Дмитра Яворницького) будинок 36 Д).
-Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атис Билдинг Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Домо-Буд" витрати по сплаті судового збору у сумі 7 342,00 грн.
-Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Домо-Буд" витрати по сплаті судового збору у сумі 7 342,00 грн.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що право власності на спірний об`єкт незавершеного будівництва Товариство з обмеженою відповідальністю "АТИС БИЛДИНГ ГРУП" зареєструвало за собою на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №200/17455/17 від 01.11.2017, яке в подальшому було скасовано. Отже, правові підстави для розпорядження спірним майном для відповідача-1 з 24.02.2020 відсутні. Таким чином, передача спірного об`єкта незавершеного будівництва до статутного фонду відповідача-2 відбулась із порушенням ст. 317 Цивільного кодексу України. З огляду на вимоги ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зазначене є підставою для визнання спірного правочину недійсним. Також викладене свідчить, що спірне майно вибуло із володіння позивача поза його волею.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Атис Билдинг Груп" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2023 у справі № 904/1281/23, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що Дніпровська міська рада вже зверталась з аналогічним позовом до Господарського суду Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Атис Билдинг Груп" у справі №904/3241/20. Вищезазначений позов пред`являвся Дніпровською міською радою до ТОВ "БМК", як до належного власника. Право власності та належний його перехід від ТОВ "АБГ" до ТОВ "БМК" було підтверджено вищевказаними постановами апеляційної та касаційної інстанції.
ТОВ "ДОМО-БУД" ніколи не володів об`єктом нерухомого майна, арешт на його майно, яке могло бути зареєстровано за ним на підставі підроблених документів накладено Генеральною прокуратурою в рамках кримінального провадження.
ТОВ "ДОМО-БУД" зареєстровано 31.05.2016, а з 22.06.2016 знаходиться у стані припинення за рішенням власника. Тобто здійснювало господарську діяльність 22 дні і відразу у відношенні вказаного Товариства Генеральною прокуратурою України було відкрито кримінальне провадження 42016000000003258 від 10.11.2016 року за фактом дій встановлених та інших невстановлених слідством осіб, які за попередньою змовою впродовж 2010-2016 років, шляхом зловживання своїми повноваженнями, діючи з корисливих мотивів вичинили дії, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності - ТОВ ПБФ "ДОМОБУД", що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам вказаної юридичної особи.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що відповідачі та треті особи не надавали відзивів у суді першої інстанції. Отже, посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не надана оцінка висновкам, викладеним у справі №904/3241/20, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відзив не поданий.
Учасники судового провадження а також позовні вимоги в межах справи №904/3241/20 не є тотожними з учасниками справи та вимогами у межах даної справи №904/1281/23. Звертаючись до суду в межах даної справи, ТОВ "ДОМО-БУД" не заявляв позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "АТИС БИЛДНИГ ГРУП", а просив суд визнати недійсним правочин, оформлений Актом приймання-передачі від 28.02.2020 року. Таким чином, судові рішення у межах справи № 904/3241/20 не стосуються предмету спору у справі 904/1281/23.
Апелянт подав додаткові пояснення, в яких зокрема зазначив, що ТОВ "АТИС БИЛДИНГ ГРУП" 22.11.2017 року набуло право власності на об`єкт незавершеного будівництва будівельною готовністю 9,54 %, що розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 36Д (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень 38270277). А 04.03.2020 року здійснено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ "БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ". Тобто всі розумні і "не розумні" строки позовної давності вже пройшли.
Постановою Центрального Апеляційного Господарського суду від 30.11.2021 та Постановою Верховного суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 21.02.2022 року у справі 904/3241/20 підтверджено незаконність позову Дніпровської міської ради та встановлено, що право власності ТОВ "БМК" набуло на законних підставах.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2024 відкрито апеляційне провадження; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 04.04.2024 о 14:30 год.
В судовому засіданні 04.04.2024 оголошено перерву на 23.05.2024 о 14:15 год.
В судовому засіданні 23.05.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
7. Встановлені судом обставини справи.
Матеріали справи та містять судові рішення у численних спорах щодо належності об`єкту незавершеного будівництва будівельною готовністю 9,54%, загальною площею 2267,6 кв.м., розташованого за адресою: місто Дніпро, проспект Яворницького 36 Д (справи №№ 904/5396/16, 200/17455/17, 200/6545/17, 904/3241/20, 904/7854/15, 7/51-09).
За даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 305645413 від 22.07.2022 спірне нерухоме майно зареєстровано 24.12.2015 на праві приватної власності за Підприємством "Авіаційна компанія "Агроавіатехмаш" на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2015 року по справі № 904/7854/15.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 у справі № 904/7854/15 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2015 року по справі № 904/7854/15 скасовано, провадження у справі припинено. З вказаних підстав відповідні зміни до реєстру не вносились.
За даним реєстру 28.01.2016 праведно реєстрацію права власності на спірний об`єкт за ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу частини об`єкту незавершеного будівництва від 28.01.2016 серія та номер 206, 210, посвідчених приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Граме О.В.
З 31.05.2016 право власності на об`єкт зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОМО-БУД" на підставі акту приймання-передачі від 31.05.2016.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМО-БУД" зазначає, що набуло від учасника товариства - ОСОБА_1 , як внесок до статутного капіталу товариства об`єкт незавершеного будівництва.
У 2017 році ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМО-БУД" про скасування акта приймання-передачі та визнання права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою у АДРЕСА_1 ).
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2017 року у справі №200/6545/17 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено, скасовано акт приймання-передачі від 30.05.2016 року та визнано за ОСОБА_1 право власності на вищезазначений об`єкт незавершеного будівництва.
05.05.2017 року державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Сакалюком Сергієм Георгійовичем здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16.04.2019 року Заочне рішення Бабушкінського суду м. Дніпропетровська від 24.04.2017 року було скасоване, справу направлено до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська для подальшого розгляду. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 26.07.2019 року постановлено ухвалу, якою закрите провадження у справі з посиланням на непідсудність справи в порядку цивільного процесуального судочинства.
Отже, з 05.05.2017 у реєстрі власником спірного майна на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2017 року у справі №200/6545/17 значився ОСОБА_1 .
Після скасування рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2017 року у справі №200/6545/17 відповідні зміни не були внесені до реєстру.
В 2017 році Товариство з обмеженою відповідальністю "АТИС БИЛДИНГ ГРУПП" ініціювало, спір: звернулося до Бабушкінського районного суду М.Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "АТИС БИЛДИНГ ГРУПП" на вищезазначене нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 .
01.11.2017 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська ухвалене рішення у цивільній справі №200/17455/17, відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТИС БИЛДИНГ ГРУПП" стягнуто заборгованість шляхом визнання права власності на нерухоме майно - об`єкт незавершеного будівництва будівельною готовністю 9,54 %, загальною площею 2267,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 821086012101).
На підставі зазначеного судового рішення державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Зубком Валерієм Юрійовичем здійснено державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "АТИС БИЛДИНГ ГРУП" (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 38270277 від 22.11.2017р.).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.02.2020 року у справі №200/17455/17 за апеляційною скаргою ТОВ "ДОМО-БУД" Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.2017 року було скасовано.
24.02.2020 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "АТИС БИЛДИНГ ГРУПП", яким ухвалено рішення про передання нерухомого майна - об`єкта незавершеного будівництва будівельною готовністю 9,54 %, загальною площею 2267,6 кв.м., що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Карла Маркса, будинок 36Д, - до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО - МОНТАЖНА КОМПАНІЯ",
04.03.2020 здійснено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ".
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкт нерухомого майна за номером права власності №35826972 вбачається, що підставами для державної реєстрації стали:
-Згода на відчуження, серія та номер: б/н, виданий 27.02,2020, видавник; ОСОБА_1 ;
-Рішення власника, серія та номер: 7, виданий 24.02.2020, видавник: ТОВ "БМК";
-Акт приймання-передачі нерухомого майна, до статутного капіталу, серія та номер: б/н, виданий 28.02.2020, видавник: ТОВ, "АТИС БИЛДИНГ ГРУПП" - ТОВ "БМК";
-Протокол загальних зборів учасників, серія та, номер; 3 виданий 24.02.2020, видавник: ТОВ "АТИС БИЛДИНГ ГРУП".
Отже, право власності на нерухоме майно від Товариства з обмеженою відповідальністю "АТИС БИЛДИНГ ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" перейшло на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 28.02.2020 року.
На думку позивача, спірне майно вибуло з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМО-БУД" поза його волею, а саме внаслідок протиправного переходу права власності за скасованим в подальшому судовим рішенням до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТИС БИЛДИНГ ГРУП", який в подальшому розпорядився спірним нерухомим майном, не будучи власником такого майна, передавши його в якості внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ".
Позивач стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ", не є добросовісним набувачем нерухомого майна, володіє спірним майном без відповідної правової підстави, у зв`язку з чим у позивача виникло право на витребування майна із чужого незаконного володіння у відповідача-2 та про визнання недійсним правочину, за яким відповідач-2 набув право власності на спірне нерухоме майно.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
У статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Наведена норма визначає об`єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Оскільки, відповідно до статті 16 ЦК порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту, тому суд при вирішенні спору має надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
У частині першій 1 статті 14 ГПК передбачено обов`язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позивач як особа, яка подала позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
За змістом статей 316, 321, 328 ЦК правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно.
Стаття 388 ЦК містить сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Так, відповідно до частини першої вказаної норми, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, від його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19).
За змістом частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.
Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації; тому при дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
У зв`язку з чим державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою набутого особою речового права на нерухомість, та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав.
При цьому реєстрація права власності хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності.
Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має. Таким чином, державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.
Наведена вище правова позиція Верховного Суду в питанні правил та підстав для набуття права власності на нерухоме майно сформульована, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15, від 24.01.2020 у справі №910/10987/18 та від 05.07.2022 у справі № 911/966/20 тощо.
Отже, при дослідженні судом обставин наявності в особи права власності, необхідним є, перш за все, встановлення підстави, на якій особа набула таке право.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 115 ЦК України (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
За положеннями п. 46 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються:
1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
2) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна;
3) рішення органу або особи, уповноваженого установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою);
4) письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності).
У даній справі позивач посилається, що набув спірне майно в якості внеску до статутного капіталу за актом приймання-передачі. Реєстрація за позивачем права власності на спірний об`єкт здійснена на підставі акту прийму-передачі від 31.05.2016, проте матеріали справи не містять вказаного акту.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо встановлення обставин набуття позивачем права власності лише на підставі реєстраційного запису, оскільки жодні первісні документи на підтвердження у позивача права власності на спірний об`єкт відсутні у справі. При цьому, суд враховує і наявність численних судових спорів щодо встановлення права власності на спірне майно.
Не встановлено вказані обставини у інших судових справах, висновки яких могли б бути преюдиційними для розгляду даної справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).
За положеннями ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, обов`язок доведення обставин належності позивачу на праві власності спірного майна покладено саме на останнього.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК України).
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч. 1 ст. 81 ГПК України).
Клопотань про витребування акту прийому-передачі до статутного капіталу позивач до суду не подавав.
За викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про можливість задоволення позовних вимог, оскільки з наявних матеріалів справи неможливо встановити належність позивачу на праві власності спірного об`єкту та відповідно порушення його прав, які підлягають захисту.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасуванню, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
10. Судові витрати.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта, оскільки рішення скасовано, не з підстав викладених у скарзі.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атис Билдинг Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2023 у справі № 904/1281/23 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2023 у справі № 904/1281/23 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Витрати з оплати судового збору за подання позову віднести на позивача.
Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03.06.2024
Головуючий суддя Л.А. Коваль
СуддяВ.Ф. Мороз
Суддя А.Є. Чередко
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2024 |
Оприлюднено | 05.06.2024 |
Номер документу | 119484096 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Коваль Любов Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні