Постанова

від 29.05.2024 по справі 908/948/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2024 рокум. ДніпроСправа № 908/948/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

секретар судового засідання Михайлова К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.12.2023 (суддя Ніколаєнко Р.А.; повне судове рішення складено 21.12.2023) у справі № 908/948/22

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Верховина»,

м. Запоріжжя, -

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст заяви і ухвали суду першої інстанції.

Арбітражний керуючий Нікітенко Микита Олександрович звернувся до Господарського суду Запорізької області з заявою про затвердження звіту щодо нарахування грошової винагороди за виконання ним у період з 15.11.2022 по 30.11.2023 обов`язків ліквідатора у справі № 908/948/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Верховина».

Заява мотивована положеннями статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, яка визначає порядок та умови виплати грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.12.2023, крім іншого, затверджено звіт арбітражного керуючого Нікітенко Микити Олександрович про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання у період з 15.11.2022 по 30.11.2023 обов`язків ліквідатора у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Верховина» у загальній сумі 251920,00 грн. Грошову винагороду на користь ліквідатора у справі стягнуто з кредиторів у справі, пропорційно до їх грошових вимог, а саме: з Державної податкової служби України стягнуто 97896,11 грн; з Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області стягнуто 154023,89 грн.

Місцевий господарський суд встановив, що у період з 15.11.2022 по 30.11.2023 арбітражний керуючий Нікітенко Микита Олександрович виконував покладені на нього обов`язки ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Верховина», що підтверджено матеріалами справи, у зв`язку з чим затвердив звіт про нарахування основної грошової винагороди.

2.Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.12.2023 у справі № 908/948/22 про затвердження звіту арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича стосовно нарахування основної грошової винагороди за період виконання обов`язків ліквідатора з липня 2022 року по 14.11.2023, і стягнення 154023,89 грн нарахованої грошової винагороди з управління.

Представник скаржника вважає, що сума основної грошової винагороди, визначена у затвердженому оскаржуваним судовим рішенням звіті ліквідатора, не відповідає виконаному ліквідатором обсягу робіт.

Представник скаржник зазначає, що у зв`язку з законодавчо встановленою забороною нецільового використання грошових коштів, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області через відсутність фінансування витрат з оплати за виконання повноважень арбітражним керуючим у справах про банкрутство, управління не може сплачувати грошову винагороду ліквідатору у даній справі, тому оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню.

3.Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

У відзиві арбітражний керуючий Нікітенко Микита Олександрович заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Арбітражний керуючий зазначає, що відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує свої повноваження у справі про банкрутство за грошову винагороду і має отримати відшкодування понесених ним у процедурі ліквідації боржника витрат, безоплатне виконання обов`язків ліквідатора законодавцем не передбачено.

Арбітражний керуючий зазначає, що сума основної грошової винагороди за виконання ним обов`язків ліквідатора у період з 15.11.2022 по 30.11.2023, визначена у мінімально встановленому Кодексом України з процедур банкрутства розмірі, тому не може бути зменшена судом.

Арбітражний керуючий звертає увагу, що він належним чином виконував встановлені Кодексом України з процедур банкрутства повноваження ліквідатора у справі у період з 15.11.2022 по 30.11.202, який не перевищує вставлений цим Кодексом строк ліквідаційної процедури, у зв`язку з чим місцевий господарський суд правомірно затвердив його звіт про нарахування 251920,00 грн основної грошової винагороди ліквідатора та стягнення цієї суми з кредиторів, пропорційно до їх грошових вимог.

Посилання скаржника на відсутність у кошторисі статті видатків на оплату послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство є необґрунтованим, оскільки законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

4.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.12.2023 у справі № 908/948/22.

У судовому засіданні 29.05.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

5.Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.07.2022 відкрито провадження у справі № 908/948/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Верховина».

Постановою Господарського суду Запорізької області від 20.12.2023 у справі № 904/2166/20, крім іншого, Товариство з обмеженою відповідальністю «Верховина» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Нікітенка Микиту Олександровича.

На засіданні комітету кредиторів, проведеного 19.12.2023 шляхом опитування, ліквідатор представив на розгляд та затвердження комітету звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат під час виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Верховина» з 15.11.2022 по 30.11.2023, згідно з яким розмір основної грошової винагороди ліквідатора склав 251 920,00 грн (т. 3, а.с. 72-75). Комітет кредиторів звіт ліквідатора у запропонованій не схвалив, а запропонував зменшити розмір основної грошової винагороди ліквідатора до рівня одного мінімального розміру заробітної плати у зв`язку з ненаданням звітів про свою діяльність, документів щодо проведення ліквідаційної процедури, матеріалів інвентаризації, інформації про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури (т. 3, а.с. 72-75).

Арбітражний керуючий Нікітенко Микита Олександрович 13.12.2023 звернувся до Господарського суду Запорізької області з заявою про затвердження звіту щодо виплати 251920,00 грн основної грошової винагороди, нарахованої за період виконання ним з 15.11.2022 по 30.11.2022 повноважень ліквідатора у справі № 908/948/22, а також стягнення з кредиторів цієї суми грошових коштів пропорційно до суми визнаних грошових вимог (т. 3, а.с. 60-64).

Розмір кредиторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Верховина» у справі № 908/948/22 становить 1955506,49 грн, а саме:

- грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України становить 759957,21 грн, тобто 38,86 % від загального розміру грошових вимог;

- грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області становить 1195549,28 грн, тобто 61,14 % від загального розміру грошових вимог.

6.Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Об`єктом апеляційної скарги є судове рішення про затвердження нарахованої грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання обов`язків ліквідатора у справі про банкрутство.

Предметом апеляційної скарги є перевірка дотримання місцевим господарським судом положень Кодексу України з процедур банкрутства під час затвердження звіту арбітражного керуючого про виплату основної грошової винагороди, нарахованої за виконання ним повноважень ліквідатора у справі.

Відповідно до положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства банкрутство визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури. Ліквідатор арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури. Розпорядник майна арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном.

Частина шоста статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює, що ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Кодексом.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Верховина» призначено арбітражного керуючого Нікітенка Микиту Олександровича.

Відповідно до частини четвертої статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду (частина перша статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства»).

Таким чином, виконання арбітражним керуючим своїх повноважень у процедурі банкрутства, зокрема на стадії ліквідації боржника, відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 918/454/18.

Відповідно до частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

Апеляційний господарський суд звертає увагу, що положення частини п`ятої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства надають суду право за заявою кредитора зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого у випадку надмірного перевищення середньомісячної заробітної плати керівника боржника порівняно з мінімальним розміром заробітної плати, однак не встановлюють випадків позбавлення арбітражного керуючого права на оплату його послуг у мінімально визначеному цим Кодексом розмірі.

Арбітражний керуючий Нікітенко Микита Олександрович надав для затвердження до Господарського суду Запорізької області звіт про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання у період з 15.11.2022 по 30.11.2023 обов`язків ліквідатора у справі № 908/948/22 у сумі 251920,00 грн, обчисленої з розрахунку розміру трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень ліквідатора.

Апеляційний господарський суд звертає увагу, що з огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 24.07.2018 у справі № 5019/2863/11, від 04.06.2019 у справі № Б-24/172-09, неприйняття зборами (комітетом) кредиторів рішення щодо схвалення або погодження звітів арбітражного керуючого, не позбавляє господарський суд права розглянути їх самостійно, що і здійснено місцевим господарським судом у даному випадку.

Водночас законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство, тому доводи скаржника стосовно того, що відсутність бюджетного фінансування на оплату послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство, не спростовують правильність рішення місцевого господарського суду про стягнення цих витрат зі скаржника пропорційно до визнаних судом грошових вимог скаржника. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.01.2019 у справі № 910/32824/15.

Апеляційний господарський суд звертає увагу, що скаржник не аргументував свої доводи щодо невідповідності обсягу виконаних ліквідатором робіт стосовно затвердженої судом суми основної грошової винагороди. При цьому, у рішенні комітету кредиторів також не вказано про причини незатвердження звіту. Також матеріали справи не містять доказів звернення скаржника чи інших кредиторів у справі зі скаргами на дії або бездіяльність арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича, зі свого боку саме лише посилання скаржника на невідповідність зазначеної у звіті суми основної грошової винагороди обсягу виконаних робіт, не підтверджує наявність обставин, які б свідчили про неналежне виконання ним своїх повноважень у ліквідаційній процедурі.

Апеляційний господарський суд зазначає, що за відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до частини п`ятої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог.

Діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури найповнішого задоволення вимог кредиторів шляхом пошуку та реалізації активів ліквідаційної маси. Поза межами ліквідаційної процедури кредитори боржника не можуть задовольнити свої вимоги в інший спосіб, окрім як через реалізацію майна боржника в ліквідаційній процедурі (частина чотирнадцята статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства). Тому основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника. Беручи участь у справі про банкрутство, кредитор не тільки має певні процесуальні права, зокрема на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження (сторона) може нести певні обов`язки, пов`язані з розглядом провадження у справі. За ухвалою суду на нього можуть покладатися певні судові витрати, як-от оплата послуг перекладача арбітражного керуючого.

З огляду на принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, суд покладає витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності на те правових підстав. Така практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до положень статті 43 Конституції України та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним. Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.04.2023, прийнятій за результатами розгляду касаційної скарги у справі № 5002-17/1718-2011.

Враховуючи визначений законодавцем мінімальний розмір грошової винагороди ліквідатора у справі про банкрутство, який не може бути меншим за три розміри мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень, а також відсутність доказів невиконання ліквідатором своїх обов`язків, місцевий господарський суд правомірно затвердив звіт про нарахування основної грошової винагороди, нарахованої за виконання обов`язків ліквідатора у справі № 908/948/22 за період з 15.11.2022 по 30.11.2022 у сумі 251920,00 грн, та стягнув її з кредиторів пропорційно визнаним грошовим вимогам.

При цьому апеляційний господарський суд зазначає, що КУзПБ передбачена гарантована мінімальна оплата за виконання арбітражним керуючим своїх повноважень у справі про банкрутство. У разі неналежного виконання арбітражним керуючим своїх повноважень, комітет кредиторів наділений імперативно правом на відсторонення арбітражного керуючого від виконання своїх повноважень.

7.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.12.2023 у справі № 908/948/22 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.12.2023 у справі № 908/948/22 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.06.2024

Головуючий суддяЮ. ПАРУСНІКОВ

СуддяТ. ВЕРХОГЛЯД

СуддяО. ІВАНОВ