Рішення

від 04.06.2024 по справі 904/988/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2024м. ДніпроСправа № 904/988/24

за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман", м. Дніпро

до відповідача-2: ОСОБА_2 , м. Дніпро

про визнання припиненими корпоративних правовідносин з представництва та управління товариством та визнання припиненими трудових відносин директора товариства,-

Суддя Бажанова Ю.А.

Секретар судового засідання Григорчук М.І.

Представники:

від позивача: Фрідман В.Б., ордер АЕ №1246821 від 12.12.2023, адвокат

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить визнати припиненими корпоративні правовідносини Товариства директора ОСОБА_1 з представництва та управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" та визнати припиненими трудові відносини директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" ОСОБА_1 з моменту вступу відповідного рішення суду в законну силу.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані не вчиненням відповідачами дій з припинення відносин з представництва та управління товариством (трудових відносин) за заявою позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 10.04.2024.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2024 у справі №904/988/24 отримана Товариством з обмеженої відповідальності "Флагман" 23.03.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали - судової повістки) №0600256222263.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2024 у справі №904/988/24 направлена на адресу ОСОБА_2 (номер поштового трекінгу 06002562222) повернулася за зворотною адресою з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення: є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2024 у справі №904/988/24 відповідачам встановлений строк на подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У судове засідання 10.04.2024 з`явився представник позивача, представники відповідачів-1, 2 не з`явилися.

У судовому засіданні, яке відбулося 10.04.2024, господарським судом оголошено перерву до 07.05.2024.

У судове засідання 07.05.2024 з`явився представник позивача, представники відповідачів-1, 2 не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2024 закрито підготовче провадження та призначити розгляд по суті в засіданні на 04.06.2024.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Флагман" та ОСОБА_2 відзиву на позов не подали.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні, яке відбулось 04.06.2024, представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представники відповідачів-1,2 не з`явився, про причини неявки в судове засідання не повідомили, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні 04.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу № 9 зборів засновників Товариства з обмеженої відповідальності "Флагман" від 22 квітня 2014 року ОСОБА_1 було призначено на посаду директора Товариства з обмеженої відповідальності "Флагман".

22.04.2014 було видано наказ № 22, у відповідності до якого ОСОБА_1 приступила до виконання обов`язків директора Товариства з обмеженої відповідальності "Флагман".

08 жовтня 2015 року Протоколом № 08-10/15 загальних зборів учасників було затверджено нову редакцію Статуту Товариства з обмеженої відповідальності "Флагман" (далі по тексту - Статут), де пунктом 1.5 визначено, що єдиним учасником (власником) Товариства є громадянин України ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Кіровським РВД МУУМВС України в Дніпропетровській області 18 жовтня 1996 року, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку 2501818470.

У відповідності до пункту 1.8 Статуту визначено, що місцезнаходженням Товариства є: АДРЕСА_2 , нежитлове приміщення № 250, офіс 14.

ОСОБА_1 зазначає, що з кінця січня 2022 року постійно намагалася вийти на контакт з єдиним власником Товариства ОСОБА_2 для з`ясування подальшої долі Товариства та зміни виконавчого органу. Єдиний власник Товариства ОСОБА_2 , не відповідав на телефонні дзвінки та його не було за адресою реєстрації зазначеною в Статуті Товариства.

Враховуючи повну відсутність господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман", ОСОБА_1 вирішила припинити корпоративні відносини з представництва та управління Товариством та звільнитися з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України.

28 листопада 2023 року директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" ОСОБА_1 було складено заяву про звільнення за власним бажанням та повідомлення про скликання загальних зборів учасників (власників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" на 12 січня 2024 року.

На порядок денний означених зборів було поставлено наступні питання:

- затвердження звіту директора Товариства з обмеженої відповідальності "Флагман" (код 31596011) ОСОБА_1

- звільнення директора Товариства з обмеженої відповідальності "Флагман" (код 31596011) ОСОБА_1 за її заявою.

- призначення директором Товариства з обмеженої відповідальності "Флагман" (код 31596011) її учасника (власника) ОСОБА_2 .

- проведення (внесення) відповідних реєстраційних змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та призначення відповідальної особи за внесення відповідних змін.

- інші питання.

29 листопада 2023 року заяву та повідомлення було направлено поштою на адресу реєстрації єдиного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , що підтверджується накладною № 4912900611980 та описом вкладення від 29.11.2023.

21 грудня 2023 року вказаний лист було повернуто у зв`язку із неврученням під час доставки "за закінченням встановленого строку зберігання".

З метою повідомлення єдиного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" ОСОБА_2 про збори, директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" ОСОБА_1 було прийнято рішення про необхідність публікації оголошень про скликання означених вище зборів у засобах масової інформації.

14 грудня 2023 року у газеті "ГОЛОС УКРАЇНИ" № 250 (8267) на сторінці 7 було опубліковано інформаційне оголошення про дату, час та місце проведення загальних зборів учасників (власників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман".

21 грудня 2023 року інформаційне оголошення про дату, час та місце проведення загальних зборів учасників (власників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" було опубліковано у газеті "ВІСТІ ПРИДНІПРОВ`Я" № 51 (4154) на сторінці 7.

12 січня 2024 року о 12 годині 00 хвилин за юридичною адресою Товариства на загальних зборах учасників (власників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" була присутня тільки директор ОСОБА_1 та запрошений нею представник - адвокат Фрідман В.Б.

Єдиний власник Товариства, громадянин України ОСОБА_2 - не з`явився.

За відсутності власника (єдиного учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" ОСОБА_2 означені загальні збори було визнано такими що не відбулися, про що директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" ОСОБА_1 та запрошеним нею представником - адвокатом Фрідманом В.Б. було складено протокол № 12/01 загальних зборів учасників (власників) від 12 січня 2024 року та Акт від 12 січня 2024 року про те, що з причини до того, що єдиний власник Товариства, громадянин України ОСОБА_2 не з`явився на загальні збори, не направив свого представника та не зробив будь-яких заяв або повідомлень означені загальні збори вважаються такими що не відбулися.

12.01.2024 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" ОСОБА_1 було видано наказ № 36 від 12 січня 2024 року про припинення трудового договору (звільнення) з посади директора Товариства за власним бажанням у відповідності до статті 38 Кодексу законів про працю України.

30 січня 2024 року ОСОБА_1 було складено повідомлення на адресу єдиного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" ОСОБА_2 , в якому повідомила, що у відповідності до наказу № 36 від 12 січня 2024 року ОСОБА_1 було звільнено з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України та у відповідності до її заяви від 28 листопада 2023 року, а також ОСОБА_1 просила єдиного власника Товариства ОСОБА_2 виконати вимоги визначені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" та прийняти статутні, бухгалтерські та інші документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман".

Повідомлення з додатками було направлено поштою на адресу реєстрації єдиного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , що підтверджується накладною № 4912501566210 та описом вкладення від 30.01.2024.

20.02.2024 вказане поштове відправлення повернулось у зв`язку із неврученням під час доставки "за закінченням встановленого строку зберігання".

ОСОБА_1 зазначає, що нею виконано всі умови для того щоб одночасно припинити корпоративні відносини з представництва та управління Товариством з обмеженою відповідальністю "Флагман" та припинити трудові відносини з Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман", однак відповідачі не вчинили дій щодо припинення з позивачем відносин з представництва та управління товариством, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є визнання припиненими корпоративні правовідносини Товариства директора Болдирєвої Надії Яківни з представництва та управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" та визнати припиненими трудові відносини директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" ОСОБА_1 .

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з припиненням повноважень (звільнення) позивача із займаної посади; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернулася до суду.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зі статтею 3 Кодексу законів про працю України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 Кодексу законів про працю України).

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи.

Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із статтею 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу.

Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Корпоративні права учасників товариства є об`єктом захисту, визначеного статтею 13 Конституції України, зокрема, у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

У мотивувальній частині Рішення № 1-рп/2010 Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року у справі №1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України зазначено, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством.

Відповідно до частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління.

За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

За змістом положень частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припиняти повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Отже, здійснення компетентним органом господарюючого суб`єкта права на усунення від посади відповідно до статті 99 Цивільного кодексу України можливе в порядку реалізації ним своїх корпоративних прав у разі, якщо інше не передбачене статутом.

Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.02.2021 у справі № 753/17776/19, постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 908/273/21, постанові Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 910/8343/21.

Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 у справі №911/3656/20 дійшов висновку, що при вирішенні питання щодо порушення прав позивача, зокрема, права на зайняття посади голови, має значення не наявність підстав для припинення повноважень посадової особи, а дотримання органом управління (загальними зборами, наглядовою радою) передбаченої цивільним законодавством та установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про таке припинення.

Припинення повноважень генерального директора як виконавчого органу підприємства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника на підставі положень Кодексу законів про працю України. Саме тому можливість припинення повноваження генерального директора підприємства як виконавчого органу міститься не в приписах Кодексу законів про працю України, а в статті 99 Цивільного кодексу України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація власником підприємства корпоративних прав шляхом звільнення його генерального директора стосується також наділення його повноваженнями на управління підприємством або позбавлення таких повноважень на управління підприємством. Хоч таке рішення може мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Здійснення компетентним органом господарюючого суб`єкта права на усунення від посади відповідно до статті 99 Цивільного кодексу України можливе в порядку реалізації ним своїх корпоративних прав у разі, якщо інше не передбачене статутом.

Якщо статутом передбачено підстави звільнення, усунення від виконання своїх повноважень одним з органів управління кооперативом, такі спори мають розглядати в залежності від причини звільнення, зазначеної у відповідному рішенні компетентного (уповноваженого) органу.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.10.2020 у справі №683/351/16-ц.

За таких обставин, звільнення директора товариства з обмеженою відповідальністю можливе лише за умови прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників Товариства, тобто, внаслідок прийняття управлінського рішення.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими .

При цьому, у наведеній постанові Касаційний господарський суд фактично висловився про підсудність подібних справ господарським судам.

Окрім того, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №761/20061/21 зазначено про те, що Велика Палата Верховного Суду вже вирішувала спори за подібних правовідносин і визначала юрисдикцію спорів між директором (головою правління) товариства та самим товариством, зокрема у постановах від 19 лютого 2020 року у справі № 361/17/15-ц (провадження № 14-423цс19), від 13 жовтня 2020 року у справі № 683/351/16-ц (провадження № 14-113цс20), від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17 (провадження № 14-115цс20). Практика Великої Палати Верховного Суду щодо юрисдикційності розгляду таких справ в порядку господарського судочинства є сталою і не потребує відступлення від таких правових висновків.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Згідно з частиною 12 статті 40 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" з одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.

Відповідно до частини 4 статті 22 Кодексу законів про працю України будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (пункт 4 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України Кодексу законів про працю України).

Відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначено, що відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема, через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику з метою зaхиcтy своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

У своїй постанові від 19.01.2022 у справі № 911/719/21 Верховний Суд зазначив свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 по справі №758/1861/18).

У Листі Міністерства соціальної політики України від 01.08.2013 №147/06/186-13 зазначено, що статтею 38 Кодексу законів про працю України закріплено право працівника розірвати трудовий договір, укладений на невизначений термін, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Власник або уповноважений ним орган повинні розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Згідно зі статутним положенням призначення та звільнення директора товариства будь-якої організаційно-правової форми здійснюється за рішенням учасників (засновників) даного товариства.

За відсутністю засновників товариства можливо скористатися правом на судовий захист, передбачений статтею 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", і звернутися до суду з позовною заявою про звільнення з посади директора.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 17.02.2020 по справі №462/5997/17, особливістю звільнення директора товариства, на відміну від іншого працівника, є те, що дана особа є керівною і звільняється не лише на підставі вимог КЗпП України, а й з урахуванням вимог Закону України "Про господарські товариства", відповідно до якого має право самостійно ініціювати скликання загальних зборів товариства.

Отже, директор Товариства користується такими ж правами як і будь-який інший працівник.

Разом з тим, особливість звільнення директора із займаної посади полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників Товариства.

Системний аналіз положень статті 38 Кодексу законів про працю України, статті 145 Цивільного кодексу України, статей 58, 60, 62 Закону України "Про господарські товариства" дає підстави для висновку, що праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення і створення виконавчого органу.

Судом було встановлено, що позивачем дотримано приписи законодавства щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, що передбачено статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статутом, а також порядку звільнення з посади за власним бажанням, що передбачений статтею 38 Кодексу законів про працю України.

Однак, до цього часу заява позивача про звільнення зборами учасників відповідача у встановленому порядку не розглянута, рішення про звільнення не прийнято.

ОСОБА_1 просить визнати припиненими корпоративні правовідносини Товариства директора ОСОБА_1 з представництва та управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" та визнати припиненими трудові відносини директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" ОСОБА_1 з моменту вступу відповідного рішення суду в законну силу.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного позовні вимоги про визнання припиненими корпоративних правовідносин ОСОБА_1 з представництва та управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" та визнання припиненими трудових відносин директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" ОСОБА_1 з моменту вступу відповідного рішення суду в законну силу є обґрунтованими.

Згідно правил частини 7 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Суд вважає, що оскільки предметом спору є припинення трудових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Флагман", то належним відповідачем у даній справі є особа, з якою працівник перебуває (перебував) у трудових відносинах, а не засновники юридичної особи. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню до належного відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман", а у задоволенні позовних вимог до відповідачів-2 ОСОБА_2 суд відмовляє з підстав їх пред`явлення до неналежного відповідача.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" до відповідача-2: ОСОБА_2 про визнання припиненими корпоративних правовідносин з представництва та управління товариством та визнання припиненими трудових відносин директора товариства задовольнити частково.

Визнати припиненими корпоративні правовідносини директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) з представництва та управління Товариством з обмеженою відповідальністю "Флагман" (49125, м. Дніпро, вул. Терещенковська, буд. 23, прим. 250; ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 31596011) та визнати припиненими трудові відносини директора Товариством з обмеженою відповідальністю "Флагман" (49125, м. Дніпро, вул. Терещенковська, буд. 23, прим. 250; ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 31596011) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) з моменту набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" (49125, м. Дніпро, вул. Терещенковська, буд. 23, прим. 250; ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 31596011) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 1 514,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.06.2024

Суддя Ю.А. Бажанова