Рішення

від 18.07.2024 по справі 910/19066/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.07.2024Справа № 910/19066/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-фінансова компанія "Профінвест" про розподіл судових витрат у справі №910/19066/21

За позовом Фізичної особи ОСОБА_1

до Компанії "Евінз Лімітед"

та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-фінансова компанія "Профінвест"

про зобов`язання вчинити дії та стягнення 205692,28 грн

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Компанії «Евінз Лімітед» (далі- відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-фінансова компанія «Профінвест» (далі - відповідач-2) про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 205692,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами не було сплачено позивачу, як акціонеру Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському», вартість акцій викуплених за договором купівлі-продажу №б/н від 26.12.2018, який укладений в спрощений спосіб, у зв`язку з чим позивач просить суд зобов`язати Компанію «Евінз Лімітед» надати депозитарній установі, у якій відкритий рахунок відповідача-1, розпорядження про виконання облікової операції переказу цінних паперів (зарахування прав на цінні папери) щодо 63 штук акцій Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському", які за договором купівлі-продажу №б/н від 26.12.2018 переказуються позивачем та стягнути солідарно з відповідачів вартість акцій у розмірі 163115,82 грн, інфляційні втрати у розмірі 26595,46 грн та 3% річних у розмірі 15981,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/19066/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Компанії «Евінз Лімітед» про зобов`язання вчинити дії та стягнення 205692,28 грн задоволені. Зобов`язано Компанію «Евінз Лімітед» надати депозитарній установі, у якій відкритий рахунок у цінних паперах Компанії «ЕВІНЗ ЛІМІТЕД» («EWINS LIMITED») у встановленому законом порядку, розпорядження про виконання облікової операції переказу цінних паперів (зарахування прав на цінні папери) щодо 63 штук акцій Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському», які переказуються фізичною особою ОСОБА_1 з рахунку у цінних паперах в депозитарній установі - Товариство з обмеженою відповідальності «Фрідом Фінанс Україна», підстава для виконання облікової операції: «Переказ викуплених у власника цінних паперів». Стягнуто з Компанії «Евінз Лімітед» на користь фізичної особи ОСОБА_1 основний борг у розмірі 163115,82 грн, 3% річних у розмірі 15967,39 грн, інфляційні втрати у розмірі 26595,46 грн та судовий збір у розмірі 5355,18 грн. В задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-фінансова компанія «Профінвест» відмовлено.

При цьому, до закінчення судових дебатів представники позивача та відповідача-2 зробили усні заяви про подання доказів на підтвердження понесення судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

25.02.2024 через систему Електронний суд, що зареєстрована відділом діловодства суду 26.02.2024 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій останній просить суд вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з поштовим перебігом шляхом ухвалення додаткового рішення у справі.

27.02.2024 року через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій останній просить суд вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу шляхом ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки в частині позовних вимог до відповідача-2 позивачу було відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 року призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат.

У судовому засідання 28.05.2024 оголошено перерву до 25.06.2024 року.

Втім, судове засідання призначене на 25.06.2024 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. у відпустці, відтак ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 року призначено судове засідання на 18.07.2024 року.

У судове засідання 18.07.2024 представники позивача та відповідача-1 не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду заяв повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, про причини неявки суд не повідомили. Представник відповідача-2 також не з`явився у судове засідання, втім у поданій заяві просив розгляд заяви проводити за його відсутності.

Частиною 4 статті 244 ГПК України унормовано, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За таких обставин, враховуючи, що позивач та відповідач-1 були належним чином повідомлені про розгляд даних заяв і не повідомили суду про причини неявки, а відповідач-2 просив розгляд заяви проводити за його відсутності, суд на місці постановив розгляд заяв про ухвалення додаткового рішення у справі №910/19066/21 проводити за їх відсутності.

Приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В той же час, враховуючи встановлені приписами ст. 238 Господарського процесуального кодексу України вимоги до змісту рішення суду та визначений у ст. 240 Господарського процесуального кодексу України порядок проголошення судового рішення, вбачається, що у разі якщо учасник справи в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України до закінчення судових дебатів у справі заявив про намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду докази на підтвердження розміру судових витрат, суд, після надходження відповідних доказів від учасника справи, може вирішити питання щодо розподілу судових витрат не інакше як шляхом ухвалення додаткового рішення.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 у справі №910/19066/21 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем та відповідачем-2 під час розгляду даної справи на оплату послуг професійної правничої допомоги.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

В поданій заяві позивач просить стягнути з відповідача-1 понесені судові витрати у розмірі 80000,00 грн на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з поштовим перебігом у розмірі 16045,00 грн, а відповідач-2 просить стягнути з позивача понесені судові витрати у розмірі 34200,00 грн на професійну правничу допомогу.

За приписами частини 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надані копії договору про надання правової допомоги від 19.10.2021 року (далі - договір №1), укладеного між ОСОБА_1 (далі - клієнт) та Бєлкіним Леонідом Михайловичем (далі - адвокат), акту приймання-передачі наданих послуг з правової (професійної правничої) допомоги від 23.02.2024 року та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АТ №1016047 від 28.10.2021 року виданого на ім`я Бєлкіна Леоніда Михайловича .

Так, за умовами пункту 1.1 договору №1 клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання представляти інтереси клієнта в органам державної виконавчої служби, а також вести від імені клієнта справи у всіх судових установах України з усіма правами, наданими законом позивачу, скаржнику, відповідачу, третій та зацікавленій особі, стягувачу або боржнику, свідку, потерпілому, захищати інтереси клієнта в господарських справах з приводу укладання договору обов`язкового викупу акцій Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» на підставі статті 65 Закону України «Про акціонерні товариства», для чого надає йому право: подавати від імені клієнта заяви, в тому числі позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги, знайомитись з матеріалами справи, робити з них копії, прослуховувати фіксацію судового процесу, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності або неповноти, одержувати копії рішень, постанов та ухвал суду, правоохоронних органів, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, ставити питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати клопотання, заяви, подавати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають під час судового розгляду, заперечувати проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, змінювати підстави та предмет позову, укладати мирові угоди тощо, одержувати довідки та документи в будь-яких компетентних органах, сплачувати судовий збір або будь-які інші платежі, брати участь в допитах свідків в судових процесах, а також виконувати всі інші дії, пов`язані з виконанням цього доручення.

У відповідності із умовами даного договору адвокат бере на себе зобов`язання по наданню клієнту послуг, зокрема: представлення інтересів клієнта у всіх державних та інших підприємствах, установах, організаціях, в тому числі, в органах внутрішніх справ, структурних підрозділах прокуратури України та інших правоохоронних органах, в органах державної виконавчої служби, в органах податкової служби, а також вести від імені клієнта справи у всіх судових установах України з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі та зацікавленій особі, свідку, стягувачу або боржнику з приводу укладання договору обов`язкового викупу акцій Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» на підставі статті 65 Закону України «Про акціонерні товариства», отримувати від імені клієнта документи та речі раніше вилучені на підставі нормативних актів; підписання і подання від імені клієнта заяви, позовні заяви, скарги, додатки, пояснення, клопотання, відзиви, довідки, документи у відповідні установи, в тому числі у органи внутрішніх справ, прокуратури України та інших правоохоронних органах, технічної інвентаризації, засвідчувати своїм підписом вірність копій документів, одержувати необхідні довідки і документи з приводу укладення договору обов`язкового викупу акцій Приватного акціонерного товариства «Завод «кузня на Рибальському» на підставі статті 65 Закону України «Про акціонерні товариства» (пункти 2.1.1 та 2.1.2 договору №1).

Порядок оплати послуг адвоката погоджена сторонами у розділі 4 договору №1. Так, за послуги, що надаються адвокатом у суді першої інстанції у відповідності із умовами даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 80000,00 гривень. Втрати адвоката, понесені останнім або його представником у зв`язку із виконанням доручень клієнта (поїздки, відрядження, оплати державного мита та інші витрати) оплачуються клієнтом не пізніше наступного дня згідно виставленого адвокатом рахунку (пункти 4.1 та 4.2 договору №1).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 30.12.2025 року (пункту 6.1 договору №1).

За актом приймання-передачі наданих послуг з правової (професійної правничої) допомоги від 23.02.2024 року, адвокатом надані, а клієнтом прийняті правові послуги з професійної правничої допомоги щодо представлення інтересів клієнта у Господарському суді міста Києва з приводу укладення договору обов`язкового викупу акцій Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» на підставі статті 65 Закону України «Про акціонерні товариства» у загальному розмірі 80000,00 грн, а саме: підготовка позову тривалістю 6 годин (вартість 4000,00 грн/год), загальна вартість 24000,00 грн; підготовка відповіді на відзив тривалістю 6 годин (вартість 4000,00 грн/год), загальна вартість 24000,00 грн; підготовка інших процесуальних документів по ходу справи тривалістю 4 годин (вартість 4000,00 грн/год), загальна вартість 16000,00 грн; участь у судових засіданнях - 8 засідань тривалістю 30 хвилин (тобто 4 години) (вартість 4000,00 грн/год), загальна вартість 16000,00 грн.

При цьому, у вказаному акті сторони відмітили, що послуги надані у повному обсязі, клієнт не має жодних претензій до якості наданих адвокатом послуг.

Судом встановлено, що Бєлкін Леонід Михайлович, є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

У свою чергу, на підтвердження понесення витрат на правову допомогу відповідачем-2, надано копії: договору про надання правничої допомоги №13-10/23 від 13.10.2023 року (далі - договір №2), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-фінансова компанія «Профінвест» (далі - замовник) та адвокатським бюро «Паніотов і партнери» (далі - виконавець), платіжних інструкцій №147 від 16.10.2023 року на суму 11400,00 грн, №161 від 23.11.2023 року на суму 3800,00 грн, №168 від 23.12.2023 року на суму 7600,00 грн, №181 від 02.02.2024 року на суму 7600,00 грн та №197 від 26.02.2024 року на суму 3800,00 грн з призначенням платежів «правнича допомога в господарській справі №910/19066/21 згідно рахунку», ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1362572 від 11.10.2023 року, виданого на ім`я адвоката Паніотова Олега Костянтиновича, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №005598 від 23.04.2015 року, а також оригінал довіреності від 04.02.2022 року, виданої на ім`я Паніотова О.К. на представлення інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-фінансова компанія «Профінвест».

Так, за умовами пункту 1.1 договору №2 в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується надавати замовнику правничу допомогу в судовому процесі по господарській справі №910/19066/21 за позовом ОСОБА_1 до замовника, Компанії «Евінз Лімітед», що включає в себе: аналіз документів; надання консультацій з правових питань; підготовку претензій, листів; підготовку процесуальних документів; ознайомлення з матеріалами справи, отримання/подачу документів, виконання інших дій; збір доказів; надіслання адвокатських запитів тощо; представництво інтересів замовника в судових засіданнях (далі - правнича допомога).

Виконавець зобов`язаний надавати правничу допомогу в розумні строки, тобто в строки, які є об`єктивно необхідними для належної підготовки до справи (судових засідань, зустрічей тощо), виконання юридично значимих дій, прийняття рішень, підготовки документів належної якості (пункт 3.1 договору №2).

Ціна послуги за цим договором становить: підготовка письмових пояснень по справі - 7600,00 грн; участь виконавця в судовому засіданні - 3800,00 грн за одне судове засідання. Якщо виконавець прибув у визначену дату і час в призначене судове засідання, а воно не відбулось з будь-яких причин, оплата здійснюється в загальному порядку. Зазначена в пункті 4.1 цього договору ціна послуг покриває надання правничої допомоги замовнику по веденню справи в суді першої інстанції - у Господарському суді міста Києва (пункт 4.1, 4.2 та 4.3 договору №2).

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання його умов (пункт 6.1 договору №2).

З урахуванням приписів пункту 4.1 договору №2 відповідач вказує про понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 34200,00 грн, що складається з підготовки письмових пояснень по справі вартістю 7600,00 грн та участі виконавця в семи судових засіданнях вартістю 3800,00 грн за кожне.

Судом встановлено, що Паніотов Олег Костянтинович, є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру; - погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та постанові Верховного Суду від 30.01.2024 року у справі №904/9441/21 наголошено на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

В той же час, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові №922/445/19 від 03.10.2019 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.

При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі №910/429/21 та від 11.11.2022 у справі №909/50/22.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №922/2666/21.

При цьому, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів учасника справи (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).

В той же час, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем процесуальних документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням обсягу наданих послуг (п.2 ч.5 ст.129 ГПК України).

При цьому, суд зауважує, що заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу 80000,00 грн становить майже 40% від заявлених майнових вимог.

Разом з цим, оцінюючи наведений позивачем вартісний показник наданих послуг/виконаних робіт, зокрема в частині надання послуги «підготовка інших процесуальних документів по ходу справи» тривалістю 4 години вартістю 4000,00 грн за 1 годину роботи через призму розумності та необхідності, суд дійшов висновку про її невиправданість, адже, є незрозумілим, який саме підготовлений процесуальний документ адвокатом позивача мається на увазі - подані представником позивача заяви про залучення третіх осіб на стороні відповідачів, у задоволенні яких судом було відмовлено з підстав їх необґрунтованості чи подання представником позивача заяви про неможливість подачі доказів, які, відповідно до постановленої у судовому засіданні 16.01.2024 ухвали, що занесена до протоколу судового засідання, його було зобов`язано надати.

За таких обставин, виходячи з критеріїв складності справи, ціни позову, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, користуючись певною можливістю розсуду при розподілі витрат на правничу допомогу, з урахуванням якісного показника підготовлених та поданих до суду процесуальних документів, висновків суду про часткове задоволення позовних вимог, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для зменшення такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на відповідача-1 витрат позивача на правову допомогу у загальному розмірі 60000,00 грн.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача-1 витрати на поштовий перебіг у розмірі 16045,00 грн, які фактично є витратами пов`язаними із залученням перекладача.

Так, за приписами частини 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами частини 1 та 2 статті 128 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат, пов`язаних зі вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Позивач вказує про понесення витрат на залучення Бюро перекладів «асТра-плюс» для здійснення перекладу судових документів для їх відправки відповідачу-1, в підтвердження чого надає акт виконаних робіт-рахунок від 16.02.2023 року на суму 3060,00 грн, акт-рахунок виконаних робіт №66-01/23 на суму 12985,00 грн та квитанції про їх оплату №Е8Р6-ТН2С-35РК-Т8А6 від 24.02.2023 року, №0Р83-2НР8-23А2-4М81 від 07.02.2023 року.

Відшкодування судових витрат сторони, зокрема, що пов`язані із залученням перекладача, на користь якої ухвалено судове рішення є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства та передбачені приписами господарського процесуального кодексу України, відтак суд дійшов висновку про покладення на відповідача-1 понесених позивачем витрат пов`язаних із залученням перекладача у розмірі 16043,40 грн, з урахуванням часткового задоволення позову.

У той же час, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-фінансова компанія "Профінвест" про стягнення судових витрат з позивача, з огляду на спірні правовідносини та з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням обсягу наданих послуг (п.2 ч.5 ст.129 ГПК України).

Співставляючи вартість наданих адвокатом юридичних послуг, зокрема, в частині вартості участі адвоката відповідача-2 в судових засіданнях зі складністю даної справи, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем до відшкодування судові витрати на правову допомогу у загальному розмірі 34200,00 грн, з яких 26600,00 грн за участь у судових засіданнях, не відповідають критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору у даній справі та її складності, з урахуванням встановлених судом обставин, тому підлягають зменшенню до 25000,00 грн.

При цьому, суд зауважує, що відсутність підписаного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-фінансова компанія "Профінвест" та адвокатським бюро "Паніотов і партнери" акту прийому-передачі наданих послуг не свідчить про ненадання адвокатом Паніотов О.К. послуг в дійсності, оскільки матеріалами справи підтверджено фактичне надання адвокатом правничої допомоги під час розгляду даної справи, а вартість послуг визначена умовами пункту 4.1 договору про надання правничої допомоги №13-10/23 від 13.10.2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-фінансова компанія "Профінвест" та адвокатським бюро "Паніотов і партнери".

За таких обставин, виходячи з критеріїв складності справи, ціни позову, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, користуючись певною можливістю розсуду при розподілі витрат на правничу допомогу та відсутності заперечень позивача щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для зменшення такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на позивача витрат відповідача-2 на правову допомогу у загальному розмірі 25000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у справі №910/19066/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з Компанії "Евінз Лімітед" ("EWINS LIMITED") ("Ewins Limited") (1097, Кіпр, Нікосія, Діагору, 4, Кермія Хаус, 5-й поверх, квартира/офіс 502, реєстраційний номер НЕ 389225) на користь фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60000 (шістдесят тисяч) грн 00 коп. та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду у розмірі 16043 (шістнадцять тисяч сорок три) грн 40 коп.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-фінансова компанія "Профінвест" про розподіл судових витрат у справі №910/19066/21 задовольнити частково.

4. Стягнути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-фінансова компанія "Профінвест" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 30, ідентифікаційний код 33601866) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн 00 коп.

5. В інших частинах у задоволенні заяв ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-фінансова компанія "Профінвест" відмовити.

5. Накази видати позивачу та відповідачу-2 після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення суду складено та підписано 09.08.2024.

Суддя Т.В. Васильченко