Рішення

від 20.02.2024 по справі 910/19066/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.02.2024Справа № 910/19066/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Крисько О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/19066/21

За позовом Фізичної особи ОСОБА_1

до Компанії «Евінз Лімітед»

та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-фінансова компанія «Профінвест»

про зобов`язання вчинити дії та стягнення 205692,28 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Бєлкін Л.М.;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Паніотов О.К.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Компанії «Евінз Лімітед» (далі- відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-фінансова компанія «Профінвест» (далі - відповідач-2) про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 205692,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами не було сплачено позивачу, як акціонеру Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському", вартість акцій викуплених за договором купівлі-продажу №б/н від 26.12.2018, який укладений в спрощений спосіб, у зв`язку з чим позивач просить суд зобов`язати Компанію «Евінз Лімітед» надати депозитарній установі, у якій відкритий рахунок відповідача-1, розпорядження про виконання облікової операції переказу цінних паперів (зарахування прав на цінні папери) щодо 63 штук акцій Приватного акціонерного товариства "Завод «Кузня на Рибальському», які за договором купівлі-продажу №б/н від 26.12.2018 переказуються позивачем та стягнути солідарно з відповідачів вартість акцій у розмірі 163115,82 грн, інфляційні втрати у розмірі 26595,46 грн та 3% річних у розмірі 15981,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/19066/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

10.01.2022 року через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача-2, в якому наголошує на тому, що в процесі викупу акцій у інших акціонерів, відповідно до статті 65 Закону України «Про акціонерні товариства» зацікавленими сторонами є, з одного боку, акціонер, який придбав контрольний пакет акцій (покупець), і з другої сторони, акціонер, який прийняв рішення продати свої акції (продавець), тоді як торговець цінними паперами залучається, в даному випадку, як посередник відповідно до приписів Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок». При цьому, оплата за придбані акції здійснюється лише у випадку укладення в письмовій формі, у вигляді паперового договору купівлі-продажу акцій, втім, у даному випадку, такий договір укладений не був, у зв`язку з тим, що відповідач-1 на виконання договору комісії ще не визначився з порядком проведення розрахунків за договорами купівлі-продажу акцій, а саме: чи відповідач-1 самостійно здійснюватиме розрахунки за придбані акції, чи відповідач-2 буде здійснювати розрахунки за придбані акції, чи оплата буде здійснюватись частково відповідачем-1 та відповідачем-2. Разом з цим, заперечує проти доводів позивача про укладення договору купівлі-продажу акцій у спрощений спосіб, оскільки за приписами чинного законодавства є обов`язковим укладення договору купівлі-продажу цінних паперів торговцем цінних паперів у письмовій формі у вигляді паперового або електронного документа, однак відповідач-2 не мав можливості укласти такий договір, оскільки відповідачем-1 не врегульовано з відповідачем -2 порядок проведення розрахунків за договорами купівлі-продажу та не перераховано кошти за рахунок яких відповідач-2 повинен був придбавати для відповідача-1 на виконання договору комісії акції. Також відповідач-2 заперечує проти доводів позивача про неподільність предмета зобов`язання щодо зобов`язань відповідача-1 про викуп акцій у позивача та про наявність у відповідачів солідарного обов`язку, оскільки предмет зобов`язання, акції, можуть бути придбаними в інтересах комітента декількома торговцями цінними паперами шляхом поділу пакета акцій на декілька, а предмет зобов`язання щодо здійснення оплати позивачеві, за придбані акції, може бути виконаний декількома особами і в різні строки.

У судовому засіданні 18.01.2022 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про встановлення учасникам справи процесуальних строків для подання заяв по суті спору та відкладення підготовчого засідання у справі на 08.02.2022 року.

31.01.2022 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі бенефіціара викупу акцій ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, оскільки у разі задоволення позову до відповідача-1 на акції, в яких, за даними Антимонопольного комітету України, особисто зацікавлена вказана особа, може бути звернено стягнення.

31.01.2022 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 , оскільки у разі задоволення позову до відповідача-1 на акції, голосування якими здійснює вказана особа, як уповноважена особа відповідача-1, може бути звернено стягнення.

02.02.2022 року через відділ діловодства суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує проти доводів відповідача-2 і зазначає, що за умовами договору комісії, укладеного між відповідачами, відповідач-2 мав укласти договори купівлі-продажу акції з акціонерами до 12 березня 2019 року і цей термін не був обумовлений отриманням коштів від відповідача-1, отже відповідач-2 мав укласти договори купівлі-продажу акцій з акціонерами незалежно від отримання/неотримання коштів на викуп від відповідача-1. При цьому, наголошує, що з аналізу умов договору комісії вбачається, що саме відповідач-2 не здійснив жодних дій на виконання оферти у процедурі «селл-аут» і відповідно у пріоритетному порядку позов має бути задоволений до відповідача-2, у разі відсутності солідарної відповідальності. Також позивач заперечує доводи відповідача-2 про відсутність укладеного договору купівлі-продажу акцій, оскільки, за твердженням позивача, він є укладеним автоматично з огляду на вчинення сторонами правочину у письмовій формі шляхом викладення його змісту у кількох документах (листах), підписаних особами, уповноваженими на це установчими документами та законом. Позивач наголошує на тому, що цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовістності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язку, і особа не може отримувати перевагу від недобросовістної поведінки, у свою чергу, позивач мав виправдані очікування на отримання грошових коштів за акції під час реалізації приписів статті 65 Закону України «Про акціонерні товариства».

08.02.2022 року через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшли зауваження щодо залучення третіх осіб, оскільки за приписами законодавства про акціонерні товариства, акціонери не відповідають за зобов`язаннями товариства і не несуть ризик збитків, пов`язаних з товариством, а повноваження ОСОБА_3 закінчилися у грудні 2021 року і жодних доказів повторного обрання позивачем не надано.

11.02.2022 року через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшло клопотання щодо належного повідомлення відповідача-1 про розгляд даної справи, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про його обізнаність.

14.02.2022 року через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив, в яких наголошує на тому, що згідно вимог чинного законодавства, які, в тому числі, регулюють діяльність торговця цінних паперів, для проведення оплати відповідачем-2 позивачу, обов`язковою умовою є укладення між позивачем та відповідачем-2 договору купівлі-продажу цінних паперів, не просто в письмовій формі, а у вигляді паперового документу, засвідченого підписами уповноважених осіб сторін даного договору, тобто у формі єдиного документа, однак такого договору між позивачем та відповідачем-2 укладено не було. Також відповідач-2 зауважує на тому, що відповідно до приписів статті 65 Закону України «Про акціонерні товариства» та статті 1014 Цивільного кодексу України саме відповідач-1 є набувачем права власності на цінні папери, які за договором комісії, відповідач-2 мав викупити у акціонерів.

У судовому засіданні 22.02.2022 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову у залученні до участі у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

Так, відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Слід зазначити, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини. Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Тоді як, в даному випадку, виходячи з меж предмету даного позову заявником не доведено, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки цих осіб, як і не визначено у відповідності до приписів статті 50 Господарського процесуального кодексу України наявності юридичного інтересу у цих осіб в спірних правовідносинах, що свідчить про відсутність обставин, з якими процесуальний закон пов`язує підстави залучення третіх осіб до участі у справі.

При цьому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 відкладено підготовче засідання у справі та, оскільки відповідач є резидентом Республіки Кіпр зупинено провадження у справі №910/19066/21 до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу Республіки Кіпр на судове доручення Господарського суду міста Києва про вручення відповідачу-1 копії позовної заяви з доданими до неї документами та ухвал Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 та від 22.02.2022 у справі №910/19066/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 поновлено провадження у справі №910/19066/21 з огляду на те, що сплив термін, який суддя визначив як достатній для повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 відкладено підготовче засідання у справі з підстав необхідності належного повідомлення Компанії «Евінз Лімітед» про розгляд даної справи, у зв`язку з чим провадження у справі зупинено до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу Республіки Кіпр на судове доручення Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2022 поновлено провадження у справі №910/19066/21 з огляду на те, що сплив термін, який суддя визначив як достатній для повідомлення відповідача про розгляд даної справи та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2023 відкладено підготовче засідання у справі та, оскільки відповідач є резидентом Республіки Кіпр зупинено провадження у справі №910/19066/21 до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу Республіки Кіпр на судове доручення Господарського суду міста Києва про вручення Компанії «Евінз Лімітед» перекладу на англійську мову, з нотаріальним засвідченням його вірності, позовної заяви з додатками та ухвал Господарського суду міста Києва від 14.12.2021, від 22.02.2022 та від 10.02.2023 у справі №910/19066/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 поновлено провадження у справі №910/19066/21 з огляду на те, що сплив термін, який суддя визначив як достатній для повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 відкладено підготовче засідання у справі з підстав необхідності належного повідомлення Компанії «Евінз Лімітед» про розгляд даної справи, у зв`язку з чим провадження у справі зупинено до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу Республіки Кіпр на судове доручення Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 поновлено провадження у справі №910/19066/21 з огляду на те, що сплив термін, який суддя визначив як достатній для повідомлення відповідача-1 про розгляд даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 року призначено судове засідання.

29.09.2023 року через відділ діловодства суду надійшли докази виконання судового доручення Господарського суду міста Києва компетентним органом Республіки Кіпр.

16.10.2023 року через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшли пояснення у справі, в яких наголошує на необґрунтованості поданого позову, оскільки договір комісії є похідним від оферти від 17.12.2018 року і прямо передбачає, що викуп акцій здійснюється за рахунок компанії «Евінз Лімітед», а відтак стягнення з ТОВ «ІФК «Профінвест» грошових коштів суперечитиме засадам договірного права, спричинить безпідставну фінансову відповідальність відповідача-2 перед позивачем за відсутності будь-яких договірних або фінансових зобов`язань між такими сторонами.

16.10.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі бенефіціара викупу акцій ОСОБА_2 в якості співвідповідача, оскільки означена особа є бенефіціарним власником компанії «Евінз Лімітед».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 року призначено судове засідання на 28.11.2023 року.

У судовому засіданні 28.11.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залишення без розгляду клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_2 у зв`язку із заявленням у судовому засіданні представником позивача усного клопотання про залишення її без розгляду. При цьому, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті на 19.12.2023 року.

Так, за приписами частини 1 статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

В той же час, принцип диспозитивності належить до основних принципів господарського судочинства та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Саме по собі заявлення клопотання про залишення клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами Господарського процесуального кодексу України, який не містить обмежень в його реалізації, і не містить посилань, що таке питання можливо вирішити під певною умовою.

У той же час, законом не встановлено вимог щодо форми клопотання про залишення без розгляду клопотання про залучення співвідповідача, відтак його може бути викладено і у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного, що узгоджується з приписами частини 2 статті 169 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої, заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що заявлення усного клопотання про залишення без розгляду клопотання про залучення співвідповідача у судовому засіданні здійснено уповноваженою особою позивача, суд дійшов висновку про задоволення відповідного клопотання та залишення без розгляду клопотання ОСОБА_1 про залучення співвідповідача.

У судових засіданнях під час розгляду справи по суті, судом у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошувались перерви, зокрема, до 20.02.2024.

У судовому засіданні 20.02.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, представник відповідача-2 у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

У свою чергу, відповідач-1 взагалі в судові засідання не з`являвся, хоча про розгляд даної справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази від компетентного органу Республіки Кіпр на виконання судового доручення Господарського суду міста Києва, згідно яких судові документи були вручені 04.08.2023 року.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Пономарьов проти України", сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відтак, враховуючи, що відповідач-1 був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, втім про причини неявки не повідомив і не подав жодних клопотань, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за його відсутності.

Разом з цим суд зазначає, що у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, відповідачу-1 був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 16-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем-1 відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому судом враховано, що відповідно до приписів статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Приймаючи до уваги, що відповідач-1 у встановлений строк не подав до суду ані відзиву на позов, ані клопотання про продовження строку на його подання, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 20.02.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є акціонером Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» та володіє простими іменними акціями, емітентом яких є вказане акціонерне товариство, у кількості 63 шт, що підтверджується обмеженою випискою про стан рахунку у цінних паперах на 21.12.2018.

17.12.2018 Компанія «Евінз Лімітед» направила на адресу Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» публічну безвідкличну пропозицію (оферту) про придбання акцій Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» №01-17/12/2018 у зв`язку з придбанням контрольного пакету акцій емітента.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у листі від 06.08.2019 №26/01/18362 на запит позивача повідомила, що наглядовою радою Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» було прийнято рішення про розсилання публічної безвідкличної пропозиції (оферти) акціонерам Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» рекомендованим поштовим відправленням на підставі реєстру (переліку) власників іменних цінних паперів, складеного ПАТ «НДУ» станом на 17.12.2018.

Приватним акціонерним товариством «Завод «Кузня на Рибальському» укладено договір №1-РО від 17.12.2018 з ПАТ «НДУ» щодо надсилання копії публічної безвідкличної пропозиції для всіх акціонерів - власників простих акцій товариства про придбання належних їм акцій (оферти).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-фінансова компанія «Профінвест» повідомило, що для реалізації публічної безвідкличної пропозиції (оферти) про придбання акцій Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» в якості торговця цінними паперами Компанією «Евінз Лімітед» було залучено ТОВ «Інвестиційно-фінансова компанія «Профінвест».

Так, як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2018 року між Компанією «Евінз Лімітед» (комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-фінансова компанія «Профінвест» (комісіонер) укладено договір комісії №БК-18/4585/1 за умовами якого комітент доручає комісіонеру за винагороду і від імені останнього та за рахунок комітента здійснити посередницькі послуги на позабіржовому ринку щодо купівлі за рахунок та в інтересах комітента у визначені строки, вказані нижче цінні папери, за ціною обумовленою в п. 2.1 цього договору на умовах цього договору, а саме: акції, іменні прості; форма існування ЦП бездокументарна, емітовані Приватним акціонерним товариством «Завод «Кузня на Рибальському»; номінальною вартістю ЦП - 49,00 грн; місце укладення договору поза фондовою біржею; спосіб проведення розрахунків без дотримання принципу «поставка ЦП проти оплати»; кількість ЦП 2000 шт; загальна вартість ЦП по договору 5178280 грн.

За умовами пунктів 2.1, 2.2 та 3.1 договору вартість купівлі пакету ЦП за цим договором складає 5178280 грн. Перехід прав власності на пакет ЦП, що є предметом даного договору за договорами, укладеними на виконання цього договору, здійснюється у межах депозитарної системи України. Комісіонер протягом 60 банківських днів з моменту підписання цього договору укладає договори купівлі-продажу (біржові угоди) на виконання цього договору.

Як зазначає позивач та встановлено під час розгляду справи, наглядовою радою Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» на офіційному сайті було розміщено публічну безвідкличну пропозицію (оферту) про придбання акцій Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» (місцезнаходження: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 26) компанією ЕВІНЗ ЛІМІТЕД (EWINS LIMITED). Оферта повністю відповідає вимогам статті 65 Закону України «Про акціонерні товариства».

В публічній безвідкличній пропозиції зазначено відомості про власника контрольного пакету акцій: ЕВІНЗ ЛІМІТЕД (EWINS LIMITED), компанія, що створена та діє за законодавством республіки Кіпр, Реєстраційний номер НЕ 389225, адреса реєстрації: Діагору 4, КЕРМІА ХАУС, 5й поверх, Квартира/Офіс 502, 1097, Нікосія, Кіпр,) тел. + 357 22029331, прямо володіюча акціями простими іменими в кількості 3225723 штук (94,0348%); дата подання повідомлення про набуття права власності на контрольний пакет акцій акціонерного товариства 16.11.2018 року та контактні дані торговця цінними паперами (особи, що в інтересах власника контрольного пакета акцій (відповідальної особи) здійснюватиме купівлю акцій у акціонерів) ТОВ «ІФК ПРОФІНВЕСТ», код за ЄДРПОУ 33601866, адреса: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 30, тел.: +044 461 80 86, ОСОБА_4 .

Ціна придбання акцій 2589,14 грн, яка затверджена Наглядовою Радою Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському», відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про акціонерні товариства» та визначена відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 65 Закону України «Про акціонерні товариства», як найбільша з таких: ринкова вартість, визначена суб`єктом оціночної діяльності відповідно до ст. 8 Закону, станом на день, що передує дню розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів або через особу, яка проводить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку, повідомлення про укладання особою (особами, що діють спільно) договору, в результаті виконання якого вона з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стане (прямо або опосередковано) власником контрольного пакета акцій Товариства. Ціна визначена суб`єктом оціночної діяльності про вартість майна, відповідно до висновку від 19.11.18 року суб`єкта оціночної діяльності ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТВІ» (ідентифікаційний код: 32661217; сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 163/17 від 02.03. 2018 р. виданий Фондом державного майна України) станом на 19.11.18 року ціна складає 2 417,04 грн. (дві тисячі чотириста сімнадцять гривень 04 копійки), за одну акцію; найвища ціна за якою особа (особи, що діють спільно) опосередковано, набула право власності на акції (паїв, часток) іншої юридичної особи протягом 12 місяців, що передують дню набуття такого пакету акцій включно з днем набуття такою особою контрольного пакету акцій Товариства. Найвища ціна придбання акцій склала 2 589, 14 грн. за одну акцію. Обставини, визначені пунктом 3 частини 3 ст. 65 Закону України «Про акціонерні товариства», відсутні.

Порядок реалізації цієї Оферти: повідомлення про прийняття пропозиції про придбання акцій має бути надіслане акціонером протягом 20 робочих днів з дня надходження оферти, за адресою контактної особи вказаної в пп.4 п.1 цієї Оферти. В повідомлені про прийняття пропозиції про придбання акцій мають бути зазначені: ідентифікаційні дані акціонера, зокрема, для фізичних осіб-громадян України: прізвище, ім`я, по батькові, згідно з паспортом, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контрольний орган і мають відмітку у паспорті); кількість акцій Товариства, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження), що належать такому акціонеру; реквізити рахунку в цінних паперах акціонера; за наявності - банківські-платіжні реквізити.

Порядок укладання договорів та оплати акцій, що придбаються: відповідно до ст. 208 Цивільного Кодексу України та ч.8 ст. 17 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» правочини щодо цінних паперів повинні вчинятись у письмовій формі та за участю або посередництвом торговця цінними паперами. Протягом 30 днів з дня закінчення зазначеного в пп. 1 п. 3 Оферти строку особа, яка придбала контрольний пакет акцій Товариства (відповідальна особа), та акціонер, який прийняв пропозицію про придбання акцій мають укласти договір купівлі-продажу акцій з обов`язковим залученням торговця цінними паперами. Для реалізації цієї оферти в якості торговця цінними паперами було залучено ТОВ «ІФК ПРОФІНВЕСТ»(контакти вказані в пп.4 п. 1 цієї оферти).

Протягом 30 днів з дня закінчення зазначеного в пп.1 п. 3 оферти строку: власник контрольного пакету акцій (відповідальна особа) або торговець цінними паперами сплачує акціонерам, які прийняли пропозицію про придбання акцій та уклали договір купівлі-продажу акцій, вартість їхніх акцій виходячи із зазначеної в оферті ціни придбання. Перерахування акціонерами коштів за акції здійснюється на рахунки, зазначені у відповідному договорі купівлі-продажу акцій, а акціонер, яких прийняв пропозицію та уклав договір купівлі-продажу акцій, повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття власником контрольного пакета акцій (відповідальною особою) права власності на акції цього акціонера; розрахунки за договорами купівлі-продажу акцій здійснюються в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України за принципом «поставка цінних паперів проти оплати».

Для укладання вказаного договору, акціонери, які прийняли пропозицію про придбання акцій, для реалізації своїх прав, передбачених ст. 65 ЗУ «Про акціонерні товариства», повинні мати укладені ними договори з депозитарною установою, в якій вони мають рахунок у цінних паперах, актуалізувати свої дані в анкеті цього рахунку та отримати виписку з цього рахунку, що підтверджує наявність у акціонера прав на відповідні акції. В межах реалізації цієї оферти акціонери можуть здійснити продаж акцій, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження). Для укладання договору купівлі-продажу акцій акціонери мають право надати торговцю цінними паперами документи та інформацію, необхідні йому як суб`єкту первинного фінансового моніторингу відповідно до норм Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Повноваження представників акціонерів повинні бути належним чином підтверджені.

Ідентифікація акціонерів буде відбуватися в ТОВ «ІФК ПРОФІНВЕСТ» код за ЄДРПОУ 33601866 за адресою: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 30. Ухилення акціонерами, які прийняли пропозицію про придбання акцій, від надання торговцю цінними паперами документів, необхідних йому для здійснення первинного моніторингу відповідно до чинного законодавства, має наслідком відмову торговця цінними паперами від укладення договору, та звільняє особу, яка придбала контрольний пакет акцій товариства (відповідальну особу), від виконання її обов`язків, встановлених ч. 8 ст. 65 Закону України «Про акціонерні товариства». Оплата вартості акцій буде здійснюватися виключно грошовими коштами.

Аналогічна за змістом публічна безвідклична пропозиція (оферта) про придбання акцій Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» компанією ЕВІНЗ ЛІМІТЕД (EWINS LIMITED), як зазначає позивач, надійшла і на його адресу, як акціонера Товариства, який станом на 17.12.2018 володів простими іменними акціями, у кількості 63 шт.

Позивач скористався своїм правом на обов`язковий викуп належних йому акцій та у встановлений в оферті строк направив відповідачу-2, як особі, яка діє в інтересах власника контрольного пакета акцій, повідомлення про прийняття пропозиції про придбання акцій Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» компанією ЕВІНЗ ЛІМІТЕД (EWINS LIMITED) в кількості 63 штуки за ціною придбання 2589,14 грн за одну акцію, зазначивши в повідомленні всі реквізити визначені офертою та просив повідомити його про дату та час укладення договору купівлі-продажу акцій з подальшим вчиненням усіх дій, необхідних для набуття власником контрольного пакету акцій Товариства, яку отримав відповідач-2, що ним не заперечувалось під час розгляду справи та підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0407134578117 та описом вкладення у цінний лист № 0407134578117.

Проте, відповідачами подальших дій, спрямованих на викуп цінних паперів позивача, не вчинено, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить зобов`язати Компанію «Евінз Лімітед» надати депозитарній установі, у якій відкритий рахунок відповідача-1, розпорядження про виконання облікової операції переказу цінних паперів (зарахування прав на цінні папери) щодо 63 штук акцій Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському", які за договором купівлі-продажу №б/н від 26.12.2018 переказуються позивачем та стягнути солідарно з відповідачів вартість акцій у розмірі 163115,82 грн, інфляційні втрати у розмірі 26595,46 грн та 3% річних у розмірі 15981,00 грн.

Заперечуючи проти позову відповідач-2 зауважує на тому, що в процесі викупу акціонером, який придбав контрольний пакет акцій (покупець), акцій у інших акціонерів, відповідно до статті 65 Закону України «Про акціонерні товариства» зацікавленими сторонами є, з одного боку, акціонер, який придбав контрольний пакет акцій (покупець), і з другої сторони, акціонер, який прийняв рішення продати свої акції (продавець), тоді як торговець цінними паперами залучається, як посередник відповідно до приписів Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок». При цьому, оплата за придбані акції здійснюється лише у випадку укладення в письмовій формі, у вигляді паперового договору купівлі-продажу акцій, втім, у даному випадку, такий договір укладений не був, у зв`язку з тим, що відповідач-1 на виконання договору комісії ще не визначився з порядком проведення розрахунків за договорами купівлі-продажу акцій, а саме: чи відповідач-1 самостійно здійснюватиме розрахунки за придбані акції, чи відповідач-2 буде здійснювати розрахунки за придбані акції, чи оплата буде здійснюватись частково відповідачем-1 та відповідачем-2. Також відповідач-2 заперечує проти доводів позивача про неподільність предмета зобов`язання щодо зобов`язань відповідача-1 про викуп акцій у позивача та про наявність у відповідачів солідарного обов`язку, оскільки предмет зобов`язання, акції, можуть бути придбаними в інтересах комітента декількома торговцями цінними паперами шляхом поділу пакета акцій на декілька, а предмет зобов`язання щодо здійснення оплати позивачеві, за придбані акції, може бути виконаний декількома особами і в різні строки.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд у даній справі дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 6 вказаного Закону акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Пунктом 8 частини 1 статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що корпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Приписами ч. 1-2 ст. 65 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що особа (особи, що діють спільно) протягом одного робочого дня з дати укладення нею договору, за наслідками виконання якого вона з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стане (прямо або опосередковано) власником контрольного пакета акцій приватного акціонерного товариства (а у разі набуття контрольного пакета акцій в результаті придбання акцій у процесі емісії - з дати депонування глобального сертифіката за таким випуском акцій), зобов`язана подати до товариства та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку повідомлення про укладення такого договору.

Товариство не пізніше 24 години наступного робочого дня в одноденний строк зобов`язане розмістити зазначене повідомлення на веб-сайті товариства та у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів або через особу, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку.

Особа (особи, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій приватного акціонерного товариства з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала (прямо або опосередковано) власником контрольного пакета акцій приватного акціонерного товариства, в одноденний строк з дня набуття нею права власності на такий пакет акцій зобов`язана подати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та товариства інформацію про набуття нею такого пакета із зазначенням інформації про найвищу ціну, за якою вона придбавала акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують дню набуття такого пакета акцій включно з днем набуття, та дати набуття такого пакета.

Товариство в одноденний строк зобов`язане розмістити зазначену інформацію на веб-сайті товариства та у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів.

Наглядова рада (або виконавчий орган товариства, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) не пізніш як за 25 робочих днів з дня отримання такої інформації має затвердити ринкову вартість акцій та повідомити її особі (особам, що діють спільно), зазначеній в абзаці першому цієї частини.

При цьому, частиною 4 вказаної статті визначено, що особа (особи, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій товариства з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала (прямо або опосередковано) власником контрольного пакета акцій приватного акціонерного товариства або будь-яка її афілійована особа, протягом двох робочих днів з дати отримання інформації про ціну придбання акцій зобов`язана запропонувати всім акціонерам придбати у них акції товариства, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження), шляхом надсилання до товариства публічної безвідкличної пропозиції для всіх акціонерів - власників акцій товариства про придбання належних їм акцій (оферти).

Оферта надсилається на адресу місцезнаходження товариства на ім`я наглядової ради або виконавчого органу (якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) та до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і кожній фондовій біржі, на якій цінні папери (акції) товариства допущено до торгів.

Наглядова рада (або виконавчий орган товариства, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) зобов`язана розмістити зазначену оферту на веб-сайті товариства та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також надіслати її кожному власнику простих акцій товариства відповідно до переліку акціонерів товариства протягом семи робочих днів з дня надходження оферти.

У разі якщо власниками контрольного пакета акцій товариства є дві та більше особи, що діють спільно, такі особи мають визначити особу, відповідальну за реалізацію норм, передбачених цією статтею (далі - відповідальна особа).

Приписами частини 5-7 статті 65 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що оферта має містити відомості про: 1) особу (кожну з осіб, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій приватного акціонерного товариства з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала (прямо або опосередковано) власником контрольного пакета акцій товариства, та її афілійованих осіб (ім`я (найменування), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи), код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для юридичної особи - резидента), код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційне посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юридичної особи - нерезидента) особи (кожної з осіб, що діють спільно) та її афілійованих осіб), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій товариства, належних кожній із зазначених осіб, контактні дані особи (кожної з осіб, що діють спільно); 2) відповідальну особу, у разі якщо власниками контрольного пакета акцій товариства є дві та більше особи, що діють спільно (ім`я (найменування), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи), код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для юридичної особи - резидента), код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юридичної особи - нерезидента), місце проживання (місцезнаходження), контактні дані відповідальної особи); 3) ціну придбання акцій та порядок її визначення; 4) строк, протягом якого акціонери можуть повідомити про прийняття пропозиції про придбання акцій відповідно до частини шостої цієї статті;5) порядок оплати акцій, що придбаваються; 6) спосіб (способи) оплати акцій, що придбаваються.

Строк, протягом якого акціонери можуть повідомити особу, яка придбала контрольний пакет акцій, або відповідальну особу щодо прийняття пропозиції про придбання акцій, має становити від 10 до 50 робочих днів з дати надходження оферти.

Якщо після розміщення оферти у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та до закінчення строку для її прийняття особа (особи, що діють спільно), яка придбала контрольний пакет акцій товариства, придбає акції за ціною вищою, ніж ціна, зазначена в оферті, така особа повинна підвищити ціну придбання до найвищої ціни та надіслати до товариства змінену оферту для подальшого надіслання її товариством усім акціонерам та розміщення зміненої оферти на веб-сайті товариства та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. У зміненій оферті змінюється лише інформація про ціну придбання акцій. У разі надсилання до товариства зміненої оферти особа, яка стала власником контрольного пакета акцій товариства, або відповідальна особа має компенсувати різницю у ціні акцій тим акціонерам, акції яких до цього були придбані. Оплата вартості акцій, що придбаваються, може здійснюватися грошовими коштами, цінними паперами або поєднанням грошових коштів і цінних паперів. Конкретний спосіб оплати вартості акцій із запропонованих в оферті визначається акціонером, у якого такі акції придбаваються. При цьому одним із способів оплати вартості акцій, запропонованих в оферті, має бути оплата виключно грошовими коштами.

Умовами частини 8 вказаної статті встановлено, що протягом 30 днів з дня закінчення зазначеного в оферті строку особа, яка придбала контрольний пакет акцій, або відповідальна особа має сплатити акціонерам, які прийняли пропозицію про придбання акцій, вартість їхніх акцій виходячи із зазначеної в оферті ціни придбання, а акціонер, який прийняв пропозицію про придбання акцій, має вчинити усі дії, необхідні для набуття особою, яка придбала контрольний пакет акцій, або відповідальною особою права власності на його акції. При цьому розрахунки та набуття права власності за результатами таких дій здійснюються протягом одного робочого дня в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

З системного аналізу приписів статті 65 Закону України «Про акціонерні товариства» вбачається, що у особи, яка внаслідок придбання акцій товариства з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала (прямо або опосередковано) власником контрольного пакета акцій приватного акціонерного товариства або будь-яка її афілійована особа наявний законодавчо встановлений обов`язок придбати акції осіб, які прийняли пропозицію про придбання акцій та сплатити протягом 30 днів з дня закінчення зазначеного в оферті строку вартість їхніх акцій, виходячи із зазначеної в оферті ціни придбання, а, відповідно, у особи, яка прийняла пропозицію виникають законні та виправдані очікування на відповідний викуп.

При цьому, вимоги Закону України «Про акціонерні товариства», який є спеціальним законом у питанні обов`язкового викупу акцій у акціонерів, не передбачають додаткових умов, окрім, визначених в даному законі, в тому числі і участі торговців цінних паперів.

У той же час, приписами частини 8, 9 статті 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, вказано, що правочини щодо цінних паперів повинні вчинятися за участю або посередництвом торгівця цінними паперами, крім випадків: розміщення емітентом власних цінних паперів; викупу та продажу емітентом власних цінних паперів; проведення розрахунків з використанням неемісійних цінних паперів; розміщення казначейських зобов`язань України; внесення цінних паперів до статутного (складеного) капіталу юридичних осіб; дарування цінних паперів; спадкування та правонаступництва цінних паперів; вчинення правочинів, пов`язаних з виконанням судових рішень; вчинення правочинів у процесі приватизації; вчинення правочинів між нерезидентами за межами України. Правочини щодо цінних паперів, вчинені без участі (посередництва) торговця цінними паперами, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті, є нікчемними.

З огляду на викладене, з метою реалізації публічної безвідкличної пропозиції (оферти) про придбання акцій Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» в якості торговця цінними паперами Компанією «Евінз Лімітед» було залучено ТОВ «Інвестиційно-фінансова компанія «Профінвест» шляхом укладення 17.12.2018 року договору комісії №БК-18/4585/1 та визначення в оферті контактних даних ТОВ «ІФК ПРОФІНВЕСТ», як особи, яка в інтересах власника контрольного пакета акцій мала приймати повідомлення про прийняття пропозиції про придбання акцій і оформлювати купівлю акцій у акціонерів у встановленому порядку.

Судом встановлено, що наглядовою радою Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» на офіційному сайті було розміщено публічну безвідкличну пропозицію (оферту) про придбання акцій Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» (місцезнаходження: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 26) компанією ЕВІНЗ ЛІМІТЕД (EWINS LIMITED) та направлено повідомлення акціонерам про наявність такої пропозиції, в тому числі позивачу.

Оферта повністю відповідає вимогам статті 65 Закону України «Про акціонерні товариства»: містить відомості про власника контрольного пакету акцій, ціну придбання акцій, порядок реалізації цієї оферти та відомості про контактну особу на адресу, якої має бути надіслане повідомлення про прийняття пропозиції про придбання акцій акціонером протягом 20 робочих днів з дня надходження оферти.

Позивач скористався своїм правом на обов`язковий викуп належних йому акцій та у встановлений в оферті строк направив відповідачу-2, як особи, яка діє в інтересах власника контрольного пакета акцій, повідомлення про прийняття пропозиції про придбання акцій Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» компанією ЕВІНЗ ЛІМІТЕД (EWINS LIMITED) в кількості 63 штуки за ціною, придбання 2589,14 грн за одну акцію, зазначивши в повідомленні всі реквізити визначені офертою та просив повідомити його про дату та час укладення договору купівлі-продажу акцій з подальшим вчиненням усіх дій, необхідних для набуття власником контрольного пакету акцій Товариства, яку отримав відповідач-2, що ним не заперечувалось під час розгляду справи та підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0407134578117 та описом вкладення у цінний лист № 0407134578117.

Однак, у встановлений пунктом 3.1 договору комісії від 17.12.2018 №БК-18/4585/1, укладеного між відповідачами, строк Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-фінансова компанія «Профінвест» договори купівлі-продажу (біржові угоди) з акціонерами, які прийняли пропозицію про придбання акцій Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському», укладені не були, тобто не вчинено дій на оформлення реалізації публічної безвідкличної пропозиції (оферти), з підстав того, як зазначав відповідач-2 під час розгляду справи, що відповідачем-1 не врегульовано з ним порядок проведення розрахунків за договорами купівлі-продажу та не перераховано кошти за рахунок яких відповідач-2 повинен був придбавати для відповідача-1 на виконання договору комісії акції.

Такі дії, за висновком суду, фактично призвели до блокування, визначеної статтею 65 Закону України «Про акціонерні товариства» процедури «селл-аут», що не відповідає принципу справедливості і добросовісності та порушує встановлене законом право позивача на викуп його акцій.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

У свою чергу, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

У даному випадку, як встановлено судом, на виконання приписів Закону України «Про акціонерні товариства» 17.12.2018 Компанія «Евінз Лімітед» направила на адресу Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» публічну безвідкличну пропозицію (оферту), яка підписана уповноваженою особою, про придбання акцій Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» №01-17/12/2018 у зв`язку з придбанням контрольного пакету акцій емітента, вказавши ціну викупу, наглядова рада товариства розмістити зазначену оферту на веб-сайті товариства та надіслала її позивачу. Позивач, у свою чергу, скористався таким правом, про що у встановлений в оферті строк повідомив відповідача-2, як контактну особу Компанії «Евінз Лімітед», направивши йому 22.12.2018 повідомлення про прийняття пропозиції про придбання акцій.

Положеннями ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України закріплено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 ст. 641 Цивільного кодексу України встановлено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч.ч. 1, 2 ст. 642 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

При цьому, вимоги Закону України «Про акціонерні товариства», який є спеціальним законом у питанні обов`язкового викупу акцій у акціонерів, не передбачають додаткових умов, окрім, визначених в даному законі, в тому числі і участі торговців цінних паперів, а відтак у разі реалізації процедури «селл-аут» право акціонера, який прийняв пропозицію про придбання акцій, не може бути поставлено в залежність від вчинення чи не вчинення третіми особами будь-яких додаткових дій. Особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

Умовами частини 8 статті 65 Закону України «Про акціонерні товариства» беззаперечно встановлено, що протягом 30 днів з дня закінчення зазначеного в оферті строку особа, яка придбала контрольний пакет акцій, або відповідальна особа має сплатити акціонерам, які прийняли пропозицію про придбання акцій, вартість їхніх акцій виходячи із зазначеної в оферті ціни придбання, а акціонер, який прийняв пропозицію про придбання акцій, має вчинити усі дії, необхідні для набуття особою, яка придбала контрольний пакет акцій, або відповідальною особою права власності на його акції. При цьому розрахунки та набуття права власності за результатами таких дій здійснюються протягом одного робочого дня в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, зважаючи на те, що статтею 65 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлений обов`язок викупу і зобов`язаними за умовами даної статті є саме, акціонер, який придбав контрольний пакет акцій (покупець), і акціонер, який прийняв рішення продати свої акції (продавець), та публічну безвідкличну пропозицію (оферту), яку прийняв позивач, здійснено Компанією «Евінз Лімітед» суд прийшов до висновку, що саме між позивачем та Компанією «Евінз Лімітед» виникли взаємні зобов`язання щодо купівлі-продажу акцій і вказані особи вчинили відповідний правочин у письмовій формі шляхом викладення його змісту у кількох документах (пропозиція від 17.12.2018 та повідомлення від 22.12.2018), підписаних уповноваженими особами.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому положеннями Закону України «Про акціонерні товариства», які мають спеціальний характер для спірних правовідносин, не визначені істотні умови договору про обов`язковий викуп акцій.

У пропозиції від 17.12.2018 та повідомленні від 22.12.218, містяться умови щодо: предмету договору, а саме визначають предметом договору акції; ціни договору, а саме визначають ціну викупу однієї акції та кількість акцій, які підлягають викупу.

Строк виконання сторонами своїх обов`язків передати акції та оплатити вартість їх викупу встановлений положеннями ст. 65 Закону України «Про акціонерні товариства».

Таким чином, обумовленими та визначеними є усі умови, необхідні для здійснення викупу цінних паперів, а відтак суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення вартості акцій позивача саме з відповідача-1, як зобов`язаної за законом особи на користь якої здійснюється викуп акцій.

У той же час, суд не приймає до уваги доводи позивача про наявність солідарного обов`язку у відповідачів щодо оплати вартості належних йому акцій, які підлягали викупу за приписами статті 65 Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки за приписами вказаного закону зобов`язаною особою є саме відповідач-1, тоді як торговець цінними паперами залучається, в даному випадку, як посередник відповідно до приписів Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Так, приписами частини 8 статті 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, вказано, що правочини щодо цінних паперів повинні вчинятися за участю або посередництвом торгівця цінними паперами, крім випадків: розміщення емітентом власних цінних паперів; викупу та продажу емітентом власних цінних паперів; проведення розрахунків з використанням неемісійних цінних паперів; розміщення казначейських зобов`язань України; внесення цінних паперів до статутного (складеного) капіталу юридичних осіб; дарування цінних паперів; спадкування та правонаступництва цінних паперів; вчинення правочинів, пов`язаних з виконанням судових рішень; вчинення правочинів у процесі приватизації; вчинення правочинів між нерезидентами за межами України.

З огляду на викладене, з метою оформлення реалізації публічної безвідкличної пропозиції (оферти) про придбання акцій Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» в якості торговця цінними паперами Компанією «Евінз Лімітед» було залучено ТОВ «Інвестиційно-фінансова компанія «Профінвест» шляхом укладення 17.12.2018 року договору комісії №БК-18/4585/1 та визначення в оферті контактних даних ТОВ «ІФК ПРОФІНВЕСТ», як особи, яка в інтересах власника контрольного пакета акцій, мала приймати повідомлення про прийняття пропозиції про придбання акцій і оформлювати купівлю акцій у акціонерів у встановленому порядку.

Статтею 1011 Цивільного кодексу України визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно ч. 1-3 ст. 1016 Цивільного кодексу України комітент зобов`язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов`язку перед третьою особою. За договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору. Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере).

Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦК України).

Умовами пункту 1.1 договору визначено, що комітент доручає комісіонеру за винагороду і від імені останнього та за рахунок комітента здійснити посередницькі послуги на позабіржовому ринку щодо купівлі за рахунок та в інтересах комітента у визначені строки, вказані нижче цінні папери, за ціною обумовленою в п. 2.1 цього договору на умовах цього договору, а саме: акції, іменні прості; форма існування ЦП без документарна, емітовані Приватним акціонерним товариством «Завод «Кузня на Рибальському»; номінальною вартістю ЦП - 49,00 грн; місце укладення договору поза фондовою біржею; спосіб проведення розрахунків без дотримання принципу «поставка ЦП проти оплати»; кількість ЦП 2000 шт; загальна вартість ЦП по договору 5178280 грн.

За умовами пунктів 2.1, 2.2 та 3.1 договору вартість купівлі пакету ЦП за цим договором складає 5178280 грн. Перехід прав власності на пакет ЦП, що є предметом даного договору за договорами, укладеними на виконання цього договору, здійснюється у межах депозитарної системи України. Комісіонер протягом 60 банківських днів з моменту підписання цього договору укладає договори купівлі-продажу (біржові угоди) на виконання цього договору.

Пунктом 4.2 договору визначено, що комісіонер зобов`язаний приступити до виконання своїх зобов`язань за цим договором негайно після підписання договору; виконувати взяте на себе зобов`язання на умовах найбільш вигідних для комітента; у випадку неможливості виконати взяте на себе зобов`язання за даним договором комісіонер повинен негайно в письмовій формі проінформувати комітента про наявність обставин, що перешкоджають продажу ЦП на умовах цього договору; виконувати дане йому доручення відповідно до умов цього договору.

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену чинним законодавством. Порушення зобов`язання є його невиконання, несвоєчасне виконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушення умов, визначених змістом даного договору (п. 5.1 договору).

Отже, за змістом умов договору комісії від 17.12.2018 №№БК-18/4585/1 ТОВ «Інвестиційно-фінансова компанія «Профінвест» взяло на себе зобов`язання надати Компанії «Евінз Лімітед» посередницькі послуги на позабіржовому ринку щодо купівлі за рахунок та в інтересах комітента цінних паперів і належним виконанням комісіонером своїх обов`язків за цим договором вважатиметься вчинення комісіонером правочину щодо купівлі-продажу акцій в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відтак, за умовами договору та цивільного законодавства ТОВ «Інвестиційно-фінансова компанія «Профінвест» має зобов`язання і є відповідальною особою у разі порушення взятих на себе зобов`язань за цим договором саме перед Компанії «Евінз Лімітед», яка і набуває право власності на акції, а не перед позивачем і умови договору комісії не містять умов, які б встановлювали виникнення солідарного зобов`язання за цим договором.

Вимоги Закону України «Про акціонерні товариства», який є спеціальним законом у питанні обов`язкового викупу акцій у акціонерів, не передбачають додаткових умов, окрім, визначених в даному законі, в тому числі і участі торговців цінних паперів. При цьому, як вже зазначалось судом за приписами вказаного закону зобов`язаною особою у реалізації процедури «селл-аут» є саме відповідач-1, який і набуває право власності на акції, тоді як торговець цінними паперами залучається, в даному випадку, як посередник відповідно до приписів Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» для оформлення процедури.

У статті 540 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства. Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Системний аналіз статей 540 та 541 ЦК дозволяє зробити висновок, що при існуванні множинності осіб у зобов`язанні виникають часткові зобов`язання. Натомість солідарне зобов`язання виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

За приписами статті 183 Цивільного кодексу України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Статтею 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Акція є неподільною. Порядок реалізації прав співвласників акції (акцій) визначається Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

За змістом вказаної статті неподільною є одна акція і кожна окрема акція може бути самостійним об`єктом цивільного обороту.

У даному ж випадку, предметом реалізації були 63 шт. простих іменних акцій належних позивачу, кожна з якої може бути окремим самостійним об`єктом, а відтак відсутні правові підстави для висновку про наявність неподільності предмета зобов`язання.

З огляду на вищевикладене, судом не встановлено наявності солідарного зобов`язання відповідачів перед позивачем ні за умовами договору комісії, ні за вимогами закону.

При цьому, умовами публічної безвідкличної пропозиції було визначено, що протягом 30 днів з дня закінчення зазначеного в пп. 1 п. 3 Оферти строку особа, яка придбала контрольний пакет акцій Товариства (відповідальна особа), та акціонер, який прийняв пропозицію про придбання акцій мають укласти договір купівлі-продажу акцій з обов`язковим залученням торговця цінними паперами, у даному випадку, ТОВ «ІФК ПРОФІНВЕСТ» і у цей же строк власник контрольного пакету акцій (відповідальна особа) або торговець цінними паперами сплачує акціонерам, які прийняли пропозицію про придбання акцій та уклали договір купівлі-продажу акцій, вартість їхніх акцій виходячи із зазначеної в оферті ціни придбання, а акціонер, яких прийняв пропозицію та уклав договір купівлі-продажу акцій, у свою чергу, повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття власником контрольного пакета акцій (відповідальною особою) права власності на акції цього акціонера; розрахунки за договорами купівлі-продажу акцій здійснюються в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України за принципом «поставка цінних паперів проти оплати».

Для укладання вказаного договору, акціонери, які прийняли пропозицію про придбання акцій, для реалізації своїх прав, передбачених ст. 65 ЗУ «Про акціонерні товариства», повинні мати укладені ними договори з депозитарною установою, в якій вони мають рахунок у цінних паперах, актуалізувати свої дані в анкеті цього рахунку та отримати виписку з цього рахунку, що підтверджує наявність у акціонера прав на відповідні акції. В межах реалізації цієї оферти акціонери можуть здійснити продаж акцій, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження) . Для укладання договору купівлі-продажу акцій акціонери мають право надати торговцю цінними паперами документи та інформацію, необхідні йому як суб`єкту первинного фінансового моніторингу відповідно до норм Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Повноваження представників акціонерів повинні бути належним чином підтверджені.

Ідентифікація акціонерів буде відбуватися в ТОВ «ІФК ПРОФІНВЕСТ» код за ЄДРПОУ 33601866 за адресою: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 30.

Ухилення акціонерами, які прийняли пропозицію про придбання акцій, від надання торговцю цінними паперами документів, необхідних йому для здійснення первинного моніторингу відповідно до чинного законодавства, має наслідком відмову торговця цінними паперами від укладення договору, та звільняє особу, яка придбала контрольний пакет акцій товариства (відповідальну особу), від виконання її обов`язків, встановлених ч. 8 ст. 65 Закону України «Про акціонерні Товариства». Оплата вартості акцій буде здійснюватися виключно грошовими коштами.

Отже, у пропозиції з метою дотримання приписів ч.8 ст. 17 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» було вказано, що оформлення реалізації процедури «селл-аут» буде відбуватись шляхом укладення договору купівлі-продажу акцій з залученням торговця цінними паперами ТОВ «ІФК ПРОФІНВЕСТ», встановивши підстави за яких торговець цінних паперів мав право відмовити в укладенні договору та строк сплати власником контрольного пакету акцій (відповідальна особа) або торговцем цінними паперами акціонерам, які прийняли пропозицію про придбання акцій та уклали договір купівлі-продажу акцій, вартості їхніх акцій.

За умовами пункту 1 розділу ІІІ «Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андерайтингу, управління цінними паперами», затверджених Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.12.2006 №1449, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, договори, зміни або розірвання договорів укладаються (вчиняються) торговцем у письмовій формі у вигляді паперового або електронного документа з дотриманням вимог законодавства. Договори, зміни до них або розірвання договорів, що укладаються (вчиняються) у вигляді паперового документа, засвідчуються підписами уповноважених осіб сторін та клієнта/контрагента.

Втім, у даному випадку, як встановлено судом у встановлений строк відповідачем-2 не були вчинені дії щодо оформлення реалізації процедури «селл-аут» шляхом укладення з акціонерами, які прийняли пропозицію про придбання акцій письмового договору купівлі-продажу акцій, який засвідчується підписами уповноважених осіб.

За приписами ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За таких обставин, враховуючи, що, у даному випадку, письмового договору купівлі-продажу акцій, який засвідчений підписами уповноважених осіб між позивачем та відповідачем-2, як торговцем цінних паперів, не укладений і відповідач-2 не є ініціатором оферти та судом не встановлено наявності солідарного обов`язку між відповідачами ні за законом, ні за умовами договору комісії, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо відповідача-2.

При цьому, вказане не впливає на висновок суду про те, що між позивачем і відповідачем-1, зважаючи на імперативні приписи статті 65 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо обов`язку викупу акцій, виникли взаємні зобов`язання щодо купівлі-продажу акцій і наявність законодавчо визначеного обов`язку у відповідача-1 сплатити вартість акцій позивача, який прийняв публічну безвідкличну пропозицію (оферту) Компанії «Евінз Лімітед». Як вже зазначалось судом, вимоги Закону України «Про акціонерні товариства», який є спеціальним законом у питанні обов`язкового викупу акцій у акціонерів, не передбачають додаткових умов, окрім, визначених в даному законі, в тому числі і участі торговців цінних паперів, а відтак у разі реалізації процедури «селл-аут» право акціонера, який прийняв пропозицію про придбання акцій, не може бути поставлено в залежність від вчинення чи не вчинення третіми особами будь-яких додаткових дій. Особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки інших осіб, тоді як у даному випадку не вчинення відповідачами дій на належне виконання умов договору комісії фактично призвело до блокування, визначеної статтею 65 Закону України «Про акціонерні товариства» процедури «селл-аут», що не відповідає принципу справедливості і добросовісності та порушує встановлене законом право позивача на викуп його акцій.

Умовами частини 8 вказаної статті встановлено, що протягом 30 днів з дня закінчення зазначеного в оферті строку особа, яка придбала контрольний пакет акцій, або відповідальна особа має сплатити акціонерам, які прийняли пропозицію про придбання акцій, вартість їхніх акцій виходячи із зазначеної в оферті ціни придбання, а акціонер, який прийняв пропозицію про придбання акцій, має вчинити усі дії, необхідні для набуття особою, яка придбала контрольний пакет акцій, або відповідальною особою права власності на його акції. При цьому розрахунки та набуття права власності за результатами таких дій здійснюються протягом одного робочого дня в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Відповідно до статті 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним зобов`язанням. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Згідно статті 6 Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік). Депозитарний облік у системі депозитарного обліку цінних паперів ведеться у кількісному виразі. При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача), Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами, номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.

Порядок обслуговування в системі депозитарного обліку операцій, пов`язаних з викупом акціонерним товариством акцій на вимогу акціонерів, визначений Положенням про провадження депозитарної діяльності, затвердженим Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 735 від 23.04.2013, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок).

Так, пунктом 1 розділу 2 глави V Положення визначено, що обслуговування операцій щодо цінних паперів, у тому числі обслуговування обігу цінних паперів, проведення розрахунків у цінних паперах за правочинами щодо цінних паперів, здійснюється Центральним депозитарієм, депозитарними установами шляхом проведення на рахунках у цінних паперах облікових операцій. У разі вчинення правочину щодо цінних паперів поза фондовими біржами без додержання при розрахунках принципу «поставка цінних паперів проти оплати» депозитарною установою - за розпорядженнями, що подаються кожним депонентом, що є стороною правочину, чи керуючими рахунками цих депонентів - у разі вчинення правочину щодо цінних паперів депонентами однієї депозитарної установи, або за розпорядженнями, що подаються депонентом чи керуючим його рахунком та Центральним депозитарієм або Національним банком України (щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої Законом, веде Національний банк України), - у разі вчинення правочину депонентами різних депозитарних установ; Центральним депозитарієм - за розпорядженнями клієнтів чи керуючих рахунками клієнтів.

Право власності на цінні папери бездокументарної форми існування переходить до депонента - нового власника з моменту зарахування прав на ці цінні папери на його рахунок у цінних паперах у депозитарній установі. Не допускається зарахування прав на цінні папери на рахунок у цінних паперах депонента - нового власника без проведення їх списання (або переказу) з рахунку в цінних паперах депонента - попереднього власника в депозитарній установі.

Ініціатор депозитарної операції - особа, за розпорядженням чи іншою вимогою якої в системі депозитарного обліку Центрального депозитарію, депозитарної установи виконуються депозитарні операції. Розпорядження - документ, що містить вимогу до Центрального депозитарію, депозитарію-кореспондента, депозитарної установи виконати одну чи декілька взаємопов`язаних депозитарних операцій (глава І Положення).

За умовами пункту 5 глави ІІІ Положення облікові операції - депозитарні операції з ведення рахунків у цінних паперах та відображення операцій з цінними паперами, наслідком яких є зміна кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах, встановлення або зняття обмежень щодо їх обігу.

До облікових операцій Центрального депозитарію, депозитарних установ належать операції зарахування, списання, переказу: зарахування - облікова операція, яка відображає уведення до системи депозитарного обліку Центрального депозитарію, депозитарної установи визначеної кількості депозитарних активів та збільшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах клієнта, депонента на таку саму кількість; списання - облікова операція, яка відображає виведення (вилучення) визначеної кількості депозитарних активів, за якими Центральний депозитарій, депозитарна установа здійснювали депозитарний облік, та зменшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах клієнта, депонента на таку саму кількість; переказ - облікова операція, що відображає переведення цінних паперів, прав на цінні папери з рахунку в цінних паперах одного клієнта, депонента на рахунок у цінних паперах іншого клієнта, депонента або проведення операцій, пов`язаних з обмеженнями щодо обігу (блокуванням) цінних паперів, прав на цінні папери на визначений строк та/або до настання певної події (зокрема у зв`язку з обтяженням цінних паперів зобов`язаннями) або відміною встановлених обмежень (розблокуванням) цінних паперів, прав на цінні папери.

Таким чином, для проведення в системі депозитарного обліку операції викупу відповідачем-1 акцій у позивача з підстав, обумовлених ст. 65 Закону України «Про акціонерні товариства», відповідач-1 має надати депозитарній установі розпорядження про виконання облікової операції переказу цінних паперів з метою оформлення переходу до нього права власності на цінні папери позивача, викуплені ним у зв`язку з реалізацією процедури «селл-аут».

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 13 передбачено, що норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" у законі та на практиці, зокрема, у тому сенсі, що його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейським судом з прав людини зазначено, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі заходи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім цього, судом вказано на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним/ тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що ефективність запропонованого позивачем способу захисту визначається за принципом: одне право - один спір, один позов, тобто ефективним є той спосіб захисту, який повністю відновлює порушене право і не зумовлює в подальшому ініціювання додаткових спорів та має відповідає змісту порушеного права і меті, яку переслідує позивач, звернувшись до суду з відповідним позовом.

З огляду на вищевикладене та зважаючи, що для проведення в системі депозитарного обліку операції викупу відповідачем-1 акцій у позивача з підстав, обумовлених ст. 65 Закону України «Про акціонерні товариства», відповідач-1 має надати депозитарній установі розпорядження про виконання облікової операції переказу цінних паперів з метою оформлення переходу до нього права власності на цінні папери позивача, викуплені ним у зв`язку з реалізацією процедури «селл-аут», суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про зобов`язання відповідача-1 надати депозитарній установі, у якій відкритий рахунок відповідача-1, розпорядження про виконання облікової операції переказу цінних паперів (зарахування прав на цінні папери) щодо 63 штук акцій Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському".

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Умовами частини 8 статті 65 Закону України «Про акціонерні товариства» беззаперечно встановлено, що протягом 30 днів з дня закінчення зазначеного в оферті строку особа, яка придбала контрольний пакет акцій, або відповідальна особа має сплатити акціонерам, які прийняли пропозицію про придбання акцій, вартість їхніх акцій виходячи із зазначеної в оферті ціни придбання.

За змістом оферти власник контрольного пакету акцій протягом 30 днів з дня закінчення зазначеного для прийняття пропозиції сплачує акціонерам, які прийняли пропозицію про придбання акцій вартість їхніх акцій виходячи із зазначеної в оферті ціни придбання.

У даному випадку, відповідач-1 не виконав свого обов`язку, встановленого ч. 8 ст. 65 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо оплати викуплених акцій, що належать позивачу, у зв`язку з чим наявний борг у розмірі 163115,82 грн (63 акції*2589,14 ціна вказана в оферті).

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в розмірі 163115,82 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі з відповідача-1, з огляду на вищевикладені мотиви суду.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17.

Відтак, оскільки відповідач-1 допустив прострочення оплати, на підставі наведених вище норм чинного законодавства, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 15981,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 26595,46 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки позивачем не вірно визначено початок періоду прострочення, у зв`язку з чим належним розміром 3% річних є 15967,39 грн, в іншій частині належить відмовити.

Однак, це не вплинуло на розрахунок інфляційних втрат, оскільки з урахуванням методики їх розрахунку, розрахунок індексу інфляції здійснюється не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінка доказів - це розумова, пізнавальна діяльність суду, яка полягає у дослідженні якісних і кількісних ознак зібраних доказів у конкретній справі. Закон не регулює порядок роздумів судді. Проте норми права встановлюють зовнішні умови, гарантії, які забезпечують істинність логічних висновків суддів.

Суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №917/549/20.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У постанові Верховного Суду від 01.06.2023 у справі №914/596/22 наголошено на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Відповідач-1 під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення вартість акцій позивача, у той же час позивач під час розгляду справи не довів наявності правових підстав для покладення солідарної відповідальності на відповідача-2 в частині такої оплати.

При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №924/1351/20(924/214/22).

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому, суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази, вимоги та заперечення учасників справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо відповідача-1 шляхом стягнення вартості акцій у розмірі 163115,82 грн, 3% річних у розмірі 15967,39 грн, інфляційних втрат у розмірі 26595,46 грн та відмови в задоволенні позовних вимог в частині відповідача-2.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статями 13, 73, 74, 76-80, 129, 178, 202, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Компанії "Евінз Лімітед" про зобов`язання вчинити дії та стягнення 205692,28 грн задовольнити частково.

2. Зобов`язати Компанію «Евінз Лімітед» («EWINS LIMITED») ("Ewins Limited") (1097, Кіпр, Нікосія, Діагору, 4, Кермія Хаус, 5-й поверх, квартира/офіс 502, реєстраційний номер НЕ 389225), надати депозитарній установі, у якій відкритий рахунок у цінних паперах Компанії «ЕВІНЗ ЛІМІТЕД» («EWINS LIMITED») у встановленому законом порядку, розпорядження про виконання облікової операції переказу цінних паперів (зарахування прав на цінні папери) щодо 63 штук акцій Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському», міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN) НОМЕР_1 , які переказуються фізичною особою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) з рахунку у цінних паперах в депозитарній установі - Товариство з обмеженою відповідальності «Фрідом Фінанс Україна», депозитарний код рахунку в цінних паперах 401570-UA10300822, код МДО депозитарної установи: 401570, підстава для виконання облікової операції: «Переказ викуплених у власника цінних паперів».

3. Стягнути з Компанії «Евінз Лімітед» («EWINS LIMITED») ("Ewins Limited") (1097, Кіпр, Нікосія, Діагору, 4, Кермія Хаус, 5-й поверх, квартира/офіс 502, реєстраційний номер НЕ 389225) на користь фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) основний борг у розмірі 163115 (сто шістдесят три тисячі сто п`ятнадцять) грн 82 коп., 3% річних у розмірі 15967 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят сім) грн 39 коп., інфляційні втрати у розмірі 26595 (двадцять шість тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять) грн 46 коп. та судовий збір у розмірі 5355 (п`ять тисяч триста п`ятдесят п`ять) грн 18 коп.

4. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

5. В задоволення позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-фінансова компанія «Профінвест» відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.06.2024.

Суддя Т.В. Васильченко